Про С. Бандеру, Ю. Пілсудського та правду історії
03/25/2010 | Святослав Караванський
Коментарі читачів “Майдану” до моєї статті “Акт невдяки” змушують мене дещо додати до неї і заразом відповісти на ряд зауваг.
Перш за все, хочу спинитися на зауваженні, що не задокументувавши факту участи Єжи Бузека в цій кінець-кінцем антиукраїнській акції, моя стаття підливає олії до польсько-української суперечки. Спробую пояснити свою позицію.
Почну з того, як польські депутати Европейського парламенту (далі ЕП) винують С. Бандеру за трагічну акцію, що мала місце на Волині в 40-х роках ХХ століття. У цих роках Бандера сидів у німецькій тюрмі, а згадана акція, що мала місце на Волині, була місцевим рішенням. Мотиви цієї акції такі: поляки-осадники, поселені туди Юзефом Пілсудським, давали притулок і всіляко допомагали московським (совєтським) партизанам, які вороже ставилися до українців та ОУН. Отже, це рішення не Бандери, а місцевих його послідовників.
Але рішення послідовників польська сторона приписує лідеру, який сидів у тюрмі. Тобто лідер відпоідає за дії послідовників. Справедливо, чи ні, але так ведеться. Виходячи з цієї традиції, цілком логічно акцію окремих членів польської фракції ЕП вважати за акцію фактичного її керівника – президента ЕП, висунутого на цей пост і в усьому підтримуваного польською фракцією.
Якби дії окремих депутатів-поляків не узгоджено з Президентом ЕП, то Єжи Бузек мав десятки можливостей перешкодити ухваленню антиукраїнської резолюції. Зрештою, заявити свою окрему думку про несхвалення пункту 20 резолюції. Але він того не зробив, тобто цілком схвалив згаданий пункт.
Отже, моя стаття засвідчила правду, а як може правда підливати олії до суперечки? Суперечка тому й ведеться, щоб вияснити правду. Вияснення правди має спинити всяку суперечку. Я вважаю, що я вияснив правду. І своє вияснення продовжу.
Виходячи з позиції неупередженого спостерігача, спробуймо відповісти на таке питання:
Хто більше винен за згадану акцію на Волині: С. Бандера, який сидів на той час у німецькій тюрмі, чи Ю. Пілсудський, який поселив на землях своїх українських союзників у польсько-совєтській війні 1920 р. майбутніх помічників антиукраїнських партизан?
Думаючи неупереджено, треба сказати, що Ю. Пілсудський частково винен. Щодо Бандери, то він і частково не винен. Він сидів у тюрмі.
Що ж ми бачимо?
Частково винна сторона, нехтуючи здоровий глузд, логіку та етику, винує цілком невинного, називаючи його колаборантом Гітлера, що є безсовісним, запозиченим у Москві наклепом. І цю свою брехливу вигадку згадана сторона підносить Европі, як істину в останній інстанції, закріплюючи наклеп, як правду історії. Діставши ключові позиції в Европейському парламенті, польські українофоби хочуть використати ЕП для порахунків з українцями, з якими нібито жадають примирення.
Очевидно, що всю світову історію писано саме так: хто має більше засобів висловити і поширити свою версію, той і формулює правду історії.
Той же, хто думає, аналізує, зважує, мусить мати свій погляд на всі історичні події.
Щодо мене, то я не схвалюю і не схвалював згаданої акції на Волині, коли вперше почув про неі 1942 чи 1943 року в Одесі. Але, річ ясна, ніхто моєї думки не питав.
Щождо польсько-української суперечки, то я стою за польсько-українське примирення, але примирення справжнє, а не таке, яке маємо сьогодні з польської сторони: польська сторона за примирення, але не забуде Вам Вашої кривди і при нагоді спитає за неї. Це, панове, не примирення а карикатура на нього. Якщо згадувати один одному кривди, то українська сторона теж дещо може згадати. Але це не буде примирення, а продовження ворожнечі.
Бачити у моїх словах “олію” до польсько-української суперечки, значить схвалювати саме таку модель примирення.
Ще на одне питання треба відповісти:
Де я бачу чесну і розумну Европу?
Антиукраїнську резолюцію ЕП ухвалив простою більшістю голосів. Ті, хто не голосував за неї, це і є чесна й розумна Европа.
До цієї Европи треба віднести і англійця, автора книги “Жнива розпачу“ про голодомор в Україні 1933 р. і другого англійця, випускника Кембриджського університету, який нелегально відвідав Україну під час голоду і написав правду про нього, за що його і знищено архітектами голодомору. До чесної та розумної Европи належить і італійський професор – дослідник голодомору, а також ті европейські парламенти, які визнали голодомор геноцидом.
Інші статті С.Караванського на Майдані: http://maidanua.org/wiki/index.php/Святослав_Караванський
Перш за все, хочу спинитися на зауваженні, що не задокументувавши факту участи Єжи Бузека в цій кінець-кінцем антиукраїнській акції, моя стаття підливає олії до польсько-української суперечки. Спробую пояснити свою позицію.
Почну з того, як польські депутати Европейського парламенту (далі ЕП) винують С. Бандеру за трагічну акцію, що мала місце на Волині в 40-х роках ХХ століття. У цих роках Бандера сидів у німецькій тюрмі, а згадана акція, що мала місце на Волині, була місцевим рішенням. Мотиви цієї акції такі: поляки-осадники, поселені туди Юзефом Пілсудським, давали притулок і всіляко допомагали московським (совєтським) партизанам, які вороже ставилися до українців та ОУН. Отже, це рішення не Бандери, а місцевих його послідовників.
Але рішення послідовників польська сторона приписує лідеру, який сидів у тюрмі. Тобто лідер відпоідає за дії послідовників. Справедливо, чи ні, але так ведеться. Виходячи з цієї традиції, цілком логічно акцію окремих членів польської фракції ЕП вважати за акцію фактичного її керівника – президента ЕП, висунутого на цей пост і в усьому підтримуваного польською фракцією.
Якби дії окремих депутатів-поляків не узгоджено з Президентом ЕП, то Єжи Бузек мав десятки можливостей перешкодити ухваленню антиукраїнської резолюції. Зрештою, заявити свою окрему думку про несхвалення пункту 20 резолюції. Але він того не зробив, тобто цілком схвалив згаданий пункт.
Отже, моя стаття засвідчила правду, а як може правда підливати олії до суперечки? Суперечка тому й ведеться, щоб вияснити правду. Вияснення правди має спинити всяку суперечку. Я вважаю, що я вияснив правду. І своє вияснення продовжу.
Виходячи з позиції неупередженого спостерігача, спробуймо відповісти на таке питання:
Хто більше винен за згадану акцію на Волині: С. Бандера, який сидів на той час у німецькій тюрмі, чи Ю. Пілсудський, який поселив на землях своїх українських союзників у польсько-совєтській війні 1920 р. майбутніх помічників антиукраїнських партизан?
Думаючи неупереджено, треба сказати, що Ю. Пілсудський частково винен. Щодо Бандери, то він і частково не винен. Він сидів у тюрмі.
Що ж ми бачимо?
Частково винна сторона, нехтуючи здоровий глузд, логіку та етику, винує цілком невинного, називаючи його колаборантом Гітлера, що є безсовісним, запозиченим у Москві наклепом. І цю свою брехливу вигадку згадана сторона підносить Европі, як істину в останній інстанції, закріплюючи наклеп, як правду історії. Діставши ключові позиції в Европейському парламенті, польські українофоби хочуть використати ЕП для порахунків з українцями, з якими нібито жадають примирення.
Очевидно, що всю світову історію писано саме так: хто має більше засобів висловити і поширити свою версію, той і формулює правду історії.
Той же, хто думає, аналізує, зважує, мусить мати свій погляд на всі історичні події.
Щодо мене, то я не схвалюю і не схвалював згаданої акції на Волині, коли вперше почув про неі 1942 чи 1943 року в Одесі. Але, річ ясна, ніхто моєї думки не питав.
Щождо польсько-української суперечки, то я стою за польсько-українське примирення, але примирення справжнє, а не таке, яке маємо сьогодні з польської сторони: польська сторона за примирення, але не забуде Вам Вашої кривди і при нагоді спитає за неї. Це, панове, не примирення а карикатура на нього. Якщо згадувати один одному кривди, то українська сторона теж дещо може згадати. Але це не буде примирення, а продовження ворожнечі.
Бачити у моїх словах “олію” до польсько-української суперечки, значить схвалювати саме таку модель примирення.
Ще на одне питання треба відповісти:
Де я бачу чесну і розумну Европу?
Антиукраїнську резолюцію ЕП ухвалив простою більшістю голосів. Ті, хто не голосував за неї, це і є чесна й розумна Европа.
До цієї Европи треба віднести і англійця, автора книги “Жнива розпачу“ про голодомор в Україні 1933 р. і другого англійця, випускника Кембриджського університету, який нелегально відвідав Україну під час голоду і написав правду про нього, за що його і знищено архітектами голодомору. До чесної та розумної Европи належить і італійський професор – дослідник голодомору, а також ті европейські парламенти, які визнали голодомор геноцидом.
Інші статті С.Караванського на Майдані: http://maidanua.org/wiki/index.php/Святослав_Караванський
Відповіді
2010.03.25 | Petro
Ф. Достоєвський сказав:
...,,ми ненавидимо тих, кому зробили зле".Нема сумніву що ці слова відносяться до поляків.
А Пілсудський підписав договір з Гітлером 26.01.1934 року.
Тоді хто колаборував з фашистами???
2010.03.25 | Bogun
100%
2010.03.25 | stryjko_bojko
100°!
2010.03.25 | Bayan
Прощeння починається з прохання вибачити, панe Караванський!
Як ви є християнином, то повинні б цe розуміти.А доти, допоки ви будeтe сором'язливо називати злочиннe масовe вбивство "акцією" і "нe схваливати" замість того, щоби вибачитись за заподіяну кривду (лишe подумати: він "нe схвалює" вбивства мирних цивільних, а що - можна було б і схвалити?), доти людство матимe підставу вважати, що українці нe доросли щe приєднатись до клубу цивілізованих націй.
А ви щe ж нe лишe "нe схвалюєтe акцію", ви щe ж отих акціонeрів і гeроїзуєтe (алe то окрeма тeма, нe будeмо змішувати).
Зійдіть з дороги; нe заважайтe українцям насправді примиритись з поляками чeрeз взаємнe визнання кривд і прощeння - тe, на що ви і подібні вам апологeти "гeроїзму" ОУН-УПА нe здатні.
> Святослав Караванський пише:
>Щодо мене, то я не схвалюю і не схвалював згаданої акції на Волині, коли вперше почув про неі 1942 чи 1943 року в Одесі. Але, річ ясна, ніхто моєї думки не питав.
>Щождо польсько-української суперечки, то я стою за польсько-українське примирення, але примирення справжнє, а не таке, яке маємо сьогодні з польської сторони: польська сторона за примирення, але не забуде Вам Вашої кривди і при нагоді спитає за неї. Це, панове, не примирення а карикатура на нього. Якщо згадувати один одному кривди, то українська сторона теж дещо може згадати. Але це не буде примирення, а продовження ворожнечі.
2010.03.25 | zmej_gorynych
Ви не варті й нігтя жодного воїна УПА. А тому раджу Вам..
..скромно стулити пащу і не бризкати московською отрутою серед порядних людей.А пану Святославу щира пошана та подяка за Правду! Так тримати!!!
Слава Україні!
Bayan пише:
> Як ви є християнином, то повинні б цe розуміти.
[dd]
До речі, прочитайте навпаки "Байан" і все стане зрозуміло
2010.03.26 | 123
Суперпотужна аргументація!
2010.03.28 | zmej_gorynych
Яка б там вона не була, але пан Найаб десь таки щез
2010.03.26 | Budweiser
Ви занадто розумні рeчі для тутeшньої аудиторії говоритe
Ви занадто розумні рeчі для тутeшньої аудиторії говоритe. Вони тут мислять як пeчeрні люди - "наш", значить хороший, і всe що робив, то правильно. Та і нічого нeправильного він нe міг апріорі зробити, бо "наш". І навпаки, "чyжий" усe апріорі робить погано.А ви тут про якeсь прощeння, взаємопорозуміння і інші дивні рeчі. Занадто складно цe всe для наших одноклітинних.
Cкажімо Бандeра очолював організацію яка влаштувала погром єврeїв і "зачищала" Україну від поляків. Їм цe зрозуміло. А от скажімо митрополит Шeптицький засуджував тeрористичні атeнтати ОУН в 1930i, а в часи війни критикував бандeрівців за масові вбивства, закликав до порятунку єврeїв, і сам їх врятував 150 чол., а також у своїх пастирських промовах закликав до припинeння різні поляків. Алe цe одноклітинним нe зрозуміло, тому Бандeра для них гeрой, а Шeптицький, який є одним з найвизначніших моральних постатeй України 20 століття, то він для них абсолютно нeзрозумілий.
2010.03.26 | Vyacheslav
Пробачте, про яку організацію мова?
Бо я не знаю організації яку очолював Бандера, і яка влаштовувала погроми.2010.03.26 | Budweiser
Так Бандeра нічого нe очолював
сидів в монастирі всe життя і поклони бив Богу. Пeрeпрошую, помилився я.Vyacheslav пише:
> Бо я не знаю організації яку очолював Бандера, і яка влаштовувала погроми.
2010.03.26 | Vyacheslav
Взагалі-то я знаю одну організацію, яку очолював Бандера...
Але не чув про жодні єврейські погроми, які були б влаштовані цією організацією.Хоча я знаю, що докази причетності цієї організації до погромів наполегливо шукали. Також знаю, що заступником Бандери в керівництві цієї організації був етнічний єврей.
2010.03.28 | Budweiser
Шукали і дужe багато знайшли
для початку почитайтe думки прeм'єра Української Дeржави Cтeцька щодо "жидівського питання".http://holocaust.kiev.ua/bulletin/vip7/vip7_1.htm#l7_gu
В архівах багато що збeрeглося, в тому числі бандeрівські листівки з закликом вбивати "жидів" і багато щe чого. Та і свідчeння сотeнь вцілілих також чогось вартує.
2010.03.28 | Budweiser
щe про ОУН і про погроми
Дужe хороша стаття, там мова йдe про Золочівський погром, який сeрeд інших учинили похідні групи на чолі в Климівим-Лeгeндоюhttp://zl.lviv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=23&Itemid=9
Другий закид, що його Грачова робить Грицакові й Ковбі, вагоміший і складніший. Вони засуджують погроми, але піддають сумніву їх обсяг. Визнають, що антисемітизм був поширений, але не погоджуються, що він спричинив погроми. І перекладають відповідальність за них із українців на німців, совєти і самі жертви. Тут Грачова теж має рацію. Грицак, наприклад, згоден, що деякі українці вбивали євреїв, але вважає, що питання в тому, наскільки їхня поведінка була добровільною.
Гляньмо ще раз на події в Золочеві. Золочівські погромники не діяли з примусу. Купцям, лікарям й священикам, які попросили в німецького командування дозволу влаштувати євреям відплату за злочини НКВД, не загрожував розстріл. Чолов’яги, які озброїлися штанґами, заздалегідь одягнувши роби, щоб не оббризкатися кров’ю, не знали тиску. В перші дні війни німці інспірували різанину, бажаючи викликати «самоочисні акції» й показати, що українці вітають визволення від «жидобільшовизму», – але не наказували вчиняти вбивство. Вони шукали поплічників.
До того ж, коли йдеться про відповідальність ОУН-б, нарікає Грачова, Грицак ставить надто помірковані претензії: керівники ОУН-б найбільше провинилися в тому, що не засудили антиєврейської політики нацистів. Грицак відповів по суті тільки на це одне звинувачення Грачової, але відповів повторенням того, що писав раніше (і що перед ним висловив Іван Лисяк-Рудницький): «Серед лідерів ОУН мав би знайтися бодай один, хто зрозумів би, що євреї є потенційними українськими громадянами, а тому їх варто взяти під захист».
Відкладімо етичне питання – чи звільнилася б ОУН-б від морального обов’язку, якби було ясно, що євреї не стануть громадянами української держави? – і подивімося на позицію організації. Грицак залюбки говорить про програмний і погромний антисемітизм і твердить, що першого в Україні не було. Проте антиєврейські упередження ОУН-б були і програмними, і погромними. Націоналісти вважали, що євреїв треба позбутися, і суперечки точилися тільки навколо того, як досягти цієї мети. Не всі погодилися б із Ярославом Стецьком, коли той запевняв німців, що стоїть «на становищі винищення жидів і доцільности перенести на Україну німецькі методи екстермінації жидівства», але, здається, ніхто не протестував проти того місця в документі «Боротьба і діяльність ОУН підчас війни», де написано: «Жидів ізолювати, поусувати з урядів, щоб уникнути саботажу <...>. Коли б була непоборна потреба оставити пр. в господарськім апараті жида, поставити йому нашого міліціянта над головою й ліквідувати за найменші провини. Керівниками поодиноких галузей життя можуть бути лише українці, не чужинці-вороги».
«Кожен европейський народ має у своєму минулому ганебні сторінки, про які він волів би забути (точніше, кожен, окрім мого), – пише Лєшек Колаковський. – Чи можемо ми вимагати, щоб люди, які не брали жодної особистої участи у цих недобрих справах, відчували провину й сором?». У відповіді, яку Колаковський дає на своє запитання, – «якщо ми віримо в те, що нація – це духовна й моральна цілість, <...> то хіба добре вірити, що поряд з особистою відповідальністю існує ще й колективна», – можна чути настанову, яка таїться в зболілих міркуваннях Софії Грачової. Почуття провини – це спосіб зберегти зв’язок зі спільнотою.
***
У Польщі, Німеччині та Сполучених Штатах зростає зацікавлення галицькими погромами. Вже є десятки спогадів, наукових статтей і документальний фільм про золочівські події. Вони навіть фігурують у белетристичному творі для юних читачів. Не диво, що Богдан Гудь застерігав декілька років тому, що єврейські погроми можуть стати такими ж актуальними в Україні, як і в Польщі.
Наприкінці 1980-х Золочів заговорив про злочини, скоєні НКВД 1941 року. У вересні 1990 року золочів’яни відкрили пам’ятник на могилі, в якій поховані жертви більшовиків, із написом «Галичанам – батькам, матерям, сестрам і братам, замордованим більшовицькими катами, за честь і вірність Батьківщині 1939 р. – 1941 р.». А в липні 1995 року на місці, де 1941 року євреї руками розгрібали розкладені останки, Золочів посвятив капличку. «Вона буде як пам’ятник полеглим, закатованим борцям за Українську державність, символ незалежності народу і шана нових поколінь», – писала місцева газета.
Але про погром, про те, що мешканці міста вбивали інших мешканців, Золочів мовчить. Мовчать інші міста й містечка, де гинули євреї влітку 1941 року. Мовчить «Меморіял», який доклав стільки зусиль, аби виявити енкаведистські злочини. Мовчать, а то й опираються спробам розглянути погроми, історики України. Коли Дитер Поль, автор найретельнішого дослідження долі галицьких євреїв у роки війни, заговорив на конференції в Києві про участь українців у винищенні євреїв, один оунівець узяв слово, щоби збештати його. Публіка оплескала дискутанта. Український «наратив ожертовлення», за висловом Івана Химки, для євреїв місця не має.
«І через п’ятдесят років після страшних подій ми не чуємо закликів до помсти, до розправи над нелюдями з НКВД, – писала на початку 1990-х років Мирослава Бабінська, яка очолювала реставрацію золочівського замку. – Ми хочемо правди, щоб на ній виховати наступні покоління, свідомих патріотів з почуттями власної гідности і національної гордости». А в статті про енкаведистське душогубство в Золочеві Олена Задорожна, Мирослава Бабінська й Надія Гупало згадали пам’ять: «Її не витравиш, не проженеш, не обдуриш, не підміниш, не підкупиш. Невмолима пам’ять п’ять десятків літ тривожила сон і спокій тих, хто чув і бачив, що діялося в Золочівському замку-тюрмі».
Вони сказали більше, ніж гадали. Пам’ять золочів’ян не витравлено і не обдурено. Вони знають про лиходійство, скоєне в замку в червні 1941 року. Знають вони й про лиходійство, скоєне там у липні. І вони хочуть почути правду. Про всіх потерпілих і всіх винуватців. Але золочів’яни мовчать. Честь і хвала Софії Грачовій за те, що вона порушила цю зловісну мовчанку.
2010.03.28 | Vyacheslav
Золочівський погром - це, звичайно, погано...
..Але зі статті зовсім не випливає, що до нього якимось боком причетні похідні групи ОУН. У статті прямо сказано, що погром влаштували в першу чергу частини СС, а також місцеві жителі - як українці, так і поляки.До речі, чомусь зовсім не розглядається роль поляків у єврейському погромі у Львові.
2010.03.28 | GreyWraith
Щось як Ющенко завимагав конкретні докази...
... причому навіть не на в'язня Бандеру, а на Шухевича, який майже рік командував німецьким поліційним батальйоном, то нічого в "Яд Вашем" не знайшлося.Budweiser пише:
> для початку почитайтe думки прeм'єра Української Дeржави Cтeцька щодо "жидівського питання".
> http://holocaust.kiev.ua/bulletin/vip7/vip7_1.htm#l7_gu
> В архівах багато що збeрeглося, в тому числі бандeрівські листівки з закликом вбивати "жидів" і багато щe чого.
Ви між заявами та діями різниці не бачите? Звісно, різні заяви подібного змісту схвалювати не варто, але утотожнювати їх із вбивствами НМД занадто.
Та й мені ще доставив зворот "багато ще чого".
Та і свідчeння сотeнь вцілілих також чогось вартує.
Декілька разів особливо ядрьоні свідчення уцілілх спробували перевірити неупереджено. Виявилося, що багато що шито білими нитками. Ще раз нагадаю приказку криміналістів "бреше мов очевидець"...
2010.03.28 | Budweiser
Вам завжди будe мало
GreyWraith пише:> ... причому навіть не на в'язня Бандеру, а на Шухевича, який майже рік командував німецьким поліційним батальйоном, то нічого в "Яд Вашем" не знайшлося.
А до Шухeвича окрeмі прeтeнзії в поляків мають бути за Волинську різню, хоча тоді під час тієї різні також частина єврeїв загинула які встигли втeкти з гeтто і по лісах ховалися або в польських сeлах.
> Ви між заявами та діями різниці не бачите? Звісно, різні заяви подібного змісту схвалювати не варто, але утотожнювати їх із вбивствами НМД занадто.
заяви вeли до дій. Аджe самe тоді коли ці заяви писалися українська міліція організована бандeрівцями, брала участь в погромі єврeїв. Тобто у "вирішeнні жидівського питання німeцькими мeтодами" висловлюючи тeрмінологію Cтeцька.
> Та й мені ще доставив зворот "багато ще чого".
А скільки вам потрібно? Cкажімо гасла які поширювали в пeрші тижні війни бандeрівці "жидів на шибeницю" чи відома заява ідeолога ОУН Лeнкавського що "проти жидів трeба використовувати усі мeтоди які сприятимуть їх винищeнню" і щe багато чого. в документі «Боротьба і діяльність ОУН підчас війни», написаного в кінці 1940 про мeтоди діяльності ОУН в часи війни написано: «Жидів ізолювати, поусувати з урядів, щоб уникнути саботажу <...>. Коли б була непоборна потреба оставити пр. в господарськім апараті жида, поставити йому нашого міліціянта над головою й ліквідувати за найменші провини. Керівниками поодиноких галузей життя можуть бути лише українці, не чужинці-вороги».
Cкільки вам потрібно?
> Та і свідчeння сотeнь вцілілих також чогось вартує.
> Декілька разів особливо ядрьоні свідчення уцілілх спробували перевірити неупереджено. Виявилося, що багато що шито білими нитками. Ще раз нагадаю приказку криміналістів "бреше мов очевидець"...
ви праві. Голодомор цe брeхня і ми нe повинні вірити свідкам, аджe вони брeшуть як свідки. А окрім свідків по Голодомору дужe мало що існує що вказує на цeй злочин
2010.03.28 | Vyacheslav
Так хоч щось дали б
Budweiser пише:> А до Шухeвича окрeмі прeтeнзії в поляків мають бути за Волинську різню,
Це коли поляки різали на Волині українців? Так тут скоріш у Шухевича до поляків претензії мали бути.
> хоча тоді під час тієї різні також частина єврeїв загинула які встигли втeкти з гeтто і по лісах ховалися або в польських сeлах.
А в лісах ховались чомусь під бандерівською охороною? Чи під фальшивими документами, яке для них робило ОУНівське підпілля?
2010.03.28 | Budweiser
Так ви ігноруєтe тe що я вам дав
для чого щe більшe давати? Ви хоча би тe засвойтe.Vyacheslav пише:
> Це коли поляки різали на Волині українців? Так тут скоріш у Шухевича до поляків претензії мали бути.
Вам би фантастику писати. Поляків тоді на Волині було дeсь біля 10%, а відділів АК тоді там щe нe було, а тому різати вони нe могли навіть якщо би дужe захотіли.
> > хоча тоді під час тієї різні також частина єврeїв загинула які встигли втeкти з гeтто і по лісах ховалися або в польських сeлах.
>
> А в лісах ховались чомусь під бандерівською охороною? Чи під фальшивими документами, яке для них робило ОУНівське підпілля?
Як ОУН відносилася до єврeїв, тут:
http://ben-cossak.livejournal.com/17593.html
2010.03.28 | Vyacheslav
Re: Так ви ігноруєтe тe що я вам дав
Budweiser пише:> для чого щe більшe давати? Ви хоча би тe засвойтe.
>
> Vyacheslav пише:
> > Це коли поляки різали на Волині українців? Так тут скоріш у Шухевича до поляків претензії мали бути.
>
> Вам би фантастику писати. Поляків тоді на Волині було дeсь біля 10%, а відділів АК тоді там щe нe було, а тому різати вони нe могли навіть якщо би дужe захотіли.
А коли АК на Волині з’явилась? В 44-му, коли Волинь вже була під контролем СРСР? А 10% - цілком достатньо, щоб зайняти в німецькій шуцполіції місце українців, які пішли звідти зі зброєю в ліси взимку 1942-43 р., і почати терор проти українського населення. Щодо наявності чи відсутності АК на Волині в 1943 році - злі язики кажуть, що в поліцію влаштувалось якраз підпілля ОУН, але я не дуже вірю - поляки ж гарні, і до євреїв добре ставились
> Як ОУН відносилася до єврeїв, тут:
> http://ben-cossak.livejournal.com/17593.html
По-різному ставилась. Було це, був Ребет, була Стелла Кренцбах, були євреї в бойових частинах УПА, не кажучи вже про тилові.
2010.03.26 | igorg
У 40-х на Волині та Рівненщині складася дуже цікава ситуація
До 39 року поляки колонізували Західну частину України й проводили послідовну політику полонізації. Мій дід та моя бабуся в селі закінчили початкову школу де навчали виключно польською мовою. Тож знали польську як свою, ще й вірші зі школи памятали й мені розповідали. До 39 року на колонізованих землях усі українці були змушені вивчити польську. Інакше ти вважай німий і неписьменний. Тобто не можеш ні зрозуміти владу ні звернутися до влади. Уся влада, вся адміністрація, освіта й т.д. були виключно польськими. Українців там не було принципово.На Рівненщині найближче до моїх предків польське поселення називалося Іванова Долина. Це було модернове селище з електрикою, льотовищем, будинках на камяних фундаментах. Це при тому що в селах й деревяна підлога була рідкістю, здебільшого просто глиняна. Дахи під соломою, жили не те щоб заможно, але з достатком. Зрозуміло, що сільським господарством поляки не займалися. Вони керували каменоломнями з видобутку базальту.
З падінням Польщі й початком війни потреба у їх адміністративних послугах відпала. Селяни потреби в камені не мали. Отож перспектива була дуже проста. Або вернутися у Польщу, або йти в найми до українських селян, або зайнятися селянською працею (останнє проблематично бо землі вони не мали).
Але був і третій варіант. Служити німцям. В Івановій Долині в каменоломнях працювали військовополонені, а охороною й т.п. займалися поляки. Під патронатом німців вони настільки обнагліли, що почали займатися розбоєм по селах та розважатися стріляючи в українських, селян що працювали на городах. Благо українські села були на пологих схилах долини річки Горинь. Тож працюючі на городах були гарними мішенями по яких можна було стріляти з лісу з крутих берегів.
У 1943 це вельми селян дістало й вони звернулися до УПА аби тому покласти край. Й поклали за одну ніч. Маю сказати що то була жорстока розправа, після котрої мало хто лишився живим. Від модерних будиночків залишилися одні фундаменти. Добрячі фундаменти, фактично підземний поверх, я там в дитинстві лазив. Полонених визволили й відпустили.
До речі, у 1943 якраз там поблизу проходив загін Ковпака в карпатський рейд. Домовилися з бандерівцями аби їх пропустили через Горинь. Переходили від с.Корчин до с.Звіздівка. У Звіздівці й ночували. Мені дід про це розповідав. Лише зараз знайшов про це запис у щоденнику Руднєва (Ковпак хотів розстріляти с.Звіздівка з гармат, але в Руднєва вистачило розуму примусити його до угоди). Руднєв як альтернативу пропонував з боєм пройти через міст якраз в Івановій Долині. Тобто дати бій німецько-польському гарнізону, але не чіпати українців. Звісно не з симпатій а керуючись здоровим глуздом.
В Івановій Долині в лісі є братська могила. За совєцьких часів там було написано що то могила де поховано біля 1000 військовополонених. Але ніхто ніяких розвідок щодо імен загиблих чи особливих пояснень ніколи не давав. Раз в рік цю могилу без особливих почестей доглядали і все. Виявилося що там поховані усі хто поліг у ту ніч коли УПА напали на гарнізон і знищили його. Зараз там поставили памятник спільно з поляками жертвам.
Кого за це винити? Як в кого є охота можете прочитати спогади про ці події з різних сторін на форумі Історія. Знайшов що було в неті про це. Ось в цій гілці це зібрано http://www2.maidan.org.ua/n/hist/1180638271 Тож можете хоч приблизно уявити що там відбувалося.
По війні Янову (так здебільшого називали місцеві Іванову Долину) заселили українці, а адміністрація там була уже російська. Директор, головні спеціалісти, партійне керівництво. Школи щоправда залишалися українськими. Видобуток базальту там йде й зараз, щоправда не вельми активно. Мало будується доріг та будов де потрібен базальт. А родовище там унікальне. Базальтові стовпи ніби величезні кристали. Навіть у шкільних підручниках є фото. Але написано Базальтове. Перейменували у 70-х, певно аби памяті не залишилося про ту операцію УПА у 1943. От й зараз читаючи про ті події не багато хто зможе знайти де ж ці події відбувалися.
2010.03.26 | igorg
Для порівняння. Стосунки з німецькими колоністами
У тих самих краях до 1-ї світової були німецькі поселення. Я так розумію що під час війни ці поселення знищили. Якраз по правосу берегу Горині були окопи з першої світової. Й зараз їх можна знайти. Це здається сліди оброни Брусилова.Через Горинь там де зараз поле перед лісом було німецьке поселення. Про поселення мені дід розповідав. Зараз знайшов на старій австрійській мапі. Називалося поселення Маrcelindorf(col Wulka). Останнє слово іноді згадують називаючи це місце й нині. Прадід з тих часів знав навіть деякі німецькі слова. Німці займалися ремеслом. Були чудові майстри й робили добрі меблі. Кузонна шафа й годинник й донині збереглися з тих часів. Мене ж дивувало як вручну можна так підігнати дерево, зістикувати (це був ластівчин хвіст) без цвяхів та шурупів. Так от стосунки між колоністами й українцями були добрі, ніхто нічого поганого про них не памятає. Здається саме від них в селах залишилася й донині протестанстська віра. На жаль про долю поселенців я нічого не знайшов.
Але здається це був гарний приклад нормальних стосунків побудованих на взаємних добрих стосунках, ремеслі й торгівлі.
От і подумайте хто й в чому винуватий. Бо українці там які були такі й лишилися.
Мапа 1889 року, австрійська. Зверніть увагу що Іванової Долини на ній ще взагалі нема.
2010.03.28 | zmej_gorynych
Дякую за цікаву розповідь!
Давно мріяв побувати в Яновій Долині та Звіздівці (бо й живу ж зовсім недалеко. І практично поруч з цими місцями ще з 8-го класу СШ виїздив на рибалку). І таки побуваю цим літом2010.03.28 | igorg
Зробіть фоторепортаж, давно там не був.
2010.03.28 | zmej_gorynych
Обов'язково. Я в такі подорожі без фотяка не вирушаю
Навіть ще й постараюся знайти (може й не одного) якогось старшого місцевого жителя, котрий би отак як оце Ви розповів про те, що пам"ятає. І прив"язав би розповідь до місцевості.2010.03.28 | stryjko_bojko
igorg має рацію
2010.03.28 | Budweiser
Нічого собі аргумeнти
варті рівня районної стінгазeти.Дійсно рішeння про різню польського насeлeння було прийнято Климом Cавуром (Клячківським) та Романом Шухeвичeм. Алe Бандeра як лідeр організації нeсe відповідальність за дії які вчинили його підопічні, які діяли згідно принципів які Бандeра схвалював.
Cкажімо погроми єврeїв влітку 1941 було вчинeно тоді коли Бандeра щe нe був увязнeний, ну і що?
Ну а про виправдання різні, то цe вжe взагалі. Автор хоч знає що в ті часи польський уряд розірвав стосунки зi Cталіним після того як Катинь всплила? Тим більшe що польські осадники були масово дeпортовані в Cибір в 1939-41, так що про-совєтськи вони налаштовані нe були, навпаки хотіли відновлeння Польщі в довоєнних кордонах.
Алe найбільш обурливим є цe що автор щиро вважає що можна вирізати всю eтнічну групу, включно з жінками та дітьми, бо окрeмі прeдставники тієї групи співпрацюють з ворогом. Можe тоді Cталін мав право вирізати усіх українців? Нічого собі аргумeнт. І цe всe в стилі одноклітинних "падрійотів"
Святослав Караванський пише:
> Почну з того, як польські депутати Европейського парламенту (далі ЕП) винують С. Бандеру за трагічну акцію, що мала місце на Волині в 40-х роках ХХ століття. У цих роках Бандера сидів у німецькій тюрмі, а згадана акція, що мала місце на Волині, була місцевим рішенням. Мотиви цієї акції такі: поляки-осадники, поселені туди Юзефом Пілсудським, давали притулок і всіляко допомагали московським (совєтським) партизанам, які вороже ставилися до українців та ОУН. Отже, це рішення не Бандери, а місцевих його послідовників.
>
> Але рішення послідовників польська сторона приписує лідеру, який сидів у тюрмі. Тобто лідер відпоідає за дії послідовників. Справедливо, чи ні, але так ведеться. Виходячи з цієї традиції, цілком логічно акцію окремих членів польської фракції ЕП вважати за акцію фактичного її керівника – президента ЕП, висунутого на цей пост і в усьому підтримуваного польською фракцією.
є спинити всяку суперечку. Я вважаю, що я вияснив правду. І своє вияснення продовжу.
> Виходячи з позиції неупередженого спостерігача, спробуймо відповісти на таке питання:
нічого собі "нeупeрeджeний спостeрігач". Таким самим "нeупeрeджeним спостeрігачeм Гeббeльс був.
2010.03.28 | GreyWraith
Ви постійно торочите про якісь єврейські погроми
Budweiser пише:Cкажімо погроми єврeїв влітку 1941 було вчинeно тоді коли Бандeра щe нe був увязнeний, ну і що?
Хотілося б мати якісь конкретні факти, а не загальні заливання. Та й пояснення, чому ці факти не було згадано Євросоюзом...
2010.03.28 | Budweiser
почитайтe спочатку про золочівський та львівський погроми
http://zl.lviv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=23&Itemid=9http://www.holocaust.kiev.ua/news/Himka%284%29_.pdf
Цe тe що на українській мові я знайшов. А на англійській та німeцькій дeсятки сeрьозних праць існують на цю тeму. А Європарламeнт нe згадав то обовязково згадає, аджe цe питання дeдалі більш відомим стає.
2010.03.28 | igorg
Класно! То ви маєте таке бажання це все звалити на українців
То глибоко начхати що творилося в Європі, де переслідування євреїв було нічим власне не спровоковано. На світ витягуєте Золочів. А скажіть, скільки на вашу думку громадян візьме нині участь у погромі євреїв в Росії? За подібних обставин. Якщо спровокувати? Для прикладу згадайте про депортацію грузинів.>Деякі українці та поляки були певні, що євреї пособляли вбивцям із НКВД. Деякі євреї не мали сумніву, що українці діяли як п’ята колона. Мешканець Золочева Сало Альтман твердив згодом, що українці нападали на росіян і подавали радіосиґнали німецьким повітряним силам. Щоб припинити цю зрадницьку діяльність, совєти заарештували й убили українських інтеліґентів. «День помсти» за вбивство призначено на 3 липня:
Як бачите євреї 100% ідентифікують себе із совєтами. Пята колона для кого? То може варто таки пошукати причини такої реакції в якійсь "не такій" поведінці євреїв до того? І з якого ж дива така певність була і в українців і у поляків? Я розумію що це непопулярно так ставити питання. Але зважте, що в цьому матеріалі долею українців автор не переймається. Розстріляли бо були пятою колоною, зрадниками. Українці інтелігенти передавали радіосигнали німецькій авіації!!! Сам у це вірить? То чого чекати. Певно варто було усіх розстріляти.
А далі ще краще.
>Нащадки Хмельницького й Петлюри виявилися гідними своїх нацистських покровителів. Озброєний сокирами, лопатами, залізними палицями, молотками й вогнепальною зброєю натовп штурмував усі єврейські вулиці й будинки і витягав мешканців на вулицю. <...> Коли хвиля терору нарешті притихла, знайдено людей, яких утоплено в убиральнях. Декому відрубано голову. Група негідників упіймала рабина Еленберґа, прив’язала його до мотоцикла і потягнула вулицею. Висолопивши язика, рабин біг за мотоциклом на радість і дикий сміх вуличних хлопчиськ. Коли мотоцикл набрав швидкости, преподобний старець упав з виснаження, і його тіло, понівечене й невпізнанне, волочилося вулицею.
Біда що таке й ще набагато гірше творилося ще більше на східній Україні й у центральній. Й про це воліють мовчати. Бо не вписується в образ совєцької людини. Для прикладу візьміть Кривий Ріг. Де меморіали? А скільки ж їх скинуто у шахти. Цілі селища. Не ті що треба кидали?
То що сталося з українцями? Здичавіли? Як за Хмельниччини? Від чого? Може ми такі генетично жорстокі й дикі й взагалі не варті життя. Бо навколо наші сусіди настільки лагідні й милі люди що аж плакати хочеться. Тож певно справедливо українців наші брати-росіяни ототожнюють з фашистами? Такі ми виродки недобиті й недоморені голодом.
2010.03.28 | igorg
А головне до чого тут Бандера й Шухевич
Ні, я таки розумію хід ваших думок. Що усі ми Бандери, бо нам німці більше подобалися ніж совєти. Й це таки правда. Й над цією правдою європейським комісарам варто дуже добре подумати. Бо не усім їм пощастило скоштувати совєцької влади. А може комусь й до вподоби прийшлася, пригріла й путєвку в жізнь й політику дала.2010.03.28 | GreyWraith
Re: почитайтe спочатку про золочівський та львівський погроми
Budweiser пише:Цe тe що на українській мові я знайшов. А на англійській та німeцькій дeсятки сeрьозних праць існують на цю тeму.
Ну, з приводу німецької мови я не дивуюся: німці дуже вже хочуть розмазати ту купу, яка на них навічно залишилася після Бабиного Яру та Аухвіцу, якомога ширше.
А Європарламeнт нe згадав то обовязково згадає,
Згадає?
що українські та польські мешканці міста били, грабували й убивали єврейських мешканців...
Дуже вже Бузек захоче згадувати?
Але ладно. Про Золочів прочитав. Я так зрозумів, що відповідальність - на дивізії СС "Вікінг". Ну, там ще руку доклали місцеві помічники. Наказів ОУН не було, та й це сталося вжн 1 липня - після того, як ОУН розсварилася з німцями. Так що цей випадок - повз касу.
А зі Льововом НМД історія ще каламутніша...
2010.03.28 | igorg
Не нервуйтеся. Реакція УПА була у відповідь
на польский бандитизм. Подивіться чим займалися й з чого жили поляки на українських землях. Я навів приклад з Рівненщини. Вони бажали панування, українці не бажали. Щодо насильства то воно було обопільним.Щодо поляків то після їх визволення чи окупації совєтами вони спокійно написали заяви про громадянство в СССР. Українці, а особливо виселені із Польщі таких заяв не писали. Формально виселенці залишаються громадянами Польщі. Поляки бажали в особі Німеччини й СССР мати патрона для продовження колонізації України. Звідси співпраця з німцями й совєтами й послідовна боротьба з УПА. Звідси й проблеми.
Далі. Ви опустили вельми цікаві моменти з польської історії тих часів
Ще далі в історії Польщі є виселення українців із східних земель, а тих що не виселили розселили з метою пацифікації. Питання таким чином було вирішене.
Зважте, що усі ті польські поселення в Україні були суто колонізатоськими (декілька десятків років), а українські на східних кресах мали давню історію.
Нема сенсу піднімати зараз ці питання, але у випадках як із Бандерою незле нагадати
2010.03.28 | GreyWraith
Re: Не нервуйтеся. Реакція УПА була у відповідь
igorg пише:Стосовно українців політика була однозначна - вирішення українського питання остаточно. Тобто повна полонізація. То мали право українці захищатися? Чи це право виключно їх ворогів (тогочасних звісно).
А то типова маніпуляція: реально були етнічні чистки з обох боків, а маніпулятори про один бік старанно мовчать.
Зважте, що усі ті польські поселення в Україні були суто колонізатоськими (декілька десятків років), а українські на східних кресах мали давню історію.
Взагалі ми з поляками протистояли одне одному десь під 600 років. Протистояння то загострювалося, то спадало, а війна УПА та АК - це лише один з епізодів. Метою протистояння з польського боку була наша колонізація та асиміляція, з нашого - наше національне самозбереження. З чийого боку це було справедливим - думайте самі.
2010.03.28 | Budweiser
Ви написали повну єрунду
Польські посeлeння на Волині існували багато століть, а от більшість колоністів було дeпортовано в Cибір щe совєтами.Якщо вам подобається виправдовувати "eтнічнe очищeння" Волині від поляків якимось "польським бандитизмом" і іншими дурницями, то цe ваша справа. Хочу зазначити що в цивілізованому світі такі аргумeнти нe сприймаються. До рeчі, Cталін вважав Голодомор відповіддю на "бандитизм українських сeлян". То можe він правий?
До рeчі, вам можe будe цікаво, алe в 1943 окрім різні поляків бандeрівці також влаштували різню українських активістів нe-бандeрівського напряму (особливо мeльниківців та бульбашів), кол. члeнів КПЗУ, усіх хто нeсхвально про ОУН висловлювався, східних українців, протeстантів які уникали примусового військового призову в УПА (т. зв. штундeри) і щe багато кого. Різня страшна була. Почитайтe скажімо спогади мeльниківця Григорія Cацюка "Нeпоставлeний памятник".
Ті люди були як eнкавeдисти чи гeстапівці - спочатку стріляли а потім розбивалися.
2010.03.28 | igorg
Панове, польські поселення на Волині й Рівненщині
як і польська адміністрація зявилися у 20-х роках із здобуттям Польщею незалежності й захопленням частини України. На загал це сприяло тому що українців було врятовано від повного винищення совєцьким голодомором, але це побічний ефект. Гляньте у дописі є фрагмент австрійської мапи 1885 року. Там є виключно німецькі поселення. Польських не було. Уся польська інфраструктура була створена Пілсудським для колонізації.Тобто, поляки для українців були звичайними окупантами що прагнули знищити їх мову, віру, культуру, упокорити й заставити працювати на себе. Українському селянину, вибачте в ліс за ягодами було зась сходити. Бо то було польське й для поляків. Моя бабуся розповідала як їх поляк впіймав з ягодами. Так що Лозінський не оригінальний.
Європа віддала українців полякам на поталу відклавши вирішення українського питання у Польщі на кінець 40-х. Тож поляки старалися аби до того часу це питання зникло. Звісно, методи були кращими ніж у Сталіна.
Зважте, що до 43 року поляків ніхто не чіпав. То що сталося? Що змінилося? Чому саме 1943? Я вважаю що причиною стала активна співпраця поляків як з німцями так і з совєтами та прагнення поставити на місце українських селян.
Я свідчу що в українських селах переховували від НІМЦІВ євреїв. Якщо ви хоч трохи жили в селі то маєте розуміти що таке приховати неможливо. При антисемітизмі їх би видали відразу. Проте УПА не мало претензій до Євреїв (принаймні на Волині та Рівненщині).
Щодо боротьби УПА з іншими течіями. Так, було враховано негативний досвід отаманщини 1918 років. Й спробам утнути таке ще раз було покладено край. Завдяки цьому УПА зуміла бути реальною дієздатною силою. Втім ця боротьба не мала тотального характеру громадянської війни.
Аби звинувачувати українців треба брати до уваги реальну обстановку того часу. Загальне тло. Бо інакше так виходить що українці були прямо якісь виродки а не люди. Треба згадати що діялося у Європі. Як поступили з німцями совєти в Кенігсберзі, поляки з українцями на східних кресах, з німцями на польських землях. Як чехи з німцями повелися, бомбардування Дрездена й атомні бомби над Японією. Жорстокий час поділу світу й становлення націй й держав. Й на цьому тлі те що робили українці є лише спробою захиститися, зберегтися на власній землі.
Тому зважте про що пише Караванський. А пише він саме про це. Якщо примирення тоді не чіпайте кривд й не пробуйте їх приписати одній стороні. Пам'ятати це треба в дещо іншому контексті. Як спільну трагедію. Для поляків бійці АК мають залишатися героями які їх захищали. Натомість для українців вони так і будуть ворогами. Так само з бандерівцями. Тож маємо до цього поставитися з розумінням і нічого кричати що АХ! вони шанують АК, або бандерівців. Так сталося, так було і його не змінити. Той хто хоче такі речі змінити вважає себе за кращого, правішого, достойнішого вартого панування над іншим.
А от з НКВД і комуністами справа значно простіша. Це не є непорозуміння чи конфлікт. Це є ЗЛО. Системне, послідовне, неміряне й небезпечне й нині. Значно небезпечніше за націонал-соціалізм. З перспективою на відродження й повторення трагедії у планетарному масштабі.
2010.03.28 | igorg
Волинь і Рівненщину совєтизація 1939 років
практично не торкнулася. Специфіка місцевості. Основні зусилля було прикладено до місць концентрації військ для нападу на Європу. Тож про довоєнних совєтів там ніхто й не згадує. Все почалося після асвабаждєнія у 1944.Так само як і розборки між УПА й більбівцями. Це були рідкі епізоди. До речі Янова, Звіздівка це територія Бульби-Боровця. Загони складалися в основному з місцевих. З якого дива їм самим проти себе воювати. Ні в кого ентузіазму це не викликало. Тож домовлялися дуже швидко.
Страшні речі почалися коли совєти привели свої псевдозагони УПА. До такого ніхто не міг додуматися. Навіть гестапо.
2010.03.28 | zmej_gorynych
Не зовсім так. Репресії НКВД почалися вже з 1940 року (л)
igorg пише:> практично не торкнулася. Специфіка місцевості. Основні зусилля було прикладено до місць концентрації військ для нападу на Європу. Тож про довоєнних совєтів там ніхто й не згадує. Все почалося після асвабаждєнія у 1944.
> Так само як і розборки між УПА й більбівцями. Це були рідкі епізоди. До речі Янова, Звіздівка це територія Бульби-Боровця. Загони складалися в основному з місцевих. З якого дива їм самим проти себе воювати. Ні в кого ентузіазму це не викликало. Тож домовлялися дуже швидко.
> Страшні речі почалися коли совєти привели свої псевдозагони УПА. До такого ніхто не міг додуматися. Навіть гестапо.
Ось типова історія типової родини практично тієї самої місцевості (містечка та села Клевань, Білів, Оржів, Деражно,..): http://www.ukrcenter.com/Library/read.asp?id=2397&page=1#text_top
В наведеному джерелі безпосереднім учасником всіх політичних подій описана абсолютна правда. Мій тато прекрасно знає автора, а той - його. І взагалі прізвище Робітницький - досить відоме й поширене в нашій місцевості.
До речі, ось цікава цитата про розмір оплати за Польщі та за "перших" Совєтів:
По селах, містечках та містах відбувалися мітинги, на яких агітатори у військовій формі пояснювали людям, що вже скінчилося панування польських панів, що вже не буде панської Польщі. Червона Армія прийшла, щоб взяти народ За-хідної України під свою опіку. Від сьогодні народ заживе вільним життям, не буде експлуатації, не буде “помєщіков”, не буде батраків на селі, які тяжко працювали на куркулів (вони чомусь не знали, що в нас не було безземельних селян).
До речі, при Польщі так оплачувався труд на селі: жнець отримував за день пуд зерна (це 16 кілограмів), косар 1,5 пуда зерна, тобто 24 кілограми. В якій сім’ї було багато робочих рук – допомагали тим, де були ще дрібні діти, або де їх зовсім не було. Крім плати, давали добрий обід, а при завершенні робіт влаштовували дожинки: пишне пригощання з випивкою, обрядовими співами і т.д. Кожен старався не осоромити себе і готувався до цього, а дехто запрошував ще й музик!
А в колгоспах, якщо отримували за трудодень по 2-3 кілограми, то більшовицька пропаганда зчиняла такий крик про заможність колгоспників! Коли виникли колгоспи, то у нас за трудодень отримували по 250 грамів зерна, і то тільки за першу половину року. Начальство обіцяло повністю розрахуватися потім. Але я щось не пам’ятаю, щоб люди отримували за другу половину року.
Порівняйте і подумайте, де і коли була жорстока експлуатація сільського трудівника, а де і коли – пристойний заробіток.
Тому тоді люди працювали продуктивно, хоч їх ніхто і не підганяв. А в колгоспах з кожним роком продуктивність праці падала й падала. Люди були знеохочені, і відбували трудодень абияк, хоч були наглядачі (як колись у панів).
2010.03.28 | igorg
Дякую, гарний матеріал. Але по менших
селах вони здається не встигли дістати. Про той час якось майже нічого не розповідали. У всякому випадку колективізація як про неї розповідають розпочалася уже після "визволення". Бо до того часу в діда й худоба й реманент залишався й спосіб життя здається не змінився.Совєтизація по війні почалася. Тоді усе забрали. Залишки сільськогосподарського реманенту (січкарня, молотарка) в кутку подвіря залишалися ще й на моїй памяті. Може й зараз ще там стоять. Січкарнею користувалися але вже на людській тязі (призначена була для коней).
Нехитрий селянський жіночий реманент нищили ще й на моїй памяті (десь у 70-х). Це ткацькі станки. Селяни самі ткали полотно, вибілювали. Довго з цим злом боролися але ще у 70-х памятаю як його вибілювали на розлитій воді Горині на вигоні. В декого нехитрий інструмент залищився й ним тчуть доріжки з обрізків тканини й донині. Так нищилася економічна незалежність селян. На сході таки добилися свого. Там на землі й донині бідують та голодують й плачуть за колхозами. На Рівненщині не встигли. Років 20-30 не вистачило аби добитися того ж.
Тих у кого була в будинках підлога виселили у Сибір. У їх хатах поселилася влада. Там "агітували" за совєцьку власть. Носарями чобіт в основному. Так агітували за підписку газет, кулаком в морду пояснювали як треба голосувати.
Все це було дико навіть якщо порівнювати з поляками чи німцями. Ті хоч мали якісь правила, дотримувалися певної хоч і їхньої справедливості. А тут кажучи нінішніми словами повний беспрєдєл.
Але ще довго совєцька власть діяла наскоками загонів НКВД. На Ріненщині жорстокістю прославився дехто Печений. Боялися залишатися на ніч у селах.
Тож дякую за цю інформацію. Маю до Вас прохання такі речі ставити на форум Історія, бо на ВФ все швидкоплинне. Згодом важко відшукати.