04/17/2010 | Леонід Пінчук

Таке запитання постає,коли читаєш на першій сторінці газети "Слово просвіти",число 15,квітень 2010 року заклики І.Фаріон до радикалізму часів С.Бандери івійськового протистояння в наш час,коли як ніколи маємо згадати про розум,висновки із помилок і витримку,наполегливість,пошук неординарних дій в досягненні головного:оздоровлення української нації,її консолідація.Бо наш час-це не час С.Бандери і не з Бандерою ведуть війну"дегенерати",а через Бандеру відволікають увагу патріотів,українців від роботи на єдність,консолідацію.В останньому,як не прикро,допомагають радикали,І.Фаріон,зокрема,попри всі її емоційні слова і ЗМІ,які надають сторінки радикалам без коментарів.Добре,що ми ще пам,ятаємо слова Т.Шевченка "обнімітеся,брати мої",які ніяк не хочуть взяти на озброєння радикали,бо хто ж тоді згадає про них,коли вони будуть в єдиній команді патріотів України.Добре ,що газета друкує думки Л.Костенко про необхідність підключитися не до духу С.Бандери,а до високовольтної лінії духу,яка проходить через усі віки.Добре,що читаємо слова О.Пахльовської:"Основним інструментом формування нової(проєвропейської)еліти є солідарність...Зовсім не так просто цьому навчитися,але над цим проектом варто і потрібно працювати"Проект же радикалів і І.Фаріон,як не прикро,кличе до протистояння,до війни,маючи на руках хвору украї
нську націю,про що далі.
СВої думки,щоб не повторювати,виклав в статтях,зокрема,"Песимізм чи оптимізм","Хто ті російськомовні...","Чи є в Україні український націоналізм" і інші на сайті ВУТ"Просвіта"prosvitjanyn.org.ua ,куди запрошую бажаючих.Додам,що саме радикали,противсіхи,зокрема,В.Ющенко,О.Забужко,Є.Сверстюк.А.Яценюк,О.Тягнибок і інші,відкинувши заклики до єднання,привели до влади,за словами І.Фаріон,"зграю регіоналів,комуністів,дегенератів",маючи на меті не перемогу української справи,а війну і радикальні заходи,щтовханину на вулицях і площах на втіху дегенератам.Добре,що газета подає думку історика С.Кульчицького і його заклик до об,єктивності і істини :"Ющенко зробив це(присвоєння звання Героя) не задля Бандери,а задля себе,щоб здобути популярність невеликої кількості людей.Це... обурливо і некрасиво..не варто Бандері присвоювати звання Героя України,бо це буде непереконливо для половини українців."Радикали ж штовхали В.Ющенка і ...навштовхнули Україну на протистояння і кличуть продовжити останнє.А вже коли І.Фаріон робить закиди Євросоюзу в відсутності радикалізму чи смакує якусь перемогу УПА над Армією Крайовою,то тут вона перегукується із провокаціями В.Колісніченка і допомагає останньому ,всім "дегенератам"
І чи читала І.Фаріон коли-небудь написане професором Агатолієм Погрібним про хворобу української нації,чи ,бодай, те,про що пише в тій же газеті луганець Сергій Мельничук,коли намагається емоційно переконати "Наші можливості безмежні"Чиї і в чому?Радикалів в протистояннях чи українців в досягненні солідарності,консолідації?Щоб зрозуміти,які у нас можливості в останньому,то варто ще раз перечитати А.Погрібного(добре було б,щоб газета почала друкувати його речі,а українці не забули А.Погрібного) чи почути С.Мельничука"всі раціональні засоби подолання денаціоналізованого стану українців уже давно прорахували наші недруги і вжили запобіжних заходів,щоб повернення українців до їхніх прадавніх коренів не сталося"І дає висновки із свого досвіду,як "запалити підсвідоме прагнення зросійщених українців до пробудження національної свідомості"Радикалізму і духу Бандери там місця нема,а є зусилля всієї української громади,а не лише закиди владі,по оздоровленню української нації,по консолідації,по солідарності.
Бодай,навколо проголошеної єдиної опозиції на чолі з Ю.Тимошенко,поряд з якою,безперечно, має ще бути духовний лідер із інтелектуальної еліти(його ще треба знайти і поставити) і яка буде патріотичним українським політиком настільки і доти,поки ми будемо єдині і щирі в своїх намірах по консолідації,оздоровленню нації і будемо допомагати лідерам,не закриваючи очі на їхні помилки,як це було у випадку з В.Ющенко.
А на наших прапорах,погодьтеся,треба написати не "моральна політика",як пропонує в тій же газеті В.Дончик,а ті ж слова Т.Шевченка "Обнімітеся, брати мої",бо те,що маємо в Луганськуі про що пише С.Мельничук і що досліджує(соромно писати!)"Асоціація дослідників етногеноциду української нації, має місце,як не прикро, навіть і в Києві,де україномовні українці,як повідомляють ЗМІ, теж почувають себе некомфортно і вже думають,чи не стати і їм "російськомовними",до чого їх кличе і в чому їм допомагає нова влада.
То ж ,будь ласка,почнемо писати і чути постійно думки всіх про те,як негайно розпочати і активно провести загальну і індивідуальну терапію хворої української нації,як це робив свого часу А.Погрібний. Зокрема,чи не проводити всі заходи проукраїнських партій ,громадських організацій,зокрема."Просвіти"(З.Їзди,конференції і інші) на сході і півдні,в Криму,в Донецьку ,Луганську ,Сімферополі,гукати в ці края небайдужих українців,щоб російськомовні українці не почували там себе самотніми під ковпаком влади,яка все прорахувала,щоб ,зокрема,були збудовані чи добудовані школи з викладанням паредметів українською мовою.