Готувати контрнаступ
05/13/2010 | Майдан-ІНФОРМ
Після перемоги Януковича на президентських виборах Україна опинилася в новій політичній реальності. Мало хто з політиків це усвідомлює. Багато громадян інтуїтивно це відчувають. Україна перетворилася на поле бою. Події останніх місяців — це не міжпартійні суперечки і не тільки внутрішньоукраїнське протистояння.
Я переконаний: військове вторгнення Росії в Грузію, заколот у Киргизстані, смерть (загадкова) президента Польщі Качинського й останні події в Україні — це ланки одного ланцюга. Керівництво Кремля давно поставило за мету відновити геополітичний вплив Росії на весь пострадянський простір. Про це виразно говориться у новій військовій доктрині Російської Федерації, в низці інших документів та висловлюваннях російських політиків. Геостратегічний простір російських інтересів — під таким гаслом сьогодні реалізується постімперський синдром.
Україна — основна мета, надзавдання геополітичного наступу. Без України не буде «Великої Росії». Це ключовий момент аналізу кремлівських політиків і аналітиків. «Нам не потрібен Крим. Нам потрібна вся Україна», — проголосив свого часу віце–спікер російської Держдуми. «Росія наступатиме доти, доки її не зупинять», — проголосив радник президента Росії Дугін.
Перемога Януковича — це початок російського вторгнення в Україну. Вторгнення інформаційного, через трансляцію рупорів кремлівської пропаганди — каналів РТР та інших. Вторгнення гуманітарного, через політику русифікації і знищення української освіти міністром Дмитром Табачником. Вторгнення історичного, через дискредитацію української історії, українських героїв. Вторгнення економічного, через передачу Російській Федерації ключових об’єктів української економіки. Вторгнення енергетичного, через шантаж за ціну на газ. Вторгнення політичного, через антиконституційне створення в парламенті прокремлівської більшості. Зрештою, вторгнення мілітарного, через продовження базування Чорноморського Флоту РФ у Криму. За угодою — фактично довічне.
Чому це робиться так швидко і агресивно? Чому так безапеляційно піднімаються теми, які розколюють українське суспільство? Відповідь одна: їх ціль — розрив України. Досвід 20–річної державності продемонстрував — рік за роком національне самоусвідомлення і державницькі настрої поступово, але невпинно поширюються Україною. Спочатку ці настрої домінували лише в Галичині. Потім дійшли до Дніпра. Згодом перейшли на Лівий берег і опанували простір аж до Сум і Кіровограда. Результати кількох останніх виборів є яскравим підтвердженням цьому. Щорічний аналіз розвитку національної самоідентичності в Україні, який проводить Центр ім. Разумкова, є свідченням незворотності цього процесу. Ще декілька років — і повернення України в простір «геостратегічних інтересів Кремля» буде неможливим. Так стверджує екс–секретар РНБО Олександр Горбулін. Тому їхні дії такі швидкі і жорсткі, а напруга, яку вони провокують в українському суспільстві, чітко спланована.
Найбільше, чого вони бояться — це витворення поля загальноукраїнського супротиву, національного контрнаступу. Переконаний, саме навколо цієї мети і повинна згуртуватись українська громадськість.
Хто може організувати і повести загальноукраїнський національний контрнаступ? Я сумніваюсь, що це зможуть зробити політики старої генерації, пересварені й дискредитовані. Старі форми виявились недієздатними. Більш того, я переконаний, що українському супротиву необхідно вийти далеко за межі політичних середовищ і партій. Громадські організації і суспільні авторитети, студентство, підприємці, вільні журналісти повинні об’єднатися для того, щоб породити нові форми організації і дії. Енергетичне поле національного контрнаступу витвориться із заряджених частин українського суспільства. Один чи кілька лідерів опиняться на вістрі цього процесу — покаже час. Або діючі політики перед обличчям виклику відкинуть амбіції і вишикуються в єдиний стрій, або їм на заміну прийдуть інші лідери.
Найголовніше: у нас є підстави для оптимізму. Ми програли бій, але не програли війну. Нам треба перегрупуватись і самоорганізуватись. Це не буде швидко й просто. Згадаймо історію наших опонентів — Партії регіонів. Після 2005 року вони змогли перегрупуватись, повернутись і здобути владу.
Для нас сьогодні найважливіше — не допустити зовнішніх сценаріїв розколу України. Ми в 1991 році здобули Велику Україну. Такою ми маємо передати її своїм нащадкам. Нова політична реальність потребує нових організаційних форм. Найголовніше — усвідомити обриси нової політичної реальності, осмислити помилки останніх років, особливо в стані політиків.
Та насамперед — подолати розпач і розчарування, повірити у власні сили, у міць та енергетику Вічної України.
Андрій ПАРУБІЙ
народний депутат, фракція «Наша Україна — Народна самооборона»
sean
Я переконаний: військове вторгнення Росії в Грузію, заколот у Киргизстані, смерть (загадкова) президента Польщі Качинського й останні події в Україні — це ланки одного ланцюга. Керівництво Кремля давно поставило за мету відновити геополітичний вплив Росії на весь пострадянський простір. Про це виразно говориться у новій військовій доктрині Російської Федерації, в низці інших документів та висловлюваннях російських політиків. Геостратегічний простір російських інтересів — під таким гаслом сьогодні реалізується постімперський синдром.
Україна — основна мета, надзавдання геополітичного наступу. Без України не буде «Великої Росії». Це ключовий момент аналізу кремлівських політиків і аналітиків. «Нам не потрібен Крим. Нам потрібна вся Україна», — проголосив свого часу віце–спікер російської Держдуми. «Росія наступатиме доти, доки її не зупинять», — проголосив радник президента Росії Дугін.
Перемога Януковича — це початок російського вторгнення в Україну. Вторгнення інформаційного, через трансляцію рупорів кремлівської пропаганди — каналів РТР та інших. Вторгнення гуманітарного, через політику русифікації і знищення української освіти міністром Дмитром Табачником. Вторгнення історичного, через дискредитацію української історії, українських героїв. Вторгнення економічного, через передачу Російській Федерації ключових об’єктів української економіки. Вторгнення енергетичного, через шантаж за ціну на газ. Вторгнення політичного, через антиконституційне створення в парламенті прокремлівської більшості. Зрештою, вторгнення мілітарного, через продовження базування Чорноморського Флоту РФ у Криму. За угодою — фактично довічне.
Чому це робиться так швидко і агресивно? Чому так безапеляційно піднімаються теми, які розколюють українське суспільство? Відповідь одна: їх ціль — розрив України. Досвід 20–річної державності продемонстрував — рік за роком національне самоусвідомлення і державницькі настрої поступово, але невпинно поширюються Україною. Спочатку ці настрої домінували лише в Галичині. Потім дійшли до Дніпра. Згодом перейшли на Лівий берег і опанували простір аж до Сум і Кіровограда. Результати кількох останніх виборів є яскравим підтвердженням цьому. Щорічний аналіз розвитку національної самоідентичності в Україні, який проводить Центр ім. Разумкова, є свідченням незворотності цього процесу. Ще декілька років — і повернення України в простір «геостратегічних інтересів Кремля» буде неможливим. Так стверджує екс–секретар РНБО Олександр Горбулін. Тому їхні дії такі швидкі і жорсткі, а напруга, яку вони провокують в українському суспільстві, чітко спланована.
Найбільше, чого вони бояться — це витворення поля загальноукраїнського супротиву, національного контрнаступу. Переконаний, саме навколо цієї мети і повинна згуртуватись українська громадськість.
Хто може організувати і повести загальноукраїнський національний контрнаступ? Я сумніваюсь, що це зможуть зробити політики старої генерації, пересварені й дискредитовані. Старі форми виявились недієздатними. Більш того, я переконаний, що українському супротиву необхідно вийти далеко за межі політичних середовищ і партій. Громадські організації і суспільні авторитети, студентство, підприємці, вільні журналісти повинні об’єднатися для того, щоб породити нові форми організації і дії. Енергетичне поле національного контрнаступу витвориться із заряджених частин українського суспільства. Один чи кілька лідерів опиняться на вістрі цього процесу — покаже час. Або діючі політики перед обличчям виклику відкинуть амбіції і вишикуються в єдиний стрій, або їм на заміну прийдуть інші лідери.
Найголовніше: у нас є підстави для оптимізму. Ми програли бій, але не програли війну. Нам треба перегрупуватись і самоорганізуватись. Це не буде швидко й просто. Згадаймо історію наших опонентів — Партії регіонів. Після 2005 року вони змогли перегрупуватись, повернутись і здобути владу.
Для нас сьогодні найважливіше — не допустити зовнішніх сценаріїв розколу України. Ми в 1991 році здобули Велику Україну. Такою ми маємо передати її своїм нащадкам. Нова політична реальність потребує нових організаційних форм. Найголовніше — усвідомити обриси нової політичної реальності, осмислити помилки останніх років, особливо в стані політиків.
Та насамперед — подолати розпач і розчарування, повірити у власні сили, у міць та енергетику Вічної України.
Андрій ПАРУБІЙ
народний депутат, фракція «Наша Україна — Народна самооборона»
sean
Відповіді
2010.05.13 | Историк
Судя по таким признакам как перенос ратификации Договора по СНВ
в конгрессе США на более поздний срок (республиканцы возражают) и беспрецедентный нажим на Москву (теперь и со стороны ЕС) по делу Магнитского, Запад корректирует политику в отношении России. Только последние идиоты или изменники могут безоглядно форсировать сближение с ЭТОЙ Москвой именно теперь. Во всяком случае, необходимы полная транспарентность, включая поименную персональную ответственность за происходящее...2010.05.13 | GreyWraith
Поки що фактiв мало для однозначного висновку (л)
Историк пише:в конгрессе США на более поздний срок (республиканцы возражают) и беспрецедентный нажим на Москву (теперь и со стороны ЕС) по делу Магнитского, Запад корректирует политику в отношении России.
Ви впевненi? НМД цi факти ще нi про що не кажуть. Я б чекав, коли буде задiяний серйозний економiчний важiль - саме так курочили СРСР, починаючи з 1985 року. Зараз цю роль може зiграти сланцевий газ, плюс Росiя вже взялася знову у Заходу позички брати... Але серйозного наступу я ще не бачу.
Только последние идиоты или изменники могут безоглядно форсировать сближение с ЭТОЙ Москвой именно теперь.
Так украiнський президент, уряд та бiльшiсть парламенту такими й е. Бо iх обрали йолопи iз загаженими мiзками. Але якщо Ви правi, то мiзки у цих йолопiв прочистяться скоро та рiшуче...
BTW як Ви оцiнюете цю iнформацiю?
http://www.ej.ru/?a=note&id=10088
2010.05.13 | Историк
Устал от рассейской полукухонной интеллихенции... Не припомню
сейчас, какая там "финансовая группа" (тоже наверняка нашпигованная чекистами) Делягина содержит... Чего он про "чистоту рядов" печется и от сути дела уводит, болтунишка? Фсб и вся власть целенаправленно готовятся наращивать репресси и насилие в условиях деградации условий жизни массы населения (и действительно, в регионах "попахивает керосином"), вот и снимают для себя последние препоны, так сказать, минные поля расчищают перед собственными позициями. Ужас (с трудом проникающий в головы европейских политиканов) состоит в том, что несмотря на очевидную экономическую и гуманитарную катастрофу, Москва отнюдь не свернет внешнюю агрессию (сама власть живет как хорошо самозащищенный оккупант, пытающийся одну свою ногу поставить на Западе), скорее - наоборот. В нынешней "системе координат" проблема не решается, увы, увы...Что касается самого Запада, то задержка с СНВ - это, в принципе, очень серьезно и касается стратегических высот и глубин. Насчет убийства Магнитского - такой реакции тоже прежде никогда не бывало (понятно, в США нашлись мощные лоббисты, которых, наконец, "достало"). И наконец, российские генералы (реальные хозяева РФ) вылезли во весь рост из окопа: идущий захват Украины - ответ на расширение НАТО!.. Вам это ничего исторически не напоминает? "Хорошо забытое старое"...
2010.05.13 | GreyWraith
Re: Устал от рассейской полукухонной интеллихенции... Не припомню
Историк пише:Фсб и вся власть целенаправленно готовятся наращивать репресси и насилие в условиях деградации условий жизни массы населения
Але ж не методами пана Дювалье? Невже iнших не залишилося?
(и действительно, в регионах "попахивает керосином"),
Невже?
Ужас (с трудом проникающий в головы европейских политиканов) состоит в том, что несмотря на очевидную экономическую и гуманитарную катастрофу, Москва отнюдь не свернет внешнюю агрессию (сама власть живет как хорошо самозащищенный оккупант, пытающийся одну свою ногу поставить на Западе), скорее - наоборот. В нынешней "системе координат" проблема не решается, увы, увы...
Вирiшуеться. Бо агресiя - це дуже дороге задоволення. I коли ЗНЕНАЦЬКА з ресурсами стане погано, то все просто посиплеться. Вже проходили 25 рокiв тому, та й в тi часи европейцi теж не дуже поспiшали совок зливати... Але тепер вже нема iлюзiй щодо придатностi звiрушки до дресирування.
Что касается самого Запада, то задержка с СНВ - это, в принципе, очень серьезно и касается стратегических высот и глубин.
Можна детальнiше?
Насчет убийства Магнитского - такой реакции тоже прежде никогда не бывало (понятно, в США нашлись мощные лоббисты, которых, наконец, "достало").
Гм, а як це може мати наслiдки для росiйського керiвництва? Ну, оголосять iх на Заходi чимось типу африканських царкiв - так вони й самi це знають.
И наконец, российские генералы (реальные хозяева РФ) вылезли во весь рост из окопа: идущий захват Украины - ответ на расширение НАТО!..
Ну так доб'ються в кiнцевому пiдсумку, що НАТО за розширення вiзьметься всерйоз.
2010.05.13 | Историк
Re: Устал от рассейской полукухонной интеллихенции... Не припомню
GreyWraith пише:> Историк пише:
> Фсб и вся власть целенаправленно готовятся наращивать репресси и насилие в условиях деградации условий жизни массы населения
> Але ж не методами пана Дювалье? Невже iнших не залишилося?
Методы комплексные и выборочные, точечные и "по площадям"... страна-то большая и неоднородная, тому пану было попроще; но стоп-краны на насилие явно демонтируются, а инструментарий наращивается. Впрочем насилие бывает разным:
www.polit.ru/news/2010/05/13/ordnung.html
> (и действительно, в регионах "попахивает керосином"),
> Невже?
Да, масса информации об этом из регионов. Бюрократии стало больше, чем в СССР и снижать свое "качество жизни" она не собирается, скорее наоборот. Главные паханы сами подают - и постоянно демонстрируют! -пример (комуняки были в этом осторожнее), фактически поощряя разгул на местах. А на местном бюрократе все и держится (те же "выборы")- как его обидеть? только не в нынешних "координатах"... Вся эта вопиющая и наглая сегрегация лезет в глаза, вот и "образ врага" созрел, никакой пропаганды не надо. Главное для власти теперь - выявлять и нейтрализовывать неформальных лидеров, громить любые попытки самоорганизации. И риск в том, что вместо Валенсы можем где-нибудь получить Антонова-2, который творчески учтет прежний тамбовский опыт (я как-то изучал ситуацию в тех местах; бывало, что встречали словами: "а, московский!?" ну и т.д., какой там Львов...)...
> Ужас (с трудом проникающий в головы европейских политиканов) состоит в том, что несмотря на очевидную экономическую и гуманитарную катастрофу, Москва отнюдь не свернет внешнюю агрессию (сама власть живет как хорошо самозащищенный оккупант, пытающийся одну свою ногу поставить на Западе), скорее - наоборот. В нынешней "системе координат" проблема не решается, увы, увы...
> Вирiшуеться. Бо агресiя - це дуже дороге задоволення. I коли ЗНЕНАЦЬКА з ресурсами стане погано, то все просто посиплеться. Вже проходили 25 рокiв тому, та й в тi часи европейцi теж не дуже поспiшали совок зливати... Але тепер вже нема iлюзiй щодо придатностi звiрушки до дресирування.
Иллюзии и есть часть действующих - пока (и публично) - координат. Хотя... Хитрые они, на Западе. Вроде братски обнимают - ан, оказывается, задушили.
> Что касается самого Запада, то задержка с СНВ - это, в принципе, очень серьезно и касается стратегических высот и глубин.
> Можна детальнiше?
Сам был членом "разоруженческой" делегации и знаю, что цена рассуждениям непосвященных наблюдателей - ноль. Но общий принцип тот, что такие переговоры и договоры - инструменты все той же конфронтации или военных стратегий обеих сторон, безусловно нацеленных на ослабление противника. Надо знать содержание нынешних стратегий США и РФ, чтобы судить всерьез...
> Насчет убийства Магнитского - такой реакции тоже прежде никогда не бывало (понятно, в США нашлись мощные лоббисты, которых, наконец, "достало").
> Гм, а як це може мати наслiдки для росiйського керiвництва? Ну, оголосять iх на Заходi чимось типу африканських царкiв - так вони й самi це знають.
В этом случае впервые Вашингтон планирует санкции в отношении конкретных лиц (ок. 60 чел.), а то и членов их семей заодно. Вообще (между нами), янки (почему-то именно они) тоже ведут свои списочки...
> И наконец, российские генералы (реальные хозяева РФ) вылезли во весь рост из окопа: идущий захват Украины - ответ на расширение НАТО!..
> Ну так доб'ються в кiнцевому пiдсумку, що НАТО за розширення вiзьметься всерйоз.
Предполагаю, что это будет происходить как-то "нелинейно"...
2010.05.13 | Историк
Совсем офуели?!
Россия может открыть на Украине новые военные базыКак пишет Независимая газета, это будет ответ на расширение НАТО на восток. Прежде всего, речь идет о восстановлении действовавшей до распада СССР базы подводных лодок в Балаклаве. Сейчас там работает музей, принадлежащий Военно-морским силам Украины. Кроме того, Киев может согласиться разместить военные базы в Николаеве, Одессе и в устье Дуная.
2010.05.13 | Убітий Єнот
А чекав цього
Думаю і за розміщенням сухопутних військ справа не затягнеться.До цього готувалися всі 5 років.
2010.05.13 | Историк
Хроника пикирующей империи:
...и куда Вас, блин, несет?13.05.2010
В засаде в Дагестане погибли восемь милиционеров
В Сергокалинском районе Дагестана в результате подрыва машины с милиционерами и обстрела милицейской колонны погибли восемь сотрудников правоохранительных органов.«По поступающей предварительной информации, произошел подрыв автомашины с милиционерами с последующим обстрелом. Восемь человек, находившихся в машине, погибли. Также есть раненые и контуженные», - сообщил источник в правоохранительных органах района. Всего, его по словам, в колонне, которая попала под обстрел, находилось до 40 милиционеров. «Интерфакс»
13.05.2010
Поисковые работы на «Распадской» остановлены
Главный военный эксперт МЧС Павел Плат сообщил, что поисково-спасательные работы на шахте «Распадская» остановлены в связи с пожарами и высокой загазованностью шахты.«Поисковые работы остановлены. Наша задача - потушить пожары и уменьшить загазованность, и только после этого посылать туда людей», - сказал Плат. По его словам, в шахте действуют «несколько пожаров, и они достаточно крупные». Кроме того, сообщил Плат, сохраняется угроза взрыва. Платт затруднился ответить на вопрос, когда спасатели возобновят спасательные работы в шахте. «Сейчас это сложно сказать, мы делаем все возможное», - сказал представитель МЧС. На вопрос, есть ли надежда найти живых горняков, Платт ответил: «С каждым днем шансы убывают». В результате двух взрывов на шахте, произошедших в ночь на 9 мая, погибли 66 человек, судьба 24 остается неизвестной. РИА «Новости»
13.05.2010
Россия лидирует среди стран G8 по количеству самоубийств
Согласно данным Всемирной организации здравоохранения, Россия лидирует среди стран G8 по количеству самоубийств. Из 100 тысяч россиян каждый 30 кончает жизнь самоубийством, свидетельствуют данные статистики. На втором месте среди стран «большой восьмерки» находится Япония, где уровень самоубийств составляет 24,4 на 100 тысяч человек (за год этот показатель вырос на 1,8%). Associated Press
В России зафиксированы уже 2 случая заболевания полиомиелитом
С целью недопущения завоза и распространения вируса в аэропортах Иркутска и Братска усилен санитарно-карантинный контроль за пассажирами из Таджикистана.
В Иркутской области зафиксирован первый за последние 13 лет случай заболевания полиомиелитом в России. Вести.Ru
По данным Европейского регионального бюро ВОЗ с 26 декабря 2009 года по 10 мая 2010 года в Таджикистане зарегистрировано 278 клинических случаев полиомиелита, в том числе 52 случая подтверждены лабораторно.
Как сообщил официальный представитель МИД РФ Андрей Нестеренко журналистам, по международным стандартам это расценивается как чрезвычайная ситуация, передает "Интерфакс".
2010.05.13 | Isoлято
"Каждый 30-й" - это сильно! Больше 3% населения - самоубийцы!
Видимо, переводчик чего-то недопонял. На самом деле всё-таки 30 человек на 100 тыс. По другим данным - до 40.Ну а мировой лидер в ентом деле, как вы уже правильно поняли - БЕЛАРУСЬ. Мне встречались данные о 53 самоубийцах в год на 100 тыс., "Википедия" даёт ціфру 35 (среди мужчин - более 63; см. http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_countries_by_suicide_rate - но там данные уже довольно старые). Кстати, РФ по числу мужских самоубийств - на 3-м месте вмыре со вполне приличными 54/100000...
2010.05.13 | один_козак
Доброго ранку, хлопчики і дівчатка. Починаємо готуватися
до вчорашнього дня.2010.05.13 | Мартинюк
Не треба "всьо прапало", треба "що робити"
2010.05.13 | kom8407
Re: Готувати контрнаступ
Майдан-ІНФОРМ пише:> Я переконаний: військове вторгнення Росії в Грузію, заколот у Киргизстані, смерть (загадкова) президента Польщі Качинського й останні події в Україні — це ланки одного ланцюга.
A також виверження вулкану в Ісландії, аварія літаку в Тріполі і всі землетруси.
2010.05.13 | Isoлято
А також невиліковна хвороба такого собі kom8407®...
2010.05.13 | kom8407
невиліковна хвороба y samoisoлято
Гени національної і расової неприязні розташовані здебільшого на короткій гілці 7-ї хромосоми.2010.05.13 | Isoлято
"Гени національної і расової неприязні"?
До поляків? Американців? Галичан? Грузинів? До кого ще тут kom8407® висловлював "національну і расову неприязнь"?Не ставте діаґнози самому собі - бо воно вже навіть не смішно!
2010.05.13 | GreyWraith
Та тут дiагноз один - виборець Януковича
До речi, вже майже 100 днiв пройшло - де покращення нашого життя вже сьогоднi? Виходить, що Янукович - ще бiльш криволапе ламо, нiж Тимошенко?2010.05.13 | Михайло Придибайло зі Старого Самбора
Re: Та тут дiагноз один - виборець Януковича
А "виборець Януковича" вже задоволений - просто не йшлося про покращення його життя, а про погіршення Вашого. А хіба Вам не гірше жити? Вже сьогодні. Отже обіцянка виконана майже повністю, залишилися дрібниці. Там, червоно-синій прапор повернути, Мазепу на десятках замінити щербицьким, пару пам'ятників сталіну поставити (i найкраще - перед Львівською Оперою, нє?), et caetera...2010.05.13 | GreyWraith
Re: Та тут дiагноз один - виборець Януковича
Михайло Придибайло зі Старого Самбора пише:А "виборець Януковича" вже задоволений - просто не йшлося про покращення його життя, а про погіршення Вашого.
Але ж тому виборцю ще гiрше стало, нiж менi. Вн мазохiст?
А хіба Вам не гірше жити? Вже сьогодні.
А Вам?
Отже обіцянка виконана майже повністю, залишилися дрібниці.
Так я чомусь не бачу масового задоволення цих персонажiв. Навпаки, складаеться враження, нiби сказ збiльшуеться.
2010.05.13 | Мартинюк
Різнокаліберні підприємці які голосували "за " Януковича
починають масово плюватися на нього. Це старт процесу втрати популярності.Схоже Росія черз Азарова та Клюєва готує в україні економічний хаос як привід до окупації. Однак це бє в першу чергу по підприємцях які не залежно від своїх "розмірів" просто змушені планувати і прогнозувати на кілька місяців наперед.
За підприємцями підуть і їхні працівники, родичі та знайомі. Азоров і Ко зараз намагаються підібрати під себе охочий до подачок класичний тимошенківський електорат.
Тобто ставка на "пролєтарские неимущие массы". Тому треба енергійно розтолковувати цим "масам" що несе їм азаровщина помножена на авантюрні плани Москви - збідніня і злидні. Тобто все те що ставалося колись після перемоги комуністів і зараз після пермоги неокомуністів - сталіністів.
2010.05.13 | АlеxDоmоsеdov
Мені більше подобається "ланцюг" по-американськи:
1. Дивний вибух американської нефтеплатформи в Мексиканській затоці2. Дивний вибух російської шахти
І я ж ні на що не натякаю
2010.05.13 | Историк
А кстати - "ответ на расширение НАТО", это уже официальная
политика Киева? Ведь в НАТО должны определиться (думаю, уже определились): Украина - враг (корабле-, ракето-, авиа-, танконесущая платформа врага) или оккупированная страна?2010.05.13 | Vyacheslav
І, до речі, яке саме "розширення НАТО" мається на увазі?
2010.05.13 | Историк
Тонкое замечание: с чем мы типа смирились. Да ни с чем, думается
2010.05.13 | пан Roller
КГ/.JPG
КГ/http://www.vgolos.com.ua/data/library/image/whoiswho/parubiy.JPG2010.05.13 | Историк
Некоторые говорят: "В НАТО нельзя, зато в ЕС можно". Нельзя (л).
"Туда" никуда нельзя. Это стратегия. "Занавес":http://glavred.info/print/news/282769.prn
2010.05.13 | harnack
Та вкотре вже Разсєя - не розуміє української органіки!
2010.05.13 | Историк
Еще как понимает. Оттого и повела заблаговременно
атаку на "фальсификаторов истории" и врага всего человечества С.Бандеру. Некоторые тогда удивлялись: "чего это она?", ибо не привыкли искать связь между своим - местным - и глобальным. Другие стали поддакивать, полагая, что уж им-то с этого перепадет - совершенно непонятно, почему. Наоборот: в принципе, "перепадает" тем, с кем приходится договариваться (возьмите, хоть, Ирландию для отвлеченного примера); на остальных - воду возят...2010.05.13 | Мірко
Re: Готувати контрнаступ
Майдан-ІНФОРМ пише:> Україна — основна мета, надзавдання геополітичного наступу. Без України не буде «Великої Росії». Це ключовий момент аналізу кремлівських політиків і аналітиків. «Нам не потрібен Крим. Нам потрібна вся Україна», — проголосив свого часу віце–спікер російської Держдуми.<
>Згадаймо історію наших опонентів — Партії регіонів. Після 2005 року вони змогли перегрупуватись, повернутись і здобути владу.
>
> Для нас сьогодні найважливіше — не допустити зовнішніх сценаріїв розколу України.<
Якщо москалям потрібна вся Україна, то на догоду їм не допустимо сценарію розколу України.
>Ми в 1991 році здобули Велику Україну.<
Нічого не здобули. КҐБ перемінило відзначки, а крім того усе лишилося без змін. А східну Україну як і Кубань ми втратили у 1933-му. Щоби втримати Україну в своїх щелепах Кремль повинен ще подарувати її сьогоднішну Кубань. І матимемо тоді вічний Януковичо-Донбас.
Кількість українців в Україні зменшилася уже до 16.3 мільйона. Ми уже у "власній" державі меншина. Молодь переходить на сторону противника. Це сьогоднішна реалія, і якщо будемо думати катеґоріями 1918-го року, то втратимо усе.
>Такою ми маємо передати її своїм нащадкам.<
За сьогоднішним сценарієм нащадків не буде.
>Нова політична реальність потребує нових організаційних форм.<
Угу.
>Найголовніше — усвідомити обриси нової політичної реальності, осмислити помилки останніх років,<
Якраз!
>особливо в стані політиків.<
Політики точно такі як населення. Найгуманніший спосіб зміни населення була би зміна кордонів. Тепер запізно. Алтернатива коштуватиме море крови.
> Та насамперед — подолати розпач і розчарування, повірити у власні сили,<
Найважніше це тверезо осмислити своє становище, і реальні сили. Інакше ми будемо як Гітлер у березні 45-го, - будемо на карті пересувати неіснуючі вже армії.
>у міць та енергетику Вічної України.<
Віра у вічність України нас розброює. Українську Україну треба буде здобувати кров'ю. Бажано щоби переважно кров'ю противника.
2010.05.13 | Мірко
А тепер на серйо
Якщо боротимемося лише на терені української держави, або в сьогоднішних етнографічних межах (десь на захід від Дніпра!) то побіди не побачимо.Як ідем в контрнаступ, то це мусить діятися на терені еРеФії. Це мусить бути і політичний і силовий наступ на східного ворога. Треба буде повалити ординську державу. Лише тоді буде українська Україна.
Алтернатива не за обрієм. ЇЇ вже чітко видно Це московська Украина для Табачникових заслужених москалят.
Політичний наступ це робота із демократичними силами, нацменшинами і з мусулманськими силами та теренах противника.
А силовий наступ це дещо цікавіше. Це підпільна підривна робота. Розпочавши від трубопроводів а покінчивши із боєголовками та АЕС.
2010.05.14 | ukr_girl
А тепер конкретно
Мірко пише:>
> Політичний наступ це робота із демократичними силами, нацменшинами і з мусулманськими силами та теренах противника.
> А силовий наступ це дещо цікавіше. Це підпільна підривна робота. Розпочавши від трубопроводів а покінчивши із боєголовками та АЕС.
Чи можно цю думку розтлумачити детальнише та розкрити конкретнiше, плз?
2010.05.14 | omela
звідки така статистика?
> Кількість українців в Україні зменшилася уже до 16.3 мільйона. Ми уже у "власній" державі меншина. Молодь переходить на сторону противника.2010.05.14 | Мірко
Із сайту Майдан (л)
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&key=1271844851&first=1273533596&last=1267771894
а джерело тут -
http://forumn.kiev.ua/2008-03-70/70-10.htm
А справді ця статистика підтверджує то що голим оком видно.
2010.05.14 | omela
Це мовна статистика, а не національна
> За результатами дослідження 2007 р. (травень), на вулиці, у магазинах і громадських місцях лише українською спілкуються 24,1% громадян, переважно українською – 11,7% (разом 35,8%), змішаною мовою – 17,8%, лише російською – 30,7%, переважно російською – 15,6% (разом – 46,3%), тобто, російськомовні практики переважають над україномовними."Виключати з українців" тих, хто в побуті послуговується змішаною мовою - суржиком, неправильно.
Майже так само і ті, хто переважно російською - це зумовлено не їхнім бажанням, а ситуацією в оточенні в першу чергу.
Взагалі в громадських місцях російська мова домінує, тому що так склалося давно (дуже давно), в Києві зокрема.
Дослівно так, що україномовний (в побуті) покупець звертається до україномовного ж продавця - російською, та навпаки. Тому що російська мова - основна, і знають її всі.
І нічого не робилося, щоби змінити цю ситуацію.
Я не кажу, що проблеми немає - вона є: українська мова поступово витискається з ужитку, особливо в містах. Тільки це давня тенденція.
Такі висновки, як ви зробили, щодо кількості українців, на підставі мовної статистики для громадських місць, є некоректні.
2010.05.14 | Мірко
Отже ви прихильник ідеї ґенетичної нації?
Який же український маркер в ДНК?omela пише:
> "Виключати з українців" тих, хто в побуті послуговується змішаною мовою - суржиком, неправильно.
>
> Майже так само і ті, хто переважно російською - це зумовлено не їхнім бажанням, а ситуацією в оточенні в першу чергу.<
Ситуація змінилася 19 років тому і,... пшик. А оточення московське. А про що ж я писав?
>Взагалі в громадських місцях російська мова домінує, тому що так склалося давно (дуже давно), в Києві зокрема.<
Тому що так хочуть. Переселившися до Канади ті самі мовно-нездібні вивчають анґлійську за 6 місяців!
> Дослівно так, що україномовний (в побуті) покупець звертається до україномовного ж продавця - російською, та навпаки. Тому що російська мова - основна, і знають її всі.<
У тім лихо знання двох мов. Втрачається своє я.
> І нічого не робилося, щоби змінити цю ситуацію.<
Чекаєте щоби може Табачник за нас зробив? Якщо самі не змогли або не хотіли за останних 19 років, то чого маємо сповідатися від московського окупаційного режиму на московсьім ґрунті.
>Я не кажу, що проблеми немає - вона є: українська мова поступово витискається з ужитку, особливо в містах. Тільки це давня тенденція.<
Це потіха?
>Такі висновки, як ви зробили, щодо кількості українців, на підставі мовної статистики для громадських місць, є некоректні.<
Тоді викладіть мені вашу лоґіку московськомовної української нації. Чи це таки расово-ґенетична нація? Чи це може пашпотова - (в котрім разі в нас 46 мільйонів "українців"). Чи це може вибірна національність, де вранці я вкраїнець, пополудни москаль, увечері я турок - нащадок яничар?
Коли на Бориспілі при винайманні авта вам радить (московською, а як) що коли б вас десь зупинуть то не говоріть українською бо небезпечно, - краще анґлійською. Знаю я тоді до котрої країни я потрапив.
А тепер скінчилася маскарада і влада теж сто відсотково московська, прекрасно відзеркалюючи більшість населення. І з того матеріялу ви чванитеся що створите українську націю й українську Україну!
Ану, позвольте собі пофантазувати і розкажіть мені як це ви зробите? Намалюйте сценаріо. Цікава це буде альхемія.
Але серйозно, якщо ми будемо дурити себе що якось разом нас багато, то приречуємось на програш. Перше треба знати себе і знати сучасні власні сили і знати їхне розташовання. Лиш тоді можна плянувати подальші дії. І тут одна із причин поразки нацдемівських сил.