Ті, що заснули в Армагедоні.
01/19/2010 | jurko
Нагадаю сюжет відомого оповідання американського фантаста Рея Бредбері. Космонавт у результаті аварії корабля попадає на астероїд з цілком придатною для дихання атмосферою, має запас харчів і радіо, щоб викликати допомогу. Рятувальна експедиція може прибути через шість днів. Все в порядку. Однак, як тільки герой вирішує відпочити і засинає, в його свідомість вдираються чудовиська. Це розум загиблої в результаті взаємних воєн древньої раси планети. Для фізичного існування та продовження війни на взаємне знищення двом кровожерним вождям необхідний людський мозок, який вони опановують під час сну. Боротьба зі сном для нашого героя має парадоксальне і трагічне завершення: рятувальники, прибувши на планету, вирішують, що у нього нервове виснаження і вводять йому снотворне. Космонавт помирає у страшних муках – його мозок розриває війна чудовиськ. Рятувальники ховають тіло, вирішують відпочити і… засинають.
Згадку про це оповідання Бредбері мені навіяли результати першого туру виборів Президента України. Поснулі розумом виборці стали заручниками та мобілізованими учасниками чужої війни – війни двох монстрів. О. Северин назвав їх «чужими» – ще одна аналогія з відомим сюжетом фантастичного фільму жахів. Вибір будь-кого з них означає втрату українського в Україні, втрату національно орієнтованого і демократичного шляху розвитку держави, втрату надії на свободу і справедливість. Для більшості українців це ще й втрата перспективи у майбутньому для них і їхніх дітей.
Знайдуться і «рятувальники» в особі політичних партій та окремих «авторитетів», які знову присиплятимуть виборців закликами до вибору «меншого зла» чи закликами до бойкоту голосування.
Кажу про сон, сон розуму, який породжує чудовиськ. Бо хіба можна було при здоровому розумі та твердій пам’яті голосувати за «тричі несудимого» чи забрехану по самі вуха прем’єршу. Спали і ті, хто вирішив не йти на виборчі дільниці, давши таким чином високі відсотки одному й другій.
Вони написали собі закон, який не дає можливості не обрати одного з них. Однак кожен має право і можливість прийти на дільницю і проголосувати проти обох кандидатів, знижуючи цим відсоток їхньої підтримки та суспільну легітимність переможця. Слід усвідомити, що попереду непрості часи і важка боротьба за повернення втраченого.
І нарешті до «рятівників»: не присипляйте інших, бо заколишете й себе!
Ілюстрація: Ф. Гойя. Сон розуму породжує чудовиськ. Офорт.
Згадку про це оповідання Бредбері мені навіяли результати першого туру виборів Президента України. Поснулі розумом виборці стали заручниками та мобілізованими учасниками чужої війни – війни двох монстрів. О. Северин назвав їх «чужими» – ще одна аналогія з відомим сюжетом фантастичного фільму жахів. Вибір будь-кого з них означає втрату українського в Україні, втрату національно орієнтованого і демократичного шляху розвитку держави, втрату надії на свободу і справедливість. Для більшості українців це ще й втрата перспективи у майбутньому для них і їхніх дітей.
Знайдуться і «рятувальники» в особі політичних партій та окремих «авторитетів», які знову присиплятимуть виборців закликами до вибору «меншого зла» чи закликами до бойкоту голосування.
Кажу про сон, сон розуму, який породжує чудовиськ. Бо хіба можна було при здоровому розумі та твердій пам’яті голосувати за «тричі несудимого» чи забрехану по самі вуха прем’єршу. Спали і ті, хто вирішив не йти на виборчі дільниці, давши таким чином високі відсотки одному й другій.
Вони написали собі закон, який не дає можливості не обрати одного з них. Однак кожен має право і можливість прийти на дільницю і проголосувати проти обох кандидатів, знижуючи цим відсоток їхньої підтримки та суспільну легітимність переможця. Слід усвідомити, що попереду непрості часи і важка боротьба за повернення втраченого.
І нарешті до «рятівників»: не присипляйте інших, бо заколишете й себе!
Ілюстрація: Ф. Гойя. Сон розуму породжує чудовиськ. Офорт.
Відповіді
2010.01.24 | Олекса
Re: Ті, що заснули в Армагедоні.
Київський Майдан (радіо Голос Виєва) голосом якоїсь безголосої співає зараз пісеньку про Юлю, бо вона сильна, любов у серці має і все подолає... Так що можуть спати всі, хто бажає, а професійні патріоти, які її обслуговують будуть мріяти про грошенята та владу...Отут і питання - що ж робити? Виявилось, що багато з тих, хто очолював різні гілки так званої держави України, є зрадниками, або принаймні непорядними людьми, які за шмат гнилої ковбаси... Оце головна наша біда, тобто проблема... Але за Великим Гоголем у його "Страшній помсті" - "За Києвом ... Раптом стало видно далеко у всі кінці світу... " Багато можна побачити тут аналогій із сучасним станом. І, мабуть, найбільшим нашим здобутком останніх подій можна вважати ясність, яка настала - хто є хто. "Немає тобі прощення, ... святі букви у книзі налилися кров"ю..."
"Розплющив очі рицар..."
Але хто ж є тим очільником, тим нашим Вашингтоном, який поведе українців шляхом справедливості та сталого розвитку? До кого "здивований і наляканий" українець зможе прихилити голову і почувати себе принаймні у душевній безпеці?
Бо з нею і цими нам явно не по дорозі... Радянське москидне виховання виховало з них брехливих лиходіїв, за святими і правильними словами яких одна облуда і злий умисел, кінцевою метою якого є остаточне уярмлення українців москвою.
2010.01.24 | DADDY
Ну, чому обов"язково потрібно прихилити голову комусь на плече?
Олекса пише:>
>До кого "здивований і наляканий" українець зможе прихилити голову і почувати себе принаймні у душевній безпеці?
>
Ну, чому обов"язково потрібно прихилити голову комусь на плече? Не в цьому справа і не в цьому сенс необхідних реформ, які, ясна справа, не будуть проводити ані проФФесор, ані ЮВ.
Потрібно запровадити таку державну модель, яка б не залежала від особи у високому кріслі (пофіг в якому).Держава, яка не втручається в моє особисте життя і в мій бізнес поки я не порушую громадський порядок і сплачую податки, а натомість пропонує мені різноманітні сервіси: безпеку в державі, правопорядок на вулиці, високоякісну страхову медицину, різноманітні освітні проекти для дітей і дорослих.
2010.01.24 | ukr_girl
На жаль, такоi державнi моделi в нас нема, бiльш того
обераючи будь-якого з цiх ....ми вiддаляемось вiд мети.
2010.01.24 | GreyWraith
Re: Ті, що заснули в Армагедоні.
Я читав це оповідання. Аналогія справді добра.jurko пише:
Згадку про це оповідання Бредбері мені навіяли результати першого туру виборів Президента України. Поснулі розумом виборці стали заручниками та мобілізованими учасниками чужої війни – війни двох монстрів.
Війна між цією солодкою парочкою - це ще не найгірше (особливо - враховуючи як мінімум 25% людей з позицією "чума на обидві ваші доми"). Гірше буде, коли вони об'єднаються проти нас...
Вибір будь-кого з них означає втрату українського в Україні, втрату національно орієнтованого і демократичного шляху розвитку держави, втрату надії на свободу і справедливість. Для більшості українців це ще й втрата перспективи у майбутньому для них і їхніх дітей.
Так депресивно... Де мотузку з милом роздають?
Бо хіба можна було при здоровому розумі та твердій пам’яті голосувати за «тричі несудимого» чи забрехану по самі вуха прем’єршу.
Хороше питання. На яку відповідь розраховуєте?
2010.01.24 | rais
Тримайте голову. Україна це ви, ваш опір тричі судимим і
всім забрехливим...Але реалії сьогодення такі що Бандюковича обирати гірше. Далі будуть інші розклади, але сьомого обирати тричі судимого не треба. Тому ще раз "заснувшим" - голосувати проти всіх і не підтримую нікого це голос за Бандюковича.
2010.01.25 | jurko
Re: Ті, що заснули в Армагедоні.
Відповідь зрозуміла -Ні! Рівно ж як і голосування у ІІ турі - Проти обох!