11/14/2009 | Cтепан Хмара

Коли сьогодні я кілька разів почув з уст Юлії Тимошенко, яка цілодобово працює, сердиті просторікування на теми моралі, хотілося заплакати. Не догадуєтеся чому? Скажу. В знак солідарності з тими нашими громадянами, переважно бальзаківського і поза-бальзаківського віку, бо саме вони найбільш довірливі, сентиментальні, ну й напевно богобоязливі.А як же інакше.Та, що «цілодобово працює», вона тепер ще й єдина рятує Україну від підступного лиха – епідемії грипу, яка так само несподівано ввірвалася в наш дім, як світова фінансово- економічна криза. А так, то було б у нас все добре і гарно!

Як прикро, що своєю делікатною спиною, нажаль, наша рятівниця не зуміла не впустити ці два лиха у наш дім. Звичайно, що вона впоралась би з цими лихами, якби не заважав зловісний негідник президент. Звичайно, Ю.В. грізно попереджала президента про всю відповідальність за те, що вмираютьт люди, а президент не хоче підписувати закон про виділення 1 мільярда гривен на боротьбу з грипом.

Зрозуміло чому так лютує Ю.В. і навіть вдається до звинувачень в аморальності президента. Все таки 1 мільярд за 2 місяці до виборів і за півтора місяця до нового року.

Ну тільки наївні можуть повірити, що він не буде розкрадений. Зрозуміло, що освоїти цей мільярд для боротьби з грипом, коли вже епідемія в розгарі, неможливо. Це просто смішно. Але для нашого прем’єра ніскілечки не смішно, бо вона все може, адже працює ВОНА цілодобово. І маємо, як то кажуть, наочно - чудові результати цієї праці.

Все це усвідомлював парламент, коли не погодився з пропозицією прем’єра надати ці гроші для реалізації Кабміну. Розпорядником грошей Верховна Рада призначила Міністерство охорони здоров’я. На що міністр Князевич там же в залі ВР чесно заявив, що МОЗ неспроможна освоїти ці гроші. Але 11 листопада цей самий п.Князевич вже заспівав іншу пісню. Мовляв, для МОЗ це навіть мало, їм би могли й більше виділити. Звісно, що для відомства на охорону здоров’я це не багато. Але ж це грощі не на охорону здоров’я, а для «боротьби з епідемією грипу», тобто на виборчу кампанію тій, що цілодобово працює.

Чого так суттєво змінив позицію п.Князевич? Хіба ж є такі фортеці, які б не поркорилися такому штурму? Якщо б упирався, то легко пригадають йому куди ж поділися нещасні 50 мільйонів, виділені ще у квітні на антигрипозні заходи. А турбуватися тим, хто буде освоювати гроші – то пусте. Є славна фірма «Оптіма – фарм» Андрія Губського, яка вже має солідний досвід як це робити. Зрештою, Ю.В. знає кому доручити виконувати замовлення. Що таке освоїти 1 мільярд. Не з одним десятком мільярдів успішно впоралися. А тут лише один! 950 млн. вкрадуть, тобто освоять, а на 50 щось таки будуть купувати за горами, за морями.

Спитайте чому всі хором і навіть опозиція заявляють: в роазі президентського вето будуть його долати. Навіть пан Литвин, без якого не може обійтися Україна, поспішив заявити, що в разі потреби підпише закон. Аякже, адже вибори відповідальна справа. Кролики бояться, що удав публічно розтерзає їх на очах вдячного електорату, бо ВОНА одна його рятує!

Іронічну посмішку викликає романтична заява: мовляв якщо все таки парламент подолає ветона закон, то повністю візьме на себе відповідальність за це.
Ну коли парламент за щось відповідав?

Ну, а що після виборів буде? Це вже буде потім: або осел здохне, або Ю.В. втече до своїх мільярдів,бо ж тут в цій нещасній Україні вона не живе, ВОНА тільки невтомно працює! В такому випадку п.Князевичу світить перспектива сушити сухарі. Життя мінливе!

І ще про мораль. Юлія Володимирівна певно сплутала мораль з марлею. Мабуть вона хотіла сказати, що поступила аморально до мишей, бо не лишила в державних засіках для них навіть марлі. І на зло їм, мишам, постаралася, аби єдина в державі фабрика по виробництвуц марлі зупинилася. А й справді, навіщо розводити мишей. В разі потреби марлю купимо за кордоном, наприклад в Китаї.
І генералам від міліції є можливість відзначитися, ловлячи зухвальців, що нахабно взялися в тіні якихось там гаражів штампувати марлеві пов’язки.

Мабуть між марлею і мораллю все таки є органічний зв’язок. А ще ж нещасні миші... Невже вони і за марлю вибачать?!


^{13 листопада 2009 року З повагою, Степан Хмара}