Церковні ієрархи закликають до гріха
Нещодавнє звернення предстоятелів впливових в Україні конфесій із закликом до виборців не голосувати у другому турі проти обох кандидатів мало б викликати суперечливі почуття у віруючих. Адже Церква вчить, що всі дії християнина мають узгоджуватися з його сумлінням. Те, що проти сумління - гріх. Але, оскільки для багатьох, особливо щиро віруючих і практикуючих християн, голосування за жодного з кандидатів ніяк не узгоджується з їхнім сумлінням, то заклики ієрархів фактично є закликом до гріха, бо у таких людей у теперішній ситуації є тільки один усвідомлений вибір - поставити позначку у графі "не підтримую жодного кандидата" . Негативи обох кандидатів настільки великі, що не дозволяють багатьом виборцям брати на себе відповідальність, яку вони б несли, якщо б проголосували за одного з двох претендентів на пост президента. Проте, політичні міркування в черговий раз виявилися вищими ніж міркування моральні. Передбачати, що одне зло буде більшим, а інше меншим, і таким чином відходити від Божої заповіді "противитися всякому злу і віддавати себе на Божу волю і Божу милість" - означає не вірити у Божу справедливість та Божу милість. Для українського, та й інших секуляризованих атеїстичних, чи постатеїстичних суспільств - це звичайна річ. Церква відображає стан суспільства, а суспільство відображає стан Церкви. Пригадуються рядки з Одкровення святого Івана Богослова про двох звірів посланих драконом. Один звір - з моря, другий звір - з землі. Один - більший, другий - менший. Обидва - породження одного найбільшого зла. Обидва наші кандидати у президенти також є породженням однієї кланово-олігархічної системи, зрощуваної і підживлюваної брехнею і захланністю. Вони є доповненням одне одного. За ними стоять одні і ті ж сили, лише пофарбовані у різні кольори. Одкровення не закликає ставитися краще до одного з цих звірів. Праведні ті, що не пішли за жодним з них. Вибілені кров'ю Ісуса Христа щирою і правдивою вірою в нього. "Церква Христова" є святою, але складається вона з людей. Люди ж є грішними, бо живуть в світі наповненому гріхом. Тому від церковних ієрархів не можна вимагати абсолютної непомильності й ідеальних рішень в усіх випадках. Проте їхній заклик може бути великим ударом для Церкви, на радість атеїстам і на виправдання зневіреним. З іншого боку це - випробування для тих християн, які понад усе бажають жити у злагоді з власним сумлінням. Цей заклик ієрархів не повинен привести їх до зневіри і відходу від Церкви. Адже Дух більший від Тіла, а ідея - від тих, хто її реалізує. Та й у Церкві було багато предстоятелів, які ніколи не ставили політику вище від моралі, самі не йшли й не закликали інших йти на компроміси з сумлінням. У Греко-Католицькій церкві такими були Митрополит Андрей Шептицький і Патріарх Йосип Сліпий. Вони не поклонялися звіру і не вибирали жодного зла, ані більшого, ані меншого. Петро Жук, Роман Соломонюк Центр з інформаційних проблем територій Національної Академії Наук України
Відповіді
2010.02.01 | Ukrpatriot(patriot)
Re: Церковні ієрархи закликають до гріха
Ну то як бути християнам?