Юрій Андрухович: "Не залишайте моєї країни без уваги"
08/15/2010 | Майдан-ІНФОРМ
Дмитро Каневський, Наталя Неділько, «Німецька хвиля» 15-08-2010
Відомий український письменник Юрій Андрухович зі сторінок впливової Франкфуртер Альгемайне Цайтунґ, звертається до Європи із проханням пильнувати наступ диктатури в Україні
виборів від демократичного прориву в країні не залишилося й сліду, вважає Андрухович. «Сьогоднішня Україна є змістовним навчальним посібником на тему «неміцність демократії або як нас знову ведуть до диктатури». Як зазначає автор, сьогодні в країні чутно реванш. «Людина, яка уособлює «образу 2004-го року», насолоджується помстою повною мірою. Оскільки Віктор Янукович здобув у другому турі лише 49 відсотків голосів, усім «наївним» здавалося, що новий президент буде таким же нездатним на перевтілення думок у дії, як і його попередник. Однак з'ясувалося, що конституція - не така вже й недоторканна, а головним елементом для реалізації рішень є кількість «своїх суддів» у Конституційному суді», - пише Андрухович.
«Вже до середини березня новий президент несподівано накопичив у руках всю повноту влади і розгорнув країну на 180 градусів, - продовжує автор. - Сьогодні він має парламентську більшість, необхідну для реалізації його указів та ігнорування думок опозиції».
За вікном немов 1970-ті
«Колись існувала непогана країна, яка подавала надії і стукалася у двері Європи. Де вона поділася?», - запитує автор і додає, що дедалі частіше тепер можна почути про «профілактичні бесіди» з журналістами та громадськими діячами, про акуратні, поки що, спроби вербування і залякування, а також про укладання «списків лояльних». «Хай там як, СБУ перетворюється на політичного цербера, а держава - на поліцейський режим. Ми повернулися у минуле, іноді виникає відчуття, що за вікном знову 1970-ті роки».
І нічого нового в цьому немає, упевнений автор, наводячи за приклад путінську Росію. «Одне неясно: нащо Януковичу Європа? Навіщо всі ці ігри в інтеграцію з незмінними євробалачками?». Спираючись на сказане, український письменник звертається до європейців із закликом не спускати очей з України.
Насамкінець Андрухович все ж подає частку свого оптимізму. «Цього не може бути, щоб така анахронічна, успадкована від Сталіна система перемогла у довгій історичній перспективі», - підсумовує автор.
Дмитро Каневський, Наталя Неділько, радіо «Німецька хвиля»
http://www.telekritika.ua/daidzhest/2010-08-15/55053
sean
Відомий український письменник Юрій Андрухович зі сторінок впливової Франкфуртер Альгемайне Цайтунґ, звертається до Європи із проханням пильнувати наступ диктатури в Україні
виборів від демократичного прориву в країні не залишилося й сліду, вважає Андрухович. «Сьогоднішня Україна є змістовним навчальним посібником на тему «неміцність демократії або як нас знову ведуть до диктатури». Як зазначає автор, сьогодні в країні чутно реванш. «Людина, яка уособлює «образу 2004-го року», насолоджується помстою повною мірою. Оскільки Віктор Янукович здобув у другому турі лише 49 відсотків голосів, усім «наївним» здавалося, що новий президент буде таким же нездатним на перевтілення думок у дії, як і його попередник. Однак з'ясувалося, що конституція - не така вже й недоторканна, а головним елементом для реалізації рішень є кількість «своїх суддів» у Конституційному суді», - пише Андрухович.
«Вже до середини березня новий президент несподівано накопичив у руках всю повноту влади і розгорнув країну на 180 градусів, - продовжує автор. - Сьогодні він має парламентську більшість, необхідну для реалізації його указів та ігнорування думок опозиції».
За вікном немов 1970-ті
«Колись існувала непогана країна, яка подавала надії і стукалася у двері Європи. Де вона поділася?», - запитує автор і додає, що дедалі частіше тепер можна почути про «профілактичні бесіди» з журналістами та громадськими діячами, про акуратні, поки що, спроби вербування і залякування, а також про укладання «списків лояльних». «Хай там як, СБУ перетворюється на політичного цербера, а держава - на поліцейський режим. Ми повернулися у минуле, іноді виникає відчуття, що за вікном знову 1970-ті роки».
І нічого нового в цьому немає, упевнений автор, наводячи за приклад путінську Росію. «Одне неясно: нащо Януковичу Європа? Навіщо всі ці ігри в інтеграцію з незмінними євробалачками?». Спираючись на сказане, український письменник звертається до європейців із закликом не спускати очей з України.
Насамкінець Андрухович все ж подає частку свого оптимізму. «Цього не може бути, щоб така анахронічна, успадкована від Сталіна система перемогла у довгій історичній перспективі», - підсумовує автор.
Дмитро Каневський, Наталя Неділько, радіо «Німецька хвиля»
http://www.telekritika.ua/daidzhest/2010-08-15/55053
sean
Відповіді
2010.08.15 | Олекса
Re: Юрій Андрухович: "Не залишайте моєї країни без уваги"
Гарно сидіти у Німеччині і закликати її уряд...А що сам зробив в Україні?
Сучасну Німеччину зробили ті, хто в ній залишилися після Гітлера, а не ті, хто дременув з неї шукати кращого шматка сала...
2010.08.15 | Адвокат ...
Тутки такоє...
По перше, німцям з пост-гітлерівської Німеччині тікать було просто нікуди. Ніхто не приймав. Брали окремих хвахівців. Та й то без їхньої згоди. Або шмат сала і арбайтен на SSСР`ію, чи Гамерику,-- або куля в потилицю.Юрко Андрухович,-- аж ніяк не ковбасний еміґрант, а великого таланту літератор.
2010.08.15 | Sean
Думаю, Андрухович зробив для України куди більше
ніж ті, хто хоча і постійно жиє тут, але єдино що робить - білий (хоча може бути синьо-жовтий, червоно-чорний, сіро-буро-пошкарябаний тощо) шум.2010.08.15 | Via
Заслуги перед Україною закінчуються опівночі.
2010.08.15 | Sean
Заслуги перед Україною не закінчуються опівночі
2010.08.15 | Via
Само собою - бажано мати заслуги і кожного наступного дня.
2010.08.15 | Sean
"Заслуга" - то така категорія, що різними оцінюється по-різному
орден від Януковича - для когось теж "заслуга"."Московіада" - заслуга для інших. Багаторічна популяризація України, позитивний PR України в Європі і світі - теж заслуга
2010.08.15 | Via
То тепер можна і знівелювати заслуги паскудством?
Сам набудував - сам і поруйную?2010.08.15 | Sean
Паскудство - це підлість
Він нічого такого не зробив. Він лише сказав на емоціях те, що багатьом не сподобалося. А багатьом, до речі сподобалося - навіть тут на форумі (на мій жаль).2010.08.15 | Via
Віддати пів-країни москалям - це не підлість?
2010.08.15 | Sean
Він не віддав би навіть якби захотів
бо те від нього не залежить, бо він казав "якби" і взагалі жоден пацан того навряд чи коли допустить.Але годі мені його захищати, він сам себе може захистити, якщо захоче
2010.08.15 | Via
То ото хай би і не дзявкав :(
2010.08.16 | Max
Re: Віддати пів-країни москалям - це не підлість?
Андрухович такого не пропонував, не треба перекручувати.2010.08.16 | Max
100%
Sean пише:> Думаю, Андрухович зробив для України куди більше
> ніж ті, хто хоча і постійно жиє тут, але єдино що робить - білий (хоча може бути синьо-жовтий, червоно-чорний, сіро-буро-пошкарябаний тощо) шум.
Forum warriors
2010.08.15 | Kohoutek
Re: Юрій Андрухович: "Не залишайте моєї країни без уваги"
Олекса пише:> Гарно сидіти у Німеччині і закликати її уряд...
> А що сам зробив в Україні?
Він пише книги. Сучасну, актуальну, непогану літературу живою українською мовою. Отже, для України він робить більше, ніж будь-хто на цьому форумі.
Гоголь мешкав у Римі, а Гемінґвей - на Кубі. Що з того?
2010.08.15 | Олекса
Re: Юрій Андрухович: "Не залишайте моєї країни без уваги"
Але ні Гоголь, ні Гемінгвей не пропонували віддавати частини своїх країн явним ворогам як відкупну...2010.08.16 | Max
Не варто воювати із власними вигадками, п.Олексо
Олекса пише:> Але ні Гоголь, ні Гемінгвей не пропонували віддавати частини своїх країн явним ворогам як відкупну...
Ніхто -- ані п.Андрухович, ані інші особи тут на форумі не пропонують відкуплятись теренами від ворога.
Інша річ, що коли відбитись від ворога можна лише залишивши йому частину опанованих ним теренів (бо відібрати у нього її всю наразі не маємо сил), то може й доведеться так зробити. Де тут відкупне від неприятеля, панове соборні патрійоти? І що пропонуєте навзамін? Здатись на милість неприятеля задля збереження ілюзорної "соборности"?
2010.08.15 | Via
Презираю віднині Андруховича - про що й дописала в ЖЖ (л)
http://viaaaa.livejournal.com/44579.html?view=326691#t3266912010.08.15 | Sean
Ви ніколи не чули, що хороша людина може щиро ся помиляти?
помилятись в чомусь, чи то просто сказати щось на емоціях і при тому залишитись хорошою, порядною людиною? Чи у Вас лише чорне/біле?2010.08.15 | Via
Громадський діяч такого рівня не має права на емоції, ясно?
Якщо вдарила моча в голову і ковбасять емоції - нічого бігти в Цайтунг2010.08.15 | Kohoutek
Він не громадський діяч. Він письменник.
2010.08.15 | Via
Ага, Цайтунг зробив огляд його літературної діяльності, так?
2010.08.15 | Sean
По-перше, не думаю, що він себе вважає гром.діячем
за нагоди може якось спитаюПо-друге, кожна людина (принаймні не перебуваючи на державній посаді з посадовими інструкціями) має право на емоції. Бо це її природнє право. Людина відрізняється від тварини, зокрема, наявністю емоцій - факт.
2010.08.15 | Via
То я те саме і кажу - Андрухович емоційна істеричка :(
2010.08.15 | Kohoutek
Краще б Ви його читали
Або взагалі хоч яку-небудь українську художню літературу. Тоді, диви, Ваша мова була б не такою зрусифікованою. "Презирать" українською буде "зневажати".2010.08.15 | Via
Боже збав - відсьогодні нізащо!
А слово "презирство" нічим не замінити - воно тут найкраще підходить.2010.08.15 | Kohoutek
Re: Боже збав - відсьогодні нізащо!
Via пише:> А слово "презирство" нічим не замінити - воно тут найкраще підходить.
"Презирство" в українській мові є, а ось "презирати" - немає. Ви дарма вимагаєте від письменника бути кимось ще. Поет має бути поетом, а не головнокомандувачем. Письменники для будь-якого народу значно важливіші за політиків. Народ - це культура. Валійці зберегли культуру - і збергіся народ. А де ті провансальці?
Ну, сказав Андрухович щось, м'яко кажучи, суперечливе. Це мине і дуже швидко - а книги його залишаться; і залишаться люди, які завдяки його книгам відчули живу українську душу. Не варто зводити людину до єдиного вчинку.
2010.08.15 | Via
Якщо він не є гідним українцем-то його література ніц не варта
Отака я категорична - і читати писанину Андруховича знайомих і дітей відраджу. За свої вчинки треба відповідати.2010.08.16 | zаброда
Re: Боже збав - відсьогодні нізащо!
2010.08.15 | samopal
Андрухович по-суті давно став remote-патрійотом. Мовчав би вже..
2010.08.15 | Мартинюк
Коли 5 тисяч турків обложили Константинополь в ньому проживав
мільйон андруховичів...Звісно добре що він зараз почав ламентувати про захист в бік європейців, і його ламент напевно краще чутний аніж чий небудь інший.
Але це не підстава забувати те, що він недавно написав про поділ України, а потім повторив все це у польській газеті. Дай бог аби лише там...
2010.08.15 | OLexandra
Власне в цьому уривку Анрухович все правильно сказав,
і ніякого паскудства тут немає2010.08.15 | Олекса
Re: Власне в цьому уривку Анрухович все правильно сказав,
Тоді що, пані ви п...а, раз не бачите в закликах Андруховича паскудства, а лише едакоє вот размірковиваніє.... вголос. Чи що?Он, товариші-пісатєлі Грушевський з Вінниченко чого понапропоновували, майже 100 років не можемо вихаркати... А скільки мільйонів українців полягло за їхню душу?
2010.08.16 | Max
Re: Власне в цьому уривку Анрухович все правильно сказав,
Олекса пише:> Он, товариші-пісатєлі Грушевський з Вінниченко чого понапропоновували, майже 100 років не можемо вихаркати... А скільки мільйонів українців полягло за їхню душу?
Згадані панове заслужили собі неславну пам'ять своїми діями як політики, натомість не зрозуміло, що пан хоче їм закинути як історику та письменнику (відповідно)? Не кожна розумна людина надається на політика.
Взагалі кажучи, з інтелектуалів рідко бувають пристойні практичні політики (і мабуть взагалі ніколи -- інтелектуали з політиків-практиків).
2010.08.16 | OLexandra
Re: Власне в цьому уривку Анрухович все правильно сказав,
По-перше, пане Олексо, Ваша лайка не додає переконливості Вашим словам;По-друге, я не бачу паскудства в розмірковуванні. Розмірковувати також буває корисно.