06/08/2010 | Ігор Федик

Екстремістські сили, що гуртуються за нашим західним кордоном в своєму відвертому несприйнятті української державності, вирішили кинути в бій «важку артилерію» – політично заангажованих науковців і військових, які традиційно виступають і будуть виступати проти об’єктивного висвітлення історії України. За останні роки керівництво різних кресових організацій організувало цілу низку конференцій, в тому числі і міжнародних, на яких лунали «доповіді» в дусі відвертого імперіалізму і ксенофобії.

Як стало відомо з 20 по 22 червня цього року у Вроцлаві, де традиційно організовуються різні антиукраїнські «конференції», відбудеться наукова сесія під назвою «Правда історична. Приклад людобуйства на Кресах Полуднево-Східних Польщі в 1939-1946». Справжній науковець вже в назві зауважить політично-пропагандистське спрямування цього заходу, не кажучи вже про незрозумілі часові рамки. Може «науковці», які беруть участь у цьому сході вирішили, що це Україна і Німеччина підписали Пакт Ріббентропа-Молтова, а може просто вирішили дружньо «забути» скільки галичан загинуло в рядах війська польського, відбиваючи шалені атаки нацистів вже у перші години війни!? Від цих «учених» можна очікувати і не такого!

Велику роль в підготовці цієї зустрічі екстремістів відіграв доктор габілітований Броніслав Паз. Кресов’яки щиро зраділи з того, що з Варшави був відкликаний український посол Олександр Моцик, який за їх виразом завжди виступав проти антиукраїнських виступів кресов’яків, отримавши від них титул «прихильника» Бандери та УПА.

Конференція відбудеться в головному корпусі Вроцлавського університету, що розташований на площі Університетській, 1. Дивує розмах підготовки сесії, що коштує чималих коштів, а також тенденційність тем, з якими виступлять військові, незрозуміло також те, чому університет, як наукова установа дає дозволи на такі акції. В попередніх конференціях, що їх організовували та проводили кресов’яки, українські вчені, політики чи дипломати, як правило, участі не брали. В цьогорічній «конференції» чи «сесії», як її називають українофоби, візьмуть участь і українські науковці. Серед них професор Анатолій Чайковський з Донецька, який презентуватисе доповідь на тему: «Волинь у роках 1943-1944», професор Ігор Іллюшин з Київського університету виступатиме з доповіддю «УПА і АК. Українсько-польський політичний і військовий конфлікт у Західній Україні…», а також д-р Адольф Кондрацький з Києва, який пропонує доповідь: «Волинська трагедія очима науковців, політологів незалежної України». На жаль, ми не знаємо змісту доповідей вищезгаданих вчених з України, але хотілося б, щоб їх виступи були об’єктивними, високо науковими і щоб вони не посилили загальний шал українофобства, ставлячи і нашу науку на службу агітпропу екстремістів, бо ж сам розділ сесії, де виступатимуть українські науковці називається «Людобуйство на кресах ІІ РПЗ перспективи української історіографії», що показує якою «науковою» є ця сесія. Будемо сподіватися на патріотизм наших професорів і на те, що вони не дозволять втягнути себе в антиукраїнську істерію.

В перший день конференції виступить письменник С.Сроковський на тему: «Культура і загибель польських кресів». Вже з самої назви випливає тенденційність виступу даного писаки. Одночасно кресов’яки, знову демонструватимуть сумнозвісний фільм «Zapomnij o kresach». Після кожної висвітленої проблеми заплановано дискусію. Якою вона буде – можна відразу здогадатися, однобокою, необ’єктивною, політично заангажованою і, як завжди – крикливою.

Автора цих рядків, що довгі роки досліджує життя та діяльність Митрополита Андрея Шептицького, зацікавила доповідь Анджея Земби від назвою «Історія в політичнім припровадженню митрополита Шептицького а етнобуйство». Знаючи ставлення кресов’яків до Шептицького, їх гасла, які в багатьох випадках перегукуються з лозунгами більшовицьких агітаторів, не можемо сподіватися, ща в доповіді буде використано якісь наукові принципи дослідження. Кресов’яки дописалися і договорилися до того, що Митрополит Андрей є фашистом і нібито він причетний до четвертого поділу Польщі. Маргінальність думок – очевидна! Навіть комуністичні пропагандисти намагалися хоч поверхнево показати якісь натяки на дослідження, а тут бачимо лише голу політику.

З такими ж тенденційними доповідями готуються виступати і д-р Рішард Шавловський, проф. д-р Рудлінд з університету Альберта, якого запрошено для підсилення «ударної сили» і який підготував доповідь на тему: Шкільне життя у вбивствах: гауптманн Роман Шухевич з шуцманшафт Батальйону 201». Про зміст виступу можна далі і не писати. Дивує те, що «професор», який здобув свій титул в західному світі, наслідує діячів агітпропу.
Не можна сподіватися на якісь об’єктивні дослідження і пропозиції від відомих вчених, промоторів кресов’яків – Богуслава Пазя, Чеслава Партача та штатної критиканки української історії – д-ра Люцини Кулинської. Більшість виступів базується на огульній критиці ОУН, УПА та сучасних українських молодих діячів. Уже сама назва виступу Ч.Партача «Замовчування в українській історіографії причин людобуйства ОУН-УПА на людності польській» свідчить про тенденційність, бо цей габілітований доктор і професор мабуть не розкриватиме людобуйства українців з боку АК, Батальйонів хлопських та інших польських воєнних формацій, що масово винищували українців.

Чимало українських вчених, що досліджують дану проблему стараються завжди об’єктивно її висвітлювати і в тому числі автор цих рядків ніколи не оминає питання трагедії поляків і українців у цьому краї України, України, панове професори, а не «кресів всходніх».

В нашій державі написано десятки статей про Гуту Пеняцьку і нещодавно у Львівській держадміністрації відбулася науково-практична конференція, присвячена подіям у цьому селі, одночасно проведено дослідження найновішою апаратурою, але масового поховання не виявлено. Чомусь до цього не хоче прикластися польська сторона, щоб назавжди забути про міф масового винищення поляків у Гуті Пеняцькій. Проте, щоб і надалі «тримати в полі зору» цю проблему Юзефа Орловська підготувала виступ на тему: «Свідчення вцілілої з різні у Гуті Пеняцькій». Вдумаймося в термінологію, вжиту в назві «наукової» доповіді. Здається ще бракує до болю знайомих термінів типу «прокляті імперіалісти», «буржуазні націоналісти» і «вороги народу»!
Два польських військовики – генерал Мирослав Гермашевський та полковник Ян Невінський, як завжди підготували «виховні» виступи, присвячені героїзмові поляків і садизму українців. До речі, полковник Невінський є відомим українофобом і не вперше «атакує» українців з вигідної позиції кресов’яків.

Як завжди, з «бойових», «наступальних» позицій виступатимуть лідери кресов’яків, давні і неперевершені діячі пропагандистського фронту, руйнатори теплих українсько-польських взаємин – О.Тадеуш Ісакович-Залєський, та Єва Семашко. В кортий уже раз Ісакович-Залєський звинувачує українців у «людобуйстві» вірмен. І знову ж таки – безпідставно. Він не достатньо вивчив події в Кутах, що на Івано-Франківщині і тому можемо йому порекомендувати ще раз дослідити цю надуману ним проблему без нашарувань екстремізму і у своїх книжках та статтях не підривати добрих українсько-вірменських взаємин. Усьому є кінець.

Конференцію чи сесію має урочисто відкривати декан, професор Єжи Яхновський. Як бачить український читач, з цієї «наукової сесії» і не віє добросусідством чи якоюсь бодай об’єктивністю. Відмова і атональність від добросусідських взаємин з українцями. Цілковитий аутизм щодо реальності.
На Україні вчені-історики та політологи чомусь не наважуються провести об’єктивну наступальну конференцію чи круглий стіл, на яких нарешті б прозвучала правда про українсько-польські взаємини та події не тільки у ХХ ст.., а й на протязі всієї спільної історії.

Нині кресов’яки та їх ідеологічнио-екстремістський авангард мають важливу проблему, а саме: як поставиться польський новообраний президент до кресового руху, чи підтримає його, чи буде зініційовано будівництво пам’ятника жертвам ОУН та УПА у польській столиці. Кресовий Рух Патріотичний, яким керує згаданий вище полковник Невінський, а також Громадська фундація Народу Польського, яку очолює Стефан Пшевуський дуже сподіваються на те, що новий польський президент буде стояти і підтримувати їх позиції, звичайно, антиукраїнські.

В електронних і друкованих мас-медіях в Польщі знову з’явилося чимало шовіністичних публікацій, в яких відкрито йдуть нападки на український Львів, зрештою, на всі «східні креси».

Екстремісти вимагають польських написів на цілому ряді споруд і об’єктів історичної цінності, протестують проти того, що неподалік цвинтаря «орлят», що на Личакові українці хоронять своїх героїв. Все частіше лунають і територіальні претензії.

Хочеться відповісти польським екстремістам і кресов’якам, що в самому Львові ще чимало об’єктів, що ображають національну гідність українців. Можемо нагадати їм з якою метою було поставлено колону Яну з Дуклі і що на ній було написано, або з якою метою, з ініціативи Ф.Смольки, був насипаний «копєц» Високого замку. Стоїть по сьогодні у сквері над краківським ринком пам’ятник польському патріотові Вишневському, страченому австрійськими властями.

І українці не зачіпають його. Нагадуємо польським шовіністам, що на цьому самому місці, що називається горою Гицля чи страт поляками було страчено 130 гайдамаків. Ми це все пам’ятаємо, бо хочемо жити з поляками по-добросусідськи, а ще діє в Україні понад 700 римо-католицьких парафій, відновлено цвинтар Орлят, передано полякам архієпископський палац, дано дозвіл на будівництво пам’ятника розстріляним гестапівцями польським професорам на Вулецьких горах, збудовано пам’ятники у Гуті Пеняцькій і на Волині, відкрито десятки меморіальних таблиць польській інтелектуальній еліті функціонують польські школи і товариства і багато інших добрих справ. Панове кресов’яки, а де ж аналогічні кроки у Польщі? Для того, щоб поставити звичайний хрест пам’яті треба обійти ціле коло мук.

Зловживання добротою, не є християнською засадою. І це мали б знати всі ті, що вважають себе ортодоксальними католиками, в тому числі їх «отці».
Водночас хочемо нагадати позиції української церкви, українських отців та українських науковців, які ніколи не намагаються викривляти науку чи релігію, щоб очорнити сусідів, українські історики усесторонньо і об’єктивно досліджують історію складних українсько-польських стосунків, не послуговуючись пропагандою. Радимо згаданим ученим повчитися цього! Не зрозуміло, як можуть такі люди вважати себе справжніми європейцями, якщо у своїй діяльності вони порушують дух європейського добросусідства.

Ігор Федик
Науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху. Член Національної спілки краєзнавців України.