Євген Сверстюк: "Посієш вітер?"
03/20/2010 | Майдан-ІНФОРМ
Почався відлік перших 100 днів президента України. Громадяни України бажають йому духовних сил для зміцнення демократії і утвердження національної гідности нашого народу.
Громадянин має працювати на позитивній хвилі. Але для того влада, якщо вона легітимна, має працювати на такій самій хвилі.
Найпершим показником такої праці є нові призначення, бо ж "кадри вирішують все".
Про новопризначеного міністра культури Михайла Кулиняка відомо поки що тільки те, що він освятив кабінет після свого попередника. Такого сорту "релігійність" багато що говорить про культуру міністра. Але коли при цьому батюшці прислуговували телекамери — то вже знаємо досить багато.
Про міністра освіти і науки давно знає весь народ. Він прославився в українській державі своїми антиукраїнськими виступами. Навіть коли знати про нього тільки те, що публікував академік Іван Дзюба і що публічно висловлював Борис Колесніков, то постать вимальовується однозначна.
Про Дмитра Табачника існує ціла література, і тут він затьмарює своєю "славою" весь нинішній кабінет міністрів.
Якось вийшло так, що теперішньому міністрові освіти й науки не вдалося приховати від преси своїх щаблів, по яких він підіймався в науку. Про нього писалися і статті, і памфлети, і фейлетони. Якщо президентові і прем’єр-міністрові України вони не відомі, то їх можна було б видати окремою книгою і розіслати її в усі осередки науки і освіти.
Але славу Табачника складають його власні твори, повне зібрання яких варто надіслати на експертизу.
Ними можна здивувати світ. Оригінальність їх полягає в тому, що Табачник не приховує сорому, з яким просто не приходять на державну службу в жодній країні світу. В тому відношенні він — основоположник нових держстандартів.
Відомо, що в умовах демократії обиватель не мусить позиціонувати себе патріотом.
Обиватель може собі жити і бурчати проти незалежности своєї держави.
Обиватель може не любити інтелігенцію і ганити її.
Чести те йому не робить, але він може собі десь працювати бухгалтером чи слюсарем чи колекціонером, і ніхто на нього не звертає уваги.
Але коли такий обиватель забирається на високе крісло і представляє перед народом і перед світом українську науку і культуру, то це дивує і обурює людей. Хто ж тоді ті, хто призначив його на ту посаду?
Чи не знайшлося в тій багатомільйонній країні справжнього науковця і просто високоосвіченої людини?
На тій посаді досі працював академік Іван Вакарчук, шанований в науковому світі і відомий студентський молоді та широкій громадськості своєю культурою, яка, як відомо, єднає націю.
Може новообраний президент не знає того, що своїм призначенням особи сумнівної репутації на місце особи високошанованої він завдає образи нації і кидає виклик людям з почуттям гідности?
Чи потрібне президентові і прем’єр-міністрові України в перші сто днів скандальні загострення стосунків з освіченою частиною суспільства?
Ми добре пам’ятаємо тоталітарний режим, але й він не йшов на ризик дражнити людей одіозними фіґурами з номенклатури. За винятком хіба українофоба Маланчука, якого використали і викинули на смітник…
На видні місця добиралися пристойні фігури, бо так прийнято в порядному світі. Але, як вчить народне прислів’я: "Що посієш, те пожнеш".
Євген Сверстюк, Михайлина Коцюбинська, Лариса Масенко, Василь Овсієнко, Олександер Сугоняко, Лесь Танюк, Євген Лупаков, Микола Жулинський, Михайло Ратушний, Віталій Кононов, Наталія Осьмак, Ігор Жук, Йосиф Зісельс, Петро Розумний... та багато ін.
http://www.pravda.com.ua/columns/2010/03/19/4877320/
sean
Громадянин має працювати на позитивній хвилі. Але для того влада, якщо вона легітимна, має працювати на такій самій хвилі.
Найпершим показником такої праці є нові призначення, бо ж "кадри вирішують все".
Про новопризначеного міністра культури Михайла Кулиняка відомо поки що тільки те, що він освятив кабінет після свого попередника. Такого сорту "релігійність" багато що говорить про культуру міністра. Але коли при цьому батюшці прислуговували телекамери — то вже знаємо досить багато.
Про міністра освіти і науки давно знає весь народ. Він прославився в українській державі своїми антиукраїнськими виступами. Навіть коли знати про нього тільки те, що публікував академік Іван Дзюба і що публічно висловлював Борис Колесніков, то постать вимальовується однозначна.
Про Дмитра Табачника існує ціла література, і тут він затьмарює своєю "славою" весь нинішній кабінет міністрів.
Якось вийшло так, що теперішньому міністрові освіти й науки не вдалося приховати від преси своїх щаблів, по яких він підіймався в науку. Про нього писалися і статті, і памфлети, і фейлетони. Якщо президентові і прем’єр-міністрові України вони не відомі, то їх можна було б видати окремою книгою і розіслати її в усі осередки науки і освіти.
Але славу Табачника складають його власні твори, повне зібрання яких варто надіслати на експертизу.
Ними можна здивувати світ. Оригінальність їх полягає в тому, що Табачник не приховує сорому, з яким просто не приходять на державну службу в жодній країні світу. В тому відношенні він — основоположник нових держстандартів.
Відомо, що в умовах демократії обиватель не мусить позиціонувати себе патріотом.
Обиватель може собі жити і бурчати проти незалежности своєї держави.
Обиватель може не любити інтелігенцію і ганити її.
Чести те йому не робить, але він може собі десь працювати бухгалтером чи слюсарем чи колекціонером, і ніхто на нього не звертає уваги.
Але коли такий обиватель забирається на високе крісло і представляє перед народом і перед світом українську науку і культуру, то це дивує і обурює людей. Хто ж тоді ті, хто призначив його на ту посаду?
Чи не знайшлося в тій багатомільйонній країні справжнього науковця і просто високоосвіченої людини?
На тій посаді досі працював академік Іван Вакарчук, шанований в науковому світі і відомий студентський молоді та широкій громадськості своєю культурою, яка, як відомо, єднає націю.
Може новообраний президент не знає того, що своїм призначенням особи сумнівної репутації на місце особи високошанованої він завдає образи нації і кидає виклик людям з почуттям гідности?
Чи потрібне президентові і прем’єр-міністрові України в перші сто днів скандальні загострення стосунків з освіченою частиною суспільства?
Ми добре пам’ятаємо тоталітарний режим, але й він не йшов на ризик дражнити людей одіозними фіґурами з номенклатури. За винятком хіба українофоба Маланчука, якого використали і викинули на смітник…
На видні місця добиралися пристойні фігури, бо так прийнято в порядному світі. Але, як вчить народне прислів’я: "Що посієш, те пожнеш".
Євген Сверстюк, Михайлина Коцюбинська, Лариса Масенко, Василь Овсієнко, Олександер Сугоняко, Лесь Танюк, Євген Лупаков, Микола Жулинський, Михайло Ратушний, Віталій Кононов, Наталія Осьмак, Ігор Жук, Йосиф Зісельс, Петро Розумний... та багато ін.
http://www.pravda.com.ua/columns/2010/03/19/4877320/
sean
Відповіді
2010.03.20 | igorg
Звичайно потрібно. Этих козлов нужно сразу поставить на место
и показать чья власть. Аби не сумнівалися.Чи може ви думаєте що ви дуже потрібні цій владі?
І що цьому можна протиставити? Бо ця влада розуміє лише реальну силу й реальний спротив. Ні балачкам ні сльозам вона не вірить й на них не зважає.
2010.03.21 | Володимир
Re: Звичайно потрібно. Этих козлов нужно сразу поставить на место
Спротив має бути комбінованим: широкі протестні акції на грані фола, волання на увесь світ (переважно звернене до США) + активна просвітницька робота: інтернет + подпольная газєта "ІскрА". Будуть бити - тоді доведеться перейти до збройної боротьби. Але це - технічно дуже складно.2010.03.20 | Радич
Re: Євген Сверстюк: "Посієш вітер?"
Долучіть до цього переліку 22 кандидатів наук і 7 докторів наук ТУК "Славутич" у місті Москві.2010.03.21 | kom8407
Чого молитеся на Вакарчука?
Бачив я його останні накази. Шовінізм вищої проби. Немає у світі чисто білого і чисто чорного. А тут намагаються подати в дитячому стилі: цей добрий, шовковий, а той поганий, злодюга.2010.03.21 | sama
Re: Чого молитеся на Вакарчука?
А в чому, власне, шовінізм?2010.03.21 | zаброда
Ждітє атвєта-Ждітє атвєта-Ждітє атвєта
куратори тєжко працюют на відповіддьов2010.03.21 | Almodovar
Там с 8.30 до 9.30 пересменка.
таварисч написал сообшение и ушел домой - таки ночь работал. Новые пока покурят, потрындят, порнушку посмотрят - а там и напишут. так что -"ждите атвета" (с)2010.03.21 | Soft
Чого причепилися. Люди копійку заробляють. Їм також родину
годувати потрібно.2010.03.21 | kom8407
Ой, хто би погодився мені платити?
Я б писав по 50 постів на добу! До самого бану.2010.03.21 | zmej_gorynych
Дійсно, нема дурних [Re: Ой, хто би погодився мені платити?]
2010.03.22 | GreyWraith
Ви спочатку почитайте словник...
... щоб зрозумiти значення рiзних мудрьоних слiв, а вже потiм вживайте тi слова. Бо дуже вже на йолопа схожi.Якщо дуже коротко: Табачник та Семиноженко дуже поганi хоча б з тiеi причини, що вони збираються вiдновлювати корупцiю у вузах та школах. (хоча цинiчна користь з того е: коли який-небудь виборець Януковича ЗНЕНАЦЬКА зiткнеться з поборами при вступi, то це йому дещо вiдновить розум. Бо найкращим вчителем е власна кишеня.
2010.03.21 | karpo
Це Народна Рада судячи зі списку прокинулась
Краще пізно, ніж ніколи. Бо як "противсіх" агітувати, то поперед інших бігли. "Бачили очі що купували..."2010.03.21 | Alamire
Re: Це Народна Рада судячи зі списку прокинулась
Бігли, агітували, купували, пізно, ніколи... У вас до сих пір в голові якісь соцзмагання. Атуєво! Ату!!!А якщо по-людськи?..
2010.03.21 | karpo
Re: Це Народна Рада судячи зі списку прокинулась
Alamire пише:> Бігли, агітували, купували, пізно, ніколи... У вас до сих пір в голові якісь соцзмагання. Атуєво! Ату!!!
> А якщо по-людськи?..
По людськи, я не знаю жодного "противсіха" котрий би визнав свою помилку. Я гадаю, це важливо.
2010.03.22 | Alamire
Ви прямо як інквізитор
а якщо помиляєтесь - ви?2010.03.21 | Мартинюк
Це список не тотожний Народній Раді
Хоча більшість з них там була.До речі там немає тих, які юзаючи бірку цієї ради ламентували за Юльку. Наприклад не бачу Павличка , Богдана Гориня, який насправді не так член УНР, як заступник Тарасюка по НРУ.
2010.03.21 | karpo
Що тоді Ратушний і Кононов роблять поруч зі Сверстюком?
Мартинюк пише:> Хоча більшість з них там була.
> До речі там немає тих, які юзаючи бірку цієї ради ламентували за Юльку. Наприклад не бачу Павличка , Богдана Гориня, який насправді не так член УНР, як заступник Тарасюка по НРУ.
Я про що і кажу - зараз вони звертаються до свого президента з дурними запитаннями, а зовсім нещодавно агітували за нього(майже).