05/27/2010 | Леонід Пінчук

Моє слово не до українців-політиків, хто з одного боку бажає залишити українців російськомовними з «рідною» начебто для них російської,яка є в силу відомих причин лише звичною у вжитку,і з цією метою допомагає недругам України робити все,аби українці забули своїх героїв,дискредитуючи останніх
Хто через суди ,воюючи з мертвими і позбавляючи їх звання Героїв України,ллє багно на український націоналізм, на прагнення етнічних українців до консолідації української нації,78%-ків населення ,природної більшості суспільства,яка в усіх країнах визначає обличчя держави і тому називається титульною.
Хто не хоче таким чином,щоб держава сприяла українцям реалізувати конституійне право(стаття 11) на «консолідацію та розвиток української нації,розвиток її історичної свідомості,традицій і культури»,а також- на « розвиток етнічної,культурної,мовної та релігійної самобутності разом з усіма корінними народами і національними меншинами в Україні»
Моє слово не до тих українців-політиків,які вже з іншого боку,з боку націонал-патріотів,керуючись скоріш за все правилом «око за око і зуб за зуб»,а не бажанням дійсно захистити від бруду український націоналізм,воюють теж через суди з мертвими українцями,Героями України,яких сприймають ті,хто український націоналізм подає як прояви «нацизму «чи навіть «фашизму»,посилюючи протистояння між українцями..
Моє слово і не до тих українців-політиків,хто без врахування думки суспільства і,зокрема,українців готував укази Президента-неполітика,який підписав ті укази,за словами історика С.Костицького,керуюись не поглядами на постаті славних синів України,а бажанням заполучити на свій бік в передвиборних перегонах голоси українців,як тих,які сприймають український націоналізм,так і тих,які між останнім і нацизмом не бачать різниці.
Як відомо,з усіх боків були задіяні українці,які і сьогодні,захищаючи «своїх» політиків, на догоду і втіху недругам України звинувачують одні одних,дискредитуючи краще за самого лютого ворога української справи український націоналізм,бо ставлять під сумнів можливість будь коли реалізувати конституційне право української нації на консолідацію і розвиток.
А ті ,хто готували укази і,той,хто підписував їх і хто не поспішає відстоювати їх в судах,хоч і обіцяли таке, сховалися від громади в кущах,звідки ,кажуть,повернуться в велику політику,щоб знову сіяти протистояння. Для чого?!
Показовими для таких дій українців-політиків є,зокрема, судові тяганини навколо двох Героїв України,Степана Бандери і Олексія Береста.Два українця,два сина України,обоє воювали із фашизмом і залишили своє ім,я в історії України.Один-націоналіст,якого вбили,інший-комуніст помер від хвороби,обоє-за межами України. І обох нинішні політики кличуть з того світу в сучасний світ України,щоб отримати політичні дівіденти.Регіонали,серед яких багато українців, стоять за скасування указу про присвоєння звання Героя України С.Бандері,а радикальні націоналісти,«свободівці»,серед яких переважна більшість-українці,наполягають на скасуванні указу про присвоєння звання Героя України О.Бересту. А,як кажуть, дійсно український екс-президент В.Ющенко,автор указів,мовчить,не озивається із кущів,допомагаючи ,як і на останніх виборах,своєю бездіяльністю регіоналам,команді В.Януковича в проведенні ідеології «духовної автономії»:мовляв, С.Бандера-то для західної України,а на сході і півдні-є свої герої,хоча б,Катя,російська цариця Катерина 11.
Таких прикладів,зокрема,із останніх виборів,коли політики зіштовхують нас лобами,щоб прокласти собі дорогу до влади,ми з Вами,побратими-українці,могли б навести безліч за період незалежної України.Це –ті політики,про яких церковний діяч Євстратій з огляду на останні вибори робить слушний висновок:їм,нинішнім політикам, треба відійти від політики,бо вони можуть лише воювати між собою,втягуючи нас,за Україну і не здатні працювати на благо України.
Це-ті політики,які за висловом О Пахльовської ("День".№№53-54,58-59ц.р."Імператив інтелектуального опору") є:"політики-популісти-про кого б ізпротагоністів українського політикуму не йшлося,-власне,і є Україна.Вони цілком відповідають суспільству,яке їх вибирає:колективна "проста людина",яка задовольняється порожніми смислами,архаїчними міфологенами,абстрактними обіцянками. Ці "прості люди"-безцінна знахідка для популістів,вітамін для їхнього щоденного канібальського меню.Це завдяки цим "простим людям" українські політики розігрують країну- як шулери колоду карт."
А «прості люди»-то це ми з Вами,зокрема,побратими –українці:гляньмо в дзеркало і послухаємо гіркі,але справедливі слова тієї ж О.Пахльовської:"Це особа,яка комфортно живе в підміненому світі.І не живе,а споживає.Що дадуть.Десять гривень добавки до пенсії чи кіло гречки,чи п,ятдесят гривень,щоб постояти з прапором на маніфестації,або кілька мільйонів доларів за голос у парламенті-яка різниця? В умовах українських ,за етнічною ознакою ця "проста людина" і є Малорос з великої літери,Не росіянин і не
українець,або й те,й друге разом,-так,одиниця безіменної популяції з вийнятою із душі культурою та мораллю.Україну Малоросів Росія ,нарешті,дуже би полюбила.Бо там би не було більше України".
Прикрі приклади, як нас,»простих людей»,як кажуть,розводять і не один раз «політики-популісти» під різними праворами,ми б мали не забувати,якби мали повагу до себе і пам,ять.Та ще,словами Т.Шевченка.»якби ми вчились так, як треба,то й мудрость би була своя».Якби робили висновки,щоб не наступати по волі «політиків- популістів» на граблі та набивати собі синці,чухаючи потилиці коджного разу із словами «Ну,хто ж його знав?!»
То коли ж ми,побратими –українці,згадавши про українську більшість в суспільстві і усвідомивши відповідальність цієї більшості і кожного із нас,українців,за стан речей в державі Україна,де українська більшість має стати нарешті правлячою не тільки де-юре,а і де-факто,почнемо виходити із стану «простих людей»,допомагаючи один одному не бути «вітаміном» в меню «політиків-популістів»?!
Саме допомагаючи один одному в захисті Конституції України і права,в спротиві нинішнійї епідемії «бєспрєдєла»,слухаючи побратимів-українців незалежно ,під якими вони стягами і де мешкають,гуртуючись, не сподіваючись на владу і політиків,а,навпаки,даючи їм знати,що політику в Україні має визначати українська більшість,ми з Вами,українці,ми зможемо,погодьтеся, примусити «політиків-популістів» відійти від влади і привести до влади політиків,які будуть бачити Україну в собі,а не себе в Україні.
Щоб усвідомити необхідність широкго і безпосереднього спілкування українців між собою з підтримкою і боротьбою за кожного українця,а не боротьбою українців,як нині,між собою,з активною роботою під гаслами «українці,спілкуймося українською!» чи словами Т.Шевченка «обнімітеся,брати мої…»,згадаймо висновки замовчуваного «політиками-популістами» професора Анатолія Погрібного про те, що українська нація знаходиться в стані «епідемічної хвороби» і потребує індивідуальної та загальної терапії для лікування,насамперед, зусиллями самих українців,як це,зокрема,робили свого часу младо-чехи ,відстоюючи право чехів на рідну мову і етнічну самобутність
Згадаймо і слова правозахисника української справи із Луганська Сергія Мельничука(«Слово Просвіти»ч.15.ц.р.»Сурми грають-….»):»..всі раціональні засоби подолання денаціоналізованого стану українців уже давно прорахували наші недруги і вжили всіх запобіжних заходів,щоб повернення українців до їхніх прадавніх коренів не відбулося.Враховуючи те,що людську душу неможливо прорахувати,доходжу висновку,що лише завдяки діям…,які неможливо прорахувати,можна запалити підсвідоме прагнення зросійщених українців до пробудження національної свідомості.»
То ж,побратими-українці,шукаймо нелегкі шляхи до душі кожного українця,працюючи на підсвідомості чи,як влучно сказала одна українка,на генетичному рівні,щоб запалити прагнення відійти від Малороса з великої літери,вийти українцям ,насамперед,в Криму,на сході і півдні із стану «простої людини»,»дурного хохла»,гукаючи на допомогу журналістів-українців в ЗМІ і депутатів –українців в радах всіх рівнів.не пускаючи в душі українців лукаві слова В.Колесніченка ,зокрема,і інших самозванних захисників прав «російськомовних» всупереч конституційному захисту прав українців, росіян, євреїв,поляків,татар,всіх народів і національних меншин в Україні!
Будуймо,як пропонує та ж О.Пахльовська,СОЛІДАРНІСТЬ українців в Україні спільно з усіма,хто визнає право української більшості і бачить Україну українською,спілкуючись спочатку,бодай, з використанням мережі інтернет,де маємо створити спільниий для всіх небайдужих українців сайт SOLIDARNIST.IN.UA………..,щоб нас не зіштовхували лобами,зокрема,використовуючи мову чи історію,Щоб остання залишалася з нами такою, якою вона була незалежно від того.,подобається вона чи ні окремим «політикам-популістам»,щоб з нами залишалися всі сини України,зокрема, Бандера і Берест,незалежно від того,як им свого часу вони бачили майбутнє України і в який спосіб вони відстоювали останнє,бажаючи Україні добра,помиляючись,але бачачи Україну в собі,а не себе в Україні.
То ж ,будьмо,побратими-українці,щоб майбутнє нинішньої України було правовим,демократичним і українським! З повагою та найкращими побажаннями Леонід Миколаїв