04/13/2010 | Valentyn

Пропонується офіційно зареєстрованим організаціям подати заяву Генеральному прокурору України заяву з вимогою порушити кримінальну справу проти Табачника на підставі порівняння його заяв з людиноненависницькою теорією Адольфа Гітлера.
Нижче подається типова форма заяви узгоджена з юристами.
В разі відмови відкриття справи виникнуть підстави для передачі її до Європейського суду.


Генеральному прокурору України
вул. Різницька, 13/15, Київ

[ Від якої організації ]

Про порушення кримінальної справи і
притягнення до кримінальної
відповідальності

З А Я В А.

Громадянин України Табачник Дмитро Володимирович, нинішній міністр освіти і науки України, в 2009 році написав і видав у видавництві «Фоліо», Харків, та розповсюдив 10000 примірників, відповідно до анотації як відомий український політик і вчений-історик, фактично як службова особа – депутат Верховної ради України-, книжку під назвою «Мир без України?»
Він у цій книжці зокрема стверджує на сторінці 440 наступне: «На смену польской культурной элите Львова пришли сказочные «укры» с полонын, в наше время умудрившиеся записать себя в казаки. Только в этом регионе, где лишь в первой половине двадцатого века вчерашние лакеи научились мыть руки и пить «господский напиток» - кофе, до сих пор не знают, что русские соседи познакомились с этим напитком и прочими благами европейской цивилизации примерно тогда же, когда и сами европейцы, - в эпоху Михаила, Алексея и Петра Романовых, намного раньше отиравшихся на задворках Речи Посполитой карпатских пастухов». Далі, на сторінці 519 Табачник продовжує: «Захватившие власть в Украине галичане считают нас, малоросов, великоросов и белорусов, единым русским народом. Их пропаганда и реальная политика направлена не только против нас как «неправильных» украинцев, проживающих на территориях, которые галичане почему-то считают своими, но и против соседних русских государств Росии и Белорусии.
Думаю, что в данном случае мы должны принять их взгляды на вещи, признать, что идет борьба между римско-униатско-галицийским и русско-православным этносами, причем территории последнего подвергались политической и идеологической экспансии галичан, и с этой точки зрения обосновывать, в том числе и на международной арене, свое право на сопротивление антинародной, антиукраинской власти».
Наведені твердження, як і весь текст просякнуті худоб’ячою ненавистю та приниженням честі і гідності українців і української держави взагалі, а галичан зокрема; закликами до національної і релігійної ворожнечі; закликами до обмеження прав українців Галичини. Такі погляди та заклики є продовженням людиноненависницької фашистської теорії А. Гітлера, котрий у своїй книжці «Mein Kampf” («Моя борьба»), Світовид, г. Харьков, 2003, на сторінці стверджував таке: «Что касается нравственной чистоты, да и чистоты вообще, то в применении к евреям об этом можно говорить лишь с большим трудом. Что эти люди не особенно любят мыться, это можно было видеть уже по их внешности и ощущать, к сожалению, часто даже с закрытыми глазами. Меня, по крайней мере, часто начинало тошнить от одного запаха этих господ в длинных кафтанах. Прибавьте к этому неопрятность костюма и малогероическую внешность». На сторінці 58 Гітлер характеризував євреїв таким чином: «Разве есть на свете хоть одно нечистое дело, хоть одно бесстыдство какого бы то ни было сорта и прежде всего в области культурной жизни народов, в которой не был бы замешан, по крайней мере, один еврей? Как в любом гнойнике найдешь червя или личинку его, так в любой грязной истории непременно натолкнешься на еврейчика» і далі продовжував: «Это чума, чума, настоящая духовная чума, хуже той черной смерти, которой когда-то пугали народ». І його висновок на сторінці 62: «В этом последнем случае спасти могла только борьба; борьба всеми средствами, которые знают человеческий дух, человеческий разум и воля, независимо от того, какой стороне судьба принесет окончательную победу».

Таким чином, Гітлер і Табачник щодо долі певних народів абсолютні однодумці. Наслідки боротьби Гітлера з євреями відомі: 6 міліонів жертв. Наслідки аналогічної боротьби Табачника з 6-ти міліонним населенням Західної України залежать від того, чи встигне Україна дати належну і вчасну оцінку таким діям.

Вказані та розповсюджені 10000 тиражем службовою особою української законодавчої влади, послідовником та практичним продовжувачем гітлерівської фашистської теорії Табачником Д.В., людиноненависницькі погляди на українську націю взагалі і галичан зокрема, є діями службової особи на час вчинення цих дій (написання та видання книжки), спрямованими на приниження національної честі та гідності, пряме обмеження прав і встановлення прямих привілеїв громадян за ознаками політичних і релігійних переконань, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними ознаками. Тобто вони є достатніми даними, передбаченими ч.2 ст.94 і ч.1 ст.98 КПК України, які вказують на наявність ознак злочину передбаченого ч.2 ст. 161 КК України і є підставою для порушення кримінальної справи щодо Табачника.

Приводом для порушення кримінальної справи щодо Табачника Д.В., передбаченим ч.1 ст. 94 КПК України, є наша заява.

Керуючись ст.ст. 94, 97, 98 ч.1ст. 112 КПК України,

В И М А Г А Є М О:

порушити кримінальну справу за ознаками передбаченими ч.2 ст. 161 КК України щодо Табачника Дмитра Володимировича, міністра освіти і науки України, колишнього депутата Верховної Ради України та притягнути його до кримінальної відповідальності за вчинення дій передбачених цією статтею.

До заяви додаєм: ксерокопії з книжки Табачника «Мир без України» і книжки Гітлера «Моя борьба» на 5 аркушах.

«...» квітня 2010 року.

[Підпис, печатка.]