Відповіді

• 2010.02.07 | ak1001

  ну я б все таки зробив похибку на "національні особливості"

  української політики, електората взагалі і президентських виборів зокрема
  
  наступні місцеві покажуть як воно буде, а дай бог і парламентські
  
  Тернопільска обл
  
  Тимошенко - 35.67
  Ющенко - 26.43
  Яценюк - 9.91
  Янукович - 9.82
  Тягнибок - 4.89
  Тігипко - 4.8
  
  Проти всіх - 1.62
  
  
  А взагалі імхо вождістські партії продовжимуть квітнути буйним цвітом, навіть якщо вони будуть одноднєвкі
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2010.02.07 | Чучхе

    трохи різне

    Ну вождистська партія типу "свободи" і вождистська партія типу "Батьківщини" - це ж таки різні речі
    
    Перша претендеє на сформованість знизу і якесь реальне існування, друга - фантом, який існує лише тому, що в країні існує пропорційна виборча система
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.02.07 | ak1001

      так це етапи життя :) он читав щойно те саме про Тігипко

      типу людей які самі прийшли до нього до виборів і робили компанію на місцях зараз викидають і продають місця
      
      до речі Тігіпко і Яценюк - типу нові політикі, а по суті ті самі вождістьскі партії - ну вожді звичайно слабші - але зборіще то під фамілію, ан ідеологію
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.02.07 | Сахаров

        Re: так це етапи життя :) он читав щойно те саме про Тігипко

        Схоже що перш ніж дорости до демократії, треба перехворіти на дитячу хворобу авторитаризму. Вождістські партії і є втіленням авторитаристського мислення на тлі недорозвиненної демократії.Такий етап, що справжні партії, побудовані на ідеології, ще не народилися. Комуністи - поза рахунком, та й КПУ сьогодні теж більшою мірою вождистська.

      • 2010.02.07 | Чучхе

        Яценюк і Тігіпко - це чуваки взагалі іншого порядку

        Їм і не треба мати ніякої партії, це чуваки, заточені під президентські вибори і самостійні політичні фігури.
        
        Проблема в тому, що пропорційна система просто вимагає від них мати якісь партійні організації, бодай самі фіктивні. Можете зі мною згоджуватись чи ні, але вибори за партійними списками у нас убили формування нормальних політичних партій.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2010.02.07 | WWW

          Що заважає нормальним людям об'єднуватися у партії

          Хай вибори відбуваються за партійними списками чи за індивідуальними вождиськими. Добре, для наївних відбувається підміна понять та девальвація понять. Але ж партія виборчого або народного типу - не для наївних.
          
          Хто заважає не спокушатися вступати кожний раз у лайно імені чергового лідера. Бо вступити у лайно - то до грошей?
          
          Може, не у системі, а з потенційними партійцями проблема?

        • 2010.02.07 | Мартинюк

          Потрібні громадсько-політичні рухи

          ідеологічно самодостатні, без імпортних ідеологічних вівтарів, і самодостані фінасово - без фіксованих великих спонсорів, які неминуче потім стають не спонсорами а власниками політичної сили.
          
          Атака на УРП 2000 року почалася з того що Марчук ( на той час голова РНБО ) втратив монополію на фінасування цієї партії - 70% надходженнь до какси партії почали становити пожертви середніх підприємців.
          Причому майже рівномірно повісіх регіонах країни. До речі не покладаю вину за цю атаку на Марчука - він просто втратив інтерес до неї - типу плачу не я, то й партія не моя.
          
          Диспетчером погрому УРП виступив Литвин - вони навіть розсилали по обладміністраціях цидули з рекомендацією сприяти приїзду на зїзд 3 жовтня 2000року ( черз два тижні після зникнення Гонгадзе) якомого більшого числа прихильників Лук"янека - а саме ним , як тараном і розвалили партію, яка мала 14 тисяч активних членів по всій Україні. На зїзді невеликою більшістю Лукяненко переміг тодішнього голову Шандрюка. Останній відійшов від справ (залишитися не міг - пбо почалася травля)і з ним відійшли майже всі підприємці які гуртувалися навколо УРП, як реальної політичної сили.
          
          Протягом лічених місяців нова верхівка продала будинок на Прорізній ( а з Київрадою вже було домовлено про передачу УРП підвалів і сусідніх будинків - залишалося лише оформити). Врешті в такому самому стилі ,але менш катастрофічному для партії відбувалася попередня зміна голови УРП з Михайла Чорновола на Лукянення - тоді були ліквідовані видавничі центри і зупинені довготривалі програми УРП - наприклад "Балто-Чорноморська дуга". Але тоді хоч приміщення осталося...
          Лукяненко хороший ідеолог і можливо навіть стратег ( якщо так можна називати людину яка зневажає і нищить обози і склади своєї армії) - але він абсолютно нездалий менеджер і керівник. А причина все та ж - школа партійного секретарства і номенклатурної робити в партійних органах.

        • 2010.02.07 | Max

          Власне так і є --

          -- з технічного боку зло тут є саме в пропорційній системі.
          Чучхе пише:
          > Проблема в тому, що пропорційна система просто вимагає від них мати якісь партійні організації, бодай самі фіктивні. Можете зі мною згоджуватись чи ні, але вибори за партійними списками у нас убили формування нормальних політичних партій.
          Як із тим можна не погодитись? Саме так воно і є.
          
          Якщо ж спробувати покопати глибше: чому така (попорційна) виборча система була впроваджена при загальних оплесках публіки? НМСД, внаслідок совкізму, частково проеволюціонувалого до державництва (alias етатизм alias statism). Ірраціональна віра в то, що державним законом можна вплинути на об'єктивні суспільні процеси. Етатисти вірили (і назагал вірять надалі), що процес політичної структуризації суспільства може бути прискорений відповідними законодавчими кроками, як пропорційна виборча система.
          
          То так якби хтось щоранку тягнув свіжопосаджену яблуньку догори в переконанні, що тоді вона швидше виросте.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2010.02.07 | Чучхе

            я пам"ятаю, як ту систему вводили

            навіть на ВФ знаходилися палкі прихильники пропорційки, які по-дитячому раділи, що "тепер-то жоден олігарх не скупить собі виборчий округ"
            
            Їм не пояснили, що буде ще гірше
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2010.02.07 | Max

              Re: я пам"ятаю, як ту систему вводили

              Чучхе пише:
              > навіть на ВФ знаходилися палкі прихильники пропорційки, які по-дитячому раділи, що "тепер-то жоден олігарх не скупить собі виборчий округ"
              Побоююсь, що то ще не є в минулому. Хотів би помилятись, але мені здається, що тут на форумі прихильників пропорційки є до дідька і нині. З ними то є, як із твердолобими совками: "задум був правильний, тільки реалізація його погана", так вони кажуть. Коли пробуєш виясняти в них, як би то мало бути зреалізовано в слушний спосіб, то сходять з теми, лепечучи щось про олігархів, політичну корупцію і т.п. Типово совкове несприйняття реальності в гострій формі.
              
              > Їм не пояснили, що буде ще гірше
              Пам'ятаю, що спроби таких пояснень все ж були, але важко їх було почути на тлі гучного хору ентузіастів пропорційки.

• 2010.02.07 | WWW

  головна функція партії: вибір лідерів

  коли лідер відлитий у мармурі, головна функція (а отже, місія) не існує, і партія перетворюється у кліку для досягнення особистих інтересів окремих осіб чи клуб анонімних мастурбаторів, а не в партію.
  
  Щодо партії: дивись на мету та засоби, а не на слова, якими її дії або бездіяльність позначають у вузьких колах обмежених вірних.
  
  Інше питання: та де ж взяти хоча б трьох-чотирьох належних лідерів для праймеріз. Та і партійці повинні бути на рівні, щоб стимулювати лідерів мудро.
  
  Тому кореневе твердження інше: чи є у складі єдності "український народ" достатньо особистостей, що здатні працювати у команді на щось правдиве і не тільки для себе

• 2010.02.07 | Ukrod

  Чому ж немає ?

  70 років совка вчили любові до вождів. (Ленін-Сталін-Черговий генсек)
  Це не змінились аж так сильно за 18 років незалежності.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2010.02.07 | Чучхе

    Так в СРСР не було й змагальності між партіями

    Майбутнє країни по любому за партіями, об"єднаними не навколо людини, а навколо ідеології
    
    але зараз вони поки що об"єднують навколо грошей, оскільки бюрократія помилково вважає своїм завданням не будувати а красти
    
    але ж і безкінечно красти не можна
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.02.07 | Ukrod

      Re: Так в СРСР не було й змагальності між партіями

      Чучхе пише:
      > Майбутнє країни по любому за партіями, об"єднаними не навколо людини, а навколо ідеології
      >
      Майбутнє - так. Але змагальність між партіями покищо теж не вострєбована саме з тих же причин. Немає традиції.

• 2010.02.07 | rais

  Re: Чому у партій вождистського типу немає майбутнього в Україні

  Тому що їх будують колишні інструкторики та комідеологи. Люстрація єдиний вірний крок на шляху розбудови незалежної України.

• 2010.02.07 | Max

  IMHO щодо ВО Свобода то не так

  Чучхе пише:
  > Коли після майже 50% успіху партії в Тернопільській области, її "лідер" набирає на виборах президента щось біля 1,5% - нормальна партія мала б такого "лідера" гнати в тришиї
  Не конче так. Нормальний лідер нормальної партії сам би подався до димісії, ЯКБИ та партія хоч раз мала значно ліпший виборчий результат в загальнодержавному вимірі, аніж її провідник. Тоді так, безумовно: або неуспішний лідер йде геть сам, або партія його зміщує.
  
  Те, що питання заміни лідера ВО "Свобода" не стоїть, може означати, що її актив не дуже вірить, що виборчі досягнення цілої партії на евентуальних парламентських виборах були би значно ліпші за актуальні результати О.Тягнибока на виборах президентських.
  
  > Але оскільки Тягнибок типу "вождь", то шлях "Свободи" лежить до благополучного загнивання з цим пінгвіном на чолі і впевненого поступу через нездатність до реформування - у політичне небуття
  Мій приватний досвід спілкування зі свободівцями суперечить тезі про "вождівство" у тій партії. Не чув я від них ані самого терміну "вождь", ані якогось особливого пієтету до свого лідера. Буває, що в кількахвилинному діалозі взагалі не виступає згадка про Тягнибока. В тому плані різниця із тим, як себе ведуть бютівці, є просто разюча. Ті останні здається просто нездатні побудувати якусь сенсовну секвенцію із 2-3 речень без апології своєї Юлі. Зі "Свободою" то не йде в жодне порівняння.