МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Дві відверті книжки про війну. Спогади російського

01/28/2010 | igorg
і німецького солдатів. Написані різними людьми що воювали в різних місцях. Але на дивовижу схожі моменти, погляди, оцінки.

НЕМЕЦКИЙ СНАЙПЕР НА ВОСТОЧНОМ ФРОНТЕ 1942-1945 Йозеф Оллерберг. http://www2.maidan.org.ua/n/hist/1264701527
Спогади німецького снайпера що розпочав війну у 1943 на Україні на Донеччині й опинився у вирі найжорстокіших боїв на Україні. Нікопольський мішок, Кривий Ріг, відступ до Угорщини, кінець війни. У спогадах є такі речі у які дуже важко повірити якби не спогади іншого солдата з протилежного боку.

Воспоминания о войне. Никулин Н.Н. http://www2.maidan.org.ua/n/hist/1264701021 Вижив у страшних боях на Ленінградському фронті. Ті місця легко знайти на Google Earth. Космічні знімки не містять слідів війни. Але ці сліди легко побачити на багатьох світлинах різних людей. Солдатські останки, речі, зброя розкидані по лісах які люди зносять до невеличких саморобних памятників що так само хаотично розкидані по лісах. У тих же місцях є й сучасне німецьке кладовище. Там ховають німецькі останки. Й імена німецьких солдатів записують на гранітних стелах. Імен солдат червоної армії незнає ніхто й довідатися нема жодної змоги. Бо вони були не більше ніж пил при дорозі для вождів й командирів. Пил не має ні ціни ні імені. Ні тоді ні зараз. Ні для вождів, кремляді, начальничків, комісарів та інших їх компанії тоді не має й зараз.
І це варто памятати коли ця зграя виродків гебні й комісарства починає брехати про звірства ОУН, УПА та Бандери, про глумління над памяттю полеглих у війні то в Україні то в країнах Балтії то в Грузії.
Цих штатних "ветеранів" та їх насіння солдат Нікулін оцінив як ніхто інший. А ще передбачив далекі наслідки подій тих часів.
Тож це варто прочитати. Аби знати як це було, аби не вішали локшину на вуха.

Відповіді

  • 2010.01.28 | ukr_girl

    На жаль, скачати ничого неможна.

    Мабуть битi посилання.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2010.01.28 | sama

    нікуліна качати тут- дійсно цікаво (л)

    http://www.belousenko.com/books/nikulin/nikulin_vojna.htm
  • 2010.01.28 | Boroda__

    Re: Дві відверті книжки про війну. Спогади російського

    Я уважно прочитав мемуари Н.Н. Никуліна. Не знаю, чому з цього робити сенсацію. Так, великий подвиг російського, українського, єврейського, татарського – всіх народів СРСР є сукупність маленьких подвигів простих солдатів. І не тільки солдат, а всіх, хто працював на фронт, хто забезпечував перемогу.

    Так – війна це грязь. Грязь в будь-яких розуміннях цього слова. Окопи, болото, сидіння в окопах в мороз і холоднечу, подолання водних перешкод в крижаній воді, піші марші в будь-яку погоду, голод – всього не перерахуєш. Плюс дурість командирів і начальників, плюс небажання бачити в солдатові людини, а тільки гарматне м'ясо. Але це війна. І воюють солдати з одного і солдати з іншого боку. І гинуть солдати з одного і солдати з іншого боку.

    У чому ж різниця? А різниця в тому, що несуть на своїх плечах солдати, прагнучи до перемоги. У сенсі – що повинне стати результатом їх перемоги. Чи принесе їх перемога добро на завойовані або відвойовані землі, чи принесе зло?

    Якщо оцінювати і порівнювати дві сторони в ті роки – є багато аргументів. Я приведу один, що буде досить: Запитаєте мільйони євреїв – що для них було добром і що злом? Або запитаєте мою матір, кримську татарку, яку в її сім років погнали з її матерью до Німеччини. Вони не були солдатами, але що було б з ними якби не такі як Солдат Никулін?

    А взагалі – яким чином це пов'язано з Бандерой? Невже нелюдяне відношення командирів Червоної Армії до своїх солдатів може стати виправданням його діянь на користь фашистської Німеччини?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.01.28 | selu

      Re: Дві відверті книжки про війну. Спогади російського

      Boroda__ пише:
      > Я уважно прочитав мемуари Н.Н. Никуліна. Не знаю, чому з цього робити сенсацію.

      Бо правда, яку приховували.



      > Так, великий подвиг російського, українського, єврейського, татарського – всіх народів СРСР є сукупність маленьких подвигів простих солдатів. І не тільки солдат, а всіх, хто працював на фронт, хто забезпечував перемогу.


      Багато ви знаєте про працю американців?




      >
      > Так – війна це грязь. Грязь в будь-яких розуміннях цього слова. Окопи, болото, сидіння в окопах в мороз і холоднечу, подолання водних перешкод в крижаній воді, піші марші в будь-яку погоду, голод – всього не перерахуєш. Плюс дурість командирів і начальників, плюс небажання бачити в солдатові людини, а тільки гарматне м'ясо.

      А оце вже національне, про ставлення в інших арміях ви не чули, бо не писали би так.




      > Але це війна.

      То що, скільки військових злочинців засудили в СРСР?



      > І воюють солдати з одного і солдати з іншого боку. І гинуть солдати з одного і солдати з іншого боку.
      > У чому ж різниця? А різниця в тому, що несуть на своїх плечах солдати, прагнучи до перемоги. У сенсі – що повинне стати результатом їх перемоги. Чи принесе їх перемога добро на завойовані або відвойовані землі, чи принесе зло?
      > Якщо оцінювати і порівнювати дві сторони в ті роки – є багато аргументів. Я приведу один, що буде досить: Запитаєте мільйони євреїв – що для них було добром і що злом?

      А запитайте?


      Або запитаєте мою матір, кримську татарку, яку в її сім років погнали з її матерью до Німеччини. Вони не були солдатами, але що було б з ними якби не такі як Солдат Никулін?

      Прожила би життя, як людина. А ви би з Америці старі штани в Крим би присилали. Їх би тут вкрали з гуманітарки та продали би.


      >
      > А взагалі – яким чином це пов'язано з Бандерой? Невже нелюдяне відношення командирів Червоної Армії до своїх солдатів може стати виправданням його діянь на користь фашистської Німеччини?

      А він не діяв на користь Німеччини, але ж у вас книжок про це нема.
    • 2010.01.29 | igorg

      Дяже дякую! Отож, якщо для євреїв найбільшим

      злом був німецький націонал-соціалізм то для українців найбільшим злом був і є російський імперіалізм, комунізм і посткомунізм (до речі частка євреїв в комуністичному апараті управління 30-х була непропорційно великою).
      Отож виходить так, що одні мають право вважатися жертвами, а їх захисники бути героями й праведниками (не зважаючи на військові злочини), а для інших це зась.
      Але в Нікуліна є значно цікавіші речі. Він помітив систему відбору зіпсованого генетичного матеріалу й формування аморальної суспільної еліти. Більше того, він прогнозує далекі наслідки цього процесу.
      Не кажучи про порівняння з тим що відбувалося у німців. Стосовно ставлення до людей.
      Але й це ще не все, бо таке ж ставлення цілком логічно продовжується й зараз.
      Нелюдське і небачене досі ставлення червоних командирів і вождів до людей давно стало їх виправданням через перемогу над німецьким фашизмом який вони самі ж і зростили. І це мені так бачиться очевидний факт.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.01.29 | valer_m

        Re: Дяже дякую! Отож, якщо для євреїв найбільшим

        Ще нагадаю , що Нікулін у кінці книги
        каже що зараз писав би набагато жорсткіше .
        І справді помітно що це ще не все.
        > Але в Нікуліна є значно цікавіші речі. Він помітив систему відбору зіпсованого генетичного матеріалу й формування аморальної суспільної еліти. Більше того, він прогнозує далекі наслідки цього процесу.

        Саме так , не можу втриматись , наведу цитау :

        „ …готово: «Расстрелять перед строем!» или «Отправить в штрафную роту!», что
        то же самое. Так гибли самые честные, чувствовавшие свою ответственность
        перед обществом, люди. А остальные – «Вперрред, в атаку!» «Нет таких
        крепостей, которые не могли бы взять большевики!» А немцы врылись в землю,
        создав целый лабиринт траншей и укрытий. Поди их достань! Шло глупое,
        бессмысленное убийство наших солдат. Надо думать, эта селекция русского
        народа – бомба замедленного действия: она взорвется через несколько
        поколений, в XXI или XXII веке, когда отобранная и взлелеянная
        большевиками масса подонков породит новые поколения себе подобных.“
        Це взагалі про радянський народ - про нас.
        Для порівняння обов’язково потрібно читати «НЕМЕЦКИЙ СНАЙПЕР НА ВОСТОЧНОМ ФРОНТЕ »
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2010.01.29 | Boroda__

          Re: Дяже дякую! Отож, якщо для євреїв найбільшим

          Я згоден на 100, на 200 відсотків з тим, що з людиною поводились як з скотом, отправляючи їх на марну смерть. Я повністю згоден, що це є злочин перед народом, перед людьми того часу.

          Але ті люди, той народ не притягнув до відповідальності тих злодіїв за це, за мільйони марно згублених душ і не нам зараз робити це. К тому ж злочинці ті давно померли.

          Однак як би не було тяжко, якою не була б марною смерть мільонів - це не давало право нікому зрадити свій народ і повернути зброю проти своіх.

          І кожний мав вибирати - з ким він, з одною чи другою стороною. Не можна бути проти всіх, бо це або близирство, або повна дурість.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2010.01.29 | selu

            Re: Дяже дякую! Отож, якщо для євреїв найбільшим

            Boroda__ пише:
            > Я згоден на 100, на 200 відсотків з тим, що з людиною поводились як з скотом, отправляючи їх на марну смерть. Я повністю згоден, що це є злочин перед народом, перед людьми того часу.
            >
            > Але ті люди, той народ не притягнув до відповідальності тих злодіїв за це, за мільйони марно згублених душ і не нам зараз робити це. К тому ж злочинці ті давно померли.

            Нові народилися. І ви знову будете злочинцем або жертвою.



            >
            > Однак як би не було тяжко, якою не була б марною смерть мільонів - це не давало право нікому зрадити свій народ і повернути зброю проти своіх.

            З чого ви це взяли? Це часом не зомбування?




            >
            > І кожний мав вибирати - з ким він, з одною чи другою стороною.

            Не кожен. Хтось мав гешефт з обох, хтось стояв у стороні.



            > Не можна бути проти всіх, бо це або близирство, або повна дурість.

            А ще можна бути нерозумним симулянтом, як Швейк.
          • 2010.01.29 | igorg

            Ви мене просто шокуєте. Давайте глянемо

            на ситуацію так як вона є чи точніше була без ексцесів совєцького виховання й агітпропу. Або про те хто такі "свої". До речі, якраз у Росії зараз є такий рух.
            Отож погляди.
            Західна Україна. Поляки були чужими. Вони переслідували мову, не пускали українців у владу, фактично були колонізаторами. У 39-му прийшли визволителі, яких можна було назвати своїми. Бо їх декілька років навчали української та підбирали українців. Їх зустрічали із квітами, як своїх. Вистачило декількох днів аби зрозуміти що вони ще більш чужі ніж поляки. Грабували, вбивали, ображали, виселяли, одним словом чинили безпрєдєл. Це наші?
            Східна Україна. Після голодомору, терору й колективізацій у когось повернеться язик їх назвати своїми?
            Тому й кидали зброю у 1941 й зустрічали німців як визволителів, і за роки окупації люди відїлися й одяглися (хоч і німці не були своїми). Почитайте спогади Пігідо Правобережного, але порівняно з комуністами вони були прямо зразком гуманізму й законності, якогось певного порядку. Там де ставлення німців до українців було лояльним від українців вони мали велику підтримку. Конкурс у дивізію у Львові був 8 чоловік на місце! Як вам такий рівень добровольців? Сотні тисяч поїхали у Німеччину й працювали там, служили у протиповітряній обороні. Ще більше втікало від наступу більшовиків з німцями. Всього в німеччині опинилося біля 3 млн. українців. Сталін вимагав їх видачі й созники погодилися, але видали тільки 1/3-1/4 які потрапили до таборів Сибіру.
            Там де ставлення німців було поганим чинився опір. На Волині, Рівненщині у вотчині Еріха Коха. За це більшовики забезпечили йому спокійне санаторне життя до старості, до 90 років. Там УПА воювала з німцями захищаючи українців.
            Там же було спровоковано різню з поляками. Німцями й совєтами. До речі, саме поляки в Україні беззастережно підтримували німців. І що? Хто їм це у вину ставить? Згодом вони труїтимуть у польщі совєтських "визволителів" й переслідуватимуть німців. А ще виселять українців із західних земель, а тих хто залишився розсіють по Польщі так аби ніде українців не було більше 10%. Хтось їм це у вину ставить?
            Після визволення Пятихаток у 46 році там вимерло від ГОЛОДУ 1/3-1/4 людей. То хто вороги, скажіть на милість? Померлих було б більше якби не Західна Україна де провести реквізиції до 56 року не давала УПА. Туди тікали від голоду, звідти везли харчі. Совєтів та їх посібників там знищували. Таке було і було за що. Аби позбавити УПА підтримки населення совєти створили псевдоУПА задачею котрої було викликати до УПА негативне ставлення людей. І частково це вдавалося. Люди зрозуміли що й до чого надто пізно, коли ті бійці УПА опинилися в совєцьких установах на теплих місцях.
            Щодо методів. У 1941 році в полон здалися практично усі хто був родом з захоплених німцями земель. Хто не боявся помсти більшовиків над родинами. Далі на фронт було кинуто людей з глибинки для котрих їх сімї стали заручниками. З іншого боку полон для них не був альтернативою. Німці продемонстрували нелюдське ставлення до полонених. Отож смерть що тут що там, але на кону ще й життя рідних. Прочитайте Нікуліна й зрозумієте чому втікали з госпіталів й чому не покидали частин поранені. Що було причиною.
            Скажіть чому й для чого совєти знищували при відступі власні госпіталя з пораненими, медсестрами, лікарями? У Донецьку в Одесі, Севастополі? Яка в цьому логіка?
          • 2010.01.29 | igorg

            Ще цікавий момент про стосунки німців й

            українців.
            На початку війни ставлення до остарбайтерів-українців у німеччині було показово хороше. Я бачив листування родичів (не моїх). Після комуняцького щастя це був рай земний. Було вільне листування, гарні умови. Дружину що завагітніла (від чоловіка) відіслали додому в Україну (не товарняком під конвоєм). Втім й пізніше, як про це згадує Пігідо Правобережний ставлення було добрим, людяним. Це не порівняти із совєцьким знущанням.
          • 2010.01.29 | igorg

            І ще дуже цікаве запитання для вас

            Скажіть, чому німці розшукують й ховають останки своїх солдат під Леніградом й пишуть їх імена навіть сьогодні. І скажіть чому російська влада цього не робить із своїми? Чому оті памятники у лісах саморобні, поставлені людьми а не владою. Чому до них зносить люд останки, а владі байдуже? Скажіть що то за влада і хто там "свої"?
            Сьогодні українці називають своїх солдатів своїми захисниками, розшукують їх останки й ставлять памятники. Я маю на увазі УПА. Десь до цього має стосунок і влада.
            Але скажіть скільки останків червоноармійців поховано на Донеччині, Харківщині, Луганщині? То що то за влада? Хто вони?
  • 2010.01.29 | АБВГ

    Саме зараз екс-прем"єр Блер розповідає суддям про початок війни

    в Іраку.
    Нерідко на тому ж місці стояли перед судом британські генерали і адмірали. Тому в британцській армії такі невеликі втрати.
    Ця система відповідальності шліфувалась віками.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.01.30 | Володимир

      Re: Саме зараз екс-прем"єр Блер розповідає суддям про початок війни

      Бачив сьогодні по ВВС, як натхненно брехав колишній прем'єр. Мерзота. Цікаво, що немає людей, яким би не забракло бзда публічно заявити, що оте пекло в Іраці та жопа в Афганістані є прямим результатом діяльності ізраїльського лобі в США та Великій Британії. Дуже боляче дивитися фотографії англійських хлопців, що загинули в Афганістані, як прибувають до Англії гроби. Дивлюся ВВС кожного дня, але серед цих загиблих, чиї тіла зі зворушливими почестями приймають вдома, жодного разу не бачив гебреїв. Здебільшого шотландці. Якщо чесно, то ці хлопці гинуть на догоду ярмулчастій публіці, яка приїздить із США і, вимахуючи біблією, поволі, але невмолимо, відбирає, тобто колонізує арабські землі. Так воно (Блер) ще й допизділося до того, що ще й проти Ірану війну непогано було розпочати! Бо він, бач, терористів підтримує. А звідки вони взялися, ті "терористи"? Звісно, як відповідь на колонізаторську політику ізраїлю.
  • 2010.01.29 | Vyacheslav

    От іще одна (л)

    http://nik-shumilin.narod.ru/inf/list.html
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2010.01.30 | igorg

    Дещо до ментальності. Російської, як наслідок відбору

    я б сказав що нашим українським найекстремальнішим націоналістам таке й близько не снилося. І нічого, нормально проходить за патріотизм. І протестів не чути.

    http://nnm.ru/blogs/setipa/gotovte_spiski_2/#cut

    Александр Харчиков — поэт-песенник и исполнитель авторских песен патриотического характера по мнению сторонников и национал-коммунистического и антисемитского характера по мнению противников. Родился 21 декабря 1949 года в селе Кеньша Никольского района Пензенской области.
    В 1966—1969 гг. служил в Военно-морском флоте СССР. В 1968—1969 участвовал в боевых действиях в Египте, был ранен. В 1974 году окончил Мордовский государственный университет им. Огарёва по специальности «Промышленная электроника».
    Работал на инженерных должностях на заводах «Кузтекстильмаш» (г. Кузнецк Пензенской области), «Электровыпрямитель» и «Медицинских препаратов» (г. Саранск), на заводе «Сокол» (Ленинград).
    Стал известным в 90-х годах после того, как некоторые из его произведений прозвучали в телевизионной программе «600 секунд», начали выпускаться на кассетах и компакт-дисках, разошедшихся по всему бывшему Советскому Союзу и за его границы.

    В репертуаре более трёх сотен песен преимущественно патриотической и оппозиционной направленности. Большую часть текстов написал сам, в одной из песен использовал стихи Ю. Мухина, в одной — А. Широпаева. Выпущен 31 альбом. Из них один состоит из любовной лирики, один — из морской лирики, один — из природной и религиозной лирики, и 28 — из песен на темы коммунизма, национализма и национал-коммунизма («Арийский марш» («Белая раса»), «Россией правят жиды», «На сердце тоска» («Жидам»), «Убей американца», «Добей абрека», «Думаешь, черный тебя пощадит?»).
    Проживает в Санкт-Петербурге. 28 июля 2007 года возглавил движение «17 марта», созданное с целью реализовать итоги референдума 17 марта 1991 года о сохранении СССР.
    (По материалам Википедии: http://ru.wikipedia.org/wiki/Харчик...ндр_Анатольевич )

    Готовьте списки!

    Народ советский, сыны-славяне!
    Пусть до Победы пути неблизки,
    Уже сегодня на вражью стаю
    Готовьте списки, готовьте списки!

    На всех уродов родного края:
    Злодеев скользких, мздоимцев низких,
    Своих погибших не забывая,
    Готовьте списки, готовьте списки!

    На извращенцев ТВ-отряда,
    Кто и доныне в истошном визге
    Клянёт Россию и славит Штаты, — Готовьте списки, готовьте списки!

    На расстрелявших Совет Верховный
    Цепных сатрапов царя Бориски,
    На облепивших подножье трона — Готовьте списки, готовьте списки!

    На всех лакеев американских,
    На режиссёров демофашистских,
    Дружков Бжезинских, людей Щаранских — Готовьте списки, готовьте списки!

    На реформаторов — иудократов,
    На олигархов — главконгрессистов,
    На абрамовичей и на гайдаров,
    На всех чубайсов готовьте списки!

    ЭЛДПээРовские депутаны
    И эНДээРовские одалиски — И то, и это — гарем тирана.
    На тех и этих готовьте списки!

    На крест взгляните: он православный,
    А архипастырь — пёс ельцинистский,
    Не богу служит, а истукану — Готовьте списки, готовьте списки!

    Токсикоманы и наркоманы,
    И содомиты (вся группа риска) — Гнилое семя демошайтана.
    Он жить не должен — готовьте списки!

    Гремит гитара, грохочет песня,
    Взывает голос с магнитных дисков:
    "На всех, кто нашу страну бесчестит,
    Готовьте списки, готовьте списки!"

    Пусть бьётся сердце в надежде тайной,
    Что грянет время большой зачистки,
    И к нам вернётся товарищ Сталин — Готовьте списки, готовьте списки!

    За нашу память, за наши святцы,
    За наши звёзды на обелисках
    Не уставайте с врагами драться — В расход предателей! Готовьте списки!

    Всё, что пропел я, итожим вкратце:
    "Даёшь проскрипции! — Готовьте списки!"

    А.ХАРЧИКОВ


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".