Ушанування Каннібаліссімуса
Як повідомляють ЗМІ, 5 травня у Запоріжжі комуністи встановлять пам’ятник Сталіну на території, прилеглій до будівлі Запорізького обкому КПУ. Вже більше двох місяців відоме фото Сталіна, Рузвельта і Черчілля на Ялтинській конференції красується в кількох місцях у центрі Севастополя. Севастополь буде наступним містом, де встановлять пам’ятник Сталіну. Про такі ж плани заявили дніпропетровські комуністи. 28 квітня білборди зі Сталіним з’явилися в Луганську. До 9 травня комуністи обіцяють встановити рекламні щити із зображенням Сталіна в Одесі й інших містах України. Як підкреслив перший секретар Одеського обкому КПУ Євген Царьков, «Перемога і ім’я Сталіна нерозривно пов’язані. Я впевнений, що не було б таких людей, як Сталін, не було б Перемоги».
А на мій погляд, говорити про позитивну роль Сталіна в Другій світовій війні – просто блюзнірство. Саме через диктаторську людожерську політику Сталіна країна зазнала незліченні людські втрати, набагато більші, ніж втрати союзників та Німеччини. «Ми просто не вміли воювати. Ми залили своєю кров’ю, завалили ворогів своїми трупами», – з гіркотою писав фронтовик, видатний російський письменник Віктор Астаф’єв.
Встановити пам’ятник Сталіну – це приблизно те ж саме, як неонацисти захотіли би встановити в Німеччині або Австрії пам’ятник іншому страшному вбивці і тирану ХХ століття – Гітлеру.
Пам’ятник Сталіну – ганьба і наруга над десятками мільйонів його жертв і їхніх близьких. І українці це розуміють. Невипадково соціологічні дослідження показали різке неприйняття ідеї встановлення пам’ятника Сталіну більшістю українців – 56.7% опитаних негативно ставляться до цієї ініціативи.
А ось наш політичний істеблішмент в масі своїй, очевидно, відноситься до меншості. Всього лише 141 депутат Верховної Ради підтримав звернення до Президента про неприпустимість встановлення пам’ятника Сталіну в Запоріжжі. Віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Володимир Семиноженко сказав, що «ми не будемо давити громадські ініціативи». Президент Віктор Янукович, по-перше, підкреслив, що це не пам’ятник, а бюст, а по-друге, що питання про його встановлення повинно бути вирішено на загальноміському референдумі. І лише міністр юстиції Олександр Лавринович чітко заявив про неприпустимість встановлення пам’ятника: «Всі тирани, які принесли горе людям, повинні бути залишені в історії як урок для нащадків, а не як об’єкт для звеличення». Але він не був почутий.
Водночас юридичних підстав для заборони встановлення пам’ятника, на мій погляд, немає. Постанова Апеляційного суду м. Києва від 13 січня у справі про Голодомор 1932-1933 рр.. як геноцид була всього лише підсумком попереднього судового розгляду кримінальної справи і тому не дає підстав для юридично значимої кваліфікації злочинів Сталіна та інших шести обвинувачених. Ніякого іншого судового рішення про злочинність дій Сталіна і комуністичного режиму в цілому немає. Міжнародні договори, учасником яких є Україна, подібні заборони явним чином не містять.
Проте, в Європі ставлення до Сталіна і комунізму мало відрізняється від ставлення до Гітлера і нацизму, що легко побачити в численних резолюціях Європарламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), Комітету Міністрів ПАРЄ, ОБСЄ. І, зокрема, до України прямо відносяться п.5 та 6 Резолюції ПАРЄ №1481 (2006) «Необхідність міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів»:
«Падіння тоталітарних комуністичних режимів у Центральній та Східній Європі не завжди супроводжувалося міжнародним розслідуванням їхніх злочинів. Більше того, міжнародне співтовариство не притягнуло виконавців цих злочинів до суду, як це було з жахливими злочинами націонал-соціалізму (нацизму).
Відповідно, широкій громадськості майже не відомі злочини тоталітарних комуністичних режимів. У деяких країнах комуністичні партії легально існують та все ще активно діють, попри те, що інколи вони навіть не відмежувалися від злочинів, учинених у минулому тоталітарними комуністичними режимами.»
Якщо Партія регіонів всерйоз каже про євроінтеграцію як свій пріоритет і про своє прагнення об’єднати Україну, то вона повинна була б рішуче виступити проти увічнення Сталіна і переконати у цьому своїх партнерів по коаліції. Бо вшанування Сталіна тільки ще більше роз’єднує Україну і цілком суперечить ідеї євроінтеграції (як взагалі узгоджується з нею проведення загальноміського референдуму з такого питання?!).
Більше того, в Україні створені всі передумови, щоб провести повноцінний судовий процес для правової кваліфікації штучного голоду 1932-1933 рр. на підставі матеріалів слідства, проведеного СБУ в 2009 р., і нова адміністрація мала би підтримати проведення такого процесу. Насправді немає ніяких сумнівів у тому, що Сталін і його підручні винні в умисних масових вбивствах, а комуністичний тоталітарний режим, для якого масовий терор став практикою державного управління в СРСР, сам по собі є злочинним. Однак, необхідно встановити ці факти в правовій площині. І тоді, нарешті, буде юридично підтверджена давно вже закорінена в народі думка, що ми перемогли у Другій світовій війні не завдяки, а всупереч Сталіну.
Нагадаємо, що в судовому рішенні Конституційного Суду Російської Федерації, прийнятому 30 листопада 1992 р., було чітко констатовано: «У країні протягом тривалого часу панував режим необмеженої, що спирається на насилля, влади вузької групи комуністичних функціонерів, об’єднаних в Політбюро ЦК КПРС на чолі з генеральним секретарем ЦК КПРС ».
Перелік злочинів радянського режиму за всі роки, починаючи з 1917 року є досить великим, включає безліч подій і займає багато сторінок. Наведемо тому список найбільш серйозних і значущих злочинів комуністичного режиму, підтверджених документально[1].
1. Організація т.зв. «Червоного терору», коли згідно з постановою радянського уряду 5 вересня 1918 р. була впроваджена практика взяття заручників, позасудових розстрілів і організовані концтабори для «соціально-чужих» верств населення і політичних супротивників.
2. Масові репресії проти селян - т.зв. «розкуркулення», виселення, арешти і розстріли за рішеннями трійок Повпредств ОДПУ. 1930-1931 рр..
3. Організоване Сталіним і Політбюро ЦК ВКП (б) масштабне вилучення зерна для засипання в державні сховища та продажу за кордоном, у результаті чого виник штучний голод. Від голоду загинуло в СРСР від 7 до 12 млн. чоловік, у тому числі від 3.5 до 4.5 млн. населення України, 1932-1933 рр.
4. Масові арешти і розстріли за т.зв. «куркульською» операцією НКВС – розстріли згідно із заздалегідь наміченим квотами. Липень 1937 - листопад 1938 рр. (Заарештовано 767 397 чоловік, з них 386 798 розстріляно)
5. Масові арешти і розстріли за національною ознакою в рамках т.зв. «національних операцій» НКВС (німецької, польської, «харбінської», латиської і т.п.). Липень 1937 - листопад 1938 рр. (Заарештовано близько 350 тис. осіб, з них 250 тис. розстріляно).
6. Масові арешти і розстріли громадян Монголії, проведені радянським НКВС. 1937-1938 рр. (Заарештовано близько 25 тис. чоловік, з них близько 20 тис. розстріляно).
7. Репресії проти членів сімей засуджених за «зраду батьківщини». У період 1937-1938 рр.. як «членів сімей зрадників батьківщини» (ЧСЗР) було заарештовано понад 18 тис. жінок і 25 тис. дітей були поміщені в дитячі приймальники НКВС.
8. Розстріли й засудження за т.зв. «розстрільними списками», коли міра покарання визначалася не судовими органами, а самим Сталіним і його найближчими соратниками по Політбюро - Молотовим, Ворошиловим, Кагановичем, Ждановим, Мікояном та ін. За період лютий 1937 - жовтень 1938 рр. були винесені санкції на засудження за 383 списками, що містили 44 тис. прізвищ, з них 39 тис. - до розстрілу.
9. Санкція Сталіна про застосування в НКВС в ході слідства т.зв. «заходів фізичного впливу» - тобто катувань. Телеграма, підписана Сталіним 10 лютого 1939 р., підтвердила «правомірність» цієї практики, прийнятої в 1937 р. У більш пізні роки Сталін продовжував давати вказівки про застосування тортур, наприклад, в ході т.зв. «справи лікарів» у 1952-1953 рр.
10. Підписання т.зв. «Пакту про ненапад» з Німеччиною та підписання секретного протоколу про розмежування сфер впливу СРСР і Третього Рейху. Згідно з цим таємним протоколом СРСР почав проводити акти захоплення сусідніх територій і в якості союзника Гітлера брав участь у розгромі державності Польщі, розпочав війну з Фінляндією, окупував Литву, Латвію, Естонію, Бесарабію. У результаті СРСР був звинувачений міжнародним співтовариством у проведенні агресивної експансіоністської політики і виключений з Ліги націй. Серпень 1939 - літо 1940 рр..
11. Санкціоновані Сталіним і Політбюро ЦК ВКП(б) масові депортації цивільного населення за т.зв. «класовою» і національною ознаками:
- Виселення польських громадян з території Західної України і Західної Білорусії 1939-1940 рр.
- Виселення громадян з Прибалтики і Молдови в травні - червні 1941 р.
- Виселення німців, калмиків, чеченців та інгушів, карачаївців, кримських татар та інших народів у 1941-1945 рр.
- Виселення з Прибалтики і Молдови в 1949 р. т.зв. «куркулів».
- Виселення українців у другій половині 40-х років «за пособництво УПА».
12. Масовий розстріл військовополонених польських офіцерів і цивільних осіб за рішенням Політбюро ЦК ВКП (б) від 5 березня 1940 р.: у квітні-травні 1940 р. органами НКВС у Катині, Мідному та Харкові розстріляно 21857 польських громадян.
13. Проведені за вказівками Сталіна безсудні розстріли ув’язнених у в’язницях восени 1941 р.: в Орловській в’язниці, в московських в’язницях, в Куйбишеві.
14. Санкціоновані особисто Сталіним акти індивідуального терору - таємні політичні вбивства, здійснені держбезпекою за кордоном і в СРСР.
15. Організовані за вказівками Сталіна радниками МДБ СРСР показові судові процеси в Угорщині, Болгарії та Чехословаччині в 1949-1952 рр.
Перед українським суспільством і державою стоїть нагальне завдання правової кваліфікації злочинів, що мали відношення до України, перерахованих і багатьох інших, як наприклад, репресій проти українських церков. І правдивої розповіді про нашу історію і про злочини комуністичного режиму. Чим краще буде виконуватися це завдання, тим менше рудиментів комунізму прийдеться переживати нашим дітям та онукам. А якщо цього не робити, то ми будемо постійно відчувати сором і ганьбу від вшанування та звеличення Каннібаліссімуса.
[1] Список складений Науково-інформаційним та просвітницьким центром міжнародного товариства «Меморіал»
Відповіді
2010.05.06 | Историк
Все это теперь, увы, безадресная риторика. Украинский "Мемориал"
рискует обратиться в аналог российского "Мемориала" - клуба благородных людей, несущих знамя борьбы против сталинизма в рамках неосталинистского режима. Судя по всему, слияние СБУ с ФСБ, а также других спецслужб Украины и РФ практически уже состоялось. Другими словами, украинские спецслужбы в основном вернулись в лоно чекизма. Это важнейшая предпосылка для быстрой реинтеграции двух стран по разным направлениям. За бортом сего праздника жизни - радикальная внесистемная оппозиция (а в Украине это не следует сбрасывать со счетов). Ну и, конечно, то, что еще остается от НАТО - с дополнительной поправкой на гибель Леха Качинського и его окружения.Дальше начинается геополитика, но это уже другая тема...
2010.05.06 | Хома Брут
Re: Все это теперь, увы, безадресная риторика. Украинский "Мемориал"
Историк пише:> Судя по всему, слияние СБУ с ФСБ, а также других спецслужб Украины и РФ практически уже состоялось. Другими словами, украинские спецслужбы в основном вернулись в лоно чекизма.
Як це визначається, про злиття? Тобто що треба (можна?) перевірити, щоби робити це ствердження? В якомусь сенсі спецслужби і не розливались дуже далеко, але ясно і те, що різниця є. Як критерії треба використовувати?
2010.05.06 | Lexa62
Re: Все это теперь, увы, безадресная риторика." 100%
трохи дивно виглядає занепокоєння автора, що тільки 140 депутатів підписали відозву до влади, але можна зрозуміти, вони (60-ники) завжди владі опонували, і до влади ж зверталися, а ля Радіщев. Але справа в тому, що цей режим ми вважаємо узурпаторським, немає сенсу звертатись до нього2010.05.06 | один_козак
Апетит комуняк росте. Хочуть Сталіна ще й у Києві (л)
http://vidgolos.com/23174-komunisti-gotovi-vstanoviti-pamyatnik-stalinu-v.html2010.05.06 | Сахаров
Не лише Сталін
має бути осуджений як злочинець. А Ленін, Троцький, Кіров, Петровський, Косіор та іже з ними? Маємо Кіровоград і Дніпропетровськ, у Дніпропетровську - пам'ятник Петровському, площа Петровського, проспект Петровського, завод ім. Петровського. А між іншим:"1. Організація т.зв. «Червоного терору», коли згідно з постановою радянського уряду 5 вересня 1918 р. була впроваджена практика взяття заручників, позасудових розстрілів і організовані концтабори для «соціально-чужих» верств населення і політичних супротивників."
Декрет про червоний терор був підписаний Красіним, Бонч-Бруєвичем і Петровським.
2010.05.06 | Hadjibei
А хто мав судити?
Піскун із Медведьком?2010.05.06 | Историк
Re: А хто мав судити? - Вот и я о том
Hadjibei пише:> Піскун із Медведьком?
2010.05.06 | rais
А хто мав судити? В Україні ми. Щоденно і по всіх ЗМІ...
А взагалі напередодні 9 травня гадаю треба акцент робити на тому, що саме початок війни і її наслідки відбулися через злочинну політику комунобандитського режиму. Починаючі від Пакту про співпрацю із фашистським режимом 39 року... Треба по всіх інтернет ресурсах активно висвітлювати цю тему - тему злочинів проти власного народу і проти людства.А дехто так цурається цього універсального заклику щодо заСУДУ і поКАРАння комуністичної системи, її ідеологів, виконавців, нащадків та холуїв... Дарма, бо реалізація цього гасла вирішує всі проблеми незалежної України, починаючи з повернення награбованого до впевненості у майбутнє нових українських генерацій.
2010.05.06 | Lexa62
Re: А хто мав судити? В Україні ми. Щоденно і по всіх ЗМІ...
rais пише:> А дехто так цурається цього універсального заклику щодо заСУДУ і поКАРАння комуністичної системи, її ідеологів, виконавців, нащадків та холуїв... Дарма, бо реалізація цього гасла вирішує всі проблеми незалежної України, починаючи з повернення награбованого до впевненості у майбутнє нових українських генерацій.
тут є велика незручність.
У нас ще є певний невеликий, але помітний контингент, який давно вже вимагає більш щільної опіки лікарів, але їх продовжують тягнути в політику. Вони різні, але стан їх такий, що досить на них подивитись, що просто всі емоції в жалість сходять. Пояснити їм нічого неможливо, вони вже давно живуть в частково ефемерному світі і Сталін для них - це газетний портрет часів їхньої молодості. А ще ті миттєвості суспільної уваги, які вони одинокі й ізольовані в своїй старості отримують. Є звичайно серед них і вірні служаки колишнього режиму, котрих можна було б і на нари переселити, за нормального розслідування, але вони вже й так перетворились на тіні самих себе.
2010.05.06 | stryjko_bojko
звідки і пішли "трійки"...
Сахаров пише:> Не лише Сталін
> "1. Організація т.зв. «Червоного терору», коли згідно з постановою радянського уряду 5 вересня 1918 р. була впроваджена практика взяття заручників, позасудових розстрілів і організовані концтабори для «соціально-чужих» верств населення і політичних супротивників."
>
> Декрет про червоний терор був підписаний Красіним, Бонч-Бруєвичем і Петровським.
2010.05.06 | Хвізик
Каннібаліссімус
2010.05.06 | Историк
Говорят правильные слова (л):
http://glavred.info/print/news/281909.prn2010.05.06 | Kulish
На жаль, є така риса в українців...
Починають підлабузничати навіть тоді, коли ще й команди не надійшло. Заздалегідь. А якщо вже команда надійде...Згадайте совєцькі часи. Творчі люди бігли з України до ... Москви. Тому що там було більше свободи (!).
А під час Голодомору... Мама мені розказувала, що в селі всім "розкуркуленням" заправляли "свої" ж.
А от недавно... Ніхто ж не наказував львівським чиновникам переходити на російську мову при розмові з українцем Колєсніковим. Я впевнений, що він чудово розуміє українську.
Зараз ніхто не наказує керівникам підприємств вивішувати прапори іншої держави. Вивішують.
І я не чув, щоб в якомусь великому російському місті було відкрито пам*ятник упирю. Але наші вже відмітились. Підмились і підставили...
2010.05.06 | Историк
В Москве, действительно, могло быть полегче, поскольку
а. КГБ УССР был заточен на борьбу с "украинским национализмом" и имел карт-бланш на любые репрессии, б. В Москве имелись большое международное - дипломатическое и медийное - присутствие и разная хельсинская суета, властям хотелось соблюдать некоторые приличия. в. В Москве находились также видные диссиденты, и это притягивало. Между тем, значительная часть диссидентского движения в СССР была креатурой КГБ, многие на эту липу попадались.Смотрите, как бы продвинутый украинский интеллигент снова в Москву не потянулся! Шутка.
Kulish пише:
> Творчі люди бігли з України до ... Москви. Тому що там було більше свободи (!).
2010.05.06 | ziggy_freud
більше свободи було на Кавказі і в Прибалтиці
навіть знаю одного східного німця, який одружився і лишився в СРСР. Але не в Москвігрузини і вірмени самі собі виторгували більше свободи. Зокрема, тим, що підчас репресій 1930х відстрілювались. А укр. нац. коммі замість того вбивали себе. Або с пестнєй йшли в табір.
Kulish пише:
> Згадайте совєцькі часи. Творчі люди бігли з України до ... Москви. Тому що там було більше свободи (!).
еге-ж. Довженко аж підстрибував біг знімати "Щорса". Бо з Києва його мали відправити в табір. Але багато хто добігти не встиг. Прожив він довше, а чи зняв, що сам хотів? Ні.
просто в український барак совкової зони традиційно призначали назліший персонал.
> А під час Голодомору... Мама мені розказувала, що в селі всім "розкуркуленням" заправляли "свої" ж.
бо чужих в достатній кількості завезти не встигали. Але це було тимчасово. Що з тими своїми зробили, знаєте?
2010.05.06 | Кушкін
Ані Грузія, ані Естонія не могли зруйнувати імперію. А Україна -
легко змогла б (згадаймо Махна, який легко порався на 3-х фронтах - проти білих, червоних, і жовто-блакитних), якби була єдина...2010.05.06 | ziggy_freud
імперію може зруйнувати тільки одне
те саме, що руйнує національні держави: брак мізків в керівництва. Щодо СРСР це простежується десь від ліквідації НЕП, та індустріалізації з колективізацією.якби кремліни пам*ятали, хто їх державу зробив імперією та відповідно ставились до українців, малоросіський проект теоретично міг би і досі зберігати актуальність.
Кушкін пише:
> легко змогла б (згадаймо Махна, який легко порався на 3-х фронтах - проти білих, червоних, і жовто-блакитних), якби була єдина...
так і Махнові забракло грамотної стратегії. Він нажив собі ворогів всюди де міг. Менше треба було кришити батон на жовто-блакитних.
2010.05.06 | VEZEK
Re: Ушанування Каннібаліссімуса
УБЕДИТЕЛЬНАЯ И ОБЪЕКТИВНАЯ СТАТЬЯ. ПОЛНОСТЬЮ СОГЛАСЕН. Только следует добавить, что Сталин вскормил и взлелеял Агрессора. Его помощь Гитлеру состояла не только в поставках сырья и продовольствия, но и (что самое главное) в ПОДДЕРЖКЕ ФАШИСТСКОЙ ПОЛИТИКИ И ФАШИСТСКОГО РЕЖИМА. Ведь оккупация фашистами каждого государства в Европе в 1939-41 годах отмечалась приветственными телеграммами советского правительства, а это стоит большего. Поэтому Сталина следует считать одним из главных поджигателей второй мировой войны.2010.05.07 | Габелок
Віктор Суворов: порівняння Гітлера та Сталіна
http://www.suvorov.com/books/poslednaja-respublika-3-1/> РАЗГРОМ. Третья книга трилогии ПОСЛЕДНЯЯ РЕСПУБЛИКА.
Книга третья.
ВМЕСТО ПРЕДИСЛОВИЯ
У Гитлера красный флаг.
И у Сталина красный флаг.
Гитлер правил от имени рабочего класса, партия Гитлера называлась рабочей.
Сталин тоже правил от имени рабочего класса, его система власти официально именовалась диктатурой пролетариата.
Гитлер ненавидел демократию и боролся с ней.
Сталин ненавидел демократию и боролся с ней.
Гитлер строил социализм.
И Сталин строил социализм.
Гитлер считал свой путь к социализму единственно верным, а все остальные пути извращением.
И Сталин считал свой путь к социализму единственно верным, а все остальные пути отклонением от генеральной линии.
Соратников по партии, которые отклонялись от правильного пути, таких как Рем и его окружение, Гитлер беспощадно уничтожал.
Сталин тоже беспощадно уничтожал всех, кто отклонялся от правильного пути.
У Гитлера четырехлетний план.
У Сталина - пятилетние.
У Гитлера одна партия у власти, остальные в тюрьме.
И у Сталина одна партия у власти, остальные в тюрьме.
У Гитлера партия стояла над государством, страной управляли партийные вожди.
И у Сталина партия стояла над государством, страной управляли партийные вожди.
У Гитлера съезды партии были превращены в грандиозные представления.
И у Сталина - тоже.
Главные праздники в империи Сталина 1 мая, 7-8 ноября.
В империи Гитлера - 1 мая, 8-9 ноября.
У Гитлера - Гитлерюгенд, молодые гитлеровцы.
У Сталина комсомол - молодые сталинцы.
Сталина официально называли фюрером, а Гитлера - вождем. Простите, Сталина - вождем, а Гитлера - фюрером. В переводе - это тоже самое.
Гитлер любил грандиозные сооружения. Он заложил в Берлине самое большое здание мира - Дом собраний. Купол здания - 250 метров в диаметре. Главный зал должен был вмещать 150-180 тысяч человек.
И Сталин любил грандиозные сооружения. Он заложил в Москве самое большое здание мира - Дворец Советов. Главный зал у Сталина был меньше, зато все сооружение было гораздо выше. Здание высотой 400 метров было как бы постаментом, над которым возвышалась стометровая статуя Ленина. Общая высота сооружения - 500 метров. Работа над проектами Дома собраний в Берлине и Дворца Советов в Москве велась одновременно.
Гитлер планировал снести Берлин и на его месте построить новый город из циклопических сооружений.
Сталин планировал снести Москву и на ее месте построить новый город из циклопических сооружений.
Для Германии Гитлер был человеком со стороны. Он родился в Австрии и почти до самого момента прихода к власти не обладал германским гражданством.
Сталин для России был человеком со стороны. Он не был ни русским, ни даже славянином.
Иногда, очень редко, Сталин приглашал иностранных гостей в свою кремлевскую квартиру, и те были потрясены скромностью обстановки: простой стол, шкаф, железная кровать, солдатское одеяло.
Гитлер приказал поместить в прессе фотографию своего жилища. Мир был потрясен скромностью обстановки: простой стол, шкаф, железная кровать, солдатское одеяло. Только у Сталина на сером одеяле черные полосочки, а у Гитлера - белые.
Между тем, в уединенных местах среди сказочной природы Сталин возводил весьма уютные и хорошо защищенные резиденции-крепости, которые никак не напоминали келью отшельника.
И Гитлер в уединенных местах среди сказочной природы возводил неприступные резиденции-крепости, не жалел на них ни гранита, ни мрамора. Эти резиденции никак не напоминали келью отшельника.
Любимая женщина Гитлера, Гели Раубал, была 19 лет моложе его.
Любимая женщина Сталина, Надежда Аллилуева, была на 22 года моложе его.
Гели Раубал покончила жизнь самоубийством.
Надежда Аллилуева - тоже.
Гели Раубал застрелилась из гитлеровского пистолета.
Надежда Аллилуева - из сталинского.
Обстоятельства смерти Гели Раубал загадочны. Существует версия, что ее убил Гитлер.
Обстоятельства смерти Надежды Аллилуевой загадочны. Существует версия, что ее убил Сталин.
Гитлер говорил одно, а делал другое. Как и Сталин.
Гитлер начал свое правление под лозунгом "Германия хочет мира". Затем он захватил половину Европы.
Сталин боролся за "коллективную безопасность" в Европе, не жалел на это ни сил, ни средств. После этого он захватил половину Европы.
У Гитлера Гестапо.
У Сталина НКВД.
У Гитлера Освенцим, Бухенвальд, Дахау. У Сталина ГУЛАГ.
У Гитлера Бабий Яр. У Сталина - Катынь.
Гитлер истреблял людей миллионами. И Сталин миллионами.
Гитлер не обвешивал себя орденами, и Сталин не обвешивал.
Гитлер ходил в полувоенной форме без знаков различия.
И Сталин - в полувоенной форме без знаков различия. Возразят, что потом Сталина потянуло на воинские звания, на маршальские лампасы и золотые эполеты. Это так. Но Сталин присвоил себе звание маршала в 1943 году после победы под Сталинградом, когда стало окончательно ясно, что Гитлер войну проиграл. В момент присвоения звания маршала Сталину было 63 года. Маршальскую форму он одел впервые во время Тегеранской конференции, когда он встречался с Рузвельтом и Черчиллем. Мы не можем в данном вопросе сравнивать Гитлера и Сталина просто потому, что Гитлер не дожил ни до такого возраста, ни до таких встреч, ни до таких побед.
А в остальном все совпадает. Сталин без бороды, но со знаменитыми усами. Гитлер без бороды, но со знаменитыми усами.
В чем же разница?
Разница в форме усов.
А еще разница в том, что действия Гитлера мир считал величайшими злодеяниями. А действия Сталина, мир считал борьбой за мир и прогресс.
Мир ненавидел Гитлера и сочувствовал Сталину.
Гитлер захватил половину Европы, и весь остальной мир объявил ему войну. Сталин захватил половину Европы, и весь мир слал ему приветствия.
Для того чтобы Гитлер не смог удержать захваченные в Европе страны, Запад топил германские корабли, бомбил германские города, а затем и высадил на Европейский континент сверхмощную армию.
А для того, чтобы Сталин смог захватить и удержать другую половину Европы, Запад подарил Сталину сотни боевых кораблей, тысячи боевых самолетов и танков, сотни тысяч лучших в мире военных автомобилей, миллионы тонн первосортного топлива, боеприпасов, продовольствия и пр. и пр.
Как же случилось, что Сталин проиграл войну, которую готовил всю свою жизнь? Отчего вступление Советского Союза во Вторую мировую войну в августе 1939 года было столь блистательным, а конец столь печальным? Отчего Вторая мировая война завершалась для Советского Союза так называемой "великой победой", которая оказалась хуже любого поражения?
2010.05.07 | Историк
Штука в том, что Сталин победил на поле боя и
только на поле боя может быть повержен. А критику он переживет. Достаточно было дать ему по рогам в Грузии в 2008 году, и многое пошло бы по-другому.http://www.politua.su/concept/146.html
2010.05.07 | GreyWraith
Перемiг, тим бiльше на полi бою?
Та Сталiн сам так не вважав, он навiть парад вiдмовився приймати. (та й саме 9 травня стало святом аж у 1965 роцi)Росiйськi соцiалiсти ретельно готувалися до вiчноi окупацii якщо не всього свiту, то Европи точно. Бо iнакше соцiалiзм не вижив би, про що писали всi основоположники та класики. Саме заради цього були всi жертви, всi Голодомори та ГУЛАГи. А що в пдсумку? Капiталiзм встояв ще й змiцнiв, а Сталiну лишилася спустошена держава, найбiднiший шмат Европи та борги американцям. Та й то почало валитися ще навiть до смертi - хоча б подивiться на бунт Тiто. А спадкоемцi менш як за пiввiку все процвиндили...
А тепер - то не бiльше, як хулiганство лузерiв, як поспiшають покуражится та й похамити перед тим, як отримати по головi та остаточно заспокоiтися. Я думаю, що Сталiн в трунi крутиться вiд того, що теперiшнi його спадкоемцi прикривають iдолище нi чим ншим, як священним правом приватноi власностi.
2010.05.07 | Almodovar
Супер!!!
"Я думаю, що Сталiн в трунi крутиться вiд того, що теперiшнi його спадкоемцi прикривають iдолище нi чим ншим, як священним правом приватноi власностi. Показовий символiзм..."2010.05.07 | GreyWraith
Мало того
Якщо скористатися принципом етики "веди себе з iншими так, як хочеш, щоб вони вели себе з тобою" та розiбратися з цими шанувальниками Сталiна саме по-сталiнськи: з нiчними арештами, вибиванням "царицi доказiв", особливою судовою нарадою, розстрiлом десь у пiдвалi чи в лiсi та з позбавленням громадянських прав i засланням усiеi рiднi ворогiв народу, вони будуть верещати та апелювати саме до гуманiзму, презумцii невинностi, справедливого суду, громадянських прав, свободи слова, толерантностi, поваги до опонента та тому подiбних речей, до нищення яких Сталiн добре приклався...2010.05.07 | ziggy_freud
вточню: Сталін переміг в канцеляріях і на засіданнях комітетів
бо він чітко знав чого хоче і вмів маніпулювати людьми.війну за нього виграли інші. Включно з ефективним менеджером ГУЛАГу Берією і Жуковим, відомим серед іноземних колег як "генерал М*ясо".
Историк пише:
> только на поле боя может быть повержен. А критику он переживет. Достаточно было дать ему по рогам в Грузии в 2008 году, и многое пошло бы по-другому.
> http://www.politua.su/concept/146.html
а що в Грузії треба було дати по рогах, погоджусь.
2010.05.07 | Историк
Полагаю, что смещение акцентов у Суворова
(можете, кстати, прочитать мое интервью с ним от 2003 г. на suvorov.com) связано просто с тем, что он согласно своей творческой задаче фокусируется на 2МВ и на том, что к ней привело. Между тем, та война была для СССР лишь ЭТАПОМ в его глобальной стратегии, которая вовсе не завершилась в 1945 году (разумеется, победой и вхождением в пул великих держав), а тут же продолжила начатое и уже далеко продвинутое дело. СССР добился в дальнейшем много такого, что Сталин и др. только еще замышляли. Поразительно, но эта тема крайне плохо освоена учеными и публицистами. И Вы уверены, что нынешние преемники Сталина просто проматывают его наследие? По-моему, они его настойчиво и небезуспешно восстанавливают и наращивают - в нынешних конкретных условиях (когда отпала нужда в танковых армадах, а требуется совсем другое) и на свой манер. Что касается позиций РФ в Европе, то о таких как сегодня вожди СССР могли только мечтать. Один только Г.Шредер (попал на московский крючок в конце 60-х гг. в молодежных лагерях на Кавказе) стоит трех дивизий. А сколько еще таких "шредеров"? У Запада сегодня нет единой стратегии и единой воли в отношении РФ, и это создает прекрасное поле для маневра - в т.ч. военного...2010.06.03 | Габелок
Re: тут я не згоден з Суворовим
Суворов порівнює сталінську Росію й сучасну РФ. Але ж ситуація у світі змінилася. За часів Сталіна було протистояння комунізма - антикомунізма (капіталізму), тобто протистояння Росії й Заходу. У сучасному світі пройшов перерозподіл центрів впливу. Тепер є Китай, Індія, Бразилія... Є вже не сім, а 20 найвпливовіших держав.Так, Росія "впливає" на Захід. Але це не той вплив який був у СССРа на Східну Європу, Африку, Азію та Південну Америку. Доки Росія добровільно віддає свої природні ресурси Заходу й Китаю - все буде виглядати пристойно. Захід буде заплющувати очі на деякі російські імперіалістичні вибрики. Звичайно, РФ намагається хабарями підкуповувати західних політиків, Шрьодера у тому числі. Так хіба ж це вплив?
Про які впливи може говорити країна у якої окрім імперських амбіцій та природних ресурсів немає індустрії, свободи слова, свободи підприємництва, здатного населення? Так, Росія може якось дуже обмежено намагатися впливати на Грузію, Чечню, Бєлорусь чи Україну. Але ж результат дуже мінімальний.
Хіба ж можна порівняти РФ до СССР. Навіть поняття "першого" й "другого" світу вже більше не існує, бо один із "світів" сконав.
Историк пише:
> (можете, кстати, прочитать мое интервью с ним от 2003 г. на suvorov.com) связано просто с тем, что он согласно своей творческой задаче фокусируется на 2МВ и на том, что к ней привело. Между тем, та война была для СССР лишь ЭТАПОМ в его глобальной стратегии, которая вовсе не завершилась в 1945 году (разумеется, победой и вхождением в пул великих держав), а тут же продолжила начатое и уже далеко продвинутое дело. СССР добился в дальнейшем много такого, что Сталин и др. только еще замышляли. Поразительно, но эта тема крайне плохо освоена учеными и публицистами. И Вы уверены, что нынешние преемники Сталина просто проматывают его наследие? По-моему, они его настойчиво и небезуспешно восстанавливают и наращивают - в нынешних конкретных условиях (когда отпала нужда в танковых армадах, а требуется совсем другое) и на свой манер. Что касается позиций РФ в Европе, то о таких как сегодня вожди СССР могли только мечтать. Один только Г.Шредер (попал на московский крючок в конце 60-х гг. в молодежных лагерях на Кавказе) стоит трех дивизий. А сколько еще таких "шредеров"? У Запада сегодня нет единой стратегии и единой воли в отношении РФ, и это создает прекрасное поле для маневра - в т.ч. военного...
2010.05.07 | Историк
шаг за шагом...
07.05.2010Улицу Дудаева в Риге переименуют в течение года
Власти в течение года переименуют улицу имени Джохара Дудаева в Риге, сообщил мэр латвийской столицы Нил Ушаков в четверг вечером в передаче «Вопрос с пристрастием» телеканала PRO100. В 1996 году проспект Космонавтики в рижском микрорайоне Пурвциемс переименовали в улицу Джохара Дудаева. Дудаев был убит 21 апреля 1996 года у чеченского села Гехи-Чу. За 13 лет латвийская оппозиция более 40 раз подавала на рассмотрение Рижской думы предложение о переименовании улицы Дудаева, но его каждый раз отвергали. «Это было сделано без каких-либо консультаций с жителями города. Мы не хотим повторить тех ошибок», - сказал Ушаков. «Это требует времени, но мы эту проблему решим. Год - примерно столько нам нужно», - сообщил он.
Пресс-секретарь мэра Риги Анна Кононова ранее сообщила, что Рижская дума рассмотрит вопрос о переименовании улицы Дудаева, если такая просьба поступит от жителей города. За несколько месяцев Русская община Латвии (РОЛ) совместно с несколькими общественными организациями собрала и передала в Рижскую думу более 2 тыс. подписей за переименование.
РИА «Новости»
2010.05.07 | Lexa62
будуть дебіли , якщо поведуться латиші на цю мульку
2010.05.07 | Историк
Как мне сказал там один англоязычный посол, "чтобы устроиться
в Риге на хорошую работу, надо идти через российское посольство". Вы уверены, что к Зурабову уже не выстроилась очередь? А кадры, как известно... И не только они: Вы фестивали русской "эстрады" в Юрмале видели?.. Латвия прочно в руках российских "военных пенсионеров" из штаба Прибалт. округа и ГРУ, и никакие натовские самолеты над облаками с этим ничего поделать не смогут. На землю надо опускаться...2010.05.07 | Историк
Страны НАТО уже не способны защитить своих президентов (л) -
ни живых, ни мертвых:http://inosmi.ru/russia/20100507/159768609-print.html
2010.05.08 | Alise
Re: Ушанування Каннібаліссімуса
Якщо українська громада стерпить факт вшанування памяті ката, вона дасть сигнал діючій владі: ми згодні, щоб з нами поводились, як він. Чи відчуваєте ви себе бидлом, якому потрібен батіг? Я - ні.