Законотворчості в стилі «ХАЙ ТАК». Закон України «Про захист персональ
07/03/2010 | Дуднік Інга
Саме з точки зору здорового глузду та практики застосування я спробую оцінити прийнятий Верховною Радою України майже місяць тому, 01 червня 2010, Закон України «Про захист персональних даних».
Спершу, потрібно зауважити, що цей Закон є інноваційним не тільки в галузі юриспруденції, а й в мовознавстві: через наших творців законів прийдеться вносити зміни в словники української мови - з’явилось нове слово «володілець».
На мій не професійний погляд, закон повинен бути чіткою інструкцію, бути таким собі алгоритмом для дії та не містити норм, які можна по різному трактувати.
В цьому ж законодавчому акті є безлічі оціночних норм. Хто буде визначати рівень «вмотивованості» тих чи інших дій? Хто визначатиме «відповідності та не надмірність» складу та змісту персональних даних стосовно мети їх обробки? В ст.. 6 п.7 сказано: «Якщо обробка персональних даних є необхідною для захисту життєво важливих інтересів суб'єкта персональних даних , обробляти персональні дані без його згоди можна до часу, коли отримання згоди стане можливим» . Яким чином це відбуватиметься на практиці?
Згідно з цим нормативним актом матеріали в підручниках історії повинні виглядати приблизно так: «Особа А. провела перемовини з особою Б.», «Прапор над рейхстагом підняли особи І, ІІ та ІІІ». Так як «використання персональних даних в історичних, статистичних та наукових цілях може використовуватися лише в знеособленому вигляді», то в наукових роботах не можна робити жодного посилання на інших колег не має можливості, навіть при наявності їх письмової згоди.
Я маю сумніви, що наші студенти, науковці мають навички спіритизму та й машину часу ще не вигадали, тому взяти письмову згоду в Ломоносова, Гоголя та Шевченка на використання їх персональних даних не має ні якої можливості. Тому цитувати їх практично не можливо. А як вчителям літератури розповідати біографії авторів, я взагалі не уявляю!
Ще один приклад. Шкільні журнали в яких ведеться облік відвідування та успішності учнів є також базою даних. Тому згідно з законом батьки не можуть ознайомитись з оцінками улюбленого чада, без його письмової згоди. Крім того, згідно Закону, за це потрібно брати плату. Журнали потрібно переробити таким чином, щоб унеможливити доступ до даних всіх учнів, тобто повинно бути один учень – одна картка.
Адміністрація шкіл повинна реєструвати всі журнали, внесення змін до них (чи то кожну оцінку, чи то кожного разу коли прибувають та вибувають учні).
Повного цитування заслуговує й стаття 7 «Особливі вимоги до обробки персональних даних» Закону України «Про захист персональних даних»:
«1. Забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, а також даних, що стосуються здоров'я чи статевого життя.
2. Положення частини першої цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних:
1) здійснюється за умови надання суб'єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних ;
2) необхідна для здійснення прав та виконання обов'язків у сфері трудових правовідносин відповідно до закону;
3) необхідна для захисту інтересів суб'єкта персональних даних або іншої особи у разі недієздатності або обмеження цивільної дієздатності суб'єкта персональних даних;
4) здійснюється релігійною організацією, громадською організацією світоглядної спрямованості, політичною партією або професійною спілкою, що створені відповідно до закону, за умови, що обробка стосується виключно персональних даних членів цих
об'єднань або осіб, які підтримують постійні контакти з ними у зв'язку з характером їх діяльності, та персональні дані не передаються третій особі без згоди суб'єктів персональних даних;
5) необхідна для обґрунтування, задоволення або захисту правової вимоги;
6) необхідна в цілях охорони здоров'я, для забезпечення піклування чи лікування за умови, що такі дані обробляються медичним працівником або іншою особою закладу охорони здоров'я, на якого покладено обов'язки щодо забезпечення захисту персональних
даних;
7) стосується обвинувачень у вчиненні злочинів, вироків суду, здійснення державним органом повноважень, визначених законом, щодо виконання завдань оперативно-розшукової чи контр розвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом;
8) стосується даних, які були оприлюднені суб'єктом персональних даних.»
Скажіть будь ласка, яке відношення до трудових відносин має інформація щодо расового або етнічного походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, а також даних, що стосуються здоров'я чи статевого життя?
Яке відношення має статеве життя та політичні погляди для «захисту інтересів суб'єкта персональних даних або іншої особи у разі недієздатності або обмеження цивільної дієздатності суб'єкта персональних даних» ?
Як ця інформація має бути використана «для обґрунтування, задоволення або захисту правової вимоги»?
Яке відношення має «расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках» для «охорони здоров'я, для забезпечення піклування чи лікування за умови, що такі дані обробляються медичним працівником або іншою особою закладу охорони здоров'я, на якого покладено обов'язки щодо забезпечення захисту персональних
даних»?
Що значить громадські організації світоглядної спрямованості?
І на решті головне питання: чому особа не має права відмовитись від обробки її персональних даних? Особа не повідомляється про передачу персональних даних, якщо це потрібно для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень.
Це далеко не вичерпний перелік тих недолугостей які зустрічаються в нормативному акті. Я вже не говорю що є безліч норм, що не відповідають Конституції України, вже існуючій законодавчій базі, міжнародним актам.
Складається загальне враження, що депутати Верховної Ради не те, що зі здоровим глуздом не товаришують, а взагалі не вміють читати, бо якби вміли читати навряд би за таке проголосували. А від нас вимагають їх виконання.
Спершу, потрібно зауважити, що цей Закон є інноваційним не тільки в галузі юриспруденції, а й в мовознавстві: через наших творців законів прийдеться вносити зміни в словники української мови - з’явилось нове слово «володілець».
На мій не професійний погляд, закон повинен бути чіткою інструкцію, бути таким собі алгоритмом для дії та не містити норм, які можна по різному трактувати.
В цьому ж законодавчому акті є безлічі оціночних норм. Хто буде визначати рівень «вмотивованості» тих чи інших дій? Хто визначатиме «відповідності та не надмірність» складу та змісту персональних даних стосовно мети їх обробки? В ст.. 6 п.7 сказано: «Якщо обробка персональних даних є необхідною для захисту життєво важливих інтересів суб'єкта персональних даних , обробляти персональні дані без його згоди можна до часу, коли отримання згоди стане можливим» . Яким чином це відбуватиметься на практиці?
Згідно з цим нормативним актом матеріали в підручниках історії повинні виглядати приблизно так: «Особа А. провела перемовини з особою Б.», «Прапор над рейхстагом підняли особи І, ІІ та ІІІ». Так як «використання персональних даних в історичних, статистичних та наукових цілях може використовуватися лише в знеособленому вигляді», то в наукових роботах не можна робити жодного посилання на інших колег не має можливості, навіть при наявності їх письмової згоди.
Я маю сумніви, що наші студенти, науковці мають навички спіритизму та й машину часу ще не вигадали, тому взяти письмову згоду в Ломоносова, Гоголя та Шевченка на використання їх персональних даних не має ні якої можливості. Тому цитувати їх практично не можливо. А як вчителям літератури розповідати біографії авторів, я взагалі не уявляю!
Ще один приклад. Шкільні журнали в яких ведеться облік відвідування та успішності учнів є також базою даних. Тому згідно з законом батьки не можуть ознайомитись з оцінками улюбленого чада, без його письмової згоди. Крім того, згідно Закону, за це потрібно брати плату. Журнали потрібно переробити таким чином, щоб унеможливити доступ до даних всіх учнів, тобто повинно бути один учень – одна картка.
Адміністрація шкіл повинна реєструвати всі журнали, внесення змін до них (чи то кожну оцінку, чи то кожного разу коли прибувають та вибувають учні).
Повного цитування заслуговує й стаття 7 «Особливі вимоги до обробки персональних даних» Закону України «Про захист персональних даних»:
«1. Забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, а також даних, що стосуються здоров'я чи статевого життя.
2. Положення частини першої цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних:
1) здійснюється за умови надання суб'єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних ;
2) необхідна для здійснення прав та виконання обов'язків у сфері трудових правовідносин відповідно до закону;
3) необхідна для захисту інтересів суб'єкта персональних даних або іншої особи у разі недієздатності або обмеження цивільної дієздатності суб'єкта персональних даних;
4) здійснюється релігійною організацією, громадською організацією світоглядної спрямованості, політичною партією або професійною спілкою, що створені відповідно до закону, за умови, що обробка стосується виключно персональних даних членів цих
об'єднань або осіб, які підтримують постійні контакти з ними у зв'язку з характером їх діяльності, та персональні дані не передаються третій особі без згоди суб'єктів персональних даних;
5) необхідна для обґрунтування, задоволення або захисту правової вимоги;
6) необхідна в цілях охорони здоров'я, для забезпечення піклування чи лікування за умови, що такі дані обробляються медичним працівником або іншою особою закладу охорони здоров'я, на якого покладено обов'язки щодо забезпечення захисту персональних
даних;
7) стосується обвинувачень у вчиненні злочинів, вироків суду, здійснення державним органом повноважень, визначених законом, щодо виконання завдань оперативно-розшукової чи контр розвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом;
8) стосується даних, які були оприлюднені суб'єктом персональних даних.»
Скажіть будь ласка, яке відношення до трудових відносин має інформація щодо расового або етнічного походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, а також даних, що стосуються здоров'я чи статевого життя?
Яке відношення має статеве життя та політичні погляди для «захисту інтересів суб'єкта персональних даних або іншої особи у разі недієздатності або обмеження цивільної дієздатності суб'єкта персональних даних» ?
Як ця інформація має бути використана «для обґрунтування, задоволення або захисту правової вимоги»?
Яке відношення має «расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках» для «охорони здоров'я, для забезпечення піклування чи лікування за умови, що такі дані обробляються медичним працівником або іншою особою закладу охорони здоров'я, на якого покладено обов'язки щодо забезпечення захисту персональних
даних»?
Що значить громадські організації світоглядної спрямованості?
І на решті головне питання: чому особа не має права відмовитись від обробки її персональних даних? Особа не повідомляється про передачу персональних даних, якщо це потрібно для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень.
Це далеко не вичерпний перелік тих недолугостей які зустрічаються в нормативному акті. Я вже не говорю що є безліч норм, що не відповідають Конституції України, вже існуючій законодавчій базі, міжнародним актам.
Складається загальне враження, що депутати Верховної Ради не те, що зі здоровим глуздом не товаришують, а взагалі не вміють читати, бо якби вміли читати навряд би за таке проголосували. А від нас вимагають їх виконання.
Відповіді
2010.07.04 | Адвокат ...
Цікаво, чи хто небудь з опозиціонерів оскаржить тую дурню у КС?
2010.07.04 | Sean
кожен зацікавлений може письмово про це попитати
"опозиціонерів". Мені наприклад, щодо подання до КС по закону про ратифікацію угоди по ЧФ не відповів жоден з двох Кириленків і Мартиненко. Можна б судитися, але часу шкода, чесно кажучи, на цю "опозицію".2010.07.04 | Адвокат ...
В тім то й "траґізьмь вапроса"!
Sean пише:> "опозиціонерів". Мені наприклад, щодо подання до КС по закону про ратифікацію угоди по ЧФ не відповів жоден з двох Кириленків і Мартиненко. Можна б судитися, але часу шкода, чесно кажучи, на цю "опозицію".
Що на них не те що часу, а сечі й гівна скора шкода буде!
2010.07.05 | Slavix
Re: Законотворчості в стилі «ХАЙ ТАК». Закон України «Про захист персо
Дуднік Інга пише:>
> На мій не професійний погляд, закон повинен бути чіткою інструкцію, бути таким собі алгоритмом для дії
Інструкція, власне, повинна бути інструкцією і алгоритмом дій. Закон, власне, має визначати:
- сферу регулювання (правовідносини, на які поширюється);
- об"єкти та предмет регулювання;
- суб"єкти регулювання, їх права та обов"язки;
- загальний механізм правового регулювання.
- відповдальність за порушення.
> та не містити норм, які можна по різному трактувати.
А це вже питання а) якості законотворчості; б) від бажання "трактували" його потлумачити. Як в тому пласкому анекдоті: скільки буде 2+2? Якщо оптом - 3, якщо точка в центрі - 5.
> В цьому ж законодавчому акті є безлічі оціночних норм. Хто буде визначати рівень «вмотивованості» тих чи інших дій? Хто визначатиме «відповідності та не надмірність»
Будь-який суб"єкт інформаційних відносин, який отримав доступ до персональних даних. Вичерпний перелік таких суб"єктів наводити недоцільно, адже його наведення виведе з під дії закону інших суб"єктів, а передбачити всі можливі випадки в яких можуть бути отримані персональні дані неможливо(дані під час маркетингових досліджень, з реєстраційних анкет на виставках/семінарах, вахтерша гуртожитку, яка бачила студентів, що цілуються на сходах в решті решт).
Щодо оціночності без критеріїв дійсно це одна з вад еволюції українського законодавства з часів набуття незалежності. І суди в нас приймають рішення "за власним переконанням виходячи з вимог розумності та красівості" і аліменти в нас призначають в "достатньому" розмірі.
> В ст.. 6 п.7 сказано: «Якщо обробка персональних даних є необхідною для захисту життєво важливих інтересів суб'єкта персональних даних , обробляти персональні дані без його згоди можна до часу, коли отримання згоди стане можливим». Яким чином це відбуватиметься на практиці?
Для прикладу. Людина потрапила в ДТП. Зазнала тілесних ушкоджень та знаходиться без свідомості. Їй надають медичну допомогу (обробка даних, стосовно здоров"я), ідентифікують її особу, визначають коло родичів або близьких, щоб повідомити про подію, з"ясовують наявність страховки тощо. Звичайно, це за задумом і в теорії, що може радикально різнитися з практикою.
> Згідно з цим нормативним актом матеріали в підручниках історії повинні виглядати приблизно так: «Особа А. провела перемовини з особою Б.», «Прапор над рейхстагом підняли особи І, ІІ та ІІІ». Так як «використання персональних даних в історичних, статистичних та наукових цілях може використовуватися лише в знеособленому вигляді», то в наукових роботах не можна робити жодного посилання на інших колег не має можливості, навіть при наявності їх письмової згоди.
За це не хвилюйтесь. Ці питання (цитування, посилання на осіб тощо) врегульовані інформаційним законодавством, зокрема ЗУ "Про інформацію", ЗУ "Про авторське право і суміжні права" та рядом інших законів, які Вам навряд чи буде цікаво читати, як не фахівцю. Використання в знеособленому вигляді передбачає, що, наприклад, під час проведення маркетингового дослідження дані будуть узагальнені у вигляді: 30 % споживачів, які живуть регулярно статевим життям та не мають венеричних хвороб надають перевагу ребристим презервативам, при забороні повідомляти персональні дані опитаних, які можуть збиратися для підтвердження повноліття, визначення місцевості проживання тощо. В наукових та історичних цілях аналогічно. Є профасійні обмеження, щодо інформаційного обміну (лікарська таємниця, таємниця сповіді, державна таємниця, комерційна таємниця, адвокатська таємниця, таємниця слідства та багато інших інформаційних обмежень), власне захисту цієї інформації і стосується закон.
> Я маю сумніви, що наші студенти, науковці мають навички спіритизму та й машину часу ще не вигадали, тому взяти письмову згоду в Ломоносова, Гоголя та Шевченка на використання їх персональних даних не має ні якої можливості. Тому цитувати їх практично не можливо. А як вчителям літератури розповідати біографії авторів, я взагалі не уявляю!
Посилайтеся сміливо та цитуйте. Наскільки я знаю, з часів Шекспіра ще жоден привид не вигравав суд в живої людини
> Ще один приклад. Шкільні журнали в яких ведеться облік відвідування та успішності учнів є також базою даних. Тому згідно з законом батьки не можуть ознайомитись з оцінками улюбленого чада, без його письмової згоди.
Можуть.
А) Окрім згоди суб"єкта в законі є ще одна підстава: якщо особа уповноважена на роботу з персональними даними відповідно до законодавства (в даному випадку законодавство про освіту), не кажучи про визначення персональних даних. Крім того, гляньте 32 статтю Конституції;
Б) Учні не мають повної дієздатності, тому батьки мають повноту прав як законні представники на ознайомлення з успішністю учня без його згоди зокрема.
Натомість пліткувати у вчительській або оголошувати на батьківських зборах хто з десятикласниць робив аборт буде грубим порушенням.
> Скажіть будь ласка, яке відношення до трудових відносин має інформація щодо расового або етнічного походження,
Заноситься в особову справу, зазначається в особовій картці є обов"язковою.
> політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та
В кадровому діловодстві не вимагається
> професійних спілках,
Стосується вирішення трудових спорів. Надання не вимагається, але при наявності галузевих профспілок можуть виникнути певні питання при розподілі додаткових благ.
> а також даних, що стосуються здоров'я
Наприклад санітарні вимоги до кухарів, фізична підготовка військовослужбовців.
> чи статевого життя?
Жодного разу в житті вимоги надавати такі дані не зустрічав.
> Яке відношення має статеве життя та політичні погляди для «захисту інтересів суб'єкта персональних даних або іншої особи у разі недієздатності або обмеження цивільної дієздатності суб'єкта персональних даних» ?
Ніякого. І не вимагається. В даному випадку йдеться про медичні дані стосовно психічного здоров"я, алко- наркозалежності.
> Як ця інформація має бути використана «для обґрунтування, задоволення або захисту правової вимоги»?
Та будь-як. Зазнав переслідування за членство в політичній партії - в суді підтверджуєш політичну приналежність, зазнав тілесних ушкоджень - надаєш медичну довідку, звільняють з роботи за те що ти мусульманка і порушуєш корпоративний стиль, носячи хустинку - доводиш релігійне переконання.
> Що значить громадські організації світоглядної спрямованості?
Організації сексуальних меншин, ті що пропагують здоровий спосіб життя тощо.
> І на решті головне питання: чому особа не має права відмовитись від обробки її персональних даних?
В тих межах, які обов"язкові для забезпечення функцій держави обов"язково. Пояснювати довго, скажу просто: де закінчується сила права там починається право сили.
> Особа не повідомляється про передачу персональних даних, якщо це потрібно для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень.
Якщо для Вас зроблять виняток бодай на місяць і будуть повідомляти та запитувати Вашої згоди на бюрократичне перефутболювання даних між паспортистом-жеком-лікарнями-нотаріусами-податковою-статистикою-фондами-службами-управліннями, Ви будете не раді, повірте на слово.
> Це далеко не вичерпний перелік тих недолугостей які зустрічаються в нормативному акті. Я вже не говорю що є безліч норм, що не відповідають Конституції України, вже існуючій законодавчій базі, міжнародним актам.
Наприклад?
ОФФ.
Наскільки я зрозумів, Ви є вчителем української мови та літератури. То ж якщо не помиляюся, розкажіть мені, від якого давнього українського слова походить слово "файно"? Я мав дискусію з одним мовознавцем і стверджував, що воно походить від англійсько "файн" - добре, зважаючи на значення слова та коло осіб, що його переважно вживають (емігранти до англомовних країн), але отримав заперечення у вигляді: це не так, воно походить від давньоукраїнського слова, яке я навести не можу ти не правий бо не є фаховим лінгвістом.
Заздалегідь вдячний.
2010.07.05 | Press-club
Re: Законотворчості в стилі «ХАЙ ТАК». Закон України «Про захист персо
1. Стосовно мого фаха. Я ні є вчителем україської мови. Я вчителем математики. І вже не один рік займаюсь проблемами доступу до інформації і правозахистом.2. Даний закон є бомбою уповільненої дії, так як практично всі норми можна трактувати на власний роззсуд. Наші з вами коментарі, тому є яскравим прикладом.
3. С.17 є прямим порушенням Трудового кодексу, Конституції України.
4. В жодному законі не має тлумачення "Громадські організації світоглядного спрямування".
5.А ні закон "Про іформацію" , а ні закон "Про авторські права " не говорять про можливість розпосюдження біографічних даних, а цей закон говорить.
6. В мене таке враження, що якби не фраза про мою не професійність, то коментарі були б трохі інакші.
2010.07.05 | Slavix
Re: Законотворчості в стилі «ХАЙ ТАК». Закон України «Про захист персо
Press-club пише:> 1. Стосовно мого фаха. Я ні є вчителем україської мови. Я вчителем математики. І вже не один рік займаюсь проблемами доступу до інформації і правозахистом.
Вибачте.
> 2. Даний закон є бомбою уповільненої дії, так як практично всі норми можна трактувати на власний роззсуд. Наші з вами коментарі, тому є яскравим прикладом.
Трактувати можна і 2+2, як я вже зазначав. Трактувати закон уповноважений КСУ, виходячи з його конституційності. Отож ні я ні Ви не уповноважені його трактувати. Мої коментарі то лише погляд на норми закону через призму юридичної теорії та практики застосування чинного законодавства.
> 3. С.17 є прямим порушенням Трудового кодексу, Конституції України.
а) Трудовий кодекс ще остаточно не затверджений. Зараз діє Кодекс законів про працю; б) Де і в чому порушення, тим більше пряме?
> 4. В жодному законі не має тлумачення "Громадські організації світоглядного спрямування".
Таких понять багато, які зустрічаються в законі, але не мають офіційного визначення. Але окрім офіційного (закріпленого в нормативних актах) визначення може існувати теоретичне (наукове) або загальноприйнятне визначення. У випадку, коли під час судового процесу виникає потреба з"ясувати точне значення поняття, яке офіційно не визначено, беруться до уваги словникові та енциклопедичні визначення, роз"яснення профільних дослідницьких установ тощо. Двічі стикався з таким: 1. визначення поняття "клан" і чи є звинувачення приналежності до клану образою; 2. визначення твердості металу алмазним конусом за методами і шкалою Роквелла та Брінеля і їх співвідношення. В цьому немає нічого страшного.
> 5.А ні закон "Про іформацію" , а ні закон "Про авторські права " не говорять про можливість розпосюдження біографічних даних, а цей закон говорить.
ЗУ "Про авторське право і суміжні права" регламентує порядок цитування та поширення творів в наукових/освітніх/просвітницьких цілях. ЗУ "Про інформацію" встановлює режими використання масової, енциклопедичної, особистої інформації (оприлюдненої раніше біографії, наприклад). За Конституцією України (ст.32) і за ЗУ "Про інформацію" забороняється цілеспрямований збір та використання інформації про особу. За Конституцією, дозволено все, що не заборонено. Оприлюднення раніше опублікованих біографій, тим більше покійних осіб, або біографій, які подають такі особи для оприлюднення, спогади інших осіб про події за участю цих осіб (якщо вони є правдиві та не принижують честь, гідність та ділову репутацію), не є правопорушення, якщо тупо і дослівно: при цьому не порушуються нічиї права. Обмеження щодо поширення біографічної та іншої інформації про особу надають такій особі ЛИШЕ право вимагати протягом року з моменту оприлюднення її спростування в той же спосіб та відшкодування заподіяних таким оприлюдненням збитків, якщо такі мали місце.
> 6. В мене таке враження, що якби не фраза про мою не професійність, то коментарі були б трохі інакші.
А) Коментарі були б аналогічні;
Б) Вибачте, якщо чим образив;
В) Те що Ви не фаховий юрист одразу помітно (рівно як і те, що я не фізик/медик/інженер/програміст тощо помітно спеціалісту відповідного профілю).
2010.07.05 | 100%
"Хто володіє інформацією, той володіє світом"
Дуднік Інга пише:> Складається загальне враження, що депутати Верховної Ради не те, що зі здоровим глуздом не товаришують, а взагалі не вміють читати
Все досить просто:розвиток інформаційних технологій дозволяє на кожного громадянина з самого народження вести досить детальне дос"є, до чого прагне будь-яка поліцейська держава. Цей закон є черговим кроком у цьому напрямі. Що важливо - не за бюджетні кошти. Зараз специфічні бази данних супроводжують людину на кожному кроці. Залишились їх звести в одну, додати відеоматеріали з супермаркетів, ДАІ, інші матеріали відеоспостережень, матеріали опитувань про політичну орієнтацію і суспільство під ковпаком. Відповідно , хто не з нами, той проти. Ресурсів на всіх не вистачить, та й виборчі списки можна друкувати на будь-які уподобання.