01/30/2010 | hrushka

Хоть в дану хвилину (момент) всі заняті думками кого вибирати на посаду президента, ми повинні не забувати справи котрі торкаються решту державних обов`язків. Іншими словами, президент не диктатор. Він/вона мусять співпрацювати з Верховною Радою, котра основно представляє думки та бажання народа, про що кожний з нас відповідає (Хтось на Майдані звернув увагу, що Папа Іван Павло ІІ відвідуючи Україну мавби сказати, що свобова вимагає більше праці ніж нивільництво).

Рівень освіти населення представляє собою добробут народа. Хоть народ 99% грамотний, середня а може й вища освіта не конче дотягають до рівня в західних державах. Тому, хто`б не був вибраним президентом, цю справу муситься обов`язково доглянути. Із мої точки погляду, значно танше та більш справедливо, коли такий вишкіл в державі провадиться одною мовою, державною мовою. Хоть декотрі держави користуються більше ніж одною державною мовою, однак те положення є виїмком і Україна не може собі дозволити заниматись такою іграшкою із багато причин.

Здоровий вишкіл молоді не тільки піднисе життєвий рівен населення та збільшить заробітничі посади, але й стримає втечу здібної та вишколеної верстви населення до других держав. Людська прикмета виявляється в тім, що багато із нас шукаємо чогось не бувалого, чогось особливого. Тому можна сподіватись що підчас такого народного розвитку вчені, науковці, знавці (експерти) та дослідники в нас та з других держав будуть відвідувати (візітувати?) одні других як таткож обмінюватись поглядами та знанням. Тут відповідно додати, що в Европі населення розмовляє більш ніж одною мовою і чим більш різноманітне (варіянтне) знання мов нашої вивченої верстви, тим кращий вислід (результат) для народа та для розвитку держави.