А чи дозволить панство трішечки розбору польотів?
04/28/2010 | АlеxDоmоsеdov
(розумію, що я досі забанений, та тим не менш)
1. Провал сьогоднішніх масових заходів не є поразкою. Бо то не ваші заходи, то заходи партійні. Були вони партійними відпочатку чи їх такими зробили згодом - то вже неважливо. Так, багато хто з вас приймав у них участь і вам неприємно, що нічого не вийшло. Але вважати себе програвшими ви не можете, навіть якщо вам дуже того хочеться. Бо коли до вас приходять хлопці й звуть на бійку з сусіднім селом, яке ото взялося косити сіно на вашому полі, ви звісно підете без вагань, бо час іде а сіно ж косять. От тіки у вашому випадку на бійку вас повели хлопці (і дівчата), що й самі з сусіднього села і теє поле тихцем косили трохи раніше за тих, з ким водили вас битися. У цих обставинах (незалежно від результату бійки) заява сусідам "Та пішли ви на ***й, це все одно наше поле!" є не тільки виваженою, але й достатньо аргументованою. Від конспірологічних припущень, що хлопці з сусіднього села діяли у змові, щоб зробити так, буцімто ви "чесно програли" свої права на те поле - чур мене...
2. "Усе ще тіки починається" - не те. Ніхто нічого ще по справжньому й не починав. Вони нас смикають на термінову дію, щоб ми з ними боролися маючи за аргумент тільки їхню "антинародність". Це при тому, що термін цей не визначений і юридично не закріплений. Ну, те що усі ці дії ними ведуться зараз і кожен українець, що надумає захищати свої права, город свій не обробить - то звісно не антинародність а звичайний збіг. "Єтакій виборочний голодоморчік". Нам не звикати. Тут аргументом може бути тільки одне - незаконність та антиконституційність їхніх дій. Ось це і треба доводити. Перш за все собі і людям, а не в судах - бо вже навіть наш найвищій (конституційний) суд чітко і недвозначно довів необов'язковість своїх рішеннь. А вже розуміючи, що саме в діях ригів незаконне та антиконституційне (з номерами статей, єссно) - можна неквапно спускатися і ***** усе стадо. Вважайте це метафорою, але якщо танки якоїсь нашої частини стануть обстрілювати межигір'я - то це має бути не замах на проросійського політика, а захват небезпечної особи, що скоїла тяжкі злочини та пручається арешту.
3. "Шо робить?" Та будь-що на вибір панства.
Основні цілі:
а) Не панікувать. І не тому що "без паніки!!!", а тому що для того є сурйозні підстави.
б) Не чекати "об'єднання опозиції"/не вірити, що вони справді об'єднались/не сумувати, коли знов розісруться. Опозиція - це кожен з нас. Якщо комусь хочеться бути "головним опозиціонером" - його особиста справа, нам з того шо? Може навіть собі на лобі написати.
в) Робити все для розриву "юліного контракту", бо газ ми купуємо по ії ціні. Яник ціну не зменшив і контракт не змінив, просто домовився усе накручене нам зверх "європєйського" віддавати бартером. Тим не менш газ нам і зараз обходиться дорожче ніж Європі. Зменшення (не відміна) штрафних санкцій за недобір просто затруднило тепер Україні розірвання контракту через міжнародний суд бо його нечесність тепер не так кидається в око. Хоча й ціни має бути достатньо. Ще точніше - достатньо того, що ціна нас більше не влаштовує (ринок, б***!)
г) Пам'ятати про Конституцію. ЧФР до 17. Будь-який правочин може спокійно діяти аж доти, доки не почне порушувати Конституцію. Після цього він стає нікчемним (Не обов'язково весь, можливо тільки в тій частині, що суперечить Конституції.) Наслідки наступні - нахапавши до 17року газу по "юліній" ціні і сплативши за нього тільки "європейську частину" ми залишимось винні десь так 30 мільярдів долярів. Мусимо віддати. Це якщо зараз не розірвемо газовий контракт. Якщо розірвемо не одразу, то за кожен рік матимемо борг у 4 мільярди з яких мільярд двісті списується за базування ЧФР. Рахуйте самі.
д) Роз'яснювати, що конституційного суду наразі не існує. Те, що той самий склад суду на основі тоєї самої незмінної конституції з того самого питання приймає протилежне від власного ж рішення, може свідчити тільки про те, що там усі хворі (ми ж про погане думати не будемо, нє?) Розмови про Регламент - то та сама брехня на кшалт "40 мільярдів інвестицій". Так, Регламент протирічить Конституції, але ж не змінює ії (і навіть не намагається), а КС, як панство пам'ятає, приймає свої рішення на основі Конституції.
е) Не довіряти занадто парламентській опозиції. Бо все що треба було цим "суб'єктам конституційного подання" - подати заперечення на подання ригів (вже розглядалось, є чинне рішення з цього питання). Ви вірите, що в них юристи дурні? А замість того вони спокійно спостерігали, як їх повільно гнуть, хоча й знали, для чого.
ж) Поспішати повільно, незаконність та нікчемність доводити чітко. Янучари у дупі "ґлубочайшєй", хоча й запевняють оточуючих що то шоколад та усіляко відволікають людей від смороду. Ось навскид простеньке: якщо газ і далі купується по юліній ціні а уряд, збираючи з підприємств лише частину вартості різницю віддає московитам арендними послугами у криму - то це фактично (і юридично) величезна дотація від держави олігархам. Тепер конкуренти з ВТО нашіх експортерів спокійно і з доказами у антидемпінгових судах по стінах розмажуть.
з) Пам'ятати, що "Ми не згодні" - не аргумент а тільки його початок перед "тому що...".
Ну і ще багато іншого, хто що сам собі прийме за важливе.
P.S. Не подумайте, я не змінив свого ставлення до законних методів та доведення вини у наших умовах. Але навіть мені з моїми схильностями хочеться, почувши класичне "За чьто, Ґєрасім?!!" - не замислюватись над цім цікавим питанням, а чітко знаючи відповідь спокійно собі вибивати табурєтачку
1. Провал сьогоднішніх масових заходів не є поразкою. Бо то не ваші заходи, то заходи партійні. Були вони партійними відпочатку чи їх такими зробили згодом - то вже неважливо. Так, багато хто з вас приймав у них участь і вам неприємно, що нічого не вийшло. Але вважати себе програвшими ви не можете, навіть якщо вам дуже того хочеться. Бо коли до вас приходять хлопці й звуть на бійку з сусіднім селом, яке ото взялося косити сіно на вашому полі, ви звісно підете без вагань, бо час іде а сіно ж косять. От тіки у вашому випадку на бійку вас повели хлопці (і дівчата), що й самі з сусіднього села і теє поле тихцем косили трохи раніше за тих, з ким водили вас битися. У цих обставинах (незалежно від результату бійки) заява сусідам "Та пішли ви на ***й, це все одно наше поле!" є не тільки виваженою, але й достатньо аргументованою. Від конспірологічних припущень, що хлопці з сусіднього села діяли у змові, щоб зробити так, буцімто ви "чесно програли" свої права на те поле - чур мене...
2. "Усе ще тіки починається" - не те. Ніхто нічого ще по справжньому й не починав. Вони нас смикають на термінову дію, щоб ми з ними боролися маючи за аргумент тільки їхню "антинародність". Це при тому, що термін цей не визначений і юридично не закріплений. Ну, те що усі ці дії ними ведуться зараз і кожен українець, що надумає захищати свої права, город свій не обробить - то звісно не антинародність а звичайний збіг. "Єтакій виборочний голодоморчік". Нам не звикати. Тут аргументом може бути тільки одне - незаконність та антиконституційність їхніх дій. Ось це і треба доводити. Перш за все собі і людям, а не в судах - бо вже навіть наш найвищій (конституційний) суд чітко і недвозначно довів необов'язковість своїх рішеннь. А вже розуміючи, що саме в діях ригів незаконне та антиконституційне (з номерами статей, єссно) - можна неквапно спускатися і ***** усе стадо. Вважайте це метафорою, але якщо танки якоїсь нашої частини стануть обстрілювати межигір'я - то це має бути не замах на проросійського політика, а захват небезпечної особи, що скоїла тяжкі злочини та пручається арешту.
3. "Шо робить?" Та будь-що на вибір панства.
Основні цілі:
а) Не панікувать. І не тому що "без паніки!!!", а тому що для того є сурйозні підстави.
б) Не чекати "об'єднання опозиції"/не вірити, що вони справді об'єднались/не сумувати, коли знов розісруться. Опозиція - це кожен з нас. Якщо комусь хочеться бути "головним опозиціонером" - його особиста справа, нам з того шо? Може навіть собі на лобі написати.
в) Робити все для розриву "юліного контракту", бо газ ми купуємо по ії ціні. Яник ціну не зменшив і контракт не змінив, просто домовився усе накручене нам зверх "європєйського" віддавати бартером. Тим не менш газ нам і зараз обходиться дорожче ніж Європі. Зменшення (не відміна) штрафних санкцій за недобір просто затруднило тепер Україні розірвання контракту через міжнародний суд бо його нечесність тепер не так кидається в око. Хоча й ціни має бути достатньо. Ще точніше - достатньо того, що ціна нас більше не влаштовує (ринок, б***!)
г) Пам'ятати про Конституцію. ЧФР до 17. Будь-який правочин може спокійно діяти аж доти, доки не почне порушувати Конституцію. Після цього він стає нікчемним (Не обов'язково весь, можливо тільки в тій частині, що суперечить Конституції.) Наслідки наступні - нахапавши до 17року газу по "юліній" ціні і сплативши за нього тільки "європейську частину" ми залишимось винні десь так 30 мільярдів долярів. Мусимо віддати. Це якщо зараз не розірвемо газовий контракт. Якщо розірвемо не одразу, то за кожен рік матимемо борг у 4 мільярди з яких мільярд двісті списується за базування ЧФР. Рахуйте самі.
д) Роз'яснювати, що конституційного суду наразі не існує. Те, що той самий склад суду на основі тоєї самої незмінної конституції з того самого питання приймає протилежне від власного ж рішення, може свідчити тільки про те, що там усі хворі (ми ж про погане думати не будемо, нє?) Розмови про Регламент - то та сама брехня на кшалт "40 мільярдів інвестицій". Так, Регламент протирічить Конституції, але ж не змінює ії (і навіть не намагається), а КС, як панство пам'ятає, приймає свої рішення на основі Конституції.
е) Не довіряти занадто парламентській опозиції. Бо все що треба було цим "суб'єктам конституційного подання" - подати заперечення на подання ригів (вже розглядалось, є чинне рішення з цього питання). Ви вірите, що в них юристи дурні? А замість того вони спокійно спостерігали, як їх повільно гнуть, хоча й знали, для чого.
ж) Поспішати повільно, незаконність та нікчемність доводити чітко. Янучари у дупі "ґлубочайшєй", хоча й запевняють оточуючих що то шоколад та усіляко відволікають людей від смороду. Ось навскид простеньке: якщо газ і далі купується по юліній ціні а уряд, збираючи з підприємств лише частину вартості різницю віддає московитам арендними послугами у криму - то це фактично (і юридично) величезна дотація від держави олігархам. Тепер конкуренти з ВТО нашіх експортерів спокійно і з доказами у антидемпінгових судах по стінах розмажуть.
з) Пам'ятати, що "Ми не згодні" - не аргумент а тільки його початок перед "тому що...".
Ну і ще багато іншого, хто що сам собі прийме за важливе.
P.S. Не подумайте, я не змінив свого ставлення до законних методів та доведення вини у наших умовах. Але навіть мені з моїми схильностями хочеться, почувши класичне "За чьто, Ґєрасім?!!" - не замислюватись над цім цікавим питанням, а чітко знаючи відповідь спокійно собі вибивати табурєтачку