МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Українські науковці Америки звернулися до української наукової громадс

03/30/2010 | Майдан-ІНФОРМ
Нещодавнє призначення на пост Міністра освіти і науки України Дмитра Табачника і реакція на це серед українського студенства та освітянської і наукової громадськости змушує і нас зайняти тут принципову позицію. Адже простір науки є неподільний (так було завжди, але воно, зокрема, відчутно тепер в період інтернету і ґлобалізації), тому то події в Україні прямим чином впливають на долю і на престиж української освіти і науки у світі – тобто на те, що традиційно є предметом нашої інституційної діяльности та моральної відповідальности.

У цивілізованому світі неприпустимим було б призначувати на високий державний пост людину, яка постійно, відверто і публічно зневажає великі прошарки свого суспільства, висловлює свої думки за допомогою грубих стереотипів і з метою розпалювання ворожнечі в тому ж суспільстві (твердячи, наприклад, що галичани – не українці), заперечуючи його найболючіші травми, якими для українського суспільства є сталінізм і Голодомор. Така людина, з такими публічно висловленими поглядами, взагалі не мала б обіймати будь-якої офіційної державної посади, не кажучи про пост Міністра освіти і науки, який de jure мав би бути еталоном для підопічних йому дисциплін та процесів. Що саме таке відбувається тепер в Україні, і що пан Табачник – за законами тої же України – є доктором наук, нібито істориком-науковцем, академіком і відомим політичним діячем, показує наскільки глибоко ущербним є українське наукове, а також політичне життя і скількох справжніх реформ воно ще потребує.

У цій ситуації висловлюємо свою глибоку солідарність із тими студентами, освітянами і науковцями в Україні, які вимагають перегляду рішення про призначення Дмитра Табачника на пост Міністра освіти і науки України і замінення його людиною професійною і елементарно коректною. Закликаємо українську наукову громадськість в Україні та поза її межами зберігати високі стандарти науки і всебічно дбати про її моральний авторитет.

За Управу НТШ-А

Орест Попович, Григорій Грабович,
Голова, Заступник Голови і Науковий Секретар

http://tabachnik.net.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=87:2010-03-29-08-22-07&catid=8:2010-03-05-11-30-42&Itemid=17

Відповіді

  • 2010.03.30 | Хвізик

    що це за організація така НТШ-А? Я вперше чую

    Пропустив щось?
    Може мені хто пояснити?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2010.03.31 | selu

    Українським науковцям Америки краще рятувати українських вчених.

    Особливо молодь. Регіонали не розуміють науку абсолютно. Для них вчений - це просунутий ремісник.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.03.31 | Хвізик

      українські вчені мають рятувати себе самі: вивчив англійську - і

      за океан
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.03.31 | harnack

        Укро-вчені - нехай перекваліфікуються на Гайдамаків...

  • 2010.03.31 | Роман Сербин

    Про науковців і ″вчених″

    Хотів би звернути увагу на лексику: наукове товариство, науковий секретар, науковець․ Ці терміни збереглися в діяспорі і до них варто повернутися в Україні․ Це правильні терміни коли мова йде про науку․ Одна річ вчитися, вивчитися і бути (ви)вченим․ Інша справа займатися наукою․ В російській мові ці слова вживаються трохи по-іншому, але це відноситься до російської мови․

    В Україні термін ″науковий″ зберігся в таких виразах як науковий ступінь, науковий комітет, наукова рада․ Але в інших висловах це слово замінило (калькою з російської мови) ″учений″: учений (іменник, в сенсі науковець), учений секретар (мабуть є й невчені секретарі!)․

    Нехай НТШ закарбується в нашій пам'яті ще й тим, що воно ″наукове″ а не ″учене″ товариство․

  • 2010.03.31 | Георгій

    Знаю профeсора Грабовича і гордий за нього, алe чому він...

    ... ГРИГОРІЙ?

    Його наукові праці англійською мовою підписані імeнeм "George Grabovich." Тоді він ніякий нe Григорій, а Гeоргій. Якщо ж він дійсно Григорій, то англ. мовою він має підписуватися нe George Grabovich, а Gregory Grabovich.

    Алe цe так, дрібнички. Дужe радий, що науковий кeрівник моєї дочки (так, науковий, а нe "вчeний" - профeсор Сeрбин має рацію! :)) підписався під цим хорошим і сильним листом.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.04.01 | Kvitka

      Re: Знаю профeсора Грабовича і гордий за нього, алe чому він...

      Yakshcho George, to Yuriy.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.04.01 | Георгій

        Re: Знаю профeсора Грабовича і гордий за нього, алe чому він...

        Kvitka пише:
        > Yakshcho George, to Yuriy.
        (ГП) Або Гeоргій. Ім"я "Юрій" походить від грeцького "Γηωργιος," так само як і "Гeоргій." Грeки схильні проковтувати свої "гами" і замінювати їх звуком, схожим на "й." Ім"я "Гeоргіос" (зeмлeроб, той, хто робить щось на зeмлі) вони вимовляють "Йорйос." Дійсно схожe на Юрйос або Юрій чи Юр.

  • 2010.03.31 | hrushka

    Наукове Товаристо Шевченка також в Україні

    "Велику вартість має стаття Юрія Кобів під заголовком “Як ромашку ‘охамомілили’”, котра з’явилась у видавництві “Зелені Карпати” від 1994 року, № 3/4. Ця стаття повідомляє, що природознавці вказали “що нам не має потреби широко використовувати іншомовні запозичення” рослинних назв. У довершенні двомовності в рослинному світі взяло участь багато науковців, вкладено багато праці. Ця праця, що була розпочата у Львові, продовжувалась в Києві й навіть до певної міри в Харкові. Важливість зберегти народні назви рослин полягала в тім, що вони “відбивають давні знання про властивості дерев, трав та квітів”. Себто зберегти не лише народні назви, але й народне знання та досвід. Потрібно також підкреслити, що ця праця до певної міри зберігала українську мову. “Про необхідність виробити українську наукову термінологію у різних галузях вперше було чітко проголошено на переломі 19-20 століть членами математично-природописно-лікарської секції Наукового Товариства ім. Т.Г. Шевченка у Львові.” Це підкреслює, що ми не мусимо вживати чужомовні вирази та вислови в жодній галузі науки, дослідах чи навіть в щоденному житті, в чому сьогодні не переконані більшість науковців та український загал".
    ВІСНИК - Націоналльного університету "Львівська політехніка". Проблеми Української Термінології. Львів 2002.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.03.31 | hrushka

      Re: Наукове Товаристо Шевченка також в Україні

      Цікаво як мало читачів "Майдана" зацікавлене справю мови ...:-(
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.03.31 | Роман Сербин

        Re: Наукове Товаристо Шевченка також в Україні

        hrushka пише:
        > Цікаво як мало читачів "Майдана" зацікавлене справю мови ...:-(

        Думаю, що зі зацікавленням мовою не аж так зле - гілка Майдану на тему Мова досить цікава і там беруть участь серйозні науковці․

        Що мене більше дивує то це, як мало українських науковців та вчених людей має пошану до української мови, оминає вуличного й академічного суржика (це той суржик який колись запускав радянський інститут мовознавства, а сьогднішній не спроміжний його усувати) у своїх публічних (не кажу уже про привані розмови) виступах․ Читаючи українські наукові журнали і патріотичні газети, часто натрапляється на приклади недбальства до мови․

        Коли українська держава не дбає про українську мову, то про неї мусить дбати хоча українська інтеліґенція․ З кого ми маємо вчитися в діяспорі, коли старші люди вимирають, а молоді дивляться на Україну, або українських еміґрантів․․․ Ну, правда, є пан Георгій та інші такі як він, але вони мабуть виїмки, щодо дбання про мову․

Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".