Сьогодні у Львові досліджували погроми. З перервою на каву
06/04/2010 | keymaster
Вивченням цього актуального для науковців та політиків явища займалася Секція II конференції під назвою "Погроми й вигнання", модератори: Клеменс Капс та Ігор Даценко
Обґрунтування актуальності: Під час нацистської окупації й Голокосту в Галичині відбулися різноманітні погроми з участю місцевого населення. Ці події вже кілька років обговорюють у Центрально-Східній Європі, що стало відправною точкою для дискусій про відношення між зовнішнім пригніченням та внутрішньою співпрацею і/чи участю у геноциді й вигнаннях. Важливо зауважити, що в історичному контексті досліджуваних подій, Львів - це Східна Галичина, а Краків - Західна Галичина, а в польських джерелах термін "Галичина" часом замінюється на "Малопольща".
Саме тому секція намагається простежити відмінності й подібності в погромах та дослідити питання тяглості, зокрема у контексті державної влади та суспільно- міжкультурних відносин. Хронологічні рамки охоплюють час від кінця ХІХ ст. і до Другої світової війни. Мета секція – випрацювати потенційні пояснення та контури компаративного аналізу.
Перелік доповідей:
13.30-15.00
Тім Бухен (Берлін)
Погром у Західній Галичині 1898 р.
Єжи Мазур (Бінгемтон)
Антиєврейські погроми у Західній Малопольщі у листопаді 1918 р. – На прикладі м. Бжесько
Ева Редер (Відень)
Порівнюючи погроми у Львові 1918-19 рр. та Кракові 1945 р.
15.00-15.30 Перерва на каву
15.30-16.30
Іван-Павло Химка (Едмонтон)
Львівський погром 1941 р.
Франциска Соломон (Відень)
Депортація євреїв з Буковини
16.30-17.00 Перерва на каву
Обґрунтування актуальності: Під час нацистської окупації й Голокосту в Галичині відбулися різноманітні погроми з участю місцевого населення. Ці події вже кілька років обговорюють у Центрально-Східній Європі, що стало відправною точкою для дискусій про відношення між зовнішнім пригніченням та внутрішньою співпрацею і/чи участю у геноциді й вигнаннях. Важливо зауважити, що в історичному контексті досліджуваних подій, Львів - це Східна Галичина, а Краків - Західна Галичина, а в польських джерелах термін "Галичина" часом замінюється на "Малопольща".
Саме тому секція намагається простежити відмінності й подібності в погромах та дослідити питання тяглості, зокрема у контексті державної влади та суспільно- міжкультурних відносин. Хронологічні рамки охоплюють час від кінця ХІХ ст. і до Другої світової війни. Мета секція – випрацювати потенційні пояснення та контури компаративного аналізу.
Перелік доповідей:
13.30-15.00
Тім Бухен (Берлін)
Погром у Західній Галичині 1898 р.
Єжи Мазур (Бінгемтон)
Антиєврейські погроми у Західній Малопольщі у листопаді 1918 р. – На прикладі м. Бжесько
Ева Редер (Відень)
Порівнюючи погроми у Львові 1918-19 рр. та Кракові 1945 р.
15.00-15.30 Перерва на каву
15.30-16.30
Іван-Павло Химка (Едмонтон)
Львівський погром 1941 р.
Франциска Соломон (Відень)
Депортація євреїв з Буковини
16.30-17.00 Перерва на каву
Відповіді
2010.06.04 | Хвізик
це надзвичайно важлива праця
2010.06.04 | Володимир
Re: Сьогодні у Львові досліджували погроми. З перервою на каву
Для кого важлива? Нехай краще дослідять роль жидівства в Голодоморі.2010.06.05 | igorg
Насправді погроми мають значно давнішню історію
так само як і виселення. Але найбільшої інтенсивності вони набули в період громадянської війни. Те що відбувалося під час 2-ї світової було зовсім іншим, це було планомірне винищення сплановане й реалізоване державними структурами.Тобто геноцид. До того часу це це мало характер погромів. Тобто можливо спровокованих і частково організованих, але влада від цього завжди відсторонялася. До погромів долучалося місцеве населення. Вперше геноцид було апробовано на українцях в 32-33 роках. Згодом було повторено на чеченцях, кримських татарах.Тож було б цікаво почитати матеріали вказаного заходу та думки й висновки учасників.