05/07/2010 | Олександр Северин

^{Семь килей под футом!
Президент України Л.Кучма}



Як відомо, різні люди наполегливо кажуть, що, що під час вікопомного голосування у Верхосовєті за закон про ратифікацію харківського пакту Януковича – Мєдвєдєва щодо продовження терміну перебування російського Чорнопорського флоту з 236-ти депутатів, що [нібито] підтримали це паскудство, близько 30-ти були "присутні" у сесійній залі хіба у вигляді депутатських карток для голосування.

Якщо я правильно пам'ятаю, хтось з чільних бійців депутатського загону ім.Литвина навіть встиг вже розповісти urbi et orbi, що в тому нема нічого страшного бо, мовляв, така традиція.

Але дядько погарячкував. За частиною 84 ст.84 Конституції України "голосування на засіданнях Верховної Ради України" здійснюється народним депутатом України особисто".

Далі наводжу уривок з Рішення Конституційного Суду України №11-рп від 07.07.98:

<sup>"Положення частини другої статті 84 Конституції України треба розуміти так, що рішення Верховної Ради України, зокрема закони, постанови, інші акти, а також рішення Верховної Ради України щодо прийняття (відхилення) постатейно законопроектів, поправок до них приймаються лише на пленарному засіданні Верховної Ради України за умови особистої участі народних депутатів України в голосуванні та набрання встановленої Конституцією України, законом про регламент Верховної Ради України кількості голосів на їх підтримку.

Положення частини третьої статті 84 Конституції України щодо здійснення народним депутатом України голосування на засіданнях Верховної Ради України означає його безпосереднє волевиявлення незалежно від способу голосування, тобто народний депутат України не має права голосувати за інших народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України.

Порушення встановленої Конституцією України процедури ухвалення законів та інших правових актів Верховною Радою України є підставою для визнання їх НЕКОНСТИТУЦІЙНИМИ (частина перша статті 152 Конституції України)"</sup>.

Неконституційними. Без варіантів.

Сталося, що ще задовго до харківського вибрику Віктора Федоровича, я надіслав до керівництва Верховної Ради України, депутатських фракцій, а також керівництву Дирекції телепрограм ВРУ (тобто телеканалу "Рада") запити стосовно того, як забезпечується виконання частини третьої ст.84 Конституції та, відповідно, як процес голосування фіксується^*.

Відповідь відповідального секретаря Дирекції телепрограм ВРУ пані Т.Олексієнко – до Вашої уваги наприкінці цього тексту. Відтак – кожне "ЗМІ та організація" можуть отримати відеозапис "чорноморського" засідання (чи то побоїща) 27-го квітня і зробити власні висновки щодо кількости нардепуків, котрі реально натискали кнопульки "за" – чи то за себе, чи то ще і за того парня. Кожні! Напевно що не помилюся, сказавши, що і народні депутати ордінаріс – також можуть.
Такий відеозапис, як документальне свідчення "регіонального" фарсу, може бути покладено до справи про неконституційність Закону про ратифікацію угоди по ЧФ.

Так, за ст.87 та 88 Закону України "Про Конституційний Суд України" суб'єктами подання щодо конституційности міжнародних договорів є лише президент і Кабінет Міністрів. Але згідно зі статтею 89 цього ж Закону:

^{"Питання щодо конституційності правових актів Верховної Ради України, Президента України або Кабінету Міністрів України про набрання міжнародними договорами чинності для України розглядаються Конституційним Судом України відповідно до пункту 1 статті 13 за конституційними поданнями суб'єктів, визначених у статті 40 цього Закону.
Під час розгляду справи щодо конституційності правового акта, зазначеного у частині першій цієї статті, Конституційний Суд України одночасно дає висновок щодо конституційності міжнародного договору України, що набрав чинності за цим правовим актом"}

Своєю чергою, серез "суб'єктів, визначених у статті 40 цього Закону" бачимо "не менш як сорок п'ять народних депутатів України".

І ось тут я прислуховуюся і не чую ніц там, де мав би (як мені це виглядає) чути шурхотіння паперу, скрип "не менш як сорока п'яти" дорогих авторучок і тупотіння "не менш як" дев'яноста опозиційно-депутатських ніг у напрямку Конституційного Суду України. Агов, "опозиціє"! Є речі, котрі "простий громадянин"(с) не може за вас зробити за всього бажання, бо такий закон. Чи жодної парламентської (насправді - верховносовецької) опозиції, здатної на те, щоб захистити національний інтерес, переступивши через створення прецеденту, котрий надалі ускладнить практичну реалізацію "верховенства доцільности", просто не існує?

Час визначатися. Або опозиція або симулякр. Або можливо і розвеселі але не надто ефективні яйцеметання та мордобій або реальна дія. Або синьо-жовтий депутатський прапорець на лацкані або вже чорноморськофлотова "тєльняшка".

Але, ще одне. "Увага, важливий момент", як співає гурт "Крихітка".

Чи з-поміж тих, хто залишився у ВРУ поза "тушкованою коаліцією" набереться "не менш як cорок п'ять" cміливців, котрі наважаться кинути конституційний виклик Януковичу і, зрештою, Кремлю – бозна, побачимо.

Чи Конституційний Суд України, відомий вмінням ad hoc, за великої потреби, вважати третього Кучму не третім, а окремо взяту депутатоодиницю – суб'єктом коаліцієтворення, не вирішить, що з 1998 року щось ся стало (по іншому стали планети, склались обставини, лягли карти тощо) і особисте голосування вже не є принциповим – не відомо.

Але одне я знаю точно: в очах громадян України, що мають принциповість бути українцями, мають розум відрізняти право від сваволі "врємєнщіка" та мають вільнодумство не бути забембаними пропагандою і "пацанськими понтами" малоросами, перебування російських водоплаваючих бляшанок в Україні після 2017 не є і ніколи не стане легітимним і прийнятним. А це – головне, далі where there is a will, there is a way, для того щоб розібратися з відвертим беззаконням, строку давности не існує.

Так що "семь килей под футом", як сказав колись у Севастополі Леонід Кучма. Можливо у кремлівських карликів та російських флотоводців наразі і парадний настрій, але це той самий випадок, коли "последний парад наступает".



^{Олександр Северин, к.ю.н.,
Товариство "Свої"}


***

^{*Примітка: про деякі відповіді – тут http://maidanua.org/static/news/2010/1271157173.html}