01/21/2010 | ziggy_freud

білосердечні - теж пограбують?

Спроби цілого ряду відомих та невідомих мені людей визначитись, який з виборів у другому турі (Йу чи Йа) буде прагматичнішим, фактично зводяться до того, хто з двох пограбує менше. Але з тим, що знову грабуватимуть, згідна більшість. Що це - песимізм, безнадія, чи просто тверезий погляд на речі? Тим часом дехто з колег (зокрема, Пушкар, "Усвідомлення Підсвідомого") надмірно зосередився на культурницьких моментах.

Прагматичні моменти, на які я звертаю увагу як житель Києва:
- фактична співучасть обох Й в діяльності одіозного міського голови Черновецького. Епізодична опозиція БЮТ припиняється, коли комусь з учасників процесів вчергове нарізають землю. ПР теж іноді дистанціюється від Ч., та повертається до співпраці з тих самих причин. Депутат БЮТ Куровський і депутат ПР Дімо Тоббачьнєґ однаково зацікавлені в

розпилюванні київського публічного простору собі на лебенсраум

вони працюють. Над підгрібанням міста під себе. Олег "зупинимо міграцію" Тягнибок теж спочатку мігрував до Києва. І лише потім почав зупиняти міграцію. Однак ці нотатки стосуються переважно БЮТ і ПР. А також нашого наступного вибору між одним з Й. Або відмовою від підтримки обох.

- згадати, як спаскудили центр міста підчас "галубово Майдана"-2007, то більше його спаскудила хіба що сучасна рахітектура Бабушкіна.

- більшовицький закон про реквізицию землі для "суспільних потреб" - продукт хворобливої уяви правників БЮТ. Але ПР його теж підтримала. На рівні, достатньому для подолання вето Президента.

- жителі київської області обов*язково згадають ду-уже великого землевласника Губського, який робить на Київщині практично те саме, що "донецькі" у себе в області. Тільки тут грабують сільський і містечкових, там - промзонівських. Відповідно, трохи різними способами.

- щодо гуманітарної політики, яка все-таки трохи краща в БЮТ. Це скоріше наслідок усунення від керівництва гуманітаркою вже згаданого Дімо Тоббачьнєґа. Однак "мінус Тоббачьнеґ" навряд автоматично означає наявність заміни йому "в плюс". Той же Томенко надмірно переймається специфічно уявлюваною "суспільною мораллю"; і наслідки посилення моралізаторських тенденцій можуть бути такі самі, як і в насадження маргінально-радянського безкультурництва. Тобто застій і наступна деградація української культури. Той же Володимир "що ж ми за нація така" Яворівський - чи не він цінічно розпиляв майно керованої ним спілки письменників? Чи голова "Просвіти" Мовчан не проголосував в Раді за "підвищення статусу російської мови"?

Кияни не отримали від кандидатів жодного месиджа до себе-як-жителів-саме-цього-міста, як будемо жити далі. Зокрема, дуже добре про це написав Віталій Кличко на УкрПравді. На цих виборах знову є Схід і Захід, ну ще трохи Півдня. А Київ-як-місто трохи вгадувався хіба що в програмі зовсім нереального кандидата Бродського. І то між рядків; бо відкритим текстом там було більше написано про звільнення від шкільної фізкультури. А звідки в нас тоді візьмуться боксери і футболісти?

Відсоток політиків в Києві на душу населення найбільший; але поки киянам з того жодної користі крім шкоди.