05/06/2010 | Роман Сербин

З тостів Сталіна, які показують чим були українці для ″великого переможця″

1․ 24 травня 1945 р․

Я пью, прежде всего, за здоровье русского народа потому, что он является найболее выдающейся нацией из всех наций, входящих в состав Советского Союза․
Я поднимаю тост за здоровье русского народа потому, что он заслужил в этой воне общее признание, как руководящей силы Советского Союза среди всех народов нашей страны․ ․․․

2․ 25 червня 1945 р․

․․․ Я бы хотель выпить за здоровье людей, ․․․ которых считают ″винтиками″ великого государственного механизма, ․․․

Ось і вся суть ″великої перемоги″ у ″великій вітчизняній війні″․ По-перше, ґвинтики переможцями не можуть бути, можуть бути лише знаряддям для перемоги тих хто цим знаряддям орудує․ А орудував цим знаряддям Сталін та компартія․ По-друге, ″руководящим″ мав залишитися й повійні ″русский″ народ, і його мова, культура та всі добрі й погані звичаї й обичаї, не лише в Росії, але й в Україні․ До чото тепер й повертають ″Біло-Великі-Мало-роси″ при владі в Україні, бо всі вони ментально таки ″русские″․ От і вся суть ци викривлених ″святкувань″ в Україні․

Ганебний уряд Януковича-Азарова-Литвина далі дивиться на Москву як на материк ″руських″ людей․ Беручи собі приклад з Путіна/Медведева, вони не доросли до того, що б зробити відзначення кінця війни гідним святом (навіть з їхньої точки зору), себто, так як Путін/Медведев запросити Америку, Англію і Францію узяти участь у військові дефіляді․ Це хоча б показало що Україна поводиться як партнер відзначень, а не як нікчемна колонія․ Ганьба такій владі!