За що бореться “Свобода”?
03/25/2010 | Роман Соломонюк
Після відверто дратівливих призначень в новому уряду, різко активізувалася ВО “Свобода”. Саме ця політична сила взяла на себе роль організатора “національної опозиції”, а з кількості матеріалів у ЗМІ, можна припустити, що саме “свободівці” стоять за всім “антитабачним” та “антирегіональним” рухом України. Проте глибший аналіз теперішньої і попередньої діяльності наводить на зовсім інші висновки.
Хто сприяв приходу Табачника
Як найпростіше подолати ворога, чи якусь ідеологію? Правильно, дискредитувати. Згадаймо історичний досвід. Після завершення Другої світової війни, радянська влада пішла на злочин заради того, щоб завдати удару по підтримці УПА серед населення Західної України. Як відомо, було створено спецзагони НКВС та НКДБ, що діяли “під УПА” і чинили найбільші звірства. Ці звірства спецагентів НКВС подавалися, як “докази” антинародної суті УПА. Можна взяти і пізніші приклади. У вересні 1980 року проти Вячеслава Чорновола було сфальсифіковано звинувачення у спробі згвалтування. Таку ж статтю “клеїли” і другому відомому учаснику дисидентського руху - Степанові Хмарі. Таким чином, радянський режим намагався переконати людей, що поборники незалежності — це злодії, вбивці і ґвалтівники. Варто відзначити, що ця політика була небезуспішною. І досі значна частина народу України вірить у міфи нав’язані ще радянським режимом.
Це історія. А тепер повернімося до сьогодення, тобто до призначення, а точніше можливого обґрунтування призначення Д. Табачника. За кілька тижнів до створення нової коаліції і призначення урядовців, член ВО “Свобода” Ірина Фаріон провела “урок рідної мови” у львівському дитячому садку № 67. При цьому, представниця ВО “Свободи” дозволяла собі принижувати маленьких дітей за “неправильні” імена, і пояснювати куди і кому потрібно було б їхати, якщо ім’я звучить не “по-українськи”. Варто відзначити, що “філолог” Фаріон встигла вжити кілька русизмів, зокрема російського “медведика” замість українського “ведмедика”. Проте “навчальному процесу” це не завадило. Зважаючи на оперативність, з якою сюжет “про русофобів” і “нацистів, що ображають дітей” з’явився у російському та українському сегментах Інтернету, а пізніше і повідомленнях російських друкованих та електронних ЗМІ, можна сказати тільки одне — проти України, українського народу та самої ідеології українського націоналізму було вчинено грубу і цинічну провокацію на користь зовнішніх сил. Адже, справжній націоналіст та патріот працює на благо своєї батьківщини, а не бореться з дітьми та не робить “подарунків” для ворогів.
Найбільш сумним в цій історії, стали подальші дії лідерів ВО “Свободи”, що замість вибачень, почали незграбно виправдовувати дії свого однопартійця, часто послуговуючись перекрученнями і неправдою, які легко спростовуються, коли переглянеш відео із сумнозвісного дитячого садка. “Відбілювання” відбувалося у кращих традиціях радянського агітпропу. Українську спільноту намагалися переконати, що саме “відредагований” сюжет з телебачення (з якого заздалегідь забрали всі компроментуючі моменти) є “правильним”, а те, що сказала “свободівка” у “нередагованому” варіанті є “неправдою” і “провокацією”. Тобто нам всім ніби сказали: “Люди, не вірте власним очам і вухам! Дивіться тільки “правильні” сюжети і читайте “правильні” газети!”. Все це повертає в радянське тоталітарне минуле, коли був такий самий підхід до роботи ЗМІ. Єдине чого не врахували у “Свободі” - це розвиток технологій, що дозволили багатьом подивитися саме “оригінал”.
Як це пов’язано із Табачником? Дуже просто. Тепер будь-хто буде тикати на “урок пані Фаріон” і пояснювати, чому на посаді міністра освіти потрібен саме така особа, як Табачник. Для ілюстрації ситуації варто звернути увагу одну з цитат нового міністра. "Маю підкреслити, що "свідомі" галичани всі, як один, розділяють цю оцінку (що галичани і великоукраїнці не мають нічого спільного Авт.), пропонуючи насильно зробити з жителів південного Сходу ("східняків", за їхньою термінологією) "справжніх українців", - сказав Дмитро Табачник і додав - “...Я кажу, що єдина українська політична нація може відбутися лише в тому випадку, якщо галичани будуть ставитися до історії, культури, релігії та мови жителів Великої України так само толерантно, як останні ставляться до галичан". Тобто маємо приклад “нетолерантного поводження галичан” у вигляді подарунку від “Свободи” новій владі. Очевидно, що саме такий міністр буде активно “стерегти толерантність”, посилаючись на дії “націоналістів”.
Чому “Свобода” руйнує національну опозицію?
Аналізуючи виступи лідерів цієї політичної сили під час різних мітингів, приходиш до висновку, що цей галас переслідує кілька основних цілей.
По-перше, переконати всіх, що існує тільки “свободівська” “національна опозиція”. Разом з тим варто відзначити, що поза патріотичними мітингами, окремі представники такої “національної опозиції” такі, як Богдан Бенюк можуть зіграти “боягуза-українця” у псевдопатріотичному російському екшені “Кандагар”, а інші - готові образити маленьких дітей, котрі ще не навчилися захищатися від “повчать” дорослих.
По-друге, розколоти проукраїнські сили, підірвати будь-яку віру людей у можливість формування нормальної європейської опозиції, що вміє не тільки критикувати, маршируватися, боротися з "жидами та москалями" але і пропонувати розумну альтернативу владі. Цього досягається постійною критикою інших опозиційних сил, звинуваченнями їх у співпраці з Партією регіонів, просто багато галасу і пошуку "неукраїнців" у владі. При цьому варто зазначити, що сама фракція “Свободи” у минулій Тернопільській обласній раді кілька разів синхронного голосувала з тією ж Партією регіонів, обґрунтовуючи такі рішення “потребами області”.
Тобто нав’язується думка для зовнішнього спостерігача, що опозиція вміє тільки марширувати, при кожній нагоді бити своїх же потенційних союзників, наголошуючи на тому, що “вони зрадники”, зчиняти багато галасу без жодного ефекту. А ще така опозиція може бути тільки одна і повинна бути обов'язково авторитарною, бо "потрібен порядок". Паралельно постійно ставиться під сумнів демократія, як ефективний механізм управління (до речі, дуже співзвучно з позицією окремих авторитарних режимів Сходу, включаючи Росію, де говорять про свій “варіант демократії” без сильної опозиції, вільних ЗМІ тощо) і говориться про потребу “сильної руки”.
Є щоправда ще одна політична сила, котра теж прагне монополізації “опозиційної” діяльності — це БЮТ. Тут теж пропонують безальтернативний вибір - підтримувати єдину парламентську опозицію, “може не найкращу”, але “ліпшу за владу”. Тобто ставиться чергова дилема вибору між “двох зол”. БЮТ також відзначився реальною прямою співпрацею з Партією регіонів, коли це було продиктованими “державними інтересами” і так само безапеляційно критикував своїх колишніх союзників у "злочинній співпраці" з "регіоналами".
Як бачимо, між “опозиціонерами”, як у парламенті, так і поза ним є багато спільного. Це і спроби монополізувати опозиційний статус, і відсутність відчутних позитивних результатів у економічній сфері (БЮТ — у країні, а ВО “Свобода” - у області), і постійний популізм (соціальний - у БЮТ, національний — ВО “Свобода”), і постійні спроби радикалізувати ситуацію та все представляти у “чорно-білому” світлі, де біле — це тільки “правильна опозиція” чи “правильна влада”, і намагання приписувати чужі заслуги собі, і, зрештою, досвід успішної співпраці з тими проти когось постійно “ведеться боротьба”, тобто з Партією регіонів.
Які висновки
Висновки напрошуються не надто веселі. Обидві “опозиції” працюють в інтересах зовнішніх сил, або ж внутрішніх антиукраїнських. Аналіз діяльності обох політичних сил показує, що їхні публічні дії більше шкодять українській справі і загалом ведуть до дискредитації всього, що пов’язано з національною демократією чи ідеологією націоналізму. Наче спеціально демонструється, що демократ - це безвідповідальність, а націоналіст - це недоуки, які здатні тільки знущатися над дітьми, багато галасувати і нічого не робити. Але ж насправді - це лише підміна справжньої демократії і націоналізму стереотипами вигідними зовнішнім ворожим силам.
Не секрет, що в радянські часи працювали цілі мережі законсервованих агентів, котрі у потрібний час робили все для дискредитації ідей та людей, що відстоювали інтереси саме української держави. Так от, складається враження, що сьогодні ця мережа продовжує діяти, а “агентів” з дискредитації України найбільше серед тих, хто найголосніше кричить про свою “опозиційність”.
Протидіяти такій деструктивній діяльності можемо тільки ми громадяни. Слід пам’ятати, що “не все золото, що блищить” і бувають “вовки в овечій шкірі” та “брехливі” пророки. Українське суспільство повинно вчитися оцінювати політиків не поверхово, а прискіпливо аналізувати, до чого призводить та чи інша дія. Слід не забувати, що громадянське суспільство — це суспільство думаюче, котре контролює і владу і опозицію та не чекає простих і готових рішень, бо часто такі прості рішення є ілюзією з поганими наслідками.
Роман Соломонюк,
Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України
Львів, вул. Джохара Дудаєва 15, к.32
тел./факс: +38 (032) 2611887
Хто сприяв приходу Табачника
Як найпростіше подолати ворога, чи якусь ідеологію? Правильно, дискредитувати. Згадаймо історичний досвід. Після завершення Другої світової війни, радянська влада пішла на злочин заради того, щоб завдати удару по підтримці УПА серед населення Західної України. Як відомо, було створено спецзагони НКВС та НКДБ, що діяли “під УПА” і чинили найбільші звірства. Ці звірства спецагентів НКВС подавалися, як “докази” антинародної суті УПА. Можна взяти і пізніші приклади. У вересні 1980 року проти Вячеслава Чорновола було сфальсифіковано звинувачення у спробі згвалтування. Таку ж статтю “клеїли” і другому відомому учаснику дисидентського руху - Степанові Хмарі. Таким чином, радянський режим намагався переконати людей, що поборники незалежності — це злодії, вбивці і ґвалтівники. Варто відзначити, що ця політика була небезуспішною. І досі значна частина народу України вірить у міфи нав’язані ще радянським режимом.
Це історія. А тепер повернімося до сьогодення, тобто до призначення, а точніше можливого обґрунтування призначення Д. Табачника. За кілька тижнів до створення нової коаліції і призначення урядовців, член ВО “Свобода” Ірина Фаріон провела “урок рідної мови” у львівському дитячому садку № 67. При цьому, представниця ВО “Свободи” дозволяла собі принижувати маленьких дітей за “неправильні” імена, і пояснювати куди і кому потрібно було б їхати, якщо ім’я звучить не “по-українськи”. Варто відзначити, що “філолог” Фаріон встигла вжити кілька русизмів, зокрема російського “медведика” замість українського “ведмедика”. Проте “навчальному процесу” це не завадило. Зважаючи на оперативність, з якою сюжет “про русофобів” і “нацистів, що ображають дітей” з’явився у російському та українському сегментах Інтернету, а пізніше і повідомленнях російських друкованих та електронних ЗМІ, можна сказати тільки одне — проти України, українського народу та самої ідеології українського націоналізму було вчинено грубу і цинічну провокацію на користь зовнішніх сил. Адже, справжній націоналіст та патріот працює на благо своєї батьківщини, а не бореться з дітьми та не робить “подарунків” для ворогів.
Найбільш сумним в цій історії, стали подальші дії лідерів ВО “Свободи”, що замість вибачень, почали незграбно виправдовувати дії свого однопартійця, часто послуговуючись перекрученнями і неправдою, які легко спростовуються, коли переглянеш відео із сумнозвісного дитячого садка. “Відбілювання” відбувалося у кращих традиціях радянського агітпропу. Українську спільноту намагалися переконати, що саме “відредагований” сюжет з телебачення (з якого заздалегідь забрали всі компроментуючі моменти) є “правильним”, а те, що сказала “свободівка” у “нередагованому” варіанті є “неправдою” і “провокацією”. Тобто нам всім ніби сказали: “Люди, не вірте власним очам і вухам! Дивіться тільки “правильні” сюжети і читайте “правильні” газети!”. Все це повертає в радянське тоталітарне минуле, коли був такий самий підхід до роботи ЗМІ. Єдине чого не врахували у “Свободі” - це розвиток технологій, що дозволили багатьом подивитися саме “оригінал”.
Як це пов’язано із Табачником? Дуже просто. Тепер будь-хто буде тикати на “урок пані Фаріон” і пояснювати, чому на посаді міністра освіти потрібен саме така особа, як Табачник. Для ілюстрації ситуації варто звернути увагу одну з цитат нового міністра. "Маю підкреслити, що "свідомі" галичани всі, як один, розділяють цю оцінку (що галичани і великоукраїнці не мають нічого спільного Авт.), пропонуючи насильно зробити з жителів південного Сходу ("східняків", за їхньою термінологією) "справжніх українців", - сказав Дмитро Табачник і додав - “...Я кажу, що єдина українська політична нація може відбутися лише в тому випадку, якщо галичани будуть ставитися до історії, культури, релігії та мови жителів Великої України так само толерантно, як останні ставляться до галичан". Тобто маємо приклад “нетолерантного поводження галичан” у вигляді подарунку від “Свободи” новій владі. Очевидно, що саме такий міністр буде активно “стерегти толерантність”, посилаючись на дії “націоналістів”.
Чому “Свобода” руйнує національну опозицію?
Аналізуючи виступи лідерів цієї політичної сили під час різних мітингів, приходиш до висновку, що цей галас переслідує кілька основних цілей.
По-перше, переконати всіх, що існує тільки “свободівська” “національна опозиція”. Разом з тим варто відзначити, що поза патріотичними мітингами, окремі представники такої “національної опозиції” такі, як Богдан Бенюк можуть зіграти “боягуза-українця” у псевдопатріотичному російському екшені “Кандагар”, а інші - готові образити маленьких дітей, котрі ще не навчилися захищатися від “повчать” дорослих.
По-друге, розколоти проукраїнські сили, підірвати будь-яку віру людей у можливість формування нормальної європейської опозиції, що вміє не тільки критикувати, маршируватися, боротися з "жидами та москалями" але і пропонувати розумну альтернативу владі. Цього досягається постійною критикою інших опозиційних сил, звинуваченнями їх у співпраці з Партією регіонів, просто багато галасу і пошуку "неукраїнців" у владі. При цьому варто зазначити, що сама фракція “Свободи” у минулій Тернопільській обласній раді кілька разів синхронного голосувала з тією ж Партією регіонів, обґрунтовуючи такі рішення “потребами області”.
Тобто нав’язується думка для зовнішнього спостерігача, що опозиція вміє тільки марширувати, при кожній нагоді бити своїх же потенційних союзників, наголошуючи на тому, що “вони зрадники”, зчиняти багато галасу без жодного ефекту. А ще така опозиція може бути тільки одна і повинна бути обов'язково авторитарною, бо "потрібен порядок". Паралельно постійно ставиться під сумнів демократія, як ефективний механізм управління (до речі, дуже співзвучно з позицією окремих авторитарних режимів Сходу, включаючи Росію, де говорять про свій “варіант демократії” без сильної опозиції, вільних ЗМІ тощо) і говориться про потребу “сильної руки”.
Є щоправда ще одна політична сила, котра теж прагне монополізації “опозиційної” діяльності — це БЮТ. Тут теж пропонують безальтернативний вибір - підтримувати єдину парламентську опозицію, “може не найкращу”, але “ліпшу за владу”. Тобто ставиться чергова дилема вибору між “двох зол”. БЮТ також відзначився реальною прямою співпрацею з Партією регіонів, коли це було продиктованими “державними інтересами” і так само безапеляційно критикував своїх колишніх союзників у "злочинній співпраці" з "регіоналами".
Як бачимо, між “опозиціонерами”, як у парламенті, так і поза ним є багато спільного. Це і спроби монополізувати опозиційний статус, і відсутність відчутних позитивних результатів у економічній сфері (БЮТ — у країні, а ВО “Свобода” - у області), і постійний популізм (соціальний - у БЮТ, національний — ВО “Свобода”), і постійні спроби радикалізувати ситуацію та все представляти у “чорно-білому” світлі, де біле — це тільки “правильна опозиція” чи “правильна влада”, і намагання приписувати чужі заслуги собі, і, зрештою, досвід успішної співпраці з тими проти когось постійно “ведеться боротьба”, тобто з Партією регіонів.
Які висновки
Висновки напрошуються не надто веселі. Обидві “опозиції” працюють в інтересах зовнішніх сил, або ж внутрішніх антиукраїнських. Аналіз діяльності обох політичних сил показує, що їхні публічні дії більше шкодять українській справі і загалом ведуть до дискредитації всього, що пов’язано з національною демократією чи ідеологією націоналізму. Наче спеціально демонструється, що демократ - це безвідповідальність, а націоналіст - це недоуки, які здатні тільки знущатися над дітьми, багато галасувати і нічого не робити. Але ж насправді - це лише підміна справжньої демократії і націоналізму стереотипами вигідними зовнішнім ворожим силам.
Не секрет, що в радянські часи працювали цілі мережі законсервованих агентів, котрі у потрібний час робили все для дискредитації ідей та людей, що відстоювали інтереси саме української держави. Так от, складається враження, що сьогодні ця мережа продовжує діяти, а “агентів” з дискредитації України найбільше серед тих, хто найголосніше кричить про свою “опозиційність”.
Протидіяти такій деструктивній діяльності можемо тільки ми громадяни. Слід пам’ятати, що “не все золото, що блищить” і бувають “вовки в овечій шкірі” та “брехливі” пророки. Українське суспільство повинно вчитися оцінювати політиків не поверхово, а прискіпливо аналізувати, до чого призводить та чи інша дія. Слід не забувати, що громадянське суспільство — це суспільство думаюче, котре контролює і владу і опозицію та не чекає простих і готових рішень, бо часто такі прості рішення є ілюзією з поганими наслідками.
Роман Соломонюк,
Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України
Львів, вул. Джохара Дудаєва 15, к.32
тел./факс: +38 (032) 2611887
Відповіді
2010.03.25 | невже
Re:
> Фаріон встигла вжити кілька русизмів,> зокрема російського “медведика” замість
> українського “ведмедика”
Медведики - це звичайне українське слово, таке саме як ведмедики.
2010.03.26 | Ukrpatriot(patriot)
Ага
а ще є МЕДВІДЬ, УЖАС "Словнік УкраІнської мови", Фаріон, І.2010.03.25 | Арій.
Автор використовує дитячі аргументи
Не в тому кіні знявся Бенюк, мовляв. То що - кіно б без нього не зняли б? Ну, навіть, хай буде - не в тому, припустимо. Зате зароблені гроші використовує на українську справу, що вже непогано.Щодо Фаріон - я вже писав, вважаю вона неправа, як політик, проте не вона визначає політику Свободи, крім того - це все-таки один епізод.
Ну, а щодо голосування разом з фракцією ПР в Тернополі - це ж смішно просто. Якщо ПР буде голосувати, наприклад, за те, щоб мити руки перед обідом - що ж, впіку їм голосувати проти?
Пуста стаття - нікчемний аналіз. Двійка.
Висновку ж взагалі нема ніякого - за кого ж тоді голосувати?
2010.03.26 | selu
Що це: "дитячі аргументи"? Несповний розуму? Дебіл? Не має прав?
2010.03.26 | Арій.
Значить - несерйозні аргументи.
2010.03.26 | Арій.
Ви вважаєте дітей дебілами або несповна розуму?
2010.03.26 | Denak
Автор використовує нормальні аргументи
Арій. пише:> Не в тому кіні знявся Бенюк, мовляв. То що - кіно б без нього не зняли б? Ну, навіть, хай буде - не в тому, припустимо. Зате зароблені гроші використовує на українську справу, що вже непогано.
погоджусь - за умови публічної передачі гонорару на українську справу.
> Щодо Фаріон - я вже писав, вважаю вона неправа, як політик, проте не вона визначає політику Свободи, крім того - це все-таки один епізод.
дуже яскравий і якісно відзнятий епізод.
нічого подібного я не бачила відносно тих, хто "визначає політику".
> Висновку ж взагалі нема ніякого - за кого ж тоді голосувати?
зведення ситуації до вибору між "чужим" та "хижаком" - ета, батєнька, старо, старо.
2010.03.26 | Володимир
Re: Автор використовує нормальні аргументи
А чому це ви вирішили, що Свобода українцям чужа?2010.03.26 | Арій.
Ні про ідеологію, ні про програму, ні про діяльність партії
(не вважаєте ж Ви зйомки в кіно діяльністю партії?) автор навіть не згадав. Це все одно, що критикувати Черчілля,як політичного діяча, за те, що той курив сигари і пив коньяк.2010.03.26 | Ukrpatriot(patriot)
тут трохи про програму (л)
http://www.maidan.org.ua/static/lvivmai/1258022221.html2010.03.26 | Арій.
Смішно - чиїсь побрехеньки. Може, краще почитати програму
Свободи з першоджерел - з сайту Свободи?2010.03.26 | Боббі
так шо, хочете сказати, шо "Свобода" — за вільні ринки?
За вільні ринки, торжество приватної власності, необмежена конкуренція, повага до прав особи та обмежену владу держави? ну ну2010.03.26 | Арій.
Вільних ринків не буває апріорі. Це - ліберальний міф.
Якщо держава не регулює ринки, то цим займаються інші суб"єкти - особи, групи осіб, компанії, групи компаній, корпорації, банди врешті решт.2010.03.26 | Боббі
та ви шо, ну прям так і міф
Ви собі уявляєте різницю між можливостями держави (монопольне право на застосування насильства) та не-державних інституцій (перелічені особи, фірми, корпорації, банди)?2010.03.26 | Арій.
Уявляю. І що?
2010.03.26 | Володимир
Re: Вільних ринків не буває апріорі. Це - ліберальний міф.
Та отож. Почитайте, наприклад, книгу Роберто Савіано "Гоморра", там, зокрема,йдеться, як мафія регулює ринок на півдні Італії.2010.03.26 | Боббі
то може ще й лихі 90-ті згадаємо з рекетом та кришами?
Питання було дуже просте: яке ставлення ВО «Свобода» до ролі держави в житті суспільства: чи повинна держава відігравати патерналістичну роль, дбаючи про громадян від народження і до труни? Яке ставлення до приватної власності та які права людини вона визнає? Яке бачення економіки та розподілу багатств?В головному дописі стверджувалось, що за ключовими питаннями, позиції ВО «Свобода» ідентичні КПРС. Можете це спростувати, чи ні?
2010.03.27 | Арій.
Так, спростовую.
"В головному дописі стверджувалось, що за ключовими питаннями, позиції ВО «Свобода» ідентичні КПРС. Можете це спростувати, чи ні?""Питання було дуже просте: яке ставлення ВО «Свобода» до ролі держави в житті суспільства: чи повинна держава відігравати патерналістичну роль, дбаючи про громадян від народження і до труни? "
НЕ патерналістичну, але регулючу. Це - різні речі.
"Яке ставлення до приватної власності та які права людини вона визнає? Яке бачення економіки та розподілу багатств?".
Все це є на сайті Свободи.
2010.03.27 | Володимир
Re: то може ще й лихі 90-ті згадаємо з рекетом та кришами?
А патерналізЬм держави - це ідея КПРС? Ідея КП-СС - це СУЦІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ ДЕРЖАВИ. Пам'ятаєте: "соціалізм - ето учет і контроль". А державний патерналізьм практикувався у світі задовго до більшовиків. Тому не треба демегогствувати, обсираючи будь-що Свободу. Чи потрібен Україні державний патерналізм - однозначно так. Патерналізм держави, де на керівних владах - націоналісти. Крапка.2010.03.27 | Уважний читач
Тобто Тягниблох буде особисто підвищувати надої?
А якщо масло зникне, як тільки він візьметься за яйця?Володимир пише:
> Чи потрібен Україні державний патерналізм - однозначно так.
Що це означає?
2010.03.27 | Володимир
Re: Тобто Тягниблох буде особисто підвищувати надої?
По-перше, не верзіть хуйні. Не смішно, їй боку. ПатерналізЬм - в українському конкретному сенсі означав би державно контрольоване повернення до українськості (мова, медіапростір), сприяння розвитку дрібного і среднього бізнесу, макроенкономічна політика, спрямована на захист національних інтересів України, а не Москви + поступовий і цілеспрямований розвиток громадянського суспільства, полступове закріплення демократії на противагу охлократії.2010.03.27 | Уважний читач
Re: Тобто Тягниблох буде особисто підвищувати надої?
Володимир пише:> По-перше, не верзіть хуйні.
О, бачу вже поперла висока патерналістська культура.
> Не смішно, їй боку.
Якому боку не смішно? Тягни-боку?
> ПатерналізЬм - в українському конкретному сенсі означав би державно контрольоване повернення до українськості (мова, медіапростір)
Оце повернення до українськості в конкретному сенсі будуть контролювати сьогоднішні спонсори Тягниблоха, чи хто? Чи може Фаріон?
> сприяння розвитку дрібного і среднього бізнесу,
А що, це хіба не записано в програмі Партії Регіонів? Чи тягниблохівські патерналісти робитимуть це якось інакше? Як саме?
> макроенкономічна політика, спрямована на захист національних інтересів України, а не Москви
Хто саме в патерналістів відповідальний за макроекономічну політику? Хочу ознайомитися із його публікаціями.
> поступовий і цілеспрямований розвиток громадянського суспільства,
Тобто як Путін забороните іноземне фінансування НУО, аби, не дай Боже, не цілеспрямували громадянське суспільство не туди, або зробили це непоступово?
> полступове закріплення демократії на противагу охлократії.
на якій вазі можна буде поважити вашу версію демократії, щоб пересвідчитися, що вона на противагу охлократії?
І найголовніше: хто це все буде патерналістсько цілеспрямовувати? Я бачу тут таку проблему: розумні люди не поділяють ваші методи, а в дурнів що не будуй - палучіцця КПСС. Боюсь, таки не обійдуться надої без чуйного керівництва Тягниблоха.
2010.03.26 | Ukrpatriot(patriot)
А там по-моєму взято все з програми з сайту
Сам можу сказати одне. ПОпулістична суміш комунізму (землю ніколи в приватні руки, права робітників на фабрики ітд) з націоналізмом = націонал-соціалізм, які кричать, що вони праві, ну а після призначення Нетудихати видно, що підпрацьовують на Партію регіонів2010.03.27 | Арій.
Ні - там тендеційно перекручено.
"ПОпулістична суміш комунізму (землю ніколи в приватні руки, права робітників на фабрики ітд)".Права робітників на фабрики - в багатьох розвинутих країнах Європи робітників зацікавлюють в загальних результатах роботи підприємства шляхом акціонування (продають акції по пільговим цінам). Таким чином вони стають співвласниками фабрик - бо "дурні" капіталісти розуміють свою вигодут в цьому.
Так само неоднозначна картина в розвинутих країнах щодо вільного продажу землі.
Але що нам вони - треба свою голову мати, а не займатись мавпуванням.
От був у нас "вільний" продаж підприємств - в результаті всі вони опинились в руках інтернаціональної українофобської зграї. Ви сумніваєтесь, що з землею буде інший результат?
2010.03.26 | Ukrpatriot(patriot)
Ще один недитячий аргумент
Сьогодні Дерспецзв’язок очолив "телефоніст" Ахметова Нетудихата Леонід. Який зв’язок із Свободою? 15 номер по спискам Свободи до ВРУ у 2006 році.2010.03.26 | Арій.
А Мірошниченко працював на каналі Пінчука.
То й що? Яким чином це характеризує діяльність партії? Що ж, свободівцям, всім покинути свою роботу? До речі - лінк дасте?2010.03.26 | Ukrpatriot(patriot)
Ні просто не тре репетувати про свою опозиційність (л)
http://ua.proua.com/news/2010/03/26/083505.html
2010.03.27 | Арій.
Так ніхто не репетує, але так і є.
То Ви вважаєте, що всі свободівці мають відмовлятись від держслужби, та йти на вулиці - і тільки там боротись з режимом?2010.03.25 | Боббі
добре ще риторики інших партайгеноссе не торкнулись
бо там такий "комуно-фашизм", аж гай: http://deschenko.livejournal.com/61309.html2010.03.25 | Shadow
Re: За що бореться “Свобода”?
Роман Соломонюк пише:За кілька тижнів до створення нової коаліції і призначення урядовців, член ВО “Свобода” Ірина Фаріон провела “урок рідної мови” у львівському дитячому садку № 67. При цьому, представниця ВО “Свободи” дозволяла собі принижувати маленьких дітей за “неправильні” імена, і пояснювати куди і кому потрібно було б їхати, якщо ім’я звучить не “по-українськи”. Варто відзначити, що “філолог” Фаріон встигла вжити кілька русизмів, зокрема російського “медведика” замість українського “ведмедика”. Проте “навчальному процесу” це не завадило. Зважаючи на оперативність, з якою сюжет “про русофобів” і “нацистів, що ображають дітей” з’явився у російському та українському сегментах Інтернету, а пізніше і повідомленнях російських друкованих та електронних ЗМІ, можна сказати тільки одне — проти України, українського народу та самої ідеології українського націоналізму було вчинено грубу і цинічну провокацію на користь зовнішніх сил. Адже, справжній націоналіст та патріот працює на благо своєї батьківщини, а не бореться з дітьми та не робить “подарунків” для ворогів.
> Найбільш сумним в цій історії, стали подальші дії лідерів ВО “Свободи”, що замість вибачень, почали незграбно виправдовувати дії свого однопартійця, часто послуговуючись перекрученнями і неправдою, які легко спростовуються, коли переглянеш відео із сумнозвісного дитячого садка. “Відбілювання” відбувалося у кращих традиціях радянського агітпропу. Українську спільноту намагалися переконати, що саме “відредагований” сюжет з телебачення (з якого заздалегідь забрали всі компроментуючі моменти) є “правильним”, а те, що сказала “свободівка” у “нередагованому” варіанті є “неправдою” і “провокацією”. Тобто нам всім ніби сказали: “Люди, не вірте власним очам і вухам! Дивіться тільки “правильні” сюжети і читайте “правильні” газети!”. Все це повертає в радянське тоталітарне минуле, коли був такий самий підхід до роботи ЗМІ. Єдине чого не врахували у “Свободі” - це розвиток технологій, що дозволили багатьом подивитися саме “оригінал”.
+100
> Як це пов’язано із Табачником? Дуже просто. Тепер будь-хто буде тикати на “урок пані Фаріон” і пояснювати, чому на посаді міністра освіти потрібен саме така особа, як Табачник. Для ілюстрації ситуації варто звернути увагу одну з цитат нового міністра. "Маю підкреслити, що "свідомі" галичани всі, як один, розділяють цю оцінку (що галичани і великоукраїнці не мають нічого спільного Авт.), пропонуючи насильно зробити з жителів південного Сходу ("східняків", за їхньою термінологією) "справжніх українців", - сказав Дмитро Табачник і додав - “...Я кажу, що єдина українська політична нація може відбутися лише в тому випадку, якщо галичани будуть ставитися до історії, культури, релігії та мови жителів Великої України так само толерантно, як останні ставляться до галичан". Тобто маємо приклад “нетолерантного поводження галичан” у вигляді подарунку від “Свободи” новій владі.
+1000
> Чому “Свобода” руйнує національну опозицію?
>
> Аналізуючи виступи лідерів цієї політичної сили під час різних мітингів, приходиш до висновку, що цей галас переслідує кілька основних цілей.
>
> По-перше, переконати всіх, що існує тільки “свободівська” “національна опозиція”. Разом з тим варто відзначити, що поза патріотичними мітингами, окремі представники такої “національної опозиції” такі, як Богдан Бенюк можуть зіграти “боягуза-українця” у псевдопатріотичному російському екшені “Кандагар”, а інші - готові образити маленьких дітей, котрі ще не навчилися захищатися від “повчать” дорослих.
>
> По-друге, розколоти проукраїнські сили, підірвати будь-яку віру людей у можливість формування нормальної європейської опозиції, що вміє не тільки критикувати, маршируватися, боротися з "жидами та москалями" але і пропонувати розумну альтернативу владі. Цього досягається постійною критикою інших опозиційних сил, звинуваченнями їх у співпраці з Партією регіонів, просто багато галасу і пошуку "неукраїнців" у владі. При цьому варто зазначити, що сама фракція “Свободи” у минулій Тернопільській обласній раді кілька разів синхронного голосувала з тією ж Партією регіонів, обґрунтовуючи такі рішення “потребами області”.
>
> Тобто нав’язується думка для зовнішнього спостерігача, що опозиція вміє тільки марширувати, при кожній нагоді бити своїх же потенційних союзників, наголошуючи на тому, що “вони зрадники”, зчиняти багато галасу без жодного ефекту. А ще така опозиція може бути тільки одна і повинна бути обов'язково авторитарною, бо "потрібен порядок". Паралельно постійно ставиться під сумнів демократія, як ефективний механізм управління (до речі, дуже співзвучно з позицією окремих авторитарних режимів Сходу, включаючи Росію, де говорять про свій “варіант демократії” без сильної опозиції, вільних ЗМІ тощо) і говориться про потребу “сильної руки”.
>
> Є щоправда ще одна політична сила, котра теж прагне монополізації “опозиційної” діяльності — це БЮТ. Тут теж пропонують безальтернативний вибір - підтримувати єдину парламентську опозицію, “може не найкращу”, але “ліпшу за владу”. Тобто ставиться чергова дилема вибору між “двох зол”. БЮТ також відзначився реальною прямою співпрацею з Партією регіонів, коли це було продиктованими “державними інтересами” і так само безапеляційно критикував своїх колишніх союзників у "злочинній співпраці" з "регіоналами".
>
> Як бачимо, між “опозиціонерами”, як у парламенті, так і поза ним є багато спільного. Це і спроби монополізувати опозиційний статус, і відсутність відчутних позитивних результатів у економічній сфері (БЮТ — у країні, а ВО “Свобода” - у області), і постійний популізм (соціальний - у БЮТ, національний — ВО “Свобода”), і постійні спроби радикалізувати ситуацію та все представляти у “чорно-білому” світлі, де біле — це тільки “правильна опозиція” чи “правильна влада”, і намагання приписувати чужі заслуги собі, і, зрештою, досвід успішної співпраці з тими проти когось постійно “ведеться боротьба”, тобто з Партією регіонів.
Ничего удивительного - обычная борьба за "место под солнцем" в политике. Ветрянка с рыгами точно так же конфликтуют.
> Висновки напрошуються не надто веселі. Обидві “опозиції” працюють в інтересах зовнішніх сил, або ж внутрішніх антиукраїнських. Аналіз діяльності обох політичних сил показує, що їхні публічні дії більше шкодять українській справі і загалом ведуть до дискредитації всього, що пов’язано з національною демократією чи ідеологією націоналізму.
БЮТ национализму не вредит, потому что его в БЮТе минимум.
> Наче спеціально демонструється, що демократ - це безвідповідальність, а націоналіст - це недоуки, які здатні тільки знущатися над дітьми, багато галасувати і нічого не робити
+1 именно так оно и выглядит 8(
> Не секрет, що в радянські часи працювали цілі мережі законсервованих агентів, котрі у потрібний час робили все для дискредитації ідей та людей, що відстоювали інтереси саме української держави. Так от, складається враження, що сьогодні ця мережа продовжує діяти, а “агентів” з дискредитації України найбільше серед тих, хто найголосніше кричить про свою “опозиційність”.
Не думаю, что "агентов КГБ" там много. В основном и Свободе и БЮТу мешают собственные тараканы в голове.
2010.03.25 | Кушкін
"Не думаю, что "агентов КГБ" там много." По-перше, в таких
організаціях агентів КҐБ може бути або багато, або дуже багато (tertium non datur). І по-друге: а Вас теж увесь час хтось фільмує, коли Ви з дітьми спілкуєтесь? Чи там ця телекамера просто припадково стояла й працювала, як отой славнозвісний рояль у кущах?2010.03.26 | observеr
свіженьке (/)
Сьогодні вранці, у п’ятницю 26 березня приблизно о 9-30, прогримів вибух усередині київського клубу “Бінго” (ст. м. “Святошино”). Вибух саморобного вибухового пристрою виніс шибки, про потерпілих наразі невідомо. Під входом перебувають машини швидкої допомоги, міліції, пожежники.Є певні підозри (небезпідставні, але й недоведені), що вибух організували українські неонацисти. У цей день мав відбутись концерт афро-американського хіп-хоп гурту “ONYX”. За кілька днів до вибуху маргінальна панславістська партія СПАС разом із т. зв. “націонал-автономами” вирішила провести “пікетування” під час концерту, яке неодмінно переросло б у бійку з пересічними відвідувачами музичного заходу. Пізніше цю ініцітиву підтримала партія “Свобода”.
...
До речі, зусиллями українських неонацистів 13 березня 2010 року відбувся концерт російського гурту “Коловрат” у приміщенні студентського клубу Львівського політехнічного інституту (!). Російськомовні тексти гурту рясніють пропагандою шовінізму, у центрі пісень - оспівування імперії.
Музиканти вважають своїми героями воєнначальників царської армії, що воювали проти України на фронтах Громадянської війни, а потім боці Адольфа Гітлера окупували Україну. Як не дивно, той концерт пройшов без заперечень з боку “свободівців”, а радше за все - за їх сприяння. Орендувати приміщення Львівської політехніки можна було лише за наявності респектабельних покровителів.
http://infoporn.org.ua//2010/03/26/_vybuh_u_kyyivs'komu_klub_dehto_pdozryuye_scho_motyvom_ye_rasyzm
2010.03.26 | Арій.
То що - Свобода відповідальна за все, що коїться в країні?
Відстлідковувати всі концерти кацапських груп повинна? На що є сили й час - те й робить.Щодо акції в Бінго - слабувато, звичайно. Жаль, що вибух був не під час виступу Оніксу.
2010.03.26 | Володимир
Re: То що - Свобода відповідальна за все, що коїться в країні?
Це все одно, що в "Кавказской плєнніце": простітє, а часовню тоже я разваліл?2010.03.27 | Геннадій Логвиненко
Re: В своїй хаті своя правда, і сила, і воля
Браття українці, не слухайте зайд, а краще читайте Конституцію Пилипа Орлика, там у ст.1 (де за релігію в Україні) є все що треба знати та виконати, що до Табачника, що до Соломонюка, що до інших «соломонов».І якщо не люблять вони ні Свободу, ні ВО «Свобода» (вони і Богдана, і Гонту з Залізняком не любили) , то нам що до того? В своїй хаті своя правда і сила, і воля!
2010.03.27 | Боббі
не здивуюсь, коли на закаті слави Тягнибок, як і Корчинський
не здивуюсь, коли на закаті слави Тягнибок, як і Корчинський, читатиме лекції якійсь пропутинській неофашистській молодіжній організації десь в Російській глибинці.2010.03.26 | RuslanMD
Re: За що бореться “Свобода”?
На жаль ,не бачу опозиції і належного спротиву.2010.03.27 | Антикремлин
Re: За що бореться “Свобода”?
Свобода возьмет власть рано или позднопосле табачников народ сразу прозреет и выберет Тягнибоак
2010.03.27 | Володимир
Re: За що бореться “Свобода”?
Сподіваймося.