05/09/2010 | nupress

Сьогодні зранку Львів просто очманів від новини: на проспект Свободи в центрі міста, де Національний театр опери і балету ім. Соломії Крушельницької та пам’ятник Тарасові Шевченку, львів’янам і гостям міста – зась! Біля Опери проспект був перегороджений турнікетами і кордонами міліції, такі ж кордони перекривали всі бокові вулиці. Не пропускали перехожих, мешканців, працівників торгівлі на робочі місця. Все, як за часів приснопам’ятного СРСР.

Таким чином новопризначене керівництво Львівської обласної державної адміністрації вирішило забезпечити безпроблемне проходження колони учасників «параду ветеранів». До речі, 8 травня пізно ввечері Львівський окружний адміністративний суд заборонив проведення 9 травня масових заходів в центрі міста за позовом Львівської міської ради всім політичним та громадським організаціям, які подали відповідні заявки. Але, як завжди, серед рівних виявилися найрівніші і т. зв. «офіційні» (за словами заступника голови ЛОДА І. Держка) заходи відбулися в рамках штучно створеного міліцією «гетто» в центрі.

Вибраних пропускали за заготованими заздалегідь папірцями-перепустками. Оглядаючи учасників, легко було помітити, що вони поділялися на «ветеранів» (не скажу яких воєн, бо вгадати годі), певну кількість осіб різного віку з «георгіївськими» стрічками та мобілізовану владою масовку з державними прапорами (за виглядом – учнів та працівників ПТУ).

Після проходження цього маскараду, очоленого військовим оркестром та одиноким БТР від Опери до пам’ятника Адамові Міцкевичу, до нього підігнали маршрутні автобуси, живцем поназбирувані з регулярних міських маршрутів, з метою відвезти учасників для продовження заходів на Пагорб Слави. Масовка дружно згортала прапори і розходилася групами з чітко вираженими намірами продовження, але вже в закладах громадського харчування і пропивання.

До завершення заявленого маршруту (до Короля Данила) не дійшло, бо там чекали активісти ВО «Свобода», яких у свою чергу не пропустили до фігури Божої Матері для проведення молитовної акції вшанування полеглих у війні.

Виглядало це все безглуздо, смішно і бридко. Влада прогнулася перед новими господарями Печерських пагорбів, міліція «взяла під контроль», учасники пройшли знаменитих «сто метрів» у повному вакуумі. Щоправда ще раніше, на світанку, та ж міліція затримала групу молоді, яка пов’язувала на державні прапори чорні стрічечки в знак скорботи за жертвами війни. Їх протримали у Галицькому райвідділі близько п’яти годин. При затриманні працівники органів звісно ж не завдали собі труду представитися та виконати інші передбачені законодавством формальності.

Невже вони не розуміють, що подібна дурня викликає закономірний спротив і на наступні спроби зробити щось подібне вже буде прогнозована реакція громадськості?