Світові компанії готуються переносити виробництво до України(л).
03/05/2010 | Soft
Багато світових компаній готуються переносити виробництво з Китаю та інших країн Азії в Україну. Про це розповів гендиректор ТОВ "Філіпс Україна" Маартен Дюрвіль.
За його словами, головна причина, через яку Україну почали розглядати як конкурента азіатського регіону - подорожчання виробництва в Азії. Цьому, зокрема, сприяла значна девальвація гривні по відношенню до основних світових валют, яка зробила експортне виробництво в Україні більш вигідним, ніж у багатьох інших країнах.
"Багато компаній в даний момент шукають альтернативу виробництва в Азії. Китай - це основний виробник в даний момент. Але вони потроху втрачають основна перевага - їх виробництво стає все більш і більш дорогим. Я знаю, багато компаній розглядають, де побудувати завод чи фабрику, або де місцеві компанії можуть виробляти такий самий продукт, забезпечити послугу, як і в інших звичних місцях. Ці компанії дивляться на Україну. Україна - це гарне місце розташування, добре освічена робоча сила, яка має всі складові для того, щоб зробити хорошу роботу. Те Тобто ми можемо тут створити більше заводів, більше місцевих виробників, і робити виробництво на експорт ", - сказав Моріс.
У той же час, він відзначив, що головною перешкодою, яка заважає іноземним компаніям заходити в Україну зі стратегічними інвестиціями, є затримки з відшкодуванням податку на додану вартість. "Повернення ПДВ є великим питанням, від відповіді на яке залежить, чи будуть іноземні компанії більше інвестувати в Україну, чи ні", - резюмував Дюрвіль.
http://news.finance.ua/ru/toplist/~/1/2/189228
За його словами, головна причина, через яку Україну почали розглядати як конкурента азіатського регіону - подорожчання виробництва в Азії. Цьому, зокрема, сприяла значна девальвація гривні по відношенню до основних світових валют, яка зробила експортне виробництво в Україні більш вигідним, ніж у багатьох інших країнах.
"Багато компаній в даний момент шукають альтернативу виробництва в Азії. Китай - це основний виробник в даний момент. Але вони потроху втрачають основна перевага - їх виробництво стає все більш і більш дорогим. Я знаю, багато компаній розглядають, де побудувати завод чи фабрику, або де місцеві компанії можуть виробляти такий самий продукт, забезпечити послугу, як і в інших звичних місцях. Ці компанії дивляться на Україну. Україна - це гарне місце розташування, добре освічена робоча сила, яка має всі складові для того, щоб зробити хорошу роботу. Те Тобто ми можемо тут створити більше заводів, більше місцевих виробників, і робити виробництво на експорт ", - сказав Моріс.
У той же час, він відзначив, що головною перешкодою, яка заважає іноземним компаніям заходити в Україну зі стратегічними інвестиціями, є затримки з відшкодуванням податку на додану вартість. "Повернення ПДВ є великим питанням, від відповіді на яке залежить, чи будуть іноземні компанії більше інвестувати в Україну, чи ні", - резюмував Дюрвіль.
http://news.finance.ua/ru/toplist/~/1/2/189228
Відповіді
2010.03.05 | GreyWraith
З одного боку - погано...
... бо виходить, що дожилися до бiльшоi бiди, нiж в Китаi. А з iншого - добре, бо саме з виробництва робиться нацiональне багатство.Soft пише:
Ці компанії дивляться на Україну. Україна - це гарне місце розташування, добре освічена робоча сила, яка має всі складові для того, щоб зробити хорошу роботу. Те Тобто ми можемо тут створити більше заводів, більше місцевих виробників, і робити виробництво на експорт ", - сказав Моріс.
Це вже велика задача для нового уряду та й парламенту. Наприклад, для нормального експортного виробництва тут треба кардинально переробити митницю...
2010.03.05 | Soft
Ось вам про китайську біду.
Первый раз я приехал в Благовещенск весной 1989 года. На высоком берегу возвышался красивый город с недостроенным, но очень изящным оперным театром, широкой набережной, современными многоэтажными домами и гостиницами. Напротив, через Амур, можно было разглядеть убогую китайскую деревню Хэйхэ с вечно дымящей кочегаркой, низкими китайскими домиками и неровными улицами. Два города стояли немного наискосок друг от друга, но разница в уровне развития была очевидна. Границы в те годы были уже открыты, и очень скоро я посетил сам Хэйхэ. Впечатление от китайского поселения изнутри было еще ужаснее. Нас поселили в «лучшую» гостиницу (она была очень похожа на переоборудованный сельский Дом культуры 50-х годов). В номере я решил прилечь на койку, откинул голову и — со всего размаха ударился обо что-то очень твердое. Этим предметом оказалась подушка, набитая то ли солью, то ли вылежавшейся соломой. Утром меня разбудил звонкий голос деревенского петуха и довольное хрюканье свиней. Загон с живностью располагался прямо под окном «центральной» гостиницы. Из Хэйхэ мы на машине поехали в Харбин. Дорога была гравийной, а вдоль нее (длина пути около 500 км) с интервалом 3 метра стояли китайские рабочие и лопатами подбрасывали на дорогу песок.Прошло 20 лет. Город Благовещенск практически не изменился. Привлекает взгляд множество вывесок на китайском языке, два современных торговых центра и яркие огни фасадов игровых заведений.
Зато прямо через Амур расположился современный город. Дома из стали, стекла и бетона с завораживающей ночной подсветкой, роскошные гостиницы, банки, торговые центры, широкие дороги с многоуровневыми развязками. В Хэйхэ уже был свой аэропорт, откуда я полетел в Пекин. При взлете я увидел современную автостраду, которая, по рассказу китайских партнеров, тянется до самого Харбина, а рядом с ней проложена не менее новая железная дорога. Вот и набросали песочка — вспомнил я свое первое зарубежное путешествие.
[...]
В своей почти 20-летней практике я не обнаружил особого национального ноу-хау в китайских экономических реформах. Наоборот, повсеместно копируются методы и формы, которые доказали сначала свою историческую эффективность в Западной Европе, США, Японии, а затем в Южной Корее и на Тайване; изживаются традиционные для Китая «патерналистские» отношения между государством и бизнесом. Особенно это видно на примере Сянгана (Гонконга), который в конце 90-х перешел под юрисдикцию континентального Китая. Китайское правительство ничего не изменило в жизни этого анклава: не только в экономических отношениях, но и в политической активности населения. Когда приезжаешь на железнодорожный вокзал полуострова Цзиулун из Гуанчжоу, то в глаза бросаются большие плакаты с призывами наказать коммунистическую партию Китая за преследование инакомыслящих. На самом континенте за такие плакаты люди могут надолго лишиться свободы. А в Гонконге эти призывы не просто развешаны кустарным способом, а установлены на солидных билбордах, и никто их не срывает. Но почему китайские власти, имея полную свободу действий, не прекратят эти «безобразия»? Ответ на это дал автор китайских реформ в своей знаменитой фразе: «Нам все равно, какая кошка — серая или белая, главное, чтобы она ловила мышей». И цель реформ — не принудить одну из самых эффективных экономик мира, Гонконг, к политическому повиновению, а развить континентальный Китай до его стандартов, перенося их лучший опыт, доставшийся от британцев.
http://www.liveinternet.ru/users/puti/post112918518/
2010.03.06 | Пан Коцький
Я колись вже декілька разів писав...
Що нажаль нам до Китаю (принаймні, до його індустріялізованих східних провінцій), як від землі до неба рачки...2010.03.05 | Хвізик
Ага. Вже років з 20, як готуються
2010.03.05 | zаброда
Оґа Re: Світові компанії готуються
у депрєсівні райони Луганської і Херсонської областей, саґласна пратаколофф сійонських мудрєцофф. Торжествуй, скарбнице рідна!2010.03.05 | Pavlo
В Васюкі, всі в Васюкі.
В нас (в Закарпатті) декілька великих інвесторів повністю звернули виробництво, чопську швейну фабрику перенесли в Китай.2010.03.06 | BROTHER
Даремно ви розвели тотальний песимізм
Є багато чого такого, що в Китаї не робитимуть. Україна була частиною Російської імперії, тому в нас робилося те, що можна було узяти деінде дешевше, але у такому випадку залежити від постачальника.Крім того є ще непромислові способи заробляти гроші, то й же ж транзит і не тільки нафти чи газу або комьютерні програми тощо. Все давно б вже закрутилося в нас, як би не наші корумповані екскомуністи, що захопили владу і досі при владі.
2010.03.06 | Хвізик
Re: Даремно ви розвели тотальний песимізм
BROTHER пише:> Є багато чого такого, що в Китаї не робитимуть. Україна була частиною Російської імперії, тому в нас робилося те, що можна було узяти деінде дешевше, але у такому випадку залежити від постачальника.
>
> Крім того є ще непромислові способи заробляти гроші, то й же ж транзит і не тільки нафти чи газу або комьютерні програми тощо. Все давно б вже закрутилося в нас, як би не наші корумповані екскомуністи, що захопили владу і досі при владі.
якби
2010.03.06 | ilia25
А що? Дуже добрий шанс що при Азарові
... не буде такого неподобства з поверненням ПДВ, і взагалі з податками, як це відбувалось при Тимошенко.2010.03.06 | Адвокат ...
А шо,-- такоє при Пахлі було?
ilia25 пише:> ... не буде такого неподобства з поверненням ПДВ, і взагалі з податками, як це відбувалось при Тимошенко.
Що сь я не пригадую багаточисельних кольон бізнесменів, які б ходили Кийовом і проголошували б осанну Пахлові,-- збавителю від від здирництва ДПА і просто пор`ядній людині. А мо` Ви кулєґо забули, що теє Пахло, свого часу, на всі гольоси вихваляло сь, що за 3 ( три ) дні може знищити будь який за потужністю бізнес? Чи може кулєґа очікує, що Пахло не збирать податки буде, роздавать назать?
2010.03.06 | igorg
Корупція й правове поле більше схоже на мінне ось
що зробить виробництво в Україні вкрай невигідним.Наприклад, закон про боротьбу з корупцією дає силовим структурам необмежені повноваження втручатися у будь-яке виробництво й можливість зупинити його легким кивком пальця. Без жодної відповідальності за наслідки. Україна залишається країною соціалізму, де держава самовіддано бореться з тими хто працює й заробляє чесною працею. Заможність українців це основна загроза для влади.
2010.03.06 | stryjko_bojko
It is good!
2010.03.06 | Kulish
Re: Світові компанії готуються переносити виробництво до України(л).
Наскільки я розумію, стимул для розміщення виробництв у недоразвинутих країнах полягає не тільки в економічних перевагах (дешева робоча сила тощо). Але й у бажанні розвинутих країн позбутися забруднення себе, рідних.Особисто я знаю, що зарубіжні фірми (навіть польські) зовсім не турбують питання української екології. Головне - прибутки.
2010.03.06 | Уважний читач
Ви маєте результати дослідження
із яких випливало би, що українські власники переймаються питаннями екології більше, ніж зарубіжні? Чи може думаєте, що українські власники забруднюючих підприємств живуть у своїх промзонах?