Ми не раби, раби не ми.
04/14/2010 | Pavlo
Чи може син полковника стати полковником ? - може!
А генералом ? - не може, бо в генерала теж є син.
А генералом ? - не може, бо в генерала теж є син.
Висновки щодо рабської покірності українського народу, які почали робити останнім часом, нібито низького відсотку "справжніх українців" серед громадян є неправильними, неконструктивними і шкідливими.
Справжніх Українців в Україні щонайменше 80%, вони є більшістю і на заході, і на сході, проблема в тім, що політику визначають не пересічні громадяни, які зайняті щоденним пошуком хліба насущного,а еліти. В наслідок тривалої дискримінації в Україні завжди існувала етнічна та мовна диспропорція між селом і містом, вищою освітою та середньою, апаратом та працівниками, а тепер ще й між багатими і бідними. (про цю кривду говорить Тягнибок, але пропонує настільки по-дебільному механістичні способи рішення, що й не хочеться говорити). Така диспропорція призвела до формування еліти, яка суттєво відрізняється від народу, серед якого живе. Цей тонкий прошарок і визначає, на якій мові друкувати журнали, які фільми закупати, які групи запрошувати, кого підтримувати фінансово, на кого ставити на виборах. Дехто з наших сприймає це як змову, насправді ж ніякої конспірології не потрібно, все пояснюється банальними людськими стосунками, корпоративною солідарністю між бувшими колегами по обкому, комсомолії, бандитським бригадам чи кадебе, їхніми дітьми та родичами.
Незалежність України на першому етапі забезпечили уесесерівські та колгоспні еліти в ситуативному союзі з дисидентськими та діаспорними, але в подальші року більш конкурентноздатними виявились бандюкі, які сформували нову еліту, і саме ця еліта зараз намагається захопити всю повноту влади в Україні.
Те саме на місцях, регіональні особливості в голосуванні визначаються не стільки "різністю" українців, скільки різними елітами, які домінують в даних регіонах. Таким чином "відрізання" чи "відгороджування" по-перше не є виходом, а по-друге є зрадою тих простих українців, які живуть під владою чужої еліти.
Що ж можна зробити ? НМД, конче потрібно наступне:
1) Українізація Києва . Столиця є еталоном для еліти, вона має говорити українською.
2) Творення міжрегіональних організацій, які б давали можливість соціальних ліфтів та покращували комунікації між українцями. Головний принцип - підтримай українця, якщо він щось робить краще за тебе.
3) Жорстка відмова від проявів трайбалізму (добрі галичани-погані східняки, або навпаки), чітка і усвідомлена позиція щодо російської меншини, її прав та її місця в Україні.
Треба думати правильно і діяти впевнено, доки нова еліта не почала відтворювати сама себе.
Відповіді
2010.04.14 | GreyWraith
Re: Ми не раби, раби не ми.
Pavlo пише:Висновки щодо рабської покірності українського народу, які почали робити останнім часом, нібито низького відсотку "справжніх українців" серед громадян є неправильними, неконструктивними і шкідливими.
Яка там рабська покiрнiсть? Невже проголосували за дiючого Президента чи голову уряду?
В наслідок тривалої дискримінації в Україні завжди існувала етнічна та мовна диспропорція між селом і містом, вищою освітою та середньою, апаратом та працівниками, а тепер ще й між багатими і бідними.
Он подивться на цей лiтак з майже сотнею з кращих полякiв. В Польщi зараз вважають, що це був по них сильний удар - чи то долi, чи то злоi росiйськоi волi. А якщо порахувати, скiльки таких лiтакв з кращими втратили украiнцi?
Така диспропорція призвела до формування еліти, яка суттєво відрізняється від народу, серед якого живе. Цей тонкий прошарок і визначає, на якій мові друкувати журнали, які фільми закупати, які групи запрошувати, кого підтримувати фінансово, на кого ставити на виборах. Дехто з наших сприймає це як змову, насправді ж ніякої конспірології не потрібно, все пояснюється банальними людськими стосунками, корпоративною солідарністю між бувшими колегами по обкому, комсомолії, бандитським бригадам чи кадебе, їхніми дітьми та родичами.
Це правда. Але нагадаю, що цей прошарок далеко не единий та вже потерпае вiд внутршньоi кризи, хоча й намагаеться приховати це. Он "вiдступник" Ющенко - то вже серйозна ознака. А те, що висунутий цим прошарком Президент вже не набрав навiть половини голосiв, - сейрозний дзвiнок. Недаремно цi тепер стали боятися виборiв. А голосування за визнання комунстичноi iделогii злочинною? Навiть у нашому парламентi знайшлося аж 175 голосiв за цей осиновий кiлок в серце цiй чужiй елiтi.
Бо зараз, спасибi капiталiзму, на накопичуваних украiнським народом ресурсах повiльно, але невпинно росте нова СВОЯ елiта. Ця елiта набереться сили та, спершись на нечужий iй народ, зламае своiх попередникiв через колiно. Це в Европi вже було та й не раз, та й це буде тут. Того цi й бояться...
BTW звернули увагу на мiзерну кiлькiсть зв'язкiв: родинних, дружнiх, - мiж нами та ними?
Незалежність України на першому етапі забезпечили уесесерівські та колгоспні еліти в ситуативному союзі з дисидентськими та діаспорними, але в подальші року більш конкурентноздатними виявились бандюкі, які сформували нову еліту, і саме ця еліта зараз намагається захопити всю повноту влади в Україні.
Шивдше симбiоз з тими колгоспниками (ну, який з капессiвського словоблуда Литвина бандюк?)
1) Українізація Києва . Столиця є еталоном для еліти, вона має говорити українською.
За моiми спостереженнями у громадському транспортi - вже наполовину зроблено. Суттево частка украiнськоi мови зросла за останнi 5 рокiв...
2) Творення міжрегіональних організацій, які б давали можливість соціальних ліфтів та покращували комунікації між українцями. Головний принцип - підтримай українця, якщо він щось робить краще за тебе.
Дуже важливо. Вимога: пiдтримуемо своiх, тягнемо вгору своiх, допомагаемо своiм, захищаемо своiх. Он учiмося у евреiв.
Кожен наш боець проти системи буде куди стiйкiшим, коли вiдчуватиме за своею спиною теж систему. А нашi опоненти будуть боятися - хоча б через рiзницю у чисельностi, яку вони прекрасно усвiдомлюють.
3) Жорстка відмова від проявів трайбалізму (добрі галичани-погані східняки, або навпаки),
Янукович НМД е типовим трайбалiстським президентом. Це було на виборах силою - а тепер стане слабкiстю...
Треба думати правильно і діяти впевнено, доки нова еліта не почала відтворювати сама себе.
Мен здаеться, що через iхню замкненiсть у них нiчого з вiдтворенням не вийде. Навiть в совку за куди кращих для них умов вже за трете поколiння згнили. А зараз - хто з нас може назвати УСПIШНИЙ елiтний приплод, тобто такий, який здатен утримати чи тим бiльше створити якусь життездатну структуру?
До реч, у толкових суспiльствах саме тому соцiальнi лiфти й дiють, щоб наверх знизу потрапляли здiбнi люди, та й цей верх не застоювався та не засмерджувався...
2010.04.14 | Pavlo
Є різні методи селекції еліт.
(через обмеження влади)1) Вибори. Послідовний відбір серед сортів гівна протягом багатьох циклів виборів, доки з нього не вийде канхфетка. ( Шановне панство переважно відмовилось приймати участь в останньому циклі)
2) Люстрація. Корисна штука, яку варто було робити ще з 1992р, але абсолютно нереальна через колабораціонізм фактично всієї еліти з комуністами, з нацдемами включно.
3) Революція. Певний ефект був, поки не "припинили репресії" меморандумом. (У нас в Закарпатті повязали губернатора, 30 братків, головний мент та його заступник і ще купа менших чиновників втекли в РФ).
(через обмеження власності)
4) Реституція. Повернення власності ефективно спрацювало в країнах соцтабору, в Україні її проводити тільки зашкодить українцям, бо вони були дискриміновані і до совка.
5) Реприватизація. Треба було проводити в 2005 році за чіткими правилами, компрадорська еліта багато чого тупо вкрала з порушенням закону.
6) Націоналізація. Особисто я не є прихильником держвласності, але цей спосіб зміни еліт є ефективним.
(шляхом соціальної еволюції)
7) Демографія. Демографічне витіснення попередньої еліти успішно працює в Казахстані, на Півн.Кавказі, його кінцевий результат можна побачити в Косово. Українці мають демографічну перевагу за рахунок сільського населення, але дуже незначну, дякуємо мудрому таваріщу Сталіну, який передбачив цей шлях і зломав українське село ударом на випередження.
8) Культурний спротив. У словаків колись була "Матіца словенска", в українців "Просвіта", а зараз останні барикади опору залишились навколо захисту кіоноперекладу і української освіти, решта заполонили блатняк і попса.
9) Економічний виграш. В умовах дерібана 90-тих бандити вигравали у червоних директорів, а за нормальних стабільних умов піднімаються здібні і чесні з основної маси. Недарма азарови зібрались ліквідувати спрощену систему і прикручують гайки підприємництву.
Все.
2010.04.14 | Д. А.
Re: Є різні методи селекції еліт.
Pavlo пише:> 8) Культурний спротив. У словаків колись була "Матіца словенска", в українців "Просвіта", а зараз останні барикади опору залишились навколо захисту кіоноперекладу і української освіти, решта заполонили блатняк і попса.
Доречі, про попсу та блатняк. Ризикую викликати на себе хвилю критики, але впевнений, що російській попсі та блатняку треба протипоставити не високе мистецтво, а українську попсу і навіть український блатняк. Бо, якщо на них існує попит, він обов"язково буде задовольнятися. І, коли не буде україномовної пропозиції, то й задовольнятися цей попит буде пропозицією російськомовною.
Здається, серед українських діячів культури це розуміє лише Поплавський.
2010.04.14 | Кушкін
Попса і блатняк - невдале поєднання. Це як пиво й героїн. Пиво,
може, й не надто витончений продукт, але толерується навіть в Саудівській Аравії (безалкогольне).Героїн несе смерть тому, хто вживає і смерть поширювачу, принаймні в тій же Саудівській Аравії.
Кароче: українська попса - так; український (і будь-чий) блатняк - категорично ні. Ну для чого нормальній країні розвивати кримінальну "культуру"? У багатьох країнах світу така "культура" є забороненою законодавчо.
2010.04.14 | Арій.
І це добре.Re: Ми не раби, раби не ми.
"1) Українізація Києва . Столиця є еталоном для еліти, вона має говорити українською.2) Творення міжрегіональних організацій, які б давали можливість соціальних ліфтів та покращували комунікації між українцями. Головний принцип - підтримай українця, якщо він щось робить краще за тебе.
3) Жорстка відмова від проявів трайбалізму (добрі галичани-погані східняки, або навпаки), чітка і усвідомлена позиція щодо російської меншини, її прав та її місця в Україні.
Треба думати правильно і діяти впевнено, доки нова еліта не почала відтворювати сама себе."
От Ви написали про причини (панування чужорідної еліти), а пропонуєте не прибирати причину, а якісь косметичні заходи, "ліфти, комуникації".
Єдине, що потрібно - захоплення влади Українцями (себто кращими з них) - і буде всьо дзен.
2010.04.14 | Pavlo
Дивись вище, я розписав всі можливі методи (л)
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1271245008&first=&last=Якщо знаєте ще якісь, прошу дописувати.
2010.04.14 | Арій.
Реальним методом там можна назвати 1, 2 і 3 пункти.
Проте, навіть вони є майже неможливими сьогодні. Перше, що потрібно -чітко поставити Мету (у Вас вона не зовсім чітка і навряд чи подвигне більшість людей на дію). Друге - методи. Методів, на мою думку є два (паралельних). 1. Створення економічних структур, що заробляють фінанси для 2. Створення і фінансування діяльності політитчного руху (партії), який шляхом виборів (а це може бути - приклад - 3-й тур в 2004), а при потребі - й масових акцій, але скоріше - в комбінації цих дій (а також іще деяких, але про них - окремо), приходить до влади. До ПОВНОЇ влади. А після цього вже - люстрації, націоналізації, українізація і т.п.2010.04.14 | Pavlo
Всі методи колись застосовувались на практиці,
крім того ще й проскрипції, депортації, геноцид, про які я не писав.Арій. пише:
> Проте, навіть вони є майже неможливими сьогодні. Перше, що потрібно -чітко поставити Мету
Мета- Українська Соборна Самостійна Держава.
> приходить до влади. До ПОВНОЇ влади. А після цього вже - люстрації, націоналізації, українізація і т.п.
Та вже кілька разів приходили до влади і успішно цю владу просирали, бо були до неї неготові. В 1918, 1991, 2004. До речі, в 1941 році на переговорах з Ріко Ярим німці заявили, що за їх підрахунками для творення незалежної України потрібно мінімум 200 тисяч підготовлених чиновників, а їх в ОУН просто немає. Відкритим текстом вказали на відсутність еліти.
Одним рухом нічого не вирішується, потрібна робота декількох поколінь, всі державні народи пройшли тривалий підготовчий процес.
2010.04.14 | Арій.
Re: Всі методи колись застосовувались на практиці,
1. УСС кожен розуміє по своєму, тому потрібно максимально розтлумачити)2. в 2004 Українці до влади не прийшли, прийшов замаскований під Українця колаборціоніст.
2010.04.14 | Кушкін
"...захоплення влади Українцями (себто кращими з них)" - a
кращий - це хто? От про найкращого киргиза є в газеті. А в нас хто?http://www.ferghana.ru/news.php?id=13680
КОММЕНТАРИЙ «ФЕРГАНЫ.РУ»:
Доктор Кубанычбек Апас известен в Кыргызстане своими шокирующими высказываниями и амбициозными планами по «спасению страны от произвола режима» - ранее Акаевского, позже Бакиевского.
С начала девяностых годов XX века большую часть времени К.Апас проживает в России, работает по специальности врачом. В периоды политической активности в Кыргызстане испытывает непреодолимое желание участвовать в этих процессах. Как рассказывают корреспонденты «Ферганы.Ру» в Бишкеке, во время политического «обострения» событий он приезжает в Кыргызстан, неизменно одетый в гавайскую рубашку ярко-желтой расцветки и шорты, с неизменным советским «дипломатом». Затем доктор-политик обходит редакции всех без исключения средств массовой информации, предлагая взять у него интервью, в которых он «советует» действующему на тот момент президенту «добровольно передать ему власть», а оппозиции - «найти в себе силы признать в докторе Апасе неизбежного лидера». Называет себя не иначе как «кыргызским Рузвельтом», «человеком, рождающимся раз в 1000 лет» и «единственно возможным в любой ситуации президентом Кыргызстана».
По неподтвержденным сведениям, в предреволюционный период марта 2005 года Кубанычбек Апас обходил кабинеты российских политиков, представляя себя как единого лидера киргизской оппозиции, и некоторые политики даже верили этим словам.
В последнее время читатели в Кыргызстане пресытились «откровениями от Апаса» и редакторы местных СМИ не берут его интервью для публикации или трансляции даже ради шутки.
При полном бойкоте со стороны СМИ Киргизии, Кубанычбек Апас проявляет завидное упорство и редакторам не остается ничего, кроме как создавать видимость записи беседы. Однако потом они понимают, что такая инсценировка была очень большой ошибкой, ибо доктор Апас бесконечно теребит редакторов, справляясь, когда же будет опубликовано «взятое у него гениальное интервью».
В России Кубанычбек Апас неоднократно выступал на самом свободном радио страны – «Эхе Москвы».
2010.04.14 | Sych
Лєнінський заголовок, лєнінські підходи.
Хоча б оце: "Головний принцип - підтримай українця, якщо він щось робить краще за тебе." Якщо б в країні не було розвиненого соціалізму, а був би ринок, то не треба було б підтримувати "українця, який робить краще". Він сам би себе підтримав...."Має говорити", "жорстка відмова", надія на "еліту"... Марення карочє.
В Україні одна проблема - державництво, тобто коритництво. Соціалізм тобто.
2010.04.14 | Pavlo
Ви помиляєтесь. В Україні вільний ринок телеканалів, журналів,
кінопродукції, шоу-бізнеса. Хочеш - купуй московське, не хочеш московське - не маєш ніякого. Отакий вільний ринок.P.S. Щодо заголовку, то Вам більше до вподоби оцей:
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1270906633&first=1271251120&last=1271192818 ?
2010.04.14 | Sych
Вільний ринок в Україні? Знову марення.
> кінопродукції, шоу-бізнеса. Хочеш - купуй московське, не хочеш московське - не маєш ніякого. Отакий вільний ринок.> P.S. Щодо заголовку, то Вам більше до вподоби оцей:
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1270906633&first=1271251120&last=1271192818 ?
У всякому випадку він більш правдоподібний.
2010.04.15 | Pavlo
Вільніший за америки з європами. Ви, певно, не в курсі.
Насправді, в Україні нема жодних обмежень, а кожен товар має свою ціну. Ви можете вільно купити завод, телеканал, вогнепальну зброю з правом відстрілу лохів, диплом про освіту, протокол ДТП, право їздити п"яним за рулем, любого суддю аж до голови КС, чи можливо таке в якийсь інший країні ?Ви можете продати любий товар, в т.ч.: контрабандний, контрафактний, протермінований, некондиційний.
В нас абсолютно вільний ринок землі, Ви можете придбати землю будь де, в т.ч.: в заповіднику, в водоохоронній зоні, навіть на міському тротуарі і побудувати там будь що. Ви можете побудувати модерний будинок коло історичної пам"ятки, а можете придбати саму пам"ятку, розібрати і побудувати на її місті супермаркет. Чи можете Ви купити ділянку в Єллустоунському парку чи побудуватись коло Нотр-Даму ?
В нас абсолютно вільний ринок праці: Ви можете платити будь-яку зарплатню, створювати будь які робочі місця з шкідливими умовами праці, жодна профспілка до Вас не домахається, а захист праці купується елементарно.
То про що Ви говорите ?
2010.04.15 | один_козак
І чим вони ленінські?