Нащадкам через півстоліття (л)
03/31/2010 | zmej_gorynych
Чудові та доречні слова imho. Пам"ятаймо їх, робимо аналіз своїх історичних помилок та висновки на майбутнє. Зокрема не розходимося по хатах після першої ж виграної битви!
Особливо це все стосується "послідовників-пацифіздів-любителів-ющенка-та-поціновувачів-слова-Анатоля"
.
----
Взято звідси: http://banderivets.org.ua/index.php?page=pages/zmistd0/201003/article23
----
Пропонований нижче текст – це запис з Нью-йоркських нотатників та записників від 27.12.1955 року „імператора залізних строф”, визначного українського поета та історіософа Євгена Маланюка. Вдумливий читач зрозуміє, чому саме зараз, майже через 55 років після написання, ми пропонуємо пригадати ці думки великого воїна, поета і мислителя.
Ред.
----
Євген МАЛАНЮК
Були величезні склади зброї. Був багатий людський матеріал. Була територія.
Але ми програли Визвольну Війну. Ми її майже не „грали” - ми не хотіли воювати.
Бог нам дав єдину на землі країну: немає на світі такого підсоння, таких краєвидів, такої щедрости ґpyнтy, такого здоров'я роси.
„Нема на світі України, Немає другого Дніпра!” Але ми не захистили цієї країни, бо ми її майже не захищали.
Не можна жити „на дурничку”. Не можна довго існувати „в кредит”. Не можна існувати іcтoрично, тобто посідати Землю, не виконуючи обов'язків, що їх та земля покладає на насельників її. Обов'язків всіх: географічних, іcтopичних, геополітичних, геокультурних і навіть іcтoріософічних.
Але ми їх не виконали, бо не виконували. Грушевський залишив біля десяти томів біблій, де оспівував улюблені маси і пропагував ненависть до власної влади.
Драгоманов підвів під те все „ідеологію”, а Винниченко скеровував енергію еліти на полові проблеми. Навіть ранній Петлюра був проти власного Війська.
Але ніхто з того покоління не розповів „масам”, що таке Москва. Ані Польща, ані Туреччина, ані „Схід” і „Захід” - за винятком єдиного Донцова.
Ми програли Визвольну Війну. Підкреслюю - ми, хорунжі і поручники 1918-19 рр. Бо ми мусили „пазурями й зубами” робити те все, що Війна вимагала.
Але ми, бачачи, хто були ті міністри й ідеологи, відчуваючи трупний сморід драгоманівщини, ми - з морального ледарства нашогo - ми воліли в них вдивлятися, як в справжніх людей і виконувати їх отруєні рабством накази.
Навіть Великий Василь Тютюнник винен, як винен менший Тютюнник Юрко.
Винен - і страшно! - Павло Скоропадський.
Винен - мазепинською запізненістю своєю - Симон Петлюра.
Винна - вся генерація, і винні в ній, саме, найліпші.
Чому про цe згадуємо? Нащо цe самобичування? Для тoгo, що без усвідомлення всього цьoгo - немає майбутнього.
Особливо це все стосується "послідовників-пацифіздів-любителів-ющенка-та-поціновувачів-слова-Анатоля"
.----
Взято звідси: http://banderivets.org.ua/index.php?page=pages/zmistd0/201003/article23
----
Пропонований нижче текст – це запис з Нью-йоркських нотатників та записників від 27.12.1955 року „імператора залізних строф”, визначного українського поета та історіософа Євгена Маланюка. Вдумливий читач зрозуміє, чому саме зараз, майже через 55 років після написання, ми пропонуємо пригадати ці думки великого воїна, поета і мислителя.
Ред.
----
Євген МАЛАНЮК
Були величезні склади зброї. Був багатий людський матеріал. Була територія.
Але ми програли Визвольну Війну. Ми її майже не „грали” - ми не хотіли воювати.
Бог нам дав єдину на землі країну: немає на світі такого підсоння, таких краєвидів, такої щедрости ґpyнтy, такого здоров'я роси.
„Нема на світі України, Немає другого Дніпра!” Але ми не захистили цієї країни, бо ми її майже не захищали.
Не можна жити „на дурничку”. Не можна довго існувати „в кредит”. Не можна існувати іcтoрично, тобто посідати Землю, не виконуючи обов'язків, що їх та земля покладає на насельників її. Обов'язків всіх: географічних, іcтopичних, геополітичних, геокультурних і навіть іcтoріософічних.
Але ми їх не виконали, бо не виконували. Грушевський залишив біля десяти томів біблій, де оспівував улюблені маси і пропагував ненависть до власної влади.
Драгоманов підвів під те все „ідеологію”, а Винниченко скеровував енергію еліти на полові проблеми. Навіть ранній Петлюра був проти власного Війська.
Але ніхто з того покоління не розповів „масам”, що таке Москва. Ані Польща, ані Туреччина, ані „Схід” і „Захід” - за винятком єдиного Донцова.
Ми програли Визвольну Війну. Підкреслюю - ми, хорунжі і поручники 1918-19 рр. Бо ми мусили „пазурями й зубами” робити те все, що Війна вимагала.
Але ми, бачачи, хто були ті міністри й ідеологи, відчуваючи трупний сморід драгоманівщини, ми - з морального ледарства нашогo - ми воліли в них вдивлятися, як в справжніх людей і виконувати їх отруєні рабством накази.
Навіть Великий Василь Тютюнник винен, як винен менший Тютюнник Юрко.
Винен - і страшно! - Павло Скоропадський.
Винен - мазепинською запізненістю своєю - Симон Петлюра.
Винна - вся генерація, і винні в ній, саме, найліпші.
Чому про цe згадуємо? Нащо цe самобичування? Для тoгo, що без усвідомлення всього цьoгo - немає майбутнього.
Відповіді
2010.03.31 | невже
Re: знову те саме...
> Були величезні склади зброї.> Був багатий людський матеріал.
> Була територія
Не було людей, не було кому воювати. На 1921 рік Україна втратила майже всіх чоловіків, здатних тримати зброю.
2010.03.31 | zmej_gorynych
Ви краще знаєте, ніж навіть учасники тих подій? (л)
http://uk.wikipedia.org/wiki/Маланюк_Євген_Филимонович2010.04.01 | Sean
не те і не саме
невже пише:> Не було людей, не було кому воювати. На 1921 рік Україна втратила майже всіх чоловіків, здатних тримати зброю.
На початок 1921 було повно. Певна частина тих чоловіків вже зневірилася, але лише певна. Організовану повстанську мережу було сильно вражено зусиллями ЧК лише навесні-влітку 1921, але навіть при тому організатори Другого зимового походу вважали, що вересень 1921 був оптимальним місяцем для повстання. Навіть у жовтні відділи генерала Нельговського, Палія, Падалки успішно били червоних. Але - не в листопаді, коли власне Тютюнник повів у нещасний Листопадовий рейд.
2010.04.01 | АБВГ
Поляки втратили в війні з більшовиками 20 тисяч жолнєжів
в 1920 році. Естонці - 7 тисяч. Десь стільки ж і фіни.Думаєте, чому борнепоїзд був чудо-зброєю громадянської війни?
Бо чия станція, того і країна.
Часто військові формування, програвши битву, просто одягали форму супротивника і воювали далі. Це щоб ви не думали, що лише українці - зрадники. Дезертирвство в Червоній армії перевищувало її особовий склад. Куди потрібно - їхав Троцький на БРОНЕПОЇЗДІ і далі ви здогадались.
А втрати в 12 мільйонів в громадянській війні - то на 99% не в бою. Саме жахливе проходило після переможних боїв червоних.
2010.04.01 | Sean
угу (с)
zmej_gorynych пише:> Навіть Великий Василь Тютюнник винен, як винен менший Тютюнник Юрко.
Болбочан, котрий відмовлявся на вимогу Василя Тютюнника нашивати червоні візднаки замість синьо-жовтої - не винен. Тим більш, що оцей з мазепинською запізненістю його розстріляв.
> Винен - і страшно! - Павло Скоропадський.
Цей якраз менше за інших, нмд звісно. Цей творив військо. Навесні 1919 мав би 7 чи 8 (забув) українських корпусів + відправив би на Москву Особливий корпус з "ідейних" білогвардейців. А якби не бездіяльна фронда і самоусунення типу "українських" шароварних социків, то не було б і "федеративної грамоти". До речі - https://maidanua.org/static/mai/1240916046.html
> Винен - мазепинською запізненістю своєю - Симон Петлюра.
Ще б пак.
Маланюк - чудова, світла постать, попри нмд певний суб'єктивізм, але всі ми у чомусь суб'єктивні.
2010.04.01 | Мірко
Re: Нащадкам через півстоліття (л)
А сьогодні винні усі ті що пісьля ПомРев пішли додому.Слідуюча революція не буде мирним дитячим табором. І щоби ніхто домів не йшов пісьля першої перемоги.
2010.04.01 | zmej_gorynych
Re: Нащадкам через півстоліття (л)
Мірко пише:> А сьопгодні винні усі що пісьля ПомРев пішли додому.
Так, пане Мірку. Грішні. Навіть дуже
> Слідуюча революція не буде мирним табором. І щоби ніхто домів не йшов пісьля перщої перемоги.
Стопудово. Обіцяю не повертатися ні до якої доми (а бути напоготові там де потрібно), доки все не буде "застібнуто на останній гудзик". Тобто, скликано, проведено Конституційні Збори, та розподілені завдання для імплементації їх рішень. І в ході імплементації також виявляти найвищу уважність та рішучість. Це я щиро обіцяю.
2010.04.01 | АБВГ
"Нема ким взяти" - бідкався Олександр Другий,
розмірковуючи про необхідність відміни кріпосного права.Російсько-єврейські міста і російсько-польське дворянство в 1917-1920 не могли скріпити порив українського населення і відлити його в потрібні форми. Що селянин? Що знав - те дав.
Те ж саме і зараз. Поросійщені міста і російсько-єврейський капітал мають в несуть з собою зовсім інший образ і дух України. Саме їхні інформаційно-культурна і матеріальна переваги знову тримають Україну в деморалізованому і злиденному стані.
Обидві ситуації були ретельно створені імперією.
Боже, нам розуму дай.
Тоді й буде, ким взяти.
2010.04.01 | Панцернік
Які гравці є ті й грають, до речі гравців щей не вистачає