Чи треба голосувати за ПРІБЮТ?
01/25/2010 | Vladimir
Вибір, який належить зробити українським громадянам, є скупим і невеселим. Думки тих, хто не підтримав переможців 1-го туру, розділилися. Дехто знаходить якісь переваги у підтримці одного з кандидатів. Коли влітку ПРІБЮТ був реальністю, проти нього активно виступило українське суспільство. Чому ж тепер воно демобілізоване і вагається?
ПРІБЮТ, що зірвався влітку, ось він, прийшов збоку. З великою ймовірністю, переможець отримає підтримку не менш як половини фракції подоланого конкурента, і тих, хто вагається, з інших фракцій. Його більшість загрожує стати кваліфікованою, що дає право змінювати Конституцію. Він отримує контроль над місцевими адміністраціями, всією правоохоронною та судовою системою.
Вже сьогодні чиновники і політики, які раніше не підтримували переможців 2-го туру, поспішають до них у команду, сподіваючись залишитися на посаді, зберегти свого протеже, пільги для свого бізнесу. Невдовзі ми побачимо чимало дивних заяв про підтримку однієї з частин ПРІБЮТ. Люди, яких ми звикли бачити сміливими і незалежними, обросли господарством і вже не можуть дозволити собі самостійності. Протистояти ПРІБЮТ нагорі буде нікому.
І тепер колись люті противники ПРІБЮТ намагаються знайти, кому такий контроль передати безпечніше.
Підтримка Януковича.
Існує думка, що Янукович у цьому сенсі безпечніший і голосувати треба за нього. Він зупинив ПРІБЮТ у червні, він менш активний і агресивний, у нього олігархи, незацікавлені щось віддавати Росії, стримують його нерозумні кроки. Певним чином у цих словах є сенс. Але люди швидко забули про Януковича 2007р. У нього не було всієї повноти влади, яка буде тепер. Але він сунув як танк, перебтраючи під особистий контроль все в країні, причому його ж олігархи були явно не в захваті від його дій, що виявилося при розпуску ВР. Немає підстав вважати, що вони його зможуть стримувати надалі.
Побутує й інша думка, ніби його керівництво буде менш авантюрним і більш професійним, ніж керівництво Тимошенко. Знову ж таки, досвід 2006-7 рр. не дає підстав так вважати. Практично, те ж саме, що у Тимошенко. І такі ж нахабні й малограмотні призначенці на конкретних посадах.
Підтримка Тимошенко.
Доводи на підтримку Тимошенко взагалі вражають своїм ірраціоналізмом.
Чого не зробила Тимошенко за минулі 2 роки з того, чого ми боялися з боку Януковича? На мій погляд, усе зробила. У цих умовах лякати Януковичем – не смішно.
- Ми боялися бандитів при владі. Кількість кримінальних злочинців, які прийшли з Тимошенко, зашкалює. Крім усім відомого Лозинського тут достатньо дивних особистостей, внаслідок чого став банальним вислів "Юлині рейдери". Заарештований поставлений нею голова Держкомзему, який обвинувачувався в участі у рейдерській банді. Звинувачений у тій же справі депутат БЮТ Губський не притягувався до відповідальності після особистого втручання Тимошенко. Скандали з рейдерськими захопленнями бютівськими депутатами ринків, будівель, підприємств практично по всій Україні від Дніпропетровська до Одеси та Луцька.
- Ми боялися виконання забаганок "своїх" олігархів. Але чого вони ще можуть просити після тих пільг, які їм дарувала Тимошенко? Високі для інших ціни на газ, транспорт, електроенергію знижені для металургійних і хімічних підприємств. Їх заводи платять за послуги енергетики та державної інфраструктури менше, ніж виробники цукру, хліба, цегли, цементу. А підприємства ІСД, що належали радникові Тимошенко Гайдуку, не платили за газ узагалі весь рік. Україна ж із Газпромом розраховувалася резервами НБУ. Особливими постановами Кабміну надавалися пільги на ввезення устаткування заводам Гайдука і Пінчука. Всі завозять обладнання та сплачують ПДВ і мита. Ці -– ні. Успіхи в бізнесі належних бютівським депутатам фірм вражають уяву.
- Ми боялися економічного свавілля. Насильство Тимошенко над українською економікою, витрачання бюджету за власними примхами, вибивання емісії з НБУ перевершують все, чого можна було чекати від Януковича.
- Ми боялися тиску на малий бізнес, сваволі податкової, інших контролюючих органів. Те, що творилося в останній рік при Тимошенко, вражають уяву. Повне свавілля і самоуправство, позбавлення підприємців прав, наданих їм законом, що йде з самого верху, прийняття розпоряджень, які прямо порушують Закон. Такого й Азаров собі не дозволяв. Масштаби переплати податків і неповернення ПДВ також перевершують все, що було раніше.
- Ми боялися здачі інтересів України Росії. Масштаби цієї здачі з боку Тимошенко в багато разів перевершують все, що можна було чекати від Януковича. Крім кабального газового договору, це блокування розробки газу і нафти на шельфі, блокування аверсу Одеса-Броди, вибір російських партнерів для виробництва атомного палива для АЕС, надання російським інвесторам пільгових умов. Але якщо Янукович, піддаючись російському натискові, у відповідь на всі питання незграбно мовчав, то Тимошенко голосно кричить "Кор-р-рупція" і знаходить підтримку суспільства.
- Ми боялися відмови від реальних кроків з євроінтеграції. Тимошенко зірвала все, що було досягнуто Президентом Ющенком у цьому напрямку. У відповідь на практично досягнуту домовленість щодо ПДЧ, Тимошенко проїхалася європейськими столицями, прохаючи їх керівників не надавати його Україні. Вона зіграла на небажанні Франції та Німеччини сваритися з Росією, підтримавши їх настрої проти інтересів України. У результаті Україна не отримала ПДЧ.
Особлива розмова щодо газової труби. Тігіпко і Янукович виступають за консорціум з Росією. Тимошенко каже, що проти. Але треба чітко уявляти, що єдиною реальною альтернативою консорціуму є виконання Меморандуму з ЄС. Підписавши його під тиском Президента Ющенка, який власне, і домовився про його укладення, Тимошенко заблокувала його виконання. Мова йшла про виділення підприємства з транспорту газу на власний баланс, щоб європейці могли контролювати використання виділених сум. Ця головна вимога виконаною не була і Меморандум не працює. А значить, Україна залишається наодинці з тиском і шантажем Росії. Т.ч. і тут фактична позиція Тимошенко нічим не відрізняється від позиції її опонентів, крім ступеня щирості.
Де Янукович не особливо приховує корупцію, злодійство, здачу інтересів держави, Тимошенко запевняє країну, що таким чином вона бореться з корупцією, виплачує зарплати і пенсії, пригнічує олігархів, дбає про бідних. І отримує підтримку тих же самих і навіть гірших дій.
Більшість чесних і цілісних людей не можуть зрозуміти, що людина, криком лаючи олігархів, може ревно виконувати всі їхні побажання в обмін на підтримку і гроші. Не розуміє, що людина, ганьблячи корупцію, може сама брати більше від усіх корупціонерів разом узятих. Не вірить, що людина, яка розписується у любові до УПА та січових Стрільців, може поїхати в інший регіон і пообіцяти не відновлювати їх статус. Пообіцявши шанувати статус державної мови, може проголосувати закон, який його пригнічує. Точнісінько так справжній вболівальник не розуміє, що людина, яка демонструє у Львові футболку Карпат і запевняє, що вболіває за цю команду, може поїхати в Донецьк, прийти у футболці "Шахтаря" і клястися у вірності йому. Тому що нормальним, цілісним людям незрозуміло, як комусь може бути абсолютно байдужою і мова, і статус, і футбольні команди, і боротьба з корупцією і все інше, що прямо не пов'язане з владою. Сказати все що завгодно, підтримати все, що просять, зобразити любов і ненависть до чого треба, це ж як кубики в пісочниці, грайтеся, я не проти, тільки дайте владу. Люди не розуміють "Ну як же, вона ж сказала, що прижучить олігархів", "Ну як же, вона ж заявила, що Україна мусить мати єдину, свою державну українську мову". Не розуміють, що заяви в устах Тимошенко не означають абсолютно нічого. При всій переконливості і красі їх вимови, вони мають лише естетичну цінність. Уже не раз у цьому переконувалися мільйони людей. І все одно вірять. Скільки разів можна обманювати одну й тумж людини? Невже нескінченно?
"Єдність демократичних сил"
Події 2005р. відходять в історію, і їх учасники стають все більш балакучими. Вже навіть найближче оточення Тимошенко визнає, що у них не було і немає фактів корупції Порошенка та інших тодішніх соратників Ющенка. Що наїзди на них були викликані тільки їх приналежністю до табору Ющенка і припинилися відразу, як вони з його табору пішли. Тоді ж з'явилися юлеботи "– десятки людей, на всіх сайтах звинувачували Ющенка і тодішнє його оточення у всіх гріхах. Як і зараз, без будь-якої конкретики, загальними словами. Так хто ж зруйнував "команду Майдану"? Тимошенко, причому руйнувала з першого дня, цілеспрямовано і активно. Вона сподівалася зібрати всіх "прихильників Майдану" під собою? Фольклорна героїня також не задовольнялася всіма багатствами, намагаючись отримати все більше. У результаті залишилася з розбитим коритом. Справедливість є, за неї варто боротися.
Чому треба голосувати "Проти обох"?
ПРІБЮТ переможе при будь-якому результаті виборів. Але перспективи наші залежать від нашої поведінки. Від того, наскільки суспільство зможе чинити опір. Часто говорять, мовляв, суспільство не допустить. Чи є у нас те суспільство, яке може не допустити? Якщо тупій і недолугій політиці Януковича воно ще може чинити опір, то варто Тимошенко зробити те ж саме, продекламувавши агресивний театральний монолог про турботу за простий народ, і суспільство з усім згодне. Навіть з'ясувати, де вона живе і сплачує за проживання, люди не змогли.
Боротьба з переможцем майбутніх виборів починається сьогодні. З його майбутнім свавіллям, руйнуванням суспільства, ігноруванням наших особистих і державних інтересів. Якщо ти проти ПРІБЮТ, прийди на вибори і скажи, що ти проти. Голосувати проти обох – це і є голосувати проти ПРИБЮТ. Проти перемоги будь-якої з його половин. Чим менше голосів отримає на виборах переможець і чим більше буде проти обох, тим кращі наші позиції і більш уразливі – його. Легітимність поки що багато чого означає, переможець, який набрав менше 45% голосів вразливий з точки зору легітимності, його можливості самоуправства нижчі. Голосування проти всіх – перший поєдинок проти ПРИБЮТ. Він дає нам можливість побачити, скільки нас і наскільки ми готові чинити опір, хоча б пасивно, прийшовши на дільниці. Таке голосування і є перевіркою того, чи з'явилися у нас суспільство, наскільки воно організоване і здатне до дії.
Переклад з російської за джерелом: http://narodna.pravda.com.ua/politics/4b5cd076b2a5c/
jurko
ПРІБЮТ, що зірвався влітку, ось він, прийшов збоку. З великою ймовірністю, переможець отримає підтримку не менш як половини фракції подоланого конкурента, і тих, хто вагається, з інших фракцій. Його більшість загрожує стати кваліфікованою, що дає право змінювати Конституцію. Він отримує контроль над місцевими адміністраціями, всією правоохоронною та судовою системою.
Вже сьогодні чиновники і політики, які раніше не підтримували переможців 2-го туру, поспішають до них у команду, сподіваючись залишитися на посаді, зберегти свого протеже, пільги для свого бізнесу. Невдовзі ми побачимо чимало дивних заяв про підтримку однієї з частин ПРІБЮТ. Люди, яких ми звикли бачити сміливими і незалежними, обросли господарством і вже не можуть дозволити собі самостійності. Протистояти ПРІБЮТ нагорі буде нікому.
І тепер колись люті противники ПРІБЮТ намагаються знайти, кому такий контроль передати безпечніше.
Підтримка Януковича.
Існує думка, що Янукович у цьому сенсі безпечніший і голосувати треба за нього. Він зупинив ПРІБЮТ у червні, він менш активний і агресивний, у нього олігархи, незацікавлені щось віддавати Росії, стримують його нерозумні кроки. Певним чином у цих словах є сенс. Але люди швидко забули про Януковича 2007р. У нього не було всієї повноти влади, яка буде тепер. Але він сунув як танк, перебтраючи під особистий контроль все в країні, причому його ж олігархи були явно не в захваті від його дій, що виявилося при розпуску ВР. Немає підстав вважати, що вони його зможуть стримувати надалі.
Побутує й інша думка, ніби його керівництво буде менш авантюрним і більш професійним, ніж керівництво Тимошенко. Знову ж таки, досвід 2006-7 рр. не дає підстав так вважати. Практично, те ж саме, що у Тимошенко. І такі ж нахабні й малограмотні призначенці на конкретних посадах.
Підтримка Тимошенко.
Доводи на підтримку Тимошенко взагалі вражають своїм ірраціоналізмом.
Чого не зробила Тимошенко за минулі 2 роки з того, чого ми боялися з боку Януковича? На мій погляд, усе зробила. У цих умовах лякати Януковичем – не смішно.
- Ми боялися бандитів при владі. Кількість кримінальних злочинців, які прийшли з Тимошенко, зашкалює. Крім усім відомого Лозинського тут достатньо дивних особистостей, внаслідок чого став банальним вислів "Юлині рейдери". Заарештований поставлений нею голова Держкомзему, який обвинувачувався в участі у рейдерській банді. Звинувачений у тій же справі депутат БЮТ Губський не притягувався до відповідальності після особистого втручання Тимошенко. Скандали з рейдерськими захопленнями бютівськими депутатами ринків, будівель, підприємств практично по всій Україні від Дніпропетровська до Одеси та Луцька.
- Ми боялися виконання забаганок "своїх" олігархів. Але чого вони ще можуть просити після тих пільг, які їм дарувала Тимошенко? Високі для інших ціни на газ, транспорт, електроенергію знижені для металургійних і хімічних підприємств. Їх заводи платять за послуги енергетики та державної інфраструктури менше, ніж виробники цукру, хліба, цегли, цементу. А підприємства ІСД, що належали радникові Тимошенко Гайдуку, не платили за газ узагалі весь рік. Україна ж із Газпромом розраховувалася резервами НБУ. Особливими постановами Кабміну надавалися пільги на ввезення устаткування заводам Гайдука і Пінчука. Всі завозять обладнання та сплачують ПДВ і мита. Ці -– ні. Успіхи в бізнесі належних бютівським депутатам фірм вражають уяву.
- Ми боялися економічного свавілля. Насильство Тимошенко над українською економікою, витрачання бюджету за власними примхами, вибивання емісії з НБУ перевершують все, чого можна було чекати від Януковича.
- Ми боялися тиску на малий бізнес, сваволі податкової, інших контролюючих органів. Те, що творилося в останній рік при Тимошенко, вражають уяву. Повне свавілля і самоуправство, позбавлення підприємців прав, наданих їм законом, що йде з самого верху, прийняття розпоряджень, які прямо порушують Закон. Такого й Азаров собі не дозволяв. Масштаби переплати податків і неповернення ПДВ також перевершують все, що було раніше.
- Ми боялися здачі інтересів України Росії. Масштаби цієї здачі з боку Тимошенко в багато разів перевершують все, що можна було чекати від Януковича. Крім кабального газового договору, це блокування розробки газу і нафти на шельфі, блокування аверсу Одеса-Броди, вибір російських партнерів для виробництва атомного палива для АЕС, надання російським інвесторам пільгових умов. Але якщо Янукович, піддаючись російському натискові, у відповідь на всі питання незграбно мовчав, то Тимошенко голосно кричить "Кор-р-рупція" і знаходить підтримку суспільства.
- Ми боялися відмови від реальних кроків з євроінтеграції. Тимошенко зірвала все, що було досягнуто Президентом Ющенком у цьому напрямку. У відповідь на практично досягнуту домовленість щодо ПДЧ, Тимошенко проїхалася європейськими столицями, прохаючи їх керівників не надавати його Україні. Вона зіграла на небажанні Франції та Німеччини сваритися з Росією, підтримавши їх настрої проти інтересів України. У результаті Україна не отримала ПДЧ.
Особлива розмова щодо газової труби. Тігіпко і Янукович виступають за консорціум з Росією. Тимошенко каже, що проти. Але треба чітко уявляти, що єдиною реальною альтернативою консорціуму є виконання Меморандуму з ЄС. Підписавши його під тиском Президента Ющенка, який власне, і домовився про його укладення, Тимошенко заблокувала його виконання. Мова йшла про виділення підприємства з транспорту газу на власний баланс, щоб європейці могли контролювати використання виділених сум. Ця головна вимога виконаною не була і Меморандум не працює. А значить, Україна залишається наодинці з тиском і шантажем Росії. Т.ч. і тут фактична позиція Тимошенко нічим не відрізняється від позиції її опонентів, крім ступеня щирості.
Де Янукович не особливо приховує корупцію, злодійство, здачу інтересів держави, Тимошенко запевняє країну, що таким чином вона бореться з корупцією, виплачує зарплати і пенсії, пригнічує олігархів, дбає про бідних. І отримує підтримку тих же самих і навіть гірших дій.
Більшість чесних і цілісних людей не можуть зрозуміти, що людина, криком лаючи олігархів, може ревно виконувати всі їхні побажання в обмін на підтримку і гроші. Не розуміє, що людина, ганьблячи корупцію, може сама брати більше від усіх корупціонерів разом узятих. Не вірить, що людина, яка розписується у любові до УПА та січових Стрільців, може поїхати в інший регіон і пообіцяти не відновлювати їх статус. Пообіцявши шанувати статус державної мови, може проголосувати закон, який його пригнічує. Точнісінько так справжній вболівальник не розуміє, що людина, яка демонструє у Львові футболку Карпат і запевняє, що вболіває за цю команду, може поїхати в Донецьк, прийти у футболці "Шахтаря" і клястися у вірності йому. Тому що нормальним, цілісним людям незрозуміло, як комусь може бути абсолютно байдужою і мова, і статус, і футбольні команди, і боротьба з корупцією і все інше, що прямо не пов'язане з владою. Сказати все що завгодно, підтримати все, що просять, зобразити любов і ненависть до чого треба, це ж як кубики в пісочниці, грайтеся, я не проти, тільки дайте владу. Люди не розуміють "Ну як же, вона ж сказала, що прижучить олігархів", "Ну як же, вона ж заявила, що Україна мусить мати єдину, свою державну українську мову". Не розуміють, що заяви в устах Тимошенко не означають абсолютно нічого. При всій переконливості і красі їх вимови, вони мають лише естетичну цінність. Уже не раз у цьому переконувалися мільйони людей. І все одно вірять. Скільки разів можна обманювати одну й тумж людини? Невже нескінченно?
"Єдність демократичних сил"
Події 2005р. відходять в історію, і їх учасники стають все більш балакучими. Вже навіть найближче оточення Тимошенко визнає, що у них не було і немає фактів корупції Порошенка та інших тодішніх соратників Ющенка. Що наїзди на них були викликані тільки їх приналежністю до табору Ющенка і припинилися відразу, як вони з його табору пішли. Тоді ж з'явилися юлеботи "– десятки людей, на всіх сайтах звинувачували Ющенка і тодішнє його оточення у всіх гріхах. Як і зараз, без будь-якої конкретики, загальними словами. Так хто ж зруйнував "команду Майдану"? Тимошенко, причому руйнувала з першого дня, цілеспрямовано і активно. Вона сподівалася зібрати всіх "прихильників Майдану" під собою? Фольклорна героїня також не задовольнялася всіма багатствами, намагаючись отримати все більше. У результаті залишилася з розбитим коритом. Справедливість є, за неї варто боротися.
Чому треба голосувати "Проти обох"?
ПРІБЮТ переможе при будь-якому результаті виборів. Але перспективи наші залежать від нашої поведінки. Від того, наскільки суспільство зможе чинити опір. Часто говорять, мовляв, суспільство не допустить. Чи є у нас те суспільство, яке може не допустити? Якщо тупій і недолугій політиці Януковича воно ще може чинити опір, то варто Тимошенко зробити те ж саме, продекламувавши агресивний театральний монолог про турботу за простий народ, і суспільство з усім згодне. Навіть з'ясувати, де вона живе і сплачує за проживання, люди не змогли.
Боротьба з переможцем майбутніх виборів починається сьогодні. З його майбутнім свавіллям, руйнуванням суспільства, ігноруванням наших особистих і державних інтересів. Якщо ти проти ПРІБЮТ, прийди на вибори і скажи, що ти проти. Голосувати проти обох – це і є голосувати проти ПРИБЮТ. Проти перемоги будь-якої з його половин. Чим менше голосів отримає на виборах переможець і чим більше буде проти обох, тим кращі наші позиції і більш уразливі – його. Легітимність поки що багато чого означає, переможець, який набрав менше 45% голосів вразливий з точки зору легітимності, його можливості самоуправства нижчі. Голосування проти всіх – перший поєдинок проти ПРИБЮТ. Він дає нам можливість побачити, скільки нас і наскільки ми готові чинити опір, хоча б пасивно, прийшовши на дільниці. Таке голосування і є перевіркою того, чи з'явилися у нас суспільство, наскільки воно організоване і здатне до дії.
Переклад з російської за джерелом: http://narodna.pravda.com.ua/politics/4b5cd076b2a5c/
jurko
Відповіді
2010.01.25 | soloha
Re: Чи треба голосувати за ПРІБЮТ?
Блекоти хіба що перед тим обжертися!