Листування в "Бізнесом" щодо мови видання
04/13/2010 | AD2009
Мій лист "Бізнесу" 13.04.10:
Прошу Вас організувати випуск Вашого видання українською мовою.
Мені та багатьом іншим читачам Вашого видання дуже незручно читати його чужою мовою. Адже для мене та ще 30 млн громадян України саме вона є рідною (згідно останнього перепису населення 2001 року). А серед молоді приорітет української є ще більшим – 80% випускників 2010 року віддали перевагу тестуванню українською мовою.
Впевнений, що паралельний випуск «Бізнесу» українською мовою збільшить його на тираж 20-30% за рахунок суто україномовної аудиторії, яка зараз фактично не має в Україні ділового видання рідною мовою (!). При цьому розподіл видання між мовами буде 60% на 40% на користь української.
Я особисто перейду на будь яке інше ділове видання українською, як тільки воно зявиться.
З повагою,
____________ Олександр
Відповідь головного редактора "Бізнесу"
Александр, здравствуйте.
Извините, что отвечаю на чужом для Вас языке. Увы, Ваши утверждения не совсем верны. В Украине вообще-то есть двуязычный деловой еженедельник – «Контракты». Его опыт свидетельствует о следующем: периодику на украинском языке в Украине готов читать только один из 7-8 читателей. Т.е – украинский тираж издания практически на порядок меньше русского. А стоимость одного экземпляра, как Вы понимаете, зависит от размера тиража
Ну а по поводу 80% выпускников… Одна уважаемая исследовательская организация в 2009 году повторила свой собственный опыт шестилетней давности и во второй раз провела очень репрезентативный опрос, касающийся языковых предпочтений украинских граждан. И в 2004 г. и в 2009 г. фактически задавался один вопрос: на каком языке Вы разговариваете дома, в семье. Результаты Вас удивят. В 2004 г. русский язык назвали языком общения в семье около 60% респондентов, в 2009 – более 70%.
С уважением, Игорь Сергеев,
главный редактор газеты БИЗНЕС
Моє повторне повідомлення:
Дякую, що підказали. З наступного кварталу переходимо на «Контракти».
Ваш бувший замовник,
ТОВ «__________________».
ЗВЕРТАЮ УВАГУ НА НОВУ ТЕМУ НА МАЙДАНІ ПРО ОБГОВОРЕННЯ ВИМОГ ДО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В МАС МЕДІА.
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1271362889&first=1271397169&last=1271325520
Прошу Вас організувати випуск Вашого видання українською мовою.
Мені та багатьом іншим читачам Вашого видання дуже незручно читати його чужою мовою. Адже для мене та ще 30 млн громадян України саме вона є рідною (згідно останнього перепису населення 2001 року). А серед молоді приорітет української є ще більшим – 80% випускників 2010 року віддали перевагу тестуванню українською мовою.
Впевнений, що паралельний випуск «Бізнесу» українською мовою збільшить його на тираж 20-30% за рахунок суто україномовної аудиторії, яка зараз фактично не має в Україні ділового видання рідною мовою (!). При цьому розподіл видання між мовами буде 60% на 40% на користь української.
Я особисто перейду на будь яке інше ділове видання українською, як тільки воно зявиться.
З повагою,
____________ Олександр
Відповідь головного редактора "Бізнесу"
Александр, здравствуйте.
Извините, что отвечаю на чужом для Вас языке. Увы, Ваши утверждения не совсем верны. В Украине вообще-то есть двуязычный деловой еженедельник – «Контракты». Его опыт свидетельствует о следующем: периодику на украинском языке в Украине готов читать только один из 7-8 читателей. Т.е – украинский тираж издания практически на порядок меньше русского. А стоимость одного экземпляра, как Вы понимаете, зависит от размера тиража
Ну а по поводу 80% выпускников… Одна уважаемая исследовательская организация в 2009 году повторила свой собственный опыт шестилетней давности и во второй раз провела очень репрезентативный опрос, касающийся языковых предпочтений украинских граждан. И в 2004 г. и в 2009 г. фактически задавался один вопрос: на каком языке Вы разговариваете дома, в семье. Результаты Вас удивят. В 2004 г. русский язык назвали языком общения в семье около 60% респондентов, в 2009 – более 70%.
С уважением, Игорь Сергеев,
главный редактор газеты БИЗНЕС
Моє повторне повідомлення:
Дякую, що підказали. З наступного кварталу переходимо на «Контракти».
Ваш бувший замовник,
ТОВ «__________________».
ЗВЕРТАЮ УВАГУ НА НОВУ ТЕМУ НА МАЙДАНІ ПРО ОБГОВОРЕННЯ ВИМОГ ДО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В МАС МЕДІА.
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1271362889&first=1271397169&last=1271325520
Відповіді
2010.04.13 | Iryna_
попсогламур і ділові видання українською швидко закриваються
основні гроші їм несуть не читачі, а рекламодавцідалі робіть висновки
2010.04.13 | AD2009
Re: попсогламур і ділові видання українською швидко закриваються
Висновок простий - все українське заганяють в гетто, як індіанців в резервації - щоб воно собі там тихенько здохло. Українською мовою нічого пристойного не почитаєш. Це політика на її викорінення.Звідси ще один висновок - зобовязати видавців випускати україномовні версії їх видань - так само, як зобовязали показувати рідною мовою кіно.
2010.04.13 | dex
Re: попсогламур і ділові видання українською швидко закриваються
AD2009 пише:> Висновок простий - все українське заганяють в гетто. Українською мовою нічого пристойного не почитаєш. Це політика на викорінення українського.
> Звідси ще один висновок - зобовязати видавців випускати версії україномовні їх виданнів, так само,як зобовязали крутити рідною мовою кіно.
Потрібна одна проста річ. Законодавчо заборонити вживати мацкальську мову усім держслужбовцям, від міністрів до касирів в метро. За порушення - негальне звільнення та штраф. І щоби держава принципово не мала ділових справ з бізнесменами, що звертаються до службовців російською. Все просто, нема бажання.
2010.04.13 | ziggy_freud
а какъ свидомые говорят на русскоязычного Человека-Паука
заборони тут скоріше нашкодять. Корисними були б преференції щодо україномовних видань. Наприклад, зменшення податків (ага, канєшна від уряду Азарова того дочекаємось). А решта хай собі хоч на суахілі виходить, як є кому читатибо хоч як його поверни, чи за кількістю "принципово-язичних", чи за кількістю етнічних росіян, 95% видань на вєліком і могучєм - явна диспропорція. Включно, наприклад, з дитячими коміксами, перекладеними з англійської. Це ж типовий ужоснах,
когда на русскоязичного Чєловєка-Паука свідомыє ґоворят "Людына-Павукъ". І нє дай Б.ґ, если нашы дети узнают, чьто амеріканє єґо зовут Спайдерменомъ. Акі жыдомасона какоґо.
2010.04.14 | дідусь
От тільки хто заганяє все українське в гето?
AD2009 пише:> Висновок простий - все українське заганяють в гетто, як індіанців в резервації - щоб воно собі там тихенько здохло. Українською мовою нічого пристойного не почитаєш. Це політика на її викорінення.
Єдиний, хто заганяє все українське в гето – це українці.
Це українці сідаючи в електричку, десь у селі, розмовляють ще на українській, а під’їжджаючи до Києва чи Харкова стають такі рускоязичні, такі рускоязичні, що куди братись справжнім росіянам.
Це українці дома, в квартирі розмовляють на українській, а сідаючи в маршрутку чи заходячи в гастроном – ну такі рускоязичні, такі рускоязичні, що далі нікуди.
Нація рабів і нащадків рабів, з комплексами раба – відчуттям своєї низькості перед іншими і намаганням стати схожими на гаспадіна».
Не було більш пихатішої людини, чим кріпак, який служив у пана лакеєм і виносив з під того горщики – бо він носив ліврею (схожу на панський одяг і умів «гаваріть па панські») і вважав, що він значно вище своїх колег кріпаків, що працювали в полі.
Етологи, досліджуючи поведінку приматів, встановили, що примати (до яких відносимося і ми) схильні наслідувати, намагатись бути схожими на тих, кого сприймають – як вищих.
Низькоієрархічні істоти, селюки, які в часи індустріалізації і після війни масово переселялись в міста, дивились на більш «продвинутих» городян, як на щось вище і намагаючись підняти свій «ієрархічний статус», намагались стати схожими на них – в тому числі і переходячи на російську
І чим більш відсталішим було чмо із села, тим воно більш старалось походити на городян.
Наведу такий приклад:
Першу свою вищу освіту (бухгалтер-економіст) я отримав у Українській сільськогосподарській академії ще в радянські часи. Цілком зрозуміло, що в сільгоспакадемії більшість студентів була із села.
Так от я зробив цікаве спостереження – діти сільської еліти (якщо так умовно можна сказати) – керівників сільгосппідприємств, агрономів, інженерів, інших спеціалістів з вищою освітою, лікарів, вчителів, тобто ті, хто звик себе ще в селі відчувати елітою, - у тих комплекси «низькорангових» були значно меншими і з цього прошарку, відсоток тих, хто розмовляв українською не лише в общазі, але і в громадських місцях був значно вищий, але боже мій, якщо студент був син (дочка) свинарки і пастуха – то вже були такі рускоязичні – матір божа.
Так от, селюк, приїхав із села в місто і все життя пропрацював двірником чи сантехніком, але «разгаварівая на руском» він вважав, що він все ж велике цабе – ну хоча б у порівнянні зі своїми «відсталими» колишніми односельцями (а інстинкт ієрархічності, бажання відчувати себе вище інших (чи принаймні не нижче) є одним із найсильніших).
І ця фішка (російська мова) давала йому відчуття, що він не нещасне чмо, що все життя чуже лайно підмітало – на низу суспільної ієрархії, а більш менш велике цабе – ну хоч трошки.
І тут прийшли гади, які почали намагатись доводити йому, що російська мова – це аж ніяк не вище і не крутіше, тобто у «чмо» спробували забрати ту єдину фішку, яка давала йому можливість відчувати себе вище хоч кого не будь - селян.
То якої реакції ви хотіли від лакея у якого відбирають ліврею?
Саме тому, як не дивно, але за моїми спостереженнями, найбільшими українофобами, ненависниками «українського» є аж ніяк не етнічні росіяни, а саме – чистокровні хохли – походженням із села (в першому чи другому поколіннях).
Саме ці – люто ненавидять все українське і палкі прихильники всього «руского».
Так що це не стільки політика – скільки генетика.
2010.04.14 | zаброда
Сільна! Re: От тільки хто заганяє все українське в гето?
Ґлубако! Убєдзіцєльна! І іс'сіна па-ґарацкому! Нації дуже бракує правдивих публіцистів, міських інтеліґентів у третьому (принаймні) коліні, здатних кількома словами розкрити суть інстинкту ієрархічности (підкажіть, на Бога, як це латиною, бо несила чекати, так кортить припасти до инших першоджерел?) і генетичну сервільність селюків. До "Бизнес"™ такі гострі нариси треба дописувати - наклад подвоїться!Аффтар, пешьі исчо!
2010.04.14 | AD2009
Аффтар, пешьі исчо! - Сьогодні публікую переписку з Bigmir.net
2010.04.14 | ziggy_freud
а як бути з походженням тоббачьнєґов (множина)?
скажімо, в Дімо Т. (однина) українські предки відсутні, походження міське у третій генерації. Але ж як ліврею з бутафорськими орденами носить. Діти свинарів відпочивають...2010.04.14 | дідусь
Ну щодо Табачника
ziggy_freud пише:> скажімо, в Дімо Т. (однина) українські предки відсутні, походження міське у третій генерації. Але ж як ліврею з бутафорськими орденами носить. Діти свинарів відпочивають...
То тут сказалась можливо ненависть певної частини євреїв до українців.
Крім того, євреям СРСР було зручно користуватись однією мовою на всій СРСР і вони "не панімають" чому тепер інтерес євреїв повинен бути не на першому місці?
2010.04.14 | ziggy_freud
помиляєтесь. В самій лише Україні було 3 "єврейських"
ашкеназі говорили на ідіш (майже діалект німецької), сефарди мали мову романської групи, кримчаки - тюркську. А що за переписами вони всі йшли як "євреї", то вже інша справа. А ще є караїми, тюркський народ юдейської віри.втрата своєї мови унд культури локальними євреями була для них такою ж трагедією, як і для українців. Тому говорити про "зручності" я би тут утримався.
2010.04.14 | дідусь
То було вже дуже давно
ziggy_freud пише:> ашкеназі говорили на ідіш (майже діалект німецької), сефарди мали мову романської групи, кримчаки - тюркську. А що за переписами вони всі йшли як "євреї", то вже інша справа. А ще є караїми, тюркський народ юдейської віри.
>
За моєї памяті сформовано "радянських євпреїв", з яких хіба що одиниці і то переважно старики могли відрізнити ідіш від івриту
2010.04.14 | ziggy_freud
радянські або антирадянські. Додаткова проблема
в тому, що свідомі свого єврейства почали вчити іврит та емігрувати.дідусь пише:
> За моєї памяті сформовано "радянських євпреїв", з яких хіба що одиниці і то переважно старики могли відрізнити ідіш від івриту
не так вже й давно. Ще за ранніх Совєтів була політика "коренізації", і на ідіш тоді була своя література. Цей процес зупинили разом з українізацією. Потім був фошизм і етнічні чистки.
Але якби не перехід "свідомих" на іврит, ідіш можна було б відновити. Зараз того звичайно вже не лишилось. Навіть дуже мало і тільки для себе.
2010.04.14 | дідусь
Re: Сільна! Re: От тільки хто заганяє все українське в гето?
Очень поучительный эксперимент:Из стаи павианов изъяли низшую по рангу, но смышленную особь и научили доставать апельсины из ящика с «хитро запирающейся» крышкой. Затем ее вместе с ящиком вернули в стаю. Обезьяны, видя как товарка достает апельсины, кинулись ее бить и грабить, даже не попытавшись обучиться полезному опыту. Совсем другая картина наблюдалась после того, как тому же искусству обучили вожака, временно изолировав его от стаи. На следующий же день после его возвращения доставать апельсины научились все, без исключения, обезьяны!
К сожалению, и в этом, как и во многом другом, наше поведение мало отличается от обезьяньего. Мы бездумно «обезьянничаем» у тех, на кого по тем или иным причинам смотрим снизу вверх
http://etologia.narod.ru/chapter4.html
2010.04.14 | zаброда
Павіяни-рюстік?
2010.04.14 | один_козак
Є в цьому "рація". Але воно дуже спрощено й карикатурно.
Ви праві, але в одному. Щодо, тбм, відйому лівреї - це вже дещо натяжка. Хоча для агітації гіпербола - супер.А є ж інші мотиви саморусифікації. На моє переконання, більшість міських україномовних українців, виходячи з дому, переходять на російську не задля відчуття себе паном, а лише задля збереження своїх нервів. Тепер це вже не є так гостро, як за СРСР, але з російською, як з мовою "на замовчання", воно "на замовчання" простіше й комвортніше.
А люди ж пам'ятають ще часи СРСР, коли розмовляння поза своєю хатою українською мовою призводило до скандалів з тими приблудами та їхніми лакеями, що балакали "па-чілавєчіскі".
Нехай ніхто не думає, що я звинувачую тут усіх російськомовних, бо є чимало російськомовних і просто росіян, що дійсно прихильніше ставляться до української мови, ніж деякі українці. А дехто навіть
казав таке:"Я бы разговаривал по-украински, но как же с вами его выучишь, если вы сами на нём не разговариваете?"
2010.04.14 | дідусь
це не правда
один_козак пише:> Ви праві, але в одному. Щодо, тбм, відйому лівреї - це вже дещо натяжка. Хоча для агітації гіпербола - супер.
>
> А є ж інші мотиви саморусифікації. На моє переконання, більшість міських україномовних українців, виходячи з дому, переходять на російську не задля відчуття себе паном, а лише задля збереження своїх нервів. Тепер це вже не є так гостро, як за СРСР, але з російською, як з мовою "на замовчання", воно "на замовчання" простіше й комвортніше.
Це не правда. Я не скажу за сталінські часи, я в них ніколи не жив, але я, на відміну від дітей свинарок, в ті ж Брежнєвські часи завжди розмовляв вилючно на українській - і в гастрономі і в трамваї (може тому що був сином агронома) і ви знаєте, жодного дискомфорту не відчував.
І зараз, коли я їзджу у відрядження в Крим або у Харків розмовляю виключно на українській і Ви знаєте - жодного дискомфорту не відчуваю.
А моя впевненість і відсутність комплексування спричиняє зворотній ефект - і в Криму і в Харкові, нерідко люди починають переходити у розмові зі мною на українську.
Так що байки про дискомфорт - це тупа відмаза, причина в іншому - саме в кмплексах провінціала, який підсвідомо відчував себе "нижчим" і намагався копіювати "крутіших"
2010.04.14 | один_козак
Не знаю, як Вам пощастило, але прошу не брехати,
звинувачуючи безпідставно у брехні мене. Якщо я щось сказав, то, значить, маю на те підстави.дідусь пише:
> Це не правда. Я не скажу за сталінські часи, я в них ніколи не жив, але я, на відміну від дітей свинарок, в ті ж Брежнєвські часи завжди розмовляв вилючно на українській - і в гастрономі і в трамваї (може тому що був сином агронома) і ви знаєте, жодного дискомфорту не відчував.
Я - син робітників і сам виріс у столиці. Тому не мав ніколи жодних отих комплексів недовипендреного лакея, що Ви описали. Та й взагалі пертися у пани - це якось не моє, і моїй сім'ї не притаманне. Батько навіть принципово відмахувався від настирливих намовлянь вступити до партії. Його дуже манили, бо він головатий, скрізь був лідером і вправно керував колективами, де доручали. Та не йшов навіть отримувати вищу освіту, бо свідомо "робити кар'єру", "пробиватися" йому було не до смаку, а пишатися дипломом, скромно протираючи штани, вважав за дурню.
Баба, яка мене плекала, була селянкою, але мала козацьку натуру і срізь без зайвої політкоректності говорила те, що думає, і саме українською мовою. Мати - її правильна дочка.
Бабі й матері дісталося негативних емоцій через мову значно більше, ніж мені й батькові. Бо ми з батьком говоримо однаково обома мовами, а баба й мати ігнорували російськомовність Києва і не надто примушували себе до наслідування більшості.
Отже, ми у Вашу схему ніяк не влазимо. Але я стверджую те, що стверджував. Як Вам пощастило прожити інакше - не здогадуюся і просто дивуюся тому, що Ви сказали. Бо я років до 10 вже твердо знав на своєму гіркому досвіді, що русифіковане місто української мови не толерує. А в 14 був у буквальному сенсі викинув одного "друга", мого однолітка, з нашої квартири за неповажне висловлювання про українську мову. З ним я й так спілкувався російською автоматично, ні про що не задумуючись. Але він, перебуваючи в нашій хаті, зухвало "запропонував" мені перейти на російську у спілкуванні з моїми рідними. Тому полетів зі сходів.
А скільки разів довелося чути образи мови, не адресовані мені особисто! Не адресовані, але ж не менш дошкульні.
Тому не уявляю, як Вам вдалося прожити ті роки інакше.
> А моя впевненість і відсутність комплексування спричиняє зворотній ефект - і в Криму і в Харкові, нерідко люди починають переходити у розмові зі мною на українську.
За це - респект...
> Так що байки про дискомфорт - це тупа відмаза, причина в іншому - саме в кмплексах провінціала, який підсвідомо відчував себе "нижчим" і намагався копіювати "крутіших"
А це - некоректне узагальнення. Велике і невиправдане спрощення.
2010.04.15 | дідусь
Я не брешу, а ви відмазуйтесь надалі
один_козак пише:> Я - син робітників і сам виріс у столиці. Тому не мав ніколи жодних отих комплексів недовипендреного лакея, що Ви описали.
То якого хрена ви розмовляли із своїм товаришем на російській?
Чому не він повинен був підлаштовуватись до вас (сприймати вас і вашу мову як вищих), а ви підлаштовувались до нього і "автоматічєски" переходили на російську у спілкуванні з ним?
Те що ви підлаштовуались під нього, а не він під вас, означало, що підсвідомо ви з його російською "гарадскою" мовою сприймали як вищого і "запротестували" лише коли він ну зовсім рішив на вас наїхати.
А я ні під кого ніколи не підлащтовувався. Я ні від кого не вимагав щоб переходили зі мною у спілкуванні на українську, але і не "лягав" під когось "автоматічєски".
>
> А скільки разів довелося чути образи мови, не адресовані мені особисто! Не адресовані, але ж не менш дошкульні.
>
> Тому не уявляю, як Вам вдалося прожити ті роки інакше.
Прекрасно пржив і жодного дискомфорту не мав, як і не маю його і сьогодні. Жодних проблем, наприклад, у сімферополі, при спілкуванні українською не мав.
>
>
> > Так що байки про дискомфорт - це тупа відмаза, причина в іншому - саме в кмплексах провінціала, який підсвідомо відчував себе "нижчим" і намагався копіювати "крутіших"
> А це - некоректне узагальнення. Велике і невиправдане спрощення.
Коректне, коректне, а все інше - то тупа відмаза
А то мене вже задовбали деякі "українські націоналісти".
Воно бліна на форумі розказує які гади моцкалі і як треба любити Україну, а вийде в гастроном за пивом і глазки вже так опускає і вже таке русоязичне, таке рускоязичне
2010.04.15 | один_козак
Це фантастика.
дідусь пише:> То якого хрена ви розмовляли із своїм товаришем на російській?
> Чому не він повинен був підлаштовуватись до вас (сприймати вас і вашу мову як вищих), а ви підлаштовувались до нього і "автоматічєски" переходили на російську у спілкуванні з ним?
> Те що ви підлаштовуались під нього, а не він під вас, означало, що підсвідомо ви з його російською "гарадскою" мовою сприймали як вищого і "запротестували" лише коли він ну зовсім рішив на вас наїхати.
Діду, скільки Вам було років, коли Ви опинилися в Києві?
Я від народження вчився розмовляти одночасно двома мовами. Це не було спеціальне рішення, це просто так ішлося, що вдома - українська, надворі - російська. І не від народження я знав, що існує конфлікт між мовами там, де я живу, а років десь з 5ти - 7ми. Той пацан ріс поруч зі мною з колиски. І так було від початку, що з ним ми розмовляли російською, відколи навчилися розмовляти взагалі. Тобто, про "перехід" на російську тут мова не йде. Щоб "не переходити", а точніше відмовитися розмовляти з ним та з усима іншими дітьми і дорослими українською, необхідно було приймати спеціальне свідоме рішення. Отже, це не було підлаштовування. В протилежному випадку необхідна була не твердість, а активний бунт проти всіх. Дитина раптом ПРИПИНЯЄ і відмовляється розмовляти російською. Ви бачили таких п'ятирічних націоналістів? Я маю рідного брата і з ним ми завжди і за всіх обставин розмовляли українською. Так само і з батьками. Коли це відбувалося у присутності інших дітей, то, бувало, мало потім неприємні наслідки. Ті, що росли разом з нами, здебільшого сприймали це як норму. А інші виказували зневагу або, як мінімум, здивування.
Все те, що Ви розповідаєте про "жодних проблем", я не вважаю за реальне. Щоб так жити в брєжнєвські часи, треба було опинитися в Києві одразу у дорослому віці і увесь час перебувати серед інтелігентних людей, не перетинатися з шовіністами. Але це для мене, киянина, не виглядає як реальне. Я ж Вам казав, що мої баба й мати розмовляли скрізь українською. Але було не одноразово, що додому приходили розлючені через чиїсь наїзди на мову. Ви ж намагаєтеся шукати раба там, де Вам зручним видається задля підтвердження власної примітивної схеми.
Хоч би як Ви були переконливі у своїй україномовності у своєму оточенні, але щоб уникнути мовних стресів, Вам би довелося бути ще й байдужим до того, що топчуть рідну мову у випадках, коли при цьому зневагу не адресовано особисто Вам. Або мати достатньо рабську душу, щоб спокійно жити у ролі "покладістого хохла" та все те щиро сприймати як належне. А тепер ознаки рабськосьті в інших людях шукаєте.
Тому я Вам просто не вірю.
2010.04.15 | дідусь
кому фантастика, кому реалії
один_козак пише:> Я від народження вчився розмовляти одночасно двома мовами. Це не було спеціальне рішення, це просто так ішлося, що вдома - українська, надворі - російська.
Ну так чого надворі ви не розмовляли російською? Вас і ваших рідних за це переслідували. погрожували - КГБ, міліція?
Яка причина - окрім комплексу меншовартості (нижчості() українського?
> Все те, що Ви розповідаєте про "жодних проблем", я не вважаю за реальне. Щоб так жити в брєжнєвські часи, треба було опинитися в Києві одразу у дорослому віці і увесь час перебувати серед інтелігентних людей, не перетинатися з шовіністами.
18 років хлопчина з села (яким я приїхав у Київ) - це дуже дорослий?
І шовіністів я щось не дуже бачив, принаймні мені жодного разу ніхто не висловив претензій чи погроз, що я розмовляю українською.
у нас навіть чатсину предметів читали на російській, я відповідав на семінарах на українській і курсові писав, проблем не було.
Можливо в інших вузах були, я не знаю.
> Тому я Вам просто не вірю.
То вже ваше право.
Але ладно, як на мене, ця дискусія взагалі мало чого варта, як у кого там би не було, а українське стане цікавим і буде перейматись, коли поняття "українське" та поняття "круто" будуть асоціюватись (закони етології), все інше то історія.
А на кінець скажу інше, мені дуже прикро, що справді важливі теми (на мою думку), про розграбування києва, які і я іноді піднімаю, наприклад, http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1271243027&first=1271264827&last=1271177279 , нікому на цьому форумі не цікаві, а от хто кого на якій мові в дупу пошле -оооо! це тут дуже цікаво всім.
Прикро.
2010.04.17 | один_козак
Так ось вона, відповідь.
дідусь пише:> А на кінець скажу інше, мені дуже прикро, що справді важливі теми (на мою думку), про розграбування києва, які і я іноді піднімаю... ... нікому на цьому форумі не цікаві, а от хто кого на якій мові в дупу пошле -оооо! це тут дуже цікаво всім.
> Прикро.
Ось тут я й бачу відповідь, чому Ваша душа не відчувала проблем з мовою за совдепії. Для Вас то просто байдуже. В КГБ ж не тягнуть, а що глумляться з мови та відохочують нею користуватися, так то "нецікава тема". "Розграбування" українців на мову - це ж не розграбування бюджету, авжеж. Какаяразніца, КОВбаса чи КАЛбаса?..
2010.04.14 | ziggy_freud
добре пишете. Але навіщо сюди генетику пхати
Вас почитать, то можна подумать, що дехто в лівреї народився. І має ген ліврейності (домінантний чи рецесивний?)так само, як Совіти дві або три генерації цілеспрямовано виховували -язичних маргіналів, дві або три генерації піде на подолання наслідків. Коли останнє бицьо зрозуміє, що -язичіє і статус то різні речі, то передостаннє бицьо вже більш-менш володітиме українською.
дідусь пише:
> Низькоієрархічні істоти, селюки, які в часи індустріалізації і після війни масово переселялись в міста, дивились на більш «продвинутих» городян, як на щось вище і намагаючись підняти свій «ієрархічний статус», намагались стати схожими на них – в тому числі і переходячи на російську
забули про чинник Голодомору. Ті селяни, хто пересидів 33-34й у місті, мали кращі шанси на виживання порівняно з тими, хто лишився в селі. І про чинник відсутності паспорта в селян. Аж до самого Хрущова.
> якщо студент був син (дочка) свинарки і пастуха – то вже були такі рускоязичні – матір божа.
і саме таких охоче брали в партію через 100% пролетарське походження. А через підвищену гнучкість хребта просували по службі.
> найбільшими українофобами, ненависниками «українського» є аж ніяк не етнічні росіяни, а саме – чистокровні хохли – походженням із села (в першому чи другому поколіннях).
росіянин просто знає, що росіянин. А -язичний селюк чи промзонівець досі сумнівається, ким він (вона, воно) є
2010.04.14 | дідусь
Бо немає поведінки поза генетикою
ziggy_freud пише:> Вас почитать, то можна подумать, що дехто в лівреї народився. І має ген ліврейності (домінантний чи рецесивний?)
Саме так - нас кілька сот років селекціонували "на покірність", особливо за часів Леніна-Сталіна
> росіянин просто знає, що росіянин. А -язичний селюк чи промзонівець досі сумнівається, ким він (вона, воно) є
росіянину з дитинства втовкмачують - що росіяни самі круті, всіх перемогли, всім морди набили і при цьому всіх врятували, у них більше всьог.... і взагалі росіяни самі, самі.
те ж саме втовкмачує голівуд американцям, а равіни євреям
і лише українцям з дитинства "вживлюють" що вони нещасні і обіжені, що над ними всі завжди знущались і притісняли
У нас навіть гімн починаєть - тужливо і жалісно - ще не вмерла (але мабуть мусить).
Як на мене, похідний козацький марш, який піднімає настрій і дух, як для гімна був би куди кращий.
2010.04.14 | ziggy_freud
хіба що в мухи-дрозофіли. В людини - є
якщо поведінка формується генетично, чому діти, надовго залишені без нагляду, виростають тупими? На форум ходить принаймні один фаховий біолог, п.Пінчук, то він Вам теж заперечить.соціолог скаже, що нема поведінки поза соціальною конвенцією, і це теж правда. Частково правда.
дитина, вихована українцями, виросте українцем. Дитина, вихована ліврейними рагулями, скоріш за все виросте ліврейним рагулятком. Але жодного детермінізьму. В кожного є шанс внести зміни в батьківський сценарій.
2010.04.14 | дідусь
ви не правильно мене зрозуміли
ziggy_freud пише:> якщо поведінка формується генетично, чому діти, надовго залишені без нагляду, виростають тупими? На форум ходить принаймні один фаховий біолог, п.Пінчук, то він Вам теж заперечить.
Говорячи за генетику я мав на увазі перш за все мотиви. Вірніше було б сказати "хотіння".
По суті, людина - розумна біологічна машина, яка виконує волю генів.
Всі наші "хотіння", мотиви поведінки мають генетичне породження.
Звичайно, людина (і не лише вона) схильна виробляти і умовні рефлекси, під впливом виховання, певні генетичні програми (потреби) стають більш домінантнішими, інші менш.
І тим паче, від виховання з боку соціуму назвичайно залежить рівень інтелекту, проте навіть і інтелект - це лише виконавець, мотиви породжуються генетично, а виховання лише впливає на силу дії певних інстинктивних програм.
2010.04.14 | Д. А.
Re: хіба що в мухи-дрозофіли. В людини - є
ziggy_freud пише:> якщо поведінка формується генетично, чому діти, надовго залишені без нагляду, виростають тупими? На форум ходить принаймні один фаховий біолог, п.Пінчук, то він Вам теж заперечить.
>
> соціолог скаже, що нема поведінки поза соціальною конвенцією, і це теж правда. Частково правда.
>
> дитина, вихована українцями, виросте українцем. Дитина, вихована ліврейними рагулями, скоріш за все виросте ліврейним рагулятком.
Дуже часто стає навпаки через відомий "конфлікт батьків та дітей". Прикладів у історії та літературі - маса, далеко й ходити не треба: батько українця С.Руданського був саме "ліврейним рагулем" і вимагав від сина, щоби той писав до нього "нормальним язиком", а не українською.
2010.04.14 | ziggy_freud
едіпів комплекс - рушійна сила прогресу
Д. А. пише:> Дуже часто стає навпаки через відомий "конфлікт батьків та дітей". Прикладів у історії та літературі - маса, далеко й ходити не треба: батько українця С.Руданського був саме "ліврейним рагулем" і вимагав від сина, щоби той писав до нього "нормальним язиком", а не українською.
саме цей конфлікт мав на увазі Фройд, коли писав про едіпів комплекс чоловіків. Або його жіночий аналог. Завдяки тому людство поступово вилізло з печер. Якщо, гіпотетично, всі наслідують батьківську манеру поведінки 1:1, тоді незрозуміло, навіщо було з печер вилазити.
я навіть припускаю, що малоросійство і москвофілія свого часу були прогресивним явищем. Але навряд вони такими лишились з сучасної точки зору. За станом на 2010й рік це треш-ідеологія. Пил на чоботях будівничих української держави.
2010.04.14 | zаброда
А як бути з оцим Re: поза генетикою
дідусь пише:> Саме так - нас кілька сот років селекціонували "на покірність", особливо за часів Леніна-Сталіна
>
> росіянину з дитинства втовкмачують
"Гєнєтіцкіє ізмєнєнія" протягом життя одного покоління? Антірєсная агрономія получаїцця.
Апропо: розмовляють мовою, а не "на мові".
2010.04.14 | дідусь
ви спрощено сприйняли
У людини генетично закладено відмінності реагування у спілкуванні (відношенні) до тих, кого вона вважає вищим себе і інші щодо тих, кого вона вважає - нижчим.У тих хто для нас авторитет ми схильні вчитись, переймати досвід.
Авторитетних вчителів навіть неуки слухались і намагались хоч щось сприйняти, переймати знання від шкільного посміховиська (а такі трапляються серед вчителів) було важко і відмінникам, навіть якщо цей вчитель грамотний.
Тому, росіянин генетично не крутіший українця, але йому з дитинства внушають, що росія, росіяни - це круто і у нього виробляється відповідне відношення до інших народів - часто звєрхнє.
Українцю з дитинства внушають, що він нещасний, бідний, мучений і гонимий. Ну і відношення до інших.
Памятаєте Шевченка, "німець скаже, що - моголи, моголи, моголи, золотого тамерланга онучата голі, німець скаже, що словяни - словяни, словяни... (А би хто, аби звучало круто, бо українець це не круто).
2010.04.14 | zаброда
Бо ґєнєтіцкі тупой Re: ви спрощено сприйняли
Я не брався б постулювати так узагальнено защеплену руССкім зверхність чи "вбиту в українців" меншовартість. Тож і не ладен погодитися з павіянячими аналогіями, що Ви їх радо пропонуєте.2010.04.14 | один_козак
Нічого собі, тужливо й жалісно!.. Діду,Ви якийсь інтересний...8)
2010.04.14 | uatech
Re: От тільки хто заганяє все українське в гето?
Спрощено, але в чомусь відповідає істині. Треба якось ненав'язливо провести соціологічне дослідження - зрозуміти, що змушує українців говорити російською. Тут багато чинників: середовище, сім'я, брак потреби (оскільки вся необхідна інформація вже доступна російською), ідеологічні та культурні стереотипи...Що могло би посприяти розвитку української? Якісно нова, сучасна культура. Нам не треба винаходити велосипеда. Просто перекласти вже наявні найкращі праці в усіх галузях. Не просто вивчити там англійську для себе і радіти з того, що можеш у разі потреби прочитати щось англійською, а інтегрувати прочитане у власну культуру - перекласти його.
Коли говорять "шараварщина", я дуже добре розумію про що йдеться. На одних народних піснях та Шевченкові, грубо кажучи, далеко не заїдеш. (Якби знав Тарас Григорович в якій іпостасі його використовують нащадки - як замінника колишнього "вождя пролетаріату".) Офіціоз та прямий примус, схоже, тільки шкодять всьому українському. Культура. Низький рівень культури тієї самої "еліти".
Це титанічне зусилля інтелігенції, що зробить нас незалежними і в мовному плані.
Я маю можливість порівняти з іншими країнами. Думаєте чому Румунію так швидко прийняли в Євросоюз? Можу підказати (я там вчився): а тому, що вони вже інтегровані були зсередини. Вражало, що ще в радянські часи у них всі найзначущі речі з усього світу вже було перекладено.
Просто смішно, коли Ющенко з метою піару "видає указ" про сприяння українському видавництву. Усі зразу побігли його виконувати. Власне виконувати нічого:
"Надати Газетно-журнальному Видавництву Міністерства культури і туризму України статус національного і надалі іменувати його – Національне газетно-журнальне видавництво."
Капець.
Хіба Ющ самий не має досить коштів, щоб заснувати бодай маленьке видавництво замість видавати такі "укази". Про нинішню владу я навіть і не починаю. Тут ми полишені самі на себе.
Все замовкаю, бо уподоблюся патяклу-Ющенку. Просто декілька сумбурних думок, які хотілося приліпити десь серед своїх.
2010.04.14 | дідусь
Ніхто так не зашкодив процесу українізації
За всі роки нещзалежності України - як ця хорунжівська мразь.Він своїми недолугими, невмілими спробами лише дискредитував все те, українське, до чого торкались його чисті руки.
Навіть тему голодомору, яку не змогли зганьбити комуністи, він зганьбив, навіть вона почала викликати у багатьох українців роздратування (хоча до ющенка цього не було). Було несприйняття владою, замовчування, але не було роздратування з боку простих людей.
Україна ще буде довго відхаркувати цього клоуна у вишиванці.
2010.04.14 | Isoлято
"Дідусю", не виказуйте своєї рабської сутності!
дідусь пише:> За всі роки нещзалежності України - як ця хорунжівська мразь.
"Оказался наш отец - не отец, а сука". Типова реакція раба, розчарованого в черговому "доброму царі".
> Він своїми недолугими, невмілими спробами лише дискредитував все те, українське, до чого торкались його чисті руки.
Ууу, які широкі узагальнення...
> Навіть тему голодомору, яку не змогли зганьбити комуністи, він зганьбив, навіть вона почала викликати у багатьох українців роздратування (хоча до ющенка цього не було). Було несприйняття владою, замовчування, але не було роздратування з боку простих людей.
А Вам ніколи не спадало на думку, що спротив - ознака ДІЇ? І що тепер вже, навіть в разі спроби строрення чергового "ївразійскава саюза", так просто замести цю тему під килим не вдастся (а якби й далі замовчували - то біспраблєм)?
> Україна ще буде довго відхаркувати цього клоуна у вишиванці.
Ну нічьо, зараз маємо кращого клоуна. Без вишиванки. Сподіваюсь, він Вам здєлаєт харашо.
2010.04.14 | дідусь
Сутність раба - виправдовувати баріна
Isoлято пише:> дідусь пише:
> > За всі роки нещзалежності України - як ця хорунжівська мразь.
> "Оказался наш отец - не отец, а сука". Типова реакція раба, розчарованого в черговому "доброму царі".
Ви можете пошукати мої дописи на цьому форумі помоєму ще за 2003-2004 роки, я вже тоді писав яке лайно і нікчема ющенко.
Так що на кого на кого, а на цю мразь я ніколи не сподівався
>
> > Україна ще буде довго відхаркувати цього клоуна у вишиванці.
> Ну нічьо, зараз маємо кращого клоуна. Без вишиванки. Сподіваюсь, він Вам здєлаєт харашо.
Знаєте - краще добрий ворог, чим "тіпа - свій", з якими і воювати начебте ніяк - бо тіпа ж - він же свій і шкоди від нього не менше чим від "чужого"
2010.04.14 | Isoлято
Ну так і Ви ж не без цього!
дідусь пише:> Ви можете пошукати мої дописи на цьому форумі помоєму ще за 2003-2004 роки, я вже тоді писав яке лайно і нікчема ющенко.
Ну і? Я розумію, Ви - "не лайно" і "кчема". Чого ж принаймні не запропонували свою кандидатуру на президенських виборах 2004 року?
> Так що на кого на кого, а на цю мразь я ніколи не сподівався
А на кого сподівалися?
> Знаєте - краще добрий ворог, чим "тіпа - свій", з якими і воювати начебте ніяк - бо тіпа ж - він же свій і шкоди від нього не менше чим від "чужого"
Виправдовуєте баріна Януковича? Ню-ню...
2010.04.14 | дідусь
Re: Ну так і Ви ж не без цього!
Isoлято пише:> дідусь пише:
> > Ви можете пошукати мої дописи на цьому форумі помоєму ще за 2003-2004 роки, я вже тоді писав яке лайно і нікчема ющенко.
> Ну і? Я розумію, Ви - "не лайно" і "кчема". Чого ж принаймні не запропонували свою кандидатуру на президенських виборах 2004 року?
>
> > Так що на кого на кого, а на цю мразь я ніколи не сподівався
> А на кого сподівалися?
Виключно на себе
Хоча надіюсь що в Україні ще не всі холопи
>
> > Знаєте - краще добрий ворог, чим "тіпа - свій", з якими і воювати начебте ніяк - бо тіпа ж - він же свій і шкоди від нього не менше чим від "чужого"
> Виправдовуєте баріна Януковича? Ню-ню...
Брешете - де я і в чому виправдовував Януковича?
2010.04.14 | Isoлято
Re: Ну так і Ви ж не без цього!
> А на кого сподівалися?дідусь пише:
> Виключно на себе
Тада пафтаряю вапрос: чому Ви не запропонували свою кандидатуру на президенських виборах 2004 року?
> Хоча надіюсь що в Україні ще не всі холопи
Ой, тіки не треба тут "адзін я вєсь вбєлам..."
> Брешете - де я і в чому виправдовував Януковича?
Тю... Ви ж пишете, що він КРАЩЕ!
2010.04.13 | GreyWraith
Це правда про грошi
Тодi iнше питання: а навiщо бути таким дурним та платити не за те, що треба тобi, а за те, що треба якомусь дядьковi?BTW неймоврна особливсть укранського меда-ринку: преса аж репаеться вд реклами, та реклама вже рвотний рефлекс викликае, - а от я готовий платити за якiсну iнформацiю про той товар, що хочу купити, - i не можу ту iнформацiю знайти.
2010.04.14 | один_козак
Математична проблема...
Споживачі ЗМІ - це природньо значно більша група, ніж власники, менеджмент та рекламодавці, узяті разом. Але спільне рішення щодо тиску на політику ЗМІ ухвалити споживачам через це значно важче, ніж рекламодавцям, котрі без порівняння малочесельніші, але приносять більшу частину зовнішніх надходжень. А якщо навіть надходження від реалізації видання більші за надходження від реклами (такі видання в нас є?), то все одно для утворення тиску з боку споживачів необхідно надто більше організаційних зусиль.2010.04.13 | Isoлято
Ті видання, що жили за рахунок реклами...
...в основному позакривалися в кінці 2008 - на початку 2009 року (майже незалежно від мови видання). Я цей процес передбачив ще років з 4 тому, і співпрацював з журналами, де МІНІМУМ реклами. Обидва тримаються, хоча бували й тяжкі моменти. З кінця минулого року начебто краще стало... подивимось тепер, як на них вплинуть наслідки "урядування проффесіаналів".2010.04.13 | ziggy_freud
бо "київські" рекламні бюджети пиляють в Москві
якщомосковська контора має "дочку" в Україні, і має особливі стосунки з московським видавничим холдінгом, який теж має "дочку" в Україні,
то
локальні рекламісти можуть хоч з взуття вистрибнути, а хоч вступити в інтимні стосунки з колегами, реклама однаково піде туди, куди скаже віддати московське начальство.
до речі, ситуація досить типова. Буває жорсткіше - обидві головні контори контролюються одною бізнез-групою. (додано) Переведення видань локальних власників на -язичіє в цьому випадку теж допомагає мало.
2010.04.13 | 123
не знаю як людям вдається читати тексти,пов*язані з нормативними
документами, мовою, відмінною від мови цих документів. Це дуже незручно і неефективно.2010.04.13 | Iryna_
того і каша в голові у багатьох
2010.04.13 | raw_stick
україномовні "Контракти" - правильне рішення
Якість їхньої аналітики хай оцінюють фахівці (я ним не є), але читати дуже цікаво і пізнавально. І їхня україномовна версія - не для галочки, мовне і технічне редагування текстів на доволі високому рівні.2010.04.13 | GreyWraith
От так iх!
AD2009 пише:В Украине вообще-то есть двуязычный деловой еженедельник – «Контракты». Его опыт свидетельствует о следующем: периодику на украинском языке в Украине готов читать только один из 7-8 читателей.
Тю, як це тi клоуни визначили? Невже надрукували 50% на 50% а потiм побачили, що украiнську перiодику не розпродали? Пiдозрюю, що просто взяли теперiшнiй розподiл та екстраполювали на бажання споживачiв. Хоча, наприклад, я просто змушений купувати, наприклад, автомобiльнi журнали росiйською мовою за вiдсутностi украiнською та англiйською, - а цi шулери це iнтерпретують, нiби я хочу купувати саме ройською мовою.
Що ж, тепер доведеться, попри всю свою толерантнiсть, просто перейти на бойкот - просто щоб примусити з собою рахуватися. Зокрема, чемно напишу до ряду редакцiй, що коли б вони видавали своi видання украiнською мовою, то я б точно передплатив на рiк, а оскльки моею мовою видань нема, то я не буду навiть купувати...
Ну а по поводу 80% выпускников… Одна уважаемая исследовательская организация в 2009 году повторила свой собственный опыт шестилетней давности и во второй раз провела очень репрезентативный опрос, касающийся языковых предпочтений украинских граждан. И в 2004 г. и в 2009 г. фактически задавался один вопрос: на каком языке Вы разговариваете дома, в семье. Результаты Вас удивят. В 2004 г. русский язык назвали языком общения в семье около 60% респондентов, в 2009 – более 70%.
"Если кто-то кое-где у нас порой..."
Чи, може, редактор проводив опитування тарганiв у власнiй головi?
Дякую, що підказали. З наступного кварталу переходимо на «Контракти».
Правильний висновок. Ладно з мовою, але НМД вже саме посилання на невiдомо яке опитування повнiстю показуе всю "квалiфiкацiю" цього лапотного блумберга.
P.S. Я зi здивуванням дiзнався що журнал "Жiнка", який моi тiтки передплачують з тих часiв, коли вiн ще був "Радянською жiнкою", за тиражем вставляе, наприклад, "Наталi". Хоча насправдi дивуватися нiчому - нформацйна цiннiсть украiнськоi преси дуже низька, тому й тиражi мiзернi...
2010.04.13 | Боровик
Re: От так iх!
Не знаю як, але я завжди купую тільки українську версію контрактів.Буває, що доводиться оббігти кілька кіосків щоб знайти не тільки російський варіант.
Маю підозру, що їх мало беруть на реалізацію кіоскери.
Вихід єдиний - купувати тільки українські видання і не купувати російські.
2010.04.14 | Д. А.
Re: От так iх!
GreyWraith пише:> AD2009 пише:
> В Украине вообще-то есть двуязычный деловой еженедельник – «Контракты». Его опыт свидетельствует о следующем: периодику на украинском языке в Украине готов читать только один из 7-8 читателей.
>
> Тю, як це тi клоуни визначили? Невже надрукували 50% на 50% а потiм побачили, що украiнську перiодику не розпродали? Пiдозрюю, що просто взяли теперiшнiй розподiл та екстраполювали на бажання споживачiв.
Знаєте старий совецький анекдот про відсутність попиту на кав"яр у СССР? Де не повіривший у це іноземець простояв цілий день у гастрономі і з подивом пересвідчився, що той кав"яр таки ніхто жодного разу не спитав...
От, приблизно, таким самим чином.
2010.04.14 | один_козак
Супер ілюстрація. Дякую. Беру на озброєння. Але
розкажіть анекдот повністю. Як там зав'язується?2010.04.14 | Д. А.
Re: Супер ілюстрація. Дякую. Беру на озброєння. Але
один_козак пише:> розкажіть анекдот повністю. Як там зав'язується?
Там іноземний турист хотів купити руський кав"яр. Походив по магазинах - нема кав"яру. Звернувся до завідувача одного з гастрономів, каже: - Що за неподобство: чому в СССР немає у магазинах кав"яру? Той відповів, що нема, бо не користується попитом. Турист не повірив, тоді завідувач запропонував йому постояти і послухати, чи хтось буде питати.
Ну, далі Ви вже знаєте...
2010.04.14 | один_козак
Дякую :)
2010.04.13 | AD2009
Re: Переписка в "Бізнесом" щодо мови видання
Ще одна відповідь головного редактора газети "Бізнес" (на мою репліку щодо припинення підписки на це видання):Не за что, Александр.
Рад, что смог Вам помочь. Пусть даже с ущербом для тиража газеты, которую имею честь возглавлять.
С уважением, Игорь Сергеев
2010.04.13 | GreyWraith
Перша ластiвка
2010.04.13 | AD2009
Продовження переписки
Головний редактор "Бізнесу" пан Сєгєєв далі пише (у відповідь на моє посилання йому на його босу на новину на Maidan.org.ua)Извините, Александр, но таких советов я не давал. Это к вопросу о заголовке, под которым Вы обнародовали нашу переписку на форуме. Пусть это останется на Вашей совести.
Моя повторна відповідь на це:
А яку пораду, Сергій, Ви мені даєте? Забути рідну мову і читати ділове видання російською? Я цього не приймаю. Яку альтернативу Ви мені залишили?
Єдину – переключитись на єдине україномовне ділове видання.
Саме Ви і такі, як Ви винні в тому, що українська мова в Україні загниває, а не розвивається. Сподіваюсь Вас скоро звільнять.
Олександр
2010.04.13 | AD2009
Редакція "Бізнесу" просить змінити заголовок
Редакція "Бізнесу" просить Майдан змінити заголовок на першій сторінці сайту. Бо він несе негатив для видання.Я приєднуюсь. Прошу змінити його на "Головний редактор газети "Бізнес" дискутує про мову видання"
2010.04.13 | Hadjibei
No way!
No way! Keep it that way!That arrogant SOB got scared? "Maidan", you have to be proud of yourself! They are afraid that your remark will damage their business!
Bravo! Just keep going!!!
2010.04.13 | 123
Взагалі-то Майдан не наймався нести позитив для видання
Що пан редактор написав - то Майдан і відзеркалив.Втім, з поваги до загалом чемного редактора та з огляду на те, що це було приватне листування, виправив.
AD2009 пише:
> Редакція "Бізнесу" просить Майдан змінити заголовок на першій сторінці сайту. Бо він несе негатив для видання.
>
> Я приєднуюсь. Прошу змінити його на "Головний редактор газети "Бізнес" дискутує про мову видання"
2010.04.13 | Адвокат ...
Кулєґо! Тей "поважний редахтур" Вам хучь "булочьку з маком",--
прислав "хвєльд`єґєрськой почьтой"?123 пише:
> Що пан редактор написав - то Майдан і відзеркалив.
>
> Втім, з поваги до загалом чемного редактора та з огляду на те, що це було приватне листування, виправив.
Ібо "тємьнік-с"...
2010.04.13 | 123
UVMOD: пп. 0, 1
2010.04.13 | Адвокат ...
Та хучь усі пункти!
Як що сказали, що "Майдан" україножерам "ку!" не робить,-- то НАХУЯ зробили???2010.04.14 | Д. А.
НМД, дарма Ви це зробили
123 пише:> Що пан редактор написав - то Майдан і відзеркалив.
>
> Втім, з поваги до загалом чемного редактора та з огляду на те, що це було приватне листування, виправив.
Втім, Вам, звісно, видніше. Але я, наприклад, особливої чемності в цього редактора не помітив, навпаки, легенько прикрите хамство.
2010.04.14 | zаброда
Re: НМД, дарма Ви це зробили
Д. А. пише:> особливої чемності в цього редактора не помітив, навпаки, легенько прикрите хамство.
І глум. Але в пику таки точно не дав. Банзай!
2010.04.14 | 123
Re: НМД, дарма Ви це зробили
Д. А. пише:> 123 пише:
> > Що пан редактор написав - то Майдан і відзеркалив.
> >
> > Втім, з поваги до загалом чемного редактора та з огляду на те, що це було приватне листування, виправив.
>
> Втім, Вам, звісно, видніше. Але я, наприклад, особливої чемності в цього редактора не помітив, навпаки, легенько прикрите хамство.
З першого листа мені теж так здалося - тому і назва новини була "агресивна" (і не зовсім коректна, ін фект). А з другого мені здалося інакше. Та й побажання того, хто надав нам копію цього листування, мені здалося таким, що важить.
2010.04.14 | GreyWraith
Тоді тим більше правильно
Я вже перевіряв: ніщо так не виводить хама та нахабу із себе, як пдкреслена, льодяна, зверхня чемність його опонента."Обережно! Тварина кидається лайном!" (оголошення перед кліткою горили у Київському зоопарку) Я не бачив, щоб відвідувачі кидалися своїм лайном у горилу у відповідь. Саме тому, що ці відвідчувачі - представники гомо сапієнсів, які зловили цю мавпу та посадили до клітки.
2010.04.13 | Sean
у сенсі? хіба адмінгрупа шось отримувала від "Бізнесу"?
2010.04.13 | Bogun
Давно вже пропоную провести акцію "Українець купуй україномовну
пресу". Готовий зробити макетик дизайну, який можна надрукувати на самоклейці та обклеїти місця продажу преси.2010.04.13 | AD2009
На веб сайті "Бізнесу" немає українського інтерфейсу
Воно й не дивно. За логікою редактора, в цьому немає ніякої потреби, українська мова - то тільки додаткові витрати бізнесу.Якщо серйозно, то без адміністративного та законодавчого тиску на масмедіа не обійтись. Без цього вони будуть нас "годувати" російською і говорити, що нам подобається. Це те ж, що було з російськомовним кінопрокатом до 2005 року.
2010.04.13 | Адвокат ...
Саме так. Отакіє от (С) ПЛУ сєрґєєви, отакий їхній і
"бізьнєсЬ",-- кацапізація.2010.04.14 | один_козак
Так. Але давайте не повторювати помилок.
Дотеперішня українізація мала б значно більший успіх, якби ми не "тупо накланялі", а супроводжували певним позитивним "піаром". Та ще й так, щоб піар випереджав дії. Інакше робиш на грам, а втрачаєш на кіло. Бо імперія шурує антиукраїнський піар і збуджує п'яту колону й хохлобидло на спротив порятунку української культури. Бо ж "накланяют"!2010.04.14 | GreyWraith
Слушна думка
2010.04.13 | hrcvt
Re: Переписка в "Бізнесом" щодо мови видання
AD2009 пише:> Его опыт свидетельствует о следующем: периодику на украинском языке в Украине готов читать только один из 7-8 читателей.
Його україномовний варіант в Києві, наприклад, неможливо купити. Є якісь спеціальні точки, тоді як російський лежить в усіх кіосках. Російський також роздається безплатно в деяких кафешках. Тобто ситуація не "готов чітать", а "наразі так друкується" (з якихось причин).
> Результаты Вас удивят. В 2004 г. русский язык назвали языком общения в семье около 60% респондентов, в 2009 – более 70%.
Ці "результати" розходяться буквально з всіма достовірними результатами, які публікувались.
Тобто редактор, на жаль, прибріхує (або некомпетентний).
2010.04.14 | Bogun
Всім своїм друзям бізнесменам пораджу відмовитись від
підписки на "Бізнес". Практично усі з них наскільки я знаю виписували Бізнес по інерції.2010.04.14 | один_козак
Нехай тепер назве дослідника і решту параметрів дослідження.
Оскільки дискусія споживача з редактором стала публічною, редактор має бути зацікавлений у тому, щоб аргументувати свої слова.Інакше він - брехун, а "Бізнес" - брехня.
2010.04.14 | AD2009
Пропозиція "Бізнесу" змінити думку
Направлено до редакції вчораШановний ___,
Як бачите, тема україномовної версії Вашого видання має резонанс. І я думаю, що її активне обговорення продовжиться.
Тому, щоб зняти негатив, який виник в звязку з цим у «Бізнесу» Вам з колегами найкраще зараз публічно заявити, що ви БУДЕТЕ розглядати питання випуску україномовної версії. Зокрема, це можна зробити на сайті maidan.org.ua Повторюю, це найкращий шлях зняти негатив - спитайте у маркетологів.
Наприклад, Ви могли б почати з 1) публікації українською мовою окремих розділів існуючого видання та 2) не перекладати російською Ваших україномовних авторів.
Олександр
Отримана відповідь незадовільна та нецікава для публікації.
2010.04.14 | пан Roller
К вопросу билингвизма.
AD2009 пише:>
>
> Відповідь головного редактора "Бізнесу"
>
> Александр, здравствуйте.
>
> Извините, что отвечаю на чужом для Вас языке. Увы, Ваши утверждения не совсем верны. В Украине вообще-то есть двуязычный деловой еженедельник – «Контракты». Его опыт свидетельствует о следующем: периодику на украинском языке в Украине готов читать только один из 7-8 читателей. Т.е – украинский тираж издания практически на порядок меньше русского. А стоимость одного экземпляра, как Вы понимаете, зависит от размера тиража
> Ну а по поводу 80% выпускников… Одна уважаемая исследовательская организация в 2009 году повторила свой собственный опыт шестилетней давности и во второй раз провела очень репрезентативный опрос, касающийся языковых предпочтений украинских граждан. И в 2004 г. и в 2009 г. фактически задавался один вопрос: на каком языке Вы разговариваете дома, в семье. Результаты Вас удивят. В 2004 г. русский язык назвали языком общения в семье около 60% респондентов, в 2009 – более 70%.
>
> С уважением, Игорь Сергеев,
> главный редактор газеты БИЗНЕС
>
> Моє повторне повідомлення:
>
> Дякую, що підказали. З наступного кварталу переходимо на «Контракти».
> Ваш бувший замовник,
> ТОВ «__________________».
Политизация языково мовных предпочтений, и подтасовка фактов никак не способствует решению важных проблем становления и развития украинского общества.
То, что в семье, украинской семье, дети читателя разговаривают на русском языке никак не связыно с желанием их отца читать журнал бизнесс в другой его семье, где его дети не разговаривают на русском языке.
Важно то, что они тоже не читают журнал Бизнесс, как их отец. Но, возможно будут читать, когда выростут.
Вопрос на каком языке? На том которому их учили в школе, или на том на каком не умеют писать, на русском.
Совершено не важно на родном ли языке, или мове вы общаетесь в семье, отвечаете оппоненту или знакомитесь с какими-то бизнесс материалами.
Не важно уже хотя бы по той причине, что понятие родная мова достаточно условно, поскольку самом родство и национальность условны, как и родословная ваших родителей.
Скажимо если вы еврей, то ваша национальность определяется по материнской линии, а если украинец, то по отцовской. Но, если мать еврейка,а отец украинец, то какая ваща мова ридна? И обязано ли вам чем-то издание? Треба было выбирать других родителей?
Да обязано.На этом настаиваю.
Обязано, поскольку оно является источником формирования национальной свидомости. И если вы живете в Израйле, и читаете аналогичное издание, то подобный ответ издателя тянул бы как минимум на... на ампутацию его мозга, или яиц.
Сегодня многие материалы вообще не доступны на родной мове, и их приходится искать, читать на других мовах, или заказывать переводы, или организовавать трансляцию самому. В принципе так же можно поступить и с изданием бизнесса. То есть печатать за него перевод.
Но, это будет дороже.
В качестве хорошего примера можно привести сайт газеты http://www.dt.ua/. Как видите, там есть возможность включения трех мов, какая-то из них может оказаться вам ридной.
Должен заметить, что и печатное издание на украинской мове когда-то я тоже покупал, существет и подписка.
Все аргументы издателя легко разбиваются при сравнении такой альтернативы.Или сравнении их сайта.
В конце концов, рынок расставит всех по своим местам. И если издатель не учитывает вкусов своих читателей... Не в состоянии обеспечить их потребности, это отразится на издании. И уже отразилось.Кстати, я помню Бизнесс выходил форматом побольше, когда я его выписывал. И это было достаточно престижное издание.
Вопрос престижа - язык мов на сайте.Это не стоит так дорого. Ну, не солидно издавать сайт, портал, без английского перевода или украинского,сегодня, как это делает бизнесс.
Еще более не солидно, просто стыдно, давать заголовки, на которых не раскрываются гиперссылка на содержание. Это пример простого жлобства.
Издатель думает, съэкономить, на чем?
На своей репутации?
Как это по- русски.Сто грамм водки и гречневую кашу, в ресторане. Все равно чем блевать.
А нам не все равно, чем будет блевать нащ читатель.На какой мове.
Да, он съекономит. Но,и знаете чем это кончится? Нет?
Тем, что и его сократят, ради экономии.Тока и всего смеху.
----------------------
На сайте бизнесс есть только одно фото, внизу. Как видно, не пожалели мегабайтов, пришлось урезать, не вмещается в экран.
Павел Серебряков,
Директор Агентства подписки
и доставки «Блиц-Пресса»
2010.04.14 | один_козак
Прикольно...
Пан Серебряков - це пан Роллер? Щось воно не зрозуміло з допису. А цікаво ))2010.04.14 | пан Roller
Re: Прикольно...
один_козак пише:> Пан Серебряков - це пан Роллер? Щось воно не зрозуміло з допису. А цікаво ))
Спасибо за подсказку. Я подправил. Просто, адресата видно стало.
------------
На сайте бизнесс есть только одно фото, внизу. Как видно, не пожалели мегабайтов, пришлось урезать, не вмещается в экран.
Павел Серебряков,
Директор Агентства подписки
и доставки «Блиц-Пресса»
2010.04.14 | Kulish
Чомусь пригадав старий радянський анекдот
У магазині покупець звертається до продавця: "А ікра чорна у Вас є?". "Нема". "А чому?". "Не користується попитом. От постійте, послухайте... Хтось запитує?".Хто пам`ятає світлі радянські часи - тому зрозуміло...
2010.04.14 | один_козак
Бомба! Точно відображає мовно-язичну суперечку.
2010.04.14 | Д. А.
Угу©. І не лише Ви
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1271198831&first=1271246018&last=12711870002010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: Переписка в "Бізнесом" щодо мови видання
Перед тим як вихвалятися своєю українськістю, навчіться хоча б у писоьмових текстах писати писати не суржиком.Не "перепіська", а листування, і не "бувший", а колишній.
Я б також не відчув поваги до автора листа, написаного карикатурною нібито українською мовою.
2010.04.14 | AD2009
Листування в "Бізнесом" щодо мови
За свою українську вибачаюсь, я її ще вивчаю. На жаль, виріс на суржику. Але, читаючи російську пресу, української не вивчиш ніколи.2010.04.14 | один_козак
Не треба задирати планку для українців!
Ми що, пересичені боротьбою за мову, що Ви пропонуєте бар'єри влаштовувати для тих, хто бореться?Дійсно, мова автора не досконала. І це - як раз наслідок тривалого перебування у чужому мовному просторі у власній батьківщині.
Не треба заганяти нас у замкнене коло, використовувати мовні вади автора на те, щоб його взагалі заткнути.
2010.04.14 | Bogun
100% Доколупатися можна до кожного....
2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: 100% Доколупатися можна до кожного....
Це не доколупування. Не вимогливість до себе самого. Не викликає поваги, коли хтось вимагає спілкування українською, користуючись рагульским суржиком (це не про автора гілки, звісно).Боротьба за мову складається також з боротьби за її правильність та чистоту.
2010.04.14 | saha
чистота мови та її правильність це сферичний кін у вакуумі
не зрозуміла для мене абстракністьМоя бабуся все життя прожила в селі на кордоні Полтавської та Київської областей вживає такі слова, що я жодного разу їх не чув за межами села
так що я б не робив акценти на "полонізмах", "русизмах" та іншиз запозиченнях слів.
2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: чистота мови та її правильність це сферичний кін у вакуумі
То, по-вашому, нехай спотворюють мову та вважають недолугий суржик за українську?Давайте не плутати діалекти, що виникли на прикордонних територіях, з каліченим суржиком, що виник через невігластво та недбале ставлення до вивчення, через низький культурний рівень та неповагу до української культури, добре?
2010.04.14 | saha
То де ця межа ?
2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: То де ця межа ?
Межа визначається освіченістю та художнім смаком кожної людини.Якщо дитина росте у малоосвіченій родині, батьки не привчають її до читання класичної літератури, а дитина чує навколо лише жлобський суржик, то чи буде вона розмовляти українською?
Будь-яка розумна та культурна людина здатна зрозуміти, чи варто їй спілкуватися спеціфічним діалектом, спотвореним суржиком чи взяти за зразок літературну мову і викоренити з власної мови потворні конструкції.
Згадайте, розповіді акторів, які навчаючись у театральних вишах, працювали над собою, щоб розмовляти файно та приємно для оточуючих. Той же Жерар Депард"є позбавився південно-французького акценту, і розмовляє зараз як аристократ парижанин. Чи не достойний взірець?
2010.04.14 | saha
Так де межа літературної мови ?
що таке літературна мова ? це абстрація.тому що слова яків вживали Шевченко з котляревским дехто називає не літературними.
ДАйте бідьте ласкаві словник
"літературних" слів
Crazy Lawyer пише:
> Межа визначається освіченістю та художнім смаком кожної людини.
> Якщо дитина росте у малоосвіченій родині, батьки не привчають її до читання класичної літератури
Ну нічог оон моя мати виросла в малоосвідченій родині дід 5 класів закінчив бабуся 4 %(. А "класиною літературою" зебезпечувала КПРС а не не батьки.
а дитина чує навколо лише жлобський суржик, то чи буде вона розмовляти українською?
Що таке жлобський суржик ?
> Будь-яка розумна та культурна людина здатна зрозуміти, чи варто їй спілкуватися спеціфічним діалектом, спотвореним суржиком чи взяти за зразок літературну мову і викоренити з власної мови потворні конструкції.
ну словник літературної омви надасте ?
розмовляти як "аристократ" Табачник я не хочу
2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: Так де межа літературної мови ?
У мене теж є певні діалектні слова, які я жартома вживаю у побуті, але я не вживатиму їх у недоречних ситуаціях.Моя кохана із Закарпаття, я, навіть, намагався вивчити трохи "закарпатського суржику", який складається з угорських, румунських, українських та російських слів.
Але я не навчатиму свою дитину цих слів, не вживатиму їх у своїх статтях та виступах на телебаченні.
Хочете зразок "жлобського суржику"? Тримайте (на телебаченні його достатньо):
"лице, слідуючий, виразити, секрет, розказувати, замісник", зрозуміло?
2010.04.14 | saha
Re: Так де межа літературної мови ?
лице не українське, а як тоді "з догори лиц" ? то може не одного кореню ?секрет та розказувати також не став би однозначно заперечувати.
замісник- це той хто замішує ? то мабуть можна %)
2010.04.14 | AK
Борючись за чистоту мови не варто перегинати палку.
"Доборолись" вже до того, що нормальні українські слова, яких повно в творах Шевченка й Котляревського дехто вважає "суржиком".Звідси пішла легенда, що "пів-України розмовляє суржиком".
Якби з такими критеріями підходили до російської мови, то вийшло б що в Україні російською взагалі ніхто не розмовляє.
2010.04.14 | Адвокат ...
А, між иншим, так воно і є!
AK пише:> "Доборолись" вже до того, що нормальні українські слова, яких повно в творах Шевченка й Котляревського дехто вважає "суржиком".
> Звідси пішла легенда, що "пів-України розмовляє суржиком".
Бо за "правописом ім. тов. Каґановічя Л. М.",-- то не укґхАінскіє слова.
> Якби з такими критеріями підходили до російської мови, то вийшло б що в Україні російською взагалі ніхто не розмовляє.
Subj! Мацькалі просто "животікі надривают" з "руSSкоґо язика" малоросів та кацапів. Мова Хама, Пахла та инших руSSко-ізичьних їх страшенно смішить. Неоковирністю мовних конструхцій ( суміш фєні з канцеляритом ), а особливо,-- прононсом!!! Як мацькалі тішать се з укґхаінско-руSSкоґо праізнашенія!
2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: А, між иншим, так воно і є!
Так і є. Правильної літературної російської мови в Україні також немає.Чудернацька нація українці - жодної мови не знають
2010.04.14 | AK
Ви б КрейзіЛоєре, перш ніж когось вчити, краще б самі повчилися.
Перш ніж переписка в урядовій формі дійшла до назначених місць, наші ріпники вже були в Бориславі.(Іван Франко)
Ви вже хоч ради празника простіть мене за те, що я була не дуже-то акуратна в переписці з Вами.
(Леся Українка)
Спокій... лиш я тужу за чимсь, нема мені спокою; мабуть, чи то не жаль мені за бувшою весною.
(Осип Маковей)
2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: Ви б КрейзіЛоєре, перш ніж когось вчити, самі б повчилися.
Який жахСама Л. Українка замість слова "свято" вживає мерзенне "празник", фу...
Чому ви робите з певних людей кумірів та ідолів, які за визначенням не можуть помилятися? Humanum errare est
2010.04.14 | AK
То виявляється українська література написана нелітературною м
мовою?Crazy Lawyer пише:
> Який жах
> Сама Л. Українка замість слова "свято" вживає мерзенне "празник", фу...
А чим воно таке мерзенне? Бо не входить до словника кастрованої української мови?
В усіх нормальних українських словниках воно є.
І зустрічається воно не лише в Лесі Українки, а в багатьох інших письменників. У Шевченка, між іншим, теж.
Ви українські колядки коли-небудь співали?
> Чому ви робите з певних людей кумірів та ідолів, які за визначенням не можуть помилятися? Humanum errare est
Я не роблю ні з кого кумирів. Просто якщо якесь слово має традицію використання в українській літературі і використовується в сучасній розмовній мові, то це нормальне українське слово.
Відмова від таких слів - кастрація мови, звуження словникового запасу, скорочення синонімічного ряду. Це по-перше.
А по-друге, через таких як Ви, ті українці, які говорять нормальною українською мовою, отримують ярлик "суржикомовності". Деякі з них, особливо вразливі, починають соромитись рідної мови і переходять на ерзац-російську.
Тому раджу Вам, не вчити інших, а самому повчитися. Перш за все в українських класиків (хоч і не кумирів).
Відмова від
2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: То виявляється українська література написана нелітературною м
AK пише:Просто якщо якесь слово має традицію використання в українській літературі і використовується в сучасній розмовній мові, то це нормальне українське слово.
>
> Відмова від таких слів - кастрація мови, звуження словникового запасу, скорочення синонімічного ряду. Це по-перше.
>
Тут є певна межа, яку не варто перетинати. З одного боку, так, ви праві, запозичення є частиною мови. Але з іншого боку, надвелика кількість запозичень, особливо з насильницько насадженої російськкої мови, призводить до втрати певних речей.
2010.04.14 | AK
Та хто Вам сказав, що це запозичення з російської?
Що в українській мові нема слова "писати"?Чи може "пере-" - не український префікс.
"Празник" - церковнослов'янізм.
"Бувший" - теж створено за церковнослов'янським зразком.
Російська мова запозичила чимало церковнослов'янізмів через староукраїнську (книжну) мову.
А тепер знаходяться "розумники", які вчать нас що "Расєя - родіна сланов", і всі церковнослов'янські слова - "ісконно русскія".
2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: Та хто Вам сказав, що це запозичення з російської?
AK пише:> Що в українській мові нема слова "писати"?
> Чи може "пере-" - не український префікс.
>
> "Празник" - церковнослов'янізм.
> "Бувший" - теж створено за церковнослов'янським зразком.
>
>
> Російська мова запозичила чимало церковнослов'янізмів через староукраїнську (книжну) мову.
> А тепер знаходяться "розумники", які вчать нас що "Расєя - родіна сланов", і всі церковнослов'янські слова - "ісконно русскія".
Та хіба ж я заперечую?
Ба більше, скажу вам, що певною мірою російська є "похідною" від української (вибачте за художнє перебільшення).
Я коли вчив історію держави та права та читав правничі документи кількасотрічної давнини, з подивом зрозумів, що багато правничих термінів слов"янського походження виникли вперше саме українською мовою, звідки вже пішли в російську, литовську та, навіть у польску
2010.04.14 | AK
Re: Та хто Вам сказав, що це запозичення з російської?
> Та хіба ж я заперечую?
> Ба більше, скажу вам, що певною мірою російська є "похідною" від української (вибачте за художнє перебільшення).
> Я коли вчив історію держави та права та читав правничі документи кількасотрічної давнини, з подивом зрозумів, що багато правничих термінів слов"янського походження виникли вперше саме українською мовою, звідки вже пішли в російську, литовську та, навіть у польску
От бачте, Ви все чудово знаєте.
Тому я не розумію, чому Ви раптом у попередньому дописі завели мову про запозиченя з російської, якщо ми обгворюємо слова "переписка" і "бувший" вжиті автором цієї гілки, а ці слова з російської не запозичувалися.
2010.04.14 | Bogun
Панове, а що взагалі можна запозичит з такої мови. (л)
1589 році в Парижі був виданий словник московської(!!!!) мови. В 1616 році англійський учений лінгвіст Ричард Джеймс у своїй роботі з її вивчення нарахував 16 руських!!! слів.http://www.personal-plus.net/forum/read.php?1,49,25844
2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: Та хто Вам сказав, що це запозичення з російської?
AK пише:> Тому я не розумію, чому Ви раптом у попередньому дописі завели мову про запозиченя з російської, якщо ми обгворюємо слова "переписка" і "бувший" вжиті автором цієї гілки, а ці слова з російської не запозичувалися.
Да тому що є чудові та файні українські слова "листування" та "колишній" замість тупо зкалькованого з російского "переписька" (саме так, оскільки в українській мові сполучення "ськ" за правилама має бути з м"яким знаком), та просто скаліченого бивший на бувший (мабуть, такий, що був, але немає в укранській мові такої форми слова, це така ж повтора, як "слідуючий", "їдучій", "пишучий", замість того, хто йде, того, хто пише і т.д.)
2010.04.14 | AK
Я настійливо раджу Вам повчити матчастину, а не демонструвати
тут Ваше невігластво.Crazy Lawyer пише:
> Да тому що є чудові та файні українські слова "листування" та "колишній"
Дуже чудові слова. Їх можна і потрібно вживати.
Тільки мені незрозуміло, чому ми маємо викидати з мови давно вживані синоніми цих слів.
Навіщо збіднювати мову?
> замість тупо зкалькованого з російского "переписька"
Знову "Расєя - родіна сланов"?
Какія еті хахли тупия! Не моґут даже без указанія із Маааааскви із собственник карнєй і суффіксав слова саставіть.
Звідки ви взяли, що це калька з російської?
Ви старждаєте комплексом меншовартості?
А я - ні.
Я ввжаю навпаки. Це в російській калька з української.
Що цілком імовірно.
Крім того, що Ви замість цієї "кальки з російської" пропонуєте вживати у цьому випадку:
http://www2.maidan.org.ua/n/free/1271252935
> (саме так, оскільки в українській мові сполучення "ськ" за правилама має бути з м"яким знаком),
ніякого там м'якого знака не має бути. Тому що "писати", а не "пісяти".
> та просто скаліченого бивший на бувший (мабуть, такий, що був, але немає в укранській мові такої форми слова,
Напевно галичанинин-буковинець Осип Маковей перед тим як написати вірш, до Москви їздив на "сланов" дивитися.
2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: Я настійливо раджу Вам повчити матчастину, а не демонструвати
AK пише:> тут Ваше невігластво.
Можливо, я є невігласом у чомусь, я не філолог. Можу помилятися.
> Звідки ви взяли, що це калька з російської.
> Ви старждаєте комплексом меншовартості?
> А я - ні.
> Я ввжаю навпаки. Це в російській калька з української.
> Що цілком імовірно.
А чому ви не думаєте про зворотнє запозичення?
Сформувалася українська мова, потім російська. Певні словоформи були втрачені, а потім повернулися назад з російської.
А може навпаки, може певні слова були запозичені у російську мову з монголо-татарських мов, а потім перейшли в українську...
2010.04.14 | saha
Настійливо раджу Вам почитати про професійну та аматорську(л)
лінгвістикуhttp://elementy.ru/lib/430720
Якщо не цікаво читати все, то ось цитати для вас %)
Как рождается любительская лингвистика
Школьная традиция, к сожалению, такова, что все такие вопросы остаются за рамками обучения. В школе обучают грамматике и орфографии родного языка и элементам иностранного, но не дают даже самых первоначальных представлений о том, как языки изменяются во времени.
В результате для удовлетворения живого интереса к вопросам, связанным с языком, большинству людей приходится довольствоваться случайными сведениями, которые они прочли или услышали по радио или телевидению.
Многие же пытаются получить ответы на эти вопросы путем собственного размышления и догадок. Свободное владение родным языком порождает у них ощущение, что всё необходимое знание о предмете им тем самым уже дано и остается только немного подумать, чтобы получить правильный ответ.
Так рождается то, что можно назвать любительской лингвистикой.
Любительская лингвистика интересуется в основном происхождением слов
Основное содержание любительской лингвистики — рассуждения о происхождении слов.
Тут следует заметить, что часто люди просто играют со словами, например, обыгрывают в шутках внешнее сходство двух слов. В этих играх они, не претендуя ни на какие филологические открытия, хотят только, чтобы получилось забавно и остроумно.
Всем известны, например, такие игры со словами, как ребусы и шарады. Еще одна подобная игра, популярная, в частности, у филологов, носит название «Почему не говорят». В этой игре, как и в шарадах, слово разбивается на части, равные каким-то словам, а затем эти слова заменяются на близкие по смыслу. Вот прелестный пример: почему не говорят «красна чья рожа»? Ответ: потому что говорят ал-кого-лик.
Лингвист охотно позабавится игрой ал-кого-лик, а вот любитель легко может поверить, что он открыл таким образом происхождение слова алкоголик. А заглядывать в этимологический словарь (из которого легко узнать, что слово алкоголь пришло из арабского) любитель не сочтет нужным — он больше верит своей интуиции. И вот мы уже слышим от него, например, что первый слог слова разум или конец слова хандра — это имя египетского бога Ра и т. п.
2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: Настійливо раджу Вам почитати про професійну та аматорську(л)
Дякую. Дійсно, може через цю аматорську лінгвістику і написав тут трохи дурниць2010.04.14 | AK
Переписка - монголо-татарське слово?
Crazy Lawyer пише:> AK пише:
> > тут Ваше невігластво.
>
> Можливо, я є невігласом у чомусь, я не філолог. Можу помилятися.
Звичайно, Ви можете помилятися.
Але постарайтесь не створювати своїми помилками проблем іншим людям.
Зокрема тим, які говорять і пишуть на форумі нормальною, некастрованою українською мовою.
2010.04.14 | uatech
Re: Ви б КрейзіЛоєре, перш ніж когось вчити, самі б повчилися.
> Сама Л. Українка замість слова "свято" вживає мерзенне "празник", фу...Небо і земля, Небо і земля,
Нині торжествують.
Ангели й люди, Ангели й люди
Весело празнують:
Христос родився, Бог воплотився...
2010.04.14 | saha
Продовжуємо
Ой радуйся земле син божий народивсябо прийдуть до тебе три празники в гості
2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: Ви б КрейзіЛоєре, перш ніж когось вчити, самі б повчилися.
uatech пише:> > Сама Л. Українка замість слова "свято" вживає мерзенне "празник", фу...
>
> Небо і земля, Небо і земля,
> Нині торжествують.
> Ангели й люди, Ангели й люди
> Весело празнують:
>
> Христос родився, Бог воплотився...
Тю... так я вам ще кілька колядок та щедрівок заспіваю, де величезна кількість зкалькованих з російської слів. Особливо вражають колядки зі словом "звіздА"
2010.04.14 | saha
слово Звізда часто вживається в львівській обл то їх також русиф
ікували ?2010.04.14 | Crazy Lawyer
Не впевнений повністю, але
скажіть но мені, якою мовою велися служби у більшості церков України останні ну, скажімо, 300 років?Якщо російською, то що дивного, що у колядках та щедрівках, які базуються на біблейській міфології, яка також подавалася російською, ледве не всі слова зкальковані з російської?
церковнослов"янські "празник", "звізда" "родився", замість свято, зірка, народився?
Що доводите?
2010.04.14 | saha
то ви вже стврежуєте що знаєте яка мова була 300
тому ? багато книжок хоч до 1900 року випуску прочитали ?.Українська мова - це їдете в любе село хоч кілометрів за 50 від облцентру центральних областей і чуєте неспотворену Українську мову. На кордонах завжди будуть пристні діалекти.
Чи ви вважаєте, що мова не повинна жити? а повинна бути статичною ?
2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: то ви вже стврежуєте що знаєте яка мова була 300
saha пише:> Українська мова - це їдете в любе село хоч кілометрів за 50 від облцентру центральних областей і чуєте неспотворену Українську мову. > Чи ви вважаєте, що мова не повинна жити? а повинна бути статичною ?
Відстань села не має значення, бо вплив телебачення на мову дуже великий.
Мова не статична, але з огляду на її зміну, мені здається, що ці зміни не на краще, бо вони полягають виключно у запозиченнях з імперської російської, на жаль...
2010.04.14 | saha
не знаю як на рахунок запозичень
з ымперськоъ, то в вас мабуть комплекс %).а от доляри, метра та кіна мені вставляють
2010.04.14 | AK
Ради Бога! Вчіть матчастину і не меліть дурниць.
Crazy Lawyer пише:> скажіть но мені, якою мовою велися служби у більшості церков України останні ну, скажімо, 300 років?
> Якщо російською, то що дивного, що у колядках та щедрівках, які базуються на біблейській міфології, яка також подавалася російською, ледве не всі слова зкальковані з російської?
Служби велися церковнослов'янською мовою.
До чого тут російська.
Позбудьтеся, нарешті, цих комплексів меншовартості!
> церковнослов"янські "празник", "звізда" "родився", замість свято, зірка, народився?
> Що доводите?
А звізда - це навіть не церковнослов'янізм. Це слово збереглося в українських діадлектах з часів спільнослов'янської мови.
А про "родився" - "народився" - взагалі шедеРВ невігластва.
2010.04.14 | uatech
Re: Ви б КрейзіЛоєре, перш ніж когось вчити, самі б повчилися.
(2 Crazy Lawyer від імені решти.) Надіюсь, що ви не сприйняли це, як те, що на вас всі накинулись. Просто з вами цікаво посперечатися. В український лексиці крім русизмів ще й багато церковних слов'янізмів. Часом вони виправдані семантично. Скажімо, в багатьох селах на 40 днів влаштовують аж ніяк не "свято", а тільки "празник". Це - церковне слово, і важко собі уявити якусь май консервативну установу. Інша справа, що попи Московського Патріархату правлять служби російською мовою навіть у найвіддаленіших селах, таким чином отруюючи саме коріння нашої українськости (як змія в колисці).2010.04.14 | saha
приєднуюся до цього
Надіюсь, що ви не сприйняли це, як те, що на вас всі накинулись. Просто з вами цікаво посперечатися.2010.04.14 | Crazy Lawyer
Дякую за комплімент
Далася взнаки професія - не можу іноді втриматися та кажу дурницю, провокуючи опонентів на викид своїх думок.Ну і ще анекдот:
Сперечатися з юристом - як поливати свинюку брудом. Через певний час ви розумієте, що їй це просто подобається
2010.04.14 | 123
чому йому вчитися - вживанню розмовних слів у письмовій речі?
тлумачний словник містить слова "переписка" - з позначкою "рідко", а "празник" - як "розмовне".чому тут вчитися - неясно.
2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: чому йому вчитися - вживанню розмовних слів у письмовій речі?
Хіба це добре, коли в словники, складені за часів радянської імперії, навмисно вводили запозичені слова саме з імперської мови? Чому у радянських словниках українскьої виключно російські запозичення, але не має угорських, румунських, польских? Чи не вважаєте це дивним?Хочете прикладів? У тому ж Закарпатті ДУЖЕ велика кількість угорських слів, що вживають не РІДКО всі місцеві (ташка, топанки, гаті). Але чомусь у словниках цих слів немає. А російські є...
Чому ви відмовляєте Лесі Українці у праві помилково вжити русизм, адже вона жила також за часів Російської імперії та під впливом русифікації. Її літературна спадщина була створена всупереч державній політиці, але ж під її впливом.
Не посилайтеся, будь ласка, на совкові словники, там, значною мірою, звичайний несмак...
2010.04.14 | AK
Угу. І Франко теж не знав як слід української мови.
Теж вживав русизми.Лише КрейзіЛоєр знає, що є справжньою українською мовою.
Не смішіть людей.
Я Вам показав що Ви були не праві. Визнайте це.
Визнання помилок людиною викликає до неї більше поваги, ніж вперте відстоювання очевидно неправильної точки зору.
2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: Угу. І Франко теж не знав як слід української мови.
AK пише:> Визнання помилок людиною викликає до неї більше поваги, ніж вперте відстоювання очевидно неправильної точки зору.
Твердження людини, що лише її точка зору є очевидно правильною, а опонент не правий, і це є очевидно, тому що ... просто очевидно, викликає глибоку повагу
До речі, не дуже мені подобається ваше слово "відстоювання" - якесь воно не українське
2010.04.14 | AK
Re: Угу. І Франко теж не знав як слід української мови.
Crazy Lawyer пише:> AK пише:
> > Визнання помилок людиною викликає до неї більше поваги, ніж вперте відстоювання очевидно неправильної точки зору.
>
> Твердження людини, що лише її точка зору є очевидно правильною, а опонент не правий, і це є очевидно, тому що ... просто очевидно, викликає глибоку повагу
Бо це не лише моя точка зору, а ще й Івана Фрака, і Лесі Українки, і ще багатьох українців які вживали і вживають ці слова.
Добре. Припустимо, що письменники помилялися. Адже вони теж живі люди.
Але звідки Ви знаєте, що ці слова не українські?
У якомусь словнику кастрованої української мови прочитали?
А звідки укладачі того словника знають, які з вживаних в українській літературі слів вважати неукраїнськими? Їм партія сказала?
>
> До речі, не дуже мені подобається ваше слово "відстоювання" - якесь воно не українське
Так це Ваша персональна проблема. У цьому нема нічого страшного, якщо Ви не будете перетворювати її у проблему всього суспільства, переконуючи носіїв нормальної української мови, що вони говорять суржиком.
2010.04.14 | 123
Re: чому йому вчитися - вживанню розмовних слів у письмовій речі?
Crazy Lawyer пише:> Хіба це добре, коли в словники, складені за часів радянської імперії, навмисно вводили запозичені слова саме з імперської мови? Чому у радянських словниках українскьої виключно російські запозичення, але не має угорських, румунських, польских? Чи не вважаєте це дивним?
погано, мабуть.
але жити без словників ще гірше.
> Чому ви відмовляєте Лесі Українці у праві помилково вжити русизм,
Я - відмовляю?! Ви мене з кимось плутаєте
> Не посилайтеся, будь ласка, на совкові словники, там, значною мірою, звичайний несмак...
Із задоволенням посилатимусь на інші - тільки дайте їх мені.
2010.04.14 | Mykyta
словник за редакцією А.Кримського
> Із задоволенням посилатимусь на інші - тільки дайте їх мені.Якщо ґуґл не скаже де взяти, то в мене є пдф-файл, можу десь виставити. Лише до літери "п" (словник не було закінчено), це рос.-укр. словник, але всеодно й це вже щось.
2010.04.14 | Сергій Вакуленко
Re: словник за редакцією А.Кримського
http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on2010.04.15 | Mykyta
Дякую, в закладках
2010.04.14 | AK
По перше, на форумі розмовні слова цілком доречні.
Ми не пишемо творів. Ми розмовляємо між собою, хоч і в текстовій формі.По-друге, за якими критеріями одні слова віднесено до розмовних,
а інші до - "письмових"? Чи є під цією класифікацією хоч мінімальна наукова база?
Щось мені підказує, що метою цієї "класифікації" якраз і було переконати східних українців, що вони всі "суржикомовні", а тому їм усім треба пошвидше перейти на "вєлікомоґучій".
2010.04.14 | 123
так йшлося не про форум
йшлося про доцільність грамотної української мови у листі до редакції газети з пропозицією більше уваги приділяти українській мові.2010.04.14 | AK
Слово "переписка" було вжито у назві теми на форумі.
123 пише:> йшлося про доцільність грамотної української мови у листі до редакції газети з пропозицією більше уваги приділяти українській мові.
Моє друге питання залишається в силі: за яким критерієм, цілком нормальні українські слова, які мають традицію вживання в українській літературі, віднесено до "неграмотних"?
2010.04.14 | 123
тоді сорі
AK пише:> 123 пише:
> > йшлося про доцільність грамотної української мови у листі до редакції газети з пропозицією більше уваги приділяти українській мові.
>
> Моє друге питання залишається в силі: за яким критерієм, цілком нормальні українські слова, які мають традицію вживання в українській літературі, віднесено до "неграмотних"?
за єдиним критерієм - за словниками, виданими авторитетними виданнями.
інші критерії мені незрозумілі.
якщо словники не відображають стан мови - ну то треба визнати, що в нас тоді мова в такому стані, що взагалі неможливо говорити про якусь грамотність чи неграмотність.
2010.04.14 | AK
Що є критерієм "авторитетності"?
Чому вживання слова у творчості класиків літератури має бути "неавторитетним", а бажання лівої ноги якось радянського академіка, не підкріплене ніякою аргументацією чи науковими критеріями, слід вважати "аторитетним"?2010.04.14 | 123
Оксфорд, Вебстер - є сумніви щодо авторитетності?
В Україні я б казав про Академію наук, інакше я не знаю навіщо її тримати (Потєбню, чи як там їх).AK пише:
> Чому вживання слова у творчості класиків літератури має бути "неавторитетним"
Бо слово могло застаріти, змінити значення, могло бути вжите помилково.
Все це досліджують укладачі словників, які використовують зокрема і творчість класиків - у тій частині, в якій не йдеться про застарілість, помилку класика тощо. Для цього вони (укладачі) мають фах та час, що витрачається на їх роботу.
Перекладати роботу укладача словника на кожну письменну людину - ризик одержати малограмотне суспільство (бо не кожна, м*яко кажучи, людина цю роюоту виконає як належить) і крок до натурального господарства
> а бажання лівої ноги якось радянського академіка, не підкріплене ніякою аргументацією чи науковими критеріями, слід вважати "аторитетним"?
авторитетні словники не складають за бажанням ноги.
2010.04.15 | AK
Щодо Оксфорда і Вебстера - немає.
123 пише:> В Україні я б казав про Академію наук, інакше я не знаю навіщо її тримати (Потєбню, чи як там їх).
А от щодо Академії наук колишньої УРСР є.
Різниця в тому, що західні лінгвісти вивчають вживання слів у різних мовних стилях, субкультурах і регіонах та фіксують свої результати у словниках.
В УРСР лінгвісти намагалися керувати мовними процесами виконуючи вказівки однієї всім нам відомої партії. Наслідки цього відчуваються ще й досі. Через те у мене нема довіри до усіх тих "рідко", "розм." і "арх."/"заст." в радянських і пострадянських словниках.
Я ніде не бачив чітких, зрозумілих і обгрунтованих критеріїв, за якими ставляться такі примітки біля слів.
Суб'єктивне відчуття автора словника - не критерій.
>
> AK пише:
> > Чому вживання слова у творчості класиків літератури має бути "неавторитетним"
>
> Бо слово могло застаріти, змінити значення, могло бути вжите помилково.
>
> Все це досліджують укладачі словників, які використовують зокрема і творчість класиків - у тій частині, в якій не йдеться про застарілість, помилку класика тощо. Для цього вони (укладачі) мають фах та час, що витрачається на їх роботу.
Чому ж вони не спромоглися сформулювати чіткі і зрозумілі критерії за якими вони класифікують слова на "розмовні" і "нерозмовні"?
>
> Перекладати роботу укладача словника на кожну письменну людину - ризик одержати малограмотне суспільство (бо не кожна, м*яко кажучи, людина цю роюоту виконає як належить) і крок до натурального господарства
Десь воно може й так. Але робота укладачів словників повинна бути зрозумілою для суспільства. Інакше нема впевненості у якості їхньої роботи.
За совка овочеві магазини торгували гнилою картоплею. Це змушувало багатьох вирощувати картоплю самостійно. Це теж був крок до натурального господарства.
>
> > а бажання лівої ноги якось радянського академіка, не підкріплене ніякою аргументацією чи науковими критеріями, слід вважати "аторитетним"?
>
> авторитетні словники не складають за бажанням ноги.
Уточню: не мали б склададтися, але складаються.
Наприклад тут:
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
город у значенні місто чомусь вважається архаїзмом. Хоча це слово саме у такому значенні широко вживають ті, для кого українська мова є органічною. І вживають не через русифікацію, а тому, що так говорили їхні предки навіть у ті часи, коли на місці Москви був не город, а ведмежий барліг.
комірник у значенні квартирант, віднесено до розмовних, хоча в сучасній мові у такому значенні це слово практично не зустрічається. На початку 20 ст. воно було досить поширене. Тобто це очевидний архаїзм.
Якими критеріями користувалися люди, які мають "фах та час" - мені не зрозуміло.
2010.04.15 | Max
"Город" та "комірник"
В цілому згоден з Вами. Проте щодо наведених Вами слів мушу дати неoбхідне уточнення.AK пише:
> город у значенні місто чомусь вважається архаїзмом. Хоча це слово саме у такому значенні широко вживають ті, для кого українська мова є органічною. І вживають не через русифікацію, а тому, що так говорили їхні предки навіть у ті часи, коли на місці Москви був не город, а ведмежий барліг.
Город (пор. польське gród з тою ж семантикою) то є не всяке місто, а обнесене муром, обвароване місто. Аналогічно в середньовіччі англійське "city", на противагу "town".
В нові часи розрізнення "город" -- "місто" (поль.gród - miasto) втратило сенс, і в українській і в польській мові кожне місто прийнято називати просто "місто", відтак "город" (gród) стало безумовним архаїзмом (як зайве в нових реаліях).
В англійській мав місце дещо інший семанттичний зсув: city - то тепер "великомісто" (переважно старе історичне місто, яке колись було городом (city), але не обов'язково), натомість town то просто є менше місто (можливо новоповстале або виросле із села). Як бачимо, в англійській збережено обидва слова, бо дещо ся змінила семантика їх обидвох.
> комірник у значенні квартирант, віднесено до розмовних, хоча в сучасній мові у такому значенні це слово практично не зустрічається. На початку 20 ст. воно було досить поширене. Тобто це очевидний архаїзм.
В такому значенні то є цілковитий архаїзм, воно повністю забуте. А так ся стало по тій причині, що слово то витіснене сучасним комірник в значенні "завідувач складом (коморою)".
Доводилось бачити на фірмах "платіжні відомості" та "штатні розписии", де стоїть щось таке:
T.U.VVVVVV -- комірник
X.Y.ZZZZZZZ -- вантажник
(і т.д.)
2010.04.15 | AK
Ви дуже точно продемонстрували різницю підходів
західних і радянських лінгвістів до укладання словників.В англійській "city" змінило значення і словники зафіксували його в сучасному значенні. Бо люди вживають це слово для позначення сучасних великих населених пукнтів, які не мають ніяких мурів.
В українській слово город теж змінило значення. Українці теж вживають це слово для позначення сучасних великих населених пунктів, які вже не мають ніяких мурів. Причому вживають давно, ще з часів Котляревського та Шевченка. Це слово зафіксоване у такому значенні без усякого згадування "мурів" у словниках Желехівського і Грінченка.
Але радянським філологам захотілось "покерувати мовними процесами" і вирішити за українців, яке їм слово слід вживати, а яке не слід. Взяли і записали це слово до "архаїзмів". А на те, що українці продовжують уживати це слово, їм нас..ти.
Max пише:
> В цілому згоден з Вами. Проте щодо наведених Вами слів мушу дати неoбхідне уточнення.
>
> AK пише:
> > город у значенні місто чомусь вважається архаїзмом. Хоча це слово саме у такому значенні широко вживають ті, для кого українська мова є органічною. І вживають не через русифікацію, а тому, що так говорили їхні предки навіть у ті часи, коли на місці Москви був не город, а ведмежий барліг.
> Город (пор. польське gród з тою ж семантикою) то є не всяке місто, а обнесене муром, обвароване місто. Аналогічно в середньовіччі англійське "city", на противагу "town".
>
> В нові часи розрізнення "город" -- "місто" (поль.gród - miasto) втратило сенс, і в українській і в польській мові кожне місто прийнято називати просто "місто", відтак "город" (gród) стало безумовним архаїзмом (як зайве в нових реаліях).
>
> В англійській мав місце дещо інший семанттичний зсув: city - то тепер "великомісто" (переважно старе історичне місто, яке колись було городом (city), але не обов'язково), натомість town то просто є менше місто (можливо новоповстале або виросле із села). Як бачимо, в англійській збережено обидва слова, бо дещо ся змінила семантика їх обидвох.
>
> > комірник у значенні квартирант, віднесено до розмовних, хоча в сучасній мові у такому значенні це слово практично не зустрічається. На початку 20 ст. воно було досить поширене. Тобто це очевидний архаїзм.
> В такому значенні то є цілковитий архаїзм, воно повністю забуте. А так ся стало по тій причині, що слово то витіснене сучасним комірник в значенні "завідувач складом (коморою)".
>
> Доводилось бачити на фірмах "платіжні відомості" та "штатні розписии", де стоїть щось таке:
> T.U.VVVVVV -- комірник
> X.Y.ZZZZZZZ -- вантажник
> (і т.д.)
Так і я про те кажу, що слово комірник повністю забуте. Це типовий арахаїзм. Але в словнику воно позначене як розмовне, а не як архаїзм.
(комірик - інша словникова стаття, про нього не було мови).
2010.04.15 | Max
Побоююсь, пан мене не зовім зрозумів
Я мав на увазі виключно мовну практику, а не словники.AK пише:
> В українській слово город теж змінило значення. Українці теж вживають це слово для позначення сучасних великих населених пунктів, які вже не мають ніяких мурів. Причому вживають давно, ще з часів Котляревського та Шевченка. Це слово зафіксоване у такому значенні без усякого згадування "мурів" у словниках Желехівського і Грінченка.
Скільки живу, не чув ще, аби живий носій української мови говорив про яке завгодно місто "город". То слово (гОрод) мені доводилось чути лише на Полтавщині, і то від людей, які розмовляють калічним суржиком.
Те ж можу сказати про поляків (grody Piastowskie -- городИ, що стояли при П'ястах, в XІ ст.). І так само говорять чехи (та словаки) -- "Praz'ski hrad" то є Празька цитадель (фортифікована частина середмістя), і аж ніяк не місто Прага в цілому.
Не розумію, чому пан наполягає на слововживанні, яке суперечить добрій практиці сучасної живої української мови, як також слововживанню у близько споріднених слов'янських мовах (москальська мова є не зовсім слов'янська).
2010.04.16 | saha
сам ти калічний суржик:)
думаю до 50% мешканців полтавщини коли кажуть про "центр міста", аналог city кажуть город. Поїхав у городПопрошу не ображати мешканців полтавщини.
2010.04.16 | Max
Емоції емоціями, а наука наукою.
saha пише:> сам ти калічний суржик:)
> думаю до 50% мешканців полтавщини коли кажуть про "центр міста", аналог city кажуть город. Поїхав у город
> Попрошу не ображати мешканців полтавщини.
Не маю в звичаї відповідати на так затитуловані пости, але особисто для Вас, невихований добродію, роблю вийняток.
Як я зрозумів, Ви є мешканцем Полтавщини. Я маю особливий стосунок до того краю, бо маю там родичів.
Стверджую із власного досвіду, що полтавчани, які розмовляють більш-менш чистою українською мовою, говорять завжди "місто", натомість "город", "городський" доводиться чути від тих, хто розмовляє російсько-українським мовним покручем (суржиком), разом із іншими словами такого ж штибу ("канєшно", "да" і под.). На жаль, таких там більшість, але не всі, звичайно.
Мовна мішанка (суржик в даному випадку), як би до нього не ставитись, ніде в світі ніколи ніким не вважався мовною нормою (для жодної мови), а один із аспектів дискусії в даній гілці стосується саме літературної мови, тобто того рівня структури мови, який в мовознавстві називають рівнем норми (на противагу структурному рівню чи рівню узусу). Суржик (якщо то не є самодостатня система, тобто окрема "креольська" мова, чи піджин) є явищем рівня узусу (аж ніяк не норми). Тобто подекуди "так кажуть" (узус), але то не є загальноприйнятою нормою для даної мови.
Не розумію, що в тому знаходите образливого для своїх краян.
P.S. Суржик ("піджин") завжди є калічний, то не суб'єктивна оцінка, а загальноприйнятий погляд (і незалежно від того, про які мови ходить). Приклад: піджин-інгліш на островах Тихого океану, джагва-таак (Сьєрра-Леоне, якщо не милюсь).
2010.04.16 | saha
Re: Емоції емоціями, а наука наукою.
> Як я зрозумів, Ви є мешканцем Полтавщини.Я не є мешканцем Полтавщини я там народився та виріс останні 15 років мешкаю в Києві.
> Стверджую із власного досвіду, що полтавчани, які розмовляють більш-менш чистою українською мовою, говорять завжди "місто",
так в більшості випадків кажуть місто.
Але коли жителі околиці міста кажуть, що їдуть до центру о кажуть поїхав в город.
натомість "город",
"городський"
це вживається в основному як кепкування
На жаль, таких там більшість, але не всі, звичайно.
От-от "літературно" балакає відсотків 5, а то й менше так є специфічний полтавський суржик, як ото оселедка або огурок
Є дісно суржик але більшіть балакає нормальною українською мовою.
> Не розумію, що в тому знаходите образливого для своїх краян.
нічого не знаходжу. просто ви сказали що вся полтавщина балакає на калічному суржику. А мо же тови як тут уже зауважував АК маєте комплекс меншовартості преред Росією та російською та несвідомо звужуєте синонімічні ряди ?
2010.04.15 | Сергій Вакуленко
Це поганий приклад
AK пише:> http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
2010.04.15 | AK
Я можу навести ще гірший приклад:
http://www.r2u.org.ua/s?w=соска&scope=all&dicts=2&highlight=onде в українському варіанті нема усім зрозумілої "соски", зате є нікому невідомий "мізюк".
2010.04.15 | Сергій Вакуленко
Re: Я можу навести ще гірший приклад:
AK пише:> http://www.r2u.org.ua/s?w=соска&scope=all&dicts=2&highlight=on
>
> де в українському варіанті нема усім зрозумілої "соски", зате є нікому невідомий "мізюк".
То тепер "соска" всім зрозуміла — не дурно ж російську мову насаджували.
А от Грінченко такого "всім зрозумілого" українського слова не знав...
Натомість мізюк — знав.
Якийсь у Вас дуже вибірковий підхід до авторитетів: Ви на них покликаєтеся лише тоді, коли Вам до шмиги те, що вони кажуть.
2010.04.15 | AK
Re: Я можу навести ще гірший приклад:
Сергій Вакуленко пише:> AK пише:
> > http://www.r2u.org.ua/s?w=соска&scope=all&dicts=2&highlight=on
> >
> > де в українському варіанті нема усім зрозумілої "соски", зате є нікому невідомий "мізюк".
>
> То тепер "соска" всім зрозуміла — не дурно ж російську мову насаджували.
>
> А от Грінченко такого "всім зрозумілого" українського слова не знав...
Бо соска у сучасному розумінні цього слова набули поширення в Україні вже після виходу в світ цього словника.
У Грінченка є однокоріневі зі словом "соска" слова, наприклад сосунець, сосунок. Отже соска утворена від нормального українського кореня з допомогою нормального українського суфікса. При чому тут насаджування російскої мови?
У Даля теж ніякої соски нема. Так що "родіну сланов" слід шукати деінде.
>
> Натомість мізюк — знав.
>
> Якийсь у Вас дуже вибірковий підхід до авторитетів: Ви на них покликаєтеся лише тоді, коли Вам до шмиги те, що вони кажуть.
Деякі слова, що були уживані класиками, могли застаріти.
А деякі слова виникли порівняно недавно, а тому у класиків їх нема і не могло бути.
Тому, крім класиків, потрібно ще й звертати увагу на сучасне уживання.
Якщо слово поширене у сучасному живому мовленні і зустрічається у класиків, то це точно нормальне українське слово, а ніякий не русизм.
Якщо слово поширене у сучасному живому мовленні, а у класиків зустрічаються споріднені з ним слова, то в абсолюній більшості випадків це теж нормальне українське слово.
Якщо слово зустрічається у класиків, а з сучасних українців майже ніхто його не розуміє, то це архаїзм.
Мізюк і є саме таким архаїзмом.
А соска - сучасне українське слово.
2010.04.16 | Сергій Вакуленко
Re: Я можу навести ще гірший приклад:
AK пише:> Сергій Вакуленко пише:
> Бо соска у сучасному розумінні цього слова набули поширення в Україні вже після виходу в світ цього словника.
> У Грінченка є однокоріневі зі словом "соска" слова, наприклад сосунець, сосунок. Отже соска утворена від нормального українського кореня з допомогою нормального українського суфікса. При чому тут насаджування російскої мови?
У тих словах давній звук ъ міг перетворитися на о, бо далі йшов іще один склад із ъ. Якщо далі йшов склад з иншим голосним, ніж єр, він в українській мові занепадав, звідки дієслово ссати (пор. ст. сл. съсати).
Оскільки соска утворена після Грінченка, тобто дуже пізно, то твірної української основи (сс-/сис-) в цьому слові нема. А от у російській усе гаразд: від сосать — соска. Далі: як називалося те, що його в аптеках продавали? Правильно, по-російському...
> Мізюк і є саме таким архаїзмом.
Але ж і "поганий" словник Ізюмова — не вчорашній.
> А соска - сучасне українське слово.
Як і "зільонка". Давайтє будемо збагачувати українську мову! Але тільки тим, що "співпадає" (теж сучасне слово) з російською.
2010.04.14 | saha
Оце точно
>в нас тоді мова в такому стані, що взагалі неможливо говорити про якусь грамотність чи неграмотність.Після скількох змін правописів та, ще аналогічної кількості проектів нових правописів складно орієнтуватися %)
2010.04.15 | zаброда
Оце? Re: Оце точно
saha пише:> Після скількох змін правописів та, ще аналогічної кількості проектів нових правописів складно орієнтуватися %)
Полічімо ті зміни, перш ніж бідкатися! А відтак - проекти. А вже потім говорімо про точність.
До речі, у жодній із тих численних змін не йшлося про зміну правопису слова стільки на скільки.
2010.04.15 | Сергій Вакуленко
Re: Оце? Re: Оце точно
СКІЛЬКИ4. числ. неознач.-кільк., розм. Те саме, що кілька 2.
Громада знову розсипалась на скільки куп (Мирний, III, 1954, 49); Надходить [Зет] з величезною брилою камінною, гучно кидає її на землю .. і розбиває великим клевцем на скільки куснів (Л. Укр., І, 1951, 446); Люба мамочко! .. Як приїхала пані Броніслава, то скільки днів не можна було ні до чого прийнятись (Л. Укр., V. 1956, 14).
2010.04.15 | saha
Дякую
2010.04.15 | zаброда
Не з Лесею полеміка
2010.04.14 | Д. А.
Дайте, будь ласка, відповідь на таке питання:
чи можна оцю вашу переписку на форумі назвати листуванням?2010.04.14 | Crazy Lawyer
Re: Дайте, будь ласка, відповідь на таке питання:
я навіть знаю, до чого ци ви, шановний Д.А.Звісно, що для форумного спілкування слово "листування" недоречне, через відсутність саме листів
2010.04.14 | 123
звісно ні
Д. А. пише:> чи можна оцю вашу переписку на форумі назвати листуванням?
вона не є листуванням, але топік-стартер листувався з редакцією не на форумі.
2010.04.15 | zаброда
Re: чому йому вчитися?
123 пише:> тлумачний словник містить слова "переписка" - з позначкою "рідко", а "празник" - як "розмовне".
>
> чому тут вчитися - неясно.
А слово "річ" там теж є, в тому словнику?
2010.04.15 | Сергій Вакуленко
Можете не сумніватися
РІЧ 2, речі, ж., розм. 1. Те саме, що мова 1 —3. — Хто ти, відкіля? — допитуються. А в мене річ одібрало, язика не поверну; біля серця печія пече, в голові огонь палає (Мирний, III, 1954, 165); Вона була підпорою в походах, Я чуть з дитинства звик її пісні. І хочеться сказать на весь російський подих, Чим українська річ була мені (Рильський, Наша сила, 1952, 108); [Печериця:] У мене і гортань добра, і річ плавка; одно тільки — законів я не знаю,— законів мене навчи, то я і тебе, старого, за пояс заткну!.. (Мирний, V, 1955, 170).2. Те, що вимовляє, говорить хто-небудь; чиїсь слова, вислови. — А іноді умій солодку річ зліпити. Хоч кажуть — хто мовчить, той ніби двох навчить,— Щербата вигадка: не можна мовчки жити (Гл., Вибр., 1951, 127); [О р е с т (докірливо):] Любо, сором, сором не мати одваги перед своєю власною душею. Де ж твої горді речі? Пам'ятаєш, як ти казала, що будеш завжди вільна й одважна? (Л. Укр., II, 1951, 44); Марін стояв блідий і все мовчав. І дармо я на нього напирав, То лагідно, а то й грозить почав, І стала річ моя гнівна, завзята (Фр., XIII, 1954, 294); *Образно. Йде агроном удалину, у ніч, Щоб заглушить думок болючу річ (Воронько, Тепло.., 1959, 37); // Розмова, бесіда між кимсь, розповідь про кого-, що-небудь. — От і добре, стара. Але це між нами річ, а Лукину сам Клим спитає (Н.-Лев., III, 1956, 325); Перегодя трохи, Христя питає чоловіка: — Чи не час уже обідати?.. — Собача брехня перервала їх річ (Мирний, І, 1949, 271); Оришка оповідала з запалом, горда з такої ученості свого Пилинка, і забувши навіть, що це про саму її йде річ (Хотк., II, 1006, 60).
— Гострий на річ (речі) — те саме, що Гострий па слово (язик і т. ін.) (див. гострий). Змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі, і ласки ніхто не забачив в іскрявих смішливих очах (Дн. Чайка, Тв., 1960, 154); Кувати речі недобрії див. кувати1; Мазати речі [по губах] медом див. мазати; Медові речі; Медова річ див. медовий; Не об тім річ — уживається на позначення того, що чиєсь припущення не має жодного зв'язку з висловленим. — Та й поснідав би, чим натщесерце йти, а чи мо' боїться об'їсти? — А таке!— лише рукою махнув Давид, посміхаючись. — Не об тім річ: доки підмерзло оце, йти буде легше. Та й попрощався (Головко, II, 1957, 181).
3. рідко. Публічний виступ, промова. Коли поставили його [торт] на столі і піднесли шампанське, Лошаков перший устав і почав річ (Мирний, III, 1954, 289); То софта [духовна особа] з самого Стамбула, і його мудрих та святих речей зібралися послухати правовірні
(Коцюб.,І, 1955, 291).
— Річ держати — виступати, висловлюватися публічно. — Дозвольте і мені, панове, річ держать! — Тут обізвалася Лисиця (Гл., Вибр., 1951, 44); Річ держав помічник мера, Перед ратушею ставши, Як проходив гурт поз нього (Л. Укр., IV, 1954, 198).
Це , однак, не означає, що оте все — сучасна українська літературна мова. Більшості прикладів — далеко за 100 років, ба й самому словникові — близько 40.
Окрім того, літературна мова та мова літератури (красного письменства) — поняття нетотожні.
2010.04.15 | zаброда
Mea culpa Re: Можете не сумніватися
Мав сказати, що мені самому не випадало бачити "річ" у поєднанні з "письмовий". До речі, чи Ви, пане Сергію, чули про (бачили) комбінаторний словник української?2010.04.15 | Сергій Вакуленко
Re: Mea culpa Re: Можете не сумніватися
zаброда пише:> Мав сказати, що мені самому не випадало бачити "річ" у поєднанні з "письмовий".
То — зважаючи, хто поєднує. Хоча "річ" — від "ректи". Потебня десь цитує зі старих пам'яток сполуку "речі вимовні".
> До речі, чи Ви, пане Сергію, чули про (бачили) комбінаторний словник української?
Щоб уже зовсім комбінаторного, то не бачив. Десь у першому наближенні щось таке нагадує «Словник епітетів української мови» (укладачки Світлана Бибик, Світлана Єрмоленко, Любов Пустовіт). Моє видання — 1998 р. (від київської «Довіри»).
На жаль, як майже все, що йде від НАНУ, він дуже непрактичний. Подано список прикметникових означень до 301 іменника. Кожне гасло — дуже докладне, але реєстр гасел — куценький. Притому важко здогадатися, яка була засада добору тих реєстрових іменників. Скажімо, "річ" до нього не потрапила, а от "акорд", "алея", "арфа", "бас", "бір", "епітет", "іній", "клімат", "осока", "очерет", "репресія", "рожа", "свічадо", "труд" потрапили.
Як наслідок, раз зазирнеш — нічого не знайдеш, другий раз зазирнеш — нічого не знайдеш, а до третього разу справа вже й не доходить. Припадає собі книжка порохои (оце тепер витяг з полиці вперше за багато років, то здмухнув).
Ось приклад статті:
2010.04.15 | zаброда
Дякую. Таке "добро" є.
Можливо, упорядники намірилися були потім і щось більшеньке видати, але, як ото часто бува, забракло "пєньондзів"2010.04.16 | Сергій Вакуленко
Re: Дякую. Таке "добро" є.
zаброда пише:> Можливо, упорядники намірилися були потім і щось більшеньке видати, але, як ото часто бува, забракло "пєньондзів"
Якби й більшеньке, воно все одно було б ніяке. Сама ідея подавати розмаїті фактично вжиті епітети до іменників — малоцікава.
Хоч би ота смерека: молода, але зажурена, бо самотня. Тим нічого не сказано про особливості цього слова. Замість смереки можна підставити й березу або секвою, або козу, або дівчину.
Насправді було б цікаво знати стійкі словосполуки, пов'язані з тим чи тим іменником (як-от сирота — круглий, повний; для смереки, якщо є, то бажано б із з фолклорних текстів).
Однак набагато важливіше знати особливості керування. Тут, очевидно, мало б ітися менше про іменники, більше про дієслова та прикметники.
2010.04.16 | zаброда
Маєте рацію і правду
Звісно, що словник той змурували на хисткій підвалині, та й словником його називати… Таке собі - "наґрадноє ізданіє" до чийогось ювілею.2010.04.14 | Киянка
Авторові - уважуха, а щодо впливу на мову видання:
а скільки хто передплачує та купує українських україномовних журналів та газет? А є ж з чого вибрати, в тому числі профільні, фахові.Ми передплачуємо пару і ще кілька купуємо: фахових, культпросвітницьких, дитячих.
Крім того, я і мої колеги привчили всіх видавців та журналюг, які з нами працюють, не тільки до того, що ми пишемо/даємо інтерв"ю українською, але нею ж і спілкуємося. Навіть розкручені круті російськомовні поки? журналісти перейшли в особистому спілкуванні з нами на пан/пані
Будьмо востребуваними фахівцями й зацікавленими передплатниками - й буде нам щастя
2010.04.14 | Перехожий
Підтримую попередній допис
2010.04.14 | Isoлято
А де вас таких знайти? теж хочу співпрацювати!
Бо наразі лише з російськомовними виданнями виходить... ну вони головним чином на експорт ідуть - в обмін на газ по $330...2010.04.14 | Киянка
Це для вивчення досвіду, чи що?
Мені пощастило: наша галузь порівняно дуже малочисельна, голова галузі в Україні - справжній патріот, людина величезної енергії та енергетики, і колегам дає розправити крила. Тому видавцям і журналюгам нема куди діватися2010.04.14 | Isoлято
та хоча б наприклад і для нього...
Киянка пише:> Мені пощастило: наша галузь порівняно дуже малочисельна, голова галузі в Україні - справжній патріот, людина величезної енергії та енергетики, і колегам дає розправити крила.
Ну якшо редактори науково-популярних текстів вам не потрібні... можу спробувати мартірьяльчєґоф підкинути!
2010.04.14 | Киянка
Дякую
Isoлято пише:> Ну якшо редактори науково-популярних текстів вам не потрібні... можу спробувати мартірьяльчєґоф підкинути!
Може часом редактори й потрібні (тільки, звісно, не для науково-популярних, а для інших), але гм... нам навіть на ручки й папір, на відрядження і видрук нема фінансування, так що і так доводиться випливати самотужки, де вже там редакторів залучати
Щодо матеріалів - так ми ж тільки своє видаєм, видавництва як такого не маючи. Працюємо з іншими видавництвами на самоокупності. Вам варто шукати співпраці по лінії своїй галузі, хоч я розумію, далеко не в кожній це так можливо, як у нас.
2010.04.14 | Isoлято
Ясно... Тоді хоча б напишіть, куди принести ручки!
Бо у мене з різних форумів та конхеренцій мінімум десяток щороку лишаєцця... деякі начебто навіть пишуть!2010.04.15 | Киянка
От добра душа!
ДякуюТа ладно вже, ручки в мене більше дитина використовує - в день-два по штуці, а я більше мишкою
2010.04.14 | Bogun
Я кілька тижнів тому спілкувався з дядьком зі Спілки
журналістів України. Ох, я його намучив, поки він врешті не перейшов на українську. Зате потім так було гарно спілкуватися.2010.04.14 | Киянка
От бачите: вода камінь точить
2010.04.15 | Мірко
Re: А є ж з чого вибрати, в тому числі профільні, фахові
Підкажіть мені журнал про автомобілі чи автоспорт.Тоді тему можна продовжати...
2010.04.15 | AD2009
Автомобільні журнали українською мовою
Мірко, що Ви зробили, щоб такі журнали були?1) Напишіть зараз до їх редакцій ВИМОГУ видавати частину тиражу українською мовою.
2) Процитуйте на сайті їх відповідь чи відсутність такої (ігнорування Вашого звернення).
Нехай всі знають відношення бізнесу до нашої мови.
2010.04.15 | Max
UVMOD ("А хто ти такий, щоб то писати?")
AD2009 пише:> Мірко, що Ви зробили, щоб такі журнали були?
Бачу тут однозначний перехід на особу іншого дописувача. Вважаю, що модератори повинні таке припиняти негайно. Далі викладено, чому саме.
> 1) Напишіть зараз до їх редакцій ВИМОГУ видавати частину тиражу українською мовою.
Не знаю, як там п.Мірко, але я так вже робив, кількаразово. Ефект повністю нульовий (а навіть від'ємний, враховуючи затрачений на листування час та нерви).
> 2) Процитуйте на сайті їх відповідь чи відсутність такої (ігнорування Вашого звернення).
> Нехай всі знають відношення бізнесу до нашої мови.
І що то дасть? Всі то й так знають.
Що далі?
-----------------------------------
Якщо навіть відкинути факт некоректної, НМД, поведінки AD2009 щодо іншого дописувача, залишається проблема шкоди від розтрачування часу та зусиль на ялове і безсенсовне листування із русифікаторами.
Замість того варто обговорити, чим громадськість може посприяти виникненню конкуруючих україських видань, евентуально промуванню вже існуючих.
2010.04.15 | AD2009
Мах попсував трохи нерви за українську мову
і вже втомився. То йди відпочивай!А як будеш лежати на дивані задравши ноги, то подумай скільки мільйонів українців померло за українську мову в Сибіру, у війнах з НКВД на під час голодомору.
2010.04.15 | Max
Щиро перепрошую. Я не знав, що Ви вже
вмерли за українську мову в Сибіру! (Чи "у війнах із НКВД"? -- прошу уточнити).AD2009 пише:
> Мах попсував трохи нерви за українську мову
> і вже втомився. То йди відпочивай!
> А як будеш лежати на дивані задравши ноги, то подумай скільки мільйонів українців померло за українську мову в Сибіру, у війнах з НКВД на під час голодомору.
Але якщо вже пан воскрес, то пропоную ліпше подумати над отим:
"Замість того варто обговорити, чим громадськість може посприяти виникненню конкуруючих україських видань, евентуально промуванню вже існуючих."
2010.04.15 | Bogun
Сьогодні купив "Контракти" українською, тепер буду
намагатися купляти україномовні видання щоб підтримати своїх.2010.04.15 | Киянка
Re: Сьогодні купив "Контракти" українською, тепер буду
Ще варто було б не обмежуватися одним-двома українськими видланнями за фахом чи діяльністю, а ще так само підтримувати хоч би парочку видань з політичної, культурної сфери тощо - якщо ми хочемо побільше напвколо українського простору вцілому.2010.04.15 | Bogun
За звычай купляю "Україну молоду", "Український тиждень", раніше
в дитинстві дуже любив "Однокласник" і "Барвінок", малі трохи підростуть випишу їм щось на кшталт "Малятка". Може підкажете як є ще україномовні видання? Домовлюся з дружиною по 100 гривень щомісяця витрачати на їх підтримку.2010.04.15 | Киянка
Для малечі:
дуже добрі, дотепні, веселі, україноцентричні: http://www.angelyatko.com.ua/2010.04.15 | saha
Пізнайко дочці 5. вона в захоплення.
2010.04.15 | GreyWraith
Згоден, дуже добрий журнал
2010.04.15 | saha
там на компакті ігри класні для дітей
для знайомства з комп'ютером2010.04.15 | Мартинюк
Ще є українські варіанти Коментарів, ДТ, День та інші
Раджу регулярно "діставати" кіоскерів вимогами продати саме україномовний варіант - Коментарі до речі бувають досить цікавими.За свої гроші можете не боятися - як правило у кіоски цілеспрямовано посилають лише росіфйськомовні версії...
В приватних сітках розповсюдження такого взагалі не буває ніколи. Але "діставати" і їх на цю тему сам бог велів
2010.04.15 | Киянка
Та ні, ДТ часто й українською буває
Відкрию один секрет: на сайті ДТ матеріалів більше, ніж в паперовому варіанті, і, коментуючи їх, можна "просувати" корисні статті, теми й авторів у масовіший паперовий варіант. І не забувати заходити саме на український сайт ДТ, й писати їм, щоб побільше українських варіантів в кіоски надсилали2010.04.15 | Bogun
Дякую. А ніхто не чув журнал "Віче", газета "Літературна
Україна" і де їж можна придбати?2010.04.16 | Мартинюк
На вахті у Спілці Письменників - Банківська "2", здається
2010.04.16 | Ruslanmd
Re: Листування в "Бізнесом" щодо мови видання
Поки при владі буде стояти Янукович,Семиноженко ,Табаксік доти і буде продовження знищення нашої мови,культури ,історії.Проблема в простому недотриманню законів і Конституції,в продажниx судаx і заполітизованості у всьому. Це що відбувається, зараз, в Україні, другими словами,як політичне свавіллям не назвеш.Я не бачу різниці між системою правління Рад Союзу і тепер-як колись все було в рукаx ком. партії,тепер в ПР. як колись, всі важелі влади були в рукаx правлячої партії ,так і зараз.,як колись партія давила опозицію так і тепер.ЦЕ не демократія -це такий собі феодалізм з нібито прозорими виборами і демократичною Конституцією ,яка насправді не використоюється,трактується як потрібно правлячому царку і раді ,яка давно не виконує свої функції і працює тільки на себе.Тільки сильна опозиція цій владі може поміняти щось на краще, На жаль в даний момент ,крім декілька виступів студентів, цій владі ніxто не протистоїть.Знову ж все закінчується Табачником,але ж без чинного президента і в.зради він не став би міністром.
Слава Україні!!!!!!!!!!!!!
2010.04.16 | AD2009
Чи допоможе нам опозиція вирватись з мовного гетто
Як показує досвід, як для опозиції, так і для влади головне дерибан власності. Відстоювати мовні права ми повинні самі. Ось нова тема на Майдані про обговорення вимог до української мови в мас медіа.http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1271362889&first=1271389186&last=1271324098
2010.04.16 | Мартинюк
Крапля камін точить - в Херсоні скасували прапори СРСР
Але не заборонили.Боюся просто виявили що стільки прапорів у уних прост о немає.
А давти власні гроші на пошиття оних - в падло... І бюджет не подоїш - бо його немає.
2010.04.17 | zаброда
Тока в профіль Re:в Херсоні скасували прапори СРСР
Не буде СССР, буде Флахпабєди - іздалєка і не паймьош