04/04/2010 | hrushka

Там де ми із молитвою та покорою всупимо!

Давніше я споминав, що найвищий час начинати із щирим серцем молитись, коли хочемо кращий уряд. На це мині відповіли що тільки здоровий глуд може повисти нас правельною дорогою. І де`ж ми опинились із здоровим глуздом?!

Багато із нас роками молились та співали: "Боже вислухай благання, не дай нам загинуть в ярмі ...". Народ мав нагоду вибір в 1991 році незалежність чи дальшу спілку в Союзі. Народ вибрав незалежність тай сів, ні молитви ні праці! А тепер що? Далі те саме, ні молитви ні праці...

Що таке велике діло із тою молитвою?!

Перш всего, не всі ті що ходять до церков та моляться є крайно побожні чи справедливі, як також зворотно, ті що не ходять до церков є невіруючі чи крайно злобні. Однак я певний що менше злобних людей по церквах ніж поза церквами.

Були досліди чи молитва корисна як також чи можна поміряти вплив молитви. В різних сторонах держави, більші та менші зібрання, молились за уздоровлення певної людини чи за інші зміни (дощі, посуха ...). Вислід цих дослідів був відємний (негативний? - ви`ж розумієте чому я уникаю чужі слова...). Я підоздрюю що кожний читач догадується чому вилсід був відємним.

Однак є зібрання вірних котрі себе називають "Молитовний Збір Мудрості Пречисті Діві". Чоловік мав рака й лежав на смертні постелі в лікарні. Даний "Збір" прийшов до него в лікарню та щиро начав молились, підчас молитви чоловік втратив притомоність. Післян трьох день молитов, непритомний прийшов до себе і попросив їсти бо був голодний. Остаточно вийшов із лікарні й вже більше двадцяти років провадить природним життям. Чи це припадок чи чудо? Не знаю.

В іншім випадку була старша жінка що мала рака й після операції післали її домів умирати, бо не очікували виздоровлення. Дві людини даного "Зібрання" молились коло неї денни через кілка днів. З часом жінка відмовилась лікарства, бо не мала болів. Десять день пізніше вона була цілком оздоровлена та ще жила 15 років природним життям. Чи це наслідок молитви чи припадок?

Таких випадків більше, однак не думаймо що це свого роду "денне явище". Не кожна молитва покінчується із бажаним вислідом. Члени даного "Зібрання" поїхали до Маджаґори в 1980 році де застали ясновидця при молитві. Щоби не переривати молитву Івана Драґцерія, чикали коло каплиці. Коли Іван покінчив молитву, він звернувся до них, кажучи, що Пречиста Діва звичайно сумна однак сьогодня усміхнулась та висловила привіт прибулим. Казка?!

Коли більшість із нас начнемо молитись за охорону батьківщини, то в наслідок кожний провідний воріг України буде мати поважний напад серця тай пімра? Я сумніваюсь. Перш всего наша молитва мусить бути ЩИРОЮ. По друге, я підоздрюю, що молитва в першу міру змінить НАС, поодиноко. МИ будемо більш людянні та не будем дерти шкуру з членів нашої спілноти ані не будем спільноту використовувати. В такім настрої ми також будем знати як поводитись із "ворогами", а що більше, будем за них МОЛИТИСЬ! Що Господь Бог рішить із ними зробити, напевне не буде в нашу некористь.

Чи вам відомо як німці спішили до церков та Св`ятого Причастія підчас та після війни?! Не приписуймо всі державні успіхи їх особистим прикметам. Чи відомо вам як поляки спішили до церков та Св`ятого Пречастія підчас та після війни?! Випросили собі Папу Римського?! Може. А в той час чи більшість нашого народа молилась?! Коли випустили з Сибіра Кардинала Сліпого до Риму, то сам Голівуд предвидживав його Папу Римським (The Shoes of the Fisherman), а ми сиділи на задниці тай "чикали". Ну й тепер сидемо тай "чикаємо". Хтось звернув увагу, що Папа Іван Павло ІІ нас остерігав підчас своїх відвідин у 2001 році, що свобода вимагє значно більше праці ніж неволя. Він напевне також завзивав нас до щирої молитви, однак ніхто те не споминає!

Тому у Великодний час підім до сповіді та Св`ятого Причастія за нашу родину та за наш народ. Сповідь вимага щоби ми сокрушились а може й себе понижили, але чи наша родина та наш народ не гідні того? Властиво хто без гріха? І не встидаймось що неділі на Службу Божу загощати. Коли відправи вам за довго тривають у православних церквах то вступіть до католицьких , то оден і той самий Бог! Вірти мені, я знаю. Що важне є те що у вашім серці!!!