Українство в Америці з великою увагою слідкує за розвитком подій в Україні, які все більше і більше тривожать нас. Бо точка зору деяких західних політологів, що український народ ще не дозрів бути незалежним, починає виправдовувати себе. Невже ж провідники Помаранчевої революції, зіґнорували і забули всенародній могутній голос Майдану? Невже ж не вистачає їм сил і розуму, щоб зберегти перед світом, свою гідність і національну незалежність? Невже ж то правда, що нашоукраїнці від початків таємно переговорювали з реґіонами про коаліцію, що стало перешкодою у сформуванні помаранчевої демократичної коаліції? Невже ж це є ті самі гостинні українці, які камінням зустріли запрошених американців, щоб більше уподобитись аґресивному сусідові?

Невже ж Україні браку чесних, патріотичних політиків, тільки мусять сидіти по олімпах приховані бувші комуноросійські злочинці, що пограбували і грабують народ і державу? Запитайте себе, скільки маємо людей в уряді із Західної України, хіба ж вони гірші за суркісів, кучмів, януковичів та їм подібних? Питань багато а правдивої відповіді годі дістати. Смерть ще нічого, вона не промине ні Безсмертного, ні Єханурова, більше смерти стоїть питання, що скаже історія про їхні коаліційні намагання з Реґіонами? Україні досить одного Кочубея.

Хіба ж вам не відомо пане Президенте та помаранчеві герої, чому Янукович набрав найбільше голосів? То не промосковські ідеї зачарували виборців ні, то половина із тих 33% були голоси протесту Президентові і Кабінетові, що не сповнили свої майданських приречень. Так, крім прозорості що продерлась тут і там, за останніх 17 місяців, ніхто не віддав вкрадене державне добро, злодії, що мали бути у в′язницях, деруться на державний олімп, а хабарництво і підкупництво росте, як бурян при дорозі. Тому, Україна має те, що має.

Тільки сильна і рішуча влада в Україні, може уздоровити хворобливий існуючий стан та допоможе синім перефарбуватись на помарачевих, бо у державі не можна творити другої держави. Із промови Президента в четвер 14- травня, стосовно питання коаліції можна розуміти по різному, він довіряє політичному розумові переможців у виборчому процесі і йому байдуже, як і хто оформить коаліцію. Якщо у випадку НУ оформить коаліцію з Реґіонами а Янукович стане прем′єр-міністром, то станеться те, що було запляноване два роки тому. То чому було творити спротив і псевдореволюцію, чому не було погасити свої амбіції тоді і проголосити народові, що він став складовою частиною російської федерації?

Поради американського експерта Януковичу спрацювали, за два місяці по виборах, він впровадив у реґінох російську мову, прогнав єнків з України та змусив Нашоукраїнців стати перед ним на коліна з просьбою про коаліцію. Самозрозуміло, що тепер він прибирає на силі. Так, буде коалаліція, але не буде другої помаранчевої революції, або буде тоді, коли народові буде досить і він сам вирішить справу. Шановні політичні притенденти, чи вам відомо, що ви сидите у розхитаному вами човні на глибокії воді, маючи дві альтернативи, зупинити гойдання човна і спільно, щосили, гребсти руками до берега, або опинитись на дні глибокого брудного озера? Вибір за вами, пані й панове!

Олесь Український