Ну і діла! Іван Огієнко - прадід Сергія Бубки
02/19/2010 | Hadjibei
Гени є гени. Як не в одному, так в іншому талант.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/bubka/4b7e1d38172dc/
ПРО ГЕНЕАЛОГІЮ
Вітаю всіх!
У мене – новина особистого характеру.
Тут, в Канаді, я дізнався про свого предка. В родині моєї мами завжди говорили, що один з наших родичів був дуже відомою людиною, видатним діячем української культури та політиком початку ХХ століття. Але говорили про це пошепки – оскільки у Радянському Союзі цей період нашої історії вважався табу. Після війни до моїх родичів – а дівоче прізвище моєї бабусі було Огієнко навіть приходили люди з відповідних органів і розпитували, чи не підтримують зв*язок з емігрантом. Зв*язку не було – тоді так було безпечніше вижити.
Через те, що зв*язок розірвався, ми знали про нього дуже мало. Але приїхавши до Канади, я вирішив співставити факти і спогади моєї тітки із реальними фактами, і з*ясувати, чи це той самий Огієнко. Поспілкувався з людьми зі діаспори, почитав місцеву літературу, і виявилося – так!
Іван Івнович Огієнко доводився рідним дядьком моїй бабусі по мамі, тобто рідним братом мого прадіда.
Для тих, хто не знає: Іван Огієнко – один з наших найвідоміших культурних діячів ХХ століття. В радянські часи його ім*я замовчувалося, хоча тепер Україна має право пишатися цією людиною енциклопедичних знань і дуже відданою своїй справі. Народився він, як і казала моя тітка, 15 січня 1882 року за новим стилем у Брусилові (зараз це Житомирська область, а тоді була Київська губернія). Був професором на кафедрі історії української культури Київського університету, міністром освіти та віросповідань в урядах Української народної республіки. В листопаді 1919 р. Симон Петлюра, емігруючи, призначив його головноуповноваженим уряду УНР.
Потім Іван Іванович і сам емігрував. Між двома війнами мешкав у Польщі, де видавав культурницькі журнали та книги. Переклав українською мовою Біблію, Слово о полку Ігоревім, упорядкував кілька перших в нашій історії підручників з історії української мови та культури. Він знав кілька мов, в тому числі давніх, і був прихильником автономії української церкви. Після смерті дружини постригся у церковний сан. Після Другої світової війни перебрався спершу до Швейцарії, а потім до Канади. Під іменем митрополита Іларіона став головою Греко-Православної Церкви Канади.
Як я зрозумів, для українців Канади він був справжнім духовним лідером, видатним ученим і патріотом до останніх днів свого життя.
Помер у Вінніпезі на 91 році життя.
Тьотя Валя, яка першою розповіла мені про Огієнка, часто каже: "Мабуть, недарма у тебе в житті все складається саме так".
Думаю. що найближчим часом я з*їжджу у Вінніпег на могилу Івана Івановича.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/bubka/4b7e1d38172dc/
ПРО ГЕНЕАЛОГІЮ
Вітаю всіх!
У мене – новина особистого характеру.
Тут, в Канаді, я дізнався про свого предка. В родині моєї мами завжди говорили, що один з наших родичів був дуже відомою людиною, видатним діячем української культури та політиком початку ХХ століття. Але говорили про це пошепки – оскільки у Радянському Союзі цей період нашої історії вважався табу. Після війни до моїх родичів – а дівоче прізвище моєї бабусі було Огієнко навіть приходили люди з відповідних органів і розпитували, чи не підтримують зв*язок з емігрантом. Зв*язку не було – тоді так було безпечніше вижити.
Через те, що зв*язок розірвався, ми знали про нього дуже мало. Але приїхавши до Канади, я вирішив співставити факти і спогади моєї тітки із реальними фактами, і з*ясувати, чи це той самий Огієнко. Поспілкувався з людьми зі діаспори, почитав місцеву літературу, і виявилося – так!
Іван Івнович Огієнко доводився рідним дядьком моїй бабусі по мамі, тобто рідним братом мого прадіда.
Для тих, хто не знає: Іван Огієнко – один з наших найвідоміших культурних діячів ХХ століття. В радянські часи його ім*я замовчувалося, хоча тепер Україна має право пишатися цією людиною енциклопедичних знань і дуже відданою своїй справі. Народився він, як і казала моя тітка, 15 січня 1882 року за новим стилем у Брусилові (зараз це Житомирська область, а тоді була Київська губернія). Був професором на кафедрі історії української культури Київського університету, міністром освіти та віросповідань в урядах Української народної республіки. В листопаді 1919 р. Симон Петлюра, емігруючи, призначив його головноуповноваженим уряду УНР.
Потім Іван Іванович і сам емігрував. Між двома війнами мешкав у Польщі, де видавав культурницькі журнали та книги. Переклав українською мовою Біблію, Слово о полку Ігоревім, упорядкував кілька перших в нашій історії підручників з історії української мови та культури. Він знав кілька мов, в тому числі давніх, і був прихильником автономії української церкви. Після смерті дружини постригся у церковний сан. Після Другої світової війни перебрався спершу до Швейцарії, а потім до Канади. Під іменем митрополита Іларіона став головою Греко-Православної Церкви Канади.
Як я зрозумів, для українців Канади він був справжнім духовним лідером, видатним ученим і патріотом до останніх днів свого життя.
Помер у Вінніпезі на 91 році життя.
Тьотя Валя, яка першою розповіла мені про Огієнка, часто каже: "Мабуть, недарма у тебе в житті все складається саме так".
Думаю. що найближчим часом я з*їжджу у Вінніпег на могилу Івана Івановича.
Відповіді
2010.02.19 | Адвокат ...
Хвантастіше! Бубці,-- решпект!
2010.02.19 | zаброда
Якби не Бубка, то Янукович не став би… Re: Хвантастіше!
кандидозом в пєрсідєнти2010.02.19 | один_козак
Бомба! Донбас-Бубка-Огієнко-Українська нація!
Треба всім донбасянам перевіритися на лояльність роду до петлюрівців2010.02.19 | nigol
Ну і добре.
що поганого в тому, що людина таки взялася розкопирсати свою рідню?(багато з нас то робить?)
2010.02.19 | Сергій Вакуленко
Для мене хвантастіш — оце
Hadjibei пише:> http://blogs.pravda.com.ua/authors/bubka/4b7e1d38172dc/
>
> ПРО ГЕНЕАЛОГІЮ
> Іван Огієнко [...] Був професором на кафедрі історії української культури Київського університету
І написав Бубка так, як написав би був сам Огієнко ("професором на кафедрі"), не так, як хочуть постсовкові академіки ("професором кафедри").
2010.02.19 | один_козак
Ви - гурман...
2010.02.19 | Мірко
Угу, оповідав нам на прийняттю в Українськім Домі
у Ванкувері. Цікаво чи це дасть привід переосмислити своє "реґіональне" бачення українського народу? Ціла команда того Національного Олімпійського Комітету нагадує мені ХАМельйонів. Міняють кольори щоби прстосуватися до оточення. Щирості не відчувається.2010.02.19 | zаброда
Бо її в них нема
Мірко пише:> Щирості не відчувається.
2010.02.19 | Bogun
Побачив би Огієнко свою Бубку, може б у очі плюнув
2010.02.19 | zаброда
Second cousin once removed? Чи хвьорст твайс?
Дарагой прадєдушко Ваня, памагі мнє пропєаріццо фконадє, а я тібє аткрою шчьот в Родовідє!2010.02.19 | AK
А чому Ви на нього наїжджаєте?
Він веде свій блог українською.Говорить теж досить пристойно.
Ну і для позитивного іміджу україни зробив чимало.
2010.02.19 | Хвізик
а це така традиційна українська забавка - своїх мочити
особливо, якщо вони досягли якихось успіхів2010.02.19 | Bogun
А крім розмовляє українською, є ще щось корисне в його
діяльності. Олімпійська збірна тримаєтся на олімпіадах нижче середнього. Благо що є ще африканські країни і ті, що розвиваються, ми хоч не дуже страшно виглядаємо на їхньому тлі. Є дуже багато питань, щодо того, як витрачаються кошти на підготовку Олімпійської збірної.2010.02.19 | Д. А.
Re: А крім розмовляє українською, є ще щось корисне в його
Bogun пише:> діяльності. Олімпійська збірна тримаєтся на олімпіадах нижче середнього. Благо що є ще африканські країни і ті, що розвиваються, ми хоч не дуже страшно виглядаємо на їхньому тлі. Є дуже багато питань, щодо того, як витрачаються кошти на підготовку Олімпійської збірної.
Афіни-2004 - 12 місце у загальному заліку (6-те серед країн Європи)
Пекін-2008 - 11 місце у загальному заліку (6-те серед країн Європи)
Ці результати Ви вважаєте "нижче середнього"? А що ж тоді "вище середнього"?
2010.02.19 | GreyWraith
Взагалi пора переставати обпльовувати своiх...
А не так давно тут ще один не знайшов нiчого кращого, нiж обпльовувати клуб, який вперше здобув для Украiни европейський футбольний кубок. А потiм починаються лузерськi плачi про те, що нас нiхто не поважае...2010.02.19 | Tamerlan
А може краще жувати, ніж гнати на наших спортсменів? (/)
Чим Вам не подобається результат в Пекіні?http://pekin-2008.sport.oboz.ua/news/618.aspx
2010.02.20 | Мірко
щодо того, як витрачаються кошти на підготовку Олімпійської
Щоденно спостерігаю. Кошти є на коняк, і на поїздки для заслужених вельмож. Це, як анґліки кажуть, - велике boon doggle.2010.02.20 | Kvitka
Re: А крім розмовляє українською, є ще щось корисне в його
I tse vse Bubky vyna?2010.02.19 | taddey
Re: Побачив би Огієнко свою Бубку, може б у очі плюнув
Оце точно.2010.02.19 | GreyWraith
Викликае повагу, що Бубка не лiнувався цiкавитися...
2010.02.19 | OlalaZhm
це насправді хорошо подія
з отаких от особистих відкриттів і відкриваються очі. У мене це сталося в 14 років, коли я була правовірною піонеро-комсомолкою і з підслуханої розповіді двох двоюрідних сестер, що раптом знайшлися у моєї бабусі дізналася про страшну історію моєї родини та роль більшовиків у тому, що практично не маю великої рідні. Мені тоді було фіолетово, що то за тітки і чому моя бабуся, татова мама, не бачила їх понад 50 років - але коли підслухала, як їх маленьких у 23 році вивозили у Сибір, і як їхня мама збожеволіла, коли на якійсь зупинці її померлого сина просто викинули під укіс... До того я була цілком російськомовною і україно-незацікавленою.А для моєї мами її непохитна вірність пролетаріату закінчилася, коли вона дізналась, що професор Пащенко, батько засновниці Кам"янець-Подільського уніерситету Пащенко-Шульмінської, був двоюрідним братом її дідуся. І що саме тому її мама все життя боялася, що цей факт виявлять, бо професор в кінці 20-х років емігрував і писав правду про більшовиків. Він, до речі, не міг не знати Огієнка, бо тепер цей університет носить ім"я Огієнка, який був тут першим ректором.
Так що світ тісний.
А для Бубки це велике відкриття. Зважаючи, що він людина вольова і значима - це відкриття важливе не лише для нього особисто.
2010.02.20 | zаброда
Ба навіть щире захоплення Re: Викликае повагу
Це ж треба: сам великий Бубка, готуючись стрибати з жердиною, готуючи стрибати инших, тренуючи до рекордів і перемог, годуючи, вдягаючи в однострої численних солов'їномовних олімпійоників, не забував усе ж цікавитися в тьоті Валі про свого мало відомого слухачам Радіо "Шансон" (та, мабуть, усій спортивній редакції НТКУ) прадідівського родича!Відтепер Огієнкові забезпечені многая літа популярности серед бобслеїстів, гокеїстів і - бий мене грім! - кьорлінґістів! Оно який козак - не забув таки про небого митроплита! Цілком випадково сталося се майже в той самий час, що й його відвідини Канади з нагоди Олімпіяди. У житті бувають і дивніші збіги.
Головне, що успіхи наших атлетів відтак освячуватиме неабиякий генеалогічний зв'язок. Нє пасрамім!
А Андрюша Шевченко ще не співа "Думи мої", написані єво аднахвамільцом? Нє аказал честь? Нє пасвятіл єму ачєрєдной ґол?
2010.02.20 | Мірко
Re: Ба навіть щире захоплення Re: Викликае повагу
Покищо не певний чи Бубка надалі ХАМельйон чи сьогодні він справді Савло по дорозі в Дамаск... на Павла перетворився.2010.02.20 | zаброда
По дорозі в Доне… Дамаск
Савл не тих вареників скуштував у салоні "бізнес класу" чи, власне, чому перетворився? Не бачу аналогії, перепрошую пана красно.2010.02.21 | Мірко
Re: По дорозі в Доне… Дамаск
Не казав що Є аналогія. Казав про можливість або-або.2010.02.21 | zаброда
Re: По дорозі в Доне… Дамаск
А я не казав, що Ви казали. Не бачу аналогії, тож не бачу можливости "або-або". Який тепер урядник без "пєару"! Огієнко - нармальок, Пуришкевич - тоже нічьо.2010.02.19 | omela
цікаво
Іван Огієнко - велична постать в українській історії.2010.02.20 | Мартинюк
Мені вдалося зверути увагу трьох осіб на їхнє походження
Російськомовних і національно ідентиферентних молодих людей. Міхновського, Ворону і одну москвичку, прадідом якої за її словами був якийсь прикарпатський священник на прізвище Лісовський.Я почав розпитувати Міхновського звідки його корені , і той сказав що його пра-пра були "дворяни Київської губернії". Я розповів йому про відомого діяча Міхновського , не полінувався поритися в книжках і сказав йому що той також був з "дворян Київської губернії". Молодий Міхновський зацікавився і виявив що його прадід був рідним братом отого самого Міхновського. З Вороною виявилося важче - своїми предками вона не цікавилася, бо той "був негідником і залишив напризволяще прабабусю з малою тоді ще бабусею". Після розмови з бабусею виявилося що то був той самий відомий український поет та театральний діяч Вороний, який передчуваючи свій арешт пішов з дому аби не наражати на репресію дружину і дочку. Знаючи про це , бабуся все ж на всяк випадок дотримувалася версії "тата- негідника" навіть на 5-тому році української незалежності.
А московській родичці Лісовських я почав розповідати про Роксолану Лісовську виключно тому що вона майже повністю відповідала венціанському портрету султанші Роксолани Лісовської.До речі вона потім розшукала сама інші докази свої споріденості з цим родом.
Хочу звернути увагу що у Києві і на Східній Україні надзвичайно поширене табу на згадування своїх родичів від діда- бабусі і далі. Як правило це означає не неповагу до своїх коренів а страх і та бажання вижити та уцілити старшого покоління родини, який супроводжував їх протягом "щасливихрадянськіих років".
Подібне наприклад було з родоводом моєї дружини.
Незаважючи на те що її сімя на рівні трьох поколіннь надзвичайно дружна , про те що було до того говорити уникалося . Офіційні версії - пролетарії-залізничники з міста Козятина, родину бабусі в громадянську війну розстріляли , ну звісно хто - петлюрівці...
Бабуся дружини зберігала строгу мовчанку аж до смерті. Лише після цього абсолютно випадково ( у стосі паперів покладених у пічку для спалення ), але після моїх неодноразових наполяганнь, були виявлені папери про прадідів Людвіга Фрідріха фон Біллера та Соколовського , правдоподібно що родича відомої отаманші Марусі Чорної...
Згідно плану маєтностей добродія Біллера виявилося що скромна, але добротна робітничо-селянська хатина, в якій жила бабуся дружини і все її сімейство, була однією з хатин для прислуги маєтку цього фон Біллера , спаленого аж ніяк не петлюрівцями а червоноармійцями Кіквідзе, акурат на ... улюблене свято моєї тещі - 23 лютого.
Рекомендую звертати увагу своїх знайомих на їх корені, заохочувати їх до пошуків, до перборювання родинного табу щодо згадування про "позорных изменников Родины, кулаках и националистах", особливо тоді коли там є якісь неясності стосовно дідів-прадідів, бабусь-прабабаусь, тим більше якщо є вперте небажання старших про це говорити . Бо повірте - для радянської людини дід грабіжник, чи навіть ґвалтівник, це не була причина для приховування , а часто навіть предмет гордості...
2010.02.21 | nigol
Re: Мені вдалося зверути увагу трьох осіб на їхнє походження
Мартинюк пише:> Рекомендую звертати увагу своїх знайомих на їх корені, заохочувати їх до пошуків, до перборювання родинного табу щодо згадування про "позорных изменников Родины, кулаках и националистах", особливо тоді коли там є якісь неясності стосовно дідів-прадідів, бабусь-прабабаусь, тим більше якщо є вперте небажання старших про це говорити . Бо повірте - для радянської людини дід грабіжник, чи навіть ґвалтівник, це не була причина для приховування , а часто навіть предмет гордості...
от і я про те ж. Мені то забрало коло 5 років подібні речі з'ясувати. Москалі з НКВД/КГБ/ФСБ/? настільки зашугали людей, що навіть моя рідна тітка у віці ~ 80 нічого нікому ніколи не скаже. Навіть мені.
2010.02.20 | igorg
Не треба так тішитися. Вишневецький - той що був
найлютішим ворогом українців був близьким родичем Байди-Вишневецького. І в українській історії дуже багато таких прикладів. Нащадки чи родичі визначних українців дуже часто доводили нашим ворогам (яким служили) так свою відданість. А можливо й мстилися за те що не тієї крові народилися.2010.02.20 | Мартинюк
Роль Вишневецького не така вже й проста .
Як це малюється.Вишневецький мав наміри посісти престол Речі Посполитої, за ним стояла так звана партія "ксьонжат старожитніх", насправді нащадків руських князів та бояр.
Фактично він готував військові дії проти конкурючої партії дрібніших, але етнічно-польських шляхтичів на яку орієнтувався королевич Владислав. Богдан Хмельницький через батька Михайла був у близьких стосунка з Владиславом - бо батько Богдана колись врятував життя Владислава в боях під Москвою ( ну типу разом в Афгані служили).
Проблеми які почалися у сотника Богдана Хмельницького із місцевими "старуськими княжатами" - конкретно з Чорторийським ( рід походить з етнічно-українських земель) за версіями деяких дослідників були спричинені тим що ті вважали що Богдан елементарно "стучить" на них Владиславу. Ніхто не заперечує надзвичайно важливу роль у початку повстання листа від королевича Владислава до козаків , який фактично закликав їх вдарити в спину арміям Вишневецького які зосереджувалися для вирішального змагання за корону Речі Посполитої.
Те що сталося потім, можна скоріше назвати внутрішньо-українською громадянською війною, аніж українсько-польською. Для прикладу в битві під Берестечком 80% війська польського короля Казимира були православними.
Війна і руйнування ніколи не зачепили етнічно-польські території.
Альтернативою повстання козаків була би війна за престол Речі Посполитої з неминучою заміною династії Ягеллонів на якусь русько-україньску , наприклад тих же Вишневецьких. В принципі наступний успішний король Ян Собеський був українцем по матері, з роду Даниловичів з Олеського замку. Козаки з таким самим успіхом могли би стати на сторону не Владислава, а Вишневецького і покласти на "переговорні терези історії" свої народно-українські вимоги та інтереси. Цьому намагалися зашкодити дипломати Ватікану, які боялися зросту впливу конкурючого православя.
Все це аж ніяк не применшує ролі козацько-селянської війни в історії та становленні українського народу. Але через чотири століття ми вже можемо собі дозволити більшу об"єктивність та неупередженість в аналізі тих подій.
2010.02.20 | Хвізик
Re: Не треба так тішитися. Вишневецький - той що був
igorg пише:> Нащадки чи родичі визначних українців дуже часто доводили нашим ворогам (яким служили) так свою відданість. А можливо й мстилися за те що не тієї крові народилися.
В таких випадках вони прагнули приховувати своє походження, чи принаймні не виставляли його на широкий огляд. Бубка ж про своє відкриття заявив з гордістю і почуттям гідності.
2010.02.20 | igorg
Мені так здається що ви знаходите те що дуже хочете
знайти й тим вельми тішитеся.Насправді нам протистоїть дуже хитрий і згуртований ворог, який все ж іще недосить сильний аби діяти напролом. Тим більше зовсім недавно він був за волосок від політичного небуття. Й тільки неймовірні зусилля наших політичних очільників його звідти витягли й ведуть до влади. Аби стало зрозумілішим у нас ПРУ вели перемовини з усіма потенційними опонентами зі священниками КП, козацтвом і т.п. на предмет спільних інтересів та навіть допомоги в обмін на лояльність. Насправді нічого спільного й українського ніхто й близько робити не збирався. Для них навіть памятник Франку виявився непідйомним стовпом націоналізма і фішізма. Тож висновки робіть самі й заради Бога не тіштеся ілюзіями.
Таке уже було в нашій історії з більшовизмом. Вони навіть провели тотальну українізацію й створили українську державу. Лише задля того аби перебити ідею яку не могли здолати інакше. Зробити вигляд, влізти всередину аби наповнити своїм гнилим змістом. Це і є справжня мета.
2010.02.21 | Хвізик
Re: Мені так здається що ви знаходите те що дуже хочете
igorg пише:> Зробити вигляд, влізти всередину аби наповнити своїм гнилим змістом.
це завдання вже давно виконано
2010.02.21 | nigol
Ні.
Чому, насправді, не скажу тут (сєкрет). А так, задурно ... - діти. мої, ваші і інші.2010.02.21 | Хвізик
Re: Ні.
nigol пише:> Чому, насправді, не скажу тут (сєкрет). А так, задурно ... - діти. мої, ваші і інші
дорогий пане, діти наші змалку бачать жахливу корупцію і не можуть навіть уявити собі життя без неї: корупція буквально починається з ясел і супроводжує їх усе життя. Так що, на жаль, не бачу я доброго сценарію для України у передбачуваному майбутньому. Може років через 50 щось і зміниться, але навряд, щоб раніше
2010.02.21 | nigol
Припиняймо паніку, добре?
Діти мої, насправді, навіть і близько не знають, що таке корупція, хабарництво чи підкуп. Слів таких нема ні в лексиці ні понять в головах. Як появляться, дам знатиТак, ми вже маємо проблеми з тим, що у них (дітей) англійська мова краща за українську. Але даємо собі з тим раду потроху.
Ох, забув сказати, незабаром (як діти вивчаться) повертаємось.
Тимчасова еміграція is your friend.