Відповіді

• 2010.06.25 | Alexx

  Re: Підприємці готуються до евакуації з України

  Їм не потрібен середній клас, їм треба безмовне бидло, яке працюватиме за пайку.

• 2010.06.26 | Mykola_2007

  Щось мені видається, що цей кодекс вони приймуть

  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2010.06.26 | papaya

    Re: .... цей кодекс вони приймуть - и будет все ок!

    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.06.26 | Slavix

      100%

      Зараз вичитую проект "з олівчиком". Міркую: довичитую, почну підтягувати англійську і мазати лижі салом щоб мати можливість чкурнути звідси від податкової інквізиції.
      Наразі на 150 сторінок проекту накатав конспективно (!) вже 9 сторінок зауважень. Лишилося добити ще 400 сторінок.
      Симптоматично, що кодекс "мочить" не лише малий та середній бізнес (особливо тих, хто торгує за готівку: тих можна взагалі вбити контрольними позаплановими перевірками, труну опечатати, арештувати та вилучити до кінця терміну її зберігання і стягнути плату за збереження зі спадкоємців), а й по державним/комунальним/приватизованим підприємствам або підприємствам, що мають інвестзобов"язання та й взагалі по фізособам, щодо яких є підозра що в них може бути (або вони приховують) майно або майнові права. Водночас є деякі лазєйкі, через які, подекуди не без допомоги податківців можна херити податки.
      
      Думаю, що до середини наступного тижня добью другий розділ та скину перелік зауважень з посиланням на положення та може якісь міркування.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2010.06.26 | Pavlo Z.

        З вдячністю почитаю, чекаю:)

        Slavix пише:
        > Зараз вичитую проект "з олівчиком". Міркую: довичитую, почну підтягувати англійську і мазати лижі салом щоб мати можливість чкурнути звідси від податкової інквізиції.
        > Наразі на 150 сторінок проекту накатав конспективно (!) вже 9 сторінок зауважень. Лишилося добити ще 400 сторінок.
        > Симптоматично, що кодекс "мочить" не лише малий та середній бізнес (особливо тих, хто торгує за готівку: тих можна взагалі вбити контрольними позаплановими перевірками, труну опечатати, арештувати та вилучити до кінця терміну її зберігання і стягнути плату за збереження зі спадкоємців), а й по державним/комунальним/приватизованим підприємствам або підприємствам, що мають інвестзобов"язання та й взагалі по фізособам, щодо яких є підозра що в них може бути (або вони приховують) майно або майнові права. Водночас є деякі лазєйкі, через які, подекуди не без допомоги податківців можна херити податки.
        >
        > Думаю, що до середини наступного тижня добью другий розділ та скину перелік зауважень з посиланням на положення та може якісь міркування.
        Якщо можна - скиньте паралельно на peremoha2010@gmail.com
        Дякую!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2010.06.30 | Slavix

          Re: З вдячністю почитаю, чекаю:)

          Загляньте в скриньку. Ніби відправив (глючило трошки, тому не впевнений)

        • 2010.06.30 | Slavix

          Викладаю писанину в сирому вигляді. Не судіть надто суворо ;)

          1. Принципово нова структура кодексу: кожен розділ має окрему нумерацію статей;
          2. Вводяться поняття акцизний, екологічний податок
          3. Декларуються обмеження органів влади, стосовно нормотворчості в податковій сфері: консультації та роз’яснення не є обов’язковими, підзаконні акти та закони не можуть суперечити Конституції та Кодексу (ст.. 3, розд. І), хоча далі за текстом багато питань передано в сферу управління центрального податкового органу, митного органу, КМУ, мінфіну, НБУ, НКРЕ.
          4. Декларується недопущення дискримінації, залежно від форми власності та походження капіталу (п. 4.1.2 ст.4, розд. І), хоча в подальшому надається пріоритет іноземним інвесторам, дискримінуються комунальні та державні підприємства та інші підприємства, засновані на вітчизняній власності;
          5. Декларується трактування неоднозначностей з законодавстві на користь захисту прав людини (п. 4.1.4 ст.4, розд. І), хоча в подальшому для всіх (крім іноземних інвесторів) встановлюється презумпція винуватості та множинної відповідальності за одне й те ж саме порушення, що суперечить Конституції;
          6. Декларується спрощення адміністрування з метою забезпечення економічності, тобто значне перевищення надходжень до бюджету над вартістю адміністрування (п. 4.1.8 ст.4, розд. І), хоча за фактом ускладнюється, вводиться множинний облік (основний і неосновний), ускладнюється система визначення зобов’язань, обліку та звітності, запроваджується необґрунтоване втручання податкових органів в господарські правовідносини та внутрішню діяльність підприємства;
          7. Зміни до податкового законодавства вносяться не пізніше, ніж за 6 міс. до початку нового бюджетного року та не можуть бути внесені протягом бюджетного року (п. 4.1.9 ст.4, розд. І), хоча сам кодекс приймається пізніше.
          8. Податки не передбачені цим кодексом не сплачуються (п. 4.2 ст.4, розд. І)
          9. Встановлюється статус Кодексу, як спеціального: виключне застосування в податкових відносинах та не застосування в інших відносинах (ст.. 5 розд. І)
          10. Встановлюється вичерпний перелік критеріїв встановлення невідповідності нормативного акту вимогам кодексу (ст.. 7 розд. І)
          11. Встановлюється грошова та натуральна форми оподаткування та застосовується до активів, що належать на правах оперативного управління та господарського відання (п. 8.1 ст. 8 розд. І)
          12. Встановлюються елементи податку (ст..9 розд. І)
          13. Вводяться екологічний податок, акцизний податок, виділяється рентна плата за видобуток і транспортування нафти, закріплюються єдиний та фіксований сільськогосподарський податки, встановлюються цільові надбавки до тарифів на газ (визначається КМУ) та електроенергію (Визначається КМУ та НКРЕ)*, збір на розвиток виноградарства та хмелярства застосовується до 31.12.14 р., скасовується ряд податків (ст.. 11 розд. І), хоча скасовуються фактично «мертві» податки, які й до того мало хто сплачував та в податковій не адміністрували ся окремим інспектором.
          14. До місцевих податків віднесено лише податок на рекламу. Встановлено 4 види місцевих зборів; збір за паркування та ринковий збір справляються до 31.12.13 р.; обов’язкові для встановлення місцевими радами податок з реклами, ринковий збір та збір за провадження деяких видів діяльності (ст.. 12 розд. І)
          15. Встановлюються спеціальні режими оподаткування з метою підтримки малого підприємництва, сільгоспвиробників, ТПР та інноваційної діяльності, встановлюється їх вичерпний перелік (ст..13 розд І)
          16. Надається право ВР АРК право зміни розміру транспортного податку та цільової надбавки на газ; залишились як місцеві органи влади, що мають податкові повноваження - ВР АРК., міські, сільські та селищні ради; обов’язкова публікація положення про місцеві податки до 15 серпня; заборона надавати пільги юридичним особам та ФОП; у випадку не встановлення обов’язкових податків – встановлюється мінімальна ставка податку за Кодексом (ст..14 розд І)
          17. Будь-які заліки та взаємозаліки прирівнюються до бартеру (п.16.1.4. ст.. 16 Розд.1)
          18. Визнається безнадійною прострочена заборгованість осіб, засуджених до позбавлення волі, заборгованість, що не стягнута внаслідок форс-мажору, ліквідованих та збанкрутілих підприємств (перешкода для поновлення реєстрації податковими органами та ін.. кредиторами! (п.16.1.5 ст. 16 розд.1)
          19. Наведено ряд визначень, деякі з яких радикально відрізняються від раніше законодавством встановлених, особливо лізинг, повернення послуг, продаж повітря, товарний кредит, примусовий продаж тощо (п.п. 16.1.6, 16.1.7, 16.1.14, 16.1.15, 16.1.20, 16.1.23, 16.1.26, 16.1.28-16.1.31, 16.1.40, 16.1.42, 16.1.43, 16.1.46, 16.1.48, 16.1.49, 16.1.51, 16.1.55, 16.1.57, 16.1.61, 16.1.62, 16.1.63, 16.1.76, 16.1.80, 16.1.81 ст. 16 розд.1)
          20. Надається право на нерозголошення податковими органами лише тієї інформації, що становить державну таємницю (п.19.1.9 ст. 19 розд.1)
          21. Регулюється питання неможливості повернення товару, що потрапив під контрольну закупку (згідно з ЗУ про захист прав споживачів), встановлюється право на контроль наявності касового апарату та експертиза акцизних марок (п.22.1.9, 22.1.10 ст. 22 розд.1)
          22. Доступ, обстеження та опис всього майна платників податків як об’єкта оподаткування, так і майна, за рахунок якого можна погасити податковий борг в т.ч. житла та будь-якої власності громадян за їх письмового дозволу або за рішенням суду (п.22.1.12, 22.1.13 ст. 22 розд.1)
          23. В судовому порядку забороняти видаткові операції по рахунках юридичних і фізичних осіб, арештовувати майно, у випадку ненадання/неповного надання відомостей платником до органу ДПС, не допуску працівника ДПС до обстеження власності, неподання щорічної податкової декларації фізичною особою (!!!)(п.22.1.17 ст. 22 розд.1)
          24. Вводиться поняття податковий керуючий (п.22.1.18 ст. 22 розд.1)
          25. Надається право органу ДПС подавати позов до дебітора платника податку з метою стягнення заборгованості в рахунок погашення податкового боргу (п.22.1.21 ст. 22 розд.1)
          26. Право органів ДПС проводити опитування фізичних осіб в якості джерела інформації (п.22.1.30 ст. 22 розд.1)
          27. Право органів ДПС визначати податкові та грошові зобов’язання (п.22.1.31 ст. 22 розд.1)
          28. Право органів ДПС здійснювати «дореєстраційні» візити на підприємства та підрозділи з метою перевірки даних, анкетування, визначення обсягів поставок, робіт і послуг та надання роз’яснень (п.22.1.33 ст. 22 розд.1)
          29. Право ДПС опечатувати до винесення рішення суду про спонукання платника податків до виконання вимог (!) приміщення/майно/пристрої платників податків, що здійснюють патентований або ліцензований вид діяльності, у випадку не проведення інвентаризації, ненадання документів для вивчення та вилучення (п.22.1.34 ст. 22 розд.1)
          30. Право ДПС одержувати від НБУ банківську інформацію, від органів МВС, стосовно про зміни проживання, від органів ліцензування, митних органів та органів статистики – іншу інформацію про платників (п.22.1.36 ст. 22 розд.1)
          31. Право ДПС одноосібно змінювати (переводити на інший податковий облік) ВПП та інших платників податків (п.22.1.43 ст. 22 розд.1)
          32. Встановлюється обов’язкова індексація специфічних (фіксованих) ставок (п.31.2 ст. 31 розд.1)
          33. Забороняється перенос податкових пільг на наступний період, зарахування або відшкодування податкових пільг (п.32.4 ст. 32 розд.1)
          34. На використані не за призначенням або невчасно повернені податкові пільги нараховується пеня в розмірі 120 % облікової ставки НБУ (п.32.8 ст. 32 розд.1)
          35. Податковий період може складатися з кількох звітних (базових) періодів (п.35.2 ст. 35 розд.1), визначення дати – в календарних днях.
          36. Вводиться інститут податкової поруки банку, погашення податкового обов’язку за рахунок спадщини (п. 40.2 – 40.3 ст. 40 розд.1)
          37. Обов’язкове застосування звичайної ціни при ЗЕД, бартері, між пов’язаними особами, між особами з різними системами оподаткування (п.41.1 ст. 41 розд.І) та встановлюються методи її обрахування, аналогічні з МКУ (п.41.2 ст. 41 розд.І), оцінщиком (п. 41.3 ст. 41 розд.І) і лише у випадку неможливості визначення вищезазначеними способами застосовується договірна ціна. (п. 41.4 ст. 41 розд.І)
          38. Доводити, що ціна не відповідає звичайному рівню цін покладається, ніби то, на ДПС, тобто вони нараховують податок виходячи зі звичайної ціни на підставі даних наданих на запит платником або без таких (п. 41.16 ст. 41 розд.І)
          39. ВПП мають право укладати з центральним органом податкової служби договорів про ціноутворення та сплачувати «прогнозований» податок протягом дії договору (п. 41.18 ст. 41 розд.І)
          Розділ ІІ
          40. Під відчуженням розуміється не тільки передача права власності, а й користування (п.2.1.2, ст. 2, гл.1 розд.ІІ)
          41. Вводиться поняття «орган стягнення», органи конкретно не визначені, але мають репресивні повноваження (п.2.1.7, ст. 2, гл.1 розд.ІІ)
          42. Органи стягнення мають переважне право на задоволення вимог за рахунок податкової застави, порівняно з іншими кредиторами (п.2.1.12, ст. 2, гл.1 розд.ІІ)
          43. Встановлюється податкова порука банку у випадку оскарження боржником податкового боргу. Порука підлягає реєстрації в податкових органах за місцем знаходження платника та не може бути відкликаною. За податковою порукою податковий борг платника переводиться на банк (п.2.1.13, ст. 2, гл.1 розд.ІІ).
          44. Визначаються поняття помилково сплачені податки і збори, ризик, хронометраж (п.2.1.18, 2.1.19, 2.1.22 ст. 2, гл.1 розд.ІІ)
          45. Встановлюються контролюючі органи – виключно податкові та митні та розмежовується їх компетенція; встановлюється пряма заборона іншим, в т.ч. правоохоронним органам виконувати контрольні функції; органами стягнення визначені виключно органи ДПС та державні виконавці; встановлена заборона проводити стягнення податкового боргу за виконавчим написом нотаріуса (ст. 3, гл.1 розд.ІІ)
          46. Податкова кореспонденція вважається отриманою адресатом, якщо була направлена йому за «податковою адресою», навіть якщо такий платник її не отримав, не перебуваючи за адресою і на момент відправки не повідомив про зміну місцезнаходження. Вимоги, що містилися в неотриманій кореспонденції вважаються обов’язковими до виконання, а за їх невиконання встановлюється відповідальність (ст..4 гл.1 розд.ІІ) При цьому право визначати податкову адресу надається податковому органу
          47. Повернення помилково/надмірно сплачених сум податків можливе лише за відсутності податкового боргу за заявою платника (подається протягом 1095 днів з моменту виникнення права, розглядається – 20 днів спільно з казначейством) (ст..5 гл.1 розд.ІІ)
          48. Податкова звітність формується виключно на підставі первинних та бухгалтерських документів, які підлягають зберіганню протягом 7 (!) років з моменту відображення у звітності або закінчення оскарження, при втраті документів – письмово повідомити контролюючий орган протягом 5-ти днів та відновити протягом 90-та днів; операції за фіктивними правочинами підлягають виключенню з обліку; ненадання документів протягом перевірки тлумачиться як їх відсутність на момент складання звітності, надання їх в подальшому не може бути підставою для скасування/оскарження рішення; при відмові (!) перевіряю чого врахувати надані платником документи вони можуть бути направлені поштою з описом або вручені нарочно до інспекції, якщо таке вручення (отримання листа) відбувається менш, ніж за 3 дні до закінчення перевірки, перевірка продовжується більш, ніж на 5 днів або поновлюється у випадку надання після її завершення (ст..6 гл.1 розд.ІІ, п.23.3 ст.23 гл.4 розд.ІІ)
          49. Встановлюються розпливчасті критерії визначення податкової адреси (ст..7 гл.1 розд.ІІ)
          50. Встановлюється відповідальність представників (!) фізичних осіб за складання податкової звітності (ст..9 гл.2 розд.ІІ)
          51. Зберігається обов’язок звітувати, незалежно від ведення діяльності, податківцям забороняється відмовляти в прийнятті звітності, а у випадку відмови необхідно надіслати поштою разом з заявою, де зазначити дату відмови та прізвище інспектора; обов’язкова електронна звітність встановлюється для середніх та великих підприємств (ПЗ для формування та подання електронної звітності – безкоштовне на сайті податкової), (ст..11 гл.2 розд.ІІ) ;
          52. Встановлюються звітні періоди для подання декларацій (п. 11.7 ст.11 гл.2 розд.ІІ)
          53. Забороняється подавати уточнюючий розрахунок під час та після проведення податкових перевірок; у випадку самостійного виявлення занижень платник сплачує 5% штраф та самостійно обчислену пеню (ст..12 гл.2 розд.ІІ)
          54. Під час розслідування кримінальної справи надається право подати уточнюючий розрахунок, сплатити заборгованість та штрафні санкції, що буде зараховано як компенсація збитків від злочину (ст.. 13 гл.2 розд.ІІ)
          55. Встановлюється примат дії податкових роз’яснень над податковими консультаціями, консультації мають виключно персональний індивідуалізований характер; скасування/зміна консультацій/роз’яснень не створюють обов’язку платника проводити коригування/доплати податків; консультації/роз’яснення можуть бути оскаржені в судовому порядку (ст.. 16-18 гл.3 розд.ІІ)
          56. Податковий орган самостійно визначає суму податкових зобов’язань у випадках несвоєчасного подання декларацій, виявлення завищень/занижень податкових зобов’язань, по податках і зборах, за якими податковий орган самостійно нараховує штрафні санкції, виявлено порушення порядку нарахування зобов’язань платником, рішенням суду особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; при цьому платник відповідає лише за своєчасність і повноту сплати нарахованих сум (п. 19.3 ст.. 19 гл.4 розд.ІІ)
          57. Строк на адміністративне оскарження – 10 днів (апеляція теж), якщо нарахування податкового зобов’язання контролюючим органом не пов’язане з порушенням закону – строк оскарження 30 днів, строк розгляду скарги - 20-60 днів; (не підлягають оскарженню самостійно нараховані або нараховані податковим агентом суми); оскарження не звільняє від сплати або податкової застави, але зупиняє стягнення (ст.. 21 гл.4 розд.ІІ)
          58. Строк на судове оскарження – 1 рік, але в проекті змін до КАСУ – пів року! (п. 21.18 ст. 21 гл.4 розд.ІІ)
          59. Податкова застава не застосовується за наявності податкової поруки (п. 21.20 ст.. 21 гл.4 розд.ІІ);
          60. Вимоги до оформлення, подачі і розгляду скарг визначаються ДПА та ДМСУ (п. 21.22 ст. 21 гл.4 розд.ІІ)
          61. Повідомлення – рішення не можуть використовуватися як докази у кримінальних справах; вони можуть видаватися лише до порушення кримінальної справи або після набрання вироком суду законної сили (п. 23.4 ст. 23 гл.4 розд.ІІ)
          62. Податкова вимога направляється виключно податковими органами самостійно або за поданням інших контролюючих органів, є підставою для застосування податкової застави; у випадку надходження податкової вимоги боргом, що підлягає сплаті для зняття застави визнається і та сума, що виникла після направлення вимоги (ст. 24 гл.4 розд.ІІ)
          63. Під податковий контроль підпадає також дотримання законодавства про ліцензування та патентування, правоохоронним органам (в тому числі прокуратурі !!!) заборонено брати участь в перевірках (ст. 26 гл.5 розд.ІІ)
          64. До способів контролю віднесено проведення хронометражу (моніторинг діяльності), опитування фізичних осіб та обстеження (ст. 27 гл.5 розд.ІІ)
          65. Встановлюється подвійний податковий облік: основний облік – за місцем проживання/реєстрації фізичної особи/ місцем розташування/реєстрації керівного органу юридичної особи; неосновний – за місцем перебування об’єкту оподаткування (провадження діяльності, знаходження майна); юридичним особам та ФОП ставати на обліки обов’язково, незалежно від обов’язку сплатити податкові зобов’язання (п.28.2-28.3 ст. 28 гл.5-1 розд. ІІ)
          66. Встановлюється обов’язок повідомляти податкові органи не лише про об’єкти оподаткування, а й про об’єкти, пов’язані з оподаткування, а також встановлюється обов’язок орендодавця інформувати податкову про всіх своїх орендарів; інформація надається протягом 10-ти днів з моменту появи об’єкту оподаткування разом з заявою про постановку на неосновний облік (п. 28.3 ст. 28 гл.5-1 розд. ІІ)
          67. На виправлення помилок в документах, поданих для взяття на податковий облік надається 5 днів; у випадку неподання протягом 5-ти днів або повторному виявленні помилок сплачується штраф (п. 28.9 ст. 28 гл.5-1 розд. ІІ)
          68. Взяття на основний облік юридичних осіб за загальним правилом здійснюється на підставі даних державного реєстратора; у випадках акредитації/повідомної легалізації – протягом 10-ти днів подається заява до податкового органу; договори про спільну діяльність/розподіл продукції/представництво та довіреності видані нерезидентами постійним представникам підлягають реєстрації в податкових органах; податковий орган має право самостійно відносити платників до категорії ВПП або інших категорій та визначати основне місце обліку (ст. 29 гл.5-1 розд. ІІ)
          69. Взяття на облік ФОП – за даними реєстратора, реєстрація незалежної професійної діяльності – за заявою на строк дії документа, що підтверджує таке право; обов’язково повідомляти податкові органи про зміну облікових даних протягом місяця після зміни (ст.. 30 гл.5-1 розд. ІІ)
          70. Будь-які зміни щодо облікових даних юридичних осіб їх посадових осіб та відокремлених структурних підрозділів подаються протягом 10-ти днів з моменту внесення, інакше застосовуються санкції (ст.. 31 гл.5-1 розд. ІІ)
          71. Встановлюється право податкових органів вимагати в судовому порядку скасовувати державну реєстрацію припинення юридичної особи, зміни до установчих документів та рішення учасників та керівних органів юридичних осіб про такі зміни (п.32.2 ст.. 32 гл.5-1 розд. ІІ)
          72. Органи, що реєструють права на рухоме майно повинні повідомляти податкові органи не лише про власників, а й про користувачів майна не пізніше 10-го числа наступного місяця (п.33.3 ст. 33 гл.5-1 розд. ІІ)
          73. П. 37.1.2.2 та 37.1.2.3 – були розділені, можливо, помилково (п.37.1.2 ст. 37 гл.5-2 розд. ІІ)
          74. Передбачається використання інформації наданої органами державної влади, місцевого самоврядування, банками, податковими агентами, реєстраторами прав, а також добровільно наданої або наданої на запит інформації та оприлюдненої інформації (п.37.1.6 ст. 37 гл.5-2 розд. ІІ)
          75. Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати протягом 30 днів відповідь на запит податкової та підтверджуючі документи, підстави для направлення запиту визначає центральний податковий орган, порядок надання інформації визначає КМУ, але на запит оформлений з порушенням встановлених вимог можна не відповідати (п.38.3 ст. 38 гл.5-2 розд. ІІ)
          76. Передбачається можливість витребувати інформацію про рух коштів в більшому обсязі, ніж визначено законом на підставі рішення суду за місцем знаходження податкового органу (п.38.4 ст. 38 гл.5-2 розд. ІІ)
          77. Обмеження в наданні інформації, не передбачені цим кодексом не застосовуються – грубо порушує конституцію, законодавство про інформацію, у сфері державної таємниці, професійних таємниць та іншої конфіденційної інформації (п.38.6 ст. 38 гл.5-2 розд. ІІ)
          78. Передбачається можливість проведення планових виїзних перевірок в приміщенні контролюючих органів за бажанням платника за відсутності приміщення для проведення перевірок (п.43.2, ст..43 гл. 5-3 розд. ІІ)
          79. Платники податків поділяються на групи ризиків високий, середній, незначний з частотою планових перевірок раз на рік, два або три роки відповідно (п.43.3, ст..43 гл. 5-3 розд. ІІ)
          80. При плануванні перевірок кількома контролюючими органами протягом року така перевірка проводиться спільно та одночасно (п.43.6, ст..43 гл. 5-3 розд. ІІ)
          81. Позапланова виїзна перевірка може проводитись щодо здійснення господарської діяльності без реєстрації, приховування трудових відносин з найманими працівниками (в т.ч. проводитись в приміщенні контролюючих органів), проводиться без попереднього повідомлення платника в більшості випадків: виявлення різного роду невідповідностей в т.ч. під час зустрічних звірок (що не є перевірками), несвоєчасне подання звітності, наявність підозр про порушення податкового/валютного законодавства, оскарження платником повідомлення-рішення, у випадку ненадання документів на запит податкової, за наслідками перевірки інших платників, у випадку реорганізації/ліквідації/порушення справи про банкрутство платника, якщо платник намагається відшкодувати ПДВ, ненадання або надання неправильно заповненої податкової накладної контрагенту, за наявності збитків протягом двох базових періодів, на вимогу правоохоронних органів, повторна, протягом року, втрата платником документів, у випадку виявлення порушень вищестоящим податковим органом порушень нижчестоящих органів, у випадку несплати податковим агентом податку з доходів фізичних осіб, інших випадків (п.44.1-44.2, ст..44 гл. 5-3 розд. ІІ)
          82. Контрольні виїзні перевірки проводяться за місцем діяльності без попередження особи; контрольні виїзні планові перевірки можуть проводитись раз на місяць (!); позапланові перевірки без обмеження періодичності – при наявності підозр про можливі порушення законодавства платником, звернення споживачів, звернення органів влади в т.ч. місцевих, несвоєчасне подання звітності та іншої інформації, отримання «інформації» про порушення в сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, порушення трудового законодавства (неофіційне працевлаштування), порядку застосування касових апаратів, подання скарги платником на рішення/дії контролюючих органів, виявлення порушень під час попередніх перевірок (п.45.4, ст..45 гл. 5-3 розд. ІІ)
          83. Встановлюється тривалість для проведення перевірок, терміни та підстави їх продовження, визначається зупинення перевірки (на 30 днів або до проведення певних дій), при цьому контрольними перевірками можна повністю заблокувати роботу (п.46.4 - 46.7, ст..46 гл. 5-3 розд. ІІ)
          84. Застосовується опитування фізичних осіб в т.ч. в приміщеннях ДПС як засіб отримання інформації про можливі правопорушення; в ч. 47.1 допущена стилістична помилка – замість «порушення» - «правопорушення» (ст..47 гл. 5-3 розд. ІІ)
          85. Передбачається можливість «обстеження» територій, приміщень та будь-якого іншого майна, яке може використовуватись для господарської діяльності або на яке можна накласти стягнення в т.ч. майна та житла фізичних осіб (ст..48 гл. 5-3 розд. ІІ)
          86. Передбачена можливість проведення під час перевірки експертизи на договірних засадах, при цьому не вказується хто її оплачуватиме (ст..49 гл. 5-3 розд. ІІ)
          87. За відсутності порушень під час перевірки складається довідка, за наявності – акт, який є підставою для винесення повідомлення-рішення (ст.. 51 гл. 5-3 розд. ІІ)
          88. Дозволяється використання непрямих методів при веденні підприємницької діяльності без реєстрації, неподанні звітності, відсутності первинної та бухгалтерської документації; до непрямих методів відносять: економічний аналіз, спостереження, аналогії, доходів-витрат; до уваги беруться заяви працівників про фактично отриману заробітну плату, спостереження за виробництвом з метою визначення обсягів, попередній період діяльності, якщо він був прибутковий або діяльність аналогічного підприємства, якщо діяльність платника була збиткова; у разі перевищення витрат над доходами платник надає протягом 20-ти днів пояснення податковому органу про джерела витрат, якщо вони визнані недостовірними – сума збитків зараховується до доходу (ст.. 52 гл. 5-3 розд. ІІ)
          89. Погашення податкового боргу або податкових зобов’язань можливе за рахунок коштів платника, в т.ч. надміру або помилково сплачених до бюджету, отриманих від діяльності або продажу активів, позичені кошти, а в примусовому порядку джерелом погашення є майно, крім: майна та майнових прав третіх осіб, які перебувають у користуванні/на зберіганні платника, які перебувають в зареєстрованій заставі (до виникнення права податкової застави), майна у складі ЦМК державних підприємств, що не підлягають приватизації (ст.. 53 гл. 6 розд. ІІ)
          90. Придбання майна, підприємницька діяльність з яким підлягає ліцензуванню дозволяється тільки особам, що мають ліцензію (п. 53.4.6 ст.. 53 гл. 6 розд. ІІ)
          91. Додатковими джерелами сплати податкового боргу можуть виступати: дебіторська заборгованість платника податків, при боргу відокремлених структурних підрозділів – майно основного підприємства, кошти банків та фінансових установ, незалежно від джерел походження (крім коштів статутного капіталу) без застосування обмежень щодо чужого майна, майно учасників договору про спільну діяльність, якщо заборгованість виникла з такого договору (п.п. 53.6, 53.7, 53.9, 53.13 ст.. 53 гл. 6 розд. ІІ)
          92. Забороняється уступка (погашення) податкового боргу третіми особами (53.8 ст.. 53 гл. 6 розд. ІІ)
          93. За наявності податкового боргу оплата зараховується за черговістю виникнення боргу, незалежно від волі платника, оплата поточних зобов’язань до оплати боргу не дозволяється (53.10 ст.. 53 гл. 6 розд. ІІ)
          94. У випадку порушення справи про банкрутство норми податкового кодексу не застосовуються (53.11 ст.. 53 гл. 6 розд. ІІ)
          95. За наявності податкового боргу майно боржника переходить у податкову заставу без письмового оформлення (54.2 ст.. 54 гл. 6 розд. ІІ)
          96. Податкова застава виникає наступного після останнього дня сплати податкового боргу/зобов’язання, поширюється на ліквідне майно, балансова (а за відсутності - оціночна) вартість якого в 2-3 рази перевищує борг, а також на майно, яке може бути придбано в майбутньому (!) про що складається акт опису, який складається податковим керуючим; за відсутності/недостатності/неліквідності майна складається акт про це; у випадку не допуску податкового керуючого до опису майна – за рішенням суду арештовується майно та рахунки платника; платник податків повинен наступного дня після набуття права власності на майно повідомляти про це податковий орган для можливого включення такого майна до складу податкової застави; неподільне майно включається до застави у повному обсязі, відчуження заставного майна не допускається, його заміна можлива лише за згодою податківця (ст.. 55 гл. 6 розд. ІІ)
          97. Податкова застава має пріоритет над іншими видами застави та зобов’язаннями (ст.. 56 гл. 6 розд. ІІ)
          98. Вводиться інститут податкового керуючого, що відповідає за майно боржника, яке може бути передано в податкову заставу (ст.. 57 гл. 6 розд. ІІ)
          99. Податкова застава припиняється сплатою податкового боргу, закінченням позовної давності за боргом, податковою порукою, процедурою банкрутства (ст.. 59 гл. 6 розд. ІІ)
          100. Майно платника може бути заарештоване, якщо він виїжджає за кордон, відмовляється від проведення перевірки, переховує або передає майно третім особам, порушує або може порушити режим податкової застави, порушує законодавство щодо ліцензування, патентування, сертифікації, не допускає податкового керуючого для опису або обстеження майна; арешт накладається органом ДПС на будь-яке майно боржника в т.ч. фізичної особи; арешт може бути умовним (заборона відчуження без дозволу) або повним – заборона реалізовувати будь-які права власника в т.ч. користування в т.ч. з вилученням майна (!) (ст.. 60 гл. 6 розд. ІІ)
          101. Майно, в т.ч. власник якого не виявлений, може бути заарештоване протягом наступного робочого дня після дати надходження матеріалів від правоохоронних органів про тимчасове затримання майна після його виявлення до закінчення робочого часу; після закінчення часу воно вважається вільним від арешту. (п. 60.7 ст.. 60 гл. 6 розд. ІІ)
          102. Строк адміністративного арешту майна складає 96 годин без врахування часу вихідних та святкових днів або у випадку подання позову до суду про продовження строку арешту – до набрання рішенням суду законної сили (для майна, що має власника); для безхазяйного майна – до закінчення строку придатності або появи права на визнання власності на таке майно (п. 60.10 ст.. 60 гл. 6 розд. ІІ)
          103. Коррахунки банків не підпадають під арешт (п. 60.12 ст.. 60 гл. 6 розд. ІІ)
          104. Встановлюються підстави для «зупинення» (хоча по контексту - припинення) адміністративного арешту, серед яких – усунення причин для його накладення (погашення боргу, пред’явлення дозвільних документів), підтвердження прав третіх осіб на таке майно, виконання рішення суду (в т.ч. ухвал про забезпечення позову у справах про скасування арешту); забороняється повторне накладання арешту з тих же підстав у випадку закінчення строку дії попереднього арешту (п. 60.20, 60.22 ст.. 60 гл. 6 розд. ІІ)
          105. Списання банками коштів здійснюється в межах сум, наявних на момент отримання банками доручень податкової (п. 61.4 ст.. 61 гл. 6 розд. ІІ)
          106. Продаж майна боржника здійснюється не лише на прилюдних торгах, але й через торгівельні організації, якщо воно швидко псується або його недостатньо для проведення прилюдних торгів (п. 61.11 ст.. 61 гл. 6 розд. ІІ)
          107. Платник має право провести оцінку майна самостійно в межах встановлених строків (п. 61.16 ст.. 61 гл. 6 розд. ІІ)
          108. Угоди про продаж майна на біржовому ринку не підлягають нотаріальному посвідченню, що суперечить ЦКУ та ЗУ «Про нотаріат», де будь-які угоди можуть бути посвідчені нотаріально на вимогу сторони (п. 61.25 ст.. 61 гл. 6 розд. ІІ)
          109. Податковий орган має право стягувати в судовому порядку дебіторську заборгованість платника з зарахуванням сум понад розмір заборгованості на рахунок платника (п. 61.26 ст.. 61 гл. 6 розд. ІІ)
          110. У випадку наявності податкового боргу в комунального/державного підприємства, податкова може вимагати його погашення за рахунок бюджету, ініціювати банкрутство/ліквідацію/досудову санацію платника (зараз заборонено банкрутство !) (п. 62.1-62.2 ст.. 62 гл. 6 розд. ІІ)
          111. Виникнення податкового боргу в державного або комунального підприємства є підставою для розірвання контракту з його керівником (п. 62.4 ст.. 62 гл. 6 розд. ІІ)
          112. Підлягають позасудовому односторонньому розірванню всі договори, щодо управління корпоративними правами/приватизації/інвестзобовязань щодо державних/комунальних підприємств у випадку виникнення податкового боргу (п. 62.7 ст.. 62 гл. 6 розд. ІІ)
          113. В разі ліквідації юридичної особи не пов’язаної з банкрутством та недостатності майна такої особи для погашення податкового боргу, він погашається за рахунок майна учасників – суперечить ГКУ, ЦКУ та ряду законів (п. 63.3 ст.. 63 гл. 6 розд. ІІ)
          114. За податковими боргами кооперативів, ОСББ, тощо несуть відповідальність всі пайщики солідарно (п. 63.4.5 ст.. 63 гл. 6 розд. ІІ)
          115. До реорганізації, крім власне реорганізації, відноситься зміна назви або місця реєстрації підприємства та будь-які зміни, що призводять до зміни статусу та ІПН (п. 64.1 ст.. 64 гл. 6 розд. ІІ)
          116. При поділі платника, податковий борг розподіляється лише між новоутвореними платниками податків, за якими виник борг! (п. 64.2.3 ст.. 64 гл. 6 розд. ІІ)
          117. Завчасно повідомляти ДПС про реорганізацію зобов’язані лише ті платники податків, які реструктуризували податковий борг або мають майно в податковій заставі (п. 64.4 ст.. 64 гл. 6 розд. ІІ)
          118. Норми ст.. 64 дозволяють маневрувати на поділі платника
          119. В п. 65.4, 65.8-65.9 містяться редакційні помилки, щодо посилання на пункти статей (ст.. 65 гл. 6 розд. ІІ)
          120. Підставою для списання податкового боргу є банкрутство, ліквідація за рішенням суду, смерть/визнання без вісти відсутньою/померлою/перебування у розшуку понад 720 днів фізичної особи якщо майна, що залишилось недостатньо для стягнення (поява такої особи відновлює борг та строки стягнення) закінчення строків давності (ст.. 67 гл. 6 розд. ІІ)
          121. Строком, протягом якого податківці можуть самостійно нараховувати зобов’язання та борг встановлюється – 3 роки з моменту подання декларації або уточнюючого розрахунку до неї, він не застосовується у випадку неподання декларації; строк для стягнення – 3 роки після нарахування боргу (якщо за рішенням суду – строк не застосовується), виїзд за кордон більш, ніж на пів року зупиняє строки (п. 68.1-68.4 ст.. 68 гл. 6 розд. ІІ)
          122. Граничні строки щодо подання заяв, декларацій тощо продовжуються у випадку перебування особи (в т.ч. посадової особи підприємства) за межами України або в місцях позбавлення волі без нарахування штрафних санкцій (п. 68.6-68.7 ст.. 68 гл. 6 розд. ІІ)
          123. Встановлюються преференції для іноземних бенефіціарів у сплаті податків, надається право самостійно (!) визначати пільгові режими оподаткування в т.ч. зниження або оплату за нульовою ставкою, заявляти про відшкодування податків, утриманих контрагентами-резидентами в розмірі, більшому, ніж вважає нерезидент у випадку підтвердження податковою права на занижену ставку; для підтвердження статусу нерезидента-платника достатньо нотаріально посвідченого перекладу довідки органу влади країни реєстрації. При цьому «гарантії від зловживань», які передбачаються (направлення запиту органу, що видав довідку, підтвердження, що особа є кінцевим бенифіциаром, а не номінальним власником тощо) є явно недостатніми та недієвими, тобто створюються всі умови для вимивання коштів до офшорів в т.ч. на шкоду державі та вітчизняним підприємствам, що ставить підприємства з іноземними власниками в дискримінаційно-привілейоване становище (ст.. 70 гл. 7 розд. ІІ)
          124. У випадку оскарження податкового зобов’язання в міжнародних відносинах, таке зобов’язання не вважається податковим боргом до закінчення оскарження (п. 72.2 ст.. 72 гл. 7 розд. ІІ)
          125. Притягнення до фінансової відповідальності не звільняє від інших видів відповідальності (п. 79.2 ст.. 79 гл. 8 розд. ІІ)
          126. Встановлюється жорстка відповідальність, яка розподіляється надто непропорційно, включаючи нарахування пені та кількох видів штрафів одночасно за одне й теж правопорушення; при цьому відзначається диспропорція відповідальності при якій за дрібні порушення встановлюється суттєва відповідальність (здійснення патентованої діяльності без патенту тягне штраф у 8-кратному! від вартості патенту, додаткові фінансові санкції та адміністративні заходи впливу) а за суттєві порушення, доступні великому навколо бюджетному бізнесу або бізнесу, пов’язаному з ЗЕД або з іноземними власниками відповідальність доволі символічна (неправомірне заявлення про повернення коштів з бюджету – 10% від неправомірно заявленої суми) Загалом акцент робиться на порушеннях, притаманних дрібному та середньому бізнесу, які пов’язані з поданням звітності, обліку, оформлення патентів, помилках бухгалтера, порушення режиму взаємовідносин з податківцями тощо, за що встановлюється штраф від 200 % до 800 % від суми фактично заподіяних збитків або штраф у фіксованій сумі 170-3400 грн., пеня та додаткові санкції, що є надмірним у співвідношенні з заподіяною шкодою; також суттєво карає пільговиків за використання пільг не за призначенням (підприємства інвалідів, підприємства, що організовують виробничу практику тощо); натомість за порушення, пов’язані з бюджетними відшкодуваннями, неправомірним виводом коштів за кордон в якості прибутку/роялті тощо, за дії чиновників, які порушують закон відповідальність або невстановлена або є досить символічною (ст.. 85-94, 96, 99 гл. 8 розд. ІІ)
          127. Встановлюється неможливість сплати податкового боргу окремо від пені, при частковій оплаті, надається право податковому органу самостійно визначати призначення платежу, розподіляючи його між оплатою власне боргу та пенею, ставка пені встановлюється на рівні 120% облікової НБУ, пеня нараховується на весь строк заборгованості, пеня на пеню та на резерви банків не нараховується (п. 100.1.2, 100.3.4, 100.4, 100.8 ст.100, п. 101.2 ст. 101, п. 102.1 ст.102 гл. 9 розд. ІІ)
          
          Прикінцеві та перехідні положення
          128. Місцезнаходження юридичної особи – фактична місце з якого здійснюється поточне керівництво.
          129. Прямо передбачено виконання органами ДВС рішень про стягнення адміністративно-господарських санкцій
          130. В кінці каденцій органів місцевого самоврядування та парламенту скасовуються бюджетоутворюючі податки і збори;
          131. Позов подається за місцем знаходження органу ДПС, а місцезнаходження платника визначає податковий орган за місцем знаходження керівного органу/основним місцем діяльності, виробництва, торгівлі, зберігання, виконання робіт, надання послуг (в т.ч. будівельний майданчик на строк, більше 6 міс)
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2010.06.30 | Михайло Свистович

            Я нічого не зрозумів

            А де власне критика? Що з того погане і що хороше? І чим саме?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2010.06.30 | Мартинюк

              Це дійсно сирий, але надзвичайно цінний матеріал.

              У всякому разі мені стало набагато легше розбиратися в тому опусі Азарова . А Азаров у свою чергу твердить, що використав попередні наробки Тимошенко, зокрема кодекс Катеринчука.
              
              Коментувати документ є, чесно кажучи, ще один пласт роботи, але напевно слід про це пана Slavix попросити.
              Автор просто старанно виловив все нове в тому кодексі і чесно кажучи це все виглядає гнітюче - майже як заходи по ліквідації НЕПу наприкінці 20 років.

            • 2010.06.30 | Slavix

              Re: Я нічого не зрозумів

              Просю вибачення, думаю на завтра щось накрапаю.
              (погано, що при розміщення на форумі поприбирало всі курсиви та виділення) .
              Власне через великий обсяг та дещо збочену структуру кодексу (декілька зліплених поспіль фіскальних інструкцій з початком окремої нумерації по кожному розділу, що робить його дуууже незручним до опрацювання) довелося конспектувати та давати посилання на положення проекту в дужках, паралельно маркуючи їх за текстом, замість звичаного: зробив вибірку копі-паст в інший документ і далі опрацьовуй.
              До того ж завтра акуратно середина тижня
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2010.06.30 | Михайло Свистович

                Re: Я нічого не зрозумів

                Slavix пише:
                > Просю вибачення, думаю на завтра щось накрапаю.
                > До того ж завтра акуратно середина тижня
                
                Та не треба аж так поспішати. Краще повільніше, але краще. Можна по частинах ставити. А щоб поставити курсив - треба виділити "курсивне місце" зліва та зправа . Відповідно жирне виділяється та , а жирний курсив та або (можна і так, і так).

      • 2010.06.26 | Михайло Свистович

        Re: 100%

        Slavix пише:
        > Зараз вичитую проект "з олівчиком". Міркую: довичитую, почну підтягувати англійську і мазати лижі салом щоб мати можливість чкурнути звідси від податкової інквізиції.
        
        Краще все ж таки боротись з нею тут
        
        >
        > Думаю, що до середини наступного тижня добью другий розділ та скину перелік зауважень з посиланням на положення та може якісь міркування.
        
        скидайте, це буде корисно всім

      • 2010.06.30 | Volodimir_V

        Re: 100% Чекайте, чекайте -чи правильно я зрозумів

        що цей законопроект буде давити державні підприємства?
        
        Тобто довести їх до банкрутсва та за безцінь приватизувати, що потім
        Росії було легше поглинути.
        
        (Однією із проблем поглинання(через об'єднання) українських підприемств є їх державний статус - із російських джерел(тут десь на майдані був лінк)).
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2010.06.30 | Slavix

          Re: 100% Чекайте, чекайте -чи правильно я зрозумів

          Volodimir_V пише:
          > що цей законопроект буде давити державні підприємства?
          
          Правильно.
          >
          > Тобто довести їх до банкрутсва та за безцінь приватизувати,
          
          Не тобто. Скоріше реприватизувати вже приватизовані та маніпулювати через податковий борг менеджментом все ще державних та комунальних під загрозою звільнення.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2010.06.30 | Volodimir_V

            Re: 100% Чекайте, чекайте -чи правильно я зрозумів

            Slavix пише:
            
            > > Тобто довести їх до банкрутсва та за безцінь приватизувати,
            >
            > Не тобто. Скоріше реприватизувати вже приватизовані та маніпулювати через податковий борг менеджментом все ще державних та комунальних під загрозою звільнення.
            
            Вибачте, але несинітниця виходить - навіщо придумувати якийсь "випердукл"
            для державних підприемств якщо ними й так можна керувати через державні інстанції.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2010.07.01 | Slavix

              Re: 100% Чекайте, чекайте -чи правильно я зрозумів

              Volodimir_V пише:
              > Slavix пише:
              >
              > Вибачте, але несинітниця виходить - навіщо придумувати якийсь "випердукл"
              > для державних підприемств якщо ними й так можна керувати через державні інстанції.
              
              Основний "випердукл" полягає в тому, що конфлікти інтересів, які закладені в цьому кодексі лежать не лише по лінії бізнес-влада, але й по лінії влада-влада, тобто між різними органами влади (групами впливу). В даному випадку йдеться про вільне маніпклювання підприємствами, шляхом тиску фіскалів на їх менеджмент/власників/управлінські кампенії через податковий борг, який за цим кодексом можна "накинути" на будь-яке підприємство/організацію/особу, та послаблення такого впливу керівних відомств, адже ті і умови договору мають виконувати, і трудове законодавство і галузеві норми і т.п. Таких перекосів в кодексі безліч, що скидається на цілеспрямовану узурпацію влади фіскалами.
              Про ДП/КП, для прикладу, читайте:
              
              Розділ ІІ, глава 6
              
              Стаття 62. Погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств
              
              62.1. У разі коли сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
              62.1.1.) виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;
              62.1.2.) затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;
              62.1.3) ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;
              62.1.4) прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
              62.2. У разі коли сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
              62.2.1) надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;
              62.2.2) досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;
              62.2.3) ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;
              62.2.4) виключення платника податків із переліку об’єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.
              62.3. Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.
              У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
              62.4. Виникнення у державного або комунального підприємства податкового боргу є підставою для розірвання трудового договору (контракту) з керівником такого підприємства.
              62.5. Рішення про розірвання трудового договору (контракту) з керівником державного (комунального) підприємства може бути відкладене на строк проведення апеляційної процедури.
              62.6. Трудові договори (контракти), що укладаються з керівником державного або комунального підприємства, повинні містити положення про зазначену відповідальність, що є їх істотною умовою.
              Норми цього пункту не поширюються на випадки виникнення податкового боргу внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) або невиконання або неналежного виконання державними органами зобов'язань щодо оплати товарів (робіт, послуг), придбаних у такого платника податків за рахунок бюджетних коштів, з надання платнику податків субсидій або дотацій, передбачених законодавством або з повернення платнику податків надміру внесених податків та зборів чи їх бюджетного відшкодування згідно з нормами цього Кодексу та податкового законодавства України.
              62.7. Будь-які договори про передачу акцій (інших корпоративних прав), що перебувають у державній або комунальній власності, в управління третім особам повинні містити зобов'язання таких третіх осіб щодо недопущення виникнення податкового боргу після такої передачі, а також умову щодо припинення дії договору в разі виникнення податкового боргу, право відповідно держави або територіальної громади на одностороннє (позасудове) розірвання таких договорів у разі виникнення такого податкового боргу. Це правило стосується будь-яких договорів про приватизацію державного або комунального майна, укладених під інвестиційні зобов'язання.

        • 2010.07.01 | Volodimir_V

          Re: 100% - знайшов: ось і посилання на посилання (Л)

          
          http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1277820973&first=1277975338&last=1277904328
          
          Volodimir_V пише:
          > (Однією із проблем поглинання(через об'єднання) українських >підприемств є їх державний статус - із російських джерел(тут десь на >майдані був лінк)).
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2010.07.01 | Мартинюк

            Абсолютно правильно для цього цей кодекс і майструється

            Для отримання повної влади в державі через контроль над податковими службами і податковою міліцією. А все за що люди можуть жити і існувати - під багаторівневий контрольподаткової і податківців, яки нахабно ігнорує існування Конституції, законів, судів . Держава в державі , яка насправді є "автомією" держави російської.
            
            Деякі теперішні розпорядження Азарова нічим іншим , аніж намаганням покласти на підлогу будь яку економічну діяльність в Україні пояснити не можна. Наприкалад заборона на поточну діяльність державних підприємств "до отримання команди" не можна навіть ставити підписи і печатки. Мовляв ось пройде перевірка економіки іноземними аудиторами.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2010.07.02 | Slavix

              Перший шматок

              Послухав пана Михайла, почав глибше, ситемніше, але повільніше та шматками.
              Власне, перші 2 шматки та трошки размишлізмів після.
              
              1. Загальний огляд та структура проекту податкового кодексу
              
              Урядовий проект Податкового кодексу України (далі - ПКУ), прийнятий в 1 читанні містить 550 сторінок тексту та складається з 19-ти розділів, з яких 3 носять загальний характер (І, ІІ та ХІХ), 2 стосуються особливостей оподаткування (ХІУ та ХУІІІ), 1 стосується місцевих податків і зборів (ХІІ), 13 стосуються конкретних податків і зборів (інші розділи)*.
              З введенням в дію кодексу скасовується 22 законодавчих або прирівняних до них за статусом нормативних актів в сфері оподаткування з них 20 повністю та 2 частково**.
              Проектом ПКУ пропонується внесення змін в 45 законодавчих акти з них 11 кодексів, з них нечинний – 1 (бюджетний кодекс який втрачає чинність з набуттям чинності нової редакції (тобто 01.01.11), р.)***.
              Згідно з проектом кодексу, запроваджується:
              19 загальнодержавних податків і зборів, з них 8 мають статус податку, 6 статус збору, 4 статус плати, 1 – мита ****
              5 місцевих податків і зборів з них 1 податок та 4 збори*****.
              При цьому слід відмітити, що документ містить значну кількість методологічних, стилістичних, редакційних та граматичних помилок, має безсистемний характер, є невиправдано роздутим, однак не розглядає всього масиву податкового законодавства, при цьому регулюючи відносини в інших галузях права, суперечить Конституції та законам України, здійснює в неправомірний спосіб привласнення повноважень багатьох центральних органів влади та місцевого самоврядування на користь податкових органів та покладає на них додаткові обов’язки, тобто перерозподіляє повноваження у спосіб, не передбачений Конституцією, порушуючи таким чином їх права, а тим паче, грубо порушує права підприємств/установ/організацій/громадян, тому його прийняття в такому вигляді матиме непередбачувані юридичні, економічні, політичні та соціальні наслідки.
              
              2. Методологічні загальні недоліки
              
              До методологічних недоліків кодексу слід віднести наступне.
              А) За даним проектом можна стверджувати, що він не відповідає вимогам систематизації законодавства, і не лише кодифікації (опрацювання всього масиву законодавства з приводу однорідних суспільних відносин, вилучення застарілих і непрацюючих норм, врахування практики застосування вдалих діючих норм, внутрішня узгодженість, стислість і системність викладу), як вірно підмічено у висновку науково-екпертного управління ВРУ (п.1), а навіть інкорпорації (тобто зведенню воєдино вже існуючих норм різних нормативно-правових актів в один документ), адже: не повністю регулює однорідні суспільні відносини (оподаткування), однак зачіпає регулювання відносин, які підпадають під регулювання інших галузей права, підмінюючи норми існуючих законів в цих галузях та неправомірно надаючи собі вищої юридичної сили, порівняно з іншими кодексами та законами, а також Конституцією;
              
              Зокрема передбачається регулювання в наступних галузях права та з приводу наступних інститутів правового регулювання:
              Конституційне, кримінальне, кримінально-процесуальне, цивільне, цивільно-процесуальне, господарське, господарсько-процесуальне, трудове, екологічне (включаючи відносини з користування надрами, лісовим фондом, землекористування, поводження з відходами), міжнародне приватне право, спадкове право, банківське та страхове право, корпоративне та інвестиційне право, оперативно-розшукову діяльність, інформаційне право, право інтелектуальної власності, діяльність органів нотаріату та судових органів, фінансове право, валютне право і т.п.
              
              При цьому далеко не в повній мірі опрацьовані та зведені в єдиний документ нормативно-правові акти в податковій сфері.
              
              Для прикладу, залишений в силі, хоча й зазнав змін, ЗУ «Про Державну податкову службу в Україні» або взагалі не був згаданий ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» тощо.
              
              При цьому про стислість говорити зайве, адже збільшується кількість тексту, навіть порівняно з існуючими редакціями відповідних законів.
              
              Б) Кожен розділ має окрему нумерацію статей, замість наскрізної нумерації, що різко суперечить існуючій законодавчій практиці, ускладнює опрацювання, редагування та застосування цього кодексу, створює додаткову плутанину та робить посилання на норми кодексу більш ємкими, адже необхідно кожного разу при посиланні на норму окрім статті та її внутрішніх елементів посилатися ще й на розділ. Це може пояснюватися тим, що за задумом авторів кодекс повинен мати таку структуру, щоб на стадії узгодження до нього можна було додавати або висмикувати розділи зі значно меншою кількістю зміни загальної нумерації. Додатковим підтвердженням чому може слугувати вилучення з проекту податку на нерухомість, про що свідчить зміна кількості сторінок (у висновку Науково-експертного управління зазначається 567 сторінок, але в проекті, розміщеному на сайті їх лише 550), невикористання термінів, визначених в розділі І, які стосуються нерухомості (котедж, споруда тощо). Однак таке «збочення» над структурою документу виявилося марним, оскільки в розділі ІІ були явно додані глави 5-1, 5-2, 5-3, адже «прими» додаються до існуючих структурних елементів.
              
              В) Як видно зі стилю нумерації статей, документ оформлений за стилем скоріше інструкції, ніж законодавчого акту. При цьому складається враження, що проект являє собою механічне поєднання різних за змістом і авторством проектів фіскальних інструкцій, саме проектів, адже самі розділи всередині самих себе, так би мовити, не узгоджені, при цьому норми одного й того ж розділу можуть суперечити одна одній;
              
              Г) Статті, за загальним правилом законотворчої техніки, мають містити одну норму права з усією повнотою елементів (гіпотеза-диспозиція-санкція) або без такої, а у випадку множинності гіпотез та санкцій до однієї диспозиції стаття розподіляється на частини, які в свою чергу мають виступати додатковими гіпотезами до первинної диспозиції, або іноді виступати окремою нормою. Пункти та підпункти в законодавчих актах притаманні для позначення переліків, формування класифікацій тощо, але не виступати окремими нормами права.
              
              Д) Множинність та неоднаковість регулювання відносин в одній сфері нормами різних розділів, різними нормами одного розділу з незрозумілим визначенням пріоритетності норм, що створює безліч колізій. Багато випадків правозастосування буде регулюватися статтями мінімум 3-х розділів, а саме: Загальних положень, адміністрування та розділом про конкретний податок, а також ЗУ «Про державну податкову службу», що створює неможливість коректного застосування як для платників, так і для податківців. При цьому наявна розірваність норм, наприклад, за одне й те ж порушення може застосовуватися кілька різних санкцій одночасно (що вже само по собі суперечить засадам законодавства), які розірвані по кількох статтях кількох розділів та взагалі законів. Так за порушення може накладатися одночасно фіксований штраф, штраф у процентах від суми, додатково пеня (що передбачено різними статтями розділу ІІ), додатково штраф передбачений спеціальним розділом та притягатися до кримінальної/адміністративної відповідальності згідно з відповідним кодексом. При цьому в статтях, які встановлюють відповідальність відсутні вичерпні переліки санкцій, які накладаються за одне конкретне порушення, але міститься багато посилань штибу: додатково до іншої відповідальності, передбаченої цим кодексом, окрім нарахованої пені та інших обов’язкових штрафів і т.п., що додатково ускладнено виключним правом податкових органів визначати спрямування платежу на сплату санкцій незалежно від волі платника, при цьому не встановлюючи пріоритетності та черговості сплати штрафів.
              
              Е) Норми даного проекту містять значну кількість безадресних банкетних посилань типу: що регулюється цим та іншими податковими та митними законами, що ускладнює його практичне застосування, а також купу конкретних банкетних посилань на норми цього ж кодексу, що значно ускладнює можливість його доопрацювання. Додатково ускладнює застосування брак часу між ухваленням та вступом в дію, а доопрацювання – брак часу між І та ІІ читаннями.
              
              Є) Попри значний обсяг, кодекс відносить багато питань виключної компетенції законодавця до вирішення шляхом видання підзаконних актів, хоча містить багато зайвої деталізації в питаннях, які мають вирішуватися підзаконними актами.
              
              Ж) Нестале використання термінології. Терміни, які вживаються в кодексі, по-перше, у значенні, відмінному від того, що міститься в чинному законодавстві або позначують одне й те ж явище іншим терміном, по-друге, кожен розділ має свій глосарій спеціальних термінів, що само по собі некоректно, зважаючи на наявність розширеного глосарію в розділі І, по-третє, встановлюється правило, згідно з яким термінологія кожного розділу застосовується в межах розділу та має перевагу в значенні над значенням цих же термінів в інших розділах, по-четверте, багато термінів все ж залишаються невизначеними ні в глосаріях, ні в статтях, яких згадуються, ні в масиві діючого законодавства, по-п’яте, одне й те ж смислове навантаження можуть мати різні лінгвістичні конструкції, навіть в межах одного розділу.
              
              З) Допущено значну кількість помилок. Не зупиняючись детально на допущених помилках, відмічу, що зі значної кількості помилок видно, що кодекс був підготований нашвидкуруч, похапцем без належної коректорської вичитки. До таких помилок слід віднести написання кількома різними шрифтами (таке зустрічається в багатьох місцях в кодексі), описки, стилістичні помилки типу «правопорушень чинного законодавства» замість «порушень чинного законодавства», помилки в нумерації та посиланнях типу «відповідно до п. 18.2.5 статті 19», розривання одного речення на різні пункти (можливо спричинено автоматичною нумерацією та помилковим натисненням ЕНТЕР, замість коми) тощо.
              -----------------------------
              
              На останок. Одна з родзинок цього проекту.
              1. Кодексом перерозподілено повноваження багатьох держаних органів на користь податкової служби (трохи віддано митниці);
              2. Бюджетоутворюючі податки і збори під приводом "поступового пониження ставок" або без такого мають граничний термін застосування (до кінця 2014 р. загальнодержавні, до кінця 2013 р. місцеві);
              3. При цьому, податки застосовуються лише ті і лише так, як передбачено цим кодексом (тобто їх не існуватиме, якщо до кодексу не будуть внесені зміни АБО податкова не надасть відповідні "роз"яснення");
              4. Тобто, без парламентської більшості/своїх у податковій владі державі світить бюджетний колапс. При тому як у випадку зміни влади, так і у випадку внутрішньовладного розколу по лінії фіскали/нефіскали з явною перевагою на боці фіскалів.
              5. На випадок невдачі плану кодекс відкриває повний грінвей для виводу коштів в оффшори (мабуть це єдине питання до розробки якого долучились юристи)
              6. Мобільно змінити податкові кадри не вдастся, адже для новопризначених податківців встановлений випробувальний термін 6-12 міс. ЗУ Про державну податкову службу, який був залишений в силі, а питання діяльності та структури податкових органів не були включені до проекту.
              7. Скидається на спробу узурпувати всю повноту влади в країні фіскальними органами, при тому не тільки тиском на приватний/комунальний/державний сектор економіки та викачуванням ресурсу, але й шляхом відбирання та перерозподілу на користь податкової повноважень інших державних органів влади в т.ч. правоохоронних.
              8. Якщо не приведи Господи цей кодекс буде ухвалений в другому читанні, уся повнота влади одразу переміщується на бік фіскального блоку уряду, залишаючи президентську, законодавчу, інші виконавчі органи влади, правоохоронні та судові органи, органи місцевого самоврядування, не кажучи вже про громадськість та бізнес поза впливом на політику, але з повнотою відповідальності за негативні наслідки.
              За наявності часу - напишу більш детально.
              Тут і фактичний вибір підсудності податковим органом, поєднаний з впливом на суддів через ВРЮ за зміненим законом, тут і блокування після прийняття кодексу внесення змін та скасувань до кодексу через обіцянки депутатам сприятливих/несприятливих умов для бізнесу (що не виключає навіть розколу ПР в цьому питанні), тут і обмеження можливостей міністреств (а відповідно контроль над профільними міністрами), через втручання в діяльність профільних підприємств та багато-багато цікавого.
              Такий поспіх з такою муттю явно свідчить, що авантюра з кодексом зроблена в стилі шахрайського прийому "Поймать лоха на шустряк".
              
              І на останок про податкову інквізицію. Проектом передбачається доповнення ЗУ Про державну податкову службу ст.8-1, що цнотливо сховано в кінці в розділі прикінцеві та перехідні положення. Цитую:
              
              Стаття 8-1. Функції спеціалізованої державної податкової інспекції
              Спеціалізована державна податкова інспекція здійснює такі функції:
              1) виконує безпосередньо роботу , пов'язану із:
              здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;
              здійсненням контролю за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету;
              обліком платників податків, виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;;;
              проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу;
              контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;
              2) в порядку, встановленому законом, надає податкові роз'яснення, організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби;
              3) здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;
              4) подає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану;
              5) організовує роботу по створенню інформаційної системи автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації та комп'ютеризації робіт органів державної податкової служби;
              6) при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;
              7) передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
              8) прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;
              9) веде облік векселів, що видаються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах та щомісяця подають інформацію про це місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль за погашенням векселів; видає суб'єктам підприємницької діяльності дозволи на відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій;
              10) забезпечує застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;
              11) аналізує причини і оцінює дані про факти порушень податкового законодавства;
              12) проводить перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України;
              13) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводить перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом;
              14) передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
              15) подає до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними, про стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за нікчемними правочинами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;
              16) подає до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;
              17) проводить роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку, безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна;
              18) розглядає звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб підпорядкованих СДПІ в порядку, встановленому законом, здійснюють апеляційні процедури узгодження податкових зобов'язань;
              19) здійснює контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
              20) здійснює контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів;
              21) надає відповіді на запити платника податків із додержанням вимог, встановлених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та іншими законами України;
              22) виконує функції, передбачені пунктом 17 статті 8, а також інші функції, пов'язані із здійсненням відповідними підрозділами податкової міліції повноважень, передбачених статтею 21 цього Закону.
              у пункті 1) статті 10 слова «(обов’язкових платежів)» виключити;
              пункт 11 статті 10 доповнити абзацами наступного змісту:
              звертатися до суду про припинення державної реєстрації юридичної особи та підприємницької діяльності громадянина – підприємця, у тому числі про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання та/або змін до них, скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів, визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість та документів, що є наслідком такої діяльності, а також продовження строку адміністративного арешту активів платників податків та накладення арешту на кошти на банківських рахунках платника податків;
              звертатися до суду про визнання недійсними правочинів, господарських зобов’язань, що можуть бути визнані недійсними з підстав, визначених законодавством;
              звертатися до суду про стягнення до бюджету коштів та майна, отриманого сторонами за нікчемними правочинами, а також господарськими зобов’язаннями, що визнані судом недійсними;
              звертатися до суду про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах ( крім операцій щодо видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків) за наявності хоча би однієї з таких підстав: відмови платника податків від проведення перевірки; недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у Податковому кодексу України; ненадання або надання у неповному обсязі документів на перевірку; ненадання або надання у неповному обсязі документів, предметів та інших матеріалів для проведення експертизи; невиконання законних вимог органів державної податкової служби під час проведення виїзних перевірок; непред’явлення свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів господарювання, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню та/або патентуванню; ненадання платником податків-фізичною особою до органів податкової служби податкової декларації про доходи за минулий рік у порядку встановленому Податковим кодексом України.
              звертатися до суду, у разі коли платник податків не допускає для перевірки посадових осіб органів державної податкової служби та/або перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом, за місцезнаходженням такого органу з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов’язання такого платника податків виконати законі вимоги працівників органів державної податкової служби, в тому числі податкового керуючого, передбачені Податковим кодексом,
              звертатися до суду, у разі застосування адміністративного арешту майна платника податків, із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку,
              звертатися до суду з заявою про стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;
              звертатися до суду з заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, коли у платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менше двократного розміру суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;
              звертатися до суду з заявою про продовження строку арешту майна платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення майна з-під адміністративного арешту може загрожувати його зникненням або знищенням.
              
              Далі буде...
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2010.07.02 | Михайло Свистович

                Багато букафф (але мало тут бути не може), а я не маю часу

                сьогодні. Але завтра-позавтра матиму, тож уважно прочитаю, бо вже бачу, що воно варте того. Читати збираюся не просто так, а для практичного використання в боротьбі проти кодексу.

              • 2010.07.02 | Мартинюк

                Де іще на світі є "страна такая" , де так вільно чує себе божеві

                божевільний "челавек" Азаров - манікальне прагнення необмеженої влади поєднане з більшовицькою ненавистю та презирством до "дрібної буржуазії" та "тупих малоросов" яких можна безбожно дурити і робити з ним все що забажаєш.

• 2010.06.26 | WWW

  Азарський каганат:територія націоналізованої корупції.Шляхом (/)

  Старшого брата:
  
  "Хауварі, якого місцева преса іменувала Старшим братом Вічності, не жалкував коштів на нанотехнології, а черпав він їх з податків. Парламент приймав новий податок, після чого починалися конфічскації та ноти протесту, більшою частиною без наслідків... тільки зловживання дозволили зібрати кошти для побудови Суду та Слідства; прямо кажучи, розбій та привласнення дали прекрасні результати."
  
  На жаль тільки добавлю імхо бачене власними очами, що почалося то давненько, з маленькою на місяць-два перервою у 2006 році, а 2009 рік доки що не остається перевершеним, хоча броз на рекорд вже ідуть.

• 2010.06.30 | Майдан

  Надзвичайний з'їзд підприємців торгових ринків

  Працівники ринків України збираються на «Чорну Раду»
  
  19 липня в Одесі відбудеться Надзвичайний з’їзд працівників ринків України. Про це повідомив голова Національного форуму профспілок України Мирослав Якібчук.
  
  За його словами, під час з’їзду планується ухвалити програму стратегічних дій щодо вирішення гострої проблемної ситуації, яка склалася на ринках країни. Учасники звернуться до Президента та Прем’єр-міністра України з вимогою вжити невідкладних дій з тим, щоб не допустити порушення соціально-економічних прав людей, зайнятих у ринковій торгівлі. В протилежному випадку, за словами М.Якібчука, країну очікує низка Всеукраїнських акцій протесту.
  
  Участь у з’їзді візьмуть працівники ринків Одеси, Хмельницького, Харкова, Чернівців, Києва, Дніпропетровська, Донецька, Вінниці, Тернополя, Луцька та інших міст.
  
  Як відзначають в НФПУ, найбільшу стурбованість працівників ринків викликають зміни податкового законодавства та посилення фіскальної системи; законність призначення власників ринків та пов’язані з цим проблеми укладання договорів оренди; неправомірність та економічна необґрунтованість орендної плати та ринкового збору на більшості ринків України; невизначеність тарифів на послуги ринків; відсутність гарантій збереження або повернення інвестицій підприємців у робочі місця, а також завищення цін на ринкові товари для споживачів.
  
  За словами заступника голови НФПУ Григорія Кабанченка, проблеми найманих працівників ринків за 18 років незалежності України фактично порушуються вперше. «До цього часу всі вирішували проблеми власників ринків та приватних підприємців, які мають право торгівлі на ринку. Наймані ж працівники залишалися поза увагою. Ці люди, сьогодні досягають передпенсійного віку, і перед ними постане питання пенсійного забезпечення. В результаті неврегульованої системи обліку та неналежного оформлення зайнятості, багато із них залишаться без пенсій, а в окремих випадках - і без засобів до існування», - зазначає Г.Кабанченко.
  
  На сьогоднішній день в Україні налічується 2761 ринок, у торгівлі на яких задіяні 2,4 млн. осіб постійно, а ще майже 4 млн. працюють періодично.
  
  Ініціаторами Надзвичайного з’їзду працівників ринків України виступили представники ринків «Привоз» та «Старокінний» (м. Одеса), «Озерка» (м. Дніпропетровськ), «Троєщина» (м. Київ).

• 2010.06.30 | Max

  Не може бути (Re: Підприємці готуються до евакуації з України)

  Такова нє может бьіть, патамуша такова нє может бьіть нікада!
  
  Як твердить дехто Шутер, ми живемо при мінархістичній (лібертаріянській) владі ( див. хоча б то: http://www2.maidanua.org/news/index.php3?bn=maidan_free&key=1277659911&action=view&trs=-1 та й решту тої гілки )

• 2010.06.30 | Soft

  Не плати податки! Знищуй державу! Рятуй країну!

  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2010.07.01 | Мартинюк

    Ви б у Росії дивилися би органічніше

    Паліть книжки і рукописи - в них ховаються блощиці і таргани!

  • 2010.07.01 | Soft

    Офшорний банківський рахунок для неолігархів 200€

    http://www.going-offshore.com/
    http://www.going-offshore.com/swiss-corporate-bank-account.html
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2010.07.01 | Мартинюк

      А це вже цікаво