Треба змінювати нашу країну
04/29/2010 | Павло Дзiковський
Ситуація в Україні, як на мій погляд, робиться загрозливою.
При цьому переїзджати кудись з Украни я не маю наміру.
Відтак, треба змінювати нашу країну.
І тут все просто - для того, щоб щось зробити, треба щось таки робити. Але - разом з ким? В цьому контексті дужже печально, що переважна більшість небайдужих - авторів "декларацій" і коментарів до поточного моменту - не розуміють, як на мою думку, простої речі - щоб робити великі справи, мусово почати з малих. Ніяк инакше в нашому суспільстві не вдасться зібрати організацію, достатньо дієву для будь-якої вартісної справи. Звісно, є ще спосіб "майдану" - але найновіша історія вже не раз показала (починаючи з виборів львівської міськради в 90-му році), що майданні лідери, скоріш за все, все просруть і всіх кинуть. Жити надією на наступного такого лідера - може й приємно, але цілком безглуздо :-( Це не теорія - це банальний досвід, я би сказав.
Отже, треба би:
- збирати і реалізовувати ідеї РЕАЛІСТИЧНИХ справ - таких, що можливі і потрібні "тут і тепер" - нехай і невеликих, але дієвих;
- підтримувати контакти між людьми, які РОБЛЯТЬ ці справи - не базікають, а саме роблять - тільки на таких є сенс розраховувати в наступному, тільки з такими є сенс говорити про щось більше, ніж малі справи (і чим скоріше, тим краще, звісно ж!), тільки такі люди можуть трохи згодом утворити організацію для серйозних змін в Україні;
- не тішити себе ілюзіями - які б пертурбації не відбулись в уряді впродовж найближчих років, вони НІЧОГО не змінять в Україні, доки в суспільстві не буде дієвого громадського кістяка (иншими словами, щоб уряд працював в інтересах народу, його слід постійно і наполегливо їбати - а це можливо тільки за наявности відповідної громадської структури);
- не йти до влади до тих пір, доки не буде певности, що в суспільстві залишається і діє СИЛЬНА контрольна структура; розуміти, що будь-хто, навіть найкращий з найкращих громадських активістів, з моменту переходу на державну службу може залишитись другом, але при цьому мусить стати ще й об"єктом для громадської єблі (сподіваюсь, Ви мене розумієте);
- розуміти, що шлях до змін довгий - але це таки ж шлях і треба його йти, а не тупцювати на місці.
Та й всіх ділов то :-)
Щоб не бути голослівним - сам я зараз займаюсь "Калиновою гілкою" (http://kalynovahilka.org.ua) і діло це цілком навіть рухається (макети в роботі, на початку травня очікується паперовий наклад флаєрів). А ще є ідея щодо "зупинок руху" (http://p-dzikovsky.livejournal.com/23862.html) - залишаюсь в переконанні, що це реалістично і був би готовий цим займатись, але вже розумію, що підтримки ця пропозиція не знайшла. Що ж, таке життя.
Чи, може, хтось запропонує щось инше - конкретне? Готовий співпрацювати, як розумієте.
Павло Дзiковський (p.dzikovsky@gmail.com)
При цьому переїзджати кудись з Украни я не маю наміру.
Відтак, треба змінювати нашу країну.
І тут все просто - для того, щоб щось зробити, треба щось таки робити. Але - разом з ким? В цьому контексті дужже печально, що переважна більшість небайдужих - авторів "декларацій" і коментарів до поточного моменту - не розуміють, як на мою думку, простої речі - щоб робити великі справи, мусово почати з малих. Ніяк инакше в нашому суспільстві не вдасться зібрати організацію, достатньо дієву для будь-якої вартісної справи. Звісно, є ще спосіб "майдану" - але найновіша історія вже не раз показала (починаючи з виборів львівської міськради в 90-му році), що майданні лідери, скоріш за все, все просруть і всіх кинуть. Жити надією на наступного такого лідера - може й приємно, але цілком безглуздо :-( Це не теорія - це банальний досвід, я би сказав.
Отже, треба би:
- збирати і реалізовувати ідеї РЕАЛІСТИЧНИХ справ - таких, що можливі і потрібні "тут і тепер" - нехай і невеликих, але дієвих;
- підтримувати контакти між людьми, які РОБЛЯТЬ ці справи - не базікають, а саме роблять - тільки на таких є сенс розраховувати в наступному, тільки з такими є сенс говорити про щось більше, ніж малі справи (і чим скоріше, тим краще, звісно ж!), тільки такі люди можуть трохи згодом утворити організацію для серйозних змін в Україні;
- не тішити себе ілюзіями - які б пертурбації не відбулись в уряді впродовж найближчих років, вони НІЧОГО не змінять в Україні, доки в суспільстві не буде дієвого громадського кістяка (иншими словами, щоб уряд працював в інтересах народу, його слід постійно і наполегливо їбати - а це можливо тільки за наявности відповідної громадської структури);
- не йти до влади до тих пір, доки не буде певности, що в суспільстві залишається і діє СИЛЬНА контрольна структура; розуміти, що будь-хто, навіть найкращий з найкращих громадських активістів, з моменту переходу на державну службу може залишитись другом, але при цьому мусить стати ще й об"єктом для громадської єблі (сподіваюсь, Ви мене розумієте);
- розуміти, що шлях до змін довгий - але це таки ж шлях і треба його йти, а не тупцювати на місці.
Та й всіх ділов то :-)
Щоб не бути голослівним - сам я зараз займаюсь "Калиновою гілкою" (http://kalynovahilka.org.ua) і діло це цілком навіть рухається (макети в роботі, на початку травня очікується паперовий наклад флаєрів). А ще є ідея щодо "зупинок руху" (http://p-dzikovsky.livejournal.com/23862.html) - залишаюсь в переконанні, що це реалістично і був би готовий цим займатись, але вже розумію, що підтримки ця пропозиція не знайшла. Що ж, таке життя.
Чи, може, хтось запропонує щось инше - конкретне? Готовий співпрацювати, як розумієте.
Павло Дзiковський (p.dzikovsky@gmail.com)
Відповіді
2010.04.30 | Igor
Re: Треба змінювати нашу країну
Ідея є і реалізація триває вже 6 років - зробити навчання українською легшим ніж російською шляхом створення веб-ресурсів для учнів та вчителів. Тільки ось бажаючих приєднатися щось не видно, роблю все на власному ентузіазмі. Хоча воно і зрозуміло. Східнякам байдуже, бо спілкуються російською. Західнякам байдуже, бо й так спілкуються і навчаються українською.2010.04.30 | papaya
Re: А ссылка есть?
2010.05.01 | p.dzikovsky
Re: Треба змінювати нашу країну
І я сам займаюсь схожим: http://ruthenia.info/cgi-bin/a.pl?e_=03&l_=i&c_=res - зокрема, в кінці розділу там є статті по теорії множин (доступні для публічного редаґування). Звісно, це адресоване не учням, але більш фаховим читачам, але суть та ж сама - в мережі має бути якісний (ну, наскільки вже сам я в силах) україномовний контент.Але, при тому що я сам цим займаюсь, це радше робота "на ідею", а не
на результат - не бачу близької перспективи до зміни ситуації. Натомість ініціятива "Калинова гілка", запропонована ЖЖ-користувачем
Іскрою, видалась мені потенційно дуже ефективною. Відтак, підтримую її
ділом і кличу приєднуватись.
Зрештою, якщо Ви напишете пропозиції щодо навчання українською в
спільноті "Калинової гілки": http://community.livejournal.com/kalynovahilka/ - це буде вкрай доречно. Будь ласка, напишіть про все докладно.
2010.05.06 | Igor
Re: Докладно про навчання українською
Про себеЯ, Ігор Філоненко, за фахом вчитель трудового навчання та фізики, 9 років працював у школі вчителем фізики, потім у Бердянському державному педагогічному університеті інженером (створення та обслуговування офіційного сайту університету та системи електронної підтримки навчального процесу).
Ідея
Вона дуже проста і базується на факті, що більшість йде шляхом найменшого опору. Створюємо в інтернет україномовну підтримку навчального процесу і нею будуть користуватися і вчителі, і учні.
Що потрібно для реалізації?
Мати сайти-каталоги по основним шкільним предметам. Змістом таких сайтів повинні бути основні навчальні елементи уроку: задачі, завдання, тести, шматки теоретичного матеріалу, тести, демонстрації (малюнки, відео, анімації), лабораторні, практичні, компютерні моделі тощо. Все це в максимально відкритому вигляді і доступне для використання вчителем як елементу свого уроку, а учнем для самоосвіти.
Мати хоча б один базовий курс по кожному з навчальних дисциплін в межах якого будуть інтегровані вказані вище навчальні елементи та платформу для розработки вчителем свого курсу на основі базового та навчальних елементів сайту-каталога.
На кого можна спиратися?
Я не вірю в допомогу ні держави (особливо зараз), ні науково-дослідних інститутів (крім окремих спеціалістів), ні педагогічних вузів (крім окремих спеціалістів), ні методистів, директорів чи завучів. Їм це невигідно, нецікаво і непотрібно. Тільки приватна/громадська ініціатива здатна зрушити з місця такий проект.
Що зроблено?
З 2004 року працюю над сайтом "Шкільна фізика" sp.bdpu.org . Попри звичайний персональний компютер замість сервера та маленький вихідний канал у 0,5 Мбіт/с, який до того ж ділиться із офіційним сайтом університету, кількість відвідувачів на добу в середньому 1600. Якщо зауважити, що маємо сайт по доволі складному і мало популярному шкільному предмету, то можна точно сказати про існуючий попит на такі сайти.
Маю досвід роботи з CMS Plone і впевненість, що саме ця система найкраще підходить в якості основи для сайтів-каталогів.
Маю досвід роботи з LMS Moodle і впевненість, що саме ця система найкраще підходить в якості основи для навчальних курсів.
Комерційна складова
CMS Plone та LMS Moodle безкоштовні та відкриті системи.
Свій сайт роблю на громадських засадах, намагаюсь присвячувати роботі над ним не менше години на добу.
Де знайти контент-менеджерів інших шкільних дисциплін і фінансування для оплати їх роботи не знаю.
Для Moodle є організація, що готова безкоштовно розмістити в себе (воно вже почали це робити власними силами) базові варіанти навчальних курсів, доступ вчителям для створення власних курсів з можливістю використання базового курсу готові надати за 144 грн за рік, доступ учням до всіх базових курсів теж готові надавати за 144 грн за рік.
З повагою, Ігор Філоненко
i.filonen@gmail.com
2010.04.30 | Георгій
Re: Треба змінювати нашу країну
Павло Дзiковський пише:> щоб уряд працював в інтересах народу, його слід постійно і наполегливо їбати - а це можливо тільки за наявности відповідної громадської структури);
(ГП) Подивіться, б.л., ось цe:
http://www.risu.org.ua/ua/index/resourses/church_doc/ecumen_doc/35423/
2010.05.01 | Роман Сербин
Проти лихослів'я
2010.05.01 | Andrij
Re: Треба змінювати нашу країну
2010.05.01 | пан Roller
Предже чем что-то делать треба что-то скушать.
Я совсем не возражаю против того, что бы краина менялась. Но, для этого совсем не треба ничего делать.Ведь эволюция происходит сама собой.Но, из того что вы называете делом, не видно оплаты за труд. Я боюсь что те, кто будет так делать как вы не сможет кушать.Вы сами кушаете что-то? И где добываете еду?
Правда, сгодня СМИ интенсивно сообщают о неком индусе, который уже 70 лет ничего не делает и ничего не кушает, кроме солнечной энергии.
А мы же шо же. А нас тоже есть такой едок солнца.
Как вы думает, почему ученым не приходит в голову взять анализ кала у этого святого?
Ведь кал святого тоже свят. Может попросить его научить украинцев такому деланью? Ведь тогда снимается проблема энергетики. Энергию не потребляемую едаками солнца, газ, электрику, и воду, можно булет продать за бугор Батькивщины,на экспорт, на эти гроши можно накормить оставшихся,проголодавшився.
А оставшиеся гроши раздать бедным,но только тем, кто владеет украинской мовой, или носит ваши наклейки. А те кто не владеет сами заплачут и уйдут в леса.Так им и треба.
2010.05.06 | странник
Наша звична теза "давайте ЩОСЬ робити"
Павло Дзiковський пише:> Ситуація в Україні, як на мій погляд, робиться загрозливою.
Вона давно загрозлива. Протринділи і ці 5 років.
> Відтак, треба змінювати нашу країну.
Я пропоную змінювати владу.
> І тут все просто - для того, щоб щось зробити, треба щось таки робити. Але - разом з ким? В цьому контексті дужже печально, що переважна більшість небайдужих - авторів "декларацій" і коментарів до поточного моменту - не розуміють, як на мою думку, простої речі - щоб робити великі справи, мусово почати з малих.
На гілляку балаболів! )
>Ніяк инакше в нашому суспільстві не вдасться зібрати організацію, достатньо дієву для будь-якої вартісної справи.
Можна і легко. Дивлячись яка справа. Організовані злочинні угрупування наприклад.
>Звісно, є ще спосіб "майдану" - але найновіша історія вже не раз показала (починаючи з виборів львівської міськради в 90-му році), що майданні лідери, скоріш за все, все просруть і всіх кинуть. Жити надією на наступного такого лідера - може й приємно, але цілком безглуздо
Тому я і звертаю увагу на процедури в громадських об'єднаннях. Гетьманів треба контролювати. І позбуватися від нездар та кидал.
> Чи, може, хтось запропонує щось инше - конкретне? Готовий співпрацювати, як розумієте.
Ми зараз як раз і займаємось розробкою програми дій. У даній, конкретній ситуації. )