Комуністи – не соціалісти, соціал-демократи і не робітнича партія!

30 жовтня 2009 р. Голова КПУ Петро Симоненко дав інтерв”ю на ББСі (BBC) Ользі Бетко, в якому виявився нездатним аналітиком і переконаним апаратчиком совєтського зразка з домішкою комуністичної демаґоґії.

Насамперед слід спростувати його твердження, що „вся Европа дослуховується до комуністичної ідеї” та що „більшість підтримує сьогодні об”єднаних лівих”.

„Товариш” Симоненко з легкої руки свідомо „сплутав” (тобто пов”язав) соціалістичні ідеї з комуністичними, які в дійсності досі є дуже відмінними. Переконані соціалісти ніколи себе комуністами не назвуть! Тому комуністи не належать до Соціалістичного інтернаціоналу - світової організаціїї соціалістичних, соціал-демократичних та робітничих партій.

Англійське слово socialism (1839) походить від французького socialisme (1832), загальне вживання якого приписується у Франції П”єру Леру (Pierre Leroux) та Марії Рош Луіз Рібо ( Marie Roch Louis Reybaud), а в Британії Робертові Овену (Robert Owen) (1827), батькові кооперативного руху. Соціалістичні моделі та ідеї на спільну власність відомі вже з античних часів, згадувані грецькими філософами Платоном та Аристотелем. Модерний концепт соціалізму включає в себе розвиток індустрійного капіталізму.

Соціалістичні рухи зазнали величезної поразки саме завдяки таким діячам-соціалістам як А. Гітлер, В. Ленін (Ульянов) та Й.Сталіна (Джуґашвілі). Вони спотворили ідею соціалізму нацистською та комуністичною людиноненави- сницькими ідеологіями. Марксистське гасло: Пролетарії всіх країн, єднайтеся, знайшло свій „розвиток” у ленінській теорії про диктатуру пролетаріяту.

Нетолерантність до іншого погляду застосували саме большевики та нацисти, які спочатку також були соціал-демократами, але згодом під проводом „великих” теоретиків (сьогодні таких звуть терористами) соціалізму перетворилися на одиноку партію в країні, яка й займалася утримуванням і розбудовою російської та німецької імперій з єдиною мовою. Згубні наслідки цієї політики Україна відчуває досі і то з вуст першого нащадка в незалежній Україні – комуністичного керівника-спадкоємця злочинної політики КП.

Саме тут слід пригадати Симоненкові, що ідеї комуністичного світосприймання і соціалістичного (соціал-демократичного) відрізняються дуже суттєво. Якщо соціалісти толерують релігію та інші погляди, то комуністи, девізом яких є диктатура – ніколи не допускали інший погляд (подібно й нацисти). За інший погляд вони вимордували мільйони людей і знищили церкву, керівників якої потім призначали – про це сучасний Московський патріах міг би книжки писати!

Якщо б Симоненко виховувався на ідеях соціалізму зразка В. Винниченка (Відродження нації, в 3-х т.) , чи М.Шаповала (Революційний соціалізм на Україні), чи навіть Шумського та Скрипника або Шелеста, то він би не плутав горох з квасолею! Незнання історії соціалізму, історії соціалістичного руху в Україні та історії України взагалі привело цього керівника п”ятої колони до думки провести в Україні референдум щодо російської мови. Цей вихованець антилюдської політики КП(б) в Україні, все ще мріє про відродження імперської політики комуністів, але на цей раз через мову.

Політика, яка панувала в Україні понад сімдесят років і саме завдяки тій політиці, яка навіть під назвою українські комуністи виховала такого, національно безхребетного типа, яким є „вождь комуністов УкраїньІ”. Симоненко „прогавив” можливість стати українським комуністом і продовжити ідею Шумського, Скрипника. Він не бореться за відновлення права українського народу на свою мову, культуру, історію, які його партія нищила понад 70 років. Його не хвилює стан паралічу всього українського в Україні, завдяки Голодоморові та мільйонним жертвам червого терору проти всього українського! Його не хвилює жалюгідний стан української мови, видавання газет та журналів, телебачення, фільмів та радіо українською мовою, розвиток національної культури. Йому байдуже відродження українського духовного життя через мову і українську помісну церкву – він висуває „проблему”, якої в Україні нема.

Всі знають, що в Україні існують російські школи, переважна більшість газет та журналів появляється російською; чисто українською мовою телебачення досі нема. Залишки імперії є настільки сильними, що з державного бюджету фінансують антидержавних і антинародних політиків, прикладом чого є і партія Симоненка.

Сучасні комуністи в Україні є живим доказом того, яких „громадян” України виховувала комуністична імперія, яка навіть не ночувала біля соціалістичних ідей Платона, Аристотеля, Овена, чи Симона. КП большевиків, так само як і націонал-соціалісти Німеччини, спотворили і саму ідею соціалізму, яка щойно тепер знаходить прихильників, але тільки тому, що комуністична „імперія зла” (та соціалілізм нацистського зразка) зникла з лиця землі. Правда, оскільки в Україні не відбулося розправи над режимом, як цьому було в Румунії, Угорщині, Польщі, оскільки не відбулося „Нюрнберського” процесу, як цьому було над нацизмом, то можлитвість каламутити воду використовує Симоненко і йому подібні. П.Симоненкові слід би познайомитись з творами історика В.В”ятровича, який зазначив, що: „ людство ніколи ре зможе остаточно перегорнути важкі сторінки тоталітарного минулого, засуджуючи нацизм і забуваючи про злочини комунізму, чи спокійно спостерігаючи за спробами їх ребілітації” (Українська правда, Володимир В”ятрович „Велика нічия”, 4.11.2009).

Україна повинна отримати можливість розвиватися без КПУ, яка має руки в крові не по лікті, але аж по шию!

Тому актуальним і конче потрібним є референдум на питання: Чи потрібна Україні Комуністична партія Симоненка?! Саме після такого референдуму слід спиратися на голос народу, а не так, як зараз це робить номенклатурний вихованець ідей „Короткого курсу історії ВКПб”.

Слід прожити 70 років без комуністів, а потім можна ставити питання про мову, майно і які хочете! Але спочатку слід позбутися цієї „свинячої”епідемії в українському суспільстві, яка подібна до свинячого грипу, що поширюється і отруєю невинні й часто наївні та довірливі голови. Якщо ж свиню не годувати, то вона сама здохне!

Оскільки провести суд над злочинами КПб в Україні не можливо, тому що на керівних посадах далі сидять колишні номенклатурники або їхні вірні вихованці, які люстрацію не допускають, бо втратять прибуткове „корито”, то слід скористатися з пропозиції П.Симоненка і провести референдум: Чи потрібна Україні КП?

Соціалістичні ідеї в Україні не матимуть широкої підтримки, поки суспільство отруюватимуть нащадки злочинної партії. Саме завдяки ідеології партійних „батьків” КПУ, була знищена Українська Народна Республіка, українська церква, українська інтелігенція, українська історія, культура і мова, яка так перешкоджає П.Симоненкові на шляху до відновлення імперії!

Йосиф Сірка, Торонто

Відповіді

• 2009.11.06 | Боббі

  сама думка про соціялізм уже .уйня....

  соціалізм можливо втілити лише методами, яких цуралась би більшість соціалістів. Ф. А. Гаєк.
  
  Соціальна система побудована на та у відповідності з мораллю альтруїзму — з кодексом самопожертви — це соціалізм, у всіх його проявах: фашизм, нацизм, комунізм. Всі вони розглядають людину як жертовну тварину покладену на вівтар на користь групи, племені, суспільства, держави. Ейн Ренд.