Андрій Іллєнко: Соціальна та національна боротьба в сучасній (л)
03/05/2010 | Sparta
Україні
http://www.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/013964/
В сучасній Україні уся влада, усі економічні багатства, усі засоби масової інформації, усі парламентські політичні сили знаходяться в руках вкрай невеликої чисельно олігархічної соціальної групи. Сьогоднішня держава є державою олігархів та їх найближчої політичної та економічної обслуги. Абсолютна більшість населення України – фактично вся українська нація – не має жодних реальних механізмів впливу на ситуацію в державі.
В Україні править каста, яка сформувалася ще в часи пізнього СССР. Саме ця каста втримала всю владу в своїх руках після 1991 року, сама ж почала і керувала процесом тотального привласнення усіх економічних цінностей України, після чого перетворилася з бюрократії та номенклатури на велику буржуазію. Ця великої буржуазія (тобто олігархія), яка сьогодні керує всім в Україні, є абсолютно неукраїнською національно та українофобською ідеологічно. В часи СССР вона виконувала функції окупаційної адміністрації, а сьогодні виконує ту ж роль. Тобто ця ворожа українцям каста фактично не належить до української нації ані переважно етнічно, ані тим більше політично. Українська нація для олігархів – це лише ресурсна база для збільшення власного капіталу.
Панівний антиукраїнський клас сформовано. В сьогоднішній Україні тільки належність до цього класу дає можливість реально впливати на державну політику. Пробитися до цієї "еліти" українцю фактично неможливо – або ж він має стати прислужником олігархів та зректися власної нації.
Українська нація складається з усіх працюючих верств – селян, робітників, дрібних та середніх підприємців, творчої та наукової інтелігенції, патріотичного духовенства. Уся нація, незалежно від соціальної належності, сьогодні знаходиться в пригніченому стані. Національне поневолення українців сьогодні здійснюється через соціальне поневолення – крім суто економічної експлуатації повним ходом здійснюється тотальна денаціоналізація українців, їх русифікація, пропаганда антинаціональних цінностей, так званої "толерантності". Українців прагнуть перетворити на аморфну анаціональну масу, якою буде легше керувати та експлуатувати.
Необхідно зрозуміти одну просту і очевидну істину – сьогоднішня держава є механізмом, який захищає інтереси панівної антиукраїнської верстви. Українці не мають ніякого впливу на державу, в якій панує постокупаційна номенклатура, що обросла великим капіталом. Ніяка зміна однієї олігархічної політичної сили іншою нічого не змінить. Так само як і наївно вважати, що панівна група без боротьби віддасть владу українцям. Єдиний шлях для побудови держави української нації – це соціальна і національна революція, яка змете пануючу лжееліту.
Конкретний політичний шлях соціальної та національної революції – це захоплення політичної влади легальним шляхом, який все ще залишає сучасна формально демократична конституція, та проведення люстрації. Люстрація в даному випадку має розумітися як політико-правовий процес зміни еліт. Поруч із люстрацією має йти процес перегляду результатів "прихватизації", який позбавить лжееліту економічної могутності. На місце сьогоднішньої антиукраїнської політичної еліти має прийти українська національна еліта, яка етнічно та соціально є відображенням усієї української нації. Очевидно, що цей процес викличе шалений спротив пануючої лжееліти, тому треба готуватися до того, що українській нації доведеться відстоювати своє право на вільне та повноцінне життя в умовах жорсткої протидії.
Той, хто послідовно бореться за національне визволення українців, повинен дивитися в корінь та розуміти причини сучасного стану речей. А корінь цих проблем – це панування антиукраїнської лжееліти, яка сьогодні існує в формі великого капіталу. А той, кого пригнічує той жахливий соціальний стан, в якому опинилися українці, неодмінно має прийти до усвідомлення Ідеї Нації. Тільки в ім’я та заради нації варто здійснювати соціальні зміни. Справжня соціальна боротьба, яку штовхає любов до свого народу, неодмінно має приводити до націоналізму. Націоналізм ж, озброєний соціальною зброєю, є силою, проти якої антиукраїнський режим не встоїть.
Андрій Іллєнко
http://www.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/013964/
В сучасній Україні уся влада, усі економічні багатства, усі засоби масової інформації, усі парламентські політичні сили знаходяться в руках вкрай невеликої чисельно олігархічної соціальної групи. Сьогоднішня держава є державою олігархів та їх найближчої політичної та економічної обслуги. Абсолютна більшість населення України – фактично вся українська нація – не має жодних реальних механізмів впливу на ситуацію в державі.
В Україні править каста, яка сформувалася ще в часи пізнього СССР. Саме ця каста втримала всю владу в своїх руках після 1991 року, сама ж почала і керувала процесом тотального привласнення усіх економічних цінностей України, після чого перетворилася з бюрократії та номенклатури на велику буржуазію. Ця великої буржуазія (тобто олігархія), яка сьогодні керує всім в Україні, є абсолютно неукраїнською національно та українофобською ідеологічно. В часи СССР вона виконувала функції окупаційної адміністрації, а сьогодні виконує ту ж роль. Тобто ця ворожа українцям каста фактично не належить до української нації ані переважно етнічно, ані тим більше політично. Українська нація для олігархів – це лише ресурсна база для збільшення власного капіталу.
Панівний антиукраїнський клас сформовано. В сьогоднішній Україні тільки належність до цього класу дає можливість реально впливати на державну політику. Пробитися до цієї "еліти" українцю фактично неможливо – або ж він має стати прислужником олігархів та зректися власної нації.
Українська нація складається з усіх працюючих верств – селян, робітників, дрібних та середніх підприємців, творчої та наукової інтелігенції, патріотичного духовенства. Уся нація, незалежно від соціальної належності, сьогодні знаходиться в пригніченому стані. Національне поневолення українців сьогодні здійснюється через соціальне поневолення – крім суто економічної експлуатації повним ходом здійснюється тотальна денаціоналізація українців, їх русифікація, пропаганда антинаціональних цінностей, так званої "толерантності". Українців прагнуть перетворити на аморфну анаціональну масу, якою буде легше керувати та експлуатувати.
Необхідно зрозуміти одну просту і очевидну істину – сьогоднішня держава є механізмом, який захищає інтереси панівної антиукраїнської верстви. Українці не мають ніякого впливу на державу, в якій панує постокупаційна номенклатура, що обросла великим капіталом. Ніяка зміна однієї олігархічної політичної сили іншою нічого не змінить. Так само як і наївно вважати, що панівна група без боротьби віддасть владу українцям. Єдиний шлях для побудови держави української нації – це соціальна і національна революція, яка змете пануючу лжееліту.
Конкретний політичний шлях соціальної та національної революції – це захоплення політичної влади легальним шляхом, який все ще залишає сучасна формально демократична конституція, та проведення люстрації. Люстрація в даному випадку має розумітися як політико-правовий процес зміни еліт. Поруч із люстрацією має йти процес перегляду результатів "прихватизації", який позбавить лжееліту економічної могутності. На місце сьогоднішньої антиукраїнської політичної еліти має прийти українська національна еліта, яка етнічно та соціально є відображенням усієї української нації. Очевидно, що цей процес викличе шалений спротив пануючої лжееліти, тому треба готуватися до того, що українській нації доведеться відстоювати своє право на вільне та повноцінне життя в умовах жорсткої протидії.
Той, хто послідовно бореться за національне визволення українців, повинен дивитися в корінь та розуміти причини сучасного стану речей. А корінь цих проблем – це панування антиукраїнської лжееліти, яка сьогодні існує в формі великого капіталу. А той, кого пригнічує той жахливий соціальний стан, в якому опинилися українці, неодмінно має прийти до усвідомлення Ідеї Нації. Тільки в ім’я та заради нації варто здійснювати соціальні зміни. Справжня соціальна боротьба, яку штовхає любов до свого народу, неодмінно має приводити до націоналізму. Націоналізм ж, озброєний соціальною зброєю, є силою, проти якої антиукраїнський режим не встоїть.
Андрій Іллєнко