Дорогі українці, вітаю з Днем Перемоги!
07/07/2010 | Bogun
Гетьман Іван Виговський 351 рік тому переміг під Конотопом 150 тисячну армію москалів.
"Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив Москву. Удар був тим важчий, що був несподіваним; та ще після таких блискучих успіхів! Ще нещодавно Долгорукий привів до Москви полоненого гетьмана литовського, нещодавно чулися радісні розмови про торжество Хованського, а зараз Трубецькой, на якого було найбільше надій, «чоловік благоговійний і витончений, у воїнстві щасливий і недругам страшний», погубив таке величезне військо! Після взяття стількох міст, після взяття столиці литовської царське місто затремтіло за власну безпеку: у серпні по государеву указу люди всіх чинів поспішали на земляні роботи для зміцнення Москви. Сам цар з боярами часто був присутній при роботах; навколишні жителі з родинами, пожитками наповнювали Москву, і ходила чутка, що государ відїжджає за Волгу, за Ярославль".
"Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив Москву. Удар був тим важчий, що був несподіваним; та ще після таких блискучих успіхів! Ще нещодавно Долгорукий привів до Москви полоненого гетьмана литовського, нещодавно чулися радісні розмови про торжество Хованського, а зараз Трубецькой, на якого було найбільше надій, «чоловік благоговійний і витончений, у воїнстві щасливий і недругам страшний», погубив таке величезне військо! Після взяття стількох міст, після взяття столиці литовської царське місто затремтіло за власну безпеку: у серпні по государеву указу люди всіх чинів поспішали на земляні роботи для зміцнення Москви. Сам цар з боярами часто був присутній при роботах; навколишні жителі з родинами, пожитками наповнювали Москву, і ходила чутка, що государ відїжджає за Волгу, за Ярославль".
Відповіді
2010.07.07 | Кушкін
І шо воно нам дало, перепрошую? М'язи волячі, а мізки курячі.
2010.07.07 | Bogun
Так можливо це приклад того як ми виграли бій
та програли війну. Але на мою думку, це одна з найважливіших подій в українській історії, за останні років 400. Протягом століть інформація про неї замовчувалася, бо правда про події під Конотопом розвінчувала багато великодержавних міфів, особливо про «споконвічне прагнення українців до союзу з Росією».2010.07.07 | Кушкін
Інші народи після таких перемог ставали світовими надпотугами. А
ми? Вдумайтеся: у ті роки Україна завалила Польщу (тодішню наддержаву) і Московію. І що? Вже через рік були рабами половина - у поляків, половина - в москалів.- Дядьку, чого Ви такі бідні?
- Бо дурний.
- А чого дурний?
- Бо бідний.
Галасувати - ось наш внесок у політичний лексикон.
Думати, нажаль, не навчені. Tа й не хочемо.
2010.07.07 | Bogun
Одні ставали інші не ставали. В будь-якому випадку, це
була велика перемога. При нагоді хочеться згадати наших героїв, особливо козаків Григорія Гуляницького. Слава героям! СлаваУкраїні!2010.07.07 | Кушкін
"Слава героям!" - Так, вони своє діло зробили добрe.
"Слава Україні!" - За що? Ганьба Україні, що не виростила за всю свою історію (після Русі) _жодного_ державного діяча, вaртого так називатися.Московське царство після перемоги під Полтавою стало світовою наддержавою і імперією. А головних ворогів її розбили українці.
2010.07.07 | Bogun
Причина, шановний не в Україні, а в тому що ми думали, що
москалі такі ж люди як і усі інші. І з ними можна мати справу. А ще гірше що кілька сот років нашого співіснування з цім народом, нічого не навчили наших політиків... ну і звичайно Богдан трохі лоханувся, повівся на "славянскоє єдінство" і "православную вєру"... Хоча на мою думку, якби ми тоді стали під протекторат Турції, все було б по-іншому.РОЗРИТА МОГИЛА
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,
Панувала... Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Степи мої запродані
Жидові, німоті,
Сини мої на чужині,
На чужій роботі. /253/
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває...
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати».
Начетверо розкопана,
Розрита могила.
Чого вони там шукали?
Що там схоронили
Старі батьки? Ех, якби-то,
Якби-то найшли те, що там схоронили,
Не плакали б діти, мати не журилась.
2010.07.07 | Кушкін
А я ж про що? : "ми думали," але ..., "...нічого не навчили...",
"...лоханувся," - Ніколи в Україні не шанувалися розум й освіта. Вірніше, розумом вважалося вміння обдурити й украсти, а освітою - корочка, що дає можливість сидіти у конторі і заробляти гроші нічого не роблячи...От і дохитрувалися і довчилися.
Пишу це все не для того, щоб Богдaна ще раз вколоти. Подивіться на сьогоднішніх "спудеїв", а також на рівень освіти й інтелекту наших владоможців...
Не дивно, що вже й Європа воліла б, здається, здати цей зоопарк під управління комусь, хоча б людинообразному...
2010.07.07 | Bogun
Ви очікуєте від народа який кілька сот років був у рабстві
що за 20 років він змінеться і стане зрілим. Це важко, ще не виросло покоління повністю вільне від совкового імперського лайна. Моєсей водів свій народ 40 років пустелею, щоб вивітрити єгипетське рабство і за життя йому це не вдалося. Але в народі з'явилися Навіни та Халеви, які таки змінили світогляд своєї нації. Я думаю, що такі люди і у нас десь ростуть.2010.07.07 | Кушкін
Євреї шанують розум. У нас розумникам один вихід - еміграція.
Якщо у країни немає жодного відомого мислителя у сфері держави і права упродовж усієї її історії, на відміну від багатьох інших народів, що це означає? Лише одне: українцям наплювати на будь-що, чого миттєву вигоду вони не бачать, включно з усякими теоретиками юриспруденції чи державного будівництва.Простіше: якщо ніколи не було в нас державних діячів європейського рівня - то ніколи й не буде. "Нацарював сто рублів і втік" (c) - ось наш герой. І скажіть, що не знаєте таких героїв у реалі.
2010.07.07 | igorg
Зазвичай нації святкують свої перемоги у битвах
й шанують героїв-переможців.2010.07.07 | Кушкін
Такий термін, як "пірова перемога" пану знайомий?
2010.07.07 | igorg
І до чого тут пірова перемога?
Росіяни он носяться з Куликовською битвою, хоч наслідки її були для них не найкращі мягко кажучи. Однак це була перемога. Скільки ви перемог українських гетьманів, полковників, кошових отаманів можете нарахувати і скільки з них якось відмічено, позначено? Все це є тим з чого проросла українська державність.2010.07.08 | Кушкін
Куликовська битва створила нову суверенну державу: Московщину. А
от аналогічна українська перемога чомусь зробила українців васалами тих же москалів.Тож росіяни мають за що пам'ятати Куликовську битву. А у нас - чим більше б'ємося, тим більшими рабами стаємо.
Візьміть останню перемогу - у 2004-му. Хто зараз має всю владу в Україні?
2010.07.07 | Sean
принагідно вітаю кримських татар
участь чиїх предків там була неоціненною. І поляків (Анджей Висоцький) також2010.07.07 | Bogun
Так це наша спільна перемога. І про це треба пам'ятати
2010.07.07 | Мірко
Тож чому прославляєм Сірка який тих москаликів врятував
2010.07.07 | Bogun
Та хто ж його прославляє?
2010.07.07 | igorg
Тому що ви мислите нинішньою ситуацією
а Сірко мислив і діяв у зовсім інших умовах й обставинах. Тому й оцінювати його слід за обставинами його часу, а не нашого.А обставини були такі що Польща була значно потужніша за Московське царство й на той час була ворогом №1 українців. Зважте, що ворогом №2 були кримські татари (власне Османська імперія), постійні набіги котрих просто спустошували Україну. Зверніться до статистики й порівняйте населення й життя на право й лівобережній Україні. Тоді зрозумієте Сірка.
Звинувачувати Сірка у нинішніх політичних обставинах через його тодішню позицію це є історичне невігластво, бо мало відбутися ще багато подій перш ніж постала Російська імперія. Й передбачити їх не міг ніхто, хай і Сірко-характерник. Так само могла постати Польща, або розширитися Осьманська імперія.
Сірко є одним із небагатьох діячів котрі діяли в інтересах українців. Саме цим пояснюється його ніби на нинішній погляд непослідовність в діях. То він проти Переяслава то підтримує Московського царя. То він з одними то з іншими. Незалежність Сірка і його авторитет дратували Москву. Його навіть відправили у заслання до Сибіру. А повернули за ВИМОГОЮ польського короля. Без Сірка степ став відкритий для кримчаків, почалися спустошливі напади. Сірко пробував вести власну гру, зокрема тримав у себе псевдоцаревича, він останній кошовий що вів активну дипломатичну переписку. За свою незалежність і за те що був на стороні черні (себто українців) Сірко не мав ні належних статусу статків ні прихильності москалів. Ні тоді ні зараз
2010.07.07 | Bogun
Та все правильно, та от тільки багатовекторність
Сірка принесла набагато більше шкоди Україні, а ніж усі його інші заслуги принесли їй користі. В той період з Московією загравали або зрадники, або ідіоти.2010.07.07 | Sean
Re: Тому що ви мислите нинішньою ситуацією
igorg пише:> А обставини були такі що Польща була значно потужніша за Московське царство
після Хмельниччини навряд чи вже
> й на той час була ворогом №1 українців.
думаю, що тодішні українці це Вам самі не говорили
> Зважте, що ворогом №2 були кримські татари (власне Османська імперія),
теж не факт, беручи до увагу досвід Хмельниччини.
А беручи до уваги [на жаль незакінчені] рухи Богдана щодо унезалежнення від Москви, то і її, радімую, можна назвати ворогом №1
> постійні набіги котрих просто спустошували Україну. Зверніться до статистики й порівняйте населення й життя на право й лівобережній Україні. Тоді зрозумієте Сірка.
Зрозуміти можна багато кого. Виправдати (у цьому разі - політично) не всіх.
> Звинувачувати Сірка у нинішніх політичних обставинах через його тодішню позицію це є історичне невігластво,
Якраз у тодішніх політичних обставинах
> бо мало відбутися ще багато подій перш ніж постала Російська імперія.
Воно вже тоді пускало метастази
> Й передбачити їх не міг ніхто, хай і Сірко-характерник. Так само могла постати Польща, або розширитися Осьманська імперія.
> Сірко є одним із небагатьох діячів котрі діяли в інтересах українців.
Знов-таки ці "українці" з якимись "інтересами". Думаю, Ви серед них референдум не проводили щодо інтересів
> Саме цим пояснюється його ніби на нинішній погляд непослідовність в діях. То він проти Переяслава то підтримує Московського царя. То він з одними то з іншими. Незалежність Сірка і його авторитет дратували Москву. Його навіть відправили у заслання до Сибіру. А повернули за ВИМОГОЮ польського короля. Без Сірка степ став відкритий для кримчаків, почалися спустошливі напади. Сірко пробував вести власну гру, зокрема тримав у себе псевдоцаревича, він останній кошовий що вів активну дипломатичну переписку. За свою незалежність і за те що був на стороні черні (себто українців) Сірко не мав ні належних статусу статків ні прихильності москалів. Ні тоді ні зараз
Цей "Ваш" Сірко - талановитий тактик чи там "оператор" та ніякий стратег і політик. Я б порівняв його з Юрком Тютюнником в цьому. А в іншому, можливо - з Махном.
Та факт є факт: на татар вдарив? Вдарив. Справі Виговського зашкодив? Зашкодив. А справа Виговського і контекст Гадяцької угоди мені якось виглядають куди більш зрозумілими і потенційно історично значущими, ніж ті "інтереси українців" (а вони, як знаємо, завжди всякі і різні, та і про самоусвідомлення себе українцями тоді ще не факт, що можна було казати - скільки "русинів" було проти хмельниччини), до яких Ви апелюєте.
Так що в оцінці цього пана ми з Вами не зійдемося. Щоправда, самому пану від того не зимно і не спекотно
2010.07.07 | stryjko_bojko
більшість "русинів" ще не ідентифікувала себе українцями
Sean пише:> Та факт є факт: на татар вдарив? Вдарив. Справі Виговського зашкодив? Зашкодив. А справа Виговського і контекст Гадяцької угоди мені якось виглядають куди більш зрозумілими і потенційно історично значущими, ніж ті "інтереси українців" (а вони, як знаємо, завжди всякі і різні, та і про самоусвідомлення себе українцями тоді ще не факт, що можна було казати - скільки "русинів" було проти хмельниччини), до яких Ви апелюєте.
як і сьогодні, частина Східної України.
2010.07.08 | Мірко
Re: найкращим індикатором того хто він був насправді. Українець
Бо розділив українські сили.2010.07.08 | Арій.
А зрада під Берестечком? Теж не потрібно забувати.
2010.07.08 | Арій.
Героям Слава! Принагідно нагадую про інше свято Перемоги
- 3 липня РУСЬкий (не плутати з кацапським) князь Святослав Хоробрий розгромив Хазарський каганат.2010.07.08 | Atriplex patula
Re: Героям Слава! Принагідно нагадую про інше свято Перемоги
"3 липня РУСЬкий (не плутати з кацапським) князь Святослав Хоробрий розгромив Хазарський каганат."І відкрив дорогу на Русь (не плутати з Рассієй
2010.07.08 | Кушкін
Славна перемога. Але, мабуть, карма у нас така, що і ця перемога
вела до знищення держави.Саме вона відкрила степовикам (з монголами включно) шлях на Русь. До цього Каганат був надійним бар'єром.
2010.07.08 | Budweiser
то була спільна україно-польсько-татарська пeрeмога
то була спільна україно-польсько-татарська пeрeмога. Бeз польської артилeрії та татарської кінноти вона навряд чи була би можлива.Протe вона мала дужe нeзначнe історичнe значeння. Гeтьман Виговський був дужe нeпопулярний і чeрнь та рядовe козацтво були проти Гадяцької угоди, яка ставила під загрозу їх корпоративні права. Тому та пeрeмога була швидко нівeльована.
2010.07.08 | один_козак
А є така цитата російською мовою?