10/31/2009 | Леонід Пінчук

З огляду на думки,висловлені в пресі і провідними претендентами на виборах в січні 2010 року тема українського націоналізму як прагнення української нації до єдності і реалізації права на самовизначення через побудову української національної держави,чого не сталося і на 18 році незалежності,як не прикро,стане провідною в питаннях подолання фактичного безвладдя.
Нещодавно газета Миколаївської обласної ради "Рідне прибужжя"(№116 20.10.ц.р.) ,яка за редактора М.Машкіна,члена партії регіонів давно стала партійною трибуною регіоналів,комуністів,прогресивних соціалітів,надрукувала статтю Павла Репешка (чомусь російською мовою) "Жовтень.Україна .Процес пішов",де серед купи звинувачень на адресу Прем,єр -Міністра,закидів українському націоналізму в агресивності,залякувань загрозою "відродження нацизму на нашій землі" є несподівані висновки.
Виявляється,Ю.Тимошенко "змістила орієнтацію. в бік правої ідеології.. зробила ставку на заполучення на свій бік крайніх націоналістичних кіл...стрибок в бік українських націоналістів".Надруковане таке було після рішення Центрального проводу НРУ про підтримку Ю.Тимошенко і відповідного заклику до національно-патріотичних сил,зрозуміло чому..Як завжди в таких випадках автор на замовлення регіоналів згадує лише радикальний націоналізм часів С.Бандери,часів військового протистояяння і нещадного винищення українських націоналістів комунністичною владою,НКВС.КДБ При цьому свідомо замовчується сучасний інтелектуальний український націоналлізм,націоналізм Т.Шевченка,М.Грушевськго,зокрема,нашого сучасника покійного професора А.Погрібного,націоналізм як прагнення віками пригнобленої нації, ураїнської нації на єдність і реалізацію права на самовизначення через побудову української національної держави.,що нікому,ніколи і нічим не загрожувало і не загрожує,бо йдеться виключно про наміри вирішувати проблему в правовому полі,як кажуть,несе за собою лад в державі,що в інтересах всіх громадян,яким надоїло фактичне безвладдя.
Зрозуміло,таке тлумачення українського націоналізму не влаштовує провідників партії регіонів,російського націоналізму,на замовлення яких і йдуть залякування суспільтва,залякування подіями минулого сучасності.
Разом з тим,усвідомлюючи нагальність на виборах тези про національну ідею,єдність і подолання розколу,ті ж провідники,зокрема, В.Янукович на 12 з.їзді ПРУ декларує в програмі "об,єднання України"."подолання розколу"... без досягнення єдності української нації,без реалізації права останньої на самовизначення,а через захист прав російськомовного населення,збереження його чисельності.в першу чергу,чисельності російськомовних українців,зокрема,через введення російської мови як другої державної,через збереження української нації і суспільства в стані хвороби,наслідком якої і є фактичне безвладдя в Україні.Прихильники В.Януковича не забарилися визначити и таке ноу-хау як "наша національна ідея","національна ідея "російськомовного населення.
Час і вибори покажуть,на чиєму боці буде перевага:на боці українського націоналізму і Ю.Тимошенко ,якщо вона стане на шлях відстоювання останнього і права української нації на самовизначення,що бажано для подолання нинішнього фактичного безвладдя,чи переможе "Національна ідея".В.Януковича,ідея перебудови України в МАлоросію.
Будемо ж сподіватися і працювати на краще майбутнє України як української національної держави.Будемо сподіватися на єдність національно-патріотичних сил в відстоюванні українського націоналізму,на їхню спроможність дійти до кожного українця,в першу чергу,в Криму,на сході і півдні,щоб розтлумачити підступність лукавої "національної ідеї"В.Януковича і що голосувати треба в січні 2010 року за Україну,за її українське майбутнє з українським націоналізмом.