12/10/2009 | igorg

на підтанцьовці у Хама. В якості конферансьє передвиборчого туру.
Цей Президент його тіпа недооцінили. А от Хведорович зацінить моментом. http://site.opera-grishko.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=252&Itemid=44 Бо справедливий.

Довелося побувати на його агітшоу. Спочатку він проникливо розповів як зустрівся із Хведоровичем й замість 5 хвилин провели цілу годину (ну дива, те ж саме й Чорновіл писав). Як Хведорович підтримав його прагнення знайти таланти в Україні й він їх знайшов завдяки ПРУ ы Лідеру. От тільки якось забув згадати ось це:http://site.opera-grishko.com.ua/
Ставлення Президента до мене не зміниться. Я у цьому впевнений. Віктор Андрійович знає мене. Гришко – перш за все артист із світовим ім’ям. А вже потім – людина, яка асоціює себе із політикою. Я поважаю інститут президентства у нашій державі. Поважаю чинного Президента. І, на відміну від його колег, нічого поганого на адресу Віктора Ющенка не казав і не казатиму. За той час, поки я був радником Президента, встиг багато зробити. Це і фестиваль “Київська Русь”, і конкурси “У пошуках перлин” та “Талановиті діти України”, і повернення талановитих українських артистів із-за кордону на Батьківщину... А ще я був одним із співавторів Закону “Про культуру”. Дякую Президентові за той досвід, який я отримав у Секретаріаті. Закінчив дипломатичну академію, отримав магістра дипломатичних наук. Цим досвідом скористаюся, коли у майбутньому буду міністром культури. А я ним буду! За президента Януковича.
Ні поганого не сказав, але й хорошого також. Трохи пересмикнув, трохи перебрехав. Пообіцяв що буде нам счастьє з новим лідером. Малий бізнес отримає 5 років канікул (вони Президента з Імператором-Самодєржцем не спутали?), середній клас і розквіт культури. Ясно що усє на чісто русском.
Шоу було побудовано в руслі совкової ностальгії і єдинства славян (цілком би підійшло Вітрянці). Оперно-попсові речі перемішувалися з піснями Мусліма Магамаєва та із совєцьких кінофільмів, афганський романс і т.п. В.Г. здивував мене тим, що заявив, що біля 30 років провів у Ню-Йорку, я навіть здивувався як же він туди емігрував із совка. Розповів про небезпечність тамтешнього Метра й те як там у переходах наші митці заробляють на шматок хліба здаючи кров вдень а вночі граючи на баяні. Поплакавши про їх долю від їх імені заспівав "Ніч яка місячна". Порадив не змінювати славянскую ідеологію на чужу (це яку ж цікаво?) бо тоді загинемо. У фіналі заспівав ще одну українську пісню, тоді білоруську і на фінал "Калінка-малінка ...". Це певно мало символізувати єдність словянських народів. На біду загубив Болгар, Словаків і Поляків
Порадувала публіка (з якогось дива запросили інтелігенцію та митців ).
Лозунги за Лідера особливого захвату не викликали. Але перші ж ноти української пісні відразу викликали овацію! Не в струю потрапили режисери, не в струю .
А "Калінка-малінка ..." у кінці це вже було знущання. Тож дехто навіть не став чекати доки це закінчиться. Ну що ж хоч не "Мурка".