02/05/2010 | Franko

Аналізуючи власні електоральні мотиви, я встановив, що доцільність голосувати проти всіх не є константною, інваріантною величиною, яку потрібно встановити раз і назавжди. (Таким чином, спроби деяких шановних дописувачів встановити єдине й незалежне моральне мірило для голосування "проти всіх", використовуючи слова "завжди", "ніколи" і т.п., хибує на надмірне спрощення моделі.) Ця доцільність є функцією, причому функцією, яка, як виявилося, дуже слабко залежить від різниці між прийнятністю кандидатів, але дуже сильно - від прийнятності найкращого кандидата. Ця залежність є нетривіальною і схематично подана на діаграмі.

Бачимо, що голосувати "проти всіх", якщо один з кандидатів має хоча б якийсь запас чеснот, зовсім недоцільно. Однак, починаючи з певної величини неприйнятності найкращого (чи найменш найгіршого) кандидата, доцільність голосувати "проти всіх" починає різко зростати.

На наступній діаграмі ми відклали положення, які займають в моїй голові реальні кандидати. Вони згуртувалися довкола ділянки кривої, похідна в якій сягає екстремуму, тому невеликий приріст неприйнятності кандидатів породжує великий приріст доцільності голосування "проти всіх".



Відзначимо також, що різні громадяни - в силу природніх світоглядових відмінностей - володіють різною кривою доцільності, яка, на нашу думку, може бути отримана з поданої кривої шляхом лінійної трансляції вздовж осі абсцис. Інтенсивність противсіхосрачів в Інтернеті, на нашу думку, є прямим наслідком крутизни цієї ділянки кривої, дуже чутливої до зміни аргУмента функції. Також важливо відзначити, що автор прецця, і цей псевдонауковий запис не варто сприймати надто серйозно