09/03/2010 | Bestt

http://risu.org.ua/ua/index/blog/~P.Best/37763/


«Русский мир» в який нас так тягуть, як заїзжі патріархи й кремлівські урядовці, так й місцеві посіпаки «північного брата» - виявляється є не такий вже релігійний й духовний.

Закликаючи українців до «Русского мира» патріарх Кирило й його підлеглі не одноразово наголошували на «великой духовной силе единого народа», на спільній історій й цінностях. Ну про «спільну церковну історію» вже мовилось не раз, як і про те, що її не дуже то багато й було. А ось – свіжі данні соціологічних опитувань спростовують й твердження єдиних-неділимих про спільну духовність та релігійність «братніх народів».

Нещодавно авторитетне агентство Gallup опублікувало результати дослідження в 114 країнах світу, які показують, що релігія, як і раніше відіграє важливу роль в житті людей в усьому світі. Так, в середньому по світу частка дорослих, які стверджують, що релігія є важливою частиною їх повсякденного життя, становить 84%.

Однак є й аутсайдери. Так, в 10 країнах світу до 35% жителів заявили, що релігія є важливою частиною їх повсякденного життя. До країн, в яких більше половини населення вважають, що релігія не є для них важливою складовою їх життя належать:

1. Естонія (16% - релігія є частиною повсякденного життя), (78% - релігія не є частиною життя)
2. Швеція (17%), (82%)
3. Данія (19%), (80%)
4. Японія (24%), (75%)
5. Гонконг (24%), (74%)
6. Великобританія (27%), (73%)
7. В’єтнам (30%), (69%)
8. Франція (30%), (69%)
9. Росія (34%), (60%)
10. Білорусь (34%), (56%)

Україна в цьому списку знаходиться посередині. 46 % населення назвали релігію важливою частиною свого життя, 48 % - сказали, що ні. Краще за нас з релігійною свідомістю мешканців є справи в Молдові (72% - проти 19%), Польщі (75% - 19%), Грузії (81% - 16%). В Італії й Греції релігію вважають значущою в своєму житті 72 й 71 відсотків відповідно, а в США – 65%.

То може, перш ніж лізти в Україну зі своїм уставом, краще б було діячам «Русского мира» добре попрацювати на своїй канонічній території Московського царства, й наполегливо підіймати духовність й релігійну свідомість власного – російського народу.