08/05/2010 | Галя Койнаш

Співпрацівники ДАЇ проявляли гідну подиву активність напередодні та й в День хрещення Русі. Тільки можете не шукати результатів у зменшенні катастрофічної кількості загиблих на дорогах. Ні, у правоохоронців було зовсім інше завдання.

Серед бажаючих приїхати на святкові заходи до Дня хрещення Русі було багато віруючих Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ-КП). Важко назвати точну цифру людей, котрим перешкодили здійснити цей цілком мирний та законний план, але повідомлялось про пильність ДАЇ, простіше кажучи, різноманітні спроби перешкодити від'їзду паломників з багатьох областей та ї в’їзду до столиці, й кожного разу йшлось саме про автобуси.

Про Заяву Прес-центру Київської Патріархії повідомлено на багатьох сайтах ЗМІ та інформаційних каналах, хоча здається тільки один телеканал – 1+1 – уважав за необхідне про неї поінформувати своїх глядачів. Це незважаючи на тривожну назву „З приводу порушення прав на свободу совісті та на свободу пересування” та безумовно суспільно значущий характер інформації. про перешкоджання виїзду паломників у Київ 27-28 липня.

„ З Чернівецької області не зміг виїхати жоден автобус, з Тернопільської – більш як три чверті автобусів. Не змогли виїхати автобуси з Харкова, Одеси, чинилися перешкоди виїзду автобусів з Вінницької, Дніпропетровської, Львівської, Рівненської, Сумської та інших областей.

Під надуманими приводами працівники ДАІ зупиняли автобуси та тримали їх, не даючи можливість рухатися далі. Лише обурення людей та погрози влаштувати акції протесту безпосередньо на місці змушували працівників ДАІ відпустити автобуси.”

„За кілька кілометрів від міста автобуси також масово зупинялися працівниками ДАІ, які забороняли рухатися далі. Підкреслюємо – не роз’яснювали паломникам способи дістатися до місця проведення богослужіння, які би дозволили уникнути масового скупчення транспорту в центральній частині міста, а саме забороняли подальший рух транспорту”

Слід нагадати, що їхали не молодь на рок-концерт, а віруючи на Божественну літургію та Хресну ходу, серед котрих, напевно, було чимало літніх людей.

УНІАН повідомив, що 28 липня в Одесі співпрацівники ДАЇ, на чолі із заступником начальника Одеського міського управління ДАІ О.Стариченком, заблокували виїзд автобуса з групою віруючих УПЦ-КП до Києва. Один із віруючих інформує, що Стариченко підійшов до водія одного автобуса За словами одного з паломників Володимира Малофеева, „Підполковник О.Стариченко, який підійшов до водія автобуса, відразу ж висунув звинувачення, що той п`яний, а до віруючих - жінок і чоловіків - співробітники ДАІІ у формі та люди у штатському застосовували грубу фізичну силу, щоб не допустити посадку в автобус».

Пасажири, які, припускаємо, хотіли не тільки від’їхати з міста, але й доїхати до Києва, стверджують, що водій був тверезим. Та й якось важко повірити, що фірма перевізників надала би п’яного водія! Але ж правоохоронці забрали його ключі та документи.

Судячи з усього ДАІшники зловили чимало п’яних водіїв у ті дні. Зловили, щоправда, у вельми специфічний спосіб, так би мовити, на око, та й з одним тільки наслідком: віруючим перешкоджено взяти участь у важливих для них святкових заходах у Києві.

Невідомо, чи деякі правоохоронці побажали вислужитися перед керівництвом (покращити сумнозвісні показники?), чи перепони з поверненням додому із самого початку входило до завдання, але зафіксовано й такі випадки. РІСУ повідомляє про труднощі, котрих зазнали паломники із Сум (150 осіб). При в’їзді в столицю пізно вночі автобуси зупинили співпрацівники ДАІ . „Вдалося досягнути компромісу: автобусам дозволили проїхати до станції метро «Лісова»”. Після всіх заходів, повернулись, аби поїхати. Далі розповідає Єпископ Сумський і Охтирський УПЦ (КП) Мефодій: «Коли люди вийшли з автобусів і сіли в метро, через півгодини прибула машина ДАІ, зробили обшук автобусів та забрали документи. Коли ми повернулися до автобусів, щоби вирушати назад, водій заявив, що ми не можемо цього зробити, бо немає документів. Я намагався звернутися до ДАІ, щоби вирішили проблему. Вдалося зв’язатися лише із черговим, і він сказав: «ви можете їхати, а там на місці розбирайтеся, де ваші документи». Коли я став просити, щоб мій співрозмовник представився, він повісив слухавку”

«Ми мирні люди, віруючі, ми не маємо до правоохоронців жодних претензій, але хочемо, щоб вони й до нас ставилися відповідно, щоб поважали права громадян», - наголосив він.

Повідомлення ДЗГ МВС України теж з’явилось 28 липня, тому важко вірити, що будь-які заходи з перевірки інформації здійснено. МВС спростовує всі звинувачення та заявляє, що „заяви представників окремих конфесій щодо начебто вибіркової заборони в’їзду паломників до місць святкування Дня Хрещення Київської Русі не відповідають дійсності та носять провокативний характер”.

Навіть припускаючи, що стільки віруючих з усієї країни змовились із керівництвом Церкви про такий злісний наклеп на ДАІ, вкрай важко відкинути подібні звинувачення з іншої причини. Точно такі ж повідомлення було отримано з різних областей України 10-11 травня цього року напередодні запланованої акції протесту опозиції в Києві.

Прийом на найвищому державному рівні Патріарха Московського і всієї Русі Кирила викликав стурбованість у багатьох українців. Питалось, як така безпрецедентна „державність” узгоджується із закріпленім у Конституції України відокремленням Церкви та релігійних організацій від держави, й зі значною кількістю українців різних віросповідань і світогляду. Викликала застереження й небачена досі інтенсивність висвітлювання та тональність репортажів на Першому національному каналі. Напрошувався висновок, що Конституція Конституцією, але ж одна Церква має особливу протекцію.

Будь-який фаворитизм чи дискримінація є брутальним порушенням свободи совісті, й відповідно, як Конституції, так і взятих Україною на себе міжнародних зобов’язань.

Недавні події дають підстави підозрювати, що нове керівництво Міністерства внутрішніх справ воліє не звертати уваги на подібні дрібниці. Оскільки Гарант Конституції теж не проявляє бажання заступатися за конституційні права громадян, треба сподіватися, що представники інших держав і міжнародних структур звертатимуть йому увагу на необхідність повного розслідування всіх обвинувачень і на абсолютну неприпустимість подібних дій правоохоронців.

Втім, про те слід нагадувати усім громадянам незалежно від віросповідання, політичних чи інших переконань. Діяти треба сьогодні. Схоже на те, що протягом останніх місяців співпрацівників ДАІ два рази використано для обмеження найважливіших прав і основних свобод. Коли вибори не за горами, сумніватися в згубних наслідках відсутності рішучого громадського протесту не доводиться.

How the Traffic Police do not ensure safe travelling

The Ministry of Internal Affairs traffic police were extraordinarily busy around the Orthodox Festival of the Baptism of Kyivan Rus on 28 July. Not however with trying to reduce Ukraine’s abysmal road fatality statistics. No, they had an entirely different task.

Among those wishing to be in Kyiv for the ceremony were many believers of the Orthodox Church under the Kyiv Patriarchate. It is hard to provide an accurate estimate of the number of believers prevented from reaching their destination by the traffic police, however the latter’s, shall we say, vigilance was reported in a large number of regions of the country stopping entire coaches carrying believers.

The Statement issued by the Kyiv Patriarchate is entitled “On violation of the right to freedom of conscience and freedom of movement” and speaks of reports received on 26-27 July from believers in different parts of the country unable to travel despite coaches having been hired long in advance. It also describes measures obstructing entry and departure from Kyiv on 28 July.

“From the Chernihiv region not one coach was able to set off, from the Ternopil region – more than three thirds of the coaches. Coaches could not depart from Kharkiv and Odessa, while obstructions were caused to those heading off from the Vinnytsa, Dnipropetrovsk, Lviv, Rivne, Sumy and other regions”.
The report goes on to speak of traffic police using far-fetched pretexts to stop coaches and prevent them from travelling on, and says that it was only people’s outrage and threat to hold a demonstration in protest there and then that made the traffic police let coaches go.

“Several kilometres from the city coaches were also stopped en masse by traffic police who prohibited them from travelling further. We would stress that there was no explanation to the pilgrims on ways of getting to the place of the Service making it possible to avoid congestion in the centre of the city.”

Worth remembering that these were believers on pilgrimage, not young people travelling to a music concert and it can be safely assumed there were a number of elderly people.

The information agency UNIAN reported on 28 July that Odessa traffic officers had prevented pilgrims leaving for Kyiv. One of the believers explained that three police coaches blocked their coach, and came up to the driver saying that he was drunk. He asserted that police officers and men not in uniform had rough-handled male and female believers.

The believers, who we can assume did not just want to leave Odessa, but to arrive in Kyiv in one piece, were adamant that their driver was sober. It does rather defy belief that a transportation company would provide a driver who was inebriated. Nonetheless, the police took away his keys and driving licence.

Judging from all the reports, it would seem that the traffic police caught an extraordinary number of drunk drivers that day. They were “caught” admittedly, in a very specific manner, at a glance and with the only consequences being to believers unable to attend religious services and ceremonies which had great meaning for them.

It is not clear whether some police officers decided to particularly shine, or whether it was always part of the plan to cause difficulties at both ends, but there were reports of trouble made when pilgrims tried to return home. The Religious Information Service of Ukraine [RISU] reports the account given by the Bishop of Sumy and Okhtyrka (Mefodiy). The traffic police tried to stop their coaches however they managed to agree that the coaches could stop near a metro station. After the believers left the coaches, he relates, a traffic police car arrived, searched the coaches and took away documents. After the day’s activities, they proved unable to move since one of the drivers had had his documents removed. The Bishop rang the traffic police and was told by the person on the other end that they should travel regardless and “find out there where your documents are”. Asked to identify himself, the person hung up.

“We are peaceful people and believers, we have no grievance against the police however we want them to treat us accordingly, to respect our civil rights” , the Bishop stressed..

The response from the Ministry of Internal Affairs was also issued on 28 July, making it clear that no preliminary investigation into the reports can have been made. It denies all allegations outright, and claims that it is all provocation.

Now even if we assume that so many believers from around the country had conspired, together with the leadership of their Church, to slander the traffic police, the reports seem depressingly credible for another reason. Exactly the same reports were received from all over the country around 10-11 May when supporters of the opposition were prevented from getting to Kyiv for a planned demonstration by those same traffic police.

The reception given to Patriarch Kyrill of the Orthodox Church of the Moscow Patriarchate by the country’s leaders seemed disturbingly excessive to many Ukrainians given the division of Church and State stipulated in the Constitution and the very considerable number of people with different (or no) religious affiliations. Many had reservations about the unprecedented amount and style of coverage on Ukraine’s National Television Channel. It was certainly difficult to escape the sense that one particular Church was being singled out as favoured.

Any such favouritism or discrimination is a grave violation of freedom of conscience, and therefore of Ukraine’s Constitution and its international commitments. These recent events suggest that the new leadership of the Ministry of Internal Affairs considers this of no importance. Given the failure thus far of the President to react, it is to be hoped that representatives of other countries and international structures will impress upon him the need for full investigation into these allegations and remind him of the inadmissibility of any such actions by law enforcement bodies.

We all need to remind politicians that this behaviour is unacceptable regardless of people’s religion, their politics or any other considerations. It is vital to act now. The traffic police have almost certainly now been used twice to deny citizens their most fundamental human rights. With local elections looming, the consequences of ignoring such violations surely do not need to be spelled out.