06/11/2010 | Bogun

В Росії страх заступає, тобто паралізує думку; це відчуття, коли воно єдине, не може створити нічого, крім зовнішньої цивілізації. Хай це не сподобається короткозорцям, але страх ніколи не стане душею добре влаштованого суспільства; це не є лад, це вітрило хаосу, от і все: де нема свободи, нема душі і нема правди. Росія є тілом без життя; велетнем, який животіє з однією головою, але всі члени, в рівній мірі позбавлені сили, не діють. Звідси глибока тривога, невисловлений біль, який вказує на органічну хворобу.
Я переконаний, що з усіх країн землі, Росія є тією, де люди мають найменше справжнього щастя. Ми не є шасливі в себе, але ми відчуваємо, що щастя залежить від нас; у росіян воно не є можливе. Уявіть собі республіканські пристрасті (бо під імператором Росії царює фіктивна рівність), що киплять у мовчанці деспотизму; це застрашуюча комбінація, особливо тим майбутнім, яким вона загрожує світові. Росія є міцно замкненим казаном кип'ячої води, наставленим, над вогнем, що стає все більш палючим; я боюся вибуху...

Це було написано маркізом де Кюстіном в 1842 році. Як бачимо, з тих пір, нічого не змінилося. Все та ж хвора Росія, яка заражує своєю хворобою, оточуючі держави. А ми товчемося хто правіший, хто лівіший, замість того щоб об`єднатися і виступати цілісним фронтом проти імперії, яка набагато підступніша і цинічніша, ніж навіть ми уявляємо.
Інші колонізатори намагалися знищити спротив, загарбати землю, багатства колонізованних, москалі ж насамперед знищують душу захопленного народу і пустоту всередині народу заповнюють своїм замінювачем, який зветься по-різному - руская культура, руский дух, руская цівілізация. І тільки сильні і старі нації можуть їм протистояти і саме таких вони бояться, але тільки при умові, що ті в єдності...