Увага: Західні інвестиції в Україну впали, російські виросли(л)
09/06/2010 | PShtp
З http://www.newsru.ua/finance/31aug2010/invest_print.html
Оцей матеріал один з найкращіх по фінансах України який попався на очі. Доступно подається ситуація з різних боків.
Приплив іноземних інвестицій до України скоротився більш ніж у 10 разів – до рівня 2005 року
Іноземні інвестори й далі скорочують вкладення до України - в I півріччі обсяг зовнішніх інвестицій зменшився на 78%, показавши за період кризи більш ніж десятиразове падіння.
Західні інвестори поки що не поспішають спрямовувати капітал до України через проблеми з відшкодуванням ПДВ, а російським компаніям для роботи достатньо стабілізації політичної ситуації.
При цьому експерти фіксують зміну галузевої структури інвестицій: замість фінансового сектору інтерес у нерезидентів тепер викликають сільське господарство і енергетика
Всупереч пожвавленню світової і української економіки, яка, зокрема, зросла з початку року на 6,3%, приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) до України продовжує швидко зменшуватися.
За даними Держкомстату, в I півріччі ПІІ становили лише 496 млн дол, продемонструвавши падіння на 77,8% до показника I півріччя 2009 року.
Рік тому, коли припинився приплив інвестицій, падіння становило 67,8%.
У результаті за два роки економічної кризи піврічні надходження до України зменшилися в 14 разів - до рівня 2002 року.
Сумарні ПІІ на 1 липня досягли 40,4 млрд дол, або 880,7 дол з розрахунку на одного жителя країни.
- Німеччина не збільшуватиме інвестиції до України, поки в країні не будуть проведені реформи
Катастрофічні показники експерти пояснюють зміною влади в країні. "Невтішна ситуація I півріччя багато в чому була сформована ще в I кварталі, коли напередодні президентських виборів і формування нового уряду інвестори побоювалися вкладати до України", - зазначає аналітик ІК "Ренесанс Капітал Україна" Анастасія Головач.
Обсяг ПІІ в I кварталі становив лише 98 млн дол (падіння на 88% до рівня I кварталу 2009 року). Також інвестори чекали від України відновлення виконання програми МВФ - рада директорів МВФ лише 28 червня оголосила про відкриття нової кредитної лінії у розмірі 15 млрд дол.
"Якщо ситуація в світовій економіці буде позитивною, то в II півріччі ми побачимо істотне збільшення припливу інвестицій", - упевнена Головач.
Як і останніми роками, приплив іноземного капіталу у фінансовий сектор (591,6 млн дол) став найзначнішим серед усіх галузей економіки, хоча суми збільшення статутних капіталів банків постійно скорочуються.
"Доемісії банків уже завершені. Залишилися винятки на зразок "Укрсиббанку" і "Форуму", - говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Наступну хвилю нарощування капіталу банків ми побачимо не раніше 2012 року, коли банки почнуть конкурувати на ринку споживчого кредитування".
Збільшення інвестицій зафіксовано в секторі торгівлі (84,5 млн дол) і операціях з нерухомістю (55 млн дол).
Водночас в промисловості накопичений нерезидентами капітал скоротився на 226,5 млн дол, що Держкомстат пояснює курсовою різницею (падінням курсу євро) і переоцінкою вартості акцій.
Зміна влади в Україні значно збільшила можливості російського капіталу, кажуть експерти і зазначають, що нібито російські інвестори купили ІСД і меткомбінат "Запоріжсталь".
Незважаючи на те, що в загальній структурі ПІІ, що прийшли до України
за роки незалежності, частка російського капіталу займає лише 7,1%,
в I півріччі 2010 з Росії надійшло 323 млн дол (65,2% обсягу інвестицій).
"На відміну від західного капіталу, російський в своїх планах не виходив зі стану українського бюджету і співпраці країни з МВФ. Слідом за російськими компаніями першого ешелону можна чекати активізації менших гравців. І якщо раніше російський капітал не прагнув афішувати своє походження, то тепер російська прописка бізнесу є додатковою перевагою",
- розповідає директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин.
Експерти схильні вважати, що приплив російських інвестицій, що зараз спостерігається, НЕ матиме тривалий характер.
"Основні операції в секторі промисловості були завершені з продажем ММК ім. Ілліча, більше в країні не залишилося великих активів, привабливих для росіян. Можливо, певні операції будуть у фінансовому секторі, але мова йде про купівлю банків другого-третього ешелонів, - говорить аналітик ІК BG Capital Віталій Ваврищук. А інвестиції в сільське господарство прийдуть за допомогою IPO".
Західний капітал придивляється до нових українських реалій, і конкуренцію російському капіталу можуть скласти азійські інвестори. "
Найбільший інтерес до українських активів проявляє китайський капітал.
Він цікавиться дуже широким спектром галузей: від сільського господарства і енергетики до високих технологій. При такому інтересі обсяги китайських інвестицій можуть перевищити російські. Також ми спостерігаємо поступове зростання інтересу в індійських компаній", - зазначає президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Володимир Щелкунов.
За словами виконавчого директора Європейської бізнес асоціації Анни Дерев'янко, повернення до України західних інвесторів можливе лише в 2011 році.
"Чинник політичних ризиків вже не є таким гострим, але залишаються актуальними інші ризики: неповернення ПДВ, недосконалість судової системи, відсутність земельної реформи, складне валютне регулювання, заяви влади про швидке розв'язання цих проблем сприймаються інвесторами позитивно, але для повернення довіри необхідний час".
Втім, вже зараз можна казати про повернення західних інвесторів.
Так, ІК Dragon Capital спільно з ЄБРР, Швейцарським Суверенним Фондом SIFEM і рядом приватних інвесторів презентувала новий фонд прямих інвестицій Europe Virgin Found загальним обсягом близько 200 млн дол (вже залучено перший транш у розмірі 45 млн дол). Ці кошти планується вкласти у виробництво товарів народного споживання, роздрібну торгівлю, промисловість, телекомунікації і ЗМІ.
Зміна політичної влади в Україні і поступове зростання світової економіки дозволяють розраховувати на початок періоду високого припливу інвестицій в найближчі три-п'ять років. "Якщо говорити про 2010 рік, то ситуація поліпшується, але ми в кращому разі можемо розраховувати на повторення результату 2009 року – укладення кількох операцій з купівлі активів, збільшення статутного капіталу кількох банків і IPO кількох українських компаній", - прогнозує Ваврищук.
Більш оптимістичний щодо перспектив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко: "Якщо відновлення інтересу інвесторів почнеться вже у вересні, до кінця року ми зможемо вийти на рівень інвестицій 6 млрд дол. Але якщо відновлення буде повільнішим, ми отримаємо до кінця року 4 млрд дол".
Вже в 2011 році обсяг ПІІ може зрости до 6,5 млрд дол, зокрема завдяки активнішому проведенню первинних і вторинних розміщень акцій українськими компаніями.
"За рахунок поліпшення інвестиційного клімату можна чекати поступового зростання припливу ПІІ. Проте говорити про швидкі темпи зростання не варто. За нашими спостереженнями, інвестори, вибираючи країни для вкладення, за всіх рівних умов оберуть країни, що мають власне забезпечення енергетичними ресурсами. Україна до таких країн не належить", - додає Устенко. Нові потужності здебільшого створюватимуться в харчовій галузі.
"Для решти галузей поки що більш характерні купівлі чинних активів, а вкладення в нові потужності стануть нормою в кращому разі через три роки", - вважає Віталій Ваврищук.
Експерти чекають переформатування напрямів інвестування. "Всі великі операції у фінансовому секторі завершені, за винятком можливої купівлі невеликих банків. Змінити ситуацію може лише інтерес азійського капіталу, в першу чергу китайського, до української банківської системи", - вважає Охріменко. Великий попит матимуть інвестиції в сільське господарство, харчову промисловість і енергоощадження.
"Українські аграрні компанії розраховують шляхом IPO залучити вже цього року близько 120 млн дол, - підкреслює директор консалтингової компанії ААА Сергій Наливка. - Обсяг інвестицій наступного року залежатиме від політики влади з квотування експорту зернових культур і повернення аграріям боргу з бюджетного відшкодування ПДВ". За словами Наливки, у разі успішного вирішення цих двох проблем обсяг щорічних інвестицій в сільське господарство може зрости до 1,2 млрд дол.
Оцей матеріал один з найкращіх по фінансах України який попався на очі. Доступно подається ситуація з різних боків.
Приплив іноземних інвестицій до України скоротився більш ніж у 10 разів – до рівня 2005 року
Іноземні інвестори й далі скорочують вкладення до України - в I півріччі обсяг зовнішніх інвестицій зменшився на 78%, показавши за період кризи більш ніж десятиразове падіння.
Західні інвестори поки що не поспішають спрямовувати капітал до України через проблеми з відшкодуванням ПДВ, а російським компаніям для роботи достатньо стабілізації політичної ситуації.
При цьому експерти фіксують зміну галузевої структури інвестицій: замість фінансового сектору інтерес у нерезидентів тепер викликають сільське господарство і енергетика
Всупереч пожвавленню світової і української економіки, яка, зокрема, зросла з початку року на 6,3%, приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) до України продовжує швидко зменшуватися.
За даними Держкомстату, в I півріччі ПІІ становили лише 496 млн дол, продемонструвавши падіння на 77,8% до показника I півріччя 2009 року.
Рік тому, коли припинився приплив інвестицій, падіння становило 67,8%.
У результаті за два роки економічної кризи піврічні надходження до України зменшилися в 14 разів - до рівня 2002 року.
Сумарні ПІІ на 1 липня досягли 40,4 млрд дол, або 880,7 дол з розрахунку на одного жителя країни.
- Німеччина не збільшуватиме інвестиції до України, поки в країні не будуть проведені реформи
Катастрофічні показники експерти пояснюють зміною влади в країні. "Невтішна ситуація I півріччя багато в чому була сформована ще в I кварталі, коли напередодні президентських виборів і формування нового уряду інвестори побоювалися вкладати до України", - зазначає аналітик ІК "Ренесанс Капітал Україна" Анастасія Головач.
Обсяг ПІІ в I кварталі становив лише 98 млн дол (падіння на 88% до рівня I кварталу 2009 року). Також інвестори чекали від України відновлення виконання програми МВФ - рада директорів МВФ лише 28 червня оголосила про відкриття нової кредитної лінії у розмірі 15 млрд дол.
"Якщо ситуація в світовій економіці буде позитивною, то в II півріччі ми побачимо істотне збільшення припливу інвестицій", - упевнена Головач.
Як і останніми роками, приплив іноземного капіталу у фінансовий сектор (591,6 млн дол) став найзначнішим серед усіх галузей економіки, хоча суми збільшення статутних капіталів банків постійно скорочуються.
"Доемісії банків уже завершені. Залишилися винятки на зразок "Укрсиббанку" і "Форуму", - говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Наступну хвилю нарощування капіталу банків ми побачимо не раніше 2012 року, коли банки почнуть конкурувати на ринку споживчого кредитування".
Збільшення інвестицій зафіксовано в секторі торгівлі (84,5 млн дол) і операціях з нерухомістю (55 млн дол).
Водночас в промисловості накопичений нерезидентами капітал скоротився на 226,5 млн дол, що Держкомстат пояснює курсовою різницею (падінням курсу євро) і переоцінкою вартості акцій.
Зміна влади в Україні значно збільшила можливості російського капіталу, кажуть експерти і зазначають, що нібито російські інвестори купили ІСД і меткомбінат "Запоріжсталь".
Незважаючи на те, що в загальній структурі ПІІ, що прийшли до України
за роки незалежності, частка російського капіталу займає лише 7,1%,
в I півріччі 2010 з Росії надійшло 323 млн дол (65,2% обсягу інвестицій).
"На відміну від західного капіталу, російський в своїх планах не виходив зі стану українського бюджету і співпраці країни з МВФ. Слідом за російськими компаніями першого ешелону можна чекати активізації менших гравців. І якщо раніше російський капітал не прагнув афішувати своє походження, то тепер російська прописка бізнесу є додатковою перевагою",
- розповідає директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин.
Експерти схильні вважати, що приплив російських інвестицій, що зараз спостерігається, НЕ матиме тривалий характер.
"Основні операції в секторі промисловості були завершені з продажем ММК ім. Ілліча, більше в країні не залишилося великих активів, привабливих для росіян. Можливо, певні операції будуть у фінансовому секторі, але мова йде про купівлю банків другого-третього ешелонів, - говорить аналітик ІК BG Capital Віталій Ваврищук. А інвестиції в сільське господарство прийдуть за допомогою IPO".
Західний капітал придивляється до нових українських реалій, і конкуренцію російському капіталу можуть скласти азійські інвестори. "
Найбільший інтерес до українських активів проявляє китайський капітал.
Він цікавиться дуже широким спектром галузей: від сільського господарства і енергетики до високих технологій. При такому інтересі обсяги китайських інвестицій можуть перевищити російські. Також ми спостерігаємо поступове зростання інтересу в індійських компаній", - зазначає президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Володимир Щелкунов.
За словами виконавчого директора Європейської бізнес асоціації Анни Дерев'янко, повернення до України західних інвесторів можливе лише в 2011 році.
"Чинник політичних ризиків вже не є таким гострим, але залишаються актуальними інші ризики: неповернення ПДВ, недосконалість судової системи, відсутність земельної реформи, складне валютне регулювання, заяви влади про швидке розв'язання цих проблем сприймаються інвесторами позитивно, але для повернення довіри необхідний час".
Втім, вже зараз можна казати про повернення західних інвесторів.
Так, ІК Dragon Capital спільно з ЄБРР, Швейцарським Суверенним Фондом SIFEM і рядом приватних інвесторів презентувала новий фонд прямих інвестицій Europe Virgin Found загальним обсягом близько 200 млн дол (вже залучено перший транш у розмірі 45 млн дол). Ці кошти планується вкласти у виробництво товарів народного споживання, роздрібну торгівлю, промисловість, телекомунікації і ЗМІ.
Зміна політичної влади в Україні і поступове зростання світової економіки дозволяють розраховувати на початок періоду високого припливу інвестицій в найближчі три-п'ять років. "Якщо говорити про 2010 рік, то ситуація поліпшується, але ми в кращому разі можемо розраховувати на повторення результату 2009 року – укладення кількох операцій з купівлі активів, збільшення статутного капіталу кількох банків і IPO кількох українських компаній", - прогнозує Ваврищук.
Більш оптимістичний щодо перспектив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко: "Якщо відновлення інтересу інвесторів почнеться вже у вересні, до кінця року ми зможемо вийти на рівень інвестицій 6 млрд дол. Але якщо відновлення буде повільнішим, ми отримаємо до кінця року 4 млрд дол".
Вже в 2011 році обсяг ПІІ може зрости до 6,5 млрд дол, зокрема завдяки активнішому проведенню первинних і вторинних розміщень акцій українськими компаніями.
"За рахунок поліпшення інвестиційного клімату можна чекати поступового зростання припливу ПІІ. Проте говорити про швидкі темпи зростання не варто. За нашими спостереженнями, інвестори, вибираючи країни для вкладення, за всіх рівних умов оберуть країни, що мають власне забезпечення енергетичними ресурсами. Україна до таких країн не належить", - додає Устенко. Нові потужності здебільшого створюватимуться в харчовій галузі.
"Для решти галузей поки що більш характерні купівлі чинних активів, а вкладення в нові потужності стануть нормою в кращому разі через три роки", - вважає Віталій Ваврищук.
Експерти чекають переформатування напрямів інвестування. "Всі великі операції у фінансовому секторі завершені, за винятком можливої купівлі невеликих банків. Змінити ситуацію може лише інтерес азійського капіталу, в першу чергу китайського, до української банківської системи", - вважає Охріменко. Великий попит матимуть інвестиції в сільське господарство, харчову промисловість і енергоощадження.
"Українські аграрні компанії розраховують шляхом IPO залучити вже цього року близько 120 млн дол, - підкреслює директор консалтингової компанії ААА Сергій Наливка. - Обсяг інвестицій наступного року залежатиме від політики влади з квотування експорту зернових культур і повернення аграріям боргу з бюджетного відшкодування ПДВ". За словами Наливки, у разі успішного вирішення цих двох проблем обсяг щорічних інвестицій в сільське господарство може зрости до 1,2 млрд дол.
Відповіді
2010.09.06 | ziggy_freud
дуже красивий експертний висновок. Ридаль...
PShtp пише:> Незважаючи на те, що в загальній структурі ПІІ, що прийшли до України
> за роки незалежності, частка російського капіталу займає лише 7,1%,
> в I півріччі 2010 з Росії надійшло 323 млн дол (65,2% обсягу інвестицій).
> Експерти схильні вважати, що приплив російських інвестицій, що зараз спостерігається, НЕ матиме тривалий характер.
автори спочатку розповідають, як російським конторам добре працювати в Україні. Потім розповідають про їх долю в іноземних інвестиціях, яка зросла до 65%. А потім кажуть, що все це в магічний спосіб припиниться. До речі, навряд хтось рахував долю рос. капіталу в "кіпрському" і "багамському"
якщо кремліни пропхали в двері ногу, пропхають другу. А там і ціла кремлівська тушка опиниться в Україні. Як у себе вдома...
2010.09.06 | SKabud
спробуйте уважніше прочитати
в обзорі наведені думки різних експертів і все вичерпно і логічнолише не вказано очевидне:
після фінансової кризи інвестиційні cross-border капітали скоротилися дуже серьозно
Українска економіка саме від того і недоотримує інвестицій
Російські інвестиції мізерні.
Всі фінанси Росії і всієї східної європи дорівнюють фінансам Гонконгу і Сінгапуру взятим разом
Дуже цінним є, лише за умов уважного читання і розмірковування
інформація про галузі, які спостерігаються як ростучі
взагалі там купа цікавого.
Просто це надиво незвично розумно написаний текст; Ви думаю звикли що все що публікується українскою мовою є розумово-неповноцінним, що дійсно майже завжди так і є
тому і підійшли до читання так само: очікуючи ще одну дебільну писанину
а тут серьозний і детальний матеріал на рівні
2010.09.06 | SKabud
ще:Уряд ТИМОШЕНКО рекапіталізував збиткові банки втратив 13 млрд
Згідно з офіційною інформацією, уряд ТИМОШЕНКО витратив на рекапіталізацію
Родовідбанку - понад 8,4 млрд. грн.,
Укргазбанку - 5 млрд. грн.,
Банку "Київ"- 3,6 млрд. грн.
Загалом виходить близько 17 млрд. грн. бюджетних грошей, які було витрачено на рекапіталізацію цих банків у 2008-2009 роках.
За інформацією НБУ, на 1 липня 2010 року картина з капіталом цих банків виглядає дуже непривабливо.
Укргазбанк має статутний фонд 5,7 млрд. грн., а власний капітал всього 1,93 млрд. грн., різниця 3,77 млрд. грн.
Родовідбанк має статутний фонд 8,4 млрд. грн., а капітал 1,6 млрд. грн., різниця 6,8 млрд. грн.
Банк "Київ" має статутний фонд 3,56 млрд. грн., а власний капітал всього 0,679 млрд. грн., різниця 2,88 млрд. грн.
Разом різниця між статутним фондом і власним капіталом банків складає мінус 13,45 млрд. грн.
Виникає риторичне питання, як утворилася ця сума?
Відповідь проста - це прямі збитки банків.
Після рекапіталізації вони не почали приносити дохід державі, а генерували збитки. Причому ці збитки обчислювалися мільярдами. Фактично, коштом держави були покриті збитки приватних банків.
Але дивно не це. Дивно, що сьогодні знову ставиться питання про необхідність докапіталізовувати ці банки.
Витративши понад 13 млрд. грн. державних грошей, банки хочуть грошей ще, щоб хоч якось вижити.
Чого не варто забувати
Окрім проблем з рекапіталізацією у банків є й інші. Згідно з інформацією НБУ, на 1 липня 2010 року сума сформованих резервів під проблемні кредити до загальної суми кредитного портфеля - а це означає процент резервів банку, який вже можна рахувати втраченими грішми
складає:
в Укргазбанку склала 47,4%, Родовідбанку 63,3%, а банку "Київ" 80%.
Виходить, що кредитні портфелі цих банків фактично нічого не коштують, якщо списати збитки за рахунок сформованих резервів.
Резерви в Укргазбанку 4,8 млрд. грн. було сформовано явно за рахунок держгрошей, отриманих у процесі рекапіталізації.
Аналогічно виглядає і баланс Родовідбанку, тільки там сума резервів 3,3 млрд. грн.
А по банку "Київ" сума резервів 3,7 млрд. грн.
Навряд чи можливо зробити українські неплатоспроможні кредити платоспроможними.
Швидше за все, ці резерви треба вважати прямими збитками, які необхідно списати і забути назавжди.
Складно зрозуміти логіку попереднього уряду ТИМОШЕНКО, коли він приймав рішення про рекапіталізацію. Найімовірніше, це була не рекапіталізація банків, а просто витрата державних грошей у "відомому напрямку"
І скільки це коштує
Формально, держава може продати банк за ціною котирувань його акцій на фондовій біржі.
Виходить, якщо продавати Родовідбанк за цією ціною, то увесь банк коштуватиме
близько 210 млн. грн.
Укргазбанк за останньою ціною можна продати не дорожче ніж за 2 млрд. грн. Але як би то не було, продаж цих банків за біржовими цінами не дозволить державі повернути вкладені у них гроші.
Швидше за все, МВФ добре обізнаний про стан справ у рекапіталізованих банках, тому і висунув вимогу знайти зрозуміле рішення цієї головоломки. Міжнародний валютний фонд рекомендував українському уряду розібратися з рекапіталізованими банками: Укргазбанк, Родовідбанк та банк "Київ". МВФ пропонує (п. 21 Меморандуму між урядом України та МВФ) залучити міжнародних радників і визначитися уряду як чинити з цими банками - провести реструктуризацію з метою подальшого продажу або згорнути їх діяльність з максимальним відшкодуванням витрат, які понесла держава у процесі їх рекапіталізації. Важко сказати, які рекомендації дадуть уряду міжнародні фахівці, але одне зрозуміло: майбутнє цих банків невизначене.
по мотивах УНІАН http://economics.unian.net/ukr/detail/56476
2010.09.07 | пан Roller
+1 Позор расхитителям капиталистической собственности.
Згідно з офіційною інформацією, уряд ТИМОШЕНКО витратив на рекапіталізаціюРодовідбанку - понад 8,4 млрд. грн.,
Укргазбанку - 5 млрд. грн.,
Банку "Київ"- 3,6 млрд. грн.
Загалом виходить близько 17 млрд. грн. бюджетних грошей, які було витрачено на рекапіталізацію цих банків у 2008-2009 роках.
2010.09.06 | Pavlo Z.
Дякую щиро. При мінімумі тексту - максимум інформації.
Щодо висновків - є деякі питання, але найголовніша цінність матеріалу - в цифрах. Ще раз дякую тому, хто вивісив і тому, хто зробив статтю.2010.09.07 | SKabud
іноземні інвестиції впали в кілька разів глобально(граф)
Україна не виняток