Cпівчуття від Ради Отаманів УВК Діаспори
04/12/2010 | kozakpetro
Сини і дочки братньої Польщі!
Найчорніший день повоєнної Польщі 10 квітня 2010 року став особистою трагедією і для вашого одвічного сусіда – українця. У великій журбі зносить цю сташну звістку багатомільйонна українська діаспора США, де ми, українці, щодень, пліч-о-пліч, заробляємо на хліб насушний разом з нашими польськими побратимами в Чикаго, Новій Британії, Кливленді та сотні інших міст. Ніщо так не вчить любити рідний край як чужина. Тому всяка скорбота тут, за океаном, посилює щем, особливо коли гине найяскрвіший цвіт нації. Наші обидва Народи перенесли цей хрест через ріки крові з вірою у краще завтра. Але те омріяне завтра забарилося. Маємо умите полином сліз гірке сьогодні - ще один кривавий Катинь. Трагедія такого масштабу безжально шматує серце, спирає дух і заливає сльозами очі кожного християнина. У такі хвилині умирає всяка образа за прикре минуле і серце переповнюється глибоким співчуттям до кожного скорботного поляка. Неможливо збагнути що в одну мить цілий народ залишився сиротою, втративши батьків нації разом з великою даржавницькою родиною. Вони прагли покласти квіти і помолитися за великомучеників, а самі стали мучениками, за якими плачуть троянди і ридають молитви в усьому світі.
Сини і дочки братньої Польщі! Ваша біль - це і наша біль. Наша історія має багато світлих сторінок, на яких мають брататися наші народи. Ми пам`ятаємо давній Хотин, коли козаки пліч-о-пліч з Польським військом розгромили спільного ворога. Ми пам`ятаємо нещодавні події, коли наші президенти Лєх Качинський і Віктор Ющенко в братерській християнській манері погасили роздмухуване холодними вітрами полум`я далекої війни і засіяли поле любові і братерства. І, як родина родині, ми, українці діаспори, висловлюємо кожному полякові глибокі співчуття з приводу трагічної загибелі Президента Леха Качинського, його дружини Марії, визначних політиків, урядовців, журналістів, церковних та громадських діячів. У ці чорні трагічні дні в глибокому смутку ми обнімаємо кожного сина і доньку братньої Польщі і посилаємо до Всевишнього наші молитви за тих, хто безневинно став жертвами цієї небачено жахливої трагедії. Віримо, що ви здолаєте це гірке випробування і станете ще згуртованішіми і сильними.
З глибоким співчуттям
Верховний отаман УВК Діаспори
полковник Петро Ващик
10 квітня 2010 р. Кливленд. США.
Найчорніший день повоєнної Польщі 10 квітня 2010 року став особистою трагедією і для вашого одвічного сусіда – українця. У великій журбі зносить цю сташну звістку багатомільйонна українська діаспора США, де ми, українці, щодень, пліч-о-пліч, заробляємо на хліб насушний разом з нашими польськими побратимами в Чикаго, Новій Британії, Кливленді та сотні інших міст. Ніщо так не вчить любити рідний край як чужина. Тому всяка скорбота тут, за океаном, посилює щем, особливо коли гине найяскрвіший цвіт нації. Наші обидва Народи перенесли цей хрест через ріки крові з вірою у краще завтра. Але те омріяне завтра забарилося. Маємо умите полином сліз гірке сьогодні - ще один кривавий Катинь. Трагедія такого масштабу безжально шматує серце, спирає дух і заливає сльозами очі кожного християнина. У такі хвилині умирає всяка образа за прикре минуле і серце переповнюється глибоким співчуттям до кожного скорботного поляка. Неможливо збагнути що в одну мить цілий народ залишився сиротою, втративши батьків нації разом з великою даржавницькою родиною. Вони прагли покласти квіти і помолитися за великомучеників, а самі стали мучениками, за якими плачуть троянди і ридають молитви в усьому світі.
Сини і дочки братньої Польщі! Ваша біль - це і наша біль. Наша історія має багато світлих сторінок, на яких мають брататися наші народи. Ми пам`ятаємо давній Хотин, коли козаки пліч-о-пліч з Польським військом розгромили спільного ворога. Ми пам`ятаємо нещодавні події, коли наші президенти Лєх Качинський і Віктор Ющенко в братерській християнській манері погасили роздмухуване холодними вітрами полум`я далекої війни і засіяли поле любові і братерства. І, як родина родині, ми, українці діаспори, висловлюємо кожному полякові глибокі співчуття з приводу трагічної загибелі Президента Леха Качинського, його дружини Марії, визначних політиків, урядовців, журналістів, церковних та громадських діячів. У ці чорні трагічні дні в глибокому смутку ми обнімаємо кожного сина і доньку братньої Польщі і посилаємо до Всевишнього наші молитви за тих, хто безневинно став жертвами цієї небачено жахливої трагедії. Віримо, що ви здолаєте це гірке випробування і станете ще згуртованішіми і сильними.
З глибоким співчуттям
Верховний отаман УВК Діаспори
полковник Петро Ващик
10 квітня 2010 р. Кливленд. США.
Відповіді
2010.04.13 | Наталка
Я розчулена! А що ця Рада реально зробила для України?
З усією повагою до болючої втрати наших сусідів - все ж хочеться запитати, чи знаєте ви, що нині діється в Україні і що робите, щоб протидіяти ситуації? Такі гарні високопарні назви й титули... А так мало результату...2010.04.13 | Bogun
Так, ось саме вони нам допоможуть мізки на місце поставити. Хіба
мати винувата, що дитина ......2010.04.13 | Наталка
Довкола - одні отамани та "провідники" української громади
а віз і далі там. Які отамани та провідники - така й громада...Досить дурити себе і інших. Назвіться пересічним Іваном - аби з вас користь Україні була. А то далі, як оце імпотентне словесне розвільнення справа не йде і не піде.
Чудовий приклад - візит пацана в США. Наші славні ОТАМАНИ поховались так, що днем з вогнем не знайдеш!!! Так, наче те, що діється в Україні їх не стосується...
Зате ось співчуття написали... Щось та й роблять... В дусі славних предків-козаків!