02/27/2010 | Леонід Пінчук

ПЕСИМІЗМ ЧИ ОПТИМІЗМ.
Відкритий лист В.Ющенку і всім оптимістам національного відродження.
Шановний Вікторе Андрійовичу!Оце пишу Вам відкритий лист,бо,по-перше,не знаю Вашої сьогоднішньої адреси,а,по-друге,речі,про які я пишу,на мій погляд,мають прочитати якомога більше українців ,отих 78% населення України,більшість української інтелігенції,бо маємо дати собі і людям відповідь на питання,що робити і як ,в якому напрямку працювати ,проводячи національне відродження,кому довіряти більше,оптимістам чи песимістам з огляду на прикрий результат 7 лютого 2010 року.
Лист адресований і всім оптимістам в справі національного відродження,які оточували Вас,проводили разом з Вами замовні регіональні форуми української інтелігенції під гаслами «Буде Ющенко-буде Україна»,штовхали і заштовхали Вас в політичну яму, разом з Вами допомогли В.Януковичу здобути перевагу,оговтавшись лише перед голосуванням 7 лютого.Та було пізно про щось домовитися і щось зробити,А Ви так і не оговталися:для Вас і сьогодні головною помилкою є ,як не дивно і як не прикро,Ю.Тимошенко,хоч уже після виборів навіть оптимісти,що були поряд з Вами,члени створеної свого часу під Вас Української народної ради,зокрема,І.Драч,Д.Павличко,мають іншу думку і пишуть»волею історії Юлія Тимошенко поставлена в епіцентр змагань за долю України»,а «Віктор Ющенко став глибоким розчаруванням українського народу».Прозрівши,розмахують після бійки кулаками,гукають захищати Ю.Тимошенко і незалежність України,до організації народного опору,повторюючи Вашу помилку:звертаються до українського народу,до народу України,до всіх громадян,хоч мали б звернутися до етнічних українців,до отієї більшості суспільства,78% населення,щоб насамперед вивести більшість українців із стану «дурного хохла»,із стану недодєланого совєтского чєловєка,а вже за українською більшістю і з її допомогою вивести із того стану все суспільство,всіх громадян,зробити їх здатними чинити опір прошукам недругів України.Як і Ви ,вони з огляду на можливі звинувачення в націоналізмі і досі бояться в своїх зверненнях,навіть, в думках відокремити етнічних українців від всіх громадян,працювати з останніми ,насамперед,,без чого консолідація української нації,отих 78% населення,неможлива,як і неможливе об,єднання України,бо розкол проходить не по Дніпру,не на схід,захід,південь,а по пошкодженим душам,розуму і серцям етнічних українців.
Тому і з огляду на результати виборів Президента України 7 лютого питання присутності оптимізму і песимізму серед прихильників національного відродження,української національної ідеї,консолідації української націїї,її самовизначення через побудову української національної держави набуває неабиякого значення,бо його вирішення в подальшому визначає майбутнє національно-патріотичних,демократичних сил,майбутнє України.
Або ці сили оговтаються,знайдуть в собі волю для єдності,порозуміння в напрямках роботи,звільнившись від невиправданого оптимізму ,»ющенківщини»і відсутності активної роботи,прислухаючись до голосу песимістів,відтак ,знайдуть широку підтримку серед народу,насамперед,серед етнічних українців,отих 78% населення України-і Україна нарешті впевнено піде шляхом ,розпочатим в грудні 1991 року .
Або партії регіонів спільно із комуністами,силами вчорашнього дня,окремими націонал-патріотами,демократами,які сприймають і В.Януковича патріотом України і не бачать особливих загроз Україні з його обранням, вдасться провести узурпацію влади -і як радіє Л.Кучма,»обнулиться» робота по становленню незалежності України до часів 2004 року,а той до часів 1991 року,і почнеться перебудова України в Малоросію,як не прикро,під оплески російськомовних українців і з такою же сліпотою та з таким же їхнім завзяттям,з якими вони в Криму,на сході і півдні голосували за двічі судимого В Януковича.А українська інтелігенція в більшості своїй ,як і на виборах 7 лютого, буде керуватися не страхом за долю України,а страхом за долю своєї справи,іміджу,страхом позбутися прихильності нової влади,втрачаючи сором..
Пишу Вам,бо Ваш приклад,Вікторе Андрійовичу ,показовий: він перед очима всієї України,а враження від виборів і сором за ганебний результат і незграбні дії націонал-демократів,патріотів,за Вашу спільну гру з В .Януковичем свіжі і,як Ви полюбляли говорити,болять кожному небайдужому українцю.Чи болять вони Вам сьогодні?З огляду на останню прес-конференцію ,на інтерв,ю Інтеру Ви не відчуваєте ані болю,ані сорому за свої дії, сподіваєтеся навіть знайти порозуміння і підтримку.
То ж згадаймо дещо,Вікторе Андрійовичу:може і заболить,щоб не тільки Ви,а і ми,пересічні українці,зробили вірні висновки на майбутнє.Вам такі висновки скоріш за все не будуть в нагоді,а нам,українцям вони вкрай важливі,щоб не наступити вкотре на політичні граблі і не набити синці.як 7 лютого.
Як відомо,наука при визначенні вірогідності тих чи інших подій,шляхів досягнення позитивного результату з використанням оцінок експертів,спеціалістів надає перевагу оцінкам,думкам песимістів ,тих.хто ,розглядає любу справу всебічно,зважаючи на всі обставини,дає обережні оцінки ,звертаючи, насамперед, увагу на все те,що треба зробити,щоб сталося,як гадалося.Про науку ми б мали згадати саме в справі національного відродження,реалізації національної ідеї,бо справа ця зачіпає долі мільйонів людей і пов,язана з долею української нації і України.
Як не прикро,Ви,Вікторе Андрійовичу ,в цій справі,яку взяли на озброєння ,скоріш за все,заради забезпечення підтримки з боку національно-патріотичних сил,як свого часу, не сіло ,не впало, стали в ряди руху «Україна-без Кучми «,хоч перед цим назвали останнього своїм «батьком»,забули начисто про науку і її рекомендації,демонструючи «легкість думок незвичайну» і невиправданий оптимізм та незвичайну плутанину у визначеннях «нація»,»українська нація»,»національна держава».
Слухаючи Ваші повчання, незрозуміло було,про що Ви говорите:про український етнос,етнічних українців,отих 78% населення,що і є українською нацією,чи про весь народ України,до речі,багатонаціональний.Слухаючи Вас,складалося враження,що Ви,гарант Конституції України ,не читали статті 11 Конституції України(до речі,її не бажають згадувати як недруги України так і оптимісти національного відродження із ВУТ»Просвіта».НРУ.УНП,ВО»Свобода»,ОУН!),в якій мова йде про забезпечення КОНСОЛІДАЦІЇ І РОЗВИТКУ української нації та ,спільно із представниками всіх національних меншин,зокрема,і російської,ЕТНІЧНОЇ,мовної,культурної,релігійної САМОБУТНОСТІ
Здавалося б,працюй у визначеному Конституцією напрямку ,гуртуй національно-патріотичні сили в роботі по консолідації української нації- і отримуй позитивний результат як для України,так і для себе особисто,зокрема,на виборах,не прикладаючи особливих зусиль в агітації і в пошуках компромату проти Ю.Тимошенко!.Так ні,Ви,як писав Т.Шевченко,»принесли великих слів велику купу та й більш нічого»,бо в неодноразово повторюваних Вами словах про українську націю,національне відродження і інше із Вашої української риторики не було розуміння того,що зерна ті,які Ви розкидали(голодомор,шанування історії,української мови, примирення і національно-визвольні рухи,Батурин,Мазепа,Бандера,Чигирин і інше) ,мали б падати в підготовлений грунт української більшості,отих 78% населення ,щоб прорости.Ви ж кинули їх за вітром,і на асфальт,на грунт,який заріс густо бур,янами,бо в головах українців,як писав П.Панянчук, ще й досі маємо бузину .
Було б не все втраченим,якби Ваш оптимізм не поділяли Ваше оточення,інтелігенція,національно-патріотичні сили,які на радощах,що привели до влади «свого» «українського» Президента закривали очі собі і людям на Вашу плутанину,помилки,підігріваючи Ваш і свій оптимізм,забуваюи про науку і про поради останньої слухати песимістів і брати до уваги.виконання їхні думки,поєднувати слово і діло,щоб мати позитивний результат .
Тому і не сталося,як гадалося,бо не могло бути іншим:результат не забарився 7 лютого,але позитивний для недругів України,а не,як не боляче і не прикро, для справи національного відродження. .
Щоб не бути голослівними,згадаймо лише один приклад.В проекті своєї Конституції Ви за порадою інституту національної страт егії чи зі своєї голови записали про те.що уже відбулося самовизначення української нації і ,навіть,українського народу.За наукою-самовизначення нації можна вважати таким,що відбулося,якщо нація консолідована і збудована національна держава.В Україні немає ні того,ні іншого:українська нація не консолідована,зросійщенаі на цьому будує свою політику ,зокрема,партія регіонів,комуністів під антиконституційними, ганебними для України і для українців (78% населення!)гаслами захисту прав російськомовних,захисту українців від рідної української і України від українців, вимог другої державної російської,під гаслами,які,до речі, так і не спростували ані Ви,Вікторе Андрійовичу,за п,ять років,ані Ваше оточення,оптимісти ,чим багато років користувалися регіонали,комуністи, а 7 лютого використав В.Янукович.
Про національну державу і говорити нічого,бо зусиллями тих же регіоналів,комуністів ,знову ж,при відсутності відчутної протидії з Вашого боку і з боку оптимістів із Вашого оточення.слова націоналіст і український націоналізм як і в радянські часи ототожнюються в свідомості більшості українців із словами «нацизм»,»фашизм» та йде залякування «вкрай націоналістичною владою»,чим знову ж скористалися сили вчорашнього дня ще раз 7 лютого.Попереджала.такий розвиток подій забута Вами стаття 11 Конституції України з вимогами консолідації нації,яку ,до речі,Ви дослівно переписали в проект своєї Конституції ,здається,під номером 14.Про всі ці недоречності і Ваше жонглювання словами нація ,національне становлення і інше не вважали за необхідне нагадати Вам,відкрити очі народу як інститут,так і Ваші радники,оточення оптимістів.
Постає питання ,чому?Чи не тому,що вони як і Ви,будучи оптимістами,розраховуючи на здорові природні сили української нації ,вважали достатнім і можливим ,зокрема ,як ВУТ»Просвіта»,для реалізації національної ідеї одне,про що тільки і повторювали і повторюють,читаючи лише статтю 10 Конституції України і закриваючи очі на статтю 11: захист української мови як державної і не українцями,серед яких треба ще поширити рідну мову,провівши величезну роботу громади і влади по поверненню російськомовних українців до рідної мови,провівши українізацію ,як не прикро,українців,насамперед ,в Криму,на сході і півдні, а захист української як державної владою, ,Президентом, політиками,.
Ваші помилки.Вікторе Андрійовичу,заслуговують на окремі дослідження,щоб дійсно українські політики не повторили іх в майбутньому.Але про головну(не Ю.Тимошенко!!),про Ваше свідоме чи по недомисленню небажання бачити етнічних українців,оту природню більшість населення,78%, і працювати активно на її консолідацію, через українізацію,насамперед,українців як того вимагає стаття 11 Конституції України ,а бажання натомість без єдності української більшості об,єднати багатонаціональний народ України,сприймаючи останній як «українську націю»,примусити його думати «по-українськи» ,розкажіть,будь ласка,щоб розвінчати свій оптимізм і оптимізм оточення.
То,будь ласка,ВіктореАндрійовичу,поки Ви ще не зійшли з арени супільного життя,поки ще Вас чують в Україні і світі,скажіть своє слово про недоречність невиправданого оптимізму в справі національного відродження України і українців,пославшися на свої помилки,в яких щиро сповідуйтеся перед українцями,отими 78% населення,які складають українську націю,нагадайте патріотам України про пошану до думки песимістів
А в аргументах почніть ,зрозуміло із Т.Шевченка,кожне слово якого просякнуте болем за «безталанну»,»сердешну» Україну і який неодноразово повторює звернення до побратимів-українців «обнімітеся,брати мої»,»любітеся».Та зверніть увагу ,що ці звернення адресовані саме етнічним українцям,а не всім мешканцям тодішньої Малоросії.Згадаймо хоча б його «І мертвим,і живим,і ненародженим..»,оте «посланіє»,яке кожен українець,тим паче ,український політик мав би читати кожного дня ,як Біблію,щоб позбутися оптимізму та взятися до активної роботи,за оздоровлення української нації.
Чи не до Вас,Вікторе Андрійовичу, чи не до оптимістів оті слова Тараса:»Чого ж ви чванитеся ,ви!Сини сердешної Украйни !»Чи не про нас ,українців, які 7 лютого не спромоглися забезпечити перемогу України, і не про нинішнє положення його слова :»Славних прадідів великих правнуки погані!..Доборолась Україна до самого краю.Гірше ляха свої діти її розпинають.»Чи не до Вас і до оптимістів гіркі слова Тараса:»Схаменіться,недолюди,діти юродиві!Подивіться на рай тихий,на свою країну,полюбіте щирим серцем велику руїну,розкуйтеся,братайтеся!» На ту духовну руїну,яку ,як не прикро,маємо і сьогодні в українській справі,коли,за словами П.Мовчана,стоїмо перед прірвою,куди нас,етнічних українців, штовхає руками українців ,зокрема, із своєю командою В.Янукович,до влади якого привели Ви і всі «противсіхи» із інтелігенції із своєю позицією «моя хата зкраю..» ,А сьогодні,зокрема, Віталій Карпенко в «Слові просвіти», подає отих «противсіхів» як «переконаних і послідовних патріотів,готових боротися за справедливість».і вважає таке поширене в Україні явище(«моя хата зкраю») чи не головним уроком президентських перегонів,забуваючи про головний урок,який би мала винести інтелігенція,слухаючи Т.Шевченка «обнімітеся,брати мої..»
То ж нагадайте ,Вікторе Андрійовичу,Ви про той головний урок,який ніяк не засвоють оптимісти із української інтелігенції,ховаючи за «купою слів великих» свою безпорадність.Та ще раз згадайте самі і нагадайте українцям слова Т.Шевченка із «Посланія»Отака-то наша слава,слава України!Кров,ю вона умивалась, а спала на купах,на козацьких вольних трупах,окрадених трупах! Подивіться лишень добре,прочитайте знову тую славу.Та читайте од слова до слова,не минайте ані титли,ніже тії коми,все розберіть.. та й спитайте тоді себе:що ми?»
Чи читали ми так свою історію як просив Т.Шевченко,чи побачили ми в ній оте море крові,купу помилок і втрат через відсутність єдності і надмірної довірливості українців,помилки і втрати,які повторюємо сьогодні,чи усвідомили,що ми і хто ми?! Мабуть ні,бо,зокрема там,Вікторе Андрійовичу,де Ви із оптимістами,які називають Вас сучасним І.Мазепою,великим українцем і кажуть,що Ющенко залишає іншу Україну, бачили досягнення в становленні української м ови.,маємо інше: доктор філологічних наук,професор Лариса Масенко в «Слові просвіти» пише, що «у плані національної української мовної свідомості..ми занедбали схід і південь.навіть за роки президенства В.Ющенка..У Криму панує Москва»Висновки вчених теж невтішні: вживання української мови стає з роками меншим.То єдиним досягненням,здається,залишається те ,про яке Ви повторювали неодноразово:сьогодні Вам,сучасному І.Мазепі,вже не треба перелазити через паркан,відвідуючи Донецьк.Та 7 лютого показало,що цього замало для перемоги України і української справи.
То ж скажіть щиро і про таке,Вікторе Андрійовичу,а не тільки про Ю.Тимошенко.Згадайте самі і нагадайте оптимістам на майбутнє і поради іншого песиміста,Українця з великої літери М.Грушевського,який теж вважав ,що Україна має бути збудована зусиллями насамперед етнічних українців.,серед яких має зростати чисельність Українців з великої літери чере наявність густої мережі національних організацій,українських комітетів .Саме Українці з великої літери мали бути на провідних місцях у владі. Чи працювали Ви із оптимістами над релізацією цих азів розбудови української національної держави, на зростання чисельності Українців серед українців,на приведення їх до влади,хоча б в держадміністрації?!Відповідь,зокрема, дає сумна доля Українця з великої літери,вірного Вашого прихильника Євгена Жовтяка,його поневіряння в судах з Вашої ласки,Вікторе Андрійовичу.То ж сповідуйтесь і в цьому,в ігнорування Українців в українській справі. .Та нагадайте,щоб не було звинувачень в «бандерівщині»,що М.Грушевський не був націоналістом,а був.соціал-демократом,патріотом України,українським націоналістом,людиною,яка розуміла нагальність єдності українців ,української нації для розбудови дійсно незалежної,міцної України
Згадайте самі і не забудьте нагадати оптимістам.про наших сучасників,про песимістів,хоча б ,професора Анатолія Погрібного чи письменника Василя Шкляра,думки яких і навіть ім,я,як А.Погрібного,старанно замовчують оптимісти.А сьогодні варто згадати висновок А.Погрібного,що українська нація з огляду історичних,генетичних,політичних обставин,з огляду на поширення серед українців російської мови і низьку мовну стійкість українців(а мова робить націю!) перебуває в стані «епідемічної хвороби» і потребує нагальної загальної і індивідуальної терапії силами влади і громадськості,насампред,через повернення російськомовних українців,яких оберігає команда Януковича ,до рідної мови,насамперед, в Криму,на сході і півдні.7 лютого показало,що оздоровленням української нації Ви із потимістами не займалися,а розаховували на природні сили нації(Є Сверстюк) чи взагалі вважали,що нація здорова(Д.Паівличко) Нагадайте і думку В.Шкляра,що українська нація «Виснажена».Чи не перегукуються слова і висновки А. Погрібного В.Шкляра і багатьох інших про реальний стан здоров,я української нації і української справи(до речі,слова такі звучали і на замовних конференціях з гаслом «БудеЮщенко-буде Україна»,та не були почуті ані Вами,ані оптимістами ) із закликом Т.Шевченка сприйняти щиро «велику руїну»?!.
То ж будьте щирими і відвертими,Вікторе Андрійовичу,скажіть правду,сповідуйтеся,поки не пізно,поки,як кажуть,тема,у всіх на слуху і по гарячим слідам ,можливо нарешті з Вашою допомогою оптимісти зроблять висновки,почують слова Т.Шевченка»любітеся,брати мої,Украйну любіте!І за неї,безталанну,гопода моліте!»А вже помолившися за Україну та зробивши висновки із Ваших і своїх помилок візьмемося за головне і нагальне:оздоровлення української нації, її консолідацію,створення в суспільстві української більшості із отих 78% населення як гаранта миру,стабільності і передумови таких необхідних реформ у всіх сферах нашого буття.
Та перейдемо негайно від слів,звернень і закликів до справи,до діла:за ініціативою ВУТ»Просвіта» і під його проводом ,під проводом духовної еліти української нації,освітян,науковців,поетів,письменників(політичної еліти нема,а ті,що є,тільки завадять справі),як свого часу робили ініціатори народного руху за перебудову,проведемо загальні збори представників всіх партій,громадських організацій національно-патріотичного,демократичного спрямування,щоб започаткувати загальнонаціональний рух за українізацію етнічних українців під гаслом «Українці,спілкуймося українською!»,за оздоровлення таким чином і консолідацію української нації,утворивши повсюдно українські комітети,обєднавши нарешті зусилля всіх патріотів,йдучи гуртом на всі прийдешні вибори,щоб привести на всі щаблі влади Українців з великої літери.
Тільки після такої щирої розмови з Вашого боку,після такого відвертого сповідування можна погодится з тим,що Ви пішли кудись,щоб повернутися знову в політику,яка Вам,до речі, ненависна.А без такої сповіді перед українцями,куди і для чого повертатися?!