О.Забужко: На підтримку одної громадської акції: Не дамо згасити свічу
06/18/2010 | Майдан-ІНФОРМ
Київ, 19 червня, 12.00. Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні.
http://holodomor33.org.ua/
Спочатку трохи передісторії. Коли наш "25%-й президент" покірним диктофончиком повторював у Страсбурзі "награну" йому "кремлівську мелодію" – що Голодомор в Україні "не був геноцидом", бо тоді потерпіли "й інші народи СРСР" (задавись логіка! – а Голокост не був геноцидом, бо потерпіли й інші народи окупованих Гітлером країн?), – він, звісно, навряд чи тямив, що в ті хвилини порушує присягу Президента на вірність Україні. Бо Україна – то не "Вона-Воно-Вони", як придумали "їм" московські політтехнологи. Україна – це спільнота "мертвих, і живих, і ненарожденних", і ніяким указом, голосуванням, підкупом, ані навіть усім золотовалютним запасом планети цього не скасуєш – як не скасовується фізичний закон. Цю спільноту можна обкрадати, але ні в якому разі, за жодних обставин не можна зневажати: перше правило, яке мав би зарубати собі на носі кожен, хто рветься нею "поруліть".
Янукович це правило порушив. Тому що про "мертвих", тобто про національну пам'ять "інших народів СРСР" мають дбати президенти тих "інших народів", і якщо президент Мєдвєдєв цього не робить – його проблеми. А от засипати своїх мертвих (яким присягнув!) чужими непом'янутими – значить не просто виставляти себе на цілий світ фольклорним дурником, що кричить "Таскать вам нє пєрєтаскать!" на вид похоронної процесії. Це значить і дещо серйозніше: плювок на могили. На мільйони могил невинно убієнних. Малюк Мєдвєдєв звелів – а наш узяв та й плюнув. За аналогією з того ж 1933-го – як сільський злодій, якого заїжджий НКВДист послав залізти на церкву й скинути з маківки хреста. Нічого хорошого з того, як відомо, ніколи не виникало, і ніякі Афонські старці цього Януковичу, боюсь, не одмолять. Але то вже його проблеми – а ми повернімось до наших, що їх, поки наші ведмедики наввипередки танцюють на розжареній блясі під московську дудку, розв'язувати належиться нам, і тільки нам. Самим.
В усій донедавній офіційній риториці довкола Голодомору мене незмінно бентежила одна річ: недоговореність. Так, ніби в 1933-му все й скінчилося, і пам'ять про один із наймасштабніших цивілізаційних злочинів в історії людства, скоєний на нашій землі, – то все-таки більше "ритуал під річницю", з сьогоднішньою бездольністю країни напряму не пов'язаний: за класиком кажучи – "наносили землі та й додому пішли". Тимчасом, проведені в Ізраїлі дослідження наслідків Голокосту виявили, що сліди травми від масових гекатомб зберігаються в психіці нащадків жертв до четвертого (так!) покоління включно. То якими ж мають бути наслідки травми, про котру в трьох поколіннях згадувано було в кращому разі пошепки?...
Ми ж їх, ці наслідки, бачимо щодня, тільки не замислюємось над ними. Голодомор навчив мільйони українців: щоб вижити, треба "вкрасти з колгоспу". В 1991-му році внуки "розкуркулювачів" 1933-го – тодішня партсовноменклатура – отримали собі в повне розпорядження велетенський, багатющий "колгосп" під назвою "Україна" – і, гнані тим самим, уже неусвідомленим, спинномозковим рефлексом, дружно, як зграя голодних щурів, ринулись волікти "з колгоспу" до себе "в хату" – в маєтки і на офшори... При мовчазній, між іншим, згоді мільйонів інших "колгоспників", які на їх місці, найпевніше, чинили б так само: Голодомор на цілих три покоління зробив у нашій свідомості казнокрадство (до 1933-го страшне слово, вживане в народі нарівні з "убивством" і "богохульством"!) – морально неосудним. У генетичній пам'яті відклалося: всяка самочинна "громадська складка" (наприклад, для помочі мрущим від голоду) грозить Гулагом – і зникла пошана до "громадських грошей" (бюджету!), стало "и все вокруг народное, и все вокруг мое" © – головне діло, дорватися до "роздачі"... Скільки наших співвітчизників уже й не уявляє собі, що в державі – своїй державі! – може бути якось інакше? Ось це й є Голодомор в дії – сповільненій, бувають такі бомби... І стоїть Україна отвором на всі чотири сторони світу, як дім без господаря: колгосп, що його наввипередки пустошать казнокради, скинувши попередньо з церкви хреста. І допоки ця причиново-наслідкова зв'язка – 1933 – 1991 – 200... – не увійде, стійко і твердо, в масову свідомість, країна не вилікується – так і будемо знов і знов репродукувати той самий, закладений у 1933-му "товаришем Сталіним", збій цивілізаційного механізму.
Мільйони українців, замордованих Кремлем через те, що були господарями своїй землі і, відповідно, могли виростити покоління господарів своїй країні, – це наша незреалізована історична альтернатива. Пам'ять про неї аж ніяк не "деморалізує" й не "прибиває негативом", як нас настійно стараються переконати, – ні, шановні, вона породжує гнів. А гнів дає народам силу – в тому числі й будівничу, конструктивну: силу діяти, щоб виправляти звихнене. Саме тому нас так уперто прагнуть цієї пам'яті позбавити. (А енергію можливої конструктивної дії – "технологічненько" роздробити, обернувши на агресію, спрямовану "всередину" народного тіла, на міжусобні чвари "донбасян" і "галичан", на розкол країни і сварки "за межу": чубтеся, хахли, чубтеся, кленіть себе навзаєм, спускайте пару...)
В юдаїзмі існує заповідь – "мхіят Амалек", "Пам'ятай, що зробив тобі Амалек". За переказом, коли євреї виходили з Єгипту, Амалек із своїми людьми напав на них і хотів знищити. Віками розсіяний по світу єврейський народ підтримував свідомість своєї незнищенності, з коліна в коліно переповідаючи дітям і внукам, "що зробив Амалек Ізраїлю" – щоб "не забути". І не забув, і вижив, і державу свою збудував... Хтось тепер нас хоче переконати, ніби краще було дітям Ізраїлю вчити в хедерах, що амалекитяни нападали ще й "на інші" племена в пустині, і від того трагедія Ізраїлю була, мовляв, "не така-то вже й трагічна" – не варто нагнітати, будьмо позитивні, слухаймо Мєдвєдєва-Путіна-Петросяна-Пугачову-і-Радіо-Шансон?...
1933-й – це наш "мхіят Амалек". Не дати його забути – без перебільшення, громадянський обов'язок кожного, хто хоче бачити Україну не "колгоспом", а домом, – безвідносно до того, є в гекатомбах 1933-го його рідні, чи немає. Я б взагалі сказала, що це лакмусовий папірець на українське громадянство – на противагу духовному громадянству СРСР/УРСР (бо ж це останнє можна сповідувати й несвідомо, і навіть б'ючись при кожній оказії у вишивані груди до втрати голосу...). Тому хочу скласти тут щиру дяку тим громадським організаціям, які об'єдналися з ініціативою довготермінової міжнародної кампанії "Не дамо згасити свічу пам'яті!". Раз об'єдналися, значить, є надія, що таки не дамо. А вже скільки киян відгукнеться на перший заклик, побачимо завтра в парку. Навіть якщо прийде всього кількасот душ, це однаково буде добрий початок.
Вона ж тільки-тільки почала розгорятись, наша свіча. Тільки-тільки почала розсіювати в народній свідомості той непроглядний, 70-літній морок, із якого ми вийшли – слава Богу, живі...
sean
http://holodomor33.org.ua/
Спочатку трохи передісторії. Коли наш "25%-й президент" покірним диктофончиком повторював у Страсбурзі "награну" йому "кремлівську мелодію" – що Голодомор в Україні "не був геноцидом", бо тоді потерпіли "й інші народи СРСР" (задавись логіка! – а Голокост не був геноцидом, бо потерпіли й інші народи окупованих Гітлером країн?), – він, звісно, навряд чи тямив, що в ті хвилини порушує присягу Президента на вірність Україні. Бо Україна – то не "Вона-Воно-Вони", як придумали "їм" московські політтехнологи. Україна – це спільнота "мертвих, і живих, і ненарожденних", і ніяким указом, голосуванням, підкупом, ані навіть усім золотовалютним запасом планети цього не скасуєш – як не скасовується фізичний закон. Цю спільноту можна обкрадати, але ні в якому разі, за жодних обставин не можна зневажати: перше правило, яке мав би зарубати собі на носі кожен, хто рветься нею "поруліть".
Янукович це правило порушив. Тому що про "мертвих", тобто про національну пам'ять "інших народів СРСР" мають дбати президенти тих "інших народів", і якщо президент Мєдвєдєв цього не робить – його проблеми. А от засипати своїх мертвих (яким присягнув!) чужими непом'янутими – значить не просто виставляти себе на цілий світ фольклорним дурником, що кричить "Таскать вам нє пєрєтаскать!" на вид похоронної процесії. Це значить і дещо серйозніше: плювок на могили. На мільйони могил невинно убієнних. Малюк Мєдвєдєв звелів – а наш узяв та й плюнув. За аналогією з того ж 1933-го – як сільський злодій, якого заїжджий НКВДист послав залізти на церкву й скинути з маківки хреста. Нічого хорошого з того, як відомо, ніколи не виникало, і ніякі Афонські старці цього Януковичу, боюсь, не одмолять. Але то вже його проблеми – а ми повернімось до наших, що їх, поки наші ведмедики наввипередки танцюють на розжареній блясі під московську дудку, розв'язувати належиться нам, і тільки нам. Самим.
В усій донедавній офіційній риториці довкола Голодомору мене незмінно бентежила одна річ: недоговореність. Так, ніби в 1933-му все й скінчилося, і пам'ять про один із наймасштабніших цивілізаційних злочинів в історії людства, скоєний на нашій землі, – то все-таки більше "ритуал під річницю", з сьогоднішньою бездольністю країни напряму не пов'язаний: за класиком кажучи – "наносили землі та й додому пішли". Тимчасом, проведені в Ізраїлі дослідження наслідків Голокосту виявили, що сліди травми від масових гекатомб зберігаються в психіці нащадків жертв до четвертого (так!) покоління включно. То якими ж мають бути наслідки травми, про котру в трьох поколіннях згадувано було в кращому разі пошепки?...
Ми ж їх, ці наслідки, бачимо щодня, тільки не замислюємось над ними. Голодомор навчив мільйони українців: щоб вижити, треба "вкрасти з колгоспу". В 1991-му році внуки "розкуркулювачів" 1933-го – тодішня партсовноменклатура – отримали собі в повне розпорядження велетенський, багатющий "колгосп" під назвою "Україна" – і, гнані тим самим, уже неусвідомленим, спинномозковим рефлексом, дружно, як зграя голодних щурів, ринулись волікти "з колгоспу" до себе "в хату" – в маєтки і на офшори... При мовчазній, між іншим, згоді мільйонів інших "колгоспників", які на їх місці, найпевніше, чинили б так само: Голодомор на цілих три покоління зробив у нашій свідомості казнокрадство (до 1933-го страшне слово, вживане в народі нарівні з "убивством" і "богохульством"!) – морально неосудним. У генетичній пам'яті відклалося: всяка самочинна "громадська складка" (наприклад, для помочі мрущим від голоду) грозить Гулагом – і зникла пошана до "громадських грошей" (бюджету!), стало "и все вокруг народное, и все вокруг мое" © – головне діло, дорватися до "роздачі"... Скільки наших співвітчизників уже й не уявляє собі, що в державі – своїй державі! – може бути якось інакше? Ось це й є Голодомор в дії – сповільненій, бувають такі бомби... І стоїть Україна отвором на всі чотири сторони світу, як дім без господаря: колгосп, що його наввипередки пустошать казнокради, скинувши попередньо з церкви хреста. І допоки ця причиново-наслідкова зв'язка – 1933 – 1991 – 200... – не увійде, стійко і твердо, в масову свідомість, країна не вилікується – так і будемо знов і знов репродукувати той самий, закладений у 1933-му "товаришем Сталіним", збій цивілізаційного механізму.
Мільйони українців, замордованих Кремлем через те, що були господарями своїй землі і, відповідно, могли виростити покоління господарів своїй країні, – це наша незреалізована історична альтернатива. Пам'ять про неї аж ніяк не "деморалізує" й не "прибиває негативом", як нас настійно стараються переконати, – ні, шановні, вона породжує гнів. А гнів дає народам силу – в тому числі й будівничу, конструктивну: силу діяти, щоб виправляти звихнене. Саме тому нас так уперто прагнуть цієї пам'яті позбавити. (А енергію можливої конструктивної дії – "технологічненько" роздробити, обернувши на агресію, спрямовану "всередину" народного тіла, на міжусобні чвари "донбасян" і "галичан", на розкол країни і сварки "за межу": чубтеся, хахли, чубтеся, кленіть себе навзаєм, спускайте пару...)
В юдаїзмі існує заповідь – "мхіят Амалек", "Пам'ятай, що зробив тобі Амалек". За переказом, коли євреї виходили з Єгипту, Амалек із своїми людьми напав на них і хотів знищити. Віками розсіяний по світу єврейський народ підтримував свідомість своєї незнищенності, з коліна в коліно переповідаючи дітям і внукам, "що зробив Амалек Ізраїлю" – щоб "не забути". І не забув, і вижив, і державу свою збудував... Хтось тепер нас хоче переконати, ніби краще було дітям Ізраїлю вчити в хедерах, що амалекитяни нападали ще й "на інші" племена в пустині, і від того трагедія Ізраїлю була, мовляв, "не така-то вже й трагічна" – не варто нагнітати, будьмо позитивні, слухаймо Мєдвєдєва-Путіна-Петросяна-Пугачову-і-Радіо-Шансон?...
1933-й – це наш "мхіят Амалек". Не дати його забути – без перебільшення, громадянський обов'язок кожного, хто хоче бачити Україну не "колгоспом", а домом, – безвідносно до того, є в гекатомбах 1933-го його рідні, чи немає. Я б взагалі сказала, що це лакмусовий папірець на українське громадянство – на противагу духовному громадянству СРСР/УРСР (бо ж це останнє можна сповідувати й несвідомо, і навіть б'ючись при кожній оказії у вишивані груди до втрати голосу...). Тому хочу скласти тут щиру дяку тим громадським організаціям, які об'єдналися з ініціативою довготермінової міжнародної кампанії "Не дамо згасити свічу пам'яті!". Раз об'єдналися, значить, є надія, що таки не дамо. А вже скільки киян відгукнеться на перший заклик, побачимо завтра в парку. Навіть якщо прийде всього кількасот душ, це однаково буде добрий початок.
Вона ж тільки-тільки почала розгорятись, наша свіча. Тільки-тільки почала розсіювати в народній свідомості той непроглядний, 70-літній морок, із якого ми вийшли – слава Богу, живі...
sean
Відповіді
2010.06.18 | 9-9-9-9
Re: О.Забужко: На підтримку одної громадської акції: Не дамо згасити с
Yak zavzhdy, Oksana Zabuzhko potrapliae v desiatku. Shanuvannia jij velyczezne! Ale paralelno - yaka dribnota (i merzota) lize szodenno (czy lizla donedavna) v vucha ukrajinciam: Yav-skyj pershyj. A za nym - yak rij much - vsiaki inshi, molodshi ta nedoluhishi, "u trydciat' lit plishyvi i stari". I po-ukrajinsky balakaut', i Ukrajinu obpliovuut'. I OUN jim z pliamamy, i UPA ne sviata, i ukrajinci inshym vynni. Znaete takych? Ta znaete! Blohy trymaut', za Tymochu ahituut', i "protyvsichiv" nenavydiat', bo czerez nych jim kush vid Yulky zirvavsia. Nedonosky tych, szo nashych chlopciv NKVDystam vydavaly, abo na susidiv pokazuvaly - bo bahatshi, to treba jich na Sybir vyvezty. Ocia zaraza naplodzhena - ce tezh vbyvczyj naslidok stalinskych rokiv. Slova "czest' " vony ne znaut'.2010.06.20 | Nusia
Re: О.Забужко: На підтримку одної громадської акції: Не дамо згасити с
A chomu vona zaokhochuvala holosuvaty proty vsikh? Teper mayete!2010.06.18 | Via
Забужко українських алегорій не знайшла, тільки в юдаїзмі? :(
Цікавеньке таке пояснення - "А гляньте як оно у жидів, то у нас таке саме"Триста літ мені снилися їх амалеки - не знаю що то таке і не бажаю знати. А Торгсини їм ніхто не забувся.
2010.06.18 | Олекса
Re: Забужко українських алегорій не знайшла, тільки в юдаїзмі? :(
Дякую тобі, Оксано! Обов"язково прийду. Можливо і з собою приведу... Пам"ять - то наша зброя.2010.06.18 | Михайло Свистович
Re: Забужко українських алегорій не знайшла, тільки в юдаїзмі? :(
Via пише:> А Торгсини їм ніхто не забувся.
Торгсини до жидів ні до чого. Це скоріше до москалів, якщо не хочете просто до комуняків.
2010.06.19 | Via
Та що ви кажете - жиди добре знають, де золото з Торгсинів
2010.06.19 | Михайло Свистович
Так, у всьому винні жиди. Ну і ще трохи негри з в"єтнамцями.
Україна геть одидовіла, говорить івритом та хауса, ходить масово до синагог і пагод та чаклує на нутрощах буйволів.Скільки маю знайомих жидів - жоден не знає, де те золото.
2010.06.19 | Via
Хто знає, де золото - той вам не скаже
А побажання Забужко вчитися у жидів памяті - викликають огиду2010.06.19 | Оксана
Re: Хто знає, де золото - той вам не скаже
Вчитися,колего, треба в усіх, у кого є чому вчитися. І у тих, хто нас перемагав, або від кого ми потерпали. У росіян, скажімо, хоч може і у мене тремтять руки від суперечливості емоцій, які ці ж мої слова викликають. Але то - лише емоції... А реальність є такою, що євреї, поляки, росіяни, німці - то народи, які спромоглися на власну повноцінну державність. І, повірте, в основі процесів державотворення і даржавозбереження у кожного з цих народів є історична пам'ять та пошана до уроків історії. Вони їх, ці уроки, добре вчать. А ми в Україні поки що - двієчники. І саме це, колего, огидно! Соромно, невигідно, назатишно, безперспективно жити у світі народам-"двієчникам".2010.06.19 | Via
В українців є і історична память і повага до себе
І мені не разу не соромно за український нарід. А те, що багато хто меле різні дурниці про не-самоповагу українців, то їх власні проблеми.2010.06.19 | Кушкін
БНГ (с) М. Свистович
2010.06.19 | harnack
Re: БНГ (с) М. Свистович: БНГ? - Бог Ненавидить Гоїв?
2010.06.20 | Михайло Свистович
не у всіх Re: В українців є і історична память і повага до себе
От у Вас - недостатньо, якщо чиясь стаття завадила Вам прийти вшанувати пам"ять жертв Голодомору. А жодного жида стаття з посиланням на історію іншого народу та закликом вчитись у нього не зупинила б перед приходом на акцію вшануванням жертв Голокосту.2010.06.20 | Via
Я вшановую загиблих щорічно 22/25 листопада
Але й на цей захід звернула увагу, звісно, заодно і попіарила під час пікетування суду над Коханівським пару днів тому.Але - після такої статті Забужко я втратила бажання брати участь у такому заході, злука жидів з українцями під памятником Голодомору мені особосто видається ганьбою для українців.
Щодо самоповаги - то якраз у всіх українців з цим все гаразд. Інша справа, що є безліч голосильників-критиканів - "Ой ви не те робите і не так робити для власної самоповаги". То тут відповідь одна - не вчіть вченого їсти хліба печеного. І цим мене також взбісила стаття Забужко - вишукалася вчителька самоповаги
2010.06.20 | Kulish
Re: Я вшановую загиблих щорічно 22/25 листопада
По-перше, незрозуміло, при чому тут жиди?По-друге, до чого тут Забужко? Її, здається, на акції не було.
І, по-третє... До деяких подій не можна відноситись в залежності від того, чи вдарила сеча в голову або не так карта лягла.
2010.06.20 | Via
Перечитайте статтю уважненько - зрозумієте
до чого там жиди. Це раз.Два - аби Забужко у кінці цієї паскудненької статті дописала, що вона сама на цю акцію не йде, а лише подзявкати вирішила - то я б туди пішла, можливо. Хоча не факт.
Три - є акція щорічна у листопаді, а всілякі інші акції, за три дні анонсовані і невідомо ким організовані, не є обовязково-приоритетними - повторюватимуть щорічно і інформуватимуть краще, буде більше людей, якщо вже вирішили другу на рік акцію робити регулярною. Років за пять буде все гаразд.
2010.06.20 | Kulish
Прочитав уважно...
Щодо Амалека - чудовий приклад. Треба у жидів повчитись.Ось моя покійна мама розказувала. Коли її маму (мою бабусю) взимку 33-го свої ж земляки вигнали з хати, і вона з трьома малими дівчатами (одна - моя мама) просилась до сусідів у хату - ніхто не пустив. Мабуть, це жиди були.
Тільки в сусідньому селі знайшовся родич, який пустив, не дав замерзнути...
А так у всьому жиди винні!
2010.06.20 | Via
Хто саме вигнав з хати - НЕ ЗАБУВАЙТЕ
І про Торгсини, і про перевернуті у печах горщики з лободою і про податки теплими шкурами свиней і про ще безліч чого - ПАМЯТАЙТЕ!А всі ці загравання жидів - хай вони вас не оманюють. Саме за це з презирством ставитимуся до Забужко надалі, а Вам раджу не піддаватися облудливим улесливим байкам - в память і про ваш розорений рід.
2010.06.20 | Kulish
Так з тими, хто виганяв, ще більш-менш ясно...
Їх нащадки серед нас живуть.А от як бути з тими, хто не пускав?
Потім по цим селам тільки собаки бігали...
2010.06.20 | Михайло Свистович
москалі Re: Хто саме вигнав з хати - НЕ ЗАБУВАЙТЕ
Не в Єрусалимі і не в Тель-Авіві Голодомор планувався, не в синагогах рабини його обговорювали, не на івриті чи ідіші розпорядження писались.Via пише:
> І про Торгсини, і про перевернуті у печах горщики з лободою і про податки теплими шкурами свиней і про ще безліч чого - ПАМЯТАЙТЕ!
І до чого тут жиди? Особливо до перевернутих горщиків.
2010.06.20 | Михайло Свистович
Re: Я вшановую загиблих щорічно 22/25 листопада
Kulish пише:>
> По-друге, до чого тут Забужко? Її, здається, на акції не було.
була
2010.06.20 | Kulish
Була - і добре!
2010.06.20 | Михайло Свистович
Ніщо не заважає вшанувати їх ще раз, тим більше зараз
Via пише:> Але й на цей захід звернула увагу, звісно, заодно і попіарила під час пікетування суду над Коханівським пару днів тому.
> Але - після такої статті Забужко я втратила бажання брати участь у такому заході, злука жидів з українцями під памятником Голодомору мені особосто видається ганьбою для українців.
По-перше, ніяка злука з іншими невинно постраждалими не є ганьбою, по-друге, ніякої злуки там не було, була стаття однієї людини.
> Щодо самоповаги - то якраз у всіх українців з цим все гаразд
Якби було все гаразд - не мала б Україна нинішніх проблем.
> Інша справа, що є безліч голосильників-критиканів - "Ой ви не те робите і не так робити для власної самоповаги"
І саме Ви виступили в цій ролі
> І цим мене також взбісила стаття Забужко
А відігралися Ви на жертвах Голодомору
2010.06.19 | Роман Сербин
Варта наглосити: Вчитися треба в усіх, у кого є чому вчитися!
2010.06.20 | Via
Логічно вже очікувати екскурсію і до Стіни Плачу?
2010.06.19 | Михайло Свистович
Судячи з того, як вони живуть, вони не знають
Via пише:> А побажання Забужко вчитися у жидів памяті - викликають огиду
Як і Тарас Шевченко, не бачу нічого огидного навчатись у інших того, що в них краще за нас
2010.06.19 | Via
Хто сказав. що краще? Жиди сказали? Забужко сказала?
То нагадаю "Коли українець народився - жид заплакав". А Забужко хай польовий секс досліджує, а не пащекує гидоту в статтях про Голодомор2010.06.19 | Михайло Свистович
Кожна адекватн людина бачить, що краще
Тому жиди й не мають тих проблем, що українці.Via пише:
> То нагадаю "Коли українець народився - жид заплакав"
Це - неправда
> А Забужко хай польовий секс досліджує, а не пащекує гидоту в статтях про Голодомор
Вона не пащекує жодної гидоти
2010.06.19 | Via
Ага,вона просто ненавязливо оповідає історію еврейського народу
2010.06.19 | Михайло Свистович
І нічого страшного в цьому немає
2010.06.19 | Via
Та дійсно - памятайте ж і історію жидів :(
2010.06.20 | Михайло Свистович
Re: Та дійсно - памятайте ж і історію жидів :(
І в цьому теж є лише позитив, як і в будь-якому знанні.2010.06.19 | selu
Ви нічого страшного не бачите, а Via бачить. Може статі різні?
2010.06.20 | Михайло Свистович
Re: Ви нічого страшного не бачите, а Via бачить. Може статі різні?
Стать тут ні до чого. З Забужкою в нас теж різні статі.2010.06.19 | Роман Сербин
Ховаючись за ніками можна писати щозавгодно, доки не зніме адмін
Via пише:> То нагадаю "Коли українець народився - жид заплакав".
Це виглядає як цитата․ Може б дали посилку?
> А Забужко хай польовий секс досліджує, а не пащекує гидоту в статтях про Голодомор
Мабуть не так
2010.06.20 | Via
Я публічна людина, знана в реалі багатьма майданівцями.
І аж ніяк не ховаюся за ніком.Щодо цитати - гугліть, хтось сказав, або й народна мудрість, цитата доволі знана.
2010.06.20 | Роман Сербин
Re: Я публічна людина, знана в реалі багатьма майданівцями.
Via пише:> І аж ніяк не ховаюся за ніком.
> Щодо цитати - гугліть, хтось сказав, або й народна мудрість, цитата доволі знана.
Може й мені ви знайомі, але за ніком неможу пізнати.
Що до <народноі мудрости>, то не все що йде за <народну мудрість> є насправді мудрим.
2010.06.20 | Via
Не все. але багато чого - і варто до того дослухатися.
А мій ЖЖ тут - з фото, може ми і знайомі у реалі:http://viaaaa.livejournal.com
2010.06.21 | selu
Впізнавайте. (л)
http://bilozerska.livejournal.com/195358.html2010.06.19 | Роман Сербин
Що саме у вас викликає огиду?
2010.06.19 | Via
Ось це:
"1933-й – це наш "мхіят Амалек"" - брехня це. Ми одвірки египтянам кровью овечою на мазали і їх немовлят не вирізали. Тому українській нації ніякі Амалеки не намічаються і не загрожують.І не пішла сьогодні до меморіалу саме із-за цієї паскудної статті Забужко
2010.06.19 | Михайло Свистович
Re: Ось це:
Via пише:>
> І не пішла сьогодні до меморіалу саме із-за цієї паскудної статті Забужко
показавши, що насправді Вам пофіг пам"ять жертв Голодомору
2010.06.19 | Via
Головне, що вам не пофіг - Амалека ж згадали?
2010.06.19 | Михайло Свистович
Так, мені не пофіг, тому жодна стаття не може мені завадити
2010.06.20 | Роман Сербин
Нефортунне звернення Забужко до прикладу з біблійної історії
Via пише:> "1933-й – це наш "мхіят Амалек"" - брехня це. Ми одвірки египтянам кровью овечою на мазали і їх немовлят не вирізали. Тому українській нації ніякі Амалеки не намічаються і не загрожують.
Хотячи наголосити конечність зберегти пам'ять про Голодомор українською нацією, Забужко нефортунно звернулася до біблійної історії про жидівського царя Саула і амеликитян, при тому недавши повного пояснення що властиво сталося між жидами і амеликитянами.
Пророк Самуїл прийшов до Саула і сказав йому ″2. Так каже Господь Сил: Я зваживсь покарати те, що Амалек зробив Ізаїлеві, ставши йому на дорозі, як він ішов із Єгипту. 3. Іди ж і удар на Амалека, видай за загладу цілковиту його й усе, що в нього, не щади нічого, згублюй чоловіків і жінок, дітей і немовлят, волів і овець, верблюдів і ослаів.″ (І Самуїл 15)
Це й зробив Саул, залишивши живим лише одного царя амалекитян, Агага, з роду якого пізніше вийшов Гаман. Саул за це був покараний․
Наука з історії Амана є дуже контроверсійнoю сьогодні в жидівському світі тому що, якщо застосувати до неї критерії ХХго сторіччя, то знищення Амалека, себто амалекитян рівняється геноцидові. Отже у цій історії є два заповіді: 1) знищити Амалек; 2) пам'ятати що Амалек зробыв. (Але як використовувати цю пам'ять?) Якщо поґуґлюєте "commandment to destroy Amalek" (знищити) то дістанете 228 відповідей, а на "commandment to remember Amalek" - 515. Амалека жиди щорічно згадують, але конкретна наука з цього залишається контроверсійною.
Забужко не осмислила до кінця, чи контроверсійна історія Амалека надається для заохочування збереження пам'яті про Голодомор. Але тут є загальна проблема коли недосмислюємо до кінця емоційні відрухові реакції. Агітація Забужко ″проти всіх″ була зроблена по тій самі лінії НЕДООСМИСЛЕННЯ․․․
2010.06.20 | Via
Забужко зобовязана думати мізками, а не ляпати що попало
Це її проблема, але коли вона пнеться у "іліту нації" - то це вже проблема й нації. Проте у всьому є і позитив - стало видно, хто вона є насправді.2010.06.20 | Михайло Свистович
Re: Забужко зобовязана думати мізками, а не ляпати що попало
Via пише:> Це її проблема, але коли вона пнеться у "іліту нації" - то це вже проблема й нації. Проте у всьому є і позитив - стало видно, хто вона є насправді.
Нічого не стало видно.
2010.06.19 | harnack
Процедура пам'яті: жиди пам'ятають - тож пам'ятаймо й про жидів!
2010.06.19 | Роман Сербин
сенс: - тож пам'ятаймо й про жидів!
2010.06.20 | Михайло Свистович
Пам'ятаймо насамперед про себе, а вчимось у всіх, в кого є чому
2010.06.18 | harnack
Голодоморять+Янукоморять: а вони й надалі каснаєзьічнїчают!
2010.06.19 | Роман Сербин
Свічка - символ пам'яті та освіченості про Голодомор-ґеноцид
Майдан-ІНФОРМ пише:> Київ, 19 червня, 12.00. Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні.
> http://holodomor33.org.ua/
О.Забужко: На підтримку одної громадської акції: Не дамо згасити свічу
Підтримуючи заклик шановної письменниці не можу погодитися з деякими її твердженнями про сьогоднішню Україну:
> Ми ж їх, ці наслідки, бачимо щодня, тільки не замислюємось над ними. Голодомор навчив мільйони українців: щоб вижити, треба "вкрасти з колгоспу".
Це правильно․
> В 1991-му році внуки "розкуркулювачів" 1933-го – тодішня партсовноменклатура – отримали собі в повне розпорядження велетенський, багатющий "колгосп" під назвою "Україна" – і, гнані тим самим, уже неусвідомленим, спинномозковим рефлексом, дружно, як зграя голодних щурів, ринулись волікти "з колгоспу" до себе "в хату" – в маєтки і на офшори...
Це також правильно, але треба додати, що це вже не ті самі роди; розкуркулювачі в більшості не голодували, і їхні внуки не <гнані тим самим рефлексом> для збереження життя, що виробили голодуючі НЕ-розкуркулювачі а ЖЕРТВИ розкуркулювачів․
> При мовчазній, між іншим, згоді мільйонів інших "колгоспників", які на їх місці, найпевніше, чинили б так само: Голодомор на цілих три покоління зробив у нашій свідомості казнокрадство (до 1933-го страшне слово, вживане в народі нарівні з "убивством" і "богохульством"!) – морально неосудним.
Автор знає краще українське суспільство в якому живе, ніж я, який лише приїзджає в Україну що року на кілька тижнів․ Але моє вражіння з тих людей, що я зустрічав і запізнав, що такого ґлобального осудження українців не відповідає правді․
> У генетичній пам'яті відклалося: всяка самочинна "громадська складка" (наприклад, для помочі мрущим від голоду) грозить Гулагом – і зникла пошана до "громадських грошей" (бюджету!), стало "и все вокруг народное, и все вокруг мое" © – головне діло, дорватися до "роздачі"...
По-перше, <генетична пам'ять>, в найкращому може бути лише метафорою, яка нажаль в цьому випадку невдала, бо не відповідає дійсності․
По-друге, такої поголовної корупції Україна не витримала б․ Не треба приписувати курупцію політиків та <злодіїв в законі> на все населення, бо знову ж таки, Україна не витримала б такої масової корупції, а країна існує․
> Скільки наших співвітчизників уже й не уявляє собі, що в державі – своїй державі! – може бути якось інакше?
Думаю, що багато співвітчизників розуміють це, і доказали своє розуміння на Майдані під час так званої помаранчевої революції․ Що їх опісля зрадила політична еліта, то вже інша тема․ Я вже неговорю, про політчину незрілість голсування проти всіх, яке привело до влади росийських націоналістів з табору Януковича․
> Ось це й є Голодомор в дії – сповільненій, бувають такі бомби... І стоїть Україна отвором на всі чотири сторони світу, як дім без господаря: колгосп, що його наввипередки пустошать казнокради, скинувши попередньо з церкви хреста.
Думаю, що не точно! Україна має гостодаря-хазяїна․ Сталіна також називали хазяїном, і він справді був хазяїном, чи як тепер кажуть - манаджером․ Хазяїном-манаджером є Янукович․ Проблема в іншому - на чию користь він <хазяїнує″ - для людей, як він заявляє, чи для олігархів, партократів, своєї родини і т․д․ господарює сучасний президент․ Україна стає внутрішньою колонією <нашої-несвоєї> еліти, а не <народу>․
> І допоки ця причиново-наслідкова зв'язка – 1933 – 1991 – 200... – не увійде, стійко і твердо, в масову свідомість, країна не вилікується – так і будемо знов і знов репродукувати той самий, закладений у 1933-му "товаришем Сталіним", збій цивілізаційного механізму.
Усвідомлення українського ґеноциду, найбільшою людською трагедією якого було винищення голодом мільйони українського населення в Українській РСР та РСФСР (не треба їх забувати), треба брати в разом з нищенням українських національних еліт та Української Церкви, заселенням України переселенцями з РСФСР․ Це є важливе для виздоровлення українського суспільства․ Але ця трагедія не є одинокою в українській історії․ До неї треба долучити нищення України й української нації під час Другої світової війни, як нацистами так і комуністами, та продовження нищення української нації після війни․
Заклик пані Забужко вповні підтримую․ Свічці не дати загаснути․ Одночасно, запалюючи свічку осмислюймо нашу історію та майбутнє․
2010.06.19 | Sean
прийшов з акції (л)
http://maidanua.org/static/news/2010/1276951038.htmlНароду було мабуть сотні півтори, може дві, я сподівався що буде більше. Були і присутні тут майданівці.
З політиків бачив лише Огризка з дружиною.
2010.06.19 | Роман Сербин
Чому так мало? Невже ж в Києві немає ГРОМАДЯН що розуміють?
А хто був з української інтелектуальної еліти? Чи не дачі перешкожали киянам в цьому заході? Враження зі зовні - не будуюче․2010.06.20 | selu
Мабуть розуміють: прийшов, постояв, пішов. Це не акція для них.
2010.06.20 | catko
просто такі акції неправильно організовують
якщо акція мала за мету зробити суспільний резонанс то принаймні її не треба було робити в той день і в ту годину що і розрекламований по всіх бігмордах києва редбулфлугтаг на русанівському каналі - там напевне більше 20 тисяч прийшло.а якщо акція була спрямована на "хто розуміє той прийде" тоді все відбулось так як є і воно дійсно відображає ментальність досі совкового українця. і нема чого потім жалітись що американські українці які на такі акції збираються тисячами - потім нас посилають в задницю за неспроможність.
2010.06.20 | Роман Сербин
Re: просто такі акції неправильно організовують І НЕДООСМИСЛЕНІ
catko пише:> якщо акція мала за мету зробити суспільний резонанс то принаймні її не треба було робити в той день і в ту годину що і розрекламований по всіх бігмордах києва редбулфлугтаг на русанівському каналі - там напевне більше 20 тисяч прийшло.
І чи є сенс розтягати акцію від тепер до листопада?
> а якщо акція була спрямована на "хто розуміє той прийде" тоді все відбулось так як є і воно дійсно відображає ментальність досі совкового українця. і нема чого потім жалітись що американські українці які на такі акції збираються тисячами - потім нас посилають в задницю за неспроможність.
Тоді не треба розголошувати цю акцію як загально-національної, бо це лише знеохочує. Треба навчитися планувати на УСПІХ хоча менших речей, ніж на НЕВДАЧУ великих проектів!
2010.06.20 | Михайло Свистович
Так, день і час обрані вкрай невдало
Краще б це зробити в будень на вечір, щоб люди після роботи могли прийти, бо на вихідні багато хто їде з Києва, а решта рятуються від спеки в інших місцях.2010.06.20 | Kulish
Re: прийшов з акції (л)
Акція, не побоюсь цих слів, була красивою та вражаючою.Але прийшло дуже мало людей. Десь зо дві сотні. І з них половина - священники (з Філаретом та Гузаром!) й журналісти.
Мабуть, суспільство не розуміє, що відношення до загиблих українців - це не політика, а справа совісті.
Тим більше, що ми всі - нащадки тих, хто вижив. За тих, хто вмер у страшних муках, нікому заступитись...
2010.06.20 | WWW
Пригадалася фраза із фільма Спілберга "Мюнхен"
Точно не пригадаю, суть: "Дуже важливо мати свій дім"Невже українці не розуміють, що технологія у тому, щоб той дім, куди можна було б вернутися і який захистить - зламати.
Битва не через минуле за майбутнє, а за теперішнє - силова, щоб не дати скористатися шансом. Бо із символів - одна війна, у якій український актор співає народну пісню "Ніч яка місячна..." на мелодію іспанського романсу.
Чим і треба користатися. Голодомор - не символ, а те, за що потрібно продажних паханів саджати, і стояти за те до останнього.
Бо як не встоїмо, то тоді вже будемо не ми.
Євреї, навіть із своїм довічним колабораціонізмом у різних імперіях (хтось через фінансовий бізнес, більшість - як середній клас) - добре розуміють, що перед владою держави (суверенітету) - нічого не встоїть.
Тому у фільмі із євреями, про євреїв, знятим євреєм і звучить - немає ціни, яку ми не заплатимо за свій дім.
2010.06.21 | selu
Корисніше майдан-2004 пригадати: кого до влади привели.
2010.06.26 | WWW
Не маєшь розуму сам управлятися, вимушений користуватися
філософією випадку.І варто розрізняти: одна справа не пускати наволоч в умовах поінформованості, інша вести наволоч в умовах не повної поінформованості.
2010.06.26 | Читач
Читав-читав цю гілку і дякуючи Віа зрозумів
що ніколи не проголосую за "Свободу".А хто з знайомих скаже "а може, Свобода", то дам лінк на цю гілку.
Як там усі "публічні люди" з таким IQ, то капєц.
І якщо "Свобода" це єдина наша тіпа національно орієнтована опозиція, то пропала Україна.
Заповідник, млять. Клініка. Мудель Ющ на цьому фоні геній, йопт....Куди катімся...
Пішов бухать і дивицця як США Гані програють...