Татари в Кримі наміряють перейти з кирилівки на латинку ....
06/01/2010 | hrushka
Цікаві наслідки можна очікувати ...
http://www.kyivpost.com/news/opinion/op_ed/detail/68159/
Янукович із Москвою відчинив коробку, що начне чимало клопоту ...
А ми не знаємо як розбити Януковича коаліцію! Де`ж наш розум?
http://www.kyivpost.com/news/opinion/op_ed/detail/68159/
Янукович із Москвою відчинив коробку, що начне чимало клопоту ...
А ми не знаємо як розбити Януковича коаліцію! Де`ж наш розум?
Відповіді
2010.06.01 | Untenbaum zu Aprikosenkranz
Re: Татари в Кримі наміряють перейти з кирилівки на латинку ....
hrushka пише:> Татари в Кримі наміряють перейти з кирилівки на латинку ....
Ну і з Богом, Парасю! Всі нормальні народи вже давно перейшли на латинку - турки, азербайджанці, туркмени, молдавани і т.д. Чи Вам - особисто Вам! - не все одно, як татарин писатиме? Ви ж все одно ні кирилицею, ні латинкою його мови не розумієте. Це лишень Москві було не все одно - лиш би всі вівці в її кошарі мекали однаково. Що "пролетарь дин тоате церилє, уници-ве", що "бутун дуне пролетарлари, бирлашингиз", що "пролєтариї всіх стран, яднайцєся" - один чорт...
> Янукович із Москвою відчинив коробку, що начне чимало клопоту ...
То най Москву голова про це й болить. Чого Ви за неї переживаєте?
> Де ж наш розум?
От і мені це цікаво...
2010.06.04 | прохожий
Їм зараз не до цього. Вони зайняті іншими проблемами
Дивись туту http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_krym&key=1269956235&first=1275679534&last=12751662702010.06.07 | Михайло Свистович
Re: Татари в Кримі наміряють перейти з кирилівки на латинку ....
Untenbaum zu Aprikosenkranz пише:>
> Всі нормальні народи вже давно перейшли на латинку - турки, азербайджанці, туркмени, молдавани і т.д.
Неправда, купа не менш нормальних людей не перейшли на латинку (адиги, казахи, киргизи, чеченці і т.д.), а найбільш освічена й просунута адигська спільнота у Кфар-Камі і Реханії, навпаки, змінила латинку на кирилицю, бо та більше підходить для передачі звуків адигської мови.
2010.06.01 | Max
A Ja j sam buw by ne proty na latynku perejty :-)
hrushka пише:"Татари в Кримі наміряють перейти з кирилівки на латинку ....
А ми не знаємо як розбити Януковича коаліцію! Де`ж наш розум?"
На городі бузина (татари?), а в Києві дядько (Янукович?).
Co ma piernik do wiatraka, tego nie wie nikt...
2010.06.02 | omela
Chy pan hadaje, scho latynkoju zruchnishe ukrainskoju pysaty?
> Co ma piernik do wiatraka, tego nie wie nikt...2010.06.02 | Михайло Придибайло зі Старого Самбора
Re: Chy pan hadaje, scho latynkoju zruchnishe ukrainskoju pysaty?
Дивно, одначе, що чехам зі словаками, полякам, хорватам з словенцями якось латинка не перешкоджає писати. І на незручності вони чомусь не нарікають. Та й переходити на кирилицю не збираються. Чому б це? Адже ж кирилиця така файна, така файна!2010.06.02 | Сергій Вакуленко
Re: Chy pan hadaje, scho latynkoju zruchnishe ukrainskoju pysaty?
Михайло Придибайло зі Старого Самбора пише:> Дивно, одначе, що чехам зі словаками, полякам, хорватам з словенцями якось латинка не перешкоджає писати. І на незручності вони чомусь не нарікають.
Перешкоджає, коли треба ставити діякритику. Вони її дуже часто й не ставлять — навіть можна натрапити (особливо в румунів) на інтернет-сторінки без діякритики.
Якби в нас була латинка, ми мали б той самий клопіт.
2010.06.02 | Михайло Придибайло зі Старого Самбора
Re: Chy pan hadaje, scho latynkoju zruchnishe ukrainskoju pysaty?
То беріть приклад з італіянів та англіків - у них діякритики нема...2010.06.02 | omela
Nu vy troxy nasmishyly takymy prykladamy: italijska, anglijska
італійська мова є найбезпосереднішим прямим нащадком мови, для якої було створено власне латинку - латинианглійська мова за відсутність від діакритики сплачує занадто велику ціну: геть не фонетичний, мало прив'язаний до реальної мови, незручний правопис. До речі, існують проєкти реформи англійського правопису, з метою бодай якогось наближення його до реалій, і ті проєкти передбачають введення діакритики.
Слов'янська мова в латинці без діакритики обійтися фактично не може. Альтернативи такі: або треба ввводити штучні "зашифровані" сполучення букв, або текст просто негарно виглядатиме, як у випадку надужиття апострофа замість зм'якшень.
2010.06.02 | Сергій Вакуленко
Re: Chy pan hadaje, scho latynkoju zruchnishe ukrainskoju pysaty?
Михайло Придибайло зі Старого Самбора пише:> То беріть приклад з італіянів та англіків - у них діякритики нема...
В італійців є.
В англійців нема, але вони кожне слово мають запам'ятовувати двічі: як сказати й як написати.
2010.06.03 | Габелок
Re: Так італіяни та англіки не переймаються переходом на арабськ
А чому не брати приклад з іспанців? А, розумію, вони дурні, у них теїчки, не тоїчки... А Вам латинки захотілося, бо приклад треба ж брати... А прикладу того, хоч запались... Все ніяк не завезуть...Хочете щоб Україна була Італіянікой або Англікой? Хочете щоб Україна була не на Землі а на Нептуні? "Огласітє пожалуйста вєсь спісок" чого Вам ще хочеться! Ми його на нашому комсомольському собранії розглянемо...
Михайло Придибайло зі Старого Самбора пише:
> То беріть приклад з італіянів та англіків - у них діякритики нема...
2010.06.03 | Max
Не троліть, п.Габелку!
2010.06.07 | Михайло Придибайло зі Старого Самбора
Re: Так італіяни та англіки не переймаються переходом на арабськ
Габелок пише:> Ми його на нашому комсомольському собранії розглянемо...
А, то ви ще з комсомольського віку не вийшли? Евентуально мені, емеритови, немо про що з вами жовтодзьобами говорити...
2010.06.07 | Михайло Свистович
Re: Chy pan hadaje, scho latynkoju zruchnishe ukrainskoju pysaty?
Михайло Придибайло зі Старого Самбора пише:> То беріть приклад з італіянів та англіків - у них діякритики нема...
Бо в їхніх мовах вона не потрібна. Там немає таких звуків.
2010.06.07 | Михайло Придибайло зі Старого Самбора
Re: Chy pan hadaje, scho latynkoju zruchnishe ukrainskoju pysaty?
Сергій Вакуленко пише:> Перешкоджає, коли треба ставити діякритику. Вони її дуже часто й не ставлять — навіть можна натрапити (особливо в румунів) на інтернет-сторінки без діякритики.
> Якби в нас була латинка, ми мали б той самий клопіт.
І шо найцікавіше - ті ж румуни свого часу з обожнюваної тут цирилиці перейшли на латинку!!! Ну, не йнакше, як сказилися всі румунські фільольоги разом. Або не здогадалися запитати дозволу в майданних знавців діякритики, нє?
2010.06.07 | Сергій Вакуленко
Re: Chy pan hadaje, scho latynkoju zruchnishe ukrainskoju pysaty?
Михайло Придибайло зі Старого Самбора пише:> І шо найцікавіше - ті ж румуни свого часу з обожнюваної тут цирилиці перейшли на латинку!!! Ну, не йнакше, як сказилися всі румунські фільольоги разом. Або не здогадалися запитати дозволу в майданних знавців діякритики, нє?
Вони переходили на латинку, коли писали пером (ще навіть друкарських машинок не було). Пером намалювати якусь загогулину над літеркою чи під літеркою нескладно. На клавіятурі це теж робиться досить легко, хоча є люди, кому це не до снаги. А от із мобільним телефоном навряд чи хтосб завдасть собі труду шукати ті значки.
Тепер в усіх країнах, де письмо має діякритику вчителі нарікають на учнів, бо ті й на диктанти переносять свої СМС-івські навички спілкування.
Тому тепер є ще додаткові моменти, які слід мати на увазі.
А беручи загалом, латинська абетка для української мови погана в принципі, бо в ній менше літер, ніж треба на позначення приголосних фонем української мови (особливо через наявність у нас опозиції м'яких і твердих). Отож, неминуче потрібні будуть усякі викрутаси-прибамбаси, що зведуть нанівець можливі переваги.
2010.06.07 | stryjko_bojko
румуни - то окрема тема
Михайло Придибайло зі Старого Самбора пише:> Сергій Вакуленко пише:
> І шо найцікавіше - ті ж румуни свого часу з обожнюваної тут цирилиці перейшли на латинку!!! Ну, не йнакше, як сказилися всі румунські фільольоги разом. Або не здогадалися запитати дозволу в майданних знавців діякритики, нє?
==================
Молдавське та Волоське князівства були ізначально ортодоксальними - християнськими грецького(візантійського) віросповідання. Церковні книжки були написані церковно-слов"янською мовою. Враховуючи, що світської освіти окремо тоді ще не було, то читали і писали молдавани та волохи також старо-слов"янською кирилицею.
Так звана "Велика Румунія" з"явилася аж в середині ХІХ ст., і то "з фінансової подачі" Німеччини.
З"явилися світські школи, та й Німеччина користувалася латиницею.
Ось і перехід на латиницю...
Якби "спонсором" тоді була Сербія, Болгарія або Росія, можливо Румунія ніколи би не перейшла на латиницю.
2010.06.02 | Лінгвіст
Зміна шрифту стирає з памяті тисячу років писемності.
Все написане не новим шрифтом стає недосяжним для маси середніх українців, бо треба напружуватися і читати незрозумілі "крякозябрики". Тому така література в цілому перестає цінитися і берегтися.В СРСР таке використовувалося аби перервати історичну память багатьох народів, зокрема мусульманських - дое речі багато раз -перводили т на латинку , то на кирилицю.
Чехам нема потреби бо вони кристувалися переважно латиницею . Короткй період Моравськї держави був занадто коротким - франки і угорці знищили все те що там писали кирилецею иглаголицею.
2010.06.02 | Woodstock generation
Ну це явне перебільшення
Лінгвіст пише:> Все написане не новим шрифтом стає недосяжним для маси середніх українців, бо треба напружуватися і читати незрозумілі "крякозябрики". Тому така література в цілому перестає цінитися і берегтися.
Для маси середніх (і не тільки) українців аналогічно недоступнимим і незрозумілимим "крякозябрами" є давньоруські літописи - та навіть література 200-300 річної давності.
Однак всі можуть ознайомитись з усією літературою через сучасні перевидання. Ну справді - "середній" українець дуже мало читає книг, що видані більш ніж кілька десятиріч тому.
2010.06.03 | Max
Так воно і є! Не в абетці тут проблема.
Woodstock generation пише:> Лінгвіст пише:
> > Все написане не новим шрифтом стає недосяжним для маси середніх українців, бо треба напружуватися і читати незрозумілі "крякозябрики". Тому така література в цілому перестає цінитися і берегтися.
>
> Для маси середніх (і не тільки) українців аналогічно недоступнимим і незрозумілимим "крякозябрами" є давньоруські літописи - та навіть література 200-300 річної давності.
> Однак всі можуть ознайомитись з усією літературою через сучасні перевидання. Ну справді - "середній" українець дуже мало читає книг, що видані більш ніж кілька десятиріч тому.
Панові Лігвісту радив бим спробувати почитати руські літописи з ХІІ-ХІІІст., або й навіть грамоти ХVIIст.
До речі, коли я читав монографію, присвячену грамотам Галицько-Волинської держави з XIVст., мені легше було їх зрозуміти у тих випадках, де був паралельно наведений текст латинкою. Дуже вже відмінна та тодішня кирилиця від сучасної! Та "наша", сучасна, дуже вже сильно перероблена московитами у XVIIIст. ("гражданскій шріфт" Петра І).
Про те, що практично весь масив середньовічних текстів був писаний книжковою староболгарською (старомакедонською) мовою із незначними лише вкрапленнями подекуди розмовної руської (давньоукраїнської тобто) то лінгвістові (мовознавцю тобто) навіть і нагадувати незручно.
І ще таке моє чисто суб'єктивне спостереження: з бідою можу читати по хорватськи (латинка!), а от сербською (кирилиця ж ніби!) майже нічого не розумію. А прецінь то дві дуже близькі мови (ближчі, ніж українська і білоруська), напр. сербські говірки між собою різняться часом більше, ніж літературна сербська із літературною хорватською мовою (і щодо хорватських говірок так само).
2010.06.03 | Andrij
Ne v chas kompjuteriv. Google vse pereklade.
2010.06.03 | Габелок
Re: Так чим Вам не подобається кирилиця?
Тим що інші нею не користуються чи тим що інші інші нею користуються?Якщо Вам так хочеться бути популярним на Заході то переходьте на "популярні" мови, живіть на Заході й не морочте нам голову.
Кирилиця створювалась для слов'янських мов й через те вона так добре пристосована до нашої мови. На "замовлення".
Михайло Придибайло зі Старого Самбора пише:
> Дивно, одначе, що чехам зі словаками, полякам, хорватам з словенцями якось латинка не перешкоджає писати. І на незручності вони чомусь не нарікають. Та й переходити на кирилицю не збираються. Чому б це? Адже ж кирилиця така файна, така файна!
2010.06.03 | Andrij
Re: Так чим Вам не подобається кирилиця?
Габелок пише:> Кирилиця створювалась для слов'янських мов й через те вона так добре пристосована до нашої мови. На "замовлення".
Uhu. Porivniajte staroslovjans'ku abetku z teperishn'oju.
2010.06.03 | Габелок
Re: Підкорегували для потреб укр мови... На пальцях пояснити?
Andrij пише:> Габелок пише:
> > Кирилиця створювалась для слов'янських мов й через те вона так добре пристосована до нашої мови. На "замовлення".
>
> Uhu. Porivniajte staroslovjans'ku abetku z teperishn'oju.
2010.06.03 | Andrij
Tak vzhe Stalin pigkoreguvav
Drukuvaty latynkoju lehshe. Ce po pershe. A po druhe, kyrylivku varto zabuty xocha b cherez susida okupanta. Zadovbaly. Ne xochu buty v jix blyzhniomu zarubizhzhi. Xochu buty jakomoha vidminnishym vid nyx. Ce bude na koryst'. Rumuny pominjaly vzhe davno. Chym my hirshi za nyx?2010.06.03 | Max
Xilkom z panom zhoden
Andrij пише:> Drukuvaty latynkoju lehshe. Ce po pershe. A po druhe, kyrylivku varto zabuty xocha b cherez susida okupanta. Zadovbaly. Ne xochu buty v jix blyzhniomu zarubizhzhi. Xochu buty jakomoha vidminnishym vid nyx. Ce bude na koryst'.
100%-vo TAK!
> Rumuny pominjaly vzhe davno. Chym my hirshi za nyx?
Tak. I nikoly na to za'pizno ne je. Rumuny w Moldovi agh teper to zavershujut.
2010.06.03 | Габелок
Re: Ви вже перейшли на латиницю - поздоровляю
Панове, якщо писати латинкою легше для вас і це є такою принциповою справою для вас, користуйтеся латинкою! Що ви, як я бачу вже робите. Я в школі вчився добре й мені легше писати кирилицею коли я пишу українською мовою.Я перепрошую, але всі ці "легсге", "по персге", "цгерез" - не для мене. Коли я бачу польський текст, я розумію як їхній правопис склався історично - під впливом німецької мови, але ж це повна жопа.
Знову ж таки, китайці задоволені своїм "мальовничим письмом" й дуже не переймаються про перехід на щось інше. Чому? Я думаю від самоповаги. Чому вони мусять пристосовувати те що зручно для них?
Якщо вже говорити про пристосування до Заходу, то чому тоді не перейти й на якусь іншу мову? Тоді усім буде "легше" - нас у світі будуть розуміти краще. Англійську, іспанську, французську.
Max пише:
> Andrij пише:
> > Drukuvaty latynkoju lehshe. Ce po pershe. A po druhe, kyrylivku varto zabuty xocha b cherez susida okupanta. Zadovbaly. Ne xochu buty v jix blyzhniomu zarubizhzhi. Xochu buty jakomoha vidminnishym vid nyx. Ce bude na koryst'.
> 100%-vo TAK!
>
> > Rumuny pominjaly vzhe davno. Chym my hirshi za nyx?
> Tak. I nikoly na to za'pizno ne je. Rumuny w Moldovi agh teper to zavershujut.
2010.06.03 | Max
Re: Ви вже перейшли на латиницю - поздоровляю
"Проздравляю с днём рождения" -- В.ПухУкраїнською кажемо: "Вітаю!" (або "Віншую!" -- дещо архаїчно).
Габелок пише:
> Панове, якщо писати латинкою легше для вас і це є такою принциповою справою для вас, користуйтеся латинкою! Що ви, як я бачу вже робите. Я в школі вчився добре й мені легше писати кирилицею коли я пишу українською мовою.
Nezmirno djakuju laskavomu panu za dozvil! Jakyj ge pan dobryj!
BTW, a jak davno pan je po shkoli?
> Я перепрошую, але всі ці "легсге", "по персге", "цгерез" - не для мене. Коли я бачу польський текст, я розумію як їхній правопис склався історично - під впливом німецької мови, але ж це повна жопа.
Koghnomu svoe.
Polskyj pravopys do nimexkoi movy malo scho mae: pol. Sz -- nim. Sch, pol. Cz -- nim. Tsch.
Pro dupu ("це повна жопа") to neqaj pan to polakam poopovidae. Bude veselo! (Nu, moghlyvo ne panu, ale to take...)
> Знову ж таки, китайці задоволені своїм "мальовничим письмом" й дуже не переймаються про перехід на щось інше. Чому? Я думаю від самоповаги. Чому вони мусять пристосовувати те що зручно для них?
Samopovaha tut nichoho ne mae do reci. Sprava w tomu, scho koly b vony pysaly abetkoju, to nosii riznyq dialektiv ne rozumily by sebe navzaem. Hieroglifika to je jedyne, scho wtrymue tyq nosiiw de-dacto riznyq mow w odnomu narodi.
> Якщо вже говорити про пристосування до Заходу, то чому тоді не перейти й на якусь іншу мову? Тоді усім буде "легше" - нас у світі будуть розуміти краще. Англійську, іспанську, французську.
Shkidlyva, a holowne -- nepotribna bzdura. Ukrainxi majut rozmowlaty ukrainskoju movoju, jak i Polaky -- polskoju. Mowa to je najvaghlyvishyj skladnyk naxionalnoi identychnosty.
Plutaty samu movu zi sposobom ii zapysu to prynajmi neporozuminnja (jakscho ne hirshe). Sposoby zapysu ta wzahali wsi chysto teqnichni reci majut tendenxiju do standartyzaxii u zahalno-svitovomu vymiri.
A mowy mighnaxionalnoho spilkuvannia taky potribno vywchaty, anhlijsku peredusim.
2010.06.04 | omela
Стосовно цієї латинки
По прочитанні оцього довшого тексту, мушу Вам, Максе, сказати, що це таки щось неоковирнеЯкщо бажаєте когось за латинку агітувати
Можу натомість запропонувати іншу версію - з досить простим розв'язанням питання "ж", яке такі проблеми спричиняє і в інших місцях...
До речі, можна зробити працюючу транслітерацію кирилиця->латинка, і як слід її відтестувати на довгих текстах.
2010.06.04 | Isoлято
Ну добре, а як Вам такий варіант?
З однієї з моїх ел. адрес кирилиця не проходить катеґорично. Я її вживаю для спілкування з анґло-, польсько-, чесько- та німецькомовними знайомими, але на крайній випадок придумав таке:А - A
Б - B
В - V
Г - H
Ґ - G
Д - D
Е - E
Є - YE
Ж - J
З - Z
И - & (правда, за новим правописом з нього слова можуть починатися - але фтопку)
І - I
Ї - YI
Й - Y
К - K
Л - L
М - M
Н - N
О - O
П - P
Р - R
С - S
Т - T
У - U
Ф - F
Х - X
Ц - C
Ч - Q
Ш - W
Щ - SQ
Я - YA
ь - апостроф (ну куди ж без нього!)
Зверніть увагу: з приголосних тільки ОДНА ("щ") позначається двома знаками! А всі інші неважко запам'ятати...
До речі, в тих місцях, де в "ориґінальній" українській мові вживається апостроф, його зручно заміняти на "Y", так шо з м'яким знаком вони плутатися не будуть.
2010.06.04 | omela
Текста якогось напишіть, тоді побачимо.
На перший погляд ніби нічого, тількиамперсанда - ффф топку, однозначно!
2010.06.04 | Isoлято
Ta sqo Vam, samomu vajko yakohos' teksta nabrat&...
...v takomu koduvanni? Ya do n'oho wv&dko zv&k, xoq i ridko kor&stuyus'...Амперсанд можете замінити решіткою (#). На Ваш смак.
2010.06.04 | omela
Ni, ale dlia harnoho testu to bude zakorotkyj tekst
Treba na biljshyx. Jak-ot nevelyka stattia chy korotke opovidannia.2010.06.04 | omela
Ось моя версія, тбм "продумана" з урахуванням правопису
Але спочатку треба спробувати її на більших обсягах тексту.Tiljky todi bude sprawdi jasno, chy prydatna vona dlia wzhytku chy ni, ta naskiljky.
А = A
Б = B
В = V - перед голосними та J; W - в усіх інших випадках
Г = H; виняток: сполучення ЗГ = ZG
Ґ = G
Д = D
Е = E
Є = IE; JE - на початку слова, після голосної, замість апострофа
Ж = ZH
З = Z
І = I
Ї = I; JI - на початку слова, замість апострофа
И = Y
Й = J
К = K
Л = L
М = M
Н = N
О = O
П = P
Р = R
С = S
Т = T
U = U
Ф = F
Х = X
Ц = C
Ч = CH
Ш = SH
Щ = SCH; або SHCH (обидва варіанти рівноправні)
Ь = ' - наприкінці слова та перед -ся; J - в середині слова; сполучення ЬО = IO
Ю = IU; JU - на початку слова, після голосної, замість апострофа
Я = IA; JA - на початку слова, після голосної, замість апострофа
' - його функцію заступає латинська J
2010.06.04 | Isoлято
Ну не знаю... а чим Вам завинила літера "q"?
Вона ж прям проситься на місце "Ч", схожа навіть! (І відповідно "sq" замість "щ" - дві літери, а не 3!)2010.06.04 | omela
вона таки схожа, але порушує загальну внутрішню логіку правопису
2010.06.04 | Isoлято
Чим порушує?
Як на мене, лоґічніше не видумувати зайвих буквосполучень для позначення звуків, до яких "не пристосована" латинка, а взяти ЛАТИНСЬКУ літеру, яку чомусь уникають вживати "транслітератори". Раніше не вживали? Ну дык дєло прівычькі...2010.06.04 | omela
Пояснюю
Чим більше невластивих для "традиційної" латинки (в першу чергу англійської, бо ж для чого все) функцій, тим гірше у підсумку сприйматиметься правопис для читання. Я дозволив собі один-єдиний виняток: "Х" = "X", і то через абсолютну тотожність (а не відносну подібність як q) до кириличної, та певну варіативність читання цієї букви в різних мовах.Крім того, q - на клаві далеко відсунута, її можна ігнорувати спокійно
2010.06.04 | Д. А.
Re: Чим порушує?
Isoлято пише:> Як на мене, лоґічніше не видумувати зайвих буквосполучень для позначення звуків, до яких "не пристосована" латинка, а взяти ЛАТИНСЬКУ літеру, яку чомусь уникають вживати "транслітератори". Раніше не вживали? Ну дык дєло прівычькі...
Ну, в принципі, можна домовитися, що А це В, а Б це А (і т.ін.).
І за це нам будуть щиро вдячні іноземці, яким доведеться вивчати нашу мову
2010.06.04 | Isoлято
Ой, то вони вже й так один одному вдячні...
Д. А. пише:> Ну, в принципі, можна домовитися, що А це В, а Б це А (і т.ін.).
> І за це нам будуть щиро вдячні іноземці, яким доведеться вивчати нашу мову
Вони вже й так один одному вдячні. Мальтійцям - за те, шо "x" чомусь вимовляють як "ш", іспанцям - за те, шо "j" читаєцця як "хє"... і я вже не кажу про буквосполучення, які кожен читає на власний розсуд (часом абсолютно навпаки - як поляки з мадярами свої "sz" і "cz").
Так шо насправді до всього того можна звикнути.
2010.06.04 | Д. А.
Re: Ну не знаю... а чим Вам завинила літера "q"?
Isoлято пише:> Вона ж прям проситься на місце "Ч", схожа навіть! (І відповідно "sq" замість "щ" - дві літери, а не 3!)
А чому Щ = SQ? То в російській мові Щ = СЧ, в українській Щ = ШЧ
Тобто все рівно три літери "shq".
2010.06.04 | Isoлято
Бо двохлітерне сполучення зручніше, ніж трьохлітерне!
Д. А. пише:> А чому Щ = SQ? То в російській мові Щ = СЧ, в українській Щ = ШЧ
В російській насправді теж "шч" (прочто за сучасною рос. фонетикоюсполучення "сч" так читають).
В українській мові буквосполучення "сч" не зустрічається ваСЧє
2010.06.04 | stryjko_bojko
omela! в мене в особистому користуванні практично ідентичний
алфавіт.==================
А = A
Б = B
В = V
Г = H
Ґ = G
Д = D
Е = E
Є = JE
Ж = ZH
З = Z
І = I
Ї = JI
И = Y
Й = J
К = K
Л = L
М = M
Н = N
О = O
П = P
Р = R
С = S
Т = T
U = U
Ф = F
Х = H
Ц = C
Ч = CH
Ш = SH
Щ = SCH; або SHCH (обидва варіанти рівноправні)
Ь = J
Ю = JU
Я = JA
2010.06.04 | stryjko_bojko
Ось офіційна версія КМУ № 55 від 27.01.2010.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИП О С Т А Н О В А
від 27 січня 2010 р. N 55
Київ
Про впорядкування транслітерації
українського алфавіту латиницею
З метою впорядкування транслітерації українського алфавіту
латиницею Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити таблицю транслітерації українського алфавіту
латиницею, що додається.
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України від
31 березня 1995 р. N 231 ( 231-95-п ) "Про затвердження Правил
оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за
кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та
вилучення" (ЗП України, 1995 р., N 6, ст. 158; Офіційний вісник
України, 2007 р., N 48, ст. 1963) і від 27 листопада 1998 р.
N 1873 ( 1873-98-п ) "Про затвердження Порядку оформлення, видачі,
повернення, зберігання і знищення дипломатичних та службових
паспортів України" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 48,
ст. 1752) зміни, що додаються.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 33
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 січня 2010 р. N 55
ТАБЛИЦЯ
транслітерації українського алфавіту латиницею
------------------------------------------------------------------
| Український | Латиниця | Позиція у | Приклади написання |
| алфавіт | | слові |--------------------------|
| | | |українською | латиницею |
| | | | мовою | |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Аa | Aа | |Алушта |Alushta |
| | | |Андрій |Andrii |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Бб | Bb | |Борщагівка |Borshchahivka|
| | | |Борисенко |Borysenko |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Вв | Vv | |Вінниця |Vinnytsia |
| | | |Володимир |Volodymyr |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Гг | Hh | |Гадяч |Hadiach |
| | | |Богдан |Bohdan |
| | | |Згурський |Zghurskyi |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Ґґ | Gg | |Ґалаґан |Galagan |
| | | |Ґорґани |Gorgany |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Дд | Dd | |Донецьк |Donetsk |
| | | |Дмитро |Dmytro |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Ее | Ee | |Рівне |Rivne |
| | | |Олег |Oleh |
| | | |Есмань |Esman |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Єє | Ye | на початку |Єнакієве |Yenakiieve |
| | | слова |Гаєвич |Haievych |
| | ie | в інших |Короп'є |Koropie |
| | | позиціях | | |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Жж | Zh zh | |Житомир |Zhytomyr |
| | | |Жанна |Zhanna |
| | | |Жежелів |Zhezheliv |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Зз | Zz | |Закарпаття |Zakarpattia |
| | | |Казимирчук |Kazymyrchuk |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Ии | Yy | |Медвин |Medvyn |
| | | |Михайленко |Mykhailenko |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Іі | Ii | |Іванків |Ivankiv |
| | | |Іващенко |Ivashchenko |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Її | Yi | на початку |Їжакевич |Yizhakevych |
| | | слова |Кадиївка |Kadyivka |
| | i | в інших |Мар'їне |Marine |
| | | позиціях | | |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Йй | Y | на початку |Йосипівка |Yosypivka |
| | | слова |Стрий |Stryi |
| | i | в інших |Олексій |Oleksii |
| | | позиціях | | |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Кк | Kk | |Київ |Kyiv |
| | | |Коваленко |Kovalenko |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Лл | Ll | |Лебедин |Lebedyn |
| | | |Леонід |Leonid |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Мм | Mm | |Миколаїв |Mykolaiv |
| | | |Маринич |Marynych |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Нн | Nn | |Ніжин |Nizhyn |
| | | |Наталія |Nataliia |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Оо | Oo | |Одеса |Odesa |
| | | |Онищенко |Onyshchenko |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Пп | Pp | |Полтава |Poltava |
| | | |Петро |Petro |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Рр | Rr | |Решетилівка |Reshetylivka |
| | | |Рибчинський |Rybchynskyi |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Сс | Ss | |Суми |Sumy |
| | | |Соломія |Solomiia |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Тт | Tt | |Тернопіль |Ternopil |
| | | |Троць |Trots |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Уу | Uu | |Ужгород |Uzhhorod |
| | | |Уляна |Uliana |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Фф | Ff | |Фастів |Fastiv |
| | | |Філіпчук |Filipchuk |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Хх | Kh kh | |Харків |Kharkiv |
| | | |Христина |Khrystyna |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Цц | Ts ts | |Біла Церква |Bila Tserkva |
| | | |Стеценко |Stetsenko |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Чч | Ch ch | |Чернівці |Chernivtsi |
| | | |Шевченко |Shevchenko |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Шш | Sh sh | |Шостка |Shostka |
| | | |Кишеньки |Kyshenky |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Щщ |Shch shch | |Щербухи |Shcherbukhy |
| | | |Гоща |Hoshcha |
| | | |Гаращенко |Harashchenko |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Юю | Yu | на початку |Юрій |Yurii |
| | | слова |Корюківка |Koriukivka |
| | iu | в інших | | |
| | | позиціях | | |
|-------------+----------+------------+------------+-------------|
| Яя | Ya | на початку |Яготин |Yahotyn |
| | | слова |Ярошенко |Yaroshenko |
| | ia | в інших |Костянтин |Kostiantyn |
| | | позиціях |Знам'янка |Znamianka |
| | | |Феодосія |Feodosiia |
------------------------------------------------------------------
_______________
Примітка: 1. Буквосполучення "зг" відтворюється латиницею як "zgh"
(наприклад, Згорани - Zghorany, Розгон - Rozghon) на
відміну від "zh" - відповідника української літери
"ж".
2. М'який знак і апостроф латиницею не відтворюються.
3. Транслітерація прізвищ та імен осіб і географічних
назв здійснюється шляхом відтворення кожної літери
латиницею.
2010.06.04 | Д. А.
Це годиться для закордонних паспортів, але не для мови
2010.06.05 | omela
Не зовсім ідентичний. Але так: оптимальним є найбільш просте
і зрозуміле.Адже у вас Г нічим не відрізняється від Х, а ці букви надто часто трапляється, щоби дозволити собі їх не відрізняти.
Також у мене вийнято з ужитку апостроф (залишено тільки функцію зм'якшення напркінці слів).
Але то, за великим рахунком, дрібниці. Головне: правопис має бути простим і зрозумілим.
До речі, ось моя версія вже працююча:
http://translit.uaweb.org/latynka.html
А це вона ж оптимізована (скорочено "w", в=v всюди):
http://translit.uaweb.org/latynka-v.html
2010.06.04 | Max
Re: Стосовно цієї латинки
Насамперед, дякую за конструктивний допис (а не як в декого, не буду пальцем тицяти"Українська латинка", яку вживаю, то не є транслітерація (перекодування літера по літері), а радше пропозиція українського правопису латинськими літерами.
omela пише:
> По прочитанні оцього довшого тексту, мушу Вам, Максе, сказати, що це таки щось неоковирне
Можу пана зрозуміти, однак все має свої причини. В згаданих паном випадках ходило про то, аби більшість іноземців, які не знають української (чи недостатньо знають), читали слова в спосіб, якомога більш схожий до оригінального звучання.
Наприклад, більшість носіїв європейських мов прочитають Kremenex як "Кременекс", що на слух не так далеко від оригіналу (бо [кс] вельми схоже на [тс]). Так само, Qotyn, qata будуть найімовірніше прочитані як "Котин", "ката", що в більшости випадків дозволяє українцю зрозуміти, про які речі ходить. До речі, не пам'ятаю вже якою мовою (здається котроюсь з індуських) слово "дім" звучить власне як "ката".
Найімовірніше слов'янське [Х] походить від пра-індоєвропейського лабіалізованого [K°], на яке в латинці і є літера Q. Позначати ту фонему "іксом" є набагато неприродніше, як на мене (хоча то справа смаку, звісно). Центральноєвропейці (німці, поляки тощо) пишуть Ch, але конфліктує то із англійським і німецьким Сh [ч].
> Якщо бажаєте когось за латинку агітувати
Тяжка справа з тою естетикою, адже смаки можуть бути в кожного інакші.
> Можу натомість запропонувати іншу версію - з досить простим розв'язанням питання "ж", яке такі проблеми спричиняє і в інших місцях...
То цікаво! А чи не міг би пан тут викласти то розв'язання для [ж]?
> До речі, можна зробити працюючу транслітерацію кирилиця->латинка, і як слід її відтестувати на довгих текстах.
Не так то просто, коли йдеться не про звичайну трансляцію літер, а про осібний правопис латинкою. (За обсягом роботи то фактично як програма перевірки правопису.)
На не дуже довгих текстах я вже вправлявся трішки свого часу, вручну (переписка в тенетах та СМС-ки).
2010.06.04 | omela
Ось моя версія, з простою розв'язкою для "ж" (л):
http://www2.maidan.org.ua/n/free/1275603478Mozhlyvo, zawtra napyshu taku web-programu, schoby pererobliala awtomatom z kyrylyci na wkazanyj vysche pravopys (latynku).
2010.06.04 | Max
Дякую. Переглянув, і от що мушу сказати:
omela пише:> Ось моя версія, з простою розв'язкою для "ж":
> http://www2.maidan.org.ua/n/free/1275603478
Як бачу, пропонує пан розв'язання: г=h, зг=zg.
Виходячи із моїх принципів, то розв'язання прийнятним не є, на жаль.
Ось погляньте лише: "нагорі"="nahori", але "згори"="zgory" (також пари harjachyj-zgarjachu, hirkuj-zgirklyj, hadaty-rozgadka тощо). Видається то мені псуванням мови, бо корінь в обидвох словах той же, але писати мусимо його по-різному (раз з H, раз із G).
2010.06.05 | omela
ОК, спробуймо на практиці - автоконвертація текстів (л)
Бо про теорію можна довго сперечатися, а ні до чого не дійти в підсумку.Це моя перша версія:
http://translit.uaweb.org/latynka.html
Це моя "оптимізована" версія, яка в усьому подібна до попередньої, але виключає "w" з ужитку, всюди заступаючи його "v" (таким чином лише 24 букви в абетці):
http://translit.uaweb.org/latynka-v.html
А це ваша, де х=q, ц=x, і так далі...
http://translit.uaweb.org/latynka-x.html
> Як бачу, пропонує пан розв'язання: г=h, зг=zg.
> Виходячи із моїх принципів, то розв'язання прийнятним не є, на жаль.
> Ось погляньте лише: "нагорі"="nahori", але "згори"="zgory" (також пари harjachyj-zgarjachu, hirkuj-zgirklyj, hadaty-rozgadka тощо). Видається то мені псуванням мови, бо корінь в обидвох словах той же, але писати мусимо його по-різному (раз з H, раз із G).
Це один-єдиний виняток, коли треба запам'ятати, що "ZG" завше читається як "ЗГ" - в чому я не вбачаю нічого страшного, оскільки "ЗҐ" навряд чи десь трапляється.
Що ж до псування мови... перевівши її на латинку ви неминуче щось десь зіпсуєте. В більшій мірі, чи меншій - оце єдине що від вас насправді залежить. Бажано, щоби мінімально.
Якщо не хочете нічого зіпсувати, треба кирилицю
2010.06.07 | Max
Пане Omela, дякую за потрібну справу
(маю на увазі ті Ваші транслятори).Однак:
omela пише:
> Бо про теорію можна довго сперечатися, а ні до чого не дійти в підсумку.
Сперечатися не варто, але якісь теоретичні засади варто опрацювати. Щоб не вийшов такий собі неоковирний Франкенштайн, зліплений як попало
> Це моя перша версія:
> http://translit.uaweb.org/latynka.html
>
> Це моя "оптимізована" версія, яка в усьому подібна до попередньої, але виключає "w" з ужитку, всюди заступаючи його "v" (таким чином лише 24 букви в абетці):
> http://translit.uaweb.org/latynka-v.html
> А це ваша, де х=q, ц=x, і так далі...
> http://translit.uaweb.org/latynka-x.html
Зауваження щодо обидвох версій ("моєї" та пана): вельми не подобається мені написання на кшталт "Ljvova", "Meljnyk". Все ж таки то коле око, особливо той Ljviv замість вже традиційного Lviv.
Як то обійти, наразі не знаю. Перша думка була -- позначати веляризоване ("тверде") л як "ll" (подвоєнням), як то є в англійській чи німецькій. Але в українській мові так не піде, бо маємо вже довге "л" [l:], і воно власне є палаталізоване ("зіЛЛя", "ріЛЛя", "ЛЛяний").
Треба подумати над проблемою з тим "lj" [l'] гуртом, може хтось має ідею.
> Це один-єдиний виняток, коли треба запам'ятати, що "ZG" завше читається як "ЗГ" - в чому я не вбачаю нічого страшного, оскільки "ЗҐ" навряд чи десь трапляється.
Ну, то пан Д.А. відразу би нас залатвив якимось прикладом, як-от: "Гуси розґелґотілись"
> Що ж до псування мови... перевівши її на латинку ви неминуче щось десь зіпсуєте. В більшій мірі, чи меншій - оце єдине що від вас насправді залежить. Бажано, щоби мінімально.
Так, бажано.
> Якщо не хочете нічого зіпсувати, треба кирилицю
І то не допоможе. Кирилиця теж псує, бо не всі звуки відображає.
Що нема літер для [дз], [дж], то ще байка. А от як дифтонги (голосні двозвуки) кирилицею передаються! Адже "вовк" то не [v-o-v-k] насправді, а [v-ou-k]. Латинкою ж можна прийняти написання "vowk".
P.S. Гадаю, у запозичених словах все ж належить писати Europa, autor (а не Ewropa, awtor -- u звмість w). Клопоту при читанні то не створює жодного.
2010.06.07 | Д. А.
Re: Пане Omela, дякую за потрібну справу
Max пише:>
> > Це один-єдиний виняток, коли треба запам'ятати, що "ZG" завше читається як "ЗГ" - в чому я не вбачаю нічого страшного, оскільки "ЗҐ" навряд чи десь трапляється.
> Ну, то пан Д.А. відразу би нас залатвив якимось прикладом, як-от: "Гуси розґелґотілись"
От бачите, й з пана Д.А. користь є!
Але для цього випадку в пана Д.А. є простіший приклад: "зґвалтування"
2010.06.10 | omela
Добре. Чи маєте ще приклади?
2010.06.10 | Д. А.
Егеж. Словник має
"Безґрунтовий" та "безґрунтовний"2010.06.10 | omela
Переваги та недоліки версій укр. латинки
> Сперечатися не варто, але якісь теоретичні засади варто опрацювати. Щоб не вийшов такий собі неоковирний Франкенштайн, зліплений як попалоОчевидно
> Зауваження щодо обидвох версій ("моєї" та пана): вельми не подобається мені написання на кшталт "Ljvova", "Meljnyk". Все ж таки то коле око, особливо той Ljviv замість вже традиційного Lviv.
Мені теж. Альтернатива 1: апостроф на тому місці, але тоді негарно виглядатиме. Альтернатива 2: діакритики, але тут її не розглядаємо.
> Як то обійти, наразі не знаю. Перша думка була -- позначати веляризоване ("тверде") л як "ll" (подвоєнням), як то є в англійській чи німецькій. Але в українській мові так не піде, бо маємо вже довге "л" [l:], і воно власне є палаталізоване ("зіЛЛя", "ріЛЛя", "ЛЛяний").
Отож. Можна б спробувати з іншого боку підійти, як поляки, але в українській надто багато твердой "л" і зм'якшену вона переважає. Як кажуть деякі трохи засимильовані етнічні українці у Польщі: полська мова така файна, а українська якась тверда
> Треба подумати над проблемою з тим "lj" [l'] гуртом, може хтось має ідею.
Думаймо. Я довго думав і не знайшов гарних варіантів, крім уже згаданих.
> Ну, то пан Д.А. відразу би нас залатвив якимось прикладом, як-от: "Гуси розґелґотілись"
То нічого. Ті слова (я надалі тримаюся думки, що їх не може бути багато, поки шановний пан Д.А. не переконав
> І то не допоможе. Кирилиця теж псує, бо не всі звуки відображає.
> Що нема літер для [дз], [дж], то ще байка.
Так, це на мою думку, не є аж надто суттєвим. Тим більше, що й латинка цю проблему по суті не вирішує.
> А от як дифтонги (голосні двозвуки) кирилицею передаються! Адже "вовк" то не [v-o-v-k] насправді, а [v-ou-k]. Латинкою ж можна прийняти написання "vowk".
То так, латинка тут має перевагу. Хоча й у кирилиці... насправді північні сусіди білоруси таку букву вже мають: виглядає як "у" з діакритикою (риска нагорі)
Між іншим, може вам буде цікаво знати: якщо мені пам'ять не зраджує (то давно було), автор первісної версії вашої "x-q" латинки (можливо, вона пізніше мала модифікації), на моє зауваження про те (я тоді саме це слово навів), сказав, що не вбачає різниці між тими звуками, зокрема між першим та другим "в" у слові "вовк". Отакої
> P.S. Гадаю, у запозичених словах все ж належить писати Europa, autor (а не Ewropa, awtor -- u звмість w). Клопоту при читанні то не створює жодного.
Щодо Европи погоджуюся, а от стосовно "автора". Поляки ж так і читають "аутор". Тому я б обережно це застосовував, бо так недовго й зіпсувати вимову...
Власне, в трансляторі (конвертері) таке діло запрограмувати важко, бо не має в ньому словника.
До речі, ще одне. Чи вас не вражає оте Biolohija, lohika, які маємо за автоматичного "перекладу" з сучасної української. Адже раніше, ще в 1930-х ці слова писалися як слід.
2010.06.10 | Михайло Придибайло зі Старого Самбора
Re: Переваги та недоліки версій укр. латинки
omela пише:> Щодо Европи погоджуюся, а от стосовно "автора". Поляки ж так і читають "аутор". Тому я б обережно це застосовував, бо так недовго й зіпсувати вимову...
А чи не скаже мені шановний - яка різниця між "автором" і "аудитором", між "автоматом" і "аудієнцією", і т.д., і т.п.? І що на то все Голоскевич казав в останньому правдиво українському "Правописному словнику", пам'ятаєте?
2010.06.05 | omela
Ось приклади конвертованих текстів, для наочного порівняння
Взято перший розділ відомого роману Василя Кожелянка "Дефіляда в Москві"Ось моєю латинкою в її основній версії:
Uranci pershoho lystopada 1941 roku ljviwsjkyj potiah povoli nablyzhawsia do chernivecjkoho dvircia. Komandyr rozviduvaljnoi roty pershoho kurenia brygady specijaljnoho pryznachennia Ukrainsjkoho vijsjka xorunzhyj Dmytro Levycjkyj dyvywsia u vahonne vikno na syljvety Cherniwciw, scho vyrynaly z sche nexolodnoho syvuvatoho tumanu. Try roky joho towkla dolia, i vin ne buw udoma. Try roky mynulo vid toho tezh osinnioho, ale xolodnoho i mokroho vechora, koly agenty sygurancy wderlys' do pomeshkannia, de vidbuvalos' ekskliuzywne zibrannia provodu studentsjkoho oseredku OUN. Shandari ta agenty w cyviljnomu faxovo krutyly xlopciam ruky, odiahaly branzuletky, byly pid dyx i zvychno bubonily standartne rumunsjke “futuz kruchia...”
Povjazaly Oresta Mytkiwsjkoho, Teodora Sawchuka, Ilarija Zabrodsjkoho, Vasylia Bezverxoho, joho najblyzhchyx pryjateliw, studentiw, jak i vin, Chernivecjkoho universytetu. I sydity by Dmytrovi Levycjkomu razom iz nymy w Doftani, jakby ne znannia dzhiu-dzhitsu, ne chornozemna fizychna syla ta beljgijsjkyj brawning, vydanyj jomu naperedodni samym Zubrom, blyzjkym soratnykom Stepana Bandery. Dmytrovi kovaljsjki kulaky, z jakyx chasom kepkuvaly joho duzhe inteligentni tovaryshi, try kuli z brawninga — odna w liustru pana Kupchanky, hospodaria konspiratywnoho pomeshkannia, i dvi — w tilesa sekretnyx agentiw, a takozh dowhi j prudki nohy proklaly jomu shliax mymo rumunsjkoi tiurmy.
Jakyjs' chas Levycjkyj perexovuvawsia w rodyny u Velykomu Kuchurovi, a zgodom u seliansjkomu wbranni razom iz gazdamy z Kamjanoi, jaki jixaly w hory palyty vuhillia, na firi perebrawsia u Vyzhnyciu. A wzhe tam miscevi kontrabandysty za sribnyj shvejcarsjkyj dzygarok perepravyly joho na poljsjkyj bik.
Rumunsjka wlada dowho cvikala w ochi batjkovi, staromu doktorovi Teofilevi Levycjkomu, ale zaareshtuvaty ne navazhylys', — musyly raxuvatysia z mizhnarodnoju opinijeju: chernivecjkoho psyxiatra sam Zygmund Frojd shanuvaw za postijne polemizuvannia z psyxoanalizom na storinkax specijaljnyx zhurnaliw. A biljshe w Dmytra nikoho ne bulo, jakscho, zvychajno, ne raxuvaty Henciu. Chy je vona w Cherniwciax? Chy varjuvatyj tatus' razom iz veresklyvoju mamuseju ne perepravyly jii u Viden', jak zbyralys' sche todi, u 1938 roci? Duzhe karooka Hencia Manheriwna taky popyla todi joho kriwci, kazala, aby perejshow todi u jii politychnu viru, aby zapustyw bakenbardy, jak u Zhorzhyka Cimermanna, j zachisuvawsia b ne na livyj, a na pravyj prodil, bo tak, mowliaw, vin sxozhyj na nimecjkoho kanclera. Ale zh Dmytro same tomu j nosyw korotenjki vusyky i zachisuvawsia nawskis, aby buty sxozhym na svoho neperevershenoho kumyra — velykoho firera nimecjkoho narodu Adoljfa Hitlera. Vona cioho ne rozumila, bo pohliadala na sxid, za Dnister, i vin maw pidozru, scho cymboruvala iz zapiljnymy komsomolistamy. Chas jix rozsudyw. De teper jii boljshevyky? Agonizujut' za Uralom. Na joho taky vyjshlo. Cherez shist' dniw u poverzhenij Moskvi, na jixnij Krasnij ploschi, sam firer Adoljf Aloizovych i vozhdi krain — sojuznyc' Rajxu pryjmatymut' defiliadu zvytiazhnyx armij. Den' obrano nesprosta: 7 lystopada boljshevyky shanuvaly jak den' svoho pryxodu do wlady w 1917 roci. Na trybuni mawzoleju pershoho boljshevycjkoho premjera, mumija jakoho za nakazom firera poxovana des' u Peterburzi (Adoljf Velykyj bojawsia nepoxovanyx trupiw), stojatymut' velyki liudy, jubermenshi Ewropy, konstruktory novoho poriadku: Adoljf Hitler, duche Mussolini, marshal Antonesku, admiral Horti ta sche z desiatok keriwnykiw derzhaw Antykominterniwsjkoho paktu. A holowne ne te, scho espansjkyj vozhd' Franko bude obijmatysia z imperatorom Japonii na tli xramu Vasylija Blazhennoho, najvazhlyvishe dlia Dmytra i, jak vin hadaje, — dlia Ukrainy, te, scho na mawzolei riwnyj sered riwnyx, legitymne i pownoprawno stojatyme vozhd' Ukrainsjkoi derzhavy — Stepan Bandera.
Ploscheju w pershyx riadax prodefiliujut', zvychajno, nimecjki vojaky: bataljjon SS, bataljjon vermaxtu, potim liuftvaffe i moriaky. A za nimciamy — druhymy — ne tretimy i ne jakymys' tam chetvertymy, taky — druhymy, pidut' ukrainci. U pershomu kureni z chornymy petlyciamy vijsjk specijaljnoho pryznachennia i sribnymy akseljbantamy promarshyruje i vin, xorunzhyj Dmytro Levycjkyj. Wzhe za nymy pidut' italijci, rumuny, madiary i reshta sojuznykiw. A druhi — ukrainci! Bo xoch by jakym buw samowpewnenym i nacionalistychnym firer Adoljf, a rozumiw, scho bez miljjonnoho Ukrainsjkoho vijsjka, chyi polky pershymy wvirvalysia w Moskvu, sche nevidomo, chym by zakinchylas' vyprava na Sxid.
A poky scho Dmytro Levycjkyj jide na odyn den' do Cherniwciw, aby pobachyty batjka i Henciu, jakscho wdast'sia.
Cherniwci nahaduvaly zoopark, w jakomu sluzhnyky povidchynialy wsi klitky i pishly sobi het'. Rumuny peredavaly wladu ukrainciam. Vyliz jim bokom 1918 rik: tym samym shliaxom, scho jshly todi na Cherniwci, rumunsjki vijsjka vidxodyly w napriamku Hlybokoi, a z Kicmania w misto wxodyly kolony ukrainsjkyx chastyn. Ukrainsjkyx vijsjkovykiw iz synimy petlyciamy, scho wkazuvalo jix nalezhnist' do pixoty, bulo malo — front! W osnownomu jshly zelenopetlychnyky (nacionaljna gvardija) i podekudy z chornymy petlyciamy u maskax — komandos — pidrozdily specijaljnoho pryznachennia Sluzhby bezpeky Ukrainy. Rumuny, sche nedawno liuti nenavysnyky wsioho ukrainsjkoho, a teper — sojuznychky po Antykominterniwsjkomu bloku, pokydaly Cherniwci zgidno z Berlinsjkym veresnevym paktom. Prezydenta Ukrainy Stepana Banderu i marshala Antonesku za stil perehovoriw posadyw sam Hitler. Nash prezydent pohodywsia na pewnyj kompromis i vidmovywsia vid pretenzij na Piwdennu Bukovynu z Suchavoju, zate rumunsjkyj dyktator trymawsia stijko, jak sprawzhnij rymsjkyj legioner, azh poky nimecjkyj firer rozliutyws' i vysvaryw Ioana Antonesku, jak shkidlyvoho gimnazysta, mowliaw, scho meni z vashoi rumunsjkoi nafty, jakscho ne matymu na Sxidnomu fronti miljjonnoi ukrainsjkoi armii, do toho zh bojezdatnoi, na vidminu vid... Tut Adoljf Velykyj vyjavyw velykodushnist' i ne nazvaw, koho vin maw na uvazi.
— A xto pidkoryw Transnistriju? — vjidlyvo zapytaw Antonesku Hitlera.
— Pane marshale, ce wzhe piwden' Ukrainsjkoi derzhavy, — rozjasniuvaw Hitler. — Scho meni z toho, scho vy nibyto wzialy Odesu? A jakby ja ne porozumiwsia z ukrainciamy, u nas w tylu zjavylas' by jixnia powstansjka armija, jaka b vidtiahnula na sebe chastynu vijsjk.
— Neodminno, — posmixnuwsia Stepan Bandera.
— Nu i scho? — Antonesku z vyklykom okynuw pohliadom Hitlera i Banderu, jakyj sydiw za stolom nawproty.
— A to, — skypiw Hitler, — scho todi boljshevyky usix nas rozibjut'!
— I zaberut' u vas ne lyshe Piwnichnu Bukovynu, a j Besarabiju, domnule, — dodaw Bandera.
Jakos' pomyrylys'. Rumuny pohodylys' viddaty ne wsiu Piwnichnu Bukovynu, a lyshe etnichno ukrainsjki rajony. Ce — nepodobstvo, ale do chasu xaj bude tak, — myslyly ukrainsjki zverxnyky. Poky my sojuznyky, xaj...
Xorunzhyj Levycjkyj vid dvircia pishow pishky, kortilo prydyvytysia do Cherniwciw w ukrainsjkij ipostasi. Vyvisky na kramnyciax i kavjarniax sche podekudy buly rumunsjki, ale na misjkij ratushi wzhe majoriw synio-zhowtyj prapor, ta j podekudy zjavylysia hasla “Svij do svoho po svoje”. Dmytro zajshow w odnu kavjarniu z takym haslom, jake bulo naspix napysane na shmatkax kartonu, i dali kryvymy bukvamy: “Veselyj zaklad u Hrycjka Fediuka. Kava, kanapky, hariachi stravy j rizni napoi. Prosymo ukrainciw i sojuznykiw.”
“Cej Hrycjko, vydko, dobryj polityk”, — podbaw Dmytro j zajshow do zaly. Vona bula daleko ne porozhnia jak na vijsjkovyj chas. Sydilo wsiakoho riznosherstoho liudu. Dvoje statechnyx siljsjkyx gazdiw u kozhuxax pyly pyvo i jily oseledci, w kutku bilia nyx stojaly jixni batohy, — otzhe, des' nadvori maly buty firy, na jakyx vony pryvezly do mista drova, sino chy derewne vuhillia, vypalene w Karpatax tiazhkoju praceju z ryzykom dlia zhyttia. Bulo z piwdesiatka divul' faxu vidomoho, bulo kiljka ponoshenyx panychiw, viku j zaniattia nevyznachenyx, bez takyx ne obxodyt'sia zhodna knajpa Ewropy, za shynkvasom troje rumunsjkyx oficeriw-artylerystiw pyly konjiak ta kavu.
— Harazd, pane xorunzhyj! — vykynuw uhoru pravyciu i pidbih do Levycjkoho korchmar Hrycjko, jakomu biljshe by pasuvalo zvatys' vujkom Hrycem, bo wzhe maw jakyjs' rik, do toho buw sche j pohano poholenyj i maw “zhalobu” na nihtiax. Dmytro zawvazhyw, scho Hrycjko dobre rozbyrajet'sia u znakax rozriznennia Ukrainsjkoho vijsjka i po dvox sribnyx rombax na pahonax upiznaw u niomu xorunzhoho.
— Harazd Hitler i Stepan Bandera! — harknuw u vidpovid' Levycjkyj.
— A polkownyk Meljnyk ne harazd, pane xorunzhyj? — zaderykuvato spytaw korchmar Dmytra.
— Harazd, chomu ne harazd, — Dmytro maw dobryj nastrij i ne xotiw vymushtrovuvaty znaxabniloho Hrycjka. Rumunsjki oficery z cikavistiu pohlianuly na nioho.
— Harazd, pane korchmariu, a sche harazdishe bude kava i porcija konjiaku, — troxy dodajuchy komandnyx notok do holosu, skazaw Levycjkyj i siw za viljnyj stil. Hrycjko, troxy obrazhenyj takym neposhaniwkom joho bukovynsjkoho patriotyzmu, pospishyw vykonaty zamowlennia.
“Zvidky u cioho Hrycjka w nesvizhij sorochci sprawzhnia arabika i nepidroblenyj martel'? — dumaw bludnyj xorunzhyj, — ale hajl', tobto harazd po-nashomu. Harazd, chomu ne harazd”, — dumaw zaprysiazhnyj chlen jedynoi objednanoi OUN, adzhe spravoju objednannia “staryx” i “molodyx” ouniwciw opikuvawsia sam admiral Kanaris, shef najkraschoi w sviti rozvidky — abveru. Spochatku z joho dopomohoju bulo vyjawleno w obox hilkax orhanizacii wsix provokatoriw i agentiw Kremlia, zgodom rozpochalys' bezpererwni perehovory, a vyrishaljnym chynnykom procesu, w apohei jakoho Stepan Bandera i Andrij Meljnyk podaly prywseliudno odyn odnomu ruky, pry chomu Bandera jak livak spochatku buw prostiahnuw livu ruku, ale wchasno spoxopywsia, stala zajava rajxskanclera i firera Nimechchyny Adoljfa Hitlera, scho, mowliaw, lyshe za umow jedynoi OUN mozhe buty Ukrainsjka Derzhava. OUN objednalas', Hitler vyznaw uriad Jaroslava Stecjka, jakyj vidrazu perebrawsia zi Ljvova do Kyjeva i zaboronyw nimciam pxatys' do ukrainsjkyx cyviljnyx spraw, Andrij Meljnyk ocholyw Centraljnu Radu — ukrainsjkyj parliament, biljshist' u jakomu mala OUN, buly predstawnyky j inshyx dribnyx partij: viljni xliboroby, nacional-demokraty, ale do chasu xaj... Des' pid popelom na ukrainsjkomu politychnomu grunti sche tlijut' zharynky rozbratu, ale nebezpeka povernennia boljshevyzmu zmusyla wsix dostojnykiw xocha b pro liudsjke oko zberihaty monolitnu jednist' Ukrainy, uriadu, narodu i OUN, tomu — harazd! — harazd, obiznanyj u vijsjkovyx spravax (scho pidozrilo), korchmariu Hrycjku; harazd, sojuznychky — rumunsjki artylerysty; harazd, harno wbrani j pidmaliovani kurvy za susidnim stolykom, harazd... Dmytro vidchuw, scho pjanije, wstaw, rozraxuvawsia i vyjshow.
А оце вашою (тільки одну функцію не вдалося реалізувати - там де "K" має писатися як "C"):
Uranxi pershoho lystopada 1941 roku ljviwsjkyj potjah povoli nablyghawsja do cernivexjkoho dvirxja. Komandyr rozviduvaljnoji roty pershoho kurenja brygady spexijaljnoho pryznacennja Ukrajinsjkoho vijsjka qorunghyj Dmytro Levyxjkyj dyvywsja u vahonne vikno na syljvety Cerniwxiw, scho vyrynaly z sce neqolodnoho syvuvatoho tumanu. Try roky joho towkla dolja, i vin ne buw udoma. Try roky mynulo vid toho tegh osinnjoho, ale qolodnoho i mokroho vechora, koly agenty syguranxy wderlysj do pomeshkannja, de vidbuvalosj ekskljuzywne zibrannja provodu studentsjkoho oseredku OUN. Shandari ta agenty w xyviljnomu faqovo krutyly qlopxjam ruky, odjahaly branzuletky, byly pid dyq i zvychno bubonily standartne rumunsjke “futuz kruchja...”
Pov'jazaly Oresta Mytkiwsjkoho, Teodora Sawchuka, Ilarija Zabrodsjkoho, Vasylja Bezverqoho, joho najblyghchyq pryjateliw, studentiw, jak i vin, Cernivexjkoho universytetu. I sydity by Dmytrovi Levyxjkomu razom iz nymy w Doftani, jakby ne znannja dgiu-dgitsu, ne chornozemna fizychna syla ta beljgijsjkyj brawning, vydanyj jomu naperedodni samym Zubrom, blyzjkym soratnykom Stepana Bandery. Dmytrovi kovaljsjki kulaky, z jakyq chasom kepkuvaly joho duge inteligentni tovaryshi, try kuli z brawninga — odna w ljustru pana Kupchanky, hospodarja konspiratywnoho pomeshkannja, i dvi — w tilesa sekretnyq agentiw, a takogh dowhi j prudki nohy proklaly jomu shljaq mymo rumunsjkoji tjurmy.
Jakyjsj chas Levyxjkyj pereqovuvawsja w rodyny u Velykomu Kuchurovi, a zhodom u seljansjkomu wbranni razom iz gazdamy z Kam'janoji, jaki jiqaly w hory palyty vuhillja, na firi perebrawsja u Vyghnyxju. A wge tam misxevi kontrabandysty za sribnyj shvejxarsjkyj dzygarok perepravyly joho na poljsjkyj bik.
Rumunsjka wlada dowho xvikala w oci batjkovi, staromu doktorovi Teofilevi Levyxjkomu, ale zaareshtuvaty ne navaghylysj, — musyly raquvatysja z mighnarodnoju opinijeju: cernivexjkoho psyqiatra sam Zygmund Frojd shanuvaw za postijne polemizuvannja z psyqoanalizom na storinkaq spexijaljnyq ghurnaliw. A biljshe w Dmytra nikoho ne bulo, jakscho, zvychajno, ne raquvaty Henxju. Chy je vona w Cerniwxjaq? Chy var'juvatyj tatusj razom iz veresklyvoju mamuseju ne perepravyly jiji u Videnj, jak zbyralysj sce todi, u 1938 roxi? Duge karooka Henxja Manheriwna taky popyla todi joho kriwxi, kazala, aby perejshow todi u jiji politychnu viru, aby zapustyw bakenbardy, jak u Ghorghyka Ximermanna, j zacisuvawsja b ne na livyj, a na pravyj prodil, bo tak, mowljaw, vin sqoghyj na nimexjkoho kanxlera. Ale gh Dmytro same tomu j nosyw korotenjki vusyky i zacisuvawsja nawskis, aby buty sqoghym na svoho neperevershenoho kumyra — velykoho firera nimexjkoho narodu Adoljfa Hitlera. Vona xjoho ne rozumila, bo pohljadala na sqid, za Dnister, i vin maw pidozru, scho xymboruvala iz zapiljnymy komsomolistamy. Chas jiq rozsudyw. De teper jiji boljshevyky? Agonizujutj za Uralom. Na joho taky vyjshlo. Cerez shistj dniw u povergenij Moskvi, na jiqnij Krasnij plosci, sam firer Adoljf Alojizovych i voghdi krajin — sojuznyxj Rajqu pryjmatymutj defiljadu zvytjaghnyq armij. Denj obrano nesprosta: 7 lystopada boljshevyky shanuvaly jak denj svoho pryqodu do wlady w 1917 roxi. Na trybuni mawzoleju pershoho boljshevyxjkoho prem'jera, mumija jakoho za nakazom firera poqovana desj u Peterburzi (Adoljf Velykyj bojawsja nepoqovanyq trupiw), stojatymutj velyki ljudy, jubermenshi Ewropy, konstruktory novoho porjadku: Adoljf Hitler, duce Mussolini, marshal Antonesku, admiral Horti ta sce z desjatok keriwnykiw derghaw Antykominterniwsjkoho paktu. A holowne ne te, scho espansjkyj voghdj Franko bude obijmatysja z imperatorom Japoniji na tli qramu Vasylija Blagennoho, najvaghlyvishe dlja Dmytra i, jak vin hadaje, — dlja Ukrajiny, te, scho na mawzoleji riwnyj sered riwnyq, legitymne i pownoprawno stojatyme voghdj Ukrajinsjkoji derghavy — Stepan Bandera.
Plosceju w pershyq rjadaq prodefiljujutj, zvychajno, nimexjki vojaky: bataljjon SS, bataljjon vermaqtu, potim ljuftvaffe i morjaky. A za nimxjamy — druhymy — ne tretimy i ne jakymysj tam cetvertymy, taky — druhymy, pidutj ukrajinxi. U pershomu kureni z chornymy petlyxjamy vijsjk spexijaljnoho pryznacennja i sribnymy akseljbantamy promarshyruje i vin, qorunghyj Dmytro Levyxjkyj. Wge za nymy pidutj italijxi, rumuny, madjary i reshta sojuznykiw. A druhi — ukrajinxi! Bo qoch by jakym buw samowpewnenym i naxionalistychnym firer Adoljf, a rozumiw, scho bez miljjonnoho Ukrajinsjkoho vijsjka, chyji polky pershymy wvirvalysja w Moskvu, sce nevidomo, chym by zakinchylasj vyprava na Sqid.
A poky scho Dmytro Levyxjkyj jide na odyn denj do Cerniwxiw, aby pobachyty batjka i Henxju, jakscho wdastjsja.
Cerniwxi nahaduvaly zoopark, w jakomu slughnyky povidchynjaly wsi klitky i pishly sobi hetj. Rumuny peredavaly wladu ukrajinxjam. Vyliz jim bokom 1918 rik: tym samym shljaqom, scho jshly todi na Cerniwxi, rumunsjki vijsjka vidqodyly w naprjamku Hlybokoji, a z Kixmanja w misto wqodyly kolony ukrajinsjkyq chastyn. Ukrajinsjkyq vijsjkovykiw iz synimy petlyxjamy, scho wkazuvalo jiq naleghnistj do piqoty, bulo malo — front! W osnownomu jshly zelenopetlychnyky (naxionaljna gvardija) i podekudy z chornymy petlyxjamy u maskaq — komandos — pidrozdily spexijaljnoho pryznacennja Slughby bezpeky Ukrajiny. Rumuny, sce nedawno ljuti nenavysnyky wsjoho ukrajinsjkoho, a teper — sojuznychky po Antykominterniwsjkomu bloku, pokydaly Cerniwxi zhidno z Berlinsjkym veresnevym paktom. Prezydenta Ukrajiny Stepana Banderu i marshala Antonesku za stil perehovoriw posadyw sam Hitler. Nash prezydent pohodywsja na pewnyj kompromis i vidmovywsja vid pretenzij na Piwdennu Bukovynu z Suchavoju, zate rumunsjkyj dyktator trymawsja stijko, jak sprawghnij rymsjkyj legioner, agh poky nimexjkyj firer rozljutywsj i vysvaryw Ioana Antonesku, jak shkidlyvoho gimnazysta, mowljaw, scho meni z vashoji rumunsjkoji nafty, jakscho ne matymu na Sqidnomu fronti miljjonnoji ukrajinsjkoji armiji, do toho gh bojezdatnoji, na vidminu vid... Tut Adoljf Velykyj vyjavyw velykodushnistj i ne nazvaw, koho vin maw na uvazi.
— A qto pidkoryw Transnistriju? — v'jidlyvo zapytaw Antonesku Hitlera.
— Pane marshale, xe wge piwdenj Ukrajinsjkoji derghavy, — roz'jasnjuvaw Hitler. — Scho meni z toho, scho vy nibyto wzjaly Odesu? A jakby ja ne porozumiwsja z ukrajinxjamy, u nas w tylu z'javylasj by jiqnja powstansjka armija, jaka b vidtjahnula na sebe chastynu vijsjk.
— Neodminno, — posmiqnuwsja Stepan Bandera.
— Nu i scho? — Antonesku z vyklykom okynuw pohljadom Hitlera i Banderu, jakyj sydiw za stolom nawproty.
— A to, — skypiw Hitler, — scho todi boljshevyky usiq nas rozib'jutj!
— I zaberutj u vas ne lyshe Piwnichnu Bukovynu, a j Besarabiju, domnule, — dodaw Bandera.
Jakosj pomyrylysj. Rumuny pohodylysj viddaty ne wsju Piwnichnu Bukovynu, a lyshe etnichno ukrajinsjki rajony. Xe — nepodobstvo, ale do chasu qaj bude tak, — myslyly ukrajinsjki zverqnyky. Poky my sojuznyky, qaj...
Qorunghyj Levyxjkyj vid dvirxja pishow pishky, kortilo prydyvytysja do Cerniwxiw w ukrajinsjkij ipostasi. Vyvisky na kramnyxjaq i kav'jarnjaq sce podekudy buly rumunsjki, ale na misjkij ratushi wge majoriw synjo-ghowtyj prapor, ta j podekudy z'javylysja hasla “Svij do svoho po svoje”. Dmytro zajshow w odnu kav'jarnju z takym haslom, jake bulo naspiq napysane na shmatkaq kartonu, i dali kryvymy bukvamy: “Veselyj zaklad u Hryxjka Fedjuka. Kava, kanapky, harjaci stravy j rizni napoji. Prosymo ukrajinxiw i sojuznykiw.”
“Xej Hryxjko, vydko, dobryj polityk”, — podbaw Dmytro j zajshow do zaly. Vona bula daleko ne poroghnja jak na vijsjkovyj chas. Sydilo wsjakoho riznosherstoho ljudu. Dvoje statechnyq siljsjkyq gazdiw u koghuqaq pyly pyvo i jily oseledxi, w kutku bilja nyq stojaly jiqni batohy, — otge, desj nadvori maly buty firy, na jakyq vony pryvezly do mista drova, sino chy derewne vuhillja, vypalene w Karpataq tjaghkoju praxeju z ryzykom dlja ghyttja. Bulo z piwdesjatka divulj faqu vidomoho, bulo kiljka ponoshenyq panyciw, viku j zanjattja nevyznacenyq, bez takyq ne obqodytjsja ghodna knajpa Ewropy, za shynkvasom troje rumunsjkyq ofixeriw-artylerystiw pyly konjjak ta kavu.
— Harazd, pane qorunghyj! — vykynuw uhoru pravyxju i pidbih do Levyxjkoho korchmar Hryxjko, jakomu biljshe by pasuvalo zvatysj vujkom Hryxem, bo wge maw jakyjsj rik, do toho buw sce j pohano poholenyj i maw “ghalobu” na nihtjaq. Dmytro zawvaghyw, scho Hryxjko dobre rozbyrajetjsja u znakaq rozriznennja Ukrajinsjkoho vijsjka i po dvoq sribnyq rombaq na pahonaq upiznaw u njomu qorunghoho.
— Harazd Hitler i Stepan Bandera! — harknuw u vidpovidj Levyxjkyj.
— A polkownyk Meljnyk ne harazd, pane qorunghyj? — zaderykuvato spytaw korchmar Dmytra.
— Harazd, chomu ne harazd, — Dmytro maw dobryj nastrij i ne qotiw vymushtrovuvaty znaqabniloho Hryxjka. Rumunsjki ofixery z xikavistju pohljanuly na njoho.
— Harazd, pane korchmarju, a sce harazdishe bude kava i porxija konjjaku, — troqy dodajuchy komandnyq notok do holosu, skazaw Levyxjkyj i siw za viljnyj stil. Hryxjko, troqy obragenyj takym neposhaniwkom joho bukovynsjkoho patriotyzmu, pospishyw vykonaty zamowlennja.
“Zvidky u xjoho Hryxjka w nesvigij sorochxi sprawghnja arabika i nepidroblenyj martelj? — dumaw bludnyj qorunghyj, — ale hajlj, tobto harazd po-nashomu. Harazd, chomu ne harazd”, — dumaw zaprysjaghnyj chlen jedynoji ob'jednanoji OUN, adge spravoju ob'jednannja “staryq” i “molodyq” ouniwxiw opikuvawsja sam admiral Kanaris, shef najkraschoji w sviti rozvidky — abveru. Spochatku z joho dopomohoju bulo vyjawleno w oboq hilkaq orhanizaxiji wsiq provokatoriw i agentiw Kremlja, zhodom rozpochalysj bezpererwni perehovory, a vyrishaljnym chynnykom proxesu, w apoheji jakoho Stepan Bandera i Andrij Meljnyk podaly prywseljudno odyn odnomu ruky, pry chomu Bandera jak livak spochatku buw prostjahnuw livu ruku, ale wchasno spoqopywsja, stala zajava rajqskanxlera i firera Nimechchyny Adoljfa Hitlera, scho, mowljaw, lyshe za umow jedynoji OUN moge buty Ukrajinsjka Derghava. OUN ob'jednalasj, Hitler vyznaw urjad Jaroslava Stexjka, jakyj vidrazu perebrawsja zi Ljvova do Kyjeva i zaboronyw nimxjam pqatysj do ukrajinsjkyq xyviljnyq spraw, Andrij Meljnyk ocholyw Xentraljnu Radu — ukrajinsjkyj parljament, biljshistj u jakomu mala OUN, buly predstawnyky j inshyq dribnyq partij: viljni qliboroby, naxional-demokraty, ale do chasu qaj... Desj pid popelom na ukrajinsjkomu politychnomu grunti sce tlijutj gharynky rozbratu, ale nebezpeka povernennja boljshevyzmu zmusyla wsiq dostojnykiw qocha b pro ljudsjke oko zberihaty monolitnu jednistj Ukrajiny, urjadu, narodu i OUN, tomu — harazd! — harazd, obiznanyj u vijsjkovyq spravaq (scho pidozrilo), korchmarju Hryxjku; harazd, sojuznychky — rumunsjki artylerysty; harazd, harno wbrani j pidmaljovani kurvy za susidnim stolykom, harazd... Dmytro vidchuw, scho p'janije, wstaw, rozraquvawsja i vyjshow.
2010.06.04 | Габелок
Re: Перепрошую, але я Вашою латинкою нічого не зрозумів(-)
Max пише:> "Проздравляю с днём рождения" -- В.Пух
>
> Українською кажемо: "Вітаю!" (або "Віншую!" -- дещо архаїчно).
>
> Габелок пише:
> > Панове, якщо писати латинкою легше для вас і це є такою принциповою справою для вас, користуйтеся латинкою! Що ви, як я бачу вже робите. Я в школі вчився добре й мені легше писати кирилицею коли я пишу українською мовою.
> Nezmirno djakuju laskavomu panu za dozvil! Jakyj ge pan dobryj!
>
> BTW, a jak davno pan je po shkoli?
>
> > Я перепрошую, але всі ці "легсге", "по персге", "цгерез" - не для мене. Коли я бачу польський текст, я розумію як їхній правопис склався історично - під впливом німецької мови, але ж це повна жопа.
> Koghnomu svoe.
>
> Polskyj pravopys do nimexkoi movy malo scho mae: pol. Sz -- nim. Sch, pol. Cz -- nim. Tsch.
>
> Pro dupu ("це повна жопа") to neqaj pan to polakam poopovidae. Bude veselo! (Nu, moghlyvo ne panu, ale to take...)
>
> > Знову ж таки, китайці задоволені своїм "мальовничим письмом" й дуже не переймаються про перехід на щось інше. Чому? Я думаю від самоповаги. Чому вони мусять пристосовувати те що зручно для них?
> Samopovaha tut nichoho ne mae do reci. Sprava w tomu, scho koly b vony pysaly abetkoju, to nosii riznyq dialektiv ne rozumily by sebe navzaem. Hieroglifika to je jedyne, scho wtrymue tyq nosiiw de-dacto riznyq mow w odnomu narodi.
>
> > Якщо вже говорити про пристосування до Заходу, то чому тоді не перейти й на якусь іншу мову? Тоді усім буде "легше" - нас у світі будуть розуміти краще. Англійську, іспанську, французську.
> Shkidlyva, a holowne -- nepotribna bzdura. Ukrainxi majut rozmowlaty ukrainskoju movoju, jak i Polaky -- polskoju. Mowa to je najvaghlyvishyj skladnyk naxionalnoi identychnosty.
>
> Plutaty samu movu zi sposobom ii zapysu to prynajmi neporozuminnja (jakscho ne hirshe). Sposoby zapysu ta wzahali wsi chysto teqnichni reci majut tendenxiju do standartyzaxii u zahalno-svitovomu vymiri.
>
> A mowy mighnaxionalnoho spilkuvannia taky potribno vywchaty, anhlijsku peredusim.
2010.06.03 | Isoлято
З китайцями трохи інша історія...
У них гієроґліфічне письмо слугує таким собі "їзыком мєжнацыанальнава апчєнія". Бо "на звук" навіть близькі діалекти китайської мови часом сильно відрізняються - а там же ж повно і "неблизьких"!2010.06.03 | omela
Тут ви маєте рацію:
> Кирилиця створювалась для слов'янських мов й через те вона так добре пристосована до нашої мови. На "замовлення".2010.06.03 | Max
Всим
Габелок пише:> Так чим Вам не подобається кирилиця?
> Тим що інші нею не користуються чи тим що інші інші нею користуються?
Тим, що нею не користуються дружні нам народи (хорвати, чехи, поляки тощо), натомість користуються недружні (москалі, серби, булґари).
> Якщо Вам так хочеться бути популярним на Заході то переходьте на "популярні" мови, живіть на Заході й не морочте нам голову.
Волію мати Захід тут, у нас.
А якщо вже Вам так хочеться назавжди залишитись в лоні "расістко-правасальнай цивілізациі", то Ви переходьте на "абчєпанятний ізик", живіть на Сході і не морочте голову нам
> Кирилиця створювалась для слов'янських мов й через те вона так добре пристосована до нашої мови. На "замовлення".
(Якби на то моя воля, заборонив би оту безособову форму на -ся, вона зводить на манівці) Що означає "кирилиця створювалася"? Ким і коли?
Чи відомо пану, що за найбільш популярними нині серед істориків поглядами Кирило зі Солуня на доручення візантійського патріярха створив для слов'ян глаголицю? Інакше як пояснити найдавніші інскрипції т.зв. "кирилицею", датовані часом до Кирила? (Напри., деякі намогильні надписи в Булгарії).
"Кирилиця" походить від грецького письма не напряму, а через готське письмо. Можна сказати, що готи писали (прото)кирилицею (не було в них деяких "наших" літер (як "Ш" - гебр. ש "шін"), натомість були деякі їхні (Þ).
Якщо вона є так добре пристосована до нашої мови, то чому в ній:
1) відсутні літери для деяких звуків мови [дз], [дж], тощо, натомість є зайві (Ъ);
2) доводиться використовувати діякритичні знаки (літера Ї то є І з діякритикою ("умляутом"), літера Щ то є Ш із діякритикою - "седілем");
3) повністю відсутні засоби для передачі супрасегментних явищ, важливих для розуміння тексту (напр. "дерева" то є що: плюраліс чи генітив?).
І то маємо вважати за "добре пристосування" до передачі української мови? То що в такому разі вважати за погане пристосування?
> Михайло Придибайло зі Старого Самбора пише:
> > Дивно, одначе, що чехам зі словаками, полякам, хорватам з словенцями якось латинка не перешкоджає писати. І на незручності вони чомусь не нарікають. Та й переходити на кирилицю не збираються. Чому б це? Адже ж кирилиця така файна, така файна!
Еге ж.
"Перед хатою стоять тінисті дерЕва", "Потребую трохи дЕрева на дрова."
Ну й файна ж та кирилиця, ой файна!
Показово, що литовці і латиші зі своєю латинкою (із діякритиками для позначення акцентуації) таких проблем не мають.
2010.06.03 | Д. А.
Re: Всим
Max пише:>
> "Перед хатою стоять тінисті дерЕва", "Потребую трохи дЕрева на дрова."
>
> Ну й файна ж та кирилиця, ой файна!
>
> Показово, що литовці і латиші зі своєю латинкою (із діякритиками для позначення акцентуації) таких проблем не мають.
Ну то й українцям ніхто не заважає скористатись існуючим діякритичним символом наголосу (`) з метою запобігання проблемам, якщо з контексту незрозуміло, який наголос потрібний. Але такі випадки трапляються дуже зрідка (наведений Вами приклад до них не належить).
А чітко акцентувати наголос на письмі без діякритики вдалося, здається, лише білорусам, та й то лише для наголошеного "о" (це, звісно, не стосується мов із фіксованим наголосом).
Так що латинка в даному разі нічим не краща за кирилицю.
2010.06.03 | Max
Re: Всим
Д. А. пише:> Ну то й українцям ніхто не заважає скористатись існуючим діякритичним символом наголосу (`) з метою запобігання проблемам, якщо з контексту незрозуміло, який наголос потрібний. Але такі випадки трапляються дуже зрідка (наведений Вами приклад до них не належить).
Заваджає вже те, що в клавішному кириличному наборі немає апострофа. Доводиться або постійно перемикатись (UA/EN), або ставити сторонній драйвер. Така ж проблема із значком ` ("accent grave"?)
> А чітко акцентувати наголос на письмі без діякритики вдалося, здається, лише білорусам, та й то лише для наголошеного "о" (це, звісно, не стосується мов із фіксованим наголосом).
> Так що латинка в даному разі нічим не краща за кирилицю.
Принаймі не гірша щодо цього. Зате краща в багатьох інших відношеннях.
2010.06.03 | Д. А.
Re: Всим
Max пише:> Д. А. пише:
> Заваджає вже те, що в клавішному кириличному наборі немає апострофа. Доводиться або постійно перемикатись (UA/EN), або ставити сторонній драйвер. Така ж проблема із значком ` ("accent grave"?)
>
Які проблеми? Юзайте Keyboard Layout Manager або іншу програму і буде вам дзен.
2010.06.03 | Габелок
Re: У мене є!
Max пише:> Заваджає вже те, що в клавішному кириличному наборі немає апострофа. Доводиться або постійно перемикатись (UA/EN), або ставити сторонній драйвер. Така ж проблема із значком ` ("accent grave"?)
У мене є апостроф!
> Принаймі не гірша щодо цього. Зате краща в багатьох інших відношеннях.
Наприклад?
Тут Ви лаєте кирилицю, але практично не навели "pro" латинку арґументів, окрім "дружні" нам народи теж латинкою користуються.
2010.06.03 | Габелок
Re: Всим
Max пише:> Габелок пише:
> > Так чим Вам не подобається кирилиця?
> > Тим що інші нею не користуються чи тим що інші інші нею користуються?
> Тим, що нею не користуються дружні нам народи (хорвати, чехи, поляки тощо), натомість користуються недружні (москалі, серби, булґари).
Дружні народи? Вам 14 років? Ви ще вірите в дружні народи? Ви були у Празі? Бачили надписи у ресторанах "Собакам та українцям вхід заборонений"? Поляки дружні? Почитайте історію України, Ви там знайдете багато цікавих фактів про українсько-польську "дружбу".
Хто такі "булґари"? Ще не вивчали географію в середній школі?
>
> > Якщо Вам так хочеться бути популярним на Заході то переходьте на "популярні" мови, живіть на Заході й не морочте нам голову.
> Волію мати Захід тут, у нас.
Добре переходьте на німецьку мову - й, о чудо! - Ви вже на Заході!
>
> А якщо вже Вам так хочеться назавжди залишитись в лоні "расістко-правасальнай цивілізациі", то Ви переходьте на "абчєпанятний ізик", живіть на Сході і не морочте голову нам
Ми тут обговорюємо українську абетку. До чого тут "абчєпанятний ізик"? Заспокойтесь, якщо Ви хочете мати цивілізовану дискусію. Тільки через те що Вам не подобається моя опінія не значить, що Вам потрібно поводитись як в "расістко-правасальнай цивілізациі" (хоча я не знаю, що це таке).
>
> > Кирилиця створювалась для слов'янських мов й через те вона так добре пристосована до нашої мови. На "замовлення".
> (Якби на то моя воля, заборонив би оту безособову форму на -ся, вона зводить на манівці) Що означає "кирилиця створювалася"? Ким і коли?
Можливо почала створюватись Кирилом. Точно не відомо. Почитайте трохи книжок... Латинкою такі книжки теж видавалися.
"...вона зводить на манівці" - дякую за перлину.
>
> Чи відомо пану, що за найбільш популярними нині серед істориків поглядами Кирило зі Солуня на доручення візантійського патріярха створив для слов'ян глаголицю? Інакше як пояснити найдавніші інскрипції т.зв. "кирилицею", датовані часом до Кирила? (Напри., деякі намогильні надписи в Булгарії).
"Чи відомо пану..." - а, впливи "дружньої мови", як приємно. Ні, не пану, не мені не відомо, що наукові факти встановлюються за популярністю. Я не думав, що наука є річчю демократичною.
"...нині серед істориків..." - Нині? Чому ж тільки нині? Найбільш розповсюдженою гіпотезою є те, що Кирило створив і глаголицю і кирилицю. Й так, глаголицю він можливо створив першою. Тільки до чого тут Булгарія? Ви мали на увазі Болгарію?
>
> "Кирилиця" походить від грецького письма не напряму, а через готське письмо. Можна сказати, що готи писали (прото)кирилицею (не було в них деяких "наших" літер (як "Ш" - гебр. ש "шін"), натомість були деякі їхні (Þ).
>
> Якщо вона є так добре пристосована до нашої мови, то чому в ній:
>
> 1) відсутні літери для деяких звуків мови [дз], [дж], тощо, натомість є зайві (Ъ);
>
> 2) доводиться використовувати діякритичні знаки (літера Ї то є І з діякритикою ("умляутом"), літера Щ то є Ш із діякритикою - "седілем");
>
> 3) повністю відсутні засоби для передачі супрасегментних явищ, важливих для розуміння тексту (напр. "дерева" то є що: плюраліс чи генітив?).
>
> І то маємо вважати за "добре пристосування" до передачі української мови? То що в такому разі вважати за погане пристосування?
Українська абетка не є ідеальною й подальші зміни можливі. Чому ні? Русини мають трохи іншу абетку, згідно з їхньою фонетикою.
"що в такому разі вважати за погане пристосування?" - та це ж просто! Латинка, арабська, китайська...
>
> > Михайло Придибайло зі Старого Самбора пише:
> > > Дивно, одначе, що чехам зі словаками, полякам, хорватам з словенцями якось латинка не перешкоджає писати. І на незручності вони чомусь не нарікають. Та й переходити на кирилицю не збираються. Чому б це? Адже ж кирилиця така файна, така файна!
Дивно, що мені кирилиця не перешкоджає писати. І на незручності я чомусь не нарікаю.
> Еге ж.
>
> "Перед хатою стоять тінисті дерЕва", "Потребую трохи дЕрева на дрова."
>
> Ну й файна ж та кирилиця, ой файна!
>
> Показово, що литовці і латиші зі своєю латинкою (із діякритиками для позначення акцентуації) таких проблем не мають.
Їхні проблеми.
2010.06.03 | Max
Re: Всим
Габелок пише:> Дружні народи? Вам 14 років? Ви ще вірите в дружні народи? Ви були у Празі? Бачили надписи у ресторанах "Собакам та українцям вхід заборонений"? Поляки дружні? Почитайте історію України, Ви там знайдете багато цікавих фактів про українсько-польську "дружбу".
Тупий наїзд з боку малошановного пана. Мені "трохи" більше 14 років, нажаль (може пан переставити цифри місцями, так ближче до істини буде), але жодним поводом до гордощів то не вважаю (на відміну від пана).
Історію то пану почитати раджу, про українських емігрантів у міжвоєнній Чехословаччині особливо. На теперішнє ставлення чехів (деяких, нехай то пан не узагальнює!) "важко запрацювало" бидло, відсоток якого серед нинішньої української заробкової еміграції надміру великий.
Маю чимало приятелів-поляків, так що про ставлення поляків до нас знаю не з чуток. Пану раджу попитати про сучасну Польщу хоча б українців, які були там на заробітках чи навчанні.
> Хто такі "булґари"? Ще не вивчали географію в середній школі?
Знову тупізм? Булґари вони булґарами і є. То тюрки, що перейшли на слов'янську мову (частково). Найближчі їх родичі -- тюрки-балкари на Кавказі. Про ставлення булґар до українства може пан довідатись на Одещині (є там іх трохи).
> Добре переходьте на німецьку мову - й, о чудо! - Ви вже на Заході!
До чого це?
Нехай пан собі то увіб'є до голови: жоден українець не мусить на жодну чужу мову переходити, щоб мати Захід в себе. Для того дещо інше є потрібне. В тому й латинка, як вважаю.
> Ми тут обговорюємо українську абетку. До чого тут "абчєпанятний ізик"? Заспокойтесь, якщо Ви хочете мати цивілізовану дискусію. Тільки через те що Вам не подобається моя опінія не значить, що Вам потрібно поводитись як в "расістко-правасальнай цивілізациі" (хоча я не знаю, що це таке).
А то хто писав: "Якщо Вам так хочеться бути популярним на Заході то переходьте на "популярні" мови, живіть на Заході й не морочте нам голову. І то: "Добре переходьте на німецьку мову - й, о чудо! - Ви вже на Заході!"
Виставляти після того ще якісь претензії за "абчєпанятний ізик" то є вже нахабство, прошу пана!
І пана дискурс в стилі: "Тібє нє нравіцца шота на родінє? Тада валі атсюда на свой Запад!", то є цілком в руслі тої "расісска-правасальнай цивілізациі", запевняю.
> Можливо почала створюватись Кирилом. Точно не відомо. Почитайте трохи книжок... Латинкою такі книжки теж видавалися.
Будь ласка, та досить вже тих анахронічних нісенітниць! Як Кирило зі Солуня міг почати створювати щось, що вже існувало до нього?
> "...вона зводить на манівці" - дякую за перлину.
А що не так із тою фразою? Недостатньо затертий штамп вжито?
А от пана фраза: "Добре переходьте на німецьку мову - й, о чудо! - Ви вже на Заході!" то дійсно дивовижа якась
> "Чи відомо пану..." - а, впливи "дружньої мови", як приємно. Ні, не пану, не мені не відомо, що наукові факти встановлюються за популярністю. Я не думав, що наука є річчю демократичною.
> "...нині серед істориків..." - Нині? Чому ж тільки нині? Найбільш розповсюдженою гіпотезою є те, що Кирило створив і глаголицю і кирилицю.
"Нині" -- бо кожна наука розвивається. Історична теж.
"Найбільш розповсюдженою" -- викликає коґнітивний дисонанс із пана попереднім твердженням (що поширеність гіпотези в науковому середовищі значення не має).
Чи то є правдоподібно: створення і просування паралельно аж двож різних абеток однією людиною? Подібних прецедентів історія не знає.
> Й так, глаголицю він можливо створив першою. Тільки до чого тут Булгарія? Ви мали на увазі Болгарію?
О, а вдавав пан, що не розуміє! Так, маю на увазі країну, котру її мешканці звуть България. Чим Ваше написання є більш властиве за моє?
Щодо глаголиці, то пропоную пану поштудіювати літературу. Найдавніші інскрипції кирилицею є старіші за глаголичні, отже не міг Кирило спочатку створити глаголицю, а пізніше вже кирилицю.
> Українська абетка не є ідеальною й подальші зміни можливі. Чому ні? Русини мають трохи іншу абетку, згідно з їхньою фонетикою.
Дякую за визнання очевидного
> Дивно, що мені кирилиця не перешкоджає писати. І на незручності я чомусь не нарікаю.
Не сперечаюсь, бо то справа звички. Можна навіть до ієрогліфів звикнути, он же хети (наші віддалені мовні родичі) якось писали ієрогліфічним клинописом.
> > Показово, що литовці і латиші зі своєю латинкою (із діякритиками для позначення акцентуації) таких проблем не мають.
> Їхні проблеми.
2010.06.04 | Габелок
Re: Про якого пана Ви весь час говорите?(-)
Max пише:> Габелок пише:
> > Дружні народи? Вам 14 років? Ви ще вірите в дружні народи? Ви були у Празі? Бачили надписи у ресторанах "Собакам та українцям вхід заборонений"? Поляки дружні? Почитайте історію України, Ви там знайдете багато цікавих фактів про українсько-польську "дружбу".
> Тупий наїзд з боку малошановного пана. Мені "трохи" більше 14 років, нажаль (може пан переставити цифри місцями, так ближче до істини буде), але жодним поводом до гордощів то не вважаю (на відміну від пана).
>
> Історію то пану почитати раджу, про українських емігрантів у міжвоєнній Чехословаччині особливо. На теперішнє ставлення чехів (деяких, нехай то пан не узагальнює!) "важко запрацювало" бидло, відсоток якого серед нинішньої української заробкової еміграції надміру великий.
>
> Маю чимало приятелів-поляків, так що про ставлення поляків до нас знаю не з чуток. Пану раджу попитати про сучасну Польщу хоча б українців, які були там на заробітках чи навчанні.
>
> > Хто такі "булґари"? Ще не вивчали географію в середній школі?
> Знову тупізм? Булґари вони булґарами і є. То тюрки, що перейшли на слов'янську мову (частково). Найближчі їх родичі -- тюрки-балкари на Кавказі. Про ставлення булґар до українства може пан довідатись на Одещині (є там іх трохи).
>
> > Добре переходьте на німецьку мову - й, о чудо! - Ви вже на Заході!
> До чого це?
>
> Нехай пан собі то увіб'є до голови: жоден українець не мусить на жодну чужу мову переходити, щоб мати Захід в себе. Для того дещо інше є потрібне. В тому й латинка, як вважаю.
>
> > Ми тут обговорюємо українську абетку. До чого тут "абчєпанятний ізик"? Заспокойтесь, якщо Ви хочете мати цивілізовану дискусію. Тільки через те що Вам не подобається моя опінія не значить, що Вам потрібно поводитись як в "расістко-правасальнай цивілізациі" (хоча я не знаю, що це таке).
> А то хто писав: "Якщо Вам так хочеться бути популярним на Заході то переходьте на "популярні" мови, живіть на Заході й не морочте нам голову. І то: "Добре переходьте на німецьку мову - й, о чудо! - Ви вже на Заході!"
>
> Виставляти після того ще якісь претензії за "абчєпанятний ізик" то є вже нахабство, прошу пана!
>
> І пана дискурс в стилі: "Тібє нє нравіцца шота на родінє? Тада валі атсюда на свой Запад!", то є цілком в руслі тої "расісска-правасальнай цивілізациі", запевняю.
>
> > Можливо почала створюватись Кирилом. Точно не відомо. Почитайте трохи книжок... Латинкою такі книжки теж видавалися.
> Будь ласка, та досить вже тих анахронічних нісенітниць! Як Кирило зі Солуня міг почати створювати щось, що вже існувало до нього?
>
> > "...вона зводить на манівці" - дякую за перлину.
> А що не так із тою фразою? Недостатньо затертий штамп вжито?
>
> А от пана фраза: "Добре переходьте на німецьку мову - й, о чудо! - Ви вже на Заході!" то дійсно дивовижа якась
>
>
> > "Чи відомо пану..." - а, впливи "дружньої мови", як приємно. Ні, не пану, не мені не відомо, що наукові факти встановлюються за популярністю. Я не думав, що наука є річчю демократичною.
>
>
> > "...нині серед істориків..." - Нині? Чому ж тільки нині? Найбільш розповсюдженою гіпотезою є те, що Кирило створив і глаголицю і кирилицю.
> "Нині" -- бо кожна наука розвивається. Історична теж.
>
> "Найбільш розповсюдженою" -- викликає коґнітивний дисонанс із пана попереднім твердженням (що поширеність гіпотези в науковому середовищі значення не має).
>
> Чи то є правдоподібно: створення і просування паралельно аж двож різних абеток однією людиною? Подібних прецедентів історія не знає.
>
> > Й так, глаголицю він можливо створив першою. Тільки до чого тут Булгарія? Ви мали на увазі Болгарію?
> О, а вдавав пан, що не розуміє! Так, маю на увазі країну, котру її мешканці звуть България. Чим Ваше написання є більш властиве за моє?
>
> Щодо глаголиці, то пропоную пану поштудіювати літературу. Найдавніші інскрипції кирилицею є старіші за глаголичні, отже не міг Кирило спочатку створити глаголицю, а пізніше вже кирилицю.
>
> > Українська абетка не є ідеальною й подальші зміни можливі. Чому ні? Русини мають трохи іншу абетку, згідно з їхньою фонетикою.
> Дякую за визнання очевидного
>
> > Дивно, що мені кирилиця не перешкоджає писати. І на незручності я чомусь не нарікаю.
> Не сперечаюсь, бо то справа звички. Можна навіть до ієрогліфів звикнути, он же хети (наші віддалені мовні родичі) якось писали ієрогліфічним клинописом.
>
> > > Показово, що литовці і латиші зі своєю латинкою (із діякритиками для позначення акцентуації) таких проблем не мають.
> > Їхні проблеми.
>
2010.06.04 | Д. А.
Re: Всим
Max пише:> Тим, що нею не користуються дружні нам народи (хорвати, чехи, поляки тощо), натомість користуються недружні (москалі, серби, булґари).
>
Не можу нічого сказати про сербів, але щодо болґар пан помиляється. В цілому вони ставляться до українців значно краще, аніж до росіян. Принаймні на узбережжі Чорного моря
А ще кирилицею користуються доволі дружні білоруси.
Насправді цей аргумент несерйозний. Якби люди зглядалися на те, чим користуються недружні народи, кожна країна мала б власну абетку. Тим більше, що це москалі користуються нашою абеткою, а не ми їхньою.
2010.06.04 | omela
Re: Всим
> Тим, що нею не користуються дружні нам народи (хорвати, чехи, поляки тощо), натомість користуються недружні (москалі, серби, булґари).Даруйте, це не аргумент. По-перше, немає вічних друзів та вічних ворогів. По-друге, болгари чи серби аж ніяк не є недружніми. Натомість, "дружність" чехів (надто - чехів) чи словаків є вельми сумнівна. Поляки - так, зараз ніби приятелі. Але ж і з ними різне було, і багато ворогували. До того всього слід ставитись як до тимчасового явища.
> Волію мати Захід тут, у нас.
Ги
2010.06.07 | Михайло Придибайло зі Старого Самбора
Re: Так чим Вам не подобається кирилиця?
Габелок пише:> Кирилиця створювалась для слов'янських мов й через те вона так добре пристосована до нашої мови. На "замовлення".
На чиє замовлення? Ваше? З ять, всіма юсами, великими й малими, єр, єри? А ціле ХІХ століття над чиїм замовленням билися Куліш, Максимович, Драгоманів etc, поки довели кирилицю хоч трохи до ладу? Все одно - залишили щілини: відсутність літер для нескладового у, африкат дз, дж...
2010.06.07 | Max
Отож то
Михайло Придибайло зі Старого Самбора пише:> На чиє замовлення? Ваше? З ять, всіма юсами, великими й малими, єр, єри? А ціле ХІХ століття над чиїм замовленням билися Куліш, Максимович, Драгоманів etc, поки довели кирилицю хоч трохи до ладу? Все одно - залишили щілини: відсутність літер для нескладового у, африкат дз, дж...
Традиційна кирилиця складалась історично, протягом багатьох поколінь, для передачі мови із фонетикою, вельми відмінною від української (та й інших слов'янських мов). Ять, єр, єри, юс великий і малий (в звичайному і йотованому варіянтах) -- то все знаки для реальних фонем старомакедонської (староболгарської) мови.
Деякі з тих літер на письмі нерідко плутали з іншими і в Київській Русі, добре то знають дослідники писаних історичних джерел (літописи, новгородські берести, граффіті на стінах церков). Такі помилки в написанні свідчать про те, що в давньоруській (староукраїнській) мові тих фонем не було (люди говорили інакше, ніж належало писати).
2010.06.07 | Михайло Свистович
Re: Chy pan hadaje, scho latynkoju zruchnishe ukrainskoju pysaty?
Михайло Придибайло зі Старого Самбора пише:> Дивно, одначе, що чехам зі словаками, полякам, хорватам з словенцями якось латинка не перешкоджає писати. І на незручності вони чомусь не нарікають. Та й переходити на кирилицю не збираються. Чому б це? Адже ж кирилиця така файна, така файна!
Те саме можна сказати про нас чи болгарів з македонцями. Нам кирилиця якось не перешкоджає писати, і на незручності ми не нарікаємо та й переходити на латинку не збираємося.
2010.06.07 | Михайло Придибайло зі Старого Самбора
Re: Chy pan hadaje, scho latynkoju zruchnishe ukrainskoju pysaty?
Михайло Свистович пише:> Нам кирилиця якось не перешкоджає писати, і на незручності ми не нарікаємо та й переходити на латинку не збираємося.
Нам - pluralis majestatis?
2010.06.02 | Max
Vlasne tak vvaghaju, meni zruchnishe. I to nabahato.
Bo ne potreba peremykaty rozkladky na klavishnyxi.Jak ge gh to dratuje, koly nabyraesh: "Як ся маєш?" a vyqodytj schosj take: "Zr cz vf'i&" (jak po marsiansku
2010.06.02 | omela
Wzhyvajete cikavu versiju transliteracii:
> Bo ne potreba peremykaty rozkladky na klavishnyxi.> Jak ge gh to dratuje, koly nabyraesh: "Як ся маєш?" a vyqodytj schosj take: "Zr cz vf'i&" (jak po marsiansku
Tut i pivdenno-slovjanske "j", i zapozycheni z anglijskoi "sh", "sch" razom v odnomu rechenni.
2010.06.03 | Max
Re: Wzhyvajete cikavu versiju transliteracii:
Еге жРоків так 6-7 тому побачив на одній веб-сторінці таку пропозицію латинки для української мови. Зміст я тоді був зберіг (як текст), а адресу з часом десь мені ся заподіла, нажаль.
Пропозиція досить цікава. Ось вона:
А - A;
Б - B;
В - V / W (кириличне В репрезентує 2 різні звуки: лабіовелярне [v] та лабіальну сонанту [w]);
Г - H ("година","грати"(дієслово) - "hodyna", "hraty");
Ґ - G ("ґанок", "ґрати"(іменник) -- "ganok", "graty");
Д - D;
Е - E;
Є - (відсутнє, бо не потрібне [je])
Ж - G перед "e", "i", інакше Gh ("жінка" - "ginka" але "жар" - "ghar");
З - Z;
И - Y;
І - I;
Ї - (аналогічно до Є - [ji]);
Й - J (палатальна сонанта, також може виступати як знак палаталізації);
К - K ("кара", "когут" -- "kara", "kohut", варіант -- С, напр. "око", "очі" -- "oco", "oci", також у запозичених словах: "колір", "капітал" -- "colir", "capital");
Л - L;
М - M;
Н - N;
О - O;
П - P;
Р - R;
С - S;
Т - T;
У - U (часом W, напр. "в/у/війти", "в/у/гору" -- "wvijty", "whoru");
Ф - F;
Х - Q (! "хто" - "qto", "холод" - "qolod", пор.англ. "cold");
Ц - X (! "праця" - "praxja", пор.грець. "praxia");
Ч - C перед "e", "i", інакше Ch ("черешня" - "cereshnia", пор.лат. "cerasum", але "чари" -- "chary");
Ш - Sh;
Щ - Sc перед "е", "і", інакше Sch ("щока", "щaвель" -- "schoka", "schavel", але "щітка" -- "scitka");
Ю - (аналогічно до Є, Ї [ju]);
Я - (аналогічно [ja]);
Ь - відсутнє, бо то не звук (фактично діакритика), при потребі пишемо J.
Як видно, жодних діакритик не потрібно.
До того в певному сенсі підтримується етимологічний принцип: якщо є "oci", то й в однині "oco" (кирилицею тут є "чергування" око-очі).
Чому не можна звук [ж] писати, як в офіційній транслітерації -- zh? Щоб не створювати двозначностей, напр.: "zhaha" то є "згага" чи "жага"? -- незрозуміло. А от zhaha (згага) та ghaha (жага) до непорозумінь не призводять.
2010.06.03 | omela
Ukrainska latynka (л)
Здається, тут вона була: http://www.geocities.com/donkeyua/lingua/lat.htmlТільки вже не працює - сервіс Geocities припинив існування.
Можу ще таке запропонувати:
http://translit.uaweb.org
це засадничо транслітератор, але по суті 4 версії з підверсіями, укр. латинки без діакритичних знаків + розглянуто всі проблеми з цим пов'язані.
Так, проблема ZH відома.
Якщо вживати діакритичні знаки, то з одного боку, спрощується формування правопису - можна було б запозичити польську "ж" та інше (ць, сь, нь, зь), але з другого - технічного, ускладнюється. Бо діакритика, а це означає не зовсім стандартні розкладки і так далі...
2010.06.03 | Д. А.
Ця версія має певні вади
Max пише:>
> Пропозиція досить цікава. Ось вона:
> Ґ - G ("ґанок", "ґрати"(іменник) -- "ganok", "graty");
> Ж - G перед "e", "i", інакше Gh ("жінка" - "ginka" але "жар" - "ghar");
Як в такому разі написати латинкою слово "ґедзь"?
2010.06.03 | Мірко
Re: Ця версія має певні вади
Д. А. пише:> Як в такому разі написати латинкою слово "ґедзь"?<
GEDZ'
2010.06.03 | Д. А.
Re: Ця версія має певні вади
Мірко пише:> Д. А. пише:
>
> > Як в такому разі написати латинкою слово "ґедзь"?<
>
> GEDZ'
Будьте уважні. За тією версією Ви написали слово "жедзь"
> Ж - G перед "e", "i", інакше Gh ("жінка" - "ginka" але "жар" - "ghar");
2010.06.04 | omela
Таки Gedz'! Тільки не в цій версії. А мало б бути саме так!
Як найбільш просте та логічне.2010.06.03 | Max
G'edz, очевидно
Д. А. пише:> Як в такому разі написати латинкою слово "ґедзь"?
З "джмелем" простіше, можна завжди писати звук [дж] як DG: "dgmil" (звукосполучення [дґ] в українській мові не трапляється).
2010.06.03 | Д. А.
Re: G'edz, очевидно
Max пише:> Д. А. пише:
> > Як в такому разі написати латинкою слово "ґедзь"?
>
Тоді вже g'edzj, бо треба щось замість "ь" притулити. Але це вже щось неоковирне.
> З "джмелем" простіше, можна завжди писати звук [дж] як DG: "dgmil" (звукосполучення [дґ] в українській мові не трапляється).
Як щодо слова "одґелґотіти"?
2010.06.03 | Max
Re: G'edz, очевидно
Д. А. пише:> Тоді вже g'edzj, бо треба щось замість "ь" притулити. Але це вже щось неоковирне.
Гадаю, що все ж g'edz (без j). Адже на розумінння написаного то не впливає, а правопис то не фонетична транскрипція.
Жоден правопис жодною абеткою не може передати вимови цілком докладно (пор. різницю між фонетичною і фонематичною транскрипціями). Так є з кожною мовою.
> > З "джмелем" простіше, можна завжди писати звук [дж] як DG: "dgmil" (звукосполучення [дґ] в українській мові не трапляється).
> Як щодо слова "одґелґотіти"?
Овва, а чи направду є таке слово?
Якщо потрібно щось таке записати, то нехай буде "od'g'elgotity" (виглядає то не вельми, але й звучить також сумнівно
2010.06.03 | Д. А.
Re: G'edz, очевидно
Max пише:> Д. А. пише:
> > Тоді вже g'edzj, бо треба щось замість "ь" притулити. Але це вже щось неоковирне.
> Гадаю, що все ж g'edz (без j). Адже на розумінння написаного то не впливає, а правопис то не фонетична транскрипція.
>
Погодьтеся, що "з" та "зь" - зовсім різні звуки, і якщо для позначення останнього у абетці не буде символу, то чим це краще за відсутність символів для "дз" чи "дж", через що Ви критикуєте кирилицю? (A propos у запропонованій Вами латинці символи для позначення цих звуків також відсутні, то в чому її перевага?)
> Жоден правопис жодною абеткою не може передати вимови цілком докладно (пор. різницю між фонетичною і фонематичною транскрипціями). Так є з кожною мовою.
>
> > > З "джмелем" простіше, можна завжди писати звук [дж] як DG: "dgmil" (звукосполучення [дґ] в українській мові не трапляється).
> > Як щодо слова "одґелґотіти"?
> Овва, а чи направду є таке слово?
>
А чом ні? Воно створено з існуючого дієслова шляхом додавання існуючого таки префіксу за всіма правилами української мови, і його значення, не сумніваюся, Вам цілком зрозуміле.
> Якщо потрібно щось таке записати, то нехай буде "od'g'elgotity" (виглядає то не вельми, але й звучить також сумнівно
Якщо я напишу щось на кшталт "Одґелґотіли в осінньому небі зграї диких гусей...", то звучатиме це цілком нормально. А от виглядатиме "od'g'elgotily" дійсно жахливо.
І головне - знову ж таки не обходиться без діякритики, отже, ця версія "української латинки" значно гірша за кирилицю.
2010.06.04 | omela
Re: ця версія "української латинки" значно гірша за кирилицю
2010.06.03 | stryjko_bojko
Co ma piernik do wiatraka?
2010.06.02 | omela
та най собі переходять - це їхня справа
Як їм писати своєю мовою.Як на мене, то мають рацію: латинка для тюркських мов набагато придатніша за кириличну абетку.
2010.06.02 | Арій.
А які наслідки?
Такі, що вони (тобто їх еліта) продовживатимуть позиціонувати себе як окремий, чужорідний до Українців елемент, що не піддається асиміляції, отже рано чи пізно буде відторгнутий. Тільки вони мріють, щоб їх відторгли разом з землею (всім Кримом), а ми визнаємо всю свою землю неподільною в будь-якому разі. От на цьому й буде конфлікт і хто переможе - той і буде правий. "Крим буде або українським, або безлюдним" (с).2010.06.02 | Михайло Придибайло зі Старого Самбора
Re: А які наслідки?
Арій. пише:> Такі, що вони (тобто їх еліта) продовживатимуть позиціонувати себе як окремий, чужорідний до Українців елемент, що не піддається асиміляції... "Крим буде або українським, або безлюдним"
То пан є великодержавним шовіністом? А як же з правом націй на самовизначення?
Зрештою, в цей же час якийсь Арій-біс аналогічно заявляє - "Малароссія будєт ліба русской ліба бєзлюднай!" І чим він відрізняється від Арія-прім? Мабуть, лише кольором прапора...
2010.06.02 | Арій.
Повністю підтримую право усіх націй на самовизначення
Але - територія України вже зайнята іншою нацією, яка тут самовизначилась. І територія України є неподільною за будь-яки умов. Як ні - то завтра нас поділять на сотні шматочків (адже у нас більше сотні різних народностей проживає постійно). Ви цього хочете?2010.06.02 | Untenbaum zu Aprikosenkranz
Re: Повністю підтримую право усіх націй на самовизначення
Арій. пише:> Але - територія України вже зайнята іншою нацією, яка тут самовизначилась.
Русскай?
2010.06.03 | Max
Re: Повністю підтримую право усіх націй на самовизначення
Untenbaum zu Aprikosenkranz пише:> Арій. пише:
> > Але - територія України вже зайнята іншою нацією, яка тут самовизначилась.
> Русскай?
Імєнна руссскай. Тоєсть расісскім народам! Імєнна паетаму нє толька нікакіх латініц нікаму нє нужна, но і нєчєва здесь разниє нєруссскія букви упатрєблять, вродє етава націаналістічєскава "Ґ".
---------------------------------------
І то є справжня причина, чому в нас у стандартній віндовсовій розкладці тої "неруссскої" літери немає (попри те, що у кодовій таблиці вона наявна!).
2010.06.03 | Арій.
Такої нації нема.
"Русскій" - то є приналежність до Русі (вони потомки руських данників - але слово "данник" втратили - залишилось "русскій"), а не назва національності.2010.06.03 | stryjko_bojko
Михайло Придибайло зі Старого Самбора
kynjte meni svohomailto: ozhs@ukr.net
2010.06.03 | Габелок
Re:Тоді Ви мусите погодитись з російськими шовіністами
"Украина будет русской, либо безлюдной"Хочете щоб поважали українські прагнення? Поважайте прагнення інших народів!
Я не бачу різніці між російським та українським шовіністом.
Арій. пише:
> Такі, що вони (тобто їх еліта) продовживатимуть позиціонувати себе як окремий, чужорідний до Українців елемент, що не піддається асиміляції, отже рано чи пізно буде відторгнутий. Тільки вони мріють, щоб їх відторгли разом з землею (всім Кримом), а ми визнаємо всю свою землю неподільною в будь-якому разі. От на цьому й буде конфлікт і хто переможе - той і буде правий. "Крим буде або українським, або безлюдним" (с).
2010.06.04 | Арій.
Не бачу логіки
Адже я веду мову про свою землю, а не про чужу, як рос шовіністи.2010.06.04 | Габелок
Re: Не бачу логіки
По-перше, Крим не є українською землею. Росіяни мають більше шансів назвати Крим своєю землею - їх там більшість і Крим належав Росії з 18 століття.По-друге, у Вас є папірець в якому написано, що Крим є Вашою приватною власністю? Ні? Тоді він Вам не належить.
По-третє, дехто, як, наприклад, більшість українців вважає, що народи мають право на самовизначення разом з тією землею на якій вони живуть, бо то їхня земля. Кримські татари мають право на самовизначення теж разом з Кримом. Якщо Ви так не вважаєте, то це Ваше право, але я теж маю право у такому випадку назвати Вас українським шовіністом.
Бачите логіку тепер?
Арій. пише:
> Адже я веду мову про свою землю, а не про чужу, як рос шовіністи.
2010.06.05 | omela
+1
2010.06.07 | Арій.
Крим є українською землею. А якщо Ви сепаратист - то Вами повинн
і займатись відповідні органи (колись, надіюсь, так і буде). Мені особисто Крим не належить, але належить усьому Українському народу, часткою якого я є. В разі, якщо Ви вважаєте тих, хто за збереження територіальної цільності України шовіністами - то таких є більшість населення.Те, що там наразі прожива більшість неукраїнців - явище, надіюсь, тимчасове, але хоч би й постійне - це не привід для сепаратизму. В Марселі більшість населення складають араби - то що - й вони мають там право на відділення?
2010.06.07 | Graymur
> В Марселі більшість населення складають араби
Прекрасный пример больной "патриотической" логики.2010.06.07 | Пан Коцький
В Марселі більшість населення араби НЕ складають (л)
http://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=5044219http://www.diplomatie.gouv.fr/en/france_159/label-france_2554/label-france-issues_2555/label-france-no.-64_3965/society_3969/marseille-esperance.-all-different-all-marseillais_5381.html
2010.06.03 | Andrij
Nam tezh chas
2010.06.03 | Max
Re: Nam tezh chas
To ne maemo choho cekaty! Wprovadgujmo latynku wge, metodom dokonanyq faktiw.A jakyjs spilnyj variant orthografii wge "w proxesi" vytanxiuetsia.
2010.06.03 | Д. А.
Re: Nam tezh chas
Max пише:> To ne maemo choho cekaty! Wprovadgujmo latynku wge, metodom dokonanyq faktiw.
>
Це як? Шляхом бла-бла-бла на форумах? Чи в реальному житті? Якщо на форумах ця, даруйте, муйня ще так-сяк сприймається, хоча й дратує неймовірно, то в реальному житті отаке ніхто читати не стане.
> A jakyjs spilnyj variant orthografii wge "w proxesi" vytanxiuetsia.
Вибачайте, але мені оте "w proxesi" чомусь читається як "в прохезі".
2010.06.03 | Max
Trolling detected
Д. А. пише:> Це як? Шляхом бла-бла-бла на форумах? Чи в реальному житті? Якщо на форумах ця, даруйте, муйня ще так-сяк сприймається, хоча й дратує неймовірно, то в реальному житті отаке ніхто читати не стане.
>
> Вибачайте, але мені оте "w proxesi" чомусь читається як "в прохезі".
2010.06.03 | Д. А.
Еге ж! Давайте, введіть!
І цим викличте вже остаточну відразу до українського писемного слова (а звідси - й мови) в абсолютної більшості населення.Кремль вам аплодуватиме стоячи!
Бля...
2010.06.03 | АlеxDоmоsеdov
Re:Бля...- вмієте ж Ви, пане, обмежитись коротеньким. Я як уявив
Шевченка латиницею - забажав розлогішого2010.06.03 | Isoлято
У Шевченка, до речі, багато чого написано латинкою...
...в польській транслітерації. Можете, як буде час, відвідати музей Шевченка в Києві на однойменному бульварі й переконатися. Не думаю, шо це "проіскі нашыхъ васточьныхъ друзєй".2010.06.04 | Д. А.
Справа не в тім, Шевченко чи Подерв"янський
А в тім, що людина, яка звикла читати блоками, не буде калічити собі очі й психіку, розбираючи текст по літерах чи складах, як трирічна дитина. Вона просто плюне і знайде щось більш прийнятне. Вгадайте з трьох разів якою мовою це більш прийнятне буде написане?2010.06.04 | Isoлято
Та тут я з Вами абсолютно згоден...
І вгадувати нічого сильно не треба.2010.06.04 | omela
Укр. латинка це сьогодні тільки забава,
яка потенційно може знадобитися в майбутньому.Хоча було б не зайве мати готову універсальну версію її вже сьогодні.
До речі, китайці мають таке письмо. І японці теж, здається.
Тільки жодної відносно простої та логічної версії української латинки без утруднюючої життя діакритики (що потребує особливих розкладок) досі не створено.
То чому б не спробувати?
2010.06.04 | Shadow
Re: Укр. латинка це сьогодні тільки забава,
Че изобретать велосипед? У западных славян уже готовые варианты латиницы есть. Сравнить их и выбрать самый лучший, и все.2010.06.04 | Сергій Вакуленко
Cfvjkexxbq jxtdblyj ,elt jwtq-
Nht,f nskmrb ghbpdbxf´nbcz — gjnsv xbnfnbvtnmcz ytpushi dsl ntgthsiymj´f,tnrb-2010.06.07 | Д. А.
Fkt xjve Db yt dbrjhbcnjde'nt ksnthe }?
2010.06.07 | Max
Зкщ ісрщ зукуьщмдфуеуіоб зфтщму, :-)
2010.06.07 | Сергій Вакуленко
Naf djyj_ ,fxnt_ q kfnbyrf ,edfº hspyf-
Vf. gjhneufkmcmre hjprkflre yf rkfdsznehs- Djyf phexyf-2010.06.05 | omela
Re: Укр. латинка це сьогодні тільки забава,
По-перше, діакритика (в гілці йшлося про латинку без діакритики).По-друге, ви, очевидно, не пробували цього на практиці.
Тому що правопис кожної мови добре допасований саме до неї. Є також фонетичні відмінності.
2010.06.04 | Д. А.
А ще введення латинки неприйнятне і з економічної точки зору
Звуки Ж, Ш, Щ та йотовані Є, Ю, Я, Ї латинкою можна передати або з допомогою діякритики, або двома-трьома літерами. Діякритика не підходить, бо тоді втрачається власне ідея притосування міжнародної розкладки клавіатури. А відображення цих звуків з допомогою додаткових літер вб"є і так ледь живу українську книжку (газету, часопис), бо її друк вийде значно дорожчим, ніж навіть тепер, адже додаткові літери це додатковий папір і додаткова друкарська фарба.В Успенського є чудовий приклад, що стосується Ъ на кінці слів. Не пам"ятаю вже точно, але виходило, що в дореволюційному виданні "Брокгауз-Ефрон" чи то один, чи то півтора томи складаються з суцільних Ъ, якщо їх вибрати з тексту та надрукувати окремо.
Запропонований перехід української мови на латинку призведе до ще більш вражаючого ефекту.
2010.06.04 | omela
Взагалі-то латинські літери вужчі
тож це треба ретельніше рахувати.2010.06.04 | Д. А.
Це від шрифту залежить
2010.06.04 | omela
ОК, порівняйте на прикладі шрифту Arial
Чи іншого. Тих, що найбільше вживаються в друкуванні.2010.06.04 | omela
Приклад:
Ви ознайомилися з правилами та погоджуєтеся їх дотримуватися?Vy oznajomylysia z pravylamy ta pohodzhujetesia jix dotrymuvatysia?
Зараз побачимо.
2010.06.04 | omela
Тепер бачите?
В шрифті Courier, де всі літери рівні, латинкою вийшло довше, бо значно більше літер. А в цьому шрифті - зовсім трохи, але коротше.2010.06.04 | Д. А.
Я ж і кажу,
omela пише:> В шрифті Courier, де всі літери рівні, латинкою вийшло довше, бо значно більше літер. А в цьому шрифті - зовсім трохи, але коротше.
що від шрифтів залежить. Моноширинні шрифти не вигідні.
Але щодо перерозходу фарби - то буде, байдуже з яким шрифтом.
2010.06.05 | omela
Re: Я ж і кажу,
> що від шрифтів залежить. Моноширинні шрифти не вигідні.Але вони сьогодні мало вживані. У більшості шрифтів на папері ви заощадите. Для ілюстрації подивіться приклади конвертованих текстів, що я додав вище за гілкою. Часто на 7 рядків кириличного тексту припадає лише 6-6.5 латинського.
> Але щодо перерозходу фарби - то буде, байдуже з яким шрифтом.
Можливо.
2010.06.03 | stryjko_bojko
я особисто - за. Турки давоно перейшли...
Хіба вони щось втратили.Навпаки, стали ближчими до Єуропи.
І азери також переЙшли.
А Татарстан(РФ поки) десь 50 на 50, якщо не помиляюсь.
2010.06.04 | omela
латинка добра для тюркських мов
власного письма вони не мають, а грецька, кирилиця (слов'янська), як і арабська, для них дуже незручні, бо від початку розраховані саме на специфіку тих мов. Латинка тут просто найбільш універсальна.Тому те, що турки виграли - очевидно, велика зручність.
А от що українці від такої зміни виграють - невідомо.
Міфічне "наближення до Європи" через латинку - то таке, ілюзії. Fata Morgana.
Це в будь-якому разі, не є те, на що треба зважати.
2010.06.03 | stryjko_bojko
Росія заборонила латиницю
http://tatarica.narod.ru/world/language/latin.htm2010.06.03 | АlеxDоmоsеdov
Це єдине, що вони вміють.
2010.06.04 | Олекса
Re: Татари в Кримі наміряють перейти з кирилівки на латинку ....
А чого то вас так турбує якими літерами татари будуть висловлювати свої думки? То їхня справа, товаришу український імперіалісте...2010.06.07 | Михайло Свистович
Мають право. Їхня мова - що хочуть - те й роблять.
Мені здається, що це - погана ідея, бо більшість кримських татар не знають рідної мови, натомість майже всі знають російську, яка послуговується кирилицею, а тому процес вивчення людьми рідної мови, який і так іде повільно, може через це загальмуватися. Але може, навпаки, через те, що мову знають не дуже багато, і вивчають її саме ті, хто прагне, латиниця не становитиме перешкод. Щодо передачі звуків - не знаю, яка абетка є кращою. Сподіваюсь, що кримські татари, які краще за мене і нас тут усіх знають про всі плюси та мінуси, виважено й усебічно підійдуть до цього питання, і цей перехід, якщо станеться, буде не фрондою, а доцільністю задля результату. В будь-якому разі вирішувати їм, а ми можемо лише спостерігати за цим і підтримувати право народу самому вирішувати свої внутрішні питання.