Відповіді

• 2009.11.10 | Петро

  Є ще й смертоносні арсенали

  На околицях міста Херсонесу (V ст. до н. е.) ще древні греки почали добувати камінь-вапняк. Впродовж ж століть на місці цих кар’єрів утворилися численні печери. У минулому столітті їх було декілька десятків і їх почали використовувати для військових потреб - розмістивши там склади з боєприпасами для частин Червоної армії, що дислокувалися на Кримському півострові, і Чорноморського флоту. Завантаженість їх особливо зросла у перші дні війни, коли військове командування, як згадують очевидці, перемістило сюди тисячі тонн боєприпасів.
  Така практика зберігалась і в повоєнні часи. Тепер вже накопичувались боєзапаси на десятиліття можливих воєн із усім світом. За деякими даними, лише у підземних шахтах під Севастополем лежать десятки тисяч тонн вибухонебезпечних предметів. Зокрема, у бухті Голандія розташовано близько 80 підземних казематів, де зберігають неймовірну кількість боєзапасів. Просто нафаршировані ними підземний арсенал в Сухарній балці, торпедний арсенал в Троїцькій балці, над яким розташований цілий житловий мікрорайон. Є дані, що застарілі боєприпаси на території деяких складів (як, наприклад – у районі Феодосії) просто засипались землею, і на їх місці уже споруджені житлові квартали.
  Збільшує загрозу і те, що ці смертоносні „скарби” знаходяться ще й у сейсмічно нестійкому районі.
  На бойових суднах ЧФ РФ, які дислокуються в Південній і Севастопольській бухтах, знаходиться певна кількість ракетних і артилерійських боєприпасів, мін, бомб та інших вибухонебезпечних предметів. Враховуючи те, що самі судна були побудовані ще у минулому сторіччі і, звичайно, морально і фізично застаріли, як і умови зберігання боєприпасів, вони теж являють потенційну небезпеку.
  Небезпідставними, мабуть, є чутки про затоплення в бухтах Севастополя Чорноморським флотом, під час розподілу, бойових отруйних речовин та застарілих боєприпасів.
  Так, за свідченням вчених Севастопольського національного університету ядерної енергії і промисловості на дні Чорного моря затоплено 1150 суден, більша частина яких знаходиться на континентальному шельфі прибережної зони. Фахівці стверджують, що орієнтовна сумарна вага боєзапасу на всіх затонулих човнах та суднах перевищує 20 тис. т. На більшості затонулих суден в цистернах, відсіках та повітряних подушках збереглися залишки рідкого палива, орієнтовна кількість якого складає 100 тис. тон. Існує реальна загроза витікання цього палива внаслідок корозії металу.
  Звалища хімічних відходів утворювались протягом довгого часу переважно від діяльності Чорноморського Флоту на прибережному шельфі – на захід від Севастополя (на “Херсонеському звалищі”) й в інших місцях (в акваторії селища Чорноморське їх нараховано 49 одиниць, в Керченській протоці – 11, Феодосійській затоці - 1, на узберіжжі Алупки – 66, Ялти, район «Ластівчиного Гнізда» – 60, Алушти – 70, Балаклави – 80, мису Лукулл – 65 контейнерів).
  Скільки їх насправді знають достеменно російські військовики, але документації на них не передають бо кажуть, що вона ще в них ще не розтаємничена.
  Нам зрозуміла позиція російських зверхників, що до цього часу не вжили заходів, щоб застарілі й надлишкові арсенали були вивезені або ж знищені: вони знаходяться за тисячі кілометрів від штолень, і ні їм, ні їхнім дітям це лихо не загрожує.
  Але складається враження, що і в Україні, на державному і місцевому рівні вирішенням цієї глобальної проблеми по суті ніхто не переймається і за можливі наслідки не відповідає. Так, за нашими даними ліквідація кримських арсеналів навіть не включена до Державної програми.
  
  З огляду на вище означене, просимо Вас перейнятись цією проблемою, зокрема:
  - ініціювати утворення тимчасової слідчої комісії з вивчення загрози й визначення шляхів зменшення техногенної небезпеки в районі м. Севастополя;
  - домогтися розгляду цих питань на засіданні Ради національної безпеки і оборони;
  - домогтися розгляду зазначеної проблеми на засіданні міждержавної українсько – російської комісії з наступним об’єднанням зусиль України та Росії щодо вироблення і реалізації системи заходів для зниження небезпеки;
  - вимагати від командування ЧФ інвентаризації українськими фахівцями підземних споруджень, які знаходяться на території військових частин ЧФ та переведення у безпечні райони, бажано за територію України, військових частин, що мають артилерійські, мінні, торпедні та інші небезпечні види озброєння;
  - звернутись до російських урядовців з клопотанням про надання документації по всіх похованнях хімічної зброї в Чорному морі та спільно приступити до їх утилізації;
  - домогтися від Росії, як спадкоємиці СРСР, фінансування знешкодження боєприпасів та отруйних речовин, залишених російською стороною на нашій території;
  - провести переговори з європейськими державами й північноатлантичними партнерами про започаткування цільової програми знешкодження застарілих боєприпасів в районі Севастополя.
  
  Лідія МАДОЯН