МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Минув День незалежності - як відзначав український народ...

08/27/2010 | MV
Минув День незалежності
Як “відзначала” його влада, ми знаємо,
а як відзначав український народ – послухайте.

19 серпня на Київщині в с. Медвин Богуславського району зусиллями сільської громади та сільського голови Петра Листопада, членів Історичного клубу “Холодний Яр” Петра Гогулі й Тараса Силенка, а також народного депутата України Івана Зайця відбулося вшанування медвинських козаків і козачок, які 90 літ тому повстали проти московської комуни.
21 серпня в м. Кам’янка, що на Черкащині, в музичній школі відбувся вечір пам’яті героїв, організований членом Історичного клубу “Холодний Яр” Юрієм Ляшком та активістами партії “Батьківщина”. У його рамках було презентовано фільм “Отамани Холодного Яру” Романа Коваля та Олександра Домбровського (телеканал “Культура”), документальний роман Василя Шкляра “Чорний Ворон”, публіцистичну книгу “Людина і нація” Володимира Гонського та 12-те видання спогадів Юрій Горліса-Горського “Холодний Яр”. Окрасою вечора став виступ молодого бандуриста Данила Мельника та його старшого брата – кларнетиста Устима Мельника.
22 серпня на Черкащині в с. Матвіївка Чигиринського району врочисто відкрито пам’ятник землякам, які боролися за Самостійну Україну в 1917 – 1920-х роках. І тут ініціаторами вшанувань стали члени Історичного клубу “Холодний Яр”, серед них і матвіївська козачка Лідія Улянич. Спонсорували створення пам’ятника Іван Лисий, Олег і Леся Островські, Володимир Сапа, Федір Мустівий, Петро Литвин, Валентин Кострицький, Микола Бондаренко, Богдан Легоняк, Степан Буханець, Олег Поліщук та шестирічна (!) чигиринська козачка Анничка Жадан, яка пожертвувала 50 грн. Свою пожертву склав також Історичний клуб “Холодний Яр”. Допоміг і директор ДП “Чигиринське лісове господарство” Володимир Перебийніс, який надав кран для монтажних робіт. Виконали безкоштовно будівельні роботи медведівські, матвіївські та чигиринські козаки, а саме: Микола Посипайко, Іван Янченко, Михайло Курка, Микола Кобзар, Іван Безпалий, Володимир Кобзар, Василь Ковтун та Анатолій Філоненко.
Місце для пам’ятника в Матвіївці було вибране гарне – навпроти церкви, біля сільради, клубу і школи. В урочистостях взяли участь сільський голова Матвіївки Василь Кобзар, в. о. голови Чигиринської районної ради Юрій Лисак, письменники Василь Шкляр та Василь Трубай, скульптор Дмитро Бур’ян, голова Кіровоградської обласної організації партії “Свобода” Олександр Ромащенко, Володимир Гонський, який від імені партії “Батьківщина” подарував футбольним командам шкіл Матвіївки, Медведівки та Кам’янки по 12 футбольних форм, м’ячі та рукавички для воротаря.
Пам’ятник створили заслужений художник України скульптор Валентин Сірий і художник Олексій Шевченко за участі скульптора Максима Сірого. Освятив пам’ятник благочинний Чигиринського району УПЦ Київського патріархату о. Володимир. Меморіальний мітинг вели Роман Коваль та голова Чигиринського районного осередку Суспільної служби України Лідія Улянич. Вшанувати борців за волю України приїхали делегації із Києва, Черкас, Кіровограда, Чигирина, Кам’янки, Долинської, а також з Олександрівки на чолі з головою Олександрівської районної ради Станіславом Степановим та Обухівщини на чолі з редактором газети “Обухівські вісті” Оленою Артюшенко. Своїх представників прислали і повстанські села Медведівка, Цибулеве, Легедзине, Богданівка, Халеп’я, Гребені та інші.

23 серпня в с. Зміївка Бериславського району Херсонської області урочисто відкрито меморіал борцям за волю України. Меморіал споруджено у формі сонячного годинника, в центрі якого – двометровий гранітний обеліск із вигравіруваним золотим тризубом, під ним напис: “Борцям за волю України”. На циферблаті годинника замість цифр – видатні дати Української державності та гасло “Майбутнє держави залежить від нас”. Зі сходом сонця тінь від обеліска проходить через головні дати Української державності: Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького, IV Універсал, Акт Злуки, Акт 30 червня та Акт проголошення Незалежності 24 серпня 1991 року.
Відкрив урочистості кулеметник УПА Іван Терлецький, перерізавши святкову стрічку. Освятили меморіал священики УПЦ КП, УАПЦ та УГКЦ. Було зачитано імена козаків і старшин Армії УНР, уродженців Херсонщини, та вояків і підпільників УПА, сім’ї яких нині живуть у Зміївці, загалом понад 150 імен (уклали список історики Олександр Жупина, Олексій Паталах та Микола Курівчак). За українськими героями відправлено панахиду.
З вітальним словом до селян звернулися сільський голова Олександр Єрмоленко та голова Бериславської районної державної адміністрації Ярослав Павлівський. Промовці зазначали, що Бериславщина зробила свій внесок у боротьбу за незалежність, зокрема 10 лютого 1919 р. Бериславська охоронна сотня Армії УНР під командуванням сотника Осауленка розбила розбійників-більшовиків, які збиткувалися над ченцями Свято-Григорівського Бізюкового монастиря.
Відкриття першого на Херсонщині Українського військового меморіалу супроводжувалось виступом народних музичних колективів (українського, шведського та німецького), поетичними читаннями, відкриттям виставки з історії Визвольних змагань. Участь у святі взяли ветерани УПА з Херсона та області, які зустрілись у Зміївці з побратимами по зброї (у селі нині проживає шестеро учасників збройної боротьби за незалежність).
Ініціатором спорудження меморіалу виступила Херсонська міська організація Спілки української молоді в Україні за сприяння благодійної ініціативи “Героїка”. Жертводавець – народний депутат України Андрій Шкіль. Активну участь у зборі коштів та організації святкових заходів взяли на себе мешканці Зміївки, зокрема Микола Терешнівський, який раніше побудував у Зміївці меморіал депортованим із Закерзоння бойкам, голова сільської “Просвіти” Микола Курівчак та панотець Олександр Квітка, який, попри тиск московських попів, освятив пам’ятник борцям за волю України.
Панотець Квітка – легендарна людина. З ініціативи його та його парафіян у селі демонтовано пам’ятник Леніну, перейменовано всі комуністичні назви вулиць. Тепер мешканці села ходять вулицями Незалежності, В’ячеслава Чорновола, 20-тя Народного Руху... Панотець Квітка народився на Черкащині. У Зміївці править ще від 1970-х років. Він перший в області почав відправляти богослужіння рідною мовою, організовував нелегальні вертепи, за що його неодноразово викликали до КҐБ, погрожували. Однак він свого не зрікся. 1990 року Олександр Квітка перейшов до Української автокефальної православної церкви, добився офіційного відкриття першого в Херсоні храму УАПЦ. Його зусиллями на Херсонщині утворено чимало парафій українських церков. Нині він править в УПЦ Київського патріархату. Авторитет панотця Олександра настільки великий, що до нього на благословення їздять і голова районної державної адміністрації, і голова райради. І мер Берислава їздив вінчатися до панотця Квітки, а не до УПЦ Московського патріархату. Не дивно, що о. Олександр Квітка охоче підтримав ідею спорудження меморіалу біля його храму та встановлення одинадцятиметрової щогли, на якій піднято державний прапор.
24 серпня в с. Ганнівка Петрівського району Кіровоградської області Тернівське козацтво на чолі з отаманом Юрієм Настусенком та Жовтоводське козацтво на чолі з отаманом Ярославом Левенцем вшанували Костя Блакитного (Пестушка): на високій могилі встановлено камінь, на якому прикріплено меморіальну дошку з написом: “Костеві Степовому-Блакитному, отаманові Степової дивізії і тисячам земляків, полеглих у боротьбі проти більшовицьких та білогвардійських окупантів”. Фінансово підтримав спорудження пам’ятного знаку криворізький підприємець Вадим Божко.
На День незалежності козаки Бугогардівської паланки Українського козацтва на чолі з отаманом Віктором Шарим поклали квіти до монументу отаманові Чорноліського полку Пилипові Хмарі в його рідному селі Цвітній, а також разом з делегацією Історичного клубу “Холодний Яр” вшанували хвилиною мовчання могилку Євгенії та Миколки Бондаренків – дружини і півторарічного сина чорноліського отамана Миколи Кібця-Бондаренка, закатованих більшовиками. Не забули вклонитися й праху гайдамацького ватажка XVII століття Маркові Мамаю в Мамаєву яру.
24 серпня в с. Вороньків Бориспільського району Київської області на насипаному кургані було встановлено стелу та меморіальну дошку козакам і старшинам Вороньківської сотні Переяславського полку, які полягли в боротьбі з більшовиками на річці Трубіж 4 лютого 1919 року (архітектор проекту Юрій Новохатько). Ідея вшанування вороньківських козаків належала пасіонарному українцеві, невтомному краєзнавцю Андрієві Свириду, але несподівана його смерть зупинила реалізацію шляхетної ідеї. Аж тепер її втілили! Справедливість відновлено завдяки сільському голові Воронькова Ігореві Заборному, активістам товариства “Захисту української нації” з Білої Церкви та Борисполя, Товариству “Чорні запорожці” та місцевим мешканцям, які відчувають себе козаками. Кошти на встановлення меморіальної дошки пожертвували Ігор Заборний, Володимир Бистрий, Олександр Ворона, Михайло Гресь, Володимир Лютий, Василь Ільчишин, Іван Волощук та Віктор Шваргун. Будівельні роботи безкоштовно виконала бригада із Закарпаття (виконроб Іван Волощук, робітники Микола Волощук, Володимир Шевельов, Василь Луцак та Іван Шандрук). Вшанували полеглих й активісти Бориспільської організації партії “Свобода” на чолі з Ігорем Петренком.
Пошуковий загін Овруцького сільськогосподарського професійного училища №35 (Яків Грищук), Історичний клуб “Холодний Яр” та сільська громада Горбулева Черняхівського району Житомирської області (сільський голова Петро Радченко) запланували опівдні 5 вересня відкрити пам’ятник отаманам Соколовським та козакам їхніх загонів. На гранітній колоні викарбовано напис: “Козакам і козачкам села Горбулів, які боролися за волю України в 1917 – 1920 роках під проводом братів-отаманів Соколовських (Олексія, Дмитра, Василя), сестри їхньої Олександри – Марусі Соколовської – їхнього батька Тимофія, дяка Покровської церкви, та брата Степана, священика повстанського загону”.
11 вересня о 14.00 в Білій Церкві має розпочатися фестиваль “Отаман Z”, який мав відбутися ще 20 – 22 серпня. Його метою є привернути увагу до творчої спадщини будівничого Української держави отамана Зеленого (Данила Терпила).
На Покрову, 14 жовтня, Товариство “Чорні запорожці” запланувало встановити меморіальну плиту в Летичеві Хмельницької області на пам’ять про переможні бої полку Чорних запорожців Армії УНР за Летичів у жовтні 1920 року.
10 листопада в с. Легедзине Тальнівського району Черкаської області має постати пам’ятник козакам і козачкам цього села, які 90 років тому підняли повстання проти зловорожої московської комуни.
Восени 2010 року Історичний клуб “Холодний Яр” запланував провести презентації спогадів Петра Дяченка “Чорні запорожці” та 12-го видання спогадів Юрія Горліса-Горського “Холодний Яр” – у Києві, Львові, Звенигородці, Летичеві та інших містах нашої Батьківщини, а у Вінниці і в Горбулеві представити книгу Костянтина Завальнюка “Українська амазонка Олександра Соколовська (отаманша Маруся)”, а також презентувати документальний фільм “Юрій Горліс-Горський”.
Пам’ятаймо про тих, хто боровся за волю України!

Роман КОВАЛЬ, Павло ПОДОБЄД

з майбутнього числа Газети "Незборима нація"
http://nezboryma-naciya.org.ua/

Відповіді

  • 2010.08.27 | Сергій Вакуленко

    Зміївка — село унікальне

    MV пише:

    > 23 серпня в с. Зміївка Бериславського району Херсонської області урочисто відкрито меморіал борцям за волю України. Меморіал споруджено у формі сонячного годинника, в центрі якого – двометровий гранітний обеліск із вигравіруваним золотим тризубом, під ним напис: “Борцям за волю України”. На циферблаті годинника замість цифр – видатні дати Української державності та гасло “Майбутнє держави залежить від нас”. Зі сходом сонця тінь від обеліска проходить через головні дати Української державності: Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького, IV Універсал, Акт Злуки, Акт 30 червня та Акт проголошення Незалежності 24 серпня 1991 року.

    До його складу входить Gammalsvenskby — колись єдина в Україні шведська національна сільська рада. Там і дотепер ще трапляються шведськомовні українці.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".